Українські діти на голці
Йдеться не про наркоманію, а про вакцинацію. Яка, на відміну від наркоманії, до літа цього, 2008-го високосного року вважалася офіційно схваленою лікарями панацеєю від тяжких хвороб. У цьому випадку – кору та краснухи. Тепер же, після смерті Антона Тищенка, старшокласника з Краматорська, який помер через добу після того, як йому зробили обов’язкове щеплення від кору, тотальна вакцинація стала такою ж смертельно небезпечною для українських дітей та підлітків, як і наркотизація.
Якщо подумати, навіть наркоманія не така страшна. Бо наркотики, хочемо ми того чи ні, в більшості випадків – усе ж таки свідомий чи підсвідомий вибір кожної окремої особистості, список життєвих цінностей якої ще не сформований. Здебільшого – молодої людини. І, в принципі, якщо за наркомана вчасно взятися, його таки можна вилікувати. Звісно, він сам мусить визнати себе хворим і повинен виявити бажання зістрибнути з голки.
Тоді як від вакцинації відмовитися не можна. Без довідки про щеплення не приймають у дитсадки та школи. Лікар, який відмовляється робити щеплення на прохання батьків, може втратити роботу. Тим часом вакцинація здатна спричинити цілий букет хвороб. Набувши імунітету від кору та краснухи, дитина при цьому назавжди втрачає або мову, або слух, або хворіє на аутизм, або, як у випадку з Антоном Тищенком, помирає.
Як зазначають автори документальної стрічки «Вакцина. Бізнес на страху» (автор Олексій Бобровников, режисер Богдан Коровченко, студія «07 продакшн», «Інтер», 18 грудня, 22.30), в Америці і багатьох європейських країнах тотальна вакцинація заборонена. Що автоматично не означає спалахів масових епідемій серед тамтешніх дітей. Тоді як в Україні тотальна обов’язкова вакцинація стала суспільною проблемою. Взявши за основу історію Антона Тищенка, яку розповіли влітку практично всі українські канали, додавши до неї кілька аналогічних випадків у нас і в сусідній Росії, журналіст Олексій Бобровников, обравши жанр журналістського розслідування, розказав історію появи в Україні тієї самої вакцини, від якої помер хлопець із Краматорська.
Треба віддати належне студії-виробнику і самому журналісту. Студія не економила, посилаючи знімальну групу в закордонні відрядження: в Індію, на батьківщину вакцини, і до Росії, де дівчинка стала жертвою експерименту, який проводили російські фармацевти. Журналіст, витиснувши з теми реально можливий максимум, зробив історію з міцним сюжетом, який мав навіть несподівані екстремальні повороти (фінальна сутичка Олексія Бобровникова з п’ятьма (!) жінками, яким він приніс вакцину на експертизу, зафіксована безпристрасною камерою).
Щоправда, висновків автор не зробив, та про це – нижче. Спочатку – суть.
Отже, Антон Тищенко з Краматорська помер від щеплення індійською вакциною. Виробники вакцини дуже довго і смачно розповіли про свої досягнення у боротьбі з кором та краснухою. Навіть були настільки люб’язні, що показали українській знімальній групі не лише свої нагороди, а й частково процес виробництва ліків. Правда, не розкривши секрету виробничих технологій.
Всесвітня Організація Охорони Здоров’я (ВООЗ), членом якої Україна є досить давно, дала дозвіл на використання саме цієї вакцини в Україні. Представники ВООЗ фахово заявили, що ввезена в Україну вакцина безпечна. А смертельний випадок зі школярем, який помер після вакцинації, не пов’язаний із цим щепленням. І ВООЗ, і Дитячий Фонд ООН (ЮНІСЕФ) закликали Україну не зупиняти процесу тотальної вакцинації. Між тим, коли члени знімальної групи приїхали до київського офісу ВООЗ, їх на поріг не пустили. Імен своїх ті, хто не пускав, не називали, коментувати будь-що відмовилися.
Коли знімальна група привезла безпечну вакцину в Україну і журналіст спробував офіційно зробити її аналіз, йому відмовляли всюди. Навіть, як уже зазначалося вище, працівники якоїсь лабораторії ввійшли з ним у силовий контакт, щоби відібрати якійсь папірець, де стояли їхні прізвища. Пізніше журналіст виявив прямий зв’язок київських експертів, до яких він їздив по допомогу, та працівників київського офісу ВООЗ із виробниками вакцини.
Останні на кожному уколі заробляють, якщо не помиляюся, один долар. Мільйон щеплень – мільйон доларів. Правда, в підрахунках я все ж таки можу помилятися, нехай мене поправлять, буду вдячний. Але мені здається, що я помиляюся в менший бік. Тобто применшую прибутки індійських фармацевтів.
Більше щеплень – більше грошей. Щоби зробити прибутки гарантованими, треба просто зробити все можливе, щоби вакцинація стала обов’язковою. Чомусь саме в Україні щеплень треба робити не два, а три. Дарма, що вакцина містить токсини, канцерогени, нітрати. Індійські фармацевти охоче розкажуть вам, що чутки про шкідливість, наприклад, ртуті для людського організму сильно перебільшені. А міністр охорони здоров’я України Василь Князевич взагалі нічого з цього приводу не скаже, старанно уникаючи незручної теми.
Ось тут я, глядач, який звик обдумувати побачене і почуте, почав робити висновки, які у фільмі «Вакцина» з якихось причин не прозвучали. Наприклад, чому, власне, наша нещасна Україна стала основним споживачем цієї індійської вакцини? Чому скандал довкола трагічних випадків її застосування не зупинив процесу тотальної вакцинації, а тільки прискорив його? І чому такий стан речей можливий, знову ж таки, не деінде, а саме в Україні? Як відбувається закупівля цієї вакцини? Чому ВООЗ вперто лобіює інтереси саме цих виробників? Нарешті, яка роль у всьому цьому міжнародному фармацевтичному ґешефті керівників МОЗ України?
Згоден, конкретну відповідь на кожне з цих запитань мають право давати лише правоохоронці. Бо відповідь на кожне з них передбачає конкретні звинувачення, а без наявності доказів вони матимуть характер наклепу. Журналіст і без того так склав частини цього пазлу, що на запитання «Кому це вигідно?» кожен охочий може дати однозначну відповідь. Прізвищ, правда, не назве. Між іншим, жінки в білих халатах і намагалися з боєм забрати в Олексія Бобровникова безневинний список, щоби запобігти озвученню прізвищ. Він їх таки назвав, але чи хтось із глядачів запам’ятав? Я – ні…
Але є ще один висновок, який можна було б зробити під фінал цілком безпечно. А саме: лікар в Україні давно вже нікого не лікує. Він або виконує вказівку згори, або не виконує її. Навіть керівник приватної платної клініки, робочий кабінет якого завішаний дипломами та сертифікатами, не готовий сьогодні сказати чітко, потрібна вакцинація чи ні. Бо в нього запросто заберуть право займатися професією, хай він буде хоч Паганіні від медицини.
І це стосується не лише вакцинації, а взагалі – будь-якого лікування, передусім профілактичного. Ось чому, відчувши себе не зовсім здоровими, ми йдемо не до лікаря, а прямо в аптеку: купувати ліки, якими роблять вигляд, що лікуються актори в телевізійній рекламі.
Це такий самий примус, як і вакцинація. Тільки зроблений в іншій формі. Мета ж переслідується одна: застрахувати фармацевтичний бізнес від фінансових втрат. Зверніть увагу: нових аптек відкривається дедалі більше.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
, для «Детектор медіа»
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
4
Вера
5595 дн. тому
ОДно могу сказать: фильм про вакцины произвел серьезное впечателение. Автору фильма респект.
Алегарф
5596 дн. тому
О чём Вы борменталите! Речь идёт как раз о недееспособности прогнившей капиталистической системы перед вРАЧОМ-рвачём, который, ну например, только-только после получения за немалое количество взяток диплома по специальности "стоматолог" тут же открывает где-нибудь в людном месте свою шарашкину контору, за аренду которой ему нужно платить те же немалые деньги, увешивает стену огромным количеством всевозможных дипломов и грамот, украшает окна своей "клиники" празднично-новогодней иллюминацией, садится и ждёт первую жертву, которая клюнет на радостно-оптимистичную вывеску, первым делом уговаривая всех и вся отбелить твои зубы, за процедурой имеет привычку вести разговоры с ассистентом о предстоящей очередной поездке в тёплые края (так, на недельку), пока не перепортит зубы половине микрорайона
преображенский
5597 дн. тому
А по-моему, тут как раз жалеют врачей, говорят об их бесправии перед Системой.
Алегарф
5597 дн. тому
Очередная словоблудливая безответственная и не имеющая ни малейшего отношения к содержанию фильма статья, преследующая своей целью втоптать в грязь и без того осквернённое неумелой государственной политикой высокое звание Врача!
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
