СНІД є – чи це мені наснилося?

8 Грудня 2008
32475
8 Грудня 2008
15:24

СНІД є – чи це мені наснилося?

32475
Дивний марафон на Першому: спочатку сім годин переконувати бути небайдужими, а в кінці натякнути, що жахи – то лише примара.
СНІД є – чи це мені наснилося?
Зазвичай по неділях я суміщаю корисне (приготування їжі) із приємним (перегляд телепрограм) і спостерігаю, як Юля Висоцька на СТБ робить із продуктів «просто казку». Та цього разу Висоцька вчила ліпити вареники (невже ми, українки, не вміємо вареники готувати?), тож я вирішила подивитися на Першому національному телемарафон «Заради життя», присвячений проблемі СНІДу.
 
За цьогорічною традицією НТКУ, вів телемарафон і жнець, і швець, і на дуді грець: виконувач обов’язків президента телеканалу, продюсер, журналіст і ведучий Василь Ілащук. Перше, що я почула від пана майстра на всі руки: «Ми робимо цей телемарафон, думаючи не про рейтинг, а про здоров’я української нації» (а рейтинг, між іншим, становив 0,23%, частка – 1,3%)..
 
Зрозуміло, спочатку говорив міністр охорони здоров’я Василь Князевич, який знає про здоров’я нації, як ніхто інший. Але пан Князевич глядачів не заспокоїв: він весь час посилався на чергову програму боротьби зі СНІДом, яку ще має розглянути парламент. Знаючи реалії, глядач розуміє: у цієї програми стільки ж шансів бути розглянутою і прийнятою нашим коматозним парламентом, скільки й у всіх інших сотень нещасних законопроектів. Народним депутатам наразі не до того.
 
Першого грудня, в День боротьби зі СНІДом, у теленовинах звучало багато запитань до Міністерства охорони здоров’я, зокрема щодо якості ліків, необхідних ВІЛ-інфікованим, щодо їх виробництва, необхідної кількості. Але під час телемарафону пан Князевич не говорив про це, бо ніхто з присутніх нічого такого просто не запитував. Поза тим, ведучий ставив міністру надто глобальні запитання, відповідаючи на які, пан міністр щоразу посилався на той самий ефемерний проект програми. Після слів «треба соціально піднімати суспільство» стало зрозуміло, що корисної інформації від цього телемарафону годі чекати і краще, мабуть, повернутися до вареників на СТБ.
 
Заради справедливості треба сказати, що під час реклами я повернулася на Перший і натрапила вже на жвавішу розмову нових гостей – заступника голови координаційної ради «Всеукраїнська мережа ЛЖВ» Дмитра Шерембея та представника Київської міської організації «Всеукраїнська мережа ЛЖВ» Олександра Сідлецького. Видно було, що Шерембею ця проблема справді боліла, він не був таким відстороненим, як його попередники. Пан Дмитро говорив страшні речі: «Ми перші в Європі за поширенням ВІЛ, ми живемо в епоху епідемії. Наразі в Україні живе півмільйона людей із вірусом імунодефіциту. І з них лікуються тільки 8 тисяч хворих. Це говорить лише про те, що ситуація вже давно вийшла з-під контролю держави, ми вже не впливаємо на епідемію». Саме він ставив запитання, на які мав би відповідати міністр, але організатори не додумалися посадити їх за один стіл, тож реально болючі питання знову залишилися без відповіді.
 
Чи виявилися результати цього марафону – після перегляду кількох сюжетів і слухання з десяток доповідачів – корисними для мене? Певною мірою, безперечно. Що я знала про СНІД до цього? Знала, яким шляхом можна заразитися, як виглядало (з розповіді патологоанатома) тіло людини, померлої від імунодефіциту. За словами очевидця, цей чоловік (наркоман) перехворів перед смертю на купу інфекційних хвороб і врешті-решт, коли помер, його тіло перетворилося на мішок зі шкіри, в якому кості ніби плавали в рідині.
 
Також я знаю, що по сусідству з моєю мамою живе ВІЛ-інфікована п’ятирічна дівчинка. Гарненька дитина, чию матір позбавили материнських прав, батько – за ґратами. Виховує її бабуся, котра оформила дівчинку в дитячий садок, до якого ходять і мої діти. Через хворобливість дитина поки що не ходила в садочок. Але я себе постійно запитую: якщо вона потрапить до однієї групи з моїми синами, якою буде моя реакція? Розумом я чудово розумію, що побутовим шляхом ВІЛ не передається, з екрана телевізора про це ж говорив Олександр Сідлецький. Я зовсім не агресивно ставлюся до цієї дівчинки, завжди вітаюсь із нею за руку, пригощаю її. Але якщо справа стосується твоїх дітей…
 
Більшість гостей студії телемарафону переконали мене не бути байдужою і при першій же нагоді зробити тест на СНІД. Не буду байдужою і продовжуватиму вести здоровий спосіб життя. Але наступний гість – Олександр Юрченко, головний лікар Київського міського центру профілактики та боротьби зі СНІДом – знову лякає глядачів: до зони ризику зараження може потрапити будь-хто з нас. Це може трапитися і в стоматолога, і в перукарні. Відео, показане між обговоренням у студії, теж не додавало певності в завтрашньому дні. Шкода і дітей, народжених ВІЛ-інфікованими мамами, і жінок, яких заразили чоловіки.
 
Організатори телемарафону, ніби розуміючи, що величезний потік такої інформації – це занадто для психіки, переривали його на звичні недільні програми телеканалу: «Лінія долі», «Здоров’я». Зробивши й для себе перерву на післяобідній сон, я й сама була не рада, бо снилися лише жахіття. А прокинувшись і знову ввімкнувши телевізор, побачила вже іншу студію й іншого ведучого. Це була програма «Знайдемо вихід» із Наталією Розинською. У цій студії також ішлося про СНІД. Серед учасників програми було чимало людей, яких я чула ще зранку. Та суперечка в «Знайдемо вихід» перевернула все з ніг на голову. Як доводив дехто з гостей, епідемії СНІДу в Україні немає, це все підступи фармацевтичних компаній, які хочуть нажитися на обдурюванні людства. Вони спершу вигадали ВІЛ, а тепер ще й поширюють неправдиву інформацію про масштаби його поширення.
 
Це був шок. Навіщо проводити семигодинний телемарафон і переконувати глядачів бути небайдужими, щоби в кінці вони відчули себе Алісою, котра прокинулася і зрозуміла, що жахіття лише наснилися?
Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
32475
Коментарі
5
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Алегарф
5610 дн. тому
2 главная цель анти-СПИД проектов - совращение населения планеты - 100%!!!
главная цель анти-СПИД проектов - соеращение населения планеты
5610 дн. тому
Все т.н. "анти-СПИД программы" финансируются структурами, цель которых - сократить туземное население через эпидемию СПИД. Все "анти-СПИД программы" только популяризируют СПИД, сглаживают-затуманивают социальные пороки, благодаря которым СПИД распространяется. За гранды Сороса и подобного типа финансовые проплаты (кстати на 90% антизаконные юридически и абсолютно коррупционные!) говорящие головы будут призывать к "толерантности" и "терпимости" к ПРОСТИТУЦИИ и НАРКОМАНИИ в украинском обществе. Эти агитаторы за доллары и родную маму заразить готовы, для "убедительности"....
Знаючий
5610 дн. тому
Та якби ж то у нас прблемою СНІДу займалися не колишні наркомани які зараз через мережу ЛЖВ багатомільйонні кошти відмивають, чи грантоїди з Міжародного СНІД-альянсу, то в нас би було таки менш півмільйона інфікованих! наскільки єфективно усілякі шерембеї борятьс зі СНІДом, можна судити з того ж недешевого промо-фільму, що крутився на пінчуковських каналах. Гроші ж бо вони отримали на фільм, який мав би спонукати до тестування, а вийшов жах після перегляду якого, точно не захочеш йти діагностуватися! мабуть, там згаданий Шерембей, який значиться автором фільму, виклав свої жахливі почуття, у періо очікування аналізів. А потім вони лізуть ставити лікарям незручнізапитання! Най на своєму міці навчаться працювати, а не дерибанити бюджети! І дай їм Бог усім здоровя!
oops
5610 дн. тому
То есть, я так понимаю, если некоторые врачи (и много, между прочим) считают, что СПИД - величайшая медицинская афера в истории, то автор предлагает об этом просто помолчать? Действительно, зачем вообще о чем-то задумываться? Соответственно, если отбросить СПИД (ну его в баню, действительно, надоел), а говорить об обобщенном подходе, получается: все, что не соответствует существующей картине мира - в топку.
Алегарф
5610 дн. тому
"И даже пресловутый СПИД - расплата за распятый стыд!" (Кто-то из современных.) Ну, на счёт СПИДа я, допустим, тоже не согласен (всё же надо как-то регулировать численность неугодных народов - и презерватив, таки да, довольно эффективное средство), а вот все остальные венерические заболевания...
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду