Про Вірку, Едну та велику силу мистецтва

24 Жовтня 2008
5102
24 Жовтня 2008
13:38

Про Вірку, Едну та велику силу мистецтва

5102
Про Вірку, Едну та велику силу мистецтва
У самому кінці трагічно-життєствердної стрічки іспанського кінорежисера Педро Альмодовара «Все про мою маму» вміщено посвяту: «Жінкам. І чоловікам, які хочуть бути жінками».
 
Мистецтво травесті - давнє і містичне, і сьогодні популярне як ніколи. А Вірка Сердючка - віртуозна його представниця, бо поєднує не лише суто зовнішні показники - гротескні одяг і макіяж, але і те, що дається тільки артистичною природою - глибинний внутрішній стиль. Щоразу, як її рука злітає до дужки затемнених окулярів і торкається її стуленими в колечко вказівним і великим пальцями, бездоганна кітчевість жесту примушує на хвилину забути, що це - Київ, і переносить до... Лондона, Нью-Йорка чи Ріо де Жанейро, бо з екрану ТРК «Україна» на нас дивиться громадянка світу, а це - величезна рідкість для сучасної української культури.
 
Британський дебют Вірки відбувся навесні 2007 року, коли вона заявила про себе заголовком у газеті Дейлі Телеграф: «Drag Queen Starts Eurovision 'Cold War'». Не ризикну перекладати «drag queen» (травесті, або чоловік переодягнений у жінку з особливим цинізмом), але загалом у статті ішлося про те, що суперечливі звучання і зміст Вірчиної пісні «Дансінг Лаша Тумбай» погрожують перетворити Східну Європу на нову гарячу точку.
 
Тему підхопило і поважне ранкове шоу на Бі-Бі-Сі Радіо 4, програма «Тудей», і заходилося в суботньому огляді преси обговорювати тонкощі монгольської лінгвістики. Сердючка полюбилася іронією і, як сказала одна кореспондентка Бі-Бі-Сі, чистісіньким божевіллям. Яка Монголія? Яке масло? Але у країні, яка створила Монті Пайтона, монгольське масло оцінили дуже високо.
 
У британській традиції абсурду є персонаж, паралелі з яким просто просяться, - це травесті австралійського походження Дама Една Еверідж. Її кар’єра триває кілька десятиліть. Усі молоді коміки з великими амбіціями мають зауважити наскільки вигідно обирати собі за персонаж жінку невизначеного віку, яка носить багато косметики, і/або - так само як Една і Вірка - хронічно в окулярах.
 
Една Еверідж - одна з найвідоміших і найпопулярніших у Британії ведучих теле-токшоу, зараз менш активна, бо розквіт її кар’єри припав на 70-ті, 80-ті і 90-ті. Неймовірна гостроязика і жорстка, вона безкінечно глузувала з гостей і з самої себе, і була пародією на все підряд - як на жанр токшоу і конкретних осіб, так і на цілі соціокультурні парадигми.
 
 
Една називає Баррі Хамріза (з яким в неї приблизно такі ж відносини як у Вірки Сердючки з Андрієм Данилком) своїм антрепренером і менеджером. Переодягання чоловіків у жіночий одяг задля розваги публіки Една вважає огидним і аморальним. У Едни Еверідж фіолетове волосся - вона каже, що це природній колір - так само, як Вірка стверджує, що її «мама» справді колись її народила, а тато був космонавт. У Едни гарні ноги, які вона любить демонструвати у розрізі своїх поцяцькованих стразами вечірніх суконь гучних кольорів - Вірин поділ також помітно піднявся за останні роки і чому б і ні? Їй є чим пишатися.
 
У Едни четверо дітей, а чоловік помер 20 років тому. Один із синів, Кенні, має «партнера», Кліфорда Смейла, але до гомосексуалізму Една ставиться вкрай критично. Вона товаришує з королевою Єлизаветою ІІ, багато подорожує - адже має будинки в Лос-Анджелесі, Лондоні, Сиднеї і навіть на американському курорті Мартаз Вінеярд. 1979 року про Едну на Бі-Бі-Сі було знято документальний фільм «Дама з гладіолусами». У фразі «дама з гладіолусами» нічого смішного буцімто немає, але спробуйте повторити її про себе кілька разів.
  
На запитання, чому австралійці так гарно грають у різні види спорту, Една Еверідж відповідає: «Хороше харчування і дієта. Свіже повітряне життя. Соковиті відбивні. Сонце - і повна відсутність інтелектуальних розваг».
 
2007 рік став щасливим для Едни - у її рідному Мельбурні її ім’ям було названо площу. Сама Една не приїхала на церемонію, натомість там були присутні десять її двійників. А її менеджера Баррі Хамріза того ж 2007-го зробили командором Ордену Британської імперії за внесок до розважальної індустрії. Велика сила мистецтва!
 
Розлогий екскурс у комічні паралелі покликаний сказати: Сердючка - не одна. І, хоча її персональність нерозривно пов’язана з пострадянськими реаліями, у неї є дуже чіткий шлях далі, за межі «Всьо будет хорошо!», яке, до речі, однаково гарно лунає що на армійських проводах в українському селі, так і на дискотеці в лондонському Сохо. І своє шоу у форматі троє гостей плюс музичне оформлення (стандартний набір подібних західних програм) правильний крок на цьому чіткому шляху.
 
Щодо власне шоу - переглянувши пару випусків в інтернеті, я чекала саме четверга, аби всотати увесь комплекс розваги з телеекрану в комплекті з півгодинною рекламною паузою (яка дала нагоду відзначити поступ у якості телереклами, незначний, але поступ), так от - шоу несподівано вражає.
 
Коли минає перший шок від щирого багатства оформлення і засліплюючої суми грошей, яка має бути вкладена у такий продукт, стає зрозумілою добре вибудувана і дотепна структура програми. Меду у цій куті, як на мене, «перЕдано», бо Сердючка витягла б і набагато скромніший сет-ап. Але, можливо, логіка в тому, що це довгограючий проект і, чим більше складових, тим більше шансів їх замінювати на нові, постійно регенеруючи програму.
 
Шоу справді гарно вдягнене - музика і чашка чаю, яку Віра попиває закинувши ногу на ногу, чомусь нагадує про «Сніданок у Тіффані». Килим, який Вірка недбало штовхає ніжкою і потім так само недбало іде по ньому, символізує її впевненість у собі. Цікаві і влучно мінімалістичні віньєтки - Віра в кіно, Віра в театрі, де повним чином реалізується тандем з мамою і природа гумору тут - суто мімічна.
 
Кухня мені особисто подобається найменше - так, з Юрієм Лозою (це мені так здалося, чи він справді виглядає як кращий варіант Жерара Депардьє?) і гітарою вона спрацювала, хоча горілка на столі була зайва; чому він не приніс пляшку болгарського вина, з винограду, вирощеного неподалік містечка, де він живе - «Геленджик 30 лет назад», а Вірка могла б пригостити його вином українським? Чи там приготованою мамою настоянкою... А от Андрія Разіна з попередньої програми, чия статура і так асоціюється передовсім зі споживанням їжі, було б краще посадити саме на диван (а не їсти олів’є на кухні) і примусити оцінити якість кавера на «Бєлиє Рози» від групи «Тік».
 
Ані Лорак, з її заслуханою «Шейді Лейді» і історією романтичного кохання з турком-нареченим, було дано новий подих життя. Вона розповідала ту саму історію, яку якимось чином багато разів чула навіть я (з обмеженим доступом до розважальних елементів українських ЗМІ) - як вони вперше побачилися, як провели три дні, тримаючись за руки, як прощалися одним-єдиним поцілунком в губи... Віра коментує: «Як красіво... А я ж так люблю красу...». І співчуття і стьоб в її інтонації переплетені настільки тісно, що звинуватити її в сентиментальності неможливо, так само, як неможливо назвати цинічною.
 
Помітний у цій програмі і прогрес гостей - Юрій Лоза і Роман Віктюк (якого, правда хотілося б трішечки більше) вже однією ногою стоять ЗА територією, визначеною кордонами попси і абсолютно геніальними є заключні слова вчорашньої програми, які лунають саме з вуст Віктюка: «А хто така взагалі Ані Лорак?», коли екран розділено навпіл і в одній половинці Ані з хлопчиками співають і танцюють, а в другій - Вірка і Віктюк у затишному будуарі з ухилом в бібліотеку згадують про Раневську.
 
Я певна, що за кілька тижнів/місяців на Вірчиному дивані логічно виглядатимуть не лише традиційні телеобличчя, але і несподівані і більш віддалені від загалу знаменитості - письменники, науковці, бізнесмени.
  
А що далі для Сердючки? Своя книжка - або поради, як стати такою вродливою і успішною, як вона, або Збірка віршів: «Кохання і не лише». Свої парфуми - гостро-квіткові, у фіолетовому флаконі з зіркоподібною кришечкою. Своя лінія нижньої білизни - на ярличку перевернуті догори розставлені жіночі ноги у латинській літері «V», а поруч змієподібне S, змія кокетливо підморгує. І, нарешті, - камео-роль у фільмі від того ж таки Альмодовара.
 
Велика сила мистецтва може стати тільки більшою, особливо якщо попрацювати над іноземними мовами, хоча би англійською.
 
Катерина Хінкулова, Українська служби Бі-Бі-Сі
 
Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
, для «Детектор медіа»
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
5102
Читайте також
10.05.2010 06:52
Катерина Хінкулова
, для «Детектор медіа»
65 765
18.03.2010 08:46
Катерина Хінкулова
, для «Детектор медіа»
30 696
11.03.2010 06:46
Катерина Хінкулова
, для «Детектор медіа»
43 675
11.03.2009 12:19
Катерина Хінкулова
, для «Детектор медіа»
21 254
09.02.2009 09:46
Катерина Хінкулова
, для «Детектор медіа»
6 803
02.02.2009 23:16
Наталья Заяц, «Известия в Украине»
2 918
16.10.2008 09:20
Катерина Хінкулова
, для «Детектор медіа»
43 650
09.10.2008 09:40
Катерина Хінкулова
, для «Детектор медіа»
42 374
02.10.2008 15:18
Катерина Хінкулова
, для «Детектор медіа»
37 646
18.09.2008 12:15
Катерина Хінкулова
, для «Детектор медіа»
47 995
12.09.2008 10:47
Катерина Хінкулова
, для «Детектор медіа»
4 201
04.09.2008 13:59
Катерина Хінкулова
, для «Детектор медіа»
27 326
28.08.2008 08:57
Катерина Хінкулова
, для «Детектор медіа»
28 193
22.08.2008 13:33
Катерина Хінкулова
, для «Детектор медіа»
39 662
14.08.2008 11:54
Катерина Хінкулова
, для «Детектор медіа»
37 772
07.08.2008 11:04
Катерина Хінкулова
, для «Детектор медіа»
5 054
01.08.2008 06:12
Катерина Хінкулова
, для «Детектор медіа»
4 254
18.07.2008 11:48
Катерина Хінкулова
, для «Детектор медіа»
13 007
10.07.2008 16:32
Катерина Хінкулова
28 255
Коментарі
5
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Гениталия
5632 дн. тому
Хинкулова, а Ульянова вы хоть знаете? http://dusia.telekritika.ua/Verhom_na_zvezde/11508
Гениталия
5632 дн. тому
И как он вам?
Дивнич
5634 дн. тому
«Звинуватити її в сентиментальності неможливо, так само, як неможливо назвати цинічною» - добре сказано, дуже корисно для глибшого усвідомлення потреби інтеґрації в Європу і якнайскорішого віддалення від Росії: попрацювавши над іноземними мовами, можна й далі пастися на цьому невичерпному мистецькому феномені, граючися словесними бірюльками - сентиментальність, цинізм, кітч, ще якоюсь мудрою греколатиною, і відсунувши за східний обрій слово, яке - однісіньке! - вичерпно описує всю цю бездну художественного вкуса: ПОШЛОСТЬ.
Kaтя
5635 дн. тому
Знаю.)
Гениталия
5635 дн. тому
Катя, а вы Азиса знаете? http://dusia.telekritika.ua/Верхом%20на%20звезде/11369/I_skandalen__i_porochen
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду