ПРОЕКТИ
13:01
Неділя, 16 Липня 2017

Найкраще модерування — це мовчання?

Ток-шоу Роксани Руно «Zіткнення» на каналі ZIK: рейтинги проти виваженості?
Найкраще модерування — це мовчання?
Найкраще модерування — це мовчання?

Не встигла Роксана Руно очолити інформаційний департамент телеканалу ZIK, як уже 9 червня вийшла її дебютна програма — ток-шоу «Zіткнення».

Програма Роксани Руно відтоді виходить двічі на тиждень, у вівторок та п'ятницю, і за цей досить невеликий період у гостях пані Руно побувало немало зірок української політики. Що в українських реаліях означає одне — глядачі каналу побачили тих самих персонажів, що й на всіх інших. Надія Савченко, Семен Семенченко, Георгій Тука, Оксана Корчинська, Борислав Розенблат, Мустафа Найєм... Усі вони блукають із ефіру на ефір, створюючи такий собі замкнутий колообіг політичних персон у природі. Причому на всіх ефірах, незалежно від того, хто є власником того чи іншого телересурсу, говорять одне й те саме.

Втім, програма Роксани Руно, заявлена як аргументована словесна битва двох титанів у супроводі групи підтримки, претендує на оригінальність формату. Саме цією групою підтримки розмова в «Zіткненні» відрізняється від «Дуелі» на каналі NewsOne, яку вів Микола Вересень, а нині — В'ячеслав Піховшек.

Розмова в «Zіткненні», схоже, не передбачає жорсткої модерації ведучої, навіть попри заяви про протилежне, а зазвичай постає як словесна бійка між учасниками. Роль ведучої зводиться до спроб або втихомирити присутніх в особливо гострих моментах, що їй вдається поганенько, або ж до прохання не переходити на особистості. Останнє, втім, не вдається взагалі. Проте саме невтручання в перебіг так званої дискусії в студії, здається, можна вважати головною фішкою ток-шоу імені Роксани Руно. Як і неймовірну красу ведучої, хоча вона й не допомагає загіпнотизувати гостей, змусивши їх перерватися в потрібний момент, передавши слово суперникові.

Роксана Руно, представляючи свою програму в дебютному ефірі 9 червня, підкреслювала, що всіх гостей вона запрошує сама, незважаючи на побажання чи, навпаки, небажання політичних сил брати участь у «Zіткненні». Звідси можна зробити висновок, що вся відповідальність за ефір лягає на модератора.

Запросивши 16 червня на програму Сашка Лірника, Ларису Ніцой та Олеся Донія (двоє останніх складали групу підтримки Лірника) з одного боку, а з іншого — Євгена Червоненка з однодумцями Едуардом Долинським і Ганною Герман, ведуча, мабуть, знала, на що йде. Адже запропонувала до обговорення тему російсько-українських взаємин у сучасному контексті. На перший погляд, виносити на обговорення настільки неосяжну тему, яка включала в себе безліч питань — від мовних квот у радіо- й телеефірі до економічних зв'язків між Україною та РФ, було стратегічною помилкою. Адже розмова між такими опонентами неминуче мала звалитися в прірву взаємних звинувачень. Так і сталося вже на перших хвилинах програми, коли ведуча запропонувала гостям оцінити українізацію культурного простору України. Звісно ж, Сашко Лірник, той самий, який читає свої «Казки Лірника Сашка» в ефірі «UA: Першого», у вступному слові сказав, що ніяка це не українізація, а дуже м'яка спроба дерусифікації, бо українці в своїй державі досі почувалися в мовному гетто, адже переважна більшість так званих українських ЗМІ, включно з телебаченням, пропонували виключно російськомовний продукт.

Тут цілком очікувано на так звану агресивну українізацію всією своєю міццю в прямому й переносному розумінні напосівся Євген Червоненко, колишній народний депутат і міністр, а нині — телеведучий на каналі NewsOne. Він розводився про те, що Україні треба думати не про мову, а про економіку, яка без російських зв'язків не виживе. Ну й узагалі, він тут виступає від імені 12 мільйонів росіян, які живуть в Україні.

Але, вочевидь, справжньої головної мети програми — а саме високих рейтингів — Роксана Руно, звівши на такій темі таких співрозмовників, досягла: кількість переглядів цього випуску програми «Zіткнення» на yuotube-каналі на момент написання цього матеріалу дорівнювала 37 768.

Водночас те, що відбувалося у студії між двома геть антагоністичними командами гостей, не мало нічого спільного з заявленою метою ток-шоу — аргументованої виваженої розмови. Хоча й цілком відповідало назві «Zіткнення». Бо те, що побачили глядачі, можна назвати зіткненням зіткнень. Гості примудрилися з питання про мовні квоти вивести звинувачення одне одного в організації або ж Голодомору, або ж Бабиного Яру. Євген Червоненко, який останнім часом не вилазить із прямих та непрямих ефірів різних каналів на кшталт NewsOne чи того ж таки ZIK, коментуючи все на світі, стверджував, що країна стає багатою через економіку, і якщо ми хочемо перемогти Росію, треба зберегти всі економічні зв'язки з країною-агресором. Очевидної шизофренічності цієї тези він не помітив, нападаючи на опонентів за українізацію російськомовних людей, яких він представляє (цікаво, в який спосіб, коли пан Червоненко вже давненько не обирався до Верховної Ради?). Едуард Долинський, директор Українського єврейського комітету, звинуватив опонентів у тому, що, підтримуючи українізацію інформаційного простору, вони створюють титульну націю, а це завжди веде до Бабиного Яру.

Згадки про Бабин Яр вистачило, щоб Олесь Доній поліз у бійку. Він сказав, що ведуча зробила помилку, запросивши на цю програму Сашка Лірника з Ларисою Ніцой та ним самим.

«Докір, який нам закидають, команді Сашка, ми не можемо виправити. Нам закидають, що ми не євреї. Я думаю, потрібно було запросити у студію чудового поета Мойсея Фішбейна, а ще Леоніда Фінберга, Йосифа Зісельса. Бо закид, який нам роблять — це жахливий закид», — сказав народний депутат попереднього скликання, а нині громадський активіст.

Ці слова викликали відповідну реакцію в Ганни Герман, яка звинуватила команду Сашка Лірника в антисемитізмі й закликала Євгена Черноненка покинути студію, бо «...заява, яка була зроблена, про те, що хтось когось звинувачує, що він — не єврей — привід, щоб ми покинули студію. Я в антисемітських заходах брати участі не маю наміру. Я йду звідси».

Щоправда, після вмовлянь Роксани Руно колишня соратниця Януковича в студії таки лишилася, але ненадовго. Буквально за кілька хвилин, коли між учасниками так званої дискусії сварка спалахнула з новою силою через «собачу будку», яку хтось збудував, а хтось — ні, Ганна Герман таки зняла з себе петличку й покинула студію зі словами: «Це не рівень дискусії, і я не можу в цьому брати участі». Уже з-за кадру почулися її слова російською: «Это легче к стенке говорить — зачем это?».

Незважаючи на те, що без Ганни Герман програму все-таки продовжили, всі зусилля ведучої підняти рівень розмови в студії до справжньої дискусії розбивалися об мури непримиренних суперечностей опонентів та бажання деяких із них використати ефірний час задля ретрансляції гасел, які допоможуть повернутися до великої політики, граючи на печерних почуттях глядача.

Діалог між Ларисою Ніцой, яка поцікавилася, в чому проблема, якщо кожен має робити свою справу, тобто гуманітарії — відповідати за гуманітарну політику, щоби створити український простір для українців, а економісти, відповідно, розбудовувати національну економічну політику, та Едуардом Долинським, який відказав їй фразою: «Ви тільки що звинуватили євреїв у Голодоморі», — на що пані Ніцой відповіла, мовляв, а ви тільки що звинуватили нас (українців. — Авт.) в гетто (вочевидь, організації саме єврейського гетто. — Авт.), теж відбувався без активної участі Роксани Руно.

Добре, звісно, що ведуча все-таки довела цю програму до фінальної крапки, й глядачі з вуст Олеся Донія почули про історію відродження івриту після двох тисяч років забуття. Цей унікальний приклад відродження мови священних текстів ізраїльського народу в позаминулому столітті, коли саме іврит, а не їдиш, став державною мовою новопосталої держави Ізраїль, колишній народний депутат навів лише для того, щоби показати — українська мова потребує мінімальних преференцій для захисту з боку держави. Бо вона жива, але пригнічена так званими рейтингами ЗМІ, на які щедро посилався Євген Червоненко, аргументуючи свою позицію захисту всіх чи то росіян, 12 мільйонів яких живуть в Україні, чи то, як він виправився, все-таки російськомовних українців.

Можливо, Роксана Руно, відсторонюючись від реальної модерації, мала на меті показати своїм глядачам увесь ідіотизм деяких гостей, як це сталося з тим-таки паном Червоненком? Бо коли міністр транспорту та зв'язку України 2005 року, як його протитрували в цій програмі, дорікав опонентам, що в наші часи, коли Ілон Маркс (!!!) запускає в космос ракети, ми не мусимо зациклюватися на питаннях мови, це збурило щирий сміх його студійних опонентів. Які чудово знають, що прізвище голови американської приватної космічної агенції не Маркс, а Маск. Але природи сміху з цього приводу Євген Червоненко, який, здається, досі живе в минулому, так і не зрозумів. Тим часом його репліка свідчить лише про одне — переплутати Маска з Марксом може лише той, хто навіки вбив у свою підкірку всі конспекти з історії партії, істмату-діамату й наукового комунізму.

Тож якщо метою цієї програми було показати абсолютне невігластво колишніх, які лишилися в полоні запліснявілих догм сторічної давнини, але прагнуть будь-що здобути реванш, то Роксану Руно з цим можна лише привітати.

Побачимо, що буде далі й на що все ж таки справді розраховує ведуча і продюсери каналу, на якому саме тепер відбуваються відчутні кадрові зміни.

Фото: скріншот відео

* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
869
Переглядів
Коментарі
Код:
Им'я:
Текст:
Коментувати
Коментувати
Нові тексти на ДМ
2016 — 2017 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop