Як розповідали про вбивство Павла Шеремета телеканали. Огляд телепрограм за 20-24 липня 2016 року

Як розповідали про вбивство Павла Шеремета телеканали. Огляд телепрограм за 20-24 липня 2016 року

28 Липня 2016
2280
28 Липня 2016
18:37

Як розповідали про вбивство Павла Шеремета телеканали. Огляд телепрограм за 20-24 липня 2016 року

2280
Як розповідали про вбивство Павла Шеремета телеканали. Огляд телепрограм за 20-24 липня 2016 року
Як розповідали про вбивство Павла Шеремета телеканали. Огляд телепрограм за 20-24 липня 2016 року

20 липня всі ранкові випуски новин на тих каналах, де вони виходять, розпочалися з повідомлення про жахливу трагедію в центрі Києва – загибель журналіста Павла Шеремета. 5 канал присвятив убивству відомого білоруського та російського публіциста, який останні п’ять років жив та працював у Києві, інформаційний марафон. Упродовж дня ведучі збирали думки з приводу демонстративного вбивства, або запрошуючи тих, хто таку думку мав (таких виявилося аж надто багато) до студії (як Зоряна Шкіряка, радника міністра внутрішніх справ), або ж виходячи з ними на зв'язок телефоном чи скапом (приміром, народний депутат Сергій Висоцький). За цілий день марафону на «першому інформаційному» було видано кілька версій щодо причин цинічного підриву журналіста, але найбільше опитані експерти схилялися до однієї думки: це вигідно передусім Кремлю. Як сказав Сергій Висоцький, такий висновок напрошується після аналізу останніх подій на східних кордонах. Тим паче, послався колишній журналіст на відео наради в Президента за участі голови СБУ Василя Грицака та інших силовиків, що її наживо транслювали канали «112 Україна», «Еспресо», 5-й та NewsOne, а отже, Кремль нібито готує на осінь дестабілізацію і втрату контрольованості території України владою (про що, зокрема, свідчить і ескалація бойових дій на сході). Відтак цинічне й зухвале вбивство відомого журналіста в самісінькому центрі Києва може бути ланкою в ланцюгу якихось катастрофічних для України подій.

Канали «112 Україна» та «Еспресо» теж 20 липня вивели вбивство Павла Шеремета в топ новин, зробивши цю подію головною темою для обговорення.

З огляду на те, що увечері 20 липня достеменно було відомо лише те, що машина, в якій їхав Павло Шеремет, вибухнула через саморобний пристрій, розміщений під днищем авто, ефір переповнювали переважно емоції колег загиблого журналіста в діапазоні від гніву й люті до безпорадності та страху. Найвиразніше їх артикулював Мустафа Найєм у двох прямих ефірах 20 липня: спершу на 5 каналі в програмі «Підсумки дня» з Яною Конотоп, а пізніше – на «UA: Першому» в спеціальному прямому ефірі. Журналіст і політик сказав, що через зухвалість цього злочину жоден із колег Павла Шеремета не може почуватися в безпеці, а відтак поліція та СБУ мусять розслідувати його якомога прозоріше й скоріше.

22 липня, коли з Павлом Шереметом прощалися в Українському домі, ця тема знову потрапила в топ новин на більшості загальнонаціональних каналів. Так, «Факти» ICTV, «Вікна» СТБ, а також новини на «112 Україна» подали по два сюжети про загибель та прощання з журналістом, «Подробиці» каналу «Інтер», ТСН каналу «1+1» та «Час новин» на 5 каналі – по три, «События» на каналі «Україна» – один, а «UA: Перший» – аж чотири (якщо враховувати сюжет про засідання Кабміну, що розпочалося з хвилини мовчання за журналістом). Інформаційні канали в денних ефірах давали прямі включення з церемонії прощання з Павлом Шереметом (5-й, «112 Україна», «Еспресо», NewsOne).

Автори сюжетів та ведучі в начитках і підводках того дня обов'язково згадували про відео з камер спостереження, що його виклали на сайті «Обозреватель», та подавали коментар генпрокурора Юрія Луценка з прес-конференції з нагоди представлення нового прокурора в Ужгороді. Генпрокурор підтвердив: це відео є доказом того, що діяла група зловмисників, і запис стане величезним підґрунтям для роботи слідства. При цьому пан Луценко геть не насилав проклять на голову того, хто це відео «злив» у мережу. Але він раптово змінив свою думку вже наступного дня, 23 липня, в авторській програмі Наталі Влащенко «Люди. Hard Talk» на каналі «112 Україна». Тут він у прямому ефірі пообіцяв розпочати службову перевірку на предмет виявлення того, хто з працівників поліції чи СБУ «злив» відео в мережу. Можливо, перед тим генпрокуророві хтось пояснив: відео, на якому невідома пара зловмисників (чоловік і жінка) закладають вибухівку під авто, на якому їздив Павло Шеремет, будучи опублікованим, утратило вагу для слідства. Адже показало зловмисникам, на якій стадії воно перебуває. Юрій Луценко також пояснив, чому до розслідування вбивства Павла Шеремета залучено скандально відомого екс-керівника Головного управління карного розшуку департаменту кримінальної міліції МВС України. Того самого, якого міністр внутрішніх справ Арсен Аваков спершу зробив своїм заступником, а згодом під тиском громадськості, що вимагала люстрації всіх чиновників, які працювали на Януковича, звільнив. Генпрокурор вважає: пан Паскал є незамінним фахівцем, коли йдеться про розслідування суто кримінальних злочинів. Приміром, таких, як убивства чи зґвалтування. Відтак у справі Шеремета він готовий залучати до розслідування всіх тих, хто має відповідні навички. Наталія Влащенко в розмові з Юрієм Луценком без жодної напруги чи тиску на співрозмовника зуміла, на жаль для її візаві, щонайменше двічі підловити його якщо не на брехні й нереальності обіцянок усе змінити в ГПУ, то на маніпуляціях.

По-перше, як уже було сказано на початку цього тексту, в інтерв'ю на каналі «112 Україна» пан генпрокурор перекреслив усе, що сказав напередодні в Ужгороді про оприлюднені кадри з камер відеоспостереження. По-друге, він вимушено зізнався в непрофесіоналізмі нових кадрів у поліції та ГПУ, які, виявляється, без пана генерал-лейтенанта Паскала не зможуть ефективно розслідувати демонстративне вбивство білорусько-російсько-українського журналіста в центрі української столиці. Наталя Влащенко, викликавши Юрія Луценка на вимушені одкровення, з одного боку, показала, що цей генпрокурор, на відміну від попередніх, чудово розуміє, чого від нього чекає суспільство. А з іншого, продемонструвала: новий генпрокурор у своїх рішеннях щодо розкриття резонансних справ так само залежить від політичної волі найвищого керівництва держави. Тобто геть не є самостійною процесуальною фігурою, хоча й дуже намагається нею здаватися. Сцилла суспільного запиту й Харибда політичної волі, точніше, лавірування між ними, вочевидь, і є найбільшим жахіттям генпрокурора. Продемонстровані в прямому ефірі метання Юрія Луценка, надто ж з огляду на його вочевидь популістичні запевнення якісно розслідувати справу про дике вбивство журналіста в центрі Києва, лише посилили сумніви в спроможності української правоохоронної системи довести до кінця розслідування кривавого злочину. Як, утім, і всі інші спроби розсіяти туман навколо загибелі Павла Шеремета в телепросторі.

Зокрема, це сталося і в студії «Шустер live» 22 липня на каналі 3S.tv. Тут майже три години обговорювали вбивство Павла Шеремета. Все-таки відсутність ток-шоу Савіка Шустера на загальнонаціональних каналах дуже знизило його популярність серед провідних політиків і ньюсмейкерів. Відтак шанувальники цього ток-шоу змушені були більше двох годин слухати практично монолог колишнього начальника УБОЗ Валерія Кура. Який переважно хвалився досягненнями свого відомства в 1990-х – на початку 2000-х років, коли завдяки агентурі вдавалося затримувати й садовити кримінальних авторитетів. Пан Кура своїми одкровеннями-спогадами з 1990-х та похмурою нинішньою статистикою кримінальних злочинів просто-таки впивався. Не залишаючи сучасним правоохоронцям жодних шансів на розкриття вбивства Павла Шеремета та отримуючи відверту насолоду садиста, час від часу попереджаючи Сергія Соболєва, народного депутата від «Батьківщини», що він – наступна жертва бандитів, бо нібито завжди говорить правду.

Після таких «одкровень» аудиторія Шустера цілком прогнозовано дала лише 17% «за» на запитання, чи вірить вона в те, що вбивць Павла Шеремета буде знайдено й покарано. Як на мене, в цій програмі можна було довіряти хіба що Леонідові Канферу, який, будучи земляком невинно убієнного журналіста, знав Павла Шеремета з мінських часів, а відтак мав право судити про еволюцію його поглядів, та Олександрові Федуті, білоруському журналісту, акредитованому в Києві. Останній був єдиним, хто попросив журналістів «не трепать» у присутності мами Павла Шеремета того факту, що в Києві небіжчик жив у цивільному шлюбі з Оленою Притулою.

Версія Олександра Федути, до речі, виявилася, на відміну від самопіару Валерія Кура, справжнім, хоча й дуже вже завуальованим, відкриттям про те, хто, як йому здається, може отримати реальну користь від убивства журналіста. На думку білоруського кореспондента, як і в романі «Суто англійське вбивство», це має бути геть несподівана людина. У випадку з Павлом Шереметом вигодонабувачем цинічного злочину може бути той, хто дуже хоче повернутися в Україну після вимушеної втечі. А саме, як натяками пояснив свою думку пан Федута, роботодавець Павла Шеремета, власник «Радио Вести». Ну, мовляв, закрити цей ресурс рішенням суду не можна, бо нема за що. Відтак власник, якого, за порадою того-таки пана Федути, кожен народний депутат на кшталт Леоніда Ємця, елементарно знайде, подавши відповідний запит, міг зробити щось таке, аби спровокувати певні дії правоохоронців щодо «Радио Вести». Ну, а далі, як натякав білоруський журналіст, акредитований в Україні, мабуть, можна було власникові цього ресурсу зробити щось таке, що дало б йому змогу повернутися в Україну (переворот влаштувати чи що? – ДМ). Щоправда, ця конспірологічна версія вбивства Павла Шеремета не витримувала критики, бо будувалася на суцільних натяках.

У будь-якому разі, глядач, який досидів до цього моменту програми, впевнився лише в тому, що, мовляв, ані українська поліція, ані наші спецслужби, навіть із допомогою запрошених фахівців із ФБР, не мають достатніх сил і можливостей, щоб розслідувати резонансне вбивство журналіста в центрі Києва.

Той самий висновок пересічний глядач міг зробити й переглянувши актуальний випуск «Українських сенсацій» на каналі «1+1» 23 липня одразу після ТСН. Автори документального фільму-розслідування «Смерть за правду» департаменту журналістських розслідувань «1+1», переповівши хроніку подій з кадрами підриву машини «Субару» (тут уперше на телебаченні називається марка авто, що належало Олені Притулі), де загинув Павло Шеремет, неминуче, як асфальтовий каток, вирулюють на справу Георгія Гонгадзе й непокараних замовників його вбивства. А саме – Леоніда Кучми та Володимира Литвина. В якості вбивчих аргументів використовуючи останнє слово генерала Олексія Пукача на лаві підсудних. Паралелі й мотиви авторів цього «розслідування» занадто очевидні. Хоча в «тілі» самого фільму досить сумлінно (принаймні на початку) переповідається біографія Павла Шеремета. Зокрема – всі його конфлікти з «бацькою» Лукашенком, що змусили білоруського журналіста покинути спершу Білорусь, а потім, коли на російському телебаченні стало неможливо працювати, і Росію.

Синхрони українських колег Павла Шеремета (Анастасія Рінгіс, Богдан Кутєпов) малюють образ людини, яка завжди перебувала в чудовому гуморі. «Він був великий» – це якась одностайна думка тих, хто працював із Павлом. Великий не лише в фізичному, але й у метафізичному плані, як випливає з буквально пієтетного синхрону Анастасії Рінгіс. Адже, за її словами, Павло настільки блискуче орієнтувався в усіх галузях людського буття, що міг граючись влаштувати майстер-клас просто перед ранковим ефіром. У цьому фільмі є воістину драматичний момент, коли ведуча ранкового шоу на «Радио Весті» каже слухачам, що Павло Шеремет трохи спізнюється, але от-от з'явиться. Але за кілька секунд їй, вочевидь, повідомляють, що цього не станеться. Кадри, коли ця дівчина, яка мусить повідомити слухача про зміни в ефірі, вражають. На її обличчі – сльози від щойно почутої страшної звістки, але ще більший жах від необхідності її озвучити. Зібравши всі сили в кулак, не розридатися й далі щось іще говорити. Бо це ж таки прямий ефір.

Найбільше враження на автора цих рядків справив синхрон Андрія Куликова, який буквально напередодні провів прямий ефір із Павлом Шереметом на «Громадському радіо». Він, єдиний з усіх, хто згадував Павла Шеремета, назвав життя загиблого журналіста історією успіху. І весь жах трагедії 20 липня, вважає Андрій Куликов, у тому, що вона цю історію обірвала.

«Смерть за правду» в циклі «Українські сенсації» могла б стати надзвичайно людяним реквіємом за справжньою людиною в журналістиці. Якби не нав'язливі паралелі зі справою Гонгадзе. Яку, акцентують автори фільму, так і не розслідували до кінця. А відтак, мовляв, та сама доля очікує й на справу Павла Шеремета.

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
2280
Читайте також
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду