ПРОЕКТИ
10:30
П'ятниця, 15 Квітня 2016

Чому «Квартал 95» – це не смішно

Пупком на нетолерантному й сексистському тілі українських медіа є, безсумнівно, «Квартал 95». Жарти (точніше кажучи, сарказм) про жінок, геїв та навіть людей із вадами слуху примітивні й жорстокі
Чому «Квартал 95» – це не смішно
Чому «Квартал 95» – це не смішно

Подібне шоу в тій його частині, яку присвячено політичній сатирі, легко уявити на будь-якому штатівському чи європейському каналі. А от прямі випади в бік жінок, гомосексуалів чи інвалідів призвели б до численних позовів, за які і канал, і автори шоу розраховувалися б заробленими на приниженні грішми.

Я не уявляю, кому може бути смішно з жартів цієї команди, крім білих, міцної статури, гетеросексуальних чоловіків із достатком середній+ і вище. Кожна інша категорія в цьому проекті зло висміюється.

«Вот женский мозг, я специально нарисовал его больше, чтоб вам было видно. Женский мозг похож на сумочку: там все есть, но для того, чтобы найти что-то, надо все вытряхнуть. Можно обозначить разделы женского мозга. Около 10% занимают знания, полученные в школе, 20% – сериалы и модные журналы, остальные 4 Гб – это видео со свадьбы. Женский мозг – орган уникальный. В минуты опасности или стресса он имеет способность сжиматься до крошечных размеров. Это объясняет поведение женщины за рулем и при виде скидок больше 40%».

«Когда женщина ложится спать, мозг под действием силы притяжения падает внутри черепной коробки с высоты H».

Як вам такі жарти?

Мізогінія в нашому суспільстві вітається на центральних каналах, які мовлять навіть у найвіддаленіших селах. Тобто ідея жіночої інакшості («жіноча логіка», «материнський інстинкт», «крихітний мозочок жінки», «стискання до крихітного розміру мозку жінки при вигляді знижки») закладається в голову всіх без винятку телеглядачів України. Відсутність критичного сприйняття і думання про такі речі вже має очевидні наслідки для суспільства. Для ринку професій це «скляні стелі» та виділені жінкам сфери обслуговування, піклування, а також подвійне навантаження домашньою роботою. Для особистого – різноманітні форми насилля над жінками, включно з репродуктивним тиском у родині та тотально безкарним фізичним домашнім насильством («Ви потім помиритесь, а мені що з заявою робити? Не прийму», - класична відповідь правоохоронців на подібні скарги).

Особистісна сфера потерпає від заскорузлої впевненості самих жінок у власній другосортності, що призводить до невміння відстоювати себе. Чоловіки радо цитують жінкам необґрунтований, принижуючий «гумор» від таких самих чоловіків. Жінки стикаються з неможливістю просуватися по службі, аби як старанно й плідно вони не працювали, де керівники – апріорі чоловіки. Серед моїх знайомих жінок часто звучать обговорення робочих ситуацій, де їхня думка не почута, оскільки чоловіки не сприймають їх серйозно. Або при очевидній перевазі вихідних даних працівниці (тривалість стажу, кількість наукових робіт, публікацій і т. ін.) на підвищення по замовчуванню обирають чоловіка. Ці речі тісно пов’язані: соціальна несправедливість, дискримінація, нерівний доступ до ресурсу починаються з таких шоу, де жінка конструюється таким чином, наче вона принципово відрізняється від чоловіка (на кшталт «люди й жінки»), має свій окремий світ котиків, знижок і неадекватної поведінки.

Скористаюся публічністю і поставлю авторам кілька запитань:

  1. Чи втрачають розум при вигляді 40% знижки мешканки віддалених сіл, де пересічна жінка має кілька дітей, господарство з корів, кіз, свиней, десятків кур / гусей / качок? В селі, куди хліб завозять раз на три дні, а слова «знижка» і «комільфо» мають приблизно однакову цінність? Жінка, яка одягається, аби зручно і рідше прати, і її найбільші свята за рік – Паска і велосипед, що їздить після зими?
  2. Чи падає з висоти Н мозок у черепній коробці докторки наук чи професорки, дослідниці академії наук, коли вона лягає спати? (І дуже хочеться додати: «Чи ніколи ваш мозок не травмувався, падаючи з висоти Н?»)

Щоразу, коли вчені намагаються довести нам, що біологічно чоловіки й жінки є принципово різними, за основу вивчення відмінностей найчастіше беруть мозок. Відмінності в роботі мозку чоловіків і жінок вивчалися з XVIII століття. Першочерговим завданням дослідники поставили вимірювання маси й обсягу мозку представників та представниць різних статей. Було доведено, що в абсолютних величинах мозок чоловіків справді більший. Для тогочасного суспільства інших доказів інтелектуальної переваги годі й шукати. Проте згодом вчені звернули увагу на показник співвідношення маси мозку до маси тіла. Виявилося, що відносно загальної маси тіла мозок жінок більший. Дослідження згорнули одразу ж.

Інший приклад. Із початком руху за права жінок на освіту існувала гіпотеза, яку підтримували тогочасні наука й церква. Вони постулювали, що в освіченої жінки мозок росте з одночасним всиханням матки. Отже, освіта загрожує тотальному безпліддю жіночої популяції. Очевидно, у своїх уявленнях «Квартал 95» не віддалився від міркувань церковників XIX століття.

Цей короткий екскурс в історію зроблений для того, аби ми розуміли, що сьогоднішні міркування про жіночу «інакшість» на підставі особливої логіки, розміру чи розташування мозку, «виключно жіночої» поведінки – це певний історичний етап (дуже архаїчний) пошуку доказів відмінностей жінок і чоловіків. Ця ідея «іншування» на підставі статі має багато слабких місць. Вона біологізована, не враховує фактів, що не «лягають» в доказову базу теорії, тобто ґрунтується на часткових даних і старанно уникає інших, аби не зашкодити ідеї.

Що до ролі гумору, то є така прекрасна інфографіка.

Все починається з жартів, а закінчується насиллям, зґвалтуванням і вбивством. Ланцюжок простий: медіа / жарт – формування уявлень / іншування – ставлення до сконструйованих образів / насилля – кримінальний злочин. Це не відсутність у мене почуття гумору. Я прекрасно знаю, що гумор – це коли смішно, а не образливо. Гумор не має на меті розвеселити одних через приниження інших. Злий гумор, який принижує, є сарказмом. Кожен психолог підтвердить, що сарказм є проявом пасивної агресії, яка не може проявитися прямо, тому набуває замаскованих форм.

Отже, поки ми варитимемося в холодці застарілих уявлень, очевидної підміни понять, приправленої стереотипами, нетерпимістю і, в даному випадку, мізогінією, ми матимемо суспільство, сповнене соціальної несправедливості, розділене на касти, категорії: суспільство, яке продукує домінуючі і субординовані групи, розподіляє ресурси й доступ до них на підставі вищеперерахованого. Наше критичне ставлення до того, яку інформацію ми споживаємо, є неоціненним.

Фото - www.segodnya.ua

Всі матеріали розділу / жанру:
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
9839
Переглядів
Коментарі
Мария
15:00 / 28 Грудня 2016
Печально то что как в их залах, так и тут в комментариях, сами женщины считают такой юмор вполне принятым и смешным. Плюс, надо смирится с фактором рейтингов. Женщины ведь рже составляют приличную часть зрителей и своим отказом смотреть их продует могли бы здорово повлиять на рейтинги, но нет же - рейтинги растут и не в последнюю очередь благодаря женщинам. Видимо, у большинства в голове это даже не регистрируется как сексизм или они думают что-то типа "ну это не про меня". Справедливости ради надо отметить что и мужские персонажи у них умом не отличаются. Просто формат у них такой незамысловатый - пародировать глупых людей, будь то мужчины, женщины или политики. Ничего странного что они используют стереотипы в своём юморе, так как это позволяет "достучатся" до большей аудитории. Низкопробно и незатейливо? Да. Сексизм? Бывает. Некоторым, в особенности автору монолога про мозги, не мешало бы глубже исследовать разницу между "злобной сатирой" и "добродушным высмеивание". И поменьше генерализаций типа "женщины" и "все женщины". Я не буду спорить что женщины похожие на показанных в квартале есть, но далеко не все женщины таковы. Как и не все мужчины "козлы".
Катерина
19:32 / 24 Квітня 2016
Авторка статті - людина явно без почуття гумору та ще й з комплексом меншовартості. Ну як можна було написати таке полотно тексту ( з претензією на науковість та оригінальність) судячи з одного жарту. Автор перегнула палицю. Дивіться на світ простіше і усміхайтесь)
Влад
23:07 / 16 Квітня 2016
Какая страна - такой и юмор. Спасибо кварталу. Они на своем месте...
Ольга
11:47 / 16 Квітня 2016
Дуже глибоко написано. На жаль, у нас на підсвідомому рівні, в першу чергу через примітивні телепередачі, пропагується сексизм і нетолерантне ставлення до "інших". Можливо, принаймні такі статті спонукатимуть до оцінки проблеми і дискурсу щодо її розв'язання.
Снєжана
22:28 / 15 Квітня 2016
"Квартал-95" - компанія, яка виробляє дуже багато телевізійного продукту. Є речі дуже вдалі, є не дуже... Але людина, яка дозводяє робити загальні висновки про творчість великого колективу - типа, "не смішно", яка вважає свій власний смак ідеальним, така людина, м'яко кажучи не відноситься до інтелектульної еліти. Цитата (може, не дуже точна): "Чому, щоб сісти за руль авто людина має здати екзамен, а ось писати дурні статті може будь хто і безконтрольно?!
Tan
21:10 / 15 Квітня 2016
Автору статті- респект!! Судячи з попередніх коментарів, вислови 95-го кварталу видаються смішними тільки особам з мозком, розміром з сумочку,який падає на дно черепа, коли вони лягають спати.Шановні дами вищевказаного типу! будь-ласка, пишіть коментарі на общєпонятном, щоб не було соромно за українське жіноцтво.
Тетяна
19:43 / 15 Квітня 2016
Квартал - 95 - єдина достойна гумористична програма нашого телебачення. Деякі пародії переглядаю ще раз on-line. А якщо у когось атрофовно відчуття гумору, то це навіть не лікується. Стаття або замовна (тим, кого там висміювали), або авторка психічно хвора.
Тетяна
19:42 / 15 Квітня 2016
Квартал - 95 - єдина достойна гумористична програма нашого телебачення. Деякі пародії переглядаю ще раз on-line. А якщо у когось атрофовно відчуття гумору, то це навіть не лікується. Стаття або замовна (тим, кого там висміювали), або авторка психічно хвора.
Наталка Соломко
17:24 / 15 Квітня 2016
Зоряна,ти просто дурепа без почуття гумору!!!
Максим
14:55 / 15 Квітня 2016
"Если у человека нет чувства юмора, то у него хотя бы должно быть чувство, что у него нет чувства юмора" С.Е.Лец
Код:
Им'я:
Текст:
Коментувати
Коментувати
Нові тексти на ДМ
2016 — 2017 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop