З Левіафаном може боротися лише дурень

З Левіафаном може боротися лише дурень

26 Січня 2015
5096
26 Січня 2015
16:16

З Левіафаном може боротися лише дурень

5096
Що в «Дурні», що в «Левіафані» простежується чіткий висновок — причина всіх російських бід полягає в самих росіянах, які здатні існувати лише тоді, коли вдаються до руйнувань
З Левіафаном може боротися лише дурень
З Левіафаном може боротися лише дурень

«Детектор медіа» публікує вже другу рецензію (враження Сергія Цигіпи читайте тут) на два російські фільми 2014 року, які автори відгуків пропонують переглянути для розуміння «російської душі».

 

Незважаючи на шкідливість у поточних умовах російського медіапродкту, в Росії є фільми, які не просто можна, а й треба переглянути. Вони досить похмурі і песимістичні, не для загалу з промитим мізками, але без прикрас, Галустяна і дешевої натягнутої бравурності.

 

Таке кіно, як би його не намагалися долучити чи то до арт-хаусу, чи ще до якогось різновиду з красивою назвою, є звичайною «чорнухою». Там панують безвихідь, туга, яку лікують горілкою, гуляє пронизливий вітер зневіри, будинки - похилені та запущені. Звичайна людина без зв'язків і великих грошей не здатна нічого зробити. Але бажає. Наприклад, головний герой фільму «Дурень», пересічний сантехнік Дмитро, приїхавши на виклик в один із гуртожитків, раптом помічає в стіні тріщину, яка свідчить лише про одне: будинок завалиться впродовж доби. Решту фільму наш герой намагається пояснити це місцевій владі - та, на диво, його вислуховує, навіть погоджується виселити мешканців аварійного будинку, але... Звісно, якщо це «чорнуха», то хепіенду не буде, адже наприкінці Дмитро сам бігає по поверхах гуртожитку, намагаючись пояснити про небезпеку.

 

Головний герой «Дурня» якимось дивом вибився із загальної байдужої маси і проявив себе людиною. За це отримав титул «дурня» і мало не втратив життя. Причому, «дурнем» його вважають усі: меркантильні дружина та мати, які дорікають Дмитрові за «викидання» грошей на навчання у виші в той час, коли «в сусідів є гараж, а в нас немає»; бандитська система містечка, для якої «відкриття» щодо аварійного будинку стало справжнім шоком, адже зірвало покров із тотальної корумпованості всіх і вся. Та й мешканці гуртожитку, алкоголіки та наркомани, не зовсім розуміють, чому про них піклуються. Бо цього жодного разу ніхто не робив. А все невідоме - вороже, тому Дмитро наприкінці отримує на горіхи ще й від мешканців аварійної будівлі. Режисер Биков не демонструє, чи падає гуртожиток, чи ні (хоча зрозуміло, що стіни з тріщиною від першого до дев'ятого поверху рано чи пізно впадуть), але висновок зрозумілий: піклуватися про людей у Росії може лише дурень.

 

Схожа проблема досліджується ще в одному знаковому російському фільмі 2014 року - «Левіафан», який за кілька місяців зробив справжній фурор. Маємо той самий конфлікт: протистояння звичайної людини бандитській владі. Головний герой «Левіафана» Микола перебуває приблизно на одному соціальному щаблі, що й Дмитро-сантехнік, не має ні зв'язків, ні рахунків у банку, живе собі в провінційному містечку на березі Баренцового моря та ремонтує автомобілі. Але на будинок Миколи поклав око місцевий чиновник, котрий вирішує нахабно «віджати» ласий шматочок землі на морському березі. Микола, заручившись підтримкою знайомого московського адвоката, починає важкий і нерівний бій із корумповано-всевладним Левіафаном.

 

Для Миколи війна проти Системи не є вродженою тягою до справедливості, бо вже йдеться про виживання. Здавалося, Микола має всі шанси: він налаштований досить рішуче, звісно, всі суди програє, але друг-адвокат має чудовий компромат на «оборзілого» чиновника.

 

Проте Левіафан - чудовисько всесильне і багатоголове. Доки головний герой намагається зрубати центральну видиму голову, яку уособлює чиновник, інша голова дихає вогнем прямо в життя Миколи: жінка зраджує з адвокатом. Усі плани руйнуються - звісно, тепер неможлива жодна спільна боротьба. Микола у всьому звинувачує себе. Можливо, він і є тією головою, яка зруйнувала його життя? Можливо, Левіафан не обмежується іпостассю бандита у владному кріслі, можливо, він - скрізь, у кожній краплині холодного моря, в стінах будинку, в загадкові російській душі, яка живиться від хаосу й тяги до знищення себе і всього що потрапить під руку? Принаймні, режисер не бачить виходу й щасливого кінця...

 

Що в «Дурні», що в «Левіафані» простежується чіткий висновок - причина всіх російських бід полягає в самих росіянах, які здатні існувати лише тоді, коли вдаються до руйнувань. Чиновники руйнують будинки своєю байдужістю й бажанням наживи; мешканці цих будинків із цим досить свідомо погоджуються й руйнують власні душі пияцтвом, наркотиками та невіглаством; більш-менш притомні люди або відчувають хаос у собі, але не можуть йому протистояти, або самостійно борються, допомагають, щоб бути знищеними тими, кому вони допомагають. Цікаво, а що буде, коли в Росії все буде зруйновано, куди скерується хаос? Нереалізоване бажання руйнувати виллється за межі Росії, скажімо, на країни, які провинились лише в тому, що опинились поряд? Хоча, здається, це вже відбувається.

 

Ілюстрація - кадр з YouTube

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
Арсеній Троян, для «Детектор медіа»
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
5096
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду