Дедалі частіше українське телебачення справляє враження вже не царини корпоративних битв між власниками телеканалів, а інструменту... права. Точніше - маніпуляцій цим правом. Щоправда, ніхто з телевізійників досі не спромігся на лікнеп щодо цієї важливої галузі суспільного життя. Відтак цим нещасним правом крутять, як циган сонцем, то в один бік, то в другий, нібито надаючи слово всім сторонам якогось конфлікту, водночас нав'язуючи «єдино правильний» погляд. На думку тих, хто замовляє музику (контент) і платить за неї.

На початку минулого тижня, в понеділок, 10 листопада, ЗМІ опублікували звернення прокурора Києва Сергія Юлдашева. Де цей законник оголосив добровольчі батальйони розсадником мародерства: «Давайте подивимося правді в очі: є герої і патріоти, а є тилові мародери в камуфляжі, які ходять по місту озброєні до зубів. Можливо, суспільство не готове це чути. Але ця проблема існує незалежно від цього. Будь-яка особа, яка з зони АТО прибуває в місто зі зброєю, є для мене злочинцем. Особливо, коли такі люди об'єднуються і створюють групи».

Ця заява в день її оприлюднення мала резонанс чомусь лише у «Фактах» на ICTV та у випуску новин ТВі. Причому якщо Олена Фроляк обмежилася вже наведеною вище цитатою зі звернення прокурора, то в «Сьогодні» на ТВі подали думки всіх сторін  конфлікту, що назріває між правоохоронцями та добровольцями.

«Київського прокурора непокоять добровольчі батальйони, що приїздять додому на ротацію із повним магазином набоїв.

Марія Клюк, ведуча: Зі зброєю до міста зась. Київського прокурора непокоять добровольчі батальйони, що приїздять додому на ротацію із повним магазином набоїв. Каже - це несе небезпеку як самим мешканцям, так і владним структурам. Мовляв, охороняти громадський порядок повинні міліціонери, а не військові. У відомстві кажуть - такі вимоги небезпідставні. Там фіксують багато випадків порушення закону. Натомість добровольці здавати зброю не поспішають. Мовляв це важіль впливу на владу.

Вадим Понька, кореспондент: Небезпеку в тому, що бійці добровольчих батальйонів ходять по місту зі зброєю, побачив столичний прокурор. Послався на велику кількість кримінальних проваджень за незаконний обіг зброї серед громадян. Вважає це внутрішньою загрозою. Бо, на його думку, озброєні добровольці не прогнозовані і можуть навіть військовий переворот здійснити.

Сергій Юлдашев, речник прокуратури міста Києва: "Змушений сказати одну непопулярну річ. Давайте подивимося правді в очі: є герої та патріоти, а є тилові мародери у камуфляжі, які ходять по місту озброєні до зубів. Можливо, суспільство не готове це чути. Але ця проблема існує незалежно від цього. Будь-яка особа, яка з зони АТО прибуває у місто зі зброєю, є для мене злочинцем. Особливо, коли такі люди об'єднуються і створюють групи".

Вадим Понька, кореспондент: Гучна заява викликала резонанс. У прес-службі прокуратури розповідають - неодноразово ловили на гарячому добровольців, що порушували закон. Лише в Києві з початку року впіймали тридцятьох, і проти них порушували справи. Закону мають дотримуватися всі.

Олена Яхно, керівник прес-служби прокуратури м. Києва: "Ця ситуація, звичайно, не може не непокоїти прокурора Києва. Дуже багато зареєстровано злочинів. В порівнянні з минулим роком, де фігурує зброя вогнестрільна. На території Києва зафіксовано 30 випадків злочинів вчинених власне учасниками батальйонів".

Вадим Понька, кореспондент: У батальйоні "Айдар" не погоджуються зі звинуваченнями. І пригадують як добровольців у столиці брали під варту, коли ті привозили упійманих сепаратистів. Зокрема, випадок з так званим мером Луганська, якого, до речі, відпустили.

Сергій Зілов, прес-секретар батальйону "Айдар": "Кому подобається, коли батальйон Айдар затримує мера Луганська, а його відпускають. Коли батальйон Айдар привозить сюди сепаратистів, затримують наших хлопців з Айдару, беруть під варту, потім під заставу відпускають 46 000, а сепаратистів відпускають. І так далі. Багато питань, чому так діється".

Вадим Понька, кореспондент: Натомість екс-радник міністра оборони Олександр Данилюк нарікає - потрібно посилити контроль над тими, кому видається зброя. Бо, мовляв, часто люди записуються в батальйони, не розуміючи для чого.

Олександр Данилюк, екс-радник міністра оборони України: "Це проблема відсутності дуже часто дисципліни і контролю за тим, кому і як видається зброя. Є багато людей, які перевірку не проходили, і мотивація яких щодо перебування в тих підрозділах викликає багато запитань".

Вадим Понька, кореспондент: В " Айдарі запевняють - батальйони грізна сила. Але руйнувати державність ніхто не збирається. А наляканим чиновникам, які потрапляють під дію закону про люстрацію, радять спробувати взяти зброю і поїхати на схід"».

З боку прокуратури винесення в публічну площину підозр про поки що недоведені злочини добровольців має вигляд такого собі зондування громадської думки. Вочевидь, аби підготувати її до формування негативного образу добровольчих батальйонів. Атака ця почалася не 10 листопада, а раніше, ще позаминулої п'ятниці, коли Сергій Юлдашев заявив, що захоплення бійцями батальйону «Айдар» вертолітного майданчика Януковича - грубе правопорушення.

Якщо ж розглядати це явище (неоголошена війна влади з добровольчими батальйонами) в розвитку, то, погортавши новинні стрічки за останні місяці, можна виявити занадто вже багато «наїздів» на добровольців (особливо ж правоохоронців чомусь цікавить саме «Айдар», і тільки він), щоб це було випадковістю.

На цей випад київського прокурора блискавично, як завжди, зреагував увечері минулого понеділка Савік Шустер. Ведучий 10 листопада запросив до слова командирів добровольчих батальйонів «Донбас», «Дніпро-1», «Дніпро-2» й того самого «Айдару». Відповідно в студії «Шустер. Будні» отримали змогу реабілітувати чесне ім'я добровольців Семен Семенченко, Юрій Береза, Віталій Манько та Валентин Лихоліт. Слухав бійців не лише ведучий, а й кандидат у депутати від Блоку Петра Порошенка, полковник авіації Юлій Мамчур.

Цілком прогнозовано всі батьки-командири добровольчих батальйонів запевнили - на Київ іти вони не збираються, огульні звинувачення прокурора Києва в мародерстві категорично відкидають. А щодо мародерства, то кожний такий випадок треба розслідувати окремо, доводити провину того чи іншого добровольця і в разі доведеності - виносити справу до суду.

В армії ж, на думку добровольців, мусять служити люди вмотивовані. Хто не хоче служити, нехай не служить - солідарні бійці.

Юлій Мамчур, який представляв Президента, обіцяв донести думку добровольців до Петра Порошенка, щоби той зрозумів: військового перевороту руками добровольчих батальйонів очікувати не варто.

Тему інформаційно-прокурорської війни з добровольцями «Айдару» підхопили в неділю, 16 листопада, на «Інтері» «Подробности недели». Ведучий Дмитро Анопченко запросив до студії представників добровольчих батальйонів «Шахтарськ» Андрія Філоненка та «Святої Марії» Дмитро Линька. Боєць «Айдару» Микола Греков казав про можливі зміни в статусі добровольців із Сєвєродонецька.

Перед цим ведучий процитував найгучніші заяви вже загаданого прокурора Києва, міністра оборони Степана Полторака та міністра внутрішніх справ Арсена Авакова. І якщо пан Полторак майже дослівно повторив заяву Сергія Юлдашева, то Арсен Аваков, навпаки, її спростував, наголосивши: всі добровольчі батальйони влада хоче перевести під юрисдикцію Нацгвардії.

Бійці ж, запрошені до обговорення новацій і звинувачень у мародерстві, не надто охоче поставилися до перспективи влитися в силові відомства. Головна проблема, на їхню думку, не офіційний статус добровольців (хоча це було б і непогано), а відсутність координації між штабом АТО і командуванням їхніх підрозділів.

Розпочавшись із відвертого викиду в ЗМІ, історія з добровольцями в ефірі загальнонаціональних каналів обросла подробицями, які навряд чи хто дізнався б, якби не заява прокурора Києва. З цього боку свою місію - інформувати і тлумачити - електронні ЗМІ виконали. Але сам факт того, що правова колізія розв'язується публічно, зокрема й за участі високопосадовців, свідчить не так про силу і впливовість ЗМІ, як про слабкість правоохоронної системи в державі. Тож маємо якусь ілюзію правосуддя в прямому ефірі, де громадська думка має вирішальне значення для реального слідства.

Ще одна історія-розслідування в ефірі стосувалася міністра палива та енергетики Юрія Продана. У понеділок, 10 листопада, новину про його 4-годинний допит у Генпрокуратурі повідомили в випусках новин на всіх загальнонаціональних каналах. Ішлося про те,  буцімто ціна на південноафриканське вугілля, четверте судно з яким перед тим прибуло до України, непомірно висока.

Сюжет випуску новин на Першому національному - класика жанру в цьому конкретному випадку, бо тут є три головні складові: інформація про те, що міністра допитували в якості свідка; назва фірми, що запропонувала південноафриканське вугілля; ціна за тонну, вартість перевезень та загальна сума контракту.

«Ілона Довгань, ведуча: Купувати вугілля на Донбасі Україна не буде, поки схід в руках терористів, - про це сказав міністр енергетики та вугільної промисловості Юрій Продан після допиту в Генпрокуратурі. Його викликали як свідка в справі про умови закупівля вугілля в Південноафриканській Республіці. За словами міністра, компанії обирали за співвідношенням: ціна - якість, і сума, запропонована "Укрінтеренерго" була оптимальною, нижче інші компанії не пропонували.

Юрій Продан, міністр енергетики та вугільної промисловості України: "Відповідні запити робили і компанії "Укрінтеренерго". На підставі опрацювання цих заявок, компанія "Укрінтеренерго" запропонувала такі обсяги. І обсяги, виходячи з умов поставки ціни-якість, запропонувала компанія Центренерго укласти відповідний договір. На мій погляд, за тими запитами, які нам робили відповідні компанії, що це є досить прозора процедура придбання вугілля. Але, якщо треба перевірити, будь ласка, вся інформація необхідна буде надана".

Ілона Довгань, ведуча: Допит тривав майже 4 години. За цей час "Українська правда" отримала копію контракту про постачання вугілля між держкомпанією "Укрінтеренерго" та англійською компанією Steel Mont Trading. Ціна тони вугілля за документом: 86 доларів. З витратами на транспорт і розвантаження судна сума збільшується до майже 110 доларів. Українське вугілля обходилося в 120 доларів за тону. Загальна вартість контракту - 21,5 мільйон доларів».

Проте вада цього сюжету - у відсутності пояснень, чому раптом Генпрокуратура почала перевірку цього контракту. Як виявилося з сюжету в «ТСН», «1+1», «сумнів у прозорості схем його постачання висловив Президент Петро Порошенко» (цитата Лідії Таран, ведучої «ТСН»).

Інші ж загальнонаціональні канали повідомили про цю подію за тією ж схемою: інформація про допит Юрія Продана; його синхрон і запевнення в прозорості закупівлі; сума контракту.

Не знаю, чи відіграло визначальну роль у рішенні компанії більше не поставляти африканське вугілля в Україну оприлюднення інформації про розслідування щодо прозорості ціни, але в середу, під час прямої трансляції засідання Кабміну, яку частково вели канали 5-й, «Рада» та «24», Арсеній Яценюк анонсував продовження шоу під назвою «Пригоди африканського вугілля». Він, знову ж таки, публічно дав доручення СБУ «невідкладно розібратися, хто стоїть за питанням переділу вугільного ринку».

Надто ж «потішила» невтомну громадськість загадкова фраза Арсенія Петровича, яку щедро цитували 12 листопада всі випуски новин та аналітичних програм на кшталт «Часу. Підсумків дня» (5 канал) чи «Шустер. Будні» (Перший національний): «Коли в силу різних подій щодо так званої перевірки Україна втратила можливість закуповувати вугілля в інших країнах світу окрім як Росії та "ДНР" та "ЛНР"».

Що це за події, ким вони інспіровані, хто винен і що робити? - на жодне з цих логічних запитань відповіді глядач не отримав. Ну, й слова «так звана перевірка», яку, на хвилиночку, ініціював сам Президент, як нині модно казати, доставили.

Не вніс ясності в питання вугілля й розлогий, у дусі «теплих ванн» для Азарова чи інших посадовців часів Януковича, виступ Арсенія Петровича в ток-шоу «Шустер live» у п'ятницю, 14 листопада. Тобто, зі слів прем'єра випливало: проти України ведуть наступ на всіх фронтах, у тому числі й економічному,  якісь злі, але анонімні сили.

Хвилиночку, якщо пан прем'єр у своєму виступі підводить ту саму громадськість до необхідності купувати вугілля в Росії, то, мабуть, варто слідом за А сказати й Б.

Це «розслідування в прямому ефірі» явно не вдалося його прямим учасникам, які прагнули показати, що в нас нарешті закон - один для всіх, ініціювавши перевірку закупівлі сумнозвісного вугілля. З іншого боку, навіть довівши безпідставність підозри щодо непрозорих схем, Україна все-таки втратила надійного постачальника з вини не якогось міфічного змовника зі «світової закуліси», а з власної. В чому так і не зуміли зізнатися особи, причетні до вугільного скандалу.

Єдиний результат цієї телевізійної історії - посіяні в головах глядачів підозри, що Президент і прем'єр почали взаємну боротьбу за першість. Бо як іще трактувати випади Арсенія Яценюка проти Президента?

Ці підозри лише підтвердилися, коли в суботу, 15 листопада, Арсеній Яценюк звернувся до співгромадян безпосередньо зі свого кабінету, де записав промову щодо майбутнього складу Кабінету міністрів. Цей ролик-звернення до українців автор бачила на каналі «1+1». Точніше, якщо вірити «Урядовому порталу», це був виступ прем'єра на прес-конференції 14 листопада, який телевізійники оформили у звернення пана Яценюка.

Вийшло в ефір воно тоді, коли більшість політиків та експертів у більшості політичних ток-шоу минулого тижня обговорювали «коаліціаду», яка ніяк не закінчиться. Тож якщо коаліцію, яка й має подавати кандидатуру прем'єр-міністра на затвердження Верховною Радою, ще не створено, то оприлюднювати список Кабміну чинним прем'єром на одному з найбільших телеканалів України, - це означає, як і у випадку з вугільною війною, черговий хід у грі прем'єра проти Президента. Якщо не відвертий шантаж.

І що робити з цим розумінням глядачеві, який чудово пам'ятає, чим закінчилася «холодна війна» між Віктором Ющенком та Юлією Тимошенко?

Публічність високопосадовців, змушених у прямому ефірі відповідати на запитання громадськості, - одне з небагатьох завоювань Революції гідності. Та як показує навіть побіжний аналіз телепростору, більшість чиновників, чудово розуміючи силу телебачення, часто-густо зловживають публічним ресурсом на свою користь.

Фото - YouTube