Заступник гендиректора Довженко-центру назвав для британців топ-5 кращих українських фільмів

Заступник гендиректора Довженко-центру назвав для британців топ-5 кращих українських фільмів

8 Серпня 2014
7304
8 Серпня 2014
13:15

Заступник гендиректора Довженко-центру назвав для британців топ-5 кращих українських фільмів

7304
Заступник гендиректора Довженко-центру назвав для британців топ-5 кращих українських фільмів
Заступник гендиректора Довженко-центру назвав для британців топ-5 кращих українських фільмів

Заступник генерального директора  Національного центру Олександра Довженка Іван Козленко підготував добірку топ-5 українських фільмів усіх часів, які варто переглянути британцям, а також розповів про відмінності реставраційних робіт в Україні та на Заході у публікації для лондонського блогу British Council. Про це повідомляється на сторінці Національного центру Олександра Довженка в Facebook.

 

«Коли під час Одеського кінофестивалю я познайомився з Робіном Бейкером, головним куратором Національного архіву Британського кіноінституту, я подумав, що неодмінно треба скласти для нього список українських та українсько-радянських фільмів вартих перегляду. Складання рейтингів завжди мене заскочувало: кількість рейтингових позицій завжди недостатня для того, аби відобразити світ власних зацікавлень в тій чи іншій галузі. Але я спробую скласти такий рейтинг, керуючись насамперед двома важливими критеріями: назвати маловідомі, заборонені, цензуровані або просто забуті фільми, які потребують повернення в національний мистецтвознавчий канон, уникаючи називати широковідомі назви та скласти рейтинг в такий спосіб, щоб загальне поле смислів фільмів утворювало в певному сенсі альтернативну картину України, далеку від традиційної чи офіціозної», - зазначив у дописі пан Козленко.

 

До топ-5 стрічок увійшли фільми різних років 20 століття.

 

Найбільш рання стрічка - «Хліб» режисера Миколи Шпиковського, вийшла в 1929 році. На думку Івана Козленка, цей фільм - найбільше відкриття в українському кінознавстві останніх 20 років. Фільм «Хліб» був заборонений, його вперше продемонстрували для вузького кола спеціалістів наприкінці 1970-х рр. «Це проста й невибаглива історія про часткову колективізацію в Україні доби «воєнного комунізму» початку 1920-х років, яка мала резонувати з щойно проголошеною в 1929 році партією тотальною колективізацією. Чисті, прозорі образи й характерні портрети героїв, конструктивістськи подані пейзажі, нестримна ритміка фільму та неймовірний для свого часу авангардистський монтаж ставлять цей фільм поруч з такими шедеврами українського німого кіно як «Арсенал» та «Земля» Довженка», - зазначив пан Козленко.

 

Репрем'єра відреставрованого фільму відбулася 2013 року в Україні, Росії та Італії.

 

Стрічка «Суворий юнак» (1934) Абрама Ромма - екранізація роману Юрія Олеші «Заздрість», в якому розкривається спроба пошуку нових цінностей, відповідних тогочасній добі. «Створений під явним естетичним впливом самого Олеші, фільм вирізняється вражаючою операторською роботою Юрія Єкельчика, афористичними філософськими діалогами, використанням фрескової статики як виражального коду та звеличенням краси людського тіла», - пише пан Козленко.

 

Стрічка «З нудьги» (1967) Артура Войтецького - теж екранізація. Цього разу в кіно було втілене однойменне оповідання Максима Горького. «Камерна драма, неймовірно тягуча й уповільнена на початку, розгортається в декораціях забутої богом залізничної станції до масштабів трагедії покоління та епохи. Увага до деталей, блискуча акторська гра, чудова операторська робота, яка акцентує атомізованість купки людей, волею долі зібраних разом в одному будинку посеред безмежних ланів і небес, що підкреслюють їхню непереборну самотність», - коментує автор.

 

З фільмів, ближчих до нашого часу, Іван Козленко виділив «Довгі проводи» (1972) Кіри Муратової та стрічку «Співачка Жозефіна та мишачий народ» (1994) Сергія Маслобойщикова.

 

«Довгі проводи» - рання робота Кіри Муратової, заборонена за «буржуазное разложенчество». Це історія любові матері і дитини, яка розкриває зв'язок дорослішання сина і страх матері залишитись самій. В цьому фільмі,на думку пана Козленка, «вперше в українському кіно були поставлені екзистенційні проблеми через хворобливе відчування невблаганності часу, а людина показана з усіма слабкостями та ваганнями, яким не було місця доти в українському кінематографі, в якому через глорифікацію труда все індивідуальне було поглинуто машиною та тоталітарним держапаратом».

 

«Співачка Жозефіна та мишачий народ» - адаптація літературного твору. «Експресіоністською образністю цей фільм достеменно передає кафкіанське світовідчування - стан екзистенційної тривоги й безвиході, нездатності противитись навалі бюрократизму та умовностей, крихкість звичної картини світу», - пише автор. Фільм, на жаль, лишився малозрозумілим і маловідомим аудиторії, хоча в ньому гостро показаний стан українського суспільства на початку складних 1990-х років, характерних втратою ціннісних орієнтирів.

 

Нагадаємо,  до Міністерства культури надійшло 4 заявки на участь у конкурсному відборі на посаду генерального директора ДП «Національний центр Олександра Довженка».

 

«Детектор медіа»

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
7304
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду