Програма «Подробиці тижня» з Олександром Мельничуком, «Інтер», 25 березня 2007 року

26 Березня 2007
15187
26 Березня 2007
10:57

Програма «Подробиці тижня» з Олександром Мельничуком, «Інтер», 25 березня 2007 року

15187
Текст програми.
Програма «Подробиці тижня» з Олександром Мельничуком, «Інтер», 25 березня 2007 року

Українська антикризова коаліція збільшується та змінює назву

СТУДІЯ: У студії – Олександр МЕЛЬНИЧУК. Те, про що так довго говорили більшовики, сталося. Коаліція тепер, якщо не "широка", то трошки ширша. В ній вже є і "нашоукраїнці", і "бютівці". Поки не багато. Але далі буде. І буде більше, – переконані в коаліції. Для цього навіть назву змінили: "коаліція національної єдності" – це і запрошення й індульгенція одночасно. Ще декілька людей – і комуністи будуть позбавлені "золотої акції". Якщо це станеться, грюкати дверима вони зможуть скільки завгодно – більшість буде ухвалювати рішення, не озираючись на їхні принципи. А там і домовлятися з президентом стане легше. I може не даремно економікою в уряді Януковича тепер керує другий номер виборчого списку блоку "Наша Україна" Анатолій Кінах. Взагалі парламент цього тижня щедро звільняв і призначав міністрів. Міністерство регіонального розвитку і будівництва очолить Володимир Яцуба. Міністром житлово-комунального господарства став Олександр Попов, міністром охорони здоров’я – Юрій Гайдай. Але найбільш очікуване, як і найбільш несподіване, призначення – міністра закордонних справ, яким став Арсеній Яценюк. Про те, що це буде не Володимир Огризко, знали ще минулого тижня. Не зрозуміло тільки, навіщо було так поводитися з авторитетним дипломатом і виставляти його на повторне голосування. Надто неоковирна спроба зробити добру міну до кепської гри. І чим так сподобався більшості Арсеній Яценюк?

РЕПОРТАЖ: Автор: Роман ВІНТОНІВ. Ранок біля Міністерства закордонних справ України. Під колонами – ще сонні міліціонери. Ось-ось на роботу має прибути новий міністр. 7:50 – Арсеній Яценюк під’їжджає до головного входу. У нього все ще автомобіль з парку Секретаріату президента. Втім Яценюк уже залишає стару посаду – передає справи, якими займався у президентській канцелярії. З будівлею на Банковій у нього все менше спільного.

РЕПОРТАЖ: СТЕНДАП: Вікна попереднього кабінету Арсенія Яценюка у Секретаріаті президента виходили на будинок з химерами. З нового кабінету у МЗС видно Дніпро. Влітку це буде один із найкрасивіших краєвидів Києва.

РЕПОРТАЖ: О дев’ятій за графіком – огляд преси. На подив міністра – з того, що передплачує МЗС, немає жодного світового економічного видання. Яценюк хоче це виправити.

СИНХРОН: Арсеній ЯЦЕНЮК, міністр закордонних справ України: "Внутрішній, зовнішній ринок, Forex, що твориться... Blumberg, Reuters. Тут, думаю, ми будемо ще активно працювати над системою інформатизації, це надзвичайно важлива річ для Міністерства закордонних справ. Вона дещо відставала".

РЕПОРТАЖ: Новий міністр бажає і нового міністерства. Але перед початком реформ вивчатиме досвід сусідів.

СИНХРОН: Арсеній ЯЦЕНЮК, міністр закордонних справ України: "Що стосується структури, вчора перше доручення було. Ми через свої дипломатичні установи, я думаю, що наступного тижня будемо мати структури всіх основних міністерств закордонних справ – Росія, США, Німеччина, Великобританія, Польща і Румунія".

РЕПОРТАЖ: Після розмови з нами у Яценюка – нарада із заступниками. Серед них і Володимир Огризко, якого антикризова коаліція відмовилася призначати міністром. На цій зустрічі порушують теми, які є державною таємницею. Тому оператору дозволили знімати лише кілька хвилин. До своєї щоденної роботи Яценюк хоче залучити і колишніх голів МЗС. Першим із чотирьох на зустріч погодився Костянтин Грищенко. Він очолював МЗС з 2003-го по 2005-й роки. Подібна зустріч віч-на-віч у цьому кабінеті вже була. Тільки тоді міністром був Грищенко, Яценюк працював у Нацбанку. Дещо з конфіденційної розмови Костянтин Іванович розповів і нам.

СИНХРОН: Костянтин ГРИЩЕНКО, колишній міністр закордонних справ України: "Ми обговорювали практичні питання взаємодії між апаратом Кабінету міністрів і Міністерством закордонних справ, як повернути центральну роль у зовнішній політиці саме Міністерству закордонних справ".

РЕПОРТАЖ: У коридорі ми зустрічаємо посла України в Росії. Судячи з посмішки, Олег Дьомін задоволений розмовою з новим керівником МЗС.

СИНХРОН: Олег ДЬОМІН, Надзвичайний та Повноважний Посол України в РФ: "Ті напрямки на економізацію наших відносин, на те, щоб економіка все-таки визначала в значній мірі темпи наших стосунків. Це, я думаю, якраз те, що потрібно Україні і Росії".

РЕПОРТАЖ: Дипломат-початківець та досвідчений економіст Арсеній Яценюк розповідає, що саме економічна вигода України стане головним пріоритетом для зовнішньополітичного відомства. Залишилось тільки чітко сфери діяльності поділити з новим міністром економіки. Так вже повелося, що ці два відомства постійно сперечаються, хто контролюватиме торговельно-економічні місії України за кордоном. Яценюк обіцяє бути толерантним.

СИНХРОН: Арсеній ЯЦЕНЮК, міністр закордонних справ України: "Я на цю позицію буду дивитись з позиції міністра закордонних справ, але з урахуванням досвіду міністра економіки".

РЕПОРТАЖ: Саме цей досвід Арсеній Яценюк вважає чудовою альтернативою освіті дипломата, якої у нього немає.

СИНХРОН: Арсеній ЯЦЕНЮК, міністр закордонних справ України: "Питання не в тому, дипломат чи не дипломат – світом керують юристи і економісти. Не питання в освіті, не це важливо. Абсолютно не це важливо. Основне, щоб клепка була в голові".

СИНХРОН: НЕ ТИТРОВАНО: "Тут через півгодини відбудеться зустріч міністра з послами трійки ЄС".

РЕПОРТАЖ: Олександр Медовніков – начальник управління державного протоколу. Він готує залу делегацій.

СИНХРОН: НЕ ТИТРОВАНО: "Ми це крісло трошки відставляєм, а ці два приставляєм ближче – це є знак, що місце головного є тут".

РЕПОРТАЖ: За кілька хвилин приходять гості – посли трійки ЄС. У представника Німеччини, який сидітиме в центрі, крім документів, у руках – якийсь пакунок. Заходить Яценюк. Виявляється, у пакунку – краватка, подарунок новому міністру. Від коротких привітань – до роботи. На зустрічі обговорюють питання вступу України до СОТ та співпраці з ЄС. Остання міністерська справа на сьогодні – спланувати перший офіційний закордонний візит. У понеділок Арсеній Яценюк летить до Брюсселю.

СИНХРОН: НЕ ТИТРОВАНО: "Причому квиток треба купувать в економі. Всі балтійські міністри закордонних справ літають тільки в економ-класі".

СИНХРОН: НЕ ТИТРОВАНО (Арсеній Яценюк – "УС"): "Квиток треба купувать тільки в економі міністру закордонних справ України".

РЕПОРТАЖ: Коли всі справи вирішено, міністр робить екскурсію своїм новим кабінетом.

СИНХРОН: НЕ ТИТРОВАНО (Арсеній Яценюк – "УС"): "Оце приміщення набагато більш позитивне, ніж всі кабінети, крім Національного банку, які були".

РЕПОРТАЖ: Родзинка колекції – старовинний годинник, що лишився від попереднього господаря.

РЕПОРТАЖ: Дев’ята вечора – кінець робочого дня наймолодшого міністра закордонних справ України. Вдома на нього чекає дружина, яка також має вивчити всі тонкощі дипломатичного протоколу.

Гість студії – Олександр Мороз, голова Верховної Ради України

СТУДІЯ: Про розширення більшості, про те, хто і як веде перемови з опозиціонерами і як приймав рішення Анатолій Кінах, ми говорили з головою Верховної Ради Олександром Морозом.

СТУДІЯ: Олександр МОРОЗ, голова Верховної Ради України: "Я маю стосунки з усіма депутатами в різних фракціях. Я знаю настрої, які там є, людей, які хочуть працювати як депутати. І всі вони виходять із того, що нам поглиблення або поширення коаліції потрібно не для того, щоб не домінували... чи коаліція домінувала при розгляді інших питань. Депутати розуміють, що треба проголосувати зміни до Конституції, які стосуються місцевого самоврядування. Ми повинні посилити функції, роль і статус органів місцевого самоврядування. А для цього треба якраз 300 голосів. Бо на часі прийняття закону про зміни до місцевого самоврядування, до бюджетної системи, до системи оподаткування, до адміністративно-територіального устрою, тощо. Але ці всі закони конче необхідно для держави, які ждуть на місцях. Ці закони ждуть на місцях, які потрібно для того, щоб Україна стала демократичною державою. Щоб децентралізувати владу, боротися з корупцією і так далі. Ці закони можуть прийматися після того... змін до Конституції. Ось для чого потрібно 300 голосів. А не для того, щоби ніби утвердитися над опозицією. Це абсолютно необхідна справа. Адже в других парламентах коаліція, маючи перевагу в один голос, стабільна весь час. І домисли з приводу того, що це буде підкуп депутата – це все дурниця велика. Мова йде про те, що всі депутати розуміють таку потребу для України. Бо вона потрібна громадянам, потрібна державі. І я переконаний, що саме цим шляхом депутати і будуть діяти".

СТУДІЯ: Олександр МЕЛЬНИЧУК. "Цікаво, от в такому випадку людина хоче працювати, вона зараз знаходиться в опозиційній фракції. Вона як, приходить до когось з депутатів більшості, чи який механізм? От я хочу працювати там, скажімо, я хочу увійти до більшості. Чи хтось у більшості відповідає за ведення переговорів".

СТУДІЯ: ОЛЕКСАНДР МОРОЗ: Відверто кажучи, я не займаюся цим питанням, скоріше, це стосувалося координаційної ради більшості чи Раїси Богатирьової, чи, скажімо, Івана Бокого, чи Симоненка, чи когось іншого. Це питання взагалі-то процедури. Бо, власне, процедура менш цікава, аніж постійне спілкування, яке є поміж депутатами. Вони сидять поряд, в комітеті працюють разом. І от уявіть собі: в комітеті готується якийсь закон. Скажімо, там, про боротьбу із розповсюдженням наркотичних засобів у вигляді медикаментів. І депутати з різних політичних структур бачать, що вони єдині в прийнятті... в необхідності прийняття такого закону. Але один має право відстояти цю думку і йти на трибуну. А другому скажуть: ні, ти ходи поза кущами, тому що, бачите, ми зараз в опозиції. Це певною мірою принижує депутатів. І очевидно, обмін думками з цього приводу приводить потім до таких висновків, які цілком логічні. Це одна справа. І друга, не обов’язково, щоби депутати входили в коаліцію. Вони можуть просто голосувати так, як вони переконані, як потрібно для суспільства. Ви зверніть увагу, що за минулу сесію, що за минулу сесію ця цифра вже не раз звучала: із 135 прийнятих законів 108 проголосовані кількістю більшою, ніж 300 голосів. Ніхто ж там не говорив, чи це опозиція чи не опозиція. Це була просто потреба для суспільства – голосування таких законів".

СТУДІЯ: Олександр МЕЛЬНИЧУК. Чи знаєте ви, як виглядала ситуація з Анатолієм Кінахом? Тобто йому першому запропонували, чи він якось зробив крок назустріч?

СТУДІЯ: ОЛЕКСАНДР МОРОЗ: "В мене була розмова з Анатолієм Кириловичем десь тижні півтори або 2 навіть тому. Не для того, щоб переманювати його або ще що. Але я його давно знаю, знаю, що він людина самостійна, яка дорожить своїм авторитетом, в кінці кінців. Він зайшов, я, – каже, – хотів би звірити годинники. От ми так дивимся на ці проблеми чи інакше. Це збігається з вашими переконаннями чи не збігається. І виявилося, що в нас з ним розбіжності по більшості питань. Я не пропонував йому, що треба вирішувати питання ось таким чином або що. Але очевидно, він не тільки зі мною мав розмови, і він бачить, і його сила, однодумці, які його підтримують, і політична сила, партія, котру він очолює, і основне – українські промисловці і підприємці, які за означенням не можуть бути в опозиції, адже це роботодавці. Що значить, що вони будуть в опозиції до влади, коли в них трудові колективи, де і тисячі людей працюють, і галузі цілі розвиваються. Очевидно, в сукупності, відчуваючи відповідальність перед тими, хто створював цю організацію, він зробив такий крок, і, на мій погляд, він сьогодні логічний".

СТУДІЯ: Олександр МЕЛЬНИЧУК. Дякую, Олександре Олександровичу.

СТУДІЯ: ОЛЕКСАНДР МОРОЗ: "Будь ласка".

В Україні ймовірність купити прохідне місце у списку партії досить велика

СТУДІЯ: Фактично всі політичні кризи останнього року можна вважати одним з наслідків запровадження пропорційної системи виборів. Рівно рік тому українці вперше обирали парламент за партійними списками. I нажили собі неабиякий головний біль, – кажуть противники "пропорціоналки". Починаючи від багатомісячних безрезультатних спроб утворити "помаранчеву" коаліцію, завершуючи переходами з опозиції до коаліції "антикризової". Це просто наші політики до партійної системи ще не доросли, а так все нормально, – твердять її прихильники. I наводять ті самі аргументи. Взагалі про те, як формувалися списки, ходять легенди.

РЕПОРТАЖ: Автор: Дмитро ДРАБИК. Завдання цього хлопця – "прилаштувати" своїх клієнтів у передвиборчі списки найбільших політичних партій. Представники будівельного бізнесу, чиї інтереси він відстоює, вірять, що скоро відбудуться дострокові вибори депутатів усіх рівнів, тому завчасно дбають про майбутнє. Такою є вигадана нами "легенда". Насправді Василь – актор. Ми попросили його допомогти провести політичний експеримент.

СИНХРОН: НЕ ТИТРОВАНО: "Це інструмент нашої роботи, я зараз вам покажу, як з цим працювати. Сумочка підлаштована для проведення зйомки. Ось малесенька відеокамера, вона буде в сумці, її не буде видно, її ніхто не побачить.

РЕПОРТАЖ: Місце дії – осередки Партії регіонів і Блоку Юлії Тимошенко неподалік Києва. Ці хлопці й дівчата у Києво-Могилянській академії навчаються на факультеті соціальних наук і технологій. Тут їх готують для професійної політики. Роман – один з кращих студентів на третьому курсі. Він активний учасник громадських об’єднань, студентських і молодіжних організацій. А під час виборів президента 2004-го року навіть працював у центральному штабі Віктора Ющенка. Він і сам не проти колись стати главою держави, але зізнається: більше приваблює виконавча влада.

СИНХРОН: Роман НІЦОВИЧ, студент 3-го курсу: "Найімовірніше, що це Міністерство закордонних справ або посада прем’єр-міністра України".

РЕПОРТАЖ: Перша зупинка – місцева філія Партії регіонів. Натякаючи на взаємовигідну співпрацю, "посередник" Василь пропонує внести до прохідної частини передвиборчого списку своїх людей.

СИНХРОН: НЕ ТИТРОВАНО, прихована камера, осередок Партії Регіонів: "Я вам можу розказати, як приймалося рішення на попередніх виборах. Першими номерами, якщо відверто, в нас кругом йшли голови партійних організацій, потім в числі першої п’ятірки, якщо знаходились ті люди, які були готові платити гроші на вибори в тому чи іншому місті чи районі. Будь ласка, свистіть, еслі що..."

РЕПОРТАЖ: Переконати керівника осередку виявляється замало. Згідно з процедурою, – нагадує "регіонал", – рішення мають ухвалити на загальних зборах відкритим голосуванням. Наступна зупинка – осередок Блоку Юлії Тимошенко. Наша пропозиція трохи спантеличила партійок. Але цей варіант остаточно вони не відкинули.

СИНХРОН: НЕ ТИТРОВАНО, прихована камера, осередок БЮТ: "Молодой человек, я вам хочу сказать: я все это понимаю прекрасно, но вы поймите и нас правильно".

СИНХРОН: НЕ ТИТРОВАНО: "А что ж вы потеряете?".

СИНХРОН: НЕ ТИТРОВАНО: "Ничего. Только приобретем. Мы понимаем, что приобретем не мы, а район приобретет".

СИНХРОН: НЕ ТИТРОВАНО: "Так а з ким це питання можна буде вирішити?"

СИНХРОН: НЕ ТИТРОВАНО: "Я даже не... Да нет, Нина, правда?.. нет. Слушай. Ну, дело в том, что може по селам. Я не знаю, сильские рады".

СИНХРОН: НЕ ТИТРОВАНО: "Їх це влаштовує це. По сільським радам. Куди ще можна звернутися стосовно цього питання".

СИНХРОН: НЕ ТИТРОВАНО: "До мене".

РЕПОРТАЖ: Отриману інформацію ми хочемо показати народним депутатам від Партії регіонів та Блоку Юлії Тимошенко. Але не одразу. Спершу розпитаємо їх, як формувались списки цих політичних сил на усіх рівнях і спробуємо дізнатись, чи були випадки купівлі мандатів. "Регіонал" Тарас Чорновіл визнає: підбирали кандидатів у депутати справді не дуже відкрито. Але при цьому дотримувались святого принципу: всіх, хто вистояв після 2004, включали до списку.

СИНХРОН: Тарас ЧОРНОВІЛ, народний депутат України, фракція Партії регіонів: "Коли розказують про якісь, дуже фінансові основи формування, я, чесно кажучи, мені здається, їх не було, бо формували за іншими принципами. І фінансування виборчої кампанії йшло не за принципом продажу місць".

РЕПОРТАЖ: Один з головних політтехнологів БЮТ Дмитро Видрін списків блоку не формував. Але те, що до них могли потрапити не лише ідейні партійці, він не приховує. Як приклад, згадує депутатів, які цього тижня залишили його фракцію. Загалом "бютівці" вже втратили 10 парламентаріїв, здебільшого бізнесменів.

СИНХРОН: Дмитро ВИДРІН, народний депутат України, фракція БЮТ: "У меня был знакомый много лет назад – грузчик. Мне он говорил, что при перевозе хрупкой любой посуды всегда 10% боя. С тех пор я верю, что в любом проекте надо быть готовым списать как минимум 10% либо финансов, либо людей и кадров на риски".

СИНХРОН: Тарас ЧОРНОВІЛ, народний депутат України, фракція Партії регіонів: "І що я маю робити при перегляді?"

СИНХРОН: НЕ ТИТРОВАНО: "Ви просто подивитеся, а потім після цього прокоментуєте".

СИНХРОН: Тарас ЧОРНОВІЛ, народний депутат України, фракція Партії регіонів: "Сидячи?".

СИНХРОН: НЕ ТИТРОВАНО: "Так, будь ласка, навушники, так буде чути краще".

СИНХРОН: НЕ ТИТРОВАНО: "Так що сказати нашим керівникам?"

СИНХРОН: НЕ ТИТРОВАНО: "Скажіть, що якщо справа стосується місцевих рад, то будемо казати, у вас є з ким розмовляти. Ви можете розмовляти з нами в межах області, а далі на місцях можна домовитися рекомендувати. Але в кожному конкретному випадку механізм входження в ці списки, що кому буде обіцяно, то вже буде вирішуватись персонально".

СИНХРОН: Тарас ЧОРНОВІЛ, народний депутат України, фракція Партії регіонів: "Це Партія регіонів чи ні?"

СИНХРОН: НЕ ТИТРОВАНО: "Це осередок Партії регіонів".

СИНХРОН: Тарас ЧОРНОВІЛ, народний депутат України, фракція Партії регіонів: "Ну, добра наука була зроблена під час попередніх виборів. Він, по суті, вашого кореспондента м’яко, але послав подальше. Він відмовився серйозно брати гроші і звів все це на конкурентів".

РЕПОРТАЖ: Після перегляду відео Тарас Чорновіл згадав: до центрального штабу надходила інформація про спроби придбати депутатство, але Віктор Янукович суворо це заборонив. Утім гроші на проведення кампанії все ж можуть взяти – в єдиному випадку, коли кандидат стане членом партії.

СИНХРОН: НЕ ТИТРОВАНО: "Куди ще можна звернутися стосовно цього питання".

СИНХРОН: НЕ ТИТРОВАНО: "До мене".

СИНХРОН: НЕ ТИТРОВАНО: "Коли?"

СИНХРОН: НЕ ТИТРОВАНО: "Ну, не сейчас".

СИНХРОН: НЕ ТИТРОВАНО: "Ну, перед виборами".

СИНХРОН: НЕ ТИТРОВАНО: "Ну, кампанія, я знаю, туди начнеться. Буде кампанія, тоді ми будемо говорити".

СИНХРОН: Дмитро ВИДРІН, народний депутат України, фракція БЮТ: "Ну, сначала хочу сказать, что видимо, несовершенное очень украинское законодательство, поскольку во многих странах искушение взяткой является преступлением. То есть фактически по закону многих стран съемочная группа, к сожалению, нарушала законы и могла в некоторых странах получить от 3 до 5 лет. Может быть, она к этому времени хотела обеспечить засаду, там бы вас ждали уже спецназовцы из "Беркута". Поэтому судить по этим кадрам абсолютно не о чем".

РЕПОРТАЖ: Про продажну політику студент-політолог Роман Ніцович чув багато. Але вірить: колись настане і час професіоналів. Щоправда, коли – не можуть сказати навіть викладачі майбутнього політика.

У Великій Британії за список з незнайомими іменами ніхто не голосуватиме

ОГЛЯДОВО: Велика Британія – країна з багатовіковою історією парламентаризму. Депутатів у палату громади обирають хоч і від партій, але в округах. Тобто виборці голосують за конкретну людину, а не за виборчий список з сотнею незнайомих імен. Аби стати професійним політиком, у Великій Британії необхідно витратити десятки років. Новачкам партія дозволяє балотуватися лише в окрузі, де традиційно перемагають конкуренти. Це найкращий спосіб проявити себе.

В Україні за тиждень відбулось два напади на депутатів

СТУДІЯ: Нинішній тиждень позначився і низкою політичних подій з кримінальним забарвленням.

РЕПОРТАЖ: НЕ ТИТРОВАНО. В Україні цього тижня двічі нападали на депутатів. В Криму ударом ножа у серце вбили депутата парламенту автономії від Партії регіонів Юрія Нестеренка. Підозрюваного вже затримали. За даними прокуратури, причина вбивства – зіткнення бізнес-інтересів. А у Києві депутата райради від Блоку Черновецького Юрія Титова злочинець облив кислотою. Колеги потерпілого пов’язують напад з його спробами приборкати тіньовий паркувальний бізнес. Колишній міністр внутрішніх справ, лідер "Народної самооборони" Юрій Луценко весь тиждень перебував у полі зору правоохоронців. У нього вдома проводили обшук, двічі викликали на допити. Шукали ізраїльський паспорт та офісні меблі. Луценка підозрюють у зловживанні службовим становищем та незаконній видачі зброї. Утім порушену проти нього кримінальну справу призупинив суд. Сам Луценко називає ці події "замовленням влади". Цього ж тижня міліція обшукала київський осередок громадської організації "Антикримінальний вибір", яка входить до очолюваного Луценком руху "Народна самооборона". За день до цього у підвалі будинку, де мiститься офіс організації, правоохоронці знайшли склад боєприпасів та вибухівки. Утім в офісі зброї не було – лише дві рації, диктофон та лоток з яйцями. Наступного дня міліція обшукала квартиру одного з лідерів "Антикримінального вибору". Нічого протизаконного там не виявили.

Завдяки депутатській недоторканості проти народних обранців практично неможливо порушити кримінальну справу

СТУДІЯ: Тридцять три – саме стільки адміністративних протоколів про корупційні діяння народних обранців було складено міліцією 2006-го року. 2007-го – поки що 8. Цю статистику ми отримали від департаменту громадських зв’язків МВС. Але навіть якби там значилося 800 чи 3 тисячі 333 протоколи – нічого б не змінилося. Я зачитаю примітку: "У зв’язку з існуванням депутатської недоторканності факти порушення кримінальних справ відносно них практично відсутні, а централізоване здійснення обліку відповідних кримінальних справ не передбачено чинними нормативно-правовими актами". Кінець цитати.

РЕПОРТАЖ: Автор: Віталій КАДЧЕНКО. Він навіть не встиг роздивитися обличчя свого кривдника на чорному BMW. Пам’ятає лише, що його відкинули дверима авта, облаяли з голови до ніг, а тоді в очах засвітилося від надмірної депутатської ввічливості.

СИНХРОН: НЕ ТИТРОВАНО: "Я не бачив, як мене вдарили. Удар прийшовся сюди, в область виска. Ну, я зігнувся, підійшов напарник та й усе".

РЕПОРТАЖ: Сержант ДАI три тижні провів у лікарні після теплої зустрічі з народним обранцем. До інтерв’ю Олександр Бачурін запевняв, що судитиметься до кінця з депутатом-"бютівцем" Павлом Костенком, який руки розпустив. Ось тільки за кілька хвилин до запису – телефонний дзвінок від керівника. I свідчення змінилися.

СИНХРОН: Олександр БАЧУРІН, сержант ДАI у Черкаській області: "Вам матеріал треба скласти, а мене на всі сторони дрючать. Розумієш, тоже, пойми моє положеніє. Тож уже сказали: хватить інтерв’ю".

РЕПОРТАЖ: У Черкасах, де проявив себе депутат-"бютівець" зі своєю свитою, подейкують: конфлікт намагалися залагодити полюбовно. Депутат Костенко, який неодноразово розповідав нам про палке бажання вибачитись перед інспектором ДАI, сьогодні отримав таку нагоду. Сам навіть призначив місце й час для каяття.

РЕПОРТАЖ: СТЕНДАП: Ось тут, на одній з найшикарніших туристичних баз Черкащини нам призначив зустріч народний депутат Павло Костенко. Кажуть, він тут часто проводить свої робочі поїздки. До цього ми намагалися з ним зустрітися тричі. Але як і в попередні рази, сьогодні Павло Костенко не з’явився. Вочевидь, у народного депутата є більш важливі справи.

РЕПОРТАЖ: "Регіонал" Олександр Стоян ще на початку 90-х ініціював зняття депутатської недоторканності. Щоправда, тоді Верховна Рада сказала категоричне "ні", – згадує Стоян. Зараз він сам проти позбавлення депутатів імунітету. І доводить: якби 94-го його послухали, навряд чи в депутатів піднімалися б руки на "ДАІшників" чи журналістів.

СИНХРОН: Олександр СТОЯН, народний депутат України, фракція Партії регіонів: "Я двома руками буду голосувати за зняття депутатської недоторканності".

РЕПОРТАЖ: Пан Олександр намагається переконати нас, що і депутати під законами ходять. I навіть їздять. Сідає в автомобіль з магічними номерами ВР, порушує просто під носом інспектора – перетинає подвійну осьову – але його і не думають зупиняти. Потім пересідає у звичайне авто, вже тримаючи напоготові депутатське посвідчення. Водій проїздить на червоне світло – реакція регулювальника аналогічна. Вочевидь, це просто місце священне, – каже Стоян. Біля парламенту рідко кого зупиняють – від гріха подалі. Після авантюри, за яку світив щонайменше штраф, Стоян зізнається: нині позбавити депутата імунітету майже нереально. На це потрібна політична воля, якої у парламенту зазвичай не вистачає.

СИНХРОН: Олександр СТОЯН, народний депутат України, фракція Партії регіонів: "Якби я не був депутатом, то, мабуть, могли знайти статтю, щоб Стояна притягнути до відповідальності. Коли люди кажуть: ось вони недоторканні, вони такі-сякі. Ну давайте, по-перше, скажемо, скільки таких недоторканних – аж 450 на всю Україну. Більше того, ви цих людей обирали.

РЕПОРТАЖ: Нині Олександр Стоян готує законопроект про недоторканність депутатів місцевих рад, мовляв, усі вони мають бути рівні у правах. В Україні такий експеримент вже проводився. Цілих 7 місяців 230 тисяч народних обранців відповідали перед законом, тільки якщо їхня рада давала на це згоду. У київській Рубльовці – селищі Козин – досі наслідки недоторканності місцевих депутатів згадують. На цих кадрах дворічної давнини – методи, якими тутешні обранці виборювали владу, а точніше землю, ціна за сотку якої сягає 20 тисяч доларів. Вчителька молодших класів сільської школи Світлана Пархоменко згадує події січня 2005-го, коли селищні депутати ще не мали імунітету.

СИНХРОН: Світлана ПАРХОМЕНКО, вчитель молодших класів середньої школи, село Козин: "Мене хапають, отак починають бити, той, кричать, якісь у мене документи. Почали мене роздягати. Якби не участковий, вони б убили мене. В мене був такий шок, шо вам не передать. Це звірі-нелюди, розумієте, вони накидалися. Ніколи не подумаєш, шо люди можуть таке робити".

РЕПОРТАЖ: Світлану Євгенівну шпиталізували з ушкодженням внутрішніх органів і зламаними ребрами. Вона місяць пролежала в лікарні. Побачитися зі своїми кривдниками у суді вчительці не вдається ось вже 2,5 роки. Офіційно, вони досі знайомляться зі справою.

СИНХРОН: Світлана ПАРХОМЕНКО, вчитель молодших класів середньої школи, село Козин: "У мене тут ціла переписка, до речі, є із прокуратури району, потім управління справами МВС України, Генеральна прокуратура. Ось. Генеральна прокуратура України. Кругом ми пишемо, але ніякого толку немає".

РЕПОРТАЖ: У відповіді, що її потерпіла отримала від Київської обласної прокуратури, імена обвинувачених, виконавців і організатора заворушень, на той момент селищної голови Валентини Горобець, яку, цитата, "притягнути до кримінальної відповідальності можливо лише за згодою Козинської ради, яка такої згоди не дала".

РЕПОРТАЖ: Ми намагаємося зустрітися з Валентиною Горобець. Вдома її застати не вдається.

СИНХРОН: НЕ ТИТРОВАНО: "Можна пані Валентину?"

СИНХРОН: НЕ ТИТРОВАНО: "Немає Валентини вдома".

СИНХРОН: НЕ ТИТРОВАНО: "А де вона, я перепрошую?"

СИНХРОН: НЕ ТИТРОВАНО: "В Києві на зустрічі".

СИНХРОН: НЕ ТИТРОВАНО: "В Києві на зустрічі?"

РЕПОРТАЖ: Тоді намагаємося поговорити з нею по телефону.

СИНХРОН: НЕ ТИТРОВАНО: "Алло, пані Валентина?"

СИНХРОН: НЕ ТИТРОВАНО: "Да".

СИНХРОН: НЕ ТИТРОВАНО: "Доброго дня".

РЕПОРТАЖ: Від зустрічі пані Валентина відмовляється.

СИНХРОН: Валентина ГОРОБЕЦЬ (телефоном – "УС"): "Я вигляжу погано, я себе погано почуваю, я не хочу, щоб вся Україна дивилася на мене, як не знаю на кого".

РЕПОРТАЖ: Усі звинувачення Валентина Горобець теж відкидає. А виписки прокуратури, в яких її ім’я наводиться, як організатора масових заворушень, називає наклепом.

СИНХРОН: Валентина ГОРОБЕЦЬ (телефоном – "УС"): "От як судом буде доведено, що це було нами здіяно, тоді на цю тему ми з вами будемо говорити. Горобець нікого не закликала і не організовувала масових заворушень. Якщо Пархоменко докаже, що вона постраждала. Я ж вам говорю, хай Пархоменко в суді докаже, що вона постраждала".

РЕПОРТАЖ: Віктор Жердицький – один з 4-х парламентарів в історії незалежної України, якого Верховна Рада позбавила недоторканності. 2000-го його заарештували в Німеччині за нецільове використання компенсацій колишнім остарбайтерам. Тоді пан Віктор очолював банк, який здійснював виплати. За ґратами у Німеччині він провів 4,5 роки і тільки 2005-го повернувся в Україну вже з новими поглядами на депутатський імунітет.

СИНХРОН: Віктор ЖЕРДИЦЬКИЙ, екс-народний депутат України: "В нашій державі немає правової судової системи, у нас закони не завжди захищають права. Це є різні речі".

РЕПОРТАЖ: З Жердицьким погоджується і екс-депутат Степан Хмара, якого ще до проголошення незалежності притягли до кримінальної відповідальності, як активного опозиціонера. Він переконаний: зняття депутатського імунітету – найрадикальніший інструмент політичної розправи, і скасовувати його – небезпечно для демократії.

СИНХРОН: Степан ХМАРА, колишній народний депутат України: "Тоді, звичайно, легко можна було розправитися з небажаними депутатами від демократичної опозиції і таким чином паралізувати можливості народних депутатів-демократів, які були в меншості".

РЕПОРТАЖ: Ось лише наскільки небезпечний імунітет парламентарів для їхніх виборців – невідомо. Бо навіть факти порушення кримінальних справ щодо депутатів міліцією не фіксуються. Депутатська "ксива" перетворилася на посвідчення надлюдини, якій все сходить з рук.

В Україні діють десятки копалень, на яких щодня існує загроза вибуху метану

СТУДІЯ: Для Росії тиждень видався трагічним. Цієї ночі під час пожежі у нічному клубі в Москві загинуло десятеро людей. А у ніч проти вівторка в Єйську, що на Кубані, жертвами вогню стали 62 мешканці будинку для людей похилого віку. Днем раніше життя ста восьми шахтарів забрав вибух метану на шахті "Ульяновська" в Кузбасі. За збігом обставин, гірники саме вводили в дію нове обладнання для відкачування газу. Разом з ними під землю спустилися керівники підприємства та представник британської компанії, яка займається оцінкою запасів вугілля. За попередньою версією, в копальні стався обвал породи, і до штольні потрапив метан. З понад двохсот людей, що були на той час у забої, врятувати вдалося менше половини. "Ульяновську" вважали однією з найбезпечніших шахт в Росії. В Україні діють десятки копалень, на яких щодня існує загроза вибуху метану. Серед найнебезпечніших – шахти об’єднання "Макіїввугілля". Там цього тижня завершила роботу спеціальна група експертів з нагляду за охороною праці.

РЕПОРТАЖ: Автор: Ганна ОНИЩУК. Увесь тиждень в Макіївці – тільки й розмов про загиблих російських шахтарів. Там аварія сталася на найсучаснішій за технічним оснащенням копальні. В Україні техніка експлуатується вже півстоліття. Колись в Макіївці працювали 29 шахт. Зараз – 9. Та й тут лише за лютий одна по одній – аварії та катастрофи. Спершу на шахті "Бажанова" – раптовий викид метану. Ховали трьох гірників. Потім – на наймолодшій шахті "Північна". Там пожежу не можуть загасити й досі. Її просто заблокували – перекрили доступ повітря. Сподіваються, що згодом загасне само собою. Затоплення на найстарішій копальні "Бутівській". Щоб ліквідувати аварію, потрібен не лише час, а й гроші. На нове обладнання. Без нього відкачати воду неможливо. Через усе це на всіх макіївських шахтах вже зо два тижні діє режим надзвичайного контролю. У родині Какошиних про погане намагаються не думати. Хоча усі добре знають: шахта "Чайкіне", на якій працює батько, – одна з найнебезпечніших. Андрій Какошин – 31 рік під землею. Р

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
15187
Теги:
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду