Скільки «толок» ще чекає на нас?

22 Березня 2007
2776
22 Березня 2007
18:58

Скільки «толок» ще чекає на нас?

2776
Волюнтаризм президента НТКУ – наслідок відсутності на каналі дієвих засад редакційної політики та несформованості в країні інструментів громадського контролю за державними мовниками.
Скільки «толок»  ще чекає на нас?

Як повідомляла «Детектор медіа» разом з іншими ЗМІ, 20 березня о 9.15 в ефір Першого національного каналу не вийшов запланований повтор ток-шоу «Толока» від 19 березня. Зняти програму з повтору, а також призупинити вихід програми розпорядився президент Національної телекомпанії України Віталій Докаленко.

 

«Толока», що з 2 березня 2006 року виходила на Першому щопонеділка о 21.00 з повтором у вівторок о 9.15, очолює рейтингову таблицю програм НТКУ з великим відривом. Наприклад, випуск від 12 березня у двадцятці програм за 12-18 березня  посідає перше місце з рейтингом 1,27% і часткою 3,83%, тоді як наступну позицію займає телесеріал «Дурдом» з рейтингом 0,91% і часткою 1,99%. А рейтинг і частка програми від 19 березня були найвищими за весь час виходу шоу. До того ж, її ведучий, Віктор Павлюк, є першим віце-президентом НТКУ. Що ж змусило Віталія Докаленка, порушуючи будь-які мислимі правила процедури  зміни сітки мовлення та службової етики, дати усне розпорядження про негайне зняття програми з ефіру?  Про що  взагалі  свідчать події на НТКУ, про який сигнал суспільству ми можемо говорити?

 

Нагадаємо, випуск «Толоки» від 19 березня був присвячений плану дій об’єднаної опозиції. Головні учасники програми (повний текст якої читайте тут), лідери фракцій БЮТ і «Наша Україна» Юлія Тимошенко та В’ячеслав Кириленко, успішно протистояли  представникам парламентської більшості, які були запрошені як експерти та гості студії. Під час прямого ефіру тривало інтерактивне голосування: глядачам пропонували відповісти на запитання «чи довіряєте ви нинішній українській опозиції?». Як виявилось, опозиції глядачі довіряють – співвідношення на користь опозиції швидко зростало… Аж поки результати інтерактивного опитування раптом зникли з екрану.

 

«Мені сказали, що інтерактив зник через технічні причини, - сказав у коментарі «ТК» Віктор  Павлюк. - Також гостьовий редактор перестав допомагати мені вести програму. Пізніше мені пояснили, що під час програми в апаратну прийшов Віталій Докаленко. Коли різниця виросла до 1:5 на користь опозиції, Докаленко дав доручення зняти інтерактив. Пізніше він дав мені дуже смішне пояснення, що ми не зможемо довести, що передача не була оплачена. Наступного дня в телефонній розмові він повідомив мені, що програму буде закрито». 21 березня на засіданні Комітету ВР з питань свободи слова та інформації Віктор Павлюк заявив, що Віталій Докаленко також порекомендував йому написати заяву про звільнення. Також 21 березня стало відомо, що на НТКУ призначено службове розслідування щодо «фактів халатності» працівників, задіяних у шоу «Толока». Від прямої відповіді на запитання, хто саме проводить це розслідування, президент телекомпанії ухиляється: «буде сформована комісія із спеціалістів». Водночас, про проведення наглядовим органом, якому підконтрольна НТКУ - Державним комітетом телебачення і радіомовлення - власного розслідування заявив і заступник голови цього органу Олександр Курдінович.

 

За словами юриста Ігоря Розкладая, Комітет має право ініціювати таке розслідування, оскільки,  відповідно до закону, контроль та нагляд за дотриманням інших вимог законодавства здійснюють органи державної влади в межах своєї компетенції. Держкомтелерадіо координує та здійснює методологічне забезпечення діяльності державних засобів масової інформації, серед яких - Національна телекомпанія України.

 

«У чому полягає така координація – питання, над яким чухають потилицю багато медіаекспертів.   Однак, не слід забувати, що будь-яка телевізійна програма державних мовників – це використання державних коштів. У нашому випадку це державне замовлення, бо з 1 березня 2006 року заборонено пряме бюджетне утримання телерадіоорганізацій органами державної влади. Розпорядником коштів є Держкомтелерадіо і він може контролювати як ці кошти використовується.   Думаю,  що Держкомтелерадіо може виступити з ініціативою провести службове розслідування, але, тим не менше, цей спір має розглядати, перш за все, редакційна рада НТКУ», - каже Ігор Розкладай (Інститут медіа права). Наразі отримати офіційне підтвердження заяві віце-президента НТКУ Євгена Каленського про те, що й безпосередньо сама програма «Толока» входить до квоти держзамовлення, «ТК» не вдалося – у Держтелерадіо шукають відповідні документи, хоча кажуть, що це, ймовірно, правда.  До речі, те, що Євген  Каленський теж відкрито  виступив проти Докаленка, джерела «ТК» пояснюють тим, що він начебто потрапив під скорочення, і має з 28 березня залишити свою посаду.

 

Для правильної оцінки ситуації слід урахувати, що формат «Толоки» 19 березня істотно відрізнявся від звичного. Переглянувши розшифрування попередніх випусків програми, опубліковані у «Детектор медіа» в розділі «Тексти політичних програм», наші читачі можуть пересвідчитись, що випадків, коли всі головні учасники (спікери) програми представляли б один політичний табір, досі не траплялось. Відхилення від схеми, у якій кожну сторону конфлікту представляють двоє героїв, бували – наприклад, у програмі 5 березня гостями були Олена Бондаренко та Олександра Кужель. Проте й вони полемізували на заявлену тему – «Роль жінки у владі». «Сенс програми «Толока» - конкуруючи, створювати нові ідеї», - каже співавтор концепції програми, політолог Сергій Телешун. У програмі 19 березня основна полеміка відбувалась між двома головними героями, які представляли одну обєднану опозицію, та запрошеними експертами та гостями – «регіоналами» Оленою Бондаренко та Вадимом Колесніченком, які, втім,  належать до зовсім іншої політичної вагової категорії. Таким чином, можна вважати, що перемога опозиції була визначена наперед уже самим добором учасників програми.

 

Віктор Павлюк, утім, не визнає, що змінив усталений формат. «Формат у нас гнучкий, - каже він. – Хоча принцип «два на два» використовувався частіше. Протягом року в нас були різні варіанти – «два на два», «два на один», «три на один». Формат, запропонований 19 березня, був декілька місяців тому, коли в студії теж була лише опозиція, але не було Тимошенко – і це не викликало запитань». Ведучий не вважає, що між опозиційним і владним таборами в ефірі була явна диспропорція: «Представникам антикризової коаліції треба було відповідальніше поставитись до дискусії з Юлією Володимирівною».

 

«Я не зможу довести, що програма не була проплачена», - казав наступного після ефіру 19-го березня дня Віталій Докаленко. Він убачає в тому, що в студії була розміщена партійна символіка БЮТ та «Нашої України», приховану політичну  рекламу.

 

«Раніше символіка теж була – наприклад, минулого разу комуністи приходили з прапорами. Цього разу ми взяли її  як елемент декорацій. Я не бачу в цьому нічого страшного, це ж атрибути політичної програми», - відповідає на це Віктор Павлюк.  Хоча треба зазначити, що одна справа – коли на програму приходять гості з  партійною символікою,  а інша – коли партійна символіка стає елементом декорації, виробленої самим мовником! Це вже порушення Закону «Про рекламу».

 

Втім, більш-менш обгрунтовані претензії щодо прихованої реклами у вигляді партійної символіки з’явилися у керівництва НТКУ  згодом, а не в перші години конфлікту.  Хоча, якби саме цей факт, як тепер стверджує Докаленко, став причиною призупинення випуску програму, що заважало керівникові НТКУ заявити про це відразу, і саме на цьому аргументі зробити акцент – як  на юридично найбільш обґрунтованому?

 

Нагадаємо, що інформація про закриття програми поширилась уранці 20 березня. На момент, коли «Детектор медіа» вперше звернулась до Віталія Докаленка по коментар, він ще не міг сформулювати своєї офіційної позиції. Дещо згодом у коментарі Інституту масової інформації Віталій Докаленко заявив, що програму знято з ефіру через непрофесійність ведучого: «В мене були серйозні претензії до того, як була підготовлена програма, як поводився ведучий, як був організований інтерактив. Я сам намагався подзвонити на обидва телефони, але було неможливо додзвонитися на телефон підтримки дій влади». Президент НТКУ назвав результати інтерактивного голосування сфальсифікованими, і повідомив, що фірма Nikita Mobile Ukraine, яка здійснювала технічне забезпечення голосування, не має жодних договірних відносин із НТКУ. У відповідь на це представники фірми Валентин Гресь і Олексій Чуфістов, які брали участь у засіданні Комітету з питань свободи слова та інформації 21 березня, заявили, що фальсифікація виключена – люди, які проводять голосування, не мають нічого спільного з політикою і навіть не знають формулювання запитань. Що ж до відсутності договору між Nikita Mobile Ukraine і НТКУ, то причиною цього, за словами Віктора Павлюка, є затримка проведення офіційних тендерів; але вся необхідна для цього документація вже надана керівництву Національної телекомпанії.

 

Між тим, щойно Віктор Павлюк заявив, що розцінює дії Докаленка як цензуру і тиск, його поспішив узяти під егіду Блок Юлії Тимошенко. Менш ніж за годину після публікації цитат Павлюка зявився коментар голови Комітету ВР з питань свободи слова та інформації Андрія Шевченка:

 

«Це безглузде повернення в часи темників і цензури. Я спілкувався з президентом НТКУ Віталієм Докаленком, і для мене його аргументи непереконливі. Він каже, що програма закрита, бо ведучий вів її непрофесійно. Коли так говорять про канал, на якому претензію до професійності можна пред‘явити абсолютній більшості програм, для мене це звучить як слабка відмазка. Тим більше, коли керівник компанії так говорить про свого заступника, Віктора Павлюка чия програма незмінно дає високий – як на НТКУ – рейтинг», - сказав Андрій Шевченко.

 

Голова Комітету трактував рішення Докаленка  як політичне, і вважає його прямо пов’язаним із тим, що у програмі 19 березня опозиція в особі Юлії Тимошенко та В’ячеслава Кириленка виглядала дуже потужно. «Я точно знаю, що цей ефір вчора шалено роздратував деяких діячів з Партії регіонів. Для мене тільки питання, хто влаштував за це виволочку Докаленкові. І чому замість того, щоб звернутися до громадськості за підтримкою, керівництво НТКУ здало редакційну незалежність державного телеканалу», - сказав Андрій Шевченко. – «Журналістам Національної телекомпанії це мусить нагадати про часи, коли державне телебачення було рупором влади і коли журналісти озиралися через кожне слово в ефірі. Мені шкода, що на Національній телекомпанії більше не діють Засади редакційної політики, які у травні 2005 року були підписані командою Стецьківа з урядом Тимошенко. Той документ виключав можливість  подібних  втручань  влади в інформаційні програми. Для України ця історія – ще один аргумент, чому країні якнайшвидше необхідне суспільне мовлення. Тільки воно може гарантувати незалежність від тиску влади та політиків, що не цінують свободу слова». Наступного дня Віктор Павлюк разом із БЮТівцями Андрієм Шевченком і Миколою Томенком провів прес-конференцію, на якій офіційно заявив про те, що закриття «Толоки» є актом цензури і тиску. Між Докаленком, Шевченком і Томенком завязалась політична полеміка, в ході якої віце-спікер пригрозив розповісти «всю правду» про бюджет НТКУ, а Докаленко заявив про намір просити захисту від нападок БЮТівців у голови Верховної Ради Олександра Мороза.

 

Коментуючи рішення президента НТКУ, піар-директор телекомпанії Лілія Кавецька назвала серед винуватців закриття програми… «Детектор медіа».

 

«Перед початком нового телевізійного сезону було обговорення рівня якості програми «Толока», і ми аналізували передусім матеріали про програму, які публікували ЗМІ, й, зокрема «Детектор медіа», - каже пані Лілія. – У них ішлося про те, що ведучий недосконало володіє українською мовою, програма є упередженою, у програми низькі рейтинги. Ми звернули увагу на всі зауваження  до проекту «Толока», і ще за півроку до нинішньої події обговорювали в колективі недоліки програми і постановили, що проект має відповідати стандартам якості Першого Національного. Через недостатню якість проект призупинено», - сказала пані Лілія. Справді, «ТК» неодноразово критикувала ток-шоу «Толока» (зокрема, це робили Борис Бахтєєв, Костя Гнатенко, Костянтин Усов і Отар Довженко), щоправда, точно не за «низькі рейтинги», як сказала пані Кавецька. Ішлося про недосконалість концепції програми та її реалізації, добору учасників, недоліки стилю та манери ведення програми тощо. Ми були б раді, якби керівництво Першого та творча група «Толоки» врахували зауваження авторів «Детектор медіа», вдосконалюючи програму – адже саме покращення якості телебачення, а не припинення проектів або звільнення телевізійників, є метою нашої критики. Надто ж - не екстренне зняття з ефіру «через недостатню якість» найбільш рейтингового проекту телеканалу!

 

Чи лукавила пані Лілія, чи просто не була готова до відповіді на наші запитання – невідомо. Проте заява, якою розродилась наступного дня прес-служба НТКУ, варта дослівного цитування:

 

«Ганебним є факт введення в оману громадськості шляхом розповсюдження неправдивої інформації з боку представників БЮТ, а саме – твердження про існування Засад редакційної політики НТКУ, які свого часу ніби-то були підписані  Миколою Томенком, Тарасом  Стецьківим, Андрієм Шевченком. Однак на даний момент в природі такого документу не існує. Ніхто ніколи на НТКУ не бачив жодного документу, під яким  вищезазначені особи  разом поставили свої підписи. (Звичайно, сьогодні в терміновому порядку це можна зробити!) Єдине, що було надано для ознайомлення Президенту Першого Національного Віталію Докаленко, - це недоопрацьовані попередні матеріали, незавершений варіант Засад редакційної політики телеканалу, ніким не підписаний.

 

Дані матеріали частково лягли в основу Статуту редакційної політики НТКУ, який обговорювався із журналістами Першого Національного та поданий, згідно вимог чинного законодавства України, до Державного комітету та Національної Ради з питань телерадіомовлення України».

 

Натомість, Василь Самохвалов, який був директором ТВО «Новини» у 2005 році, каже, що твердження прес-служби не відповідає дійсності: новопризначеному президентові НТКУ Докаленкові надали повноцінні документи – «Засади редакційної політики» та «Угоду про взаєморозуміння між НТКУ та Кабінетом Міністрів», підписані 17 травня 2005-го. Під цими документами стоять підписи  Миколи Томенка, Тараса Стецьківа та Андрія Шевченка, і про їх підписання повідомляла не лише «Детектор медіа», але й доволі багато інших ЗМІ. Якщо ці повідомлення не є достатніми доказами для керівництва НТКУ, «ТК» готова опублікувати копії цих документів із підписами. Але, водночас, ці документи засвідчують лише добровільну згоду між колективом, керівництвом і урядом і не мають юридичної сили (як і «Засади редакційної політики» та «Угода про взаєморозуміння» на 5 каналі), тож нове керівництво НТКУ просто на них не зважало.

 

Тож яка,  все-таки,  справжня причина раптового припинення виходу «Толоки»? І чи має, з іншого боку,  скандал, що виник після рішення Докаленка, політичне підґрунтя? Скоріш за все, ці події зумовлені цілим комплексом причин і обставин, як політичного, так і корпоративного характеру.

 

Компетентні джерела «ТК» підтверджують слова Андрія Шевченка про те, що своє незадоволення ефіром Першого каналу ввечері 19 березня Віталієві Докаленку висловив хтось із високопосадовців, близьких до Партії регіонів. Можна припустити, що дзвонили Докаленкові з Прорізної, 2 – адже тепер фінансування НТКУ здійснює Державний комітет телебачення і радіомовлення, очолюваний «регіоналом» Едуардом Прутніком.  Хоча радник Едуарда Прутніка  Ігор Чабан в телефонній розмові з «ТК»  категорично відкинув таке припущення.

 

  І все ж таки  таку емоційність рішення досвідченого керівника, яким є Докаленко,  з приводу «Толоки» важко пояснити чимось іншим, ніж «телефонним правом». А той факт, що  йшлося про програму саме за участю Юлії Тимошенко – яку, як відомо, де-факто Ющенко  вважає своїм головним суперником  і з якою йому особисто набагато важче «дружити», ніж навіть з Януковичем – міг спонукати керівника НТКУ до думки, що з Банковою справу йому вдасться залагодити. (Принаймні  така можливість  і була  вчора підтверджена заявою Віктора Ющенка!).  Принаймні, якби рішення про призупинення виходу «Толоки» було запланованим, президент НТКУ підготувався б до цього заздалегідь, аби мінімізувати негативні наслідки: скандал і галас у медіа, політичні спекуляції тощо. Варто було лише проанонсувати завершення проекту, вигадавши якусь поважну причину…

 

Андрій Шевченко висловив здивування з того приводу, що на Віталія Докаленка так легко «натиснути». Адже, мовляв, за чинним Законом «Про телебачення і радіомовлення» до сформування Громадських рад ніхто не може звільнити президента НТКУ. (До речі, формуванню  Громадських рад чинять активний опір і Держтелерадіо, і сам Віталій Докаленко). Тим часом, джерела «ТК» стверджують, що, з одного боку, Докаленко може бути «на гачку» в Держтелерадіо – розкопати проти керівника великого державного підприємства факти нецільового використання бюджетних коштів у великих розмірах  не становить для наглядового органу жодної проблеми. А це вже – судова справа… З іншого боку, стосунки між Докаленком і керівництвом Держкомітету – стверджують ті ж джерела «ТК» - зокрема, й  на ґрунті комерційних інтересів,  останнім часом істотно поліпшились. Щоправда, є й інша думка: начебто це саме Докаленко за допомогою Держтелерадіо намагається побороти вічну проблеми НТКУ – системну «джинсу». До речі, свого часу одним із провідників цієї системи Андрій Шевченко і Микола Томенко вважали  вже згадуваного Євгена Каленського. Хоча – боротьба з  «неправильною джинсою», від «неправильних джерел», як відомо,  може  не суперечити  впровадженню «джинси правильної» та втіленню інших комерційних інтересів. 

 

Натякають і на особисту неприязнь між Андрієм Шевченком і Віталієм Докаленком. Нагадаємо, восени 2005 року Докаленко змінив на посаді президента НТКУ Тараса Стецьківа, чиїм першим заступником був Андрій Шевченко. Докаленко звинувачує Андрія Шевченка в тому, що той «весь час свого керування займався тиском на канал, вимагаючи створити Громадські ради, які були скомпоновані з незрозумілих людей, та пошуком прихованих фактів тиску на журналістів».

 

Активна участь у подіях навколо «Толоки» Блоку Юлії Тимошенко в особі Андрія Шевченка і Миколи Томенка, а також заява «Нашої України»  свідчать  про неприховане  бажання перевести конфлікт  саме у політичну площину  з боку опозиції. Можна припустити, що БЮТ зараз ну дуже потрібна якась, бодай тактична, політична перемога. Адже атаку, що знаменувалася створенням обєднаної опозиції і яку можна вважати особистою перемогою Юлії Тимошенко, було частково відбито – по-перше, через вічні вагання Президента, який провів перемовини з головами уряду і ВР без участі Тимошенко, по-друге, через призначення Анатолія Кінаха Міністром економіки. Наступ захлинувся, а БЮТу необхідно у будь-яку ціну втримати позиції… Отут був би дуже доречний «цензурний» скандал на НТКУ, в якому БЮТівці звично постануть борцями за свободу слова.

 

Сам Павлюк, природно, відкидає будь-які звинувачення у політичній упередженості та прихильності до опозиції. «Якщо проаналізувати, хто з політиків найчастіше брав участь у «Толоці» протягом року, то це були саме представники коаліції. Цього разу просто аргументи антикризової коалції були слабкішими, а аргументи опозиції - сильнішими. Хіба в цьому винен ведучий? Хіба я мав брати батіг і не дозволяти людям говорити?» - каже Віктор Павлюк. Але, оскільки його публічні заяви (досить ризиковані, як для посадової особи державної телекомпанії) та участь у спільних із БЮТівцями прес-конференціях принесуть останнім істотні політичні дивіденди, цілком можливо, що на віце-президента НТКУ, який свого часу знаходив порозуміння з СДПУ(о) та іншими партіями влади, що контролювали державний канал,  вже в недалекому майбутньому чекає політична кар’єра у лавах Блоку Юлії Тимошенко.

 

Але чи справді формат програми не був узгоджений? Віктор Павлюк каже, що Докаленко про все знав.

 

«Докаленко особисто дозволив випустити програму в такому форматі, - стверджує Павлюк. – У нього не було ніяких запитань. Я постійно з ним раджусь. За рік він жодного разу не намагався цензурувати програму, але я, як колега і журналіст, щоразу розповідав йому про тему і склад гостей, і ми, як два керівники, спокійно її обговорювали. Цього разу він нічого не сказав, а лише кинув репліку, на яку я спершу не звернув уваги: «Дивися, всю відповідальність ти береш на себе».

 

Про те, що формально президент НТКУ має повноваження, аби в усній формі припинити вихід програми, сказав «ТК» Олександр Курдінович: «Рішення призупинити проект ток-шоу «Толока» – це рішення президента НТКУ Віталія Докаленка, прийняте в межах його компетенції. Він сам розподіляє фінансові бюджети програм і ухвалює рішення, бути чи не бути тому чи іншому проекту».  

 

«Будь-яка подібна дія, особливо на державному підприємстві, має бути задокументована. Якщо Докаленко видав усний наказ про закриття програми – він порушив Статут компанії. Це мав би бути наказ про закриття програми з відповідним обґрунтуванням», - каже медіа юрист  Ігор Розкладай. За його словами, порядок запуску і зняття з ефіру програм має визначатись статутом НТКУ, а редакційні вимоги – редакційним статутом.

 

У будь-якому разі, і з погляду трудового законодавства, і з погляду професійної етики такі дії виглядають сумнівно, надто ж з огляду на те, що НТКУ – державне підприємство, що утримується на гроші платників податків. Так само не зовсім етично виглядали перші пояснення Віталія Докаленка і Лілії Кавецької, у яких ішлося не лише про незбалансованість програми, але й про непрофесійність ведучого, зокрема, про «недосконале володіння українською мовою» тощо. Навіщо ж Докаленко призначив «непрофесійного» Павлюка своїм першим заступником? І навіщо доручив йому вести  програму Першого каналу, яка поступово стала найбільш рейтинговою? Чи всі ознаки «непрофесійності» проявились виключно  в ході ефіру 19 березня?

 

 «На мою думку, корпоративні й міжособистісні конфлікти вдягаються у форму політичної боротьби, коли кожен намагається заробити політичний капітал», - прокоментував «Детектор медіа» події навколо «Толоки» Сергій Телешун. За його словами, проблеми, що призвели до закриття програми, зародилися ще під час розробки концепції суспільно-політичного ток-шоу на Першому.

 

На початку 2006 року Сергій Телешун і Світлана Карасенко розробили і запропонували Віталієві Докаленку концепцію суспільно-політичного ток-шоу, яке мало замінити закритий «Ток-ринг» (до речі, у «ТК» є інформація, що «Ток-ринг» було закрито саме за підозри у тій самій… прихованій рекламі, тобто, за проплачену постійну присутність певних учасників програми). Головними принципами «Толоки» мали бути конструктивна дискусія (ця ідея закладена у назві програми – «толока» як добровільна конструктивна співпраця) та обмеження ролі ведучого функціями модератора. Президентові НТКУ ідея сподобалась, але його заступник Віктор Павлюк, який зголосився вести програму, вніс у концепцію істотні корективи, зокрема, посиливши роль ведучого.

 

«Толока» стартувала у березні 2006-го, і вже в перші тижні «ТК» звертала увагу на явно замовний характер деяких програм. Програма, що стала дуже популярною (за мірками Першого національного), не могла не спокушати охочих попіаритись політиків. За словами ведучого програми, добором гостей та учасників, визначенням теми і питань, які ставились у студії, займався її керівник Ігор Толстих (який змінив на цій посаді саме Світлану Карасенко).  Як свідчить наведена вище цитата Віктора Павлюка, Віталія Докаленка тримали в курсі планів творчої групи «Толоки». Та й важко припустити, що про «джинсу» такого рівня - а на основі спостережень «Детектор медіа» можна зробити припущення, що участь деяких відомих політиків у програмі могла трактуватись саме так, - було невідомо керівнику НТКУ.  Адже ні для кого не є секретом те, що левова частка програм Першого каналу напівофіційно – тобто, навіть через послуги ліцензованих піар-агенцій! – фінансується саме через замовні програми та сюжети! 

 

Чи є закриття «Толоки» цензурою? Формально – ні. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань забезпечення та безперешкодної реалізації права людини на свободу слова» від 3 квітня 2003 року дає визначення цензури: «вимога,  спрямована до засобу масової інформації, журналіста,  головного редактора,  організації, що здійснює випуск засобу масової  інформації,  його 

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
Наталія Лигачова, «Детектор медіа»
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
2776
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду