Моніторинг висвітлення теми європейської та євроатлантичної інтеграції в українських ЗМІ
Моніторинг висвітлення теми європейської та євроатлантичної інтеграції в українських ЗМІ
Моніторинг проводився за період 12-25 лютого 2007 року за методами контент-аналізу, експертного аналізу змісту телепрограм, а також методу порівняння тексту ведучого, закадрового тексту та „картинки”. Ці методики є міжнародно визнаними саме як методики моніторингу ЗМІ та є аналогічними до тих, які використовувала моніторингова група ОБСЄ під керівництвом Ратислава Кужела впродовж 1998-2006 років в Україні, на Балканах, інших країнах пострадянського блоку й колишнього СРСР.
Об’єктом моніторингу були інформаційні й підсумкові телепрограми: («Подробиці» (Інтер), «Подробиці тижня» (Інтер), «ТСН» (1+1), «ТСН. Підсумки» (1+1), «Факти» (ICTV), «Факти тижня з Оксаною Соколовою» (ICTV), «Час новин» (5 канал), «Події» (ТРК «Україна»), «24 години» (Тоніс), «Вікна-новини» (СТБ), «Новини» (Перший національний), «Репортер» (Новий канал), «Вчасно» (НТН), «Вчасно. Підсумки» (НТН).
Об’єктом моніторингу також були такі українські загальнонаціональні видання як («Газета по-українськи», «Україна молода», «Факты и комментарии», «Сільські вісті», «Сегодня», «Вечерние вести», «Комсомольская правда в Украине», «День», «Дзеркало тижня», «Комментарии»)
Більшість українських телеканалів висвітлювали тему європейської та євроатлантичної інтеграції України надзвичайно мляво.
Що стосується прямих чи опосередкованих симпатій чи антипатій, вони були помітними на двох каналах – ТРК „Україна” у програмі «Події» вдавалася до використання маніпулятивних технологій, спрямованих на негативне ставлення до НАТО, а на 5 каналі у програмі „Час новин” загальний контекст сюжету, присвяченого новій системі ПРО, „працював” швидше на підтримку американської позиції.
Що стосується преси, то вона також висвітлювала тему європейської та євроатлантичної інтеграції України мляво. А найактивнішими були «День», «Дзеркало тижня» та «Комментарии». Що стосується симпатій чи антипатій, то газета «Сегодня» навіть за мінімального обсягу інформації не пропускала можливості продемонструвати позицію спротиву процесам європейської та євроатлантичної інтеграції, протиставляючи цьому інтеграцію до ЄЕП та розвиток відносин з Росією.
Телебачення
Тему європейської та євроатлантичної інтеграції вітчизняні телеканали висвітлювали надзвичайно мляво. Левову частку ефіру займали внутрішні політичні новини, а сюжети-об’єкти моніторингу були лише ілюстрацією внутрішніх новин. Новинних матеріалів про європейську та євроатлантичну інтеграцію, які б відповідали критеріям повноти, об’єктивності та якості інформації практично не було, а окремі телеканали взагалі обмежилися лише опосередкованими згадками.
Одним із нечисленних інформаційних приводів стала зустріч президента Віктора Ющенка з дипломатами, акредитованими в Україні. Про президентські тези щодо української зовнішньої політики 12 лютого розповіли більшість каналів.
„Подробности”, канал Інтер: «Президент Виктор Ющенко настаивает на продолжении диалога между Украиной и НАТО. Об этом глава государства заявил на сегодняшнем дипломатическом приеме».
«Вчасно. Підсумки», канал НТН: Віктор Ющенко: « Як голова української держави, я чітко підкреслюю, Україна відкидає політику невизначеності, яка здатна привести до дефіциту безпеки. Ми будемо продовжувати практичний взаємопроникливий діалог з НАТО заради спільної безпеки і спільної стабільності. Україна буде послідовно продовжувати курс європейської і євроатлантичної інтеграції. Цей курс незмінний і незворотній».
„ТСН” канал 1+1: Віктор Ющенко: „Нашою першочерговою справою є завершення всіх процедур пов’язаних із вступом до Світової організації торгівлі. Разом з Європейським Союзом плануємо продуктивно провести роботу над новою посиленою угодою, яка стане основою для політичної асоціації, глибшої економічної інтеграції”.
„Час новин”, 5 канал: „За його словами (Ющенка), головним аспектом зовнішньої політики України на наступний рік є євроатлантична інтеграція, тобто європейський вектор залишається найголовнішим для нашої держави”.
ТРК „Україна” у програмі «Події» висвітлює питання європейської та євроатлантичної інтеграції переважно в контексті українських подій – мітингів чи акцій протестів. При цьому інформація як правило подається в контексті політичної складової – з точки зору прихильників чи противників європейського напрямку України, вступу до ЄС та НАТО. 13 лютого, програма «Події»: «Прогрессивные социалисты не пустят в Украину участников военных действий «Си Бриз-2007». Наталия Витренко заявляет, что уже активно собирает информацию о том, где и когда будут проводить учения. Действовать ее однопартийцы будут радикально: пикеты, митинги, блокирования. Все по крымському сценарию, когда из Украины были выдворены натовцы…».
Водночас можна констатувати використання маніпулятивних технологій, спрямованих на негативне ставлення до НАТО. Так 24 лютого у програмі «Події» вийшло два сюжети. У першому з відповідними коментарями партійців йшлося про те, що КПУ та СДПУ(о) на черговому з’їзді в Криму виступають проти вступу України в НАТО і мають намір провести референдуми в Донецьку та Одесі. Другий сюжет було присвячено зйомкам фільму в Криму «Репортеры повествуют» режисера Юрія Кари. В основі сюжету - події 8-річної давнини – «Белград в период натовських бомбардировок»: «… только в Крыму можно снять Белград в период натовских бомбардировок… К событиям восьмилетней давности Юрий Кара решил обратится не случайно. Он уверен – это отрезок мировой истории человечеству еще предстоит осмыслить (подано з іронією). Но фильм не столько о Югославской трагедии, сколько о человеческих судьбах…». Така верстка сюжетів є класичною технологією маніпуляції громадською думкою.
У програмі «Вікна-новини» (СТБ) міжнародний блок є гранично лаконічним. За увесь період моніторингу інформація про ЄС та НАТО з’явилася лише двічі. В одному сюжеті йшлося про те, що «Дипломатичного удару зазнала сьогодні Україна від західного сусіди. Румунське МЗС закликало Київ утриматися від будівництва на острові Зміїний - цитую - "штучних поселень". Чи не вперше в офіційному документі Бухарест назвав Зміїний "територією, яка є предметом спору двох держав". Допоки Румунія не приєдналася до НАТО і ЄС, вона визнавала його належність Україні».(12 лютого, „Вікна-новини”, канал СТБ). У другому від 22 лютого повідомлялося, що країни ЄС запровадить «блакитні картки» для „неєвропейців”, які хочуть працювати в країнах ЄС. Про це інформувала програма „24 години” на каналі Тоніс 19 лютого та Перший національний у розлогому сюжеті від 25 лютого, який вийшов в ефір у підсумковому випуску програми «Новини»: «Запровадження членами Єврокомісії так званої блакитної картки дасть змогу людям, які її отримали, легально переїжджати до ЄС на постійну роботу разом із своєю сім’єю».
У програмі «Репортер» на Новому каналі аналізовані теми упродовж двох тижнів взагалі не висвітлювалися.
У програмах «Вчасно» та «Вчасно. Підсумки» на каналі НТН аналізовані теми висвітлювалися пасивно. Одна з небагатьох згадок за два тижні - «Польща може стати головним європейським центром НАТО із засобів наземного спостереження» (19 лютого, „Вчасно”, НТН). Тема Європейського Союзу згадувалася один раз у контексті об’єднання БЮТ і Нашої України.
Активніше, порівняно з іншими телеканалами дакну тематику представляв Перший національний. 13 лютого у „Новинах” прозвучав коментар на тему вступу України до НАТО (матеріал кореспондента української служби «Голосу Америки» Ярослава Байдюка): «Україна вчинила на шкоду власній безпеці, коли через внутрішні суперечки уповільнила свій рух на інтеграцію з НАТО, у цьому переконаний Олександр Кваснєвський». 14 лютого Перший національний подав сюжет про внутрішні проблеми Європейського союзу - розгляд Європарламентом незаконного розташування на території європейських країн повітряних в’язниць ЦРУ. На цю ж тему інформацію представив 14 лютого і канал Тоніс у програмі „24 години”. У сюжеті йшлося про те, що в оприлюдненій доповіді Європарламенту, уряди Великобританії, Німеччини, Італії та інших держав ЄС звинувачені у посібництві ЦРУ.
Опосередковано натівської теми стосувався і матеріал у програмі „Новини” від 21 лютого, в якому мер Москви висловлювався щодо приналежності Криму. При цьому сюжет поданий без медіа-ефектів та маніпуляцйій, в інформаційному ключі: «Лужков (мер Москви) назвав подвигом антинатівські протести, що відбулися у травні-червні у Феодосії і зірвали міжнародні військові навчання. Одним із активних учасників протестів тоді був депутат Російської думи Затулін. Після цього йому заборонили в’їзд на територію України. Лужков подякував мешканцям півострова за те, що ті зупинили просування НАТО і назвав незаслуженою приналежність Криму Україні».
Крім Першого національного, європейську та євроатлантичну тематику порівняно активно висвітлював канал 1+1 у програмі „ТСН”. Сюжети мали інформаційні приводи, журналістські твердження грунтувалися на фактах, маніпуляцій не було, хоча сюжет про проблеми країн-членів ЄС від 14 лютого і мав певний негативний кут подачі. Йшлося про те, що після вступу Словаччини до Європейського Союзу перетнути кордон на КПП “Ужгород – Вишнє Немецьке” стало складніше, оскільки відповідно до Шенгенської угоди почали діяти нові норми. Основне повідомлення сюжету – незручності, які очікують і словаків, і закарпатців: “Пальне в нас дуже дороге. Ці поїздки нам допомагали прожити. Ціни на харчі у нас також високі” – кажуть громадянин Словаччини. “Закриється бізнес. Тут ми купляли паливо, цигарки та їздили до них продавати. Від цих змін постраждають і родинні відносини громадян” – кажуть українці.
Наприкінці лютого українські телеканали активно інформували про ймовірне розміщення об’єктів американської системи ПРО у Східній Європі . Про це йшлося в обох інформаційно-аналітичних програмах каналу 1+1 (“ТСН. Підсумки ” 18 та 25 лютого). При цьому сюжети були достатньо збалансованими. Так 18 лютого у „Підсумках ТСН” було озвучено думки російського президента Володимира Путіна, директора українського Інституту євро-атлантичного співробітництва Олександра Сушка та речника НАТО Джеймса Апатурая. Останній сказав: „відносини між НАТО та Україною є особливими вже протягом багатьох років. Сподіваємось, що влада в Україні дійде згоди, що б і далі крокувати до НАТО”. Більшість телеканалів висвітлювали цю тему нейтрально та порівняно збалансовано. Втім з огляду на контекст опосередкована підтримка була скоріше на боці прозахідної точки зору: «На засіданні близькосхідного квартету, Кондоліза Райс заявила, що вона неодноразово проводила консультації з Росією на тему розміщення ПРО у Польщі та Чехії. Кондоліза Райс:”Польща та Чехія незалежні держави й самі мають право приймати рішення. Елементи ПРО спрямовані проти загроз, які виникли після теракту 11 вересня. Дуже прикро, коли командувач ракетних військ Росії заявляє, що Польща та Чехія можуть потрапити у списки мішень. Це дуже не вдалий коментар». (21 лютого, „ТСН”, канал 1+1.)
Аналогічна тенденція простежувалася і на 5 каналі у програмі „Час новин”. Інформація подавалася порівняно збалансовано, без емоцій та оціночних суджень. Однак загальний контекст „працював” швидше на підтримку американської позиції. Наприклад, у сюжеті „Часу новин” від 20 лютого про розміщення американських об’єктів системи ПРО у Чехії та Польщі подано точки зору польського та чеського прем’єр-міністрів, міністра МЗС Росії Лаврова, представників Єврокомісії та НАТО. Послідовність була саме такою, тож в результаті своєрідного інформаційного „сандвіча” відмінна від інших російська позиція „губилася” та „завуальовувалася”. До того ж останньою крапкою прозвучав опосередкований висновок (експерти вважають, що месідж наприкінці сюжету найкраще закарбовується у пам’яті): „У НАТО здивовані, бо США, Польща і Чехія – члени НАТО. Росії це не має стосуватися”.
Загалом 5 канал висвітлював тему європейської та євроатлантичної інтеграції України пасивно. З 12 по 18 лютого прозвучало лише три згадки. Найпомітніша була від 12 лютого в Ужу згадуваному сюжеті про виступ Віктора Ющенка перед дипломатами.
Порівняно активно теми ЄС та НАТО були представлені на каналі ICTV. Зокрема у програмі “Факти тижня з Оксаною Соколовою” від 25 лютого ефірний час було присвячено темам європейської безпеки, внутрішніх проблем ЄС та вступу України до ЄС. Остання тема – рідкісна для вітчизняних телепрограм. Вперше за два тижні вона прозвучала і на каналі ICTV.
Загалом же згаданий сюжет підсумкової програми "Факти тижня з Оксаною Соколовою" від 25 лютого на каналі ICTV можна назвати справжнім прикладом якісного інформування. У сюжеті відповідь на запитання „навіщо простій людині ЄС?” шукали журналісти ICTV у країнах, які нещодавно стали членами європейського клубу. І знайшли там українців, які не лише легко призвичаїлись до стандартів ЄС, а й навчають цих стандартів самих європейців.
Преса
Моніторинг преси засвідчив, що як і на телебаченні, тема європейської та євроатлантичної інтеграції висвітлюється вкрай 10-ма провідними загальнонаціональними газетами надзвичайно мляво, ситуативно, найчастіше у зв’язку з конкретним інформаційним приводом та виключно в інформаційному форматі. У пресі практично не було матеріалів ознайомчого, просвітницького, дискутивного чи аналітичного характеру, які б інформували про переваги чи недоліки євро інтеграції. Виняток становили лише газети «День» та «Дзеркало тижня». Обидві газети писали про згадані теми переважно у нейтральній тональності, подавали як негативні, так і позитивні оціночні судження. Поза тим, відвертих спекуляцій чи перекручень інформації не було, крім поодиноких прикладів, що давали змогу припустити, що мали місце маніпуляції заголовками.
«Газета по-українськи» висвітлювала згадану тему регулярно, системно, хоч і мінімально за обсягом. Видання критикувало неодностайність української еліти щодо зовнішньої політики та інтеграційних процесів, подала експертне інтерв’ю. Прикладом якісного інформування була авторська колонка з оригінальним підходом до висвітлення теми вступу до ЄС Румунії та Болгарії.
«Україна молода» висвітлювала тему інтеграції України до європейських та євроатлантичних структур мляво. Активніше газета писала про конференцію в Мюнхені та випади Володимира Путіна на адресу НАТО і США щодо нових систем ПРО. А ще газета порушувала питання енергетичної безпеки Європи та ситуативно критикувала неконкретну позицію ЄС щодо намірів України.
Газета «Факты и комментарии» тему практично не висвітлювала. Було лише кілька інформацій про суперечки з приводу тієї ж таки системи ПРО, а також цитувалися антинатівські заяви Юрія Лужкова в Севастополі.
«Сільські вісті» надрукували лише одне коротке повідомлення про останню зустріч міністрів оборони країн-членів НАТО.
«Сегодня» висвітлювала тему також пасивно. Однак навіть за мінімального обсягу інформації газета не пропускала можливості продемонструвати позицію спротиву процесам європейської та євроатлантичної інтеграції, протиставляючи цьому інтеграцію до ЄЕП та розвиток відносин з Росією.
«Вечерние вести» аналізованої тематики газета уникала. Найбільшим за обсягом було повідомлення про запровадження в ЄС «блакитних карт». При цьому мали місце негативні оціночні судженнями та маніпулятивний заголовок «ЕС вырвет Украине мозги и руки».
«Комсомольская правда в Украине» друкувала лише цитати Володимира Путіна під час Мюнхенської конференції.
Газета «День» висвітлювала як тему європейської, так і євроатлантичної інтеграції практично щономера, досить активно і послідовно. Зокрема аналізувалися наслідки виступу Володимира Путіна в Мюнхені, було надруковано низку інтерв’ю – з Григорієм Немирею (про можливі напрямки інтеграції України), з секретарем РНБОУ Віталієм Гайдуком (про стратегію національної безпеки). Також газета подавала чимало інформаційних повідомлень про політику ЄС та внутрішні процеси в ЄС.
«Дзеркало тижня» висвітлювало євроатлантичну тематику достатньо активно. Зокрема у кількох матеріалах аналізувалися наслідки Мюнхенської конференції. Крім того, мав місце розлогий матеріал про перспективи вступу Грузії до НАТО. Тема євроінтеграції розглядалася в історичному та практичному контекстах з точки зору розвитку країн придунайського регіону. Також газета надрукувала інтерв’ю міністра Великої Британії у справах Європи Джеффа Хуна, повністю присвячене європейським та євроатлантичним прагненням України. Цікавим з ментально-ідентифікаційної точки зору була авторська колонка Юрія Андруховича «Брюссель, 7.02.2007», де автор підкреслює ментальну спільність українців та європейців, а також критикує позицію євробюрократів щодо України.
«Комментарии» висвітлювали досліджувану тематику достатньо систематично. Матеріали подавалися в обох номерах як з інформаційним приводом (Мюнхенська конференція), так і без (аналіз європейського ринку). Також критикувалася незлагоджена позиція української еліти щодо зовнішньополітичного курсу.
