«Подробиці тижня» з Олександром Мельничуком («Інтер»), 11.02.2007

12 Лютого 2007
15017
12 Лютого 2007
14:06

«Подробиці тижня» з Олександром Мельничуком («Інтер»), 11.02.2007

15017
Інтерв’ю з Ігорем Бакаєм.
«Подробиці тижня» з Олександром Мельничуком («Інтер»), 11.02.2007

СТУДІЯ: У студії – Олександр МЕЛЬНИЧУК. Захист вітчизняної газової труби цього тижня став практично національною ідеєю. Парламент заборонив будь-яку реорганізацію газотранспортної системи. 430 депутатів одностайно проголосували "за". Натиснути кнопку "проти" означало б назвати себе ворогом народу. Напередодні Київ вперше отримав пропозицію самостійно видобувати газ у Росії. Це напряму стосується енергетичної безпеки. Раніше гарантією такої безпеки був контроль за магістральним трубопроводом. Тепер, не втрачаючи цього контролю, Україна може зробити свою газову трубу інструментом досягнення чіткої мети – прямого доступу до газових родовищ Росії і отримання власного газу. Збережено стратегічний ресурс, яким можна розпоряджатися. Збереження системи дозволяє змінювати її в майбутньому. Цього року ми найпевніше будемо свідками серйозних змін нафтогазового ринку і "Нафтогазу" зокрема.

РЕПОРТАЖ: СТЕНДАП: Автор: Дмитро ДРАБИК. Російський "Беверлі Хілз",а по тутешньому – "Рубльовка". У цьому заміському елітному селищі мешкають найбагатші люди Москви. Саме тут у "замку Мейндорфа" ми маєм зустрітися з першим головою НАК "Нафтогаз України" Ігорем Бакаєм.

РЕПОРТАЖ: Цей замок барон Мейндорф побудував 1881 року. Нещодавно будинок відремонтували. Нині він належить управлінню справами президента Російської Федерації. Тут же знаходиться і офіс Ігоря Бакая. У Москві колишній український газовий король має якийсь бізнес. Чим саме займається, казати не хоче, запевняє лише, що заробляє не на "блакитному паливі", однак працює в енергетичній сфері. Російський розмах, от що подобається Бакаю. Хоча слави ініціатора масштабних проектів він зажив саме на першій батьківщині, коли переконав президента України Леоніда Кучму нафтогазовий ринок взяти під державний контроль.

СИНХРОН: Ігор БАКАЙ, колишній голова НАК "Нафтогаз України": "Все що можна було, ще було не розпродане, да, ми все консолідували в одну компанію. Таким чином ми створили на Україні актив, який був, і я думаю, що він на сьогоднішній день є, найамбітнішим і найдорожчим активом українського народу".

РЕПОРТАЖ: Ця скромна табличка применшує велич компанії "Нафтогаз". У цьому легко можна переконатись, потрапивши в середину. Привідкрити завісу таємничості погодився заступник голови правління компанії Олександр Ковалко. І ось перший факт, який не може не вразити. 1% усього працездатного населення України, а це більше 170 тисяч людей, працює тут.

СИНХРОН: Олександр КОВАЛКО, заступник голови правління НАК "Нафтогаз України": "Структура "Нафтогаза", которая находиться в этом здании, фактически, объединяет в себя более 30 предприятий. И в общей сложности они объединяют около 100 предприятий, у которых в том или ином объеме у НАК "Нафтогаз Украины" имеются какие-то акции".

РЕПОРТАЖ: Ще кілька років тому Бакай би обома руками підтримав рішення парламенту про заборону продавати, приватизовувати чи передавати в оренду газотранспортну систему. Тоді, каже, молода українська економіка справді могла втратити за безцінь стратегічне надбання.

СИНХРОН: Ігор БАКАЙ, колишній голова НАК "Нафтогаз України": "Я був один з тих противників, який був категорично проти продажі газотранспортної системи компаніям, там, англійсько-американським за що, між іншим, американці мені закрили візу на все життя. Пройшов час, і, на жаль, треба все обраховувати. От якщо сьогодні сказати, що нам газотранспортна система – це є наша ядерна зброя, яка надає нам, там, незалежність, захист і все, то хочу вам сказати, що ми цей час або цей козир, ми вже програли".

СИНХРОН: Юлія ТИМОШЕНКО, народний депутат України: "В цьому законі перелічений повний перелік можливих рухів майна НАК "Нафтогазу", а саме газотранспортної системи, який захищає раз і назавжди державну власність від будь-яких посягательств будь-якої іншої країни або будь-яких корпорацій".

РЕПОРТАЖ: Українська газотранспортна система – це майже 38 тисяч кілометрів труб, якими газ доправляють у ваші домівки, підприємствам і європейським споживачам. І цією трубою сьогодні можна було б поділитись з Росією, – запевняє перший глава НАКу.

СИНХРОН: Ігор БАКАЙ, колишній голова НАК "Нафтогаз України": "Росії потрібна труба для гарантованої поставки, Україні треба забезпечити себе енергоносієм, у цьому разі – газом. Я би все-таки пішов би на створення консорціуму або передачу в консигнацію або в оренду "Газпрому" нашої труби. Взамін би хотів би отримати по деякій угоді підприємства, які видобувають сьогодні газ в обсягах, який потрібен сьогодні Україні".

РЕПОРТАЖ: Схоже, про такий обмін готові говорити і самі росіяни.

СИНХРОН: Сергій КУПРІЯНОВ, речник ВАТ "Газпром": "Тот факт, что вообще ставится и обсуждается вопрос о возможности каких-то совместных проектов в области добычи газа в России, это принципиальное достижение, наверное, украинских переговорщиков, потому что об этом у нас очень мало с кем из партнеров вообще заходит речь".

СИНХРОН: Олександр КОВАЛКО, заступник голови правління НАК "Нафтогаз України": "Система управления украинской газотранспортной системы должна оставаться в Украине, потому что к этой системе привязан не только большой транзит, но и большое количество внутренних потребителей, которые потребляют этот газ, но она должна быть жесткой и четко скоординирована с обоих сторон. Рассматривать две системы отдельно ни в техническом, ни, как вы видите, ни в экономическом плане нельзя".

 

СТУДІЯ: Головна політична подія тижня: "Наша Україна" i БЮТ уклали угоду про спільну опозиційну діяльність. I практично одразу з`явився підпис Віктора Ющенка під законом про імперативний мандат. Насправдi документ президентовi не подобається: не європейський i не демократичний. Але домовлятися з Тимошенко все одно потрібно, інакше БЮТ продовжить пошук компромiсiв з "регiоналами". Тим часом коаліція на компроміс із президентом не йде. Найбільш принципові для нього поправки до закону про Кабмін вона не ухвалила. Тепер лишається чекати рішення Конституційного суду, але розгляд цього питання може затягнутися.

РЕПОРТАЖ: СТЕНДАП: Автор: Людмила ОСТРОВЕНКО. Саме у цьому будинку на Банковiй розпочинав свою роботу Конституцiйний суд України. Поруч з тодiшньою Адмiнiстрацiєю президента суддi пропрацювали 5 рокiв. Увесь цей час опозицiонери нарiкали, що, мовляв, примiщення для суддiв обрали не випадково: мовляв, щоб не розслаблялися, бо через стiнку – президент Кучма.

РЕПОРТАЖ: 2001-го тлумачi Конституцiї переїхали у нову будiвлю, але розмови про їхню заангажованiсть не припинилися. Утiм, люди в мантiях, зважаючи на свiй особливий статус, мотиви власних рiшень нiкому не пояснюють, а з пресою зазвичай спiлкуються лише пiсля припинення повноважень. Микола Селiвон – не виняток. На цих кадрах вiн вже колишнiй суддя, а тому без вагань погоджується бути екскурсоводом.

СИНХРОН: НЕ ТИТРОВАНО (Микола Селівон – "УС"): "Я хочу повідомити вас про те, що в нас будівля Конституційного суду – найкраща в Європі, а то, може, й в усьому світі. Це дев’ятий поверх, і тут – кабінет голови і служби голови".

РЕПОРТАЖ: Це кабінет голови Конституційного суду. Тут Микола Селівон провів 3 роки. Каже, працювалося зручно й плідно.

СИНХРОН: Микола СЕЛІВОН, суддя Конституційного Суду України у відставці: "Оце наш доробок за 9 років роботи Конституційного суду. Це 136 чи... да, десь 136 рішень Конституційного суду".

РЕПОРТАЖ: Колишнiй суддя Микола Козюбра нинi викладає у Києво-Могилянськiй академiї. Тепер вiн дозволяє собi бути бiльш вiдвертим.

СИНХРОН: Микола КОЗЮБРА, суддя Конституційного Суду України у відставці: "Рішення відносно так званого третього терміну президента, яке критикується, кому, як кажуть, тільки не лінь сьогодні, справді, в мене може бути підозра відносно того, що там був справді тиск. Тиск з боку виконавчої влади і президента, чи принаймні оточення президента".

РЕПОРТАЖ: Теоретично, вiд полiтичної заангажованостi Конституційний суд застрахований. По шiсть суддів призначають президент, Верховна Рада та З`їзд суддiв України. Микола Корнiєнко, якого обрали 1997, зiзнається: все вирiшив випадок.

СИНХРОН: Микола КОРНІЄНКО, суддя Конституційного Суду України у відставці: "Я в той час працював першим заступником науково-експертного відділу Верховної Ради... секретаріату Верховної Ради України. На засіданні фракцій депутатських довго спорили кого висунути, і прийшли до висновку, що давайте ми висунем не політика, а фахівця. І таким фахівцем опинився я".

РЕПОРТАЖ: Призначають суддiв на 9 рокiв. 2005 закiнчилися повноваження дев`яти конституцiйних тлумачiв. Вiдтодi майже рiк суд не мiг нормально працювати: призначення нових людей затяглося на мiсяцi, потiм вони знайомилися зi справами, але змусити суддiв працювати швидше нiхто не має права.

СИНХРОН: Микола КОЗЮБРА, суддя Конституційного Суду України у відставці: "Жорстких термінів розгляду не має". НЕ ТИТРОВАНО, питання за кадром: Але рік теж неможливо назвати розумним терміном? – "УС". "Так. Я можу сказати, що в європейських судах є і більше року розглядаються справи теж".

РЕПОРТАЖ: Два Миколи – Корнiєнко та Козюбра – про пiдготовку рiшень Конституцiйного суду розповiдають неохоче. Кажуть, засiдання були тривалими, дебати – жорсткими, ухвали – компромiсними. На запитання – Чи допомагала влада досягати консенсусу? – вiдповiдають дуже обережно.

СИНХРОН: Микола КОРНІЄНКО, суддя Конституційного Суду України у відставці: "Безумовно, вони відчували свою вдячність, як і я відчував свою вдячність Верховній Раді України, і президенту України. Але чи був вплив, ну, це вже судіть ви. Комусь треба поставити крапку, і таку крапку повинен поставити цей орган – Конституційний суд України. Я не виключаю, що він може прийняти рішення, яке, по большому счету, політичне рішення. Буває... бувають такі випадки. Тобто він може стати на якусь сторону. Але його рішення остаточне оскарженню не підлягає".

РЕПОРТАЖ: Чи вiдчувають тиск новi суддi Конституцiйного суду, невiдомо. Вони не йдуть на контакт, посилаючись на зайнятiсть. А спiвробiтникам майже 40 управлiнь та вiддiлiв, якi опрацьовують iнформацiю, надсилають запити та аналiзують закони, спiлкуватися з пресою взагалi заборонено.

 

СТУДІЯ: Петра Порошенка не пустили до Росiї. Бiльше того, почали говорити, що у "Бiлокам`янiй" iснує цiлий список українських полiтикiв, чий в`їзд на росiйськi терени небажаний. Особливої пiкантностi iнцидентовi надає те, що трапився вiн буквально напередоднi 15 рiчницi встановлення дипломатичних стосункiв мiж двома країнами. Проблему з Порошенком, звичайно, якось вирiшать, але справа не лише в ньому: Київ виявився неготовим стати на захист знаного полiтика, бодай виявити твердiсть, вимагаючи офiцiйних пояснень. Хоча, можливо, вони не потрiбнi в першу чергу фiгурантам?

СИНХРОН: НЕ ТИТРОВАНО: "Скажите, а какой вопрос у вас, по поводу чего вы хотели..."

СИНХРОН: НЕ ТИТРОВАНО: "З приводу рейсу 74-01".

СИНХРОН: НЕ ТИТРОВАНО: "Такий принцип нашої компанії, ну, один з принципів – конфіденційність, і тому коментарі, а саме, що такі..."

РЕПОРТАЖ: Автор: Роман ВІНТОНІВ. Це нам вiдмовили у коментарях в авiакомпанiї, чартерним рейсом якої лiтав до Санкт-Петербурга Петро Порошенко. Так само протягом шести днiв жодної iнформацiї щодо iнциденту неможливо було отримати анi вiд українських та росiйських дипломатiв, анi вiд самого народного депутата. Факти доводилося збирати буквально по крупинцi. Вдалося з`ясувати, що в Росiю Порошенко вилетiв з київського аеропорту "Жуляни" о 10:59. Номер рейсу – 74-01. Вартiсь чартеру – близько 10 тисяч доларiв.

РЕПОРТАЖ: СТЕНДАП: З "Жулян" Петро Порошенко вилiтав на схожому лiтаку Як-40. Коли вiн приземлявся у аеропорту "Пулково" в Санкт-Петербурзi, вiн навiть подумати не мiг про те, що там його назвуть персоною, присутнiсть якої не є бажаною на територiї Росiйської Федерацiї.

РЕПОРТАЖ: Востаннє Порошенко без жодних проблем лiтав до Росiї пiвтора мiсяця тому. А на цих кадрах вiн вiдвiдує "Бiлокам`яну" ще будучи секретарем Ради нацбезпеки i оборони. В якiй якостi Порошенко прибув у Росiю цього разу? I чи пов`язана заборона на в`їзд з метою поїздки? Через ореол таємничостi журналiсти висували найрiзноманiтнiшi версiї. Протягом тижня ми намагалися отримати офiцiйнi коментарi вiд росiйських дипломатiв. Щодня – вiдмова. Остання спроба – у п`ятницю.

СИНХРОН: НЕ ТИТРОВАНО: "МИД это не комментирует". НЕ ТИТРВАНО, питання за кадром: А почему? – "УС". "Просто МИД это не комментирует". НЕ ТИТРВАНО, питання за кадром: А можно узнать, когда будет официальная позиция, если это возможно? – "УС". "Будет". НЕ ТИТРВАНО, питання за кадром: Когда? – "УС". "Официальной позиции не будет".

РЕПОРТАЖ: Утім, вже за після кілька годин після цієї розмови росiйське МЗС пояснює причину iнциденту через iнформагенцiї: це вiдповiдь за заборону на в`їзд в Україну кiльком росiйським громадянам.

ТИТРВОАНО: "Відповідь одна: вона криється у порочній практиці, яку запровадила українська сторона стосовно російських громадян, яким заборонено в’їзд в Україну. У Москві неодноразово звертали увагу на те, що такі дії української сторони сприймаються не інакше, як недружні акції, що ідуть у розріз із добросусідським характером двосторонніх відносин".

РЕПОРТАЖ: Пiсля цього на тему вiзиту в Росiю погодився говорити i Петро Порошенко. Вiд нього дiзнаємося: росiйськi митники самi не знали, чому в Росiю не пускають українця.

СИНХРОН: Петро ПОРОШЕНКО, народний депутат України: "Він абсолютно, ну, будучи абсолютно розгублений, повторював, що треба почекати, я нічого не можу вам сказати, треба почекати. Ну, і, власне кажучи, я чекати не став".

РЕПОРТАЖ: Так само без вiдповiдi з боку митникiв залишилось питання, чому до Порошенка не пустили українського консула.

СИНХРОН: Петро ПОРОШЕНКО, народний депутат України: "Мені консул повідомив, що йому просто в жорсткій формі, порушуючи всі дипломатичні конвенції, було відмовлено в допусці. Він був стурбований, він вимагав негайно, одразу же, там, звернутися до МЗС Росії, і дати ноту, оскільки це було вперше в його дипломатичній практиці. Ми організували ту зустріч, з метою... для проведення якої я прилетів в Петербург, в транзитній зоні аеропорту. Я думаю, що прикордонники про це навіть і не знали. Ми провели переговори, і я повернувся до Києва".

РЕПОРТАЖ: Порошенко став першим українцем, якого не пустили на територiю Росiї з полiтичних мотивiв. Список небажаних в Українi росiян значно багатший. Серед них i письменник Едуард Лiмонов, який Севастополь назвав росiйським мiстом, i депутати Володимир Жиріновський – за iдею приєднання України до Росiї, та Костянтин Затулiн – за розпалювання мiжнацiональної ворожнечi. Щодо кожного з цих та iнших оголошених небажаними громадян, Україна завжди давала офiцiйнi обґрунтування, – наголосив президент Віктор Ющенко. Скандал довкола Порошенка він прокоментував під час візиту до Німеччини.

СИНХРОН: Віктор ЮЩЕНКО, Президент України : "На мій погляд, сьогодні такий крок я бачу бездоказовим, і продиктований він, на мій погляд, виключно політичним міркуванням".

РЕПОРТАЖ: Пояснень вiд росiян чекають i українськi дипломати. Минув тиждень вiдтодi, як вони надiслали Росiї ноту щодо цього iнциденту. Вiдповiдi досi немає.

 

СТУДІЯ: Німеччина обіцяє побудувати для України маяк. Ну, символічний, звичайно ж, як орієнтир для євроінтеграції. Нічого більш обнадійливого під час візиту до Німеччини Віктор Ющенко не почув. Утім, складається враження, що подібні візити для українських політиків – радше, слушна нагода для обґрунтування своїх власних планів. І прозахідні, і ті, хто дивиться на Схід, визнають, що в Євросоюзі нас найближчим часом не чекають, але для перших це аргумент на користь продовження реформ, для других – привід наполягати на зміні курсу. Щоправда, й ті, й інші добре розуміють: зовнішньополітичні успіхи країни починаються в межах її власних кордонів.

РЕПОРТАЖ: Автор: Тетяна ЛОГУНОВА. Ніна Єглінскі, кореспондент газети Die Welt чекає на прес-конференцію Ангели Меркель та Віктора Ющенка, репортерка знає, що не почує нічого сенсаційного. Напередодні візиту український президент дав їй ексклюзивне інтерв’ю і розповів, що говоритиме про євроінтеграцію. Що відповість пані Меркель, Ніна теж здогадується: на німецькій політиці вона розуміється ще краще.

СИНХРОН: Віктор ЮЩЕНКО, Президент України : "В мене немає сумніву, що Україна буде членом Європейського Союзу, європейських інтеграційних структур, але ми розуміємо, що ці цілі не є одночасними, швидкими".

СИНХРОН: Ангела МЕРКЕЛЬ, Канцлер Німеччини: "Український президент сказав, що Україні потрібен маяк, на який би вона орієнтувалася. Я думаю, ми побудуємо маяк,який би символізував зв’язок України та ЄС".

РЕПОРТАЖ: Про Україну Ніна Єглінскі почала писати після "помаранчевої революції". Тоді репортажі з Майдану були на перших шпальтах усіх газет.

СИНХРОН: Ніна ЄГЛІНСКІ, кореспондент газети Die Welt: "У грудні 2004 про Україну писали всі видання, усі центральні телеканали відправили до Києва своїх кореспондентів. Це було щось неймовірне, як у нас колись стіна впала".

РЕПОРТАЖ: Про зустріч Меркель та Ющенка Ніна напише невеликий матеріал.

СИНХРОН: Ніна ЄГЛІНСКІ, кореспондент газети Die Welt: "Україна завоювала симпатії в Європі, але цього замало. Тепер потрібно не звертати з європейського шляху, проводити реформи, і чітко розуміти кінцеву мету – Євросоюз".

РЕПОРТАЖ: Український музикант Олег Винник до Європейського Союзу вже інтегрувався. Сім років тому він приїхав до Німеччини працювати: доглядав дітей і вчив мову. Потім пішов на прослуховування до театру. Талан українця вразив німців, і хлопця затвердили на головну роль у найпопулярнішому мюзиклі країни. Як змінювалося ставлення до України, Олег бачив на власні очі. Раніше, почувши, що він з України, німці перепитували, звідки. Тепер таких запитань більше не ставлять. Фанатки дарують йому українські прапори і помаранчеві іграшки, і пишуть листівки: з помилками, але українською.

СИНХРОН: Олег ВИННИК, співак: "До "помаранчевої революції" мене часто сплутували з якимось норвежцем, бо моя фамілія – Винник, і це для німців походить нібито звідти, з якихось скандинавських країн. То після "помаранчевої революції" мене більш ніхто ніколи не сплутав, бо вся преса, всі знали, що є Україна, от, і хто такий Олег Винник. От, і вони всі ставилися до цього дуже-дуже, як то кажуть, тонко".

РЕПОРТАЖ: Німеччина визнала Олега: він збирає повні зали. Серед його шанувальників багато відомих політиків, навіть пані Меркель свого часу запрошувала його на вечерю. І хоча Олег політикою не цікавиться, власний рецепт євроінтеграції у нього є.

СИНХРОН: Олег ВИННИК, співак: "Потрібно час для того, щоб навчитися жити по-європейському, і мати прагнення, правильне прагнення туди дійти, от, і на мою думку, в принципі, терпіння".

РЕПОРТАЖ: Помаранчевий шарф і хустинку на згадку про Майдан зберігає вдома депутат Бундестагу Райндер Штейнблок. У грудні 2004 він з колегами їздив до Києва, щоб відчути дух революції. Зараз, – каже депутат, – захват трохи вщух.

СИНХРОН: Райндер ШТЕЙНБЛОК, депутат Бундестагу: "За подіями в Україні стежила вся Німеччина. Втім, зараз на місце ейфорії прийшов скепсис. Не всі розуміють, що відбувається в Україні: чи справді перемагає демократія, чи все повертається назад".

РЕПОРТАЖ: Бажання України стати членом Євросоюзу пан Штейнблок підтримує, хоча додає: далеко не всі німці такої ж думки.

СИНХРОН: Райндер ШТЕЙНБЛОК, депутат Бундестагу: "Німці дуже обережні. Вони кажуть: зараз до Євросоюзу вступили Румунія та Болгарія, треба почекати років 5-10, подивитись, як інтегруються ці країни, і чи буде здатний Євросоюз до нового розширення, і тільки потім давати обіцянки іншим".

РЕПОРТАЖ: СТЕНДАП: Якщо німців запитуєш, коли Україна буде у Євросоюзі, вони часто згадують берлінський мур і розповідають, що коли стіна впала, східні німці теж думали, що вже завтра вони будуть жити за західними стандартами. Але щоб людям на Сході зажилося так само, як на Заході, знадобилися роки. Так і з українською євроінтеграцією. Стіну до Європи українці зламали під час "помаранчевої революції". Тепер потрібен час.

 

ОГЛЯДОВО: Сотнi тисяч заробiтчан вже давно самостiйно iнтегрувалися в Європу. Часто нелегально. За деякими пiдрахунками, за кордоном зараз перебуває до 13 вiдсоткiв працездатного населення. Це лише початок, – кажуть у Мiжнароднiй органiзцiї працi. Європа невпинно старiє, i потребує дедалi бiльше робочих рук з країн Центральної та Схiдної частин континенту. Вгадайте, хто стане головним донором? Не тому, що ми найкращi, просто нас багато.

 

ОГЛЯДОВО: В огляді міжнародних подій представлені наступні матеріали: Володимир Путiн звинуватив Сполученi Штати у зазiханнях на свiтовий диктат i розкритикував розширення НАТО. 98,5% виборцiв проголосували на президентських виборах у Туркменiстанi. 70 людей постраждали пiд час розгону демонстрацiї у Приштинi.

 

СТУДІЯ: Вiталiй Кличко повертається на ринг. Полiтичнi баталiї "без правил" не змогли замiнити смак перемоги у чесному двобої. Занадто iнтелiгентними назвав колись Кличкiв промоутер Дон Кiнг. I додав, що це не дозволяє їм битися як слiд. Сам Вiталiй ще пiд час виборчої кампанiї зрозумiв, що залишатися всенародним улюбленцем у полiтичному середовищi буде важко. Це на рингу вiн за всiх, а всi – за нього. Втiм, я б не ризикнув говорити, що Кличко втiкає вiд депутатського мандату. I якщо боксерський хист у Київрадi йому не дуже згодився, то, може, навички полiтика допоможуть у спортi.

РЕПОРТАЖ: СТЕНДАП: Автор: Леся ВАКУЛЮК. Адреналiну вiд самої лише полiтичної дiяльностi Кличковi-старшому виявилось замало. Додаткової енергiї вiн вирiшив почерпнути вiд поєдинкiв на рингу. Але для того, аби поєднувати депутатський мандат та боксерськi рукавички "доктору залiзний кулак" знадобиться вдвiчi бiльше часу.

СИНХРОН: НЕ ТИТРОВАНО: "Поднял ни свет, ни зоря, да? А мне приходится каждый день вот так вот мучиться".

РЕПОРТАЖ: Субота. Сьома ранку. У спортзалi Вiталiй Кличко вже годину.

СИНХРОН: Віталій КЛИЧКО, депутат Київради: "Якщо піду на пенсію, то буду спати. А поки що молодий, і є багато енергії, є багато сил, і є багато планів, які хочу втілити в життя".

РЕПОРТАЖ: Постiйних тренувань вимагає i бокс, i полiтика, – каже Вiталiй. А шiсть годин сну для депутата-суперваговика достатньо, аби встигнути все i всюди. Цього тижня вiн мав справи у Мюнхенi, Києвi та Львовi. На наступний – запланованi поїздки в Нiмеччину та Канаду.

СИНХРОН: Віталій КЛИЧКО, депутат Київради: "Це є життя на колесах... ні, це неправильно. Це життя в літаку".

РЕПОРТАЖ: Повернення у спорт, – запевняє Кличко, – нiяк не позначиться на його депутатськiй роботi. Лише в останнi тижнi перед боєм справи полiтичнi вiн перекладе на плечi однопартiйцiв.

СИНХРОН: Віталій КЛИЧКО, депутат Київради: "Коли ти стоїш один в ринзі, за тобою стоїть команда, від якої залежить дуже багато, і не один спортсмен не доходить до своєї мети, до вершин один. Також само в політиці. У тебе повинна бути потужна команда, команда фахівців. І якщо на якісь сесії мене не буде, то я знаю, що мене підтримає професійна команда".

РЕПОРТАЖ: Семен Борисенко – депутат вiд Блоку Вiталiя Кличка. Вiн з колегами найпершим дiзнався, що їхнiй керiвник вирiшив продовжити спортивну кар`єру.

СИНХРОН: Семен БОРИСЕНКО, депутат Київради: "Ми віримо в нього, і ми знаємо, що перемога буде за нами. Це, к статі, він нас уже всіх запросив, всю фракцію, ми поїдем всією фракцією. Впевнений, знаючи Віталія Володимировича, що він переможе, а от в якому раунді, ну, це цікаво".

РЕПОРТАЖ: Першої перемоги у Київрадi Блоку Кличка разом з колегами-опозицiонерами довелося чекати майже рiк. Цього тижня столична влада, нарештi, переглянула пiдвищення тарифiв на комунальнi послуги.

СИНХРОН: Віталій КЛИЧКО, депутат Київради: "Это только первая победа. После полной победы мы будем пить".

РЕПОРТАЖ: Утiм, i на безалкогольне святкування часу у Кличка немає. Охоронцi, затамувавши подих, чекають на автограф, i заодно вручають запрошення на якесь свято. У Кличка таких за тиждень назбирується чимало. Примiром, приїхавши до Львова у справах, вiн опинився в дитячому садку.

СИНХРОН: Віталій КЛИЧКО, депутат Київради: "Слухаємо уважно. У одного діда був кіт. Да такий старий, що вже не здужає і мишей ловити".

РЕПОРТАЖ: "Почитай дитині книжку" – саме так називається акція, від участі в якій не зміг відмовитись Віталій Кличко. Для дітей – розвага, а для боксера-політика – хороша мовна практика.

СИНХРОН: Віталій КЛИЧКО, депутат Київради: "Дикий кабан каже: "Я піду по буряки і картоплю". Відмедь: "А я мьоду принесу на закуску". Заєць: "А я капусти".

 

ОГЛЯДОВО: Час змiнює героїв i мiфи. Сьогоднi дiти вже майже не грають у вiйну, i навряд чи уявляють, що Чапаєв – не лише герой анекдотiв. Це для нас вiн був легендою. Мало хто сприймає Василя Iвановича як звичайну людину, чиє життя супроводжували не лише звитяжнi перемоги, але й зрада i нещасливе кохання.

 

Розшифрування надане http://oglad.tv

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
15017
Теги:
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду