ІІІ З’їзд партії Народний Союз «Наша Україна», що відбувся у Палаці культури НТУ КПІ в суботу, 21 жовтня 2006 року, став визначною подією не лише в історії самого НСНУ, але й в усьому політичному житті країни. Хоча тривав сам з’їзд лише 45 хвилин, і його делегати навіть не проголосували. Гострий і критичний виступ Віктора Ющенка, на думку багатьох експертів, знаменував новий етап у розвитку партії, що супроводжуватиметься оновленням її керівного складу та пошуком нової ідеологічної ніші. Деякі репліки Президента були сприйняті засобами масової інформації як сенсаційні – зокрема, про неприпустимість перетворення партії на закрите акціонерне товариство тощо. 

«Детектор медіа» звернулась до експертів із проханням оцінити якість та повноту подання інформації про з’їзд НСНУ в телевізійних новинах та відповісти на наступні запитання:

- Що, на вашу думку, зрозуміли глядачі з теленовин та підсумкових програм  про події, які відбулися на з’їзді НСНУ 21 жовтня?

- Чи, на ваш погляд, адекватно телеканали передали зміст цих подій, їх причини, позиції  учасників – від Віктора Ющенка до  «любих друзів»  та  нових членів НСНУ?

- Чи були, на ваш погляд, цікаво  спрогнозовані можливі наслідки цих подій, їхній подальший розвиток?

Володимир Фесенко, голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента»:

- Я думаю, що телеканали передали інформацію про з’їзд НСНУ достатньо адекватно. У суботу я дивився «1+1», НТН, ICTV і 5 канал (хоча скажу чесно, що рівень цього каналу останнім часом значно знизився); в неділю – підсумкові випуски новин ICTV, «1+1» та «Інтера». Особливо б відзначив «Подробиці тижня» на «Інтері»: на мій погляд, зараз це найкраща аналітична програма на українському телебаченні.

Достатньо адекватно була передана інформація як напередодні з’їзду, так і після з’їзду. Фактично телебачення з іншими ЗМІ зробили навколо НСНУ таку собі політичну мильну оперу. Вся країна стежила за тим, що відбувається, в режимі новин щодня. В новинах відображалась головна подія – резонансний виступ Ющенка з акцентом на критиці ситуації в партії, і на тому, як він бачить майбутнє своєї партії і ситуацію в кулуарах. На мій погляд, доволі яскраво й символічно було продемонстровано окремі деталі: стояння Безсмертного, коли Балога зайняв його місце поруч з Ющенком, ситуація навколо Катеринчука, тема «любих друзів». У репортажах були яскраві картинки, а це для телебачення дуже важливо. Головні новини були озвучені і продемонстровані. Що ж до прогнозів, то думаю, що не всі прогнози виправдались. З’їзд став дещо сенсаційним, там було багато несподіваного для самих керівників НСНУ. Я думаю, що деякі рішення та тези виступу Ющенка були змінені ледь не в останню мить.

Щодо того, як були прогнозовані наслідки подій, на мою думку, головною темою для прогнозів було те, хто стане наступником Безсмертного. Хоча я думаю, що важливою є й подальша траєкторія ідеологічного образу НСНУ: де буде «Наша Україна», в опозиції чи коаліції. У принципі, поле прогнозів усього інформаційного простору (Інтернет, друковані ЗМІ) було відображеним і на телебаченні. Я не бачу тут особливої різниці. Але ще раз підкреслюю, що увагу приділили насамперед кадровим змінам в НСНУ і їх можливим наслідкам.

Іван Лозовий, президент Інституту державності і демократії:

- Взагалі, висвітлення цієї події і пов’язаних із з’їздом подій, на мою думку,  були непоганого рівня якості. На наших українських телеканалах інтерв’ю давали основні  діячі, в тому числі і Роман Безсмертний. Були коментарі різних політологів, але особисто я вважаю, що це не є настільки важлива подія.

Стосовно прогнозування наслідків подій, то я думаю, що їх не було. На мою думку, прогнозування в такому випадку, коли сама партія і сам Президент не знають, що вони роблять, не є можливим. Подальші  події залежать від дій, окремих рішень окремих осіб, що будуть прийматися. Куди конкретного політичного діяча потягне, можливо,  і сам діяч не знає. Політологія – не точна наука, тому я в цьому плані ніяких розчарувань з приводу коментарів та прогнозів політологів не відчуваю, не тільки стосовно цієї події, а й подібних. Якщо йдеться про якість чи глибину аналізу на наших телеканалах, стосовно, зокрема,  цієї події, то головна нестача стосується аналізу  істинних причин, чому відбувається те, що відбувається.  Наприклад,  можливо,  щодо  ролі, участі Секретаріату Президента у цій спробі перевернути догори ногами теперішнє керівництво в НСНУ. Наприклад, щодо того,  що Роман Безсмертний буде пропонувати Яценюка, як голову оргкомітету, фактично,  людину, яка тиждень тому навіть не була членом НСНУ - і ніхто не ставить питання, чому так, яка роль Балоги в тому, що сказав Президент, чи це просто одне керівництво одного акціонерного товариства буде замінюватися іншим керівництвом нового закритого акціонерного товариства?.. Безумовно, в цьому плані глибинного аналізу того, що відбулося,  в нас не вистачає, бо часто журналісти молоді не знають, що означає  журналістика розслідування.  Цього дуже бракує. Мушу визнати, що ми якось звикаємо до такого нестатку .

Олександр Чекмишев, заступник директора Інституту журналістики КНУ:

Передусім, найкраща програма, яку б я хотів відзначити, на відміну від офіційної позиції «Детектор медіа» (йдеться про статтю Наталії Лигачової «Непрофессиональная аналитика или профессиональная манипуляция», - «ТК») – це програма «ТСН. Підсумки» з Олесем Терещенком. На мою думку, це справді взірець для українських новин, взірець якісного інформування громадян, взірець формату професійних новин, що мають надавати саме не «поточну», а аналітичну інформацію про перебіг важливих подій. Як на мене, саме програма Терещенка найкраще поінформувала про суботні події. Ніколи ще, я вважаю, за часів існування «1+1» ця програма не працювала так якісно. Частково можу відзначити певні сентенції, які були й на інших каналах, але там не так чітко можна було усвідомити картину цих подій, оскільки виявлялись певні преференції, або навіть симпатії. Або, наприклад, традиційна іронія на «Інтері».

З того, що було дане в новинах, пересічний глядач міг зрозуміти, що торги, чи то пак, переговори «Нашої України» з «антикризовою» коаліцією пов’язані були з тим, що вони хотіли зафіксувати «Універсал національної єдності» як документ, що містить коаліційні домовленості.

Зараз я не хотів би позитивно або негативно відгукуватись про якісь конкретні канали. Але хотів би зазначити, що з прогнозуванням, із прогностичністю новин в українському телевізійному просторі якраз найбільше проблем. Теленовини реагують на ті події, які вже відбулися, просто ковтають цю інформацію і передають, часом дуже професійно і збалансовано. Та вони не можуть пояснити глядачам, які наслідки можуть бути у цих подій. 

Олексій Гарань, професор політології наук КМА, школа політичної аналітики:

- В постановці питання мені не подобається термін «любі друзі», тому що таким чином в самому питанні використовується уже певна негативна оцінка керівництва «Нашої України». Я б використовував інші терміни, як, наприклад,  «нинішнє керівництво НСНУ», воно більш нейтральне, або бізнес-лідери середовища НСНУ. Коли ми вживаємо «любі друзі», то це вже певне клеймо. Я хотів би нагадати про те, що ми можемо по-різному ставитися до цих людей і до того, що вони, скажімо,  зробили після перемоги Помаранчевої революції, але не слід забувати, що починаючи з 2001- 2002 року, ці люди реально ризикували. Ризикували своїм бізнесом і собою. Я б хотів би, щоб всі були об’єктивними. Стосовно висвітлення подій телебаченням, то я б сказав би, що воно було явно недостатнім і не передавало всю суперечливість і драматизм подій. Ці події були певною мірою передбачуваними. Разом з тим, очевидно,  що ситуація, коли Президент–почесний голова -  виголошує промову, після якої з’їзд бере тайм-аут,  не є достатньо переконливою, як для членів НСНУ, так і для сторонніх спостерігачів – і самеп це наше телебачення не передало глядачам.

Олесь Доній, голова Центру досліджень політичних цінностей:

 - З телевізійних новин пересічний глядач міг зрозуміти одне: що партія «Народний Союз «Наша Україна» перебуває в кризі. Виявилося, що «Наша Україна» не спроможна не тільки утворити коаліцію, але навіть провести з’їзд.  Телеканали достатньо поблажливо поставилися до Президента та його партії. Чітко телекоментатори не наважувалися сказати, що на догоду Президентові партійна номенклатура знехтувала залишками внутрішньопартійної демократії і перервала проведення з’їзду. А от у програмі «Епіцентр» Піховшека («1+1») журналісти проявляли активну громадську позицію і задавали гострі питання колишньому формальному керівникові партії Роману Безсмертному, на які він відповідав у властивій йому манері подвійних стандартів.

Щодо наслідків: Президент України поки що не наважився на формування окремого політичного проекту, а вирішив спробувати надати друге дихання «Нашій Україні». Для цього він у силовий спосіб приведе до влади у партії своїх нових фаворитів (Яценюка і компанію). В той же час,  у Яценюка немає ані досвіду партійного будівництва, ані кадрів для реформування партії. Це означатиме, що тимчасово відсунута стара партійна номенклатура (Безсмертний, Порошенко та решта) незабаром можуть бути покликані до керівництва знову. «Наша Україна»-дубль2  буде дитям компромісів президентського оточення. А, значить,  довіру населення цій структурі повернути не вдасться. Ющенкові рано чи пізно доведеться задуматися над новим політичним проектом. А якщо він над ним не задумається, то над ним варто задуматися кому-небудь іншому.

Кость Бондаренко, директор Київського інституту проблем управління ім. Горшеніна:

- По-перше, про те, що відбувалося на з’їзді НСНУ,  я дізнавався не з новин на телеканалах, а із Інтернету та з особистого спілкування з делегатами з’їзду, учасниками з’їзду. Відповідно,  питання з приводу висвітлення  подій телеканалами відпадає.  Я намагаюся дивитися окремі телеформати, як правило, це вже підсумкові аналітичні формати, а не щоденні випуски новин. Приходячи додому, я вважаю, що краще відпочити від політики та присвятити час іншим питанням. Що стосується прогнозування подій, то взагалі, ще перед початком з’їзду, говорилося про кілька варіантів розвитку подій і один з цих варіантів передбачав, що Президент розкритикує керівництво НСНУ і залишиться все таки головою, радикально оновить склад керівних органів з’їзду чи буде наполягати на цьому. Вже сам вступ Яценюка, Бондаря та Поляченка у партію напередодні з’їзду   не викликав сумнівів в тому, що буде саме такий варіант розвитку подій. Правда, ще  залишалася надія на те, що Президент все ж таки піде у відставку з посади почесного голови партії «Наша Україна» і таким чином буде над подіями а не буде ангажуватися в внутрішньо партійні «розборки». Несподіванкою було те, що з’їзд закінчиться так швидко і, фактично,  не прийнявши жодних рішень.

Кирило Булкін, «Радіо Свобода»:

- Глядачам був поданий набір фактів: Президент розкритикував керівництво НСНУ, з’їзд швидко закрили, друга частина відбудеться за три тижні. У центрі висвітлення телеканалами були VIP-персони (Президент, Роман Безсмертний, інші лідери партії – старі та потенційні нові), але не рядові члени чи делегати з’їзду.

На мою думку, глибини у висвітленні цих подій бракувало. Знову ж-таки, якщо позиції/ролі перелічених у цьому запитанні осіб були бодай згадані, то позиціям рядових членів партії, делегатів від регіонів було приділено мало уваги.

Глибокої аналітики стосовно 1-ї частини з’їзду НСНУ я не побачив так само, як і повномасштабної інформаційної картини – можливо, десь вона й була, але я пропустив. Подекуди в репортажах звучали нотки іронії, як на мене, не дуже доречні; вони аж ніяк не заміняли глибокого аналізу з урахуванням різних позицій в партії включно з позиціями рядових членів (яка представлена, наприклад, тут).

Ірина Бекешкіна, науковий керівник фонду «Демократичні ініціативи»:

- Було зрозуміло, що партії, як такої,  взагалі немає. Партія, що приїхала на з’їзд, але за 40 хвилин її можна відправити додому – це не партія. Якщо це партія, то, як мінімум, вони повинні були домогтися, щоб делегати з’їзду проголосували.

Щодо висвітлення, треба розділити дві речі: фактаж і аналіз. Фактаж був представлений в усіх теленовинах, які я бачила – «1+1», «Інтер», 5 канал і ICTV. Аналізу, власне, не було. Події не подавалися з кількох точок зору. У цьому випадку є не дві, а кілька точок зору. Перша – позиція Президента, яка якраз подавалась. Друга – позиція групи Безсмертного, яка теж подавалась. Але рядових членів партії, які теж могли мати свою думку, я не почула. Адже партія не зводиться до одного почесного голови, і думки партії ми якраз не почули. Також – і думку тих самих  «акціонерів».  Тим часом, висловлювання рядових членів НСНУ можна прочитати в Інтернеті, подекуди в газетах, але на телебаченні ця позиція не прозвучала.

Наскільки адекватно були спрогнозовані наслідки цих подій, сказати важко. Мені здається, що серйозних прогнозів не було. Бо прогнозуватись мають кілька варіантів, а замість цього була примітивна констатація того, що в партії буде розкол, про що йдеться вже давно.

Володимир Притула, голова Комітету з моніторингу свободи преси Автономної республіки Крим:

- Я думаю, що вони зрозуміли те, що рішення знову не ухвалено, і перенесено на якийсь тривалий час, і що на цьому з‘їзді виступив лише Президент і більше нікому слова не дали. Що щось у «Нашій Україні» відбувається, але це відбувається малозрозуміло, і це трошки набридає.

Я, на жаль, просто не можу говорити про всі канали. Я дивився новини на кількох  каналах («1+1», ICTV, НТН, «Інтер»), і мені здається, що зрозуміло було далеко не все. Журналісти, які варяться в цих подіях, просто не  розуміють, що не всі глядачі  в курсі цього довгого марафону, всіх підводних течій. Тому, мені здається, не завжди подавався бекґраунд, не завжди була зрозумілою сама історія. Я думаю, канали передали те, що слід було передати, не в повній мірі.

Що ж до прогнозів, я думаю, журналістам не слід прогнозувати політичні події.

Віктор Небоженко, політолог, керівник центру «Український Барометр»:

- Следует сказать, что «Детектор медіа» пора переходить на более высокий интеллектуальный уровень и не пытаться быть главным интеллектуальным глазом Украины. Нельзя рассчитывать, что при сложной политической, экономической и культурной ситуации как зрители, так и СМИ будут адекватно воспринимать события, и эти события всегда будут поданы объективно и адекватно. Иногда это идеал, а иногда иллюзия. Это касается любых событий – и встречи олигархов в футбольном клубе, и съезда НСНУ.

Возвращаясь к съезду НСНУ, следует сказать, что даже самые талантливые журналисты не смогли бы адекватно его осветить, потому что все происходило так быстро, что даже участники этого события до сих пор не поняли, что произошло. Тем более, этого нельзя требовать от журналистов. Событие происходило не по плану, а экспромтом, и чем больше было экспромта, тем больше было запутанности. Общий ряд, возникший во всех ведущих СМИ, в первую очередь на телеканалах, - это некоторое плохо скрываемое, или даже нескрываемое, раздражение или легкая критика. Все, что связано с НСНУ, неизбежно носит какой-то то ли фельетонный, то ли какой-то ненастоящий характер, где пиара больше, чем политики. Именно такое впечатление остается от освещения этого события практически всеми СМИ. То есть, даже СМИ Партии регионов, и те не выражали какого-то злорадства, а просто пытались показать,  что происходило, и этого было достаточно, чтобы все видели, что событие носит, скорее,  стыдливый характер, и огромная некогда организация под названием «Наша Украина» на глазах всей страны превращается в большую бытовую склоку и медленно разлагается. В этом есть какой-то пример чисто украинской демократии – публичность политической смерти. Но при этом я считаю, что СМИ не нарушили какого-то формата.