Америкою по піратству

16 Січня 2012
20348
16 Січня 2012
15:13

Америкою по піратству

20348
Українські канали подумують перейняти досвід США для посилення захисту прав на телевізійний продукт в інтернеті. Лишилося визначити, хто фінансуватиме моніторинг порушень і що запропонувати інтернет-глядачу замість піратського відео.
Америкою по піратству

Несанкціоноване викладення епізодів і цілих випусків телепрограм в інтернеті - головна проблема захисту авторського права на телепродукт. Інтернет стає потужним медіа, тому веб-пірати створюють серйозну конкуренцію каналам, використовуючи їхній контент без жодного відшкодування.

 

Канали вже серйозно взялися за викорінення нелегальних записів свого ефіру. Ще два-три роки тому в неті можна було знайти архів усього, що показували великі канали. Тепер піратство звузилося, в основному, до окремих епізодів, записаних і викладених прихильниками шоу на кшталт «Україна має талант» на торрентах. Але проблема ще є. Найбільше вона стосується фільмів і серіалів, а також вищезгаданих записів програм.

 

Тож захист прав на телеконтент потрібно удосконалювати далі, вирішила індустрія.

 

Орієнтовно до 20 січня почне працювати робоча група, створена каналами і телекомунікаційними компаніями задля розробки ефективної в Україні моделі захисту авторських прав у мережі за ініціативи Індустріального телевізійного комітету. Робочій групі належить вирішити кілька ключових дискусійних питань, без яких процес не зсунеться з місця.

 

Треба визначитися, хто відповідальний за порушення прав авторства - правовласник, провайдер, споживач чи навіть держава? Відповідно, яка зі сторін має платити за впровадження нової схеми захисту, моніторингу порушень тощо? Який законодавчо-правовий механізм краще за все підійде Україні та її законодавчим реаліям? І яку альтернативу запропонувати споживачу замість піратського продукту?

 

 

Правова база

 

У США онлайн-сервіс-провайдери зобов'язані видаляти з сайтів контент, щодо якого надійшла заява від правовласника. Це регулюється законом Digital Millennium Copyright Act (DMCA), який посилює відповідальність за порушення авторських прав в інтернеті, у той же час захищаючи провайдерів від відповідальності за дії користувачів. Віце-президент Асоціації правовласників і постачальників контенту Наталія Клітна вважає американську модель найбільш прийнятною для України, сказала вона на круглому столі щодо захисту телеконтенту в інтернеті.

 

Цю ж модель підтримує й Ірина Стройко, юрист групи «1+1»: «Це гарний механізм. У нас є пошукові машини, і якщо через них впроваджувати цей механізм, якщо до провайдера надсилати вмотивовану, обґрунтовану заяву від правовласника, він буде зобов'язаний закрити доступ до контенту». За її словами, «1+1» уже на практиці застосовував такий механізм щодо картини «Высоцкий. Спасибо, что живой».

 

Практикою звернення до інтернет-майданчика користується і StarLightMedia. На російському сайті ukoz нещодавно хтось розмістив ексклюзивне відео, що належало «Фан Фабриці» - онлайн-проекту під «Фабрику зірок». Юристи звернулися до ukoz із заявою, надіслали скан торгової марки «Фабрики зірок» і свідоцтва ЄДРПОУ, розповідає digital-продюсер StarLightMedia Іван Кучеренко. Сайт видалив відео, заблокував акаунт, із якого його було розміщено, і розмістив контакти на правовласника - «без усяких ліцензій, без глибоких висновків експертів». «Звісно, цей діалог із майданчиками буде більш ефективним, коли майданчики усвідомлюватимуть відповідальність», - зауважує пан Кучеренко.

 

У світі існують інші моделі посилення захисту прав в інтернеті, але юристи вважають їх менш прийнятними для України. Китайська модель, за словами Наталі Клітної, найбільш жорстка: в ній існує суворе ліцензування всіх провайдерів і хостингів. У Франції з 2007 року діє закон «про три попередження», за яким відповідальність за використання піратського контенту несе безпосередньо користувач. Закон зобов'язує інтернет-провайдерів перехоплювати та передавати державній установі дані про осіб, які займаються розповсюдженням піратських матеріалів, і відносно них порушуються кримінальні справи. Однак, за словами пані Клітної, незважаючи на жорсткість закону, він недостатньо ефективний. Він вимагає величезних витрат на моніторинг по всій країні, які «не можуть на себе взяти оператори телекомунікації, оскільки в першу чергу це завдання правовласника».

 

Деякі юристи вважають, що й українське законодавство дозволяє захищати авторські права достатньо добре. «Звісно, над ним треба працювати і вдосконалювати, але його рівень достатній для того, щоб захищати свої права», - каже експерт з інтелектуального права Маркіян Галабала, юрист правової групи «Павленко і Побережнюк». Він нагадує, що у 2010 році Пленум Верховного суду видав узагальнення про практику застосування судами законодавства у сфері авторського права, а «пленум видає постанови тільки тоді, коли є достатньо практики». Особливою перевагою нашого законодавства юрист називає інститут компенсації за порушення авторського права: «Є певний мінімальний розмір, близько 10 тисяч гривень. Якщо правовласник каже, що хтось порушив його права, йому не потрібно доводити, скільки збитків він поніс, щоби знайти цього порушника, подати на нього до суду тощо, законодавець захищає правовласника, є чітка сума штрафу».

 

Але є проблеми, які наразі вирішити досить складно. Найперше, розповідає Маркіян Галабала, проблематично знайти самого порушника, оскільки більшість користувачів соцмереж і торрентів реєструються там конфіденційно. Як і в усьому світі, право конфіденційності конфліктує з правом на отримання відомостей. Іноді складно зрозуміти, кому належать цілі сайти. «Спробуйте знайти спочатку юридичну особу, яка стоїть за цим сайтом. Поки ви цим займатиметеся, ваш контент уже декілька раз монетизується, і ви втратите багато-багато грошей», - каже директор із розвитку бізнесу ТОВ «Медіа Група Україна» Євгеній Ковнір.

 

 

Хто крайній і що робити

 

Одне з найбільш дискусійних питань - на кого покласти функцію моніторингу і захисту авторських прав в інтернеті.

 

Провайдери телекомунікацій наполягають, що правовласник сам має дбати про свій контент і, відповідно, вкладати гроші в механізми захисту. У провайдера немає ні ресурсів на таку роботу, ні юристів у штаті, щоб відстежувати, робити експертизу контенту та приймати рішення, переконаний виконавчий директор Інтернет-асоціації України (ІнАУ) Володимир Куковський.

 

«Ти заробляєш гроші - ти й повинен відслідковувати, хто в тебе їх краде», - підтримує позицію Маркіян Галабала.

 

Володимир Куковський також наголошує на необхідності розрізнення провайдера програм і послуг та інтернет-провайдера. Останній не є договірною стороною в наданні продукту споживачу, а тому не повинен нести відповідальність, вважає він.

 

Виробники телепродукту та деякі експерти виступають за спільну відповідальність операторів. Логіка така: якщо оператори отримують прибутки з контенту, то й мусять нести певні витрати. «Не було би зовсім правильно звільняти провайдера від цього тягаря», - переконаний перший заступник голови Держслужби з інтелектуальної власності Олексій Янов.

 

Точно не вистачить для якісного моніторингу ресурсів держави. Існує служба інтелектуальної власності, але в результаті реформи 2012 року кількість інспекторів у ній скоротилася з понад 20 до 6 осіб. «6 чоловік на всі типи піратства на всю країну», - уточнює пан Ковнір із «України».

 

Що ж до пошуку винних, тут представники всіх галузей одностайні: винним у порушенні авторських прав є той, хто безпосередньо розміщує контент. Боротися з сайтами, де є піратський продукт, розміщений користувачами, вважають експерти, доволі ризиковано. Оскільки порушники можуть одразу ж вдатися до інших, більш зручних для них (але не для правовласників) механізмів. Скажімо, торренти вже зараз не прив'язані до сайтів, торрент-списки розташовані безпосередньо на машинах користувачів, зауважує Володимир Куковський. «Порушник має відповідати безпосередньо», - вважає він.

 

Цікаво, що жодна зі сторін не вважає за доцільне покладати відповідальність на кінцевого споживача. Але всі гравці галузі виступають за підвищення соціальної відповідальності й виховання інтернет-користувчів і самих порушників-ентузіастів, які оприлюднюють у мережі захищене копірайтом відео: «Є два моменти. По-перше, як зробити, щоб не крали. По-друге, як зробити, щоб розуміли, що крадуть», - зауважує Катерина Котенко, виконавчий директор ІТК. Має проводитися широкомасштабна промодіяльність щодо формування нетерпимості до піратського телепродукту, вважає директор Телекомунікаційної палати Костянтин Грицак: «Завдання - сформувати стійку громадську думку, щоб люди розуміли, що не можна красти».

 

У США та багатьох інших країнах інтернет-користувачі мають багато альтернатив піратському відео. Там добре розвинені легальні сервіси перегляду контенту. Більшість із них платні: каналам і продакшнам невигідно безкоштовно показувати продукт в інтернеті, допоки обсяг інтернет-реклами менший за телевізійний.

 

Українські канали поки що не ризикують запроваджувати системи платного контенту. Але є багато інших сервісів і механізмів - наприклад, catch-up tv (можливість переглянути будь-який контент у мережі протягом невеликого проміжку часу після ефіру. - ТК). Але навіть безкоштовними легальними сервісами інтернет-споживачі користуються рідко, бо можуть не знати про їхнє існування. «Глядачі не знають, що можна взяти контент на офіційному сайті легально і безкоштовно. Важливо до них це донести через ефіри, через всі можливі промоінструментарії», - каже Іван Кучеренко.

 

Тож головні зусилля має бути спрямовано саме на те, щоб розвивати сервіси, програми лояльності, майданчики, де можна легально подивитися телепродукт, вважає Володимир Куковський. «Якщо я відмовляюся красти, то я повинна мати альтернативу, альтернативні ресурси і механізми, системи оплати», - погоджується Ірина Стройко.

 

Ілюстрація - vesti.kz

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
20348
Коментарі
2
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
И.Б.
4454 дн. тому
Дорогие мои коллеи, Дело это хорошее, но бесполезное. США - самый крупный пиратский рынок (если мерять в USD) в мире. Собственно, более половины всего мирового интернет-контафакта приходится на пользователей из Штатов.
Знайка
4454 дн. тому
Какая чушь! Многие каналы и создатели наоборот рады и счастливы, когда зритель распространяет их контент в инете. Это хоть как-то расширяет аудиторию продукта. И о каком платном контенте может идти речь, если, например, даже Мосфильм совершенно бесплатно предоставляет свой контент на Ютубе. И сравнить продукт Мосфильма и передачи украинских телеканалов. Да кто это будет покупать в интернете? Автор, Вы ещё напишите статью, как представители телеканалов ходят по кабакам, где есть телевизор и заставляют эти кабаки платить.
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду