Квоти: за чи проти?

15 Листопада 2011
30597
15 Листопада 2011
14:30

Квоти: за чи проти?

30597
Що саме передбачає закон про квоти та як він уплине на медійний і музичний ринок – опитування експертів
Квоти: за чи проти?

Ухвалений Верховною Радою закон про квоти став досить несподіваним для індустрії та громадськості, настільки він відрізняється від документу, запропонованого півтора роки тому народним депутатом Оленою Бондаренко. Нагадаємо: Олена Бондаренко ініціювала внесення змін до закону «Про телебачення і радіомовлення», що передбачали скасування 50%-ї квоти на музичні твори українських авторів і виконавців у телерадіоефірі. Тоді ухвалення закону вимагала Незалежна асоціація телерадіомовників (НАМ), нарікаючи на те, що квотування заважає розвитку радіостанцій. А от музична індустрія і громадськість виступили проти і закликали Верховну Раду не ухвалювати закону до ґрунтовного громадського обговорення. У профільному парламентському комітеті нібито дослухалися до закликів і створили робочу групу для доопрацювання законопроекту, ось тільки в ній домінували радійники: із 14 членів робочої групи восьмеро були представниками радіогалузі й лише двоє - від музичної індустрії.

 

Унаслідок доопрацювання до другого читання законопроект доповнився новацією про зменшення частки національного аудіовізуального продукту вдвічі - з 50% до 25%, при цьому залишилася ідея вилучення музичного квотування. Але зменшуючи обов'язкову частку нацпродукту в одній статті закону «Про телебачення і радіомовлення», парламентарі залишили її без змін в іншій статті, де йдеться про квотування денного ефіру: із 7:00 до 23:00 програми європейського виробництва повинні становити не менше 80%, у тому числі не менше 50% - програми українського виробництва. На ці розбіжності звернуло увагу Головне юридичне управління Верховної Ради, яке порадило парламенту відправити документ на повторне друге читання. Незважаючи на зауваження, більшість ухвалила закон у такому вигляді, як його запропонував профільний комітет.

 

Порівняльна таблиця чинної редакції закону «Про телебачення і радіомовлення» та редакцій законопроекту про квоти в першому і другому читаннях

 

Чинна редакція

Редакція до першого читання

Редакція до другого читання

Стаття 9. Захист інтересів держави та національного телерадіовиробництва

 

1. У загальному обсязі мовлення кожної телерадіоорганізації не менше 50 відсотків має становити національний аудіовізуальний продукт або музичні твори українських авторів чи виконавців.

 

2. При проведенні конкурсів на видачу ліцензії на мовлення Національна рада керується необхідністю забезпечення інформаційних потреб громадян, захисту інтересів держави, національних мовників, розвитку національної бази телебачення і радіомовлення. Виходячи з цих пріоритетів Національна рада визначає на конкурсних умовах відповідні вимоги до програмної концепції мовлення.

Стаття 9. Захист інтересів держави та національного телерадіовиробництва

 

1. У загальному обсязі мовлення кожної телерадіоорганізації не менше 50 відсотків має становити національний аудіовізуальний продукт.

 

 

2. При проведенні конкурсів на видачу ліцензії на мовлення Національна рада керується необхідністю забезпечення інформаційних потреб громадян, захисту інтересів держави, національних мовників, розвитку національної бази телебачення і радіомовлення. Виходячи з цих пріоритетів Національна рада визначає на конкурсних умовах відповідні вимоги до програмної концепції мовлення.

Стаття 9. Захист інтересів держави та національного телерадіовиробництва

 

1. У загальному обсязі мовлення кожної телерадіоорганізації не менше 25 відсотків має становити національний аудіовізуальний продукт.

 

 

2. При проведенні конкурсів на видачу ліцензії на мовлення Національна рада керується необхідністю забезпечення інформаційних потреб громадян, захисту інтересів держави, національних мовників, розвитку національної бази телебачення і радіомовлення. Виходячи з цих пріоритетів Національна рада визначає на конкурсних умовах відповідні вимоги до програмної концепції мовлення.

Стаття 28. Програмна концепція мовлення телерадіоорганізації

 

4. Ліцензіати (крім супутникового мовлення) у проміжках часу між 07.00 та 23.00 повинні дотримуватися таких пропорцій між українськими та іноземними програмами:

 

програми європейського виробництва повинні становити не менше 80 відсотків, у тому числі не менше 50 відсотків - програми українського виробництва;

 

у радіопрограмах музичні твори українських авторів і виконавців повинні становити не менше 50 відсотків загального щотижневого обсягу мовлення.

Стаття 28. Програмна концепція мовлення телерадіоорганізації

 

4. Ліцензіати (крім супутникового мовлення) у проміжках часу між 07.00 та 23.00 повинні дотримуватися таких пропорцій між українськими та іноземними програмами:

 

програми європейського виробництва повинні становити не менше 80 відсотків, у тому числі не менше 50 відсотків - програми українського виробництва.

Стаття 28. Програмна концепція мовлення телерадіоорганізації

 

4. Ліцензіати (крім супутникового мовлення) у проміжках часу між 07.00 та 23.00 повинні дотримуватися таких пропорцій між українськими та іноземними програмами:

 

програми європейського виробництва повинні становити не менше 80 відсотків, у тому числі не менше 50 відсотків - програми українського виробництва.

 


На думку автора законопроекту - Олени Бондаренко, це і є компроміс, якого досягли громадськість, музичний і медійний бізнес. А в НАМі переконують: закон не скасовує музичних квот, просто тепер частка українських музичних творів враховується в частці національного аудіовізуального продукту, яка становитиме 25%. Однак так трактують норми нового закону юристи НАМу, а, як відомо, українське законодавство може мати не один варіант тлумачення.

 

Втім, більшу ясність фахівці матимуть, коли побачать підписаний і опублікований закон. А цього досі не сталося і, як свідчать останні події, може й не статися. Адже голова Верховної Ради Володимир Литвин відклав підписання закону, спираючись на пропозиції Головного юридичного управління Апарату Верховної Ради. Він доручив Комітету з питань свободи слова та інформації підготувати і запропонувати Раді, як усунути неузгодженості в документі в частині частки продукту в ефірі теле- та радіоорганізацій, а також у частині вживання термінів «національний аудіовізуальний продукт» та «програми українського виробництва». А доки Рада не перегляне законопроекту, його не підпише й президент. «Він так виписаний, що важко було зрозуміти, про що йдеться. І коли я зустрівся з деякими депутатами, вони не змогли цього пояснити», - прокоментував законодавчий акт на засіданні Громадської гуманітарної ради Віктор Янукович. Схоже, законодавці поховають ухвалений закон так, як це сталося із законом про заборону тютюнової реклами і спонсорства (він завис у нетрях Комітету свободи слова та інформації, куди його, не підписуючи, передав на виправлення неузгодженостей Володимир Литвин).

 

Доки розгортається парламентська інтрига довкола закону про квоти, «Детектор медіа» вирішила з'ясувати в експертів, як вони тлумачать і оцінюють ухвалені Верховною Радою зміни та як ці зміни можуть уплинути на український медіа- та музичний ринки.

 

Ми поставили експертам такі запитання (зауважмо: опитування проводилося, коли ще не було відомо, що закон найближчим часом не дійде на підписання президенту):

 

1. Як ви розумієте новації закону? Що змінилося в Законі про телебачення і радіомовлення?

 

2. Як ви оцінюєте ухвалені зміни? Яка вірогідність накладення президентом вето на цей закон?

 

3. Як це вплине на український медіаринок? Як позначиться на власному виробництві телеканалів/радіостанцій, як позначиться на роботі українських продакшнів?

 

4. Як це вплине на музичний ринок?

 

Відповідають Валентин Коваль, Валентин Резніченко, Незалежна асоціація телерадіомовників, Микола Княжицький, Микола Баграєв, Фома, Олена Бондаренко, Олена Кондратюк, Ольга Герасим'юк, Тарас Чорновіл, Олександр Брикайло, Олександр Злотник, Дмитро Прикордонний.

 

 

Олена Бондаренко, народний депутат України, авторка законопроекту:

 

1. Квота на украинскую музыку в эфире радиостанций сохранена в размере 25%. Теперь учтены интересы и слушателей, и радио, а не только украинского шоу-биза.

 

2. Конечно же, позитивно! Я же их и инициировала. Что до позиции президента - решать ему. Вероятность вето такая же, как и подписание данного закона - 50 на 50.

 

3. Все только выиграют. Особенно слушатель. Большие надежды на данный закон у нишевых радиостанций и у музыкантов, дающих качество. Проиграют только те, кто привык решать свои проблемы за чужой счёт.

 

4. Подстегнёт его развитие. Здоровая конкуренция ещё никому не мешала.

 

 

Олена Кондратюк, народний депутат України:

 

1. З чинного закону вилучили положення про 50% на радіо музичних творів українських авторів чи виконавців, зменшили обов'язкову частку національного аудіовізуального продукту в загальному обсязі мовлення з 50% до 25%. Виходячи з цього, українська музика може «протиснутися» лише в 25% національного аудіовізуального продукту або ж бути включеною до 50% програм українського виробництва, які мають транслюватися з 7.00 до 23.00.

 

2. Зміни оцінюю негативно, категорично не підтримувала цього проекту як при його проходженні через Комітет, так і під час голосування в сесійній залі. Вето цілком імовірне.

 

3. Вітчизняний продакшн від прийняття цього закону може втратити, однак не факт, що це станеться, адже існує вимога про обов'язкові 50% програм українського виробництва, які мають у будь-якому випадку бути в ефірі з 7.00 до 23.00, а це все ж таки 8 годин практично прайму. Залишається єдине сподівання на відповідальність власників і топ-менеджерів.

 

Зрозуміло, що радійникам значно простіше буде заповнювати ефір, можливо, він стане більш форматним, але ясно, що за такої ситуації радіоефір буде менш українським, і це точно. Безумовно, радіомовники почуватимуться «комфортніше», адже регулятор фактично позбавляється однієї з можливостей тиску під час контролю за дотриманням відповідної 50%-ї музичної квоти.

 

4. Звісно, частка українського продукту зменшиться й, оскільки природа не терпить порожнечі, вивільнені «території» швидко опанують. А хто це буде, питання риторичне, з очевидною, на мою думку, відповіддю.

 

 

Валентин Коваль, генеральний директор телеканалів М1 і «М2-Естрада»:

 

1. Я так розумію, що зменшилася мінімальна частка національного продукту для телерадіокомпаній і зникла норма про 50% аудіовізуального продукту для радіостанцій.

 

2. Я не можу щось передбачувати в діях президента.

 

3. По-перше, треба розуміти, що телебачення розвивається в двох напрямках: перший напрямок - великі сімейні канали. На них останнім часом з'являються програми власного виробництва, і навряд чи це збільшення було тільки тому, що в законі було передбачено певну частку національного продукту. Скоріше за все, менеджери цих каналів ішли за рейтингами, вони розуміють, що власний продукт цікавіший, аніж перекладений закордонний. Канали працюють за форматами, але виготовляють проекти самі. У цьому плані зменшення мінімальної обов'язкової частки навряд чи якось уплине на великі канали, тому що там є логіка не закону, а економічна.

 

З іншого боку, є нішеві канали, в яких дуже вузька тематика і яким виконувати цю норму (про мінімальну частку національного аудіовізуального продукту. - ТК) досить важко. Та й для невеликих каналів це невигідно в плані коштів, оскільки більше витрачається на власний проект. Для невеликих каналів цей закон - полегшення долі, а для великих навряд чи взагалі матиме якесь значення.

 

4. Квота ніяк не впливає на музичний ринок. Коли ми збільшуємо кількість українських музикантів, ми керуємося принципом відбору найкращих. Ми можемо виконати будь-яку норму, справа в якості. В Україні є якісні виконавці, якісні продукти, якими можна заповнити ринок.

 

Інша справа - нішеві радіостанції. Для них практично неможливо виготовити 50% національного продукту, тому що немає ресурсів. Ось, наприклад, в Україні є, умовно, 20 джазових груп. Зрозуміло, що джазове радіо не зможе якісно зробити 50% національного продукту з того, що є. Відповідно, підняття мінімального відсотку національного продукту було би знищенням українського медіабізнесу.

 

 

Незалежна асоціація телерадіомовників (НАМ):

 

- Незалежна асоціація телерадіомовників вітає прийняття законопроекту №6342 про внесення змін до Закону України «Про телебачення і радіомовлення» щодо приведення у відповідність із вимогами Європейської Конвенції про транскордонне телебачення до програмної концепції мовлення», який є важливими кроком до зменшення перепон на шляху до розвитку українського радіо.

 

Ми вважаємо маніпулятивними заяви про те, що даний проект матиме наслідком знищення української культури, оскільки квоти завжди були популістичною нормою та не мали реального протекціоністського ефекту для музичної індустрії.

 

Радіоіндустрія вважає за доцільне повне скасування квот. Проте в робочій групі, що готувала проект до другого читання, представники музичної індустрії наполягали на тому, що наразі вони не готові до повного скасування квотування. На підтвердження готовності захищати та промотувати український продукт ми погодилися на компромісне зменшення квот до 25%. Це саме те співвідношення, яке відповідає реальній кількості якісного вітчизняного аудіовізуального продукту.

 

Асоціація, як найбільше галузеве медіаоб'єднання, що включає понад 100 телерадіокомпаній, звернулася до президента України, голови Верховної Ради України та до всіх, кого це може стосуватися, з проханням сприяти подальшому просуванню законопроекту.

 

НАМ виступає за зменшення втручання в програмну політику телерадіоканалів з моменту ухвалення чинної редакції Закону України «Про телебачення і радіомовлення». У своїх численних зверненнях до парламенту та уряду асоціація спиралася на результати соціологічних досліджень, які показували, що радіокомпанії поступово втрачають своїх слухачів внаслідок обмеження радіоконтенту.

 

Серед основних аргументів на користь прийняття законопроекту, асоціація називає:

- негативний уплив запроваджених обмежень на програмний розвиток радіостанцій;

- можливість зловживання законодавством з метою тиску на радіостанції;

- недостатню кількість якісного національного продукту для забезпечення 50% контенту музичних творів українських авторів чи виконавців.

 

Водночас закон не призведе до повного скасування квот на українську музику.

 

Відповідно до чинного Закону України «Про телебачення і радіомовлення» (абзаци 3 та 26 частини першої статті 1), до поняття «національний аудіовізуальний продукт» включено вироблені фізичними або юридичними особами аудіовізуальні твори, під якими для цілей Закону України «Про телебачення і радіомовлення» розуміють в тому числі й музичні твори. Підтвердженням цього є те, що при наданні визначення цьому терміну законодавець виокремив залежно від того, якими саме засобами реалізовано певний творчий задум - зображувальними чи звуковими, твори, які відносяться до теле- або радіопродукту і, відповідно, які є складовими радіо- або телепрограм.

 

Таким чином, прийнята нова редакція частини першої статті 9 Закону України «Про телебачення і радіомовлення», яка закріплює обов'язкові 25% національного аудіовізуального продукту в загальному обсязі мовлення кожної телерадіоорганізації, передбачає в цій квоті і згадані музичні твори українських авторів чи виконавців.

 

Заяви стосовно повного вилучення з ефіру музичних творів українських авторів чи виконавців не відповідають дійсності.

 

Закиди щодо послаблення захисту інтересів національного телерадіовиробництва є також необґрунтованими, оскільки законодавцем було залишено у чинній редакції положення абзацу другого частини четвертої статті 28 Закону України «Про телебачення і радімовлення», де закріплено вимогу для телерадіоорганізацій у проміжках часу між 7.00 та 23.00 мати програми європейського виробництва не менше 80 відсотків, у тому числі не менше 50 відсотків - програм українського виробництва.

 

 

Микола Княжицький, генеральний директор телеканалу ТВі:

 

1. Я розумію їх як спробу певних політиків показати комусь свою антиукраїнську позицію. З моєї точки зору, нічого особливо не зміниться, оскільки раніше регуляторні органи не контролювали дотримання квот, які є в українському телерадіопросторі. Можливо, ті квоти, які були, було написано без якогось нормального досвіду чи аналізу, тому що захищати потрібно не лише продукт, створений в Україні, а й продукт, створений українцями, які живуть за кордоном. Є дуже багато критеріїв, за якими можна захищати продукт. Звісно, 50% українського продукту - це завелика цифра, яку неможливо було виконати, але, наприклад, 33%, як у Польщі чи в багатьох інших європейських країнах, для України досить реально.

 

2. В Україні національний продукт недостатньо сильний і захищений, тому мені здається, що люди, які запроваджували ці квоти, які їх скасовували або зменшували, скоріше турбувалися про свій політичний імідж, аніж про телерадіомовників і про українців як про людей, які повинні мати захищений культурний простір.

 

Я уявлення не маю, що робитиме президент.

 

3. Справа в тому, що наше законодавство жодним чином не стимулює українського медіаринку. В ньому є певні важелі для регуляторних органів, для політичного або комерційного переслідування тих людей, від кого ці органи залежать. На жаль, український продукт, як раніше майже ніхто не захищав в українському ефірі, так і тепер ніхто не захищатиме.

 

4. Український музичний ринок нині в катастрофічному стані. Це є комплексне питання, а не лише трансляції української музики в хороший і зручний час на українських телерадіоканалах. Перш за все питання в цінностях, які поширюють українські музиканти і музиканти інших країн. Що стосується українських телевізійних каналів, то програми там ведуть тепер здебільшого російські зірки. Українські зірки нині не мають ніякої підтримки. Цей закон точно не допоможе українському музичному ринку, а поставить його в іще скрутніше становище.

 

 

Микола Баграєв, народний депутат України:

 

1. В моём понимании речь идёт о такой поправке: мы уменьшаем квоту украинских исполнителей в радиоэфире украинских радиостанций на 25%. Хочу заметить, что действующую норму о 50-процентной квоте в закон внесли пять лет назад, кстати, без всякого обсуждения. И говорить о том, что за эти пять лет произошёл какой-то прорыв в украинском шоу-бизнесе, наверное, не приходится. Как по мне, квоты никогда ни к чему хорошему не приводят. И тут я могу больше из своего собственного опыта говорить (Миколу Баграєва пов'язують з радіохолдингом «ТАВР Медіа». - ТК). Можно кричать, можно заниматься популизмом, но, как правило, те, кто больше всех кричит о защите украинских исполнителей, ничего для них не делают. Ни одного законопроекта у нас не было, который бы говорил о государственной поддержке украинских исполнителей.

 

Мы этот закон вынашивали целый год, была создана рабочая группа при парламентском комитете, проводились круглые столы, обсуждения. И мы пошли на компромисс в 25%.

 

2. 50%-я квота за пять лет сделала наши радиостанции, по сути дела, однообразными. У нас нет нишевых каналов, их можно на пальцах перечислить. Мы все были загнаны в ситуацию, когда радиостанции должны были эти 50% заполнить, чтобы выполнить закон.

 

За пять лет много качественной музыки не появилось. Появится ли она сейчас? Думаю, что да. Сегодня в Украине сотни исполнителей, которые появляются на полгода, а потом пропадают. Это в целом характеризует ситуацию в украинском шоу-бизнесе, и говорить о том, что закон ослабит интересы национального производителя, не стоит. Я уверен и убеждён в том, что в стране появятся качественные радиостанции, которые будут работать на своего потребителя. Лучше же, когда в стране будет 25 радиостанций, среди которых будут и джазовые, и классические. И будет качественный спектр музыки, которую можно будет выбирать. Почему мы всегда спекулируем на теме украинской или российской музыки? Ведь есть качественная европейская музыка, что мы, не вправе её крутить? На мой взгляд, здесь популистская история, на которой кто-то в очередной раз зарабатывает баллы. Я уверен в том, что любую хорошую песню с классной аранжировкой любая радиостанция берёт на ура. Для хороших исполнителей квоты не имеют значения.

 

Мне сложно сказать, какая вероятность вето. Думаю, тут оценку должны дать эксперты юридического управления Администрации президента. Парадокс в том, что все говорят об этих поправках, не понимая, о чём идёт речь. В этом тоже проблема. Например, говорят, что идёт атака на украинский язык. Хотел бы заметить, что согласно лицензии, язык вещания новостей на всех радиостанциях стопроцентно украинский. В лицензии каждой украинской радиостанции написано, что должно быть 75% украинского языка, это, к примеру, язык ведения ди-джеев. Как видим, с точки зрения языковой закон ничего не меняет. Его изменения касаются только радио и только в части квот. Если брать европейский опыт, то принцип квотирования использовали только одна-две страны, если не ошибаюсь, это Франция и Беларусь. И что, белорусский рынок сильно развивается?

 

3. С точки зрения украинского медиарынка, я уверен в том, что закон даст возможность появиться многим нишевым радиостанциям. Если на телевидении уже много нишевых каналов, то теперь будет и на радио.

 

4. С точки зрения музыкального рынка в целом будет бóльшая конкуренция, и это будет уже конкуренция за качество, за хорошие песни. Радиостанция, как и любой телеканал, борется за свои рейтинги, среди них серьёзная конкуренция. Поэтому они сейчас заинтересованы в качественном продукте, особенно музыкальном.

 

Я вижу позитивы, а всё остальное - спекуляция вокруг языка и культуры. Мы на парламентском комитете предлагали всем, кто переживает за украинскую культуру, принять специальный закон, который даст льготы украинским производителям. Мы зарегистрировали такой законопроект, но его сняли (18 жовтня зареєстровано подання на зняття з розгляду. - ТК). Кино же мы поддерживаем, так давайте поддержим украинских исполнителей, сделаем какое-то частичное финансирование клипов, создаваемых в Украине, которые поются на украинском языке.

 

Учитывают ли интересы украинских радиостанций те политики, которые в очередной раз кричат, что идёт какое-то давление на украинскую культуру, они хоть раз общались с ними?

 

Кстати, в соседней России есть такая государственная поддержка. Почему бы это не сделать и нам, если мы говорим о реальной помощи? Легче сказать: давайте заставим радиостанции крутить то, что мы хотим. Но так не будет. Если бы за пять лет был какой-то прорыв, то я первый бы сказал, что надо оставить 50%-ю квоту. Есть много исполнителей, но мало хорошей музыки, в этом проблема. Повторюсь: квотирование абсолютно не касается утренних шоу, авторских программ, речь идёт только о квотах на исполнителей. 50%-я квота стала, по большому счету, инструментом для постоянных проверок для Нацсовета. Пять лет каждая радиостанция, например, роковая, думала, а чем же ей напичкать эти 50%. Ну, нет у нас в Украине столько качественных роковых исполнителей.

 

 

Олександр Злотник, народний артист України, композитор, професор, ректор Київського інституту музики імені Р. М. Глієра:

 

- Я робив моніторинг деяких FM-радіостанцій, і там майже зовсім не було нічого українського. До того ж, багато радіостанцій видавали продукт і називали його українським національним, коментарі були українською мовою, а наповнення було іноземним - я вважаю, що це не український національний продукт. Відповідно, і 50% не виконувались, а скоротити національний продукт до 25% - означає знищити українську національну музичну культуру. Адже це не лише пісні естрадні, це і рок, і академічна музика, і хорова, і симфонічна, яку пишуть наші композитори. На цьому тлі ніхто не хоче бачити, які досягнення є в нашому музичному мистецтві, наприклад, лише тільки за навчальний 2010-2011 рік наші музиканти стали лауреатами 56 міжнародних конкурсів, здобули 10 гран-прі. Є колосальні джазові колективи, багато якісних вокалістів. Такої музики багато. Починають говорити, що її немає, ті, хто її не слухає. Це не секрет, що Україна втратила свій інформаційний простір. Власниками багатьох радіостанцій і телеканалів є іноземці. Звісно, керівники - творчі освічені люди, які чудово розуміють необхідність пропаганди українського мистецтва, національного продукту, але від них вимагають зовсім іншого, за всім цим стоїть друкарський верстат, який повинен друкувати гроші. А це все смаки, виховання наших дітей, молоді.

 

Якщо говорити про цей закон, про ці 25%, то він аморальний. Я думаю, що президента цим законом просто підставили, адже я розмовляв із багатьма нашими видатними митцями, народними артистами, поетами, композиторами, виконавцями, і жодна людина не сказала, що це розумно. Якщо кажуть, що є у світі кращий продукт, тоді будемо говорити про те, що майже весь світ розмовляє англійською мовою, тож введімо 25% на українську мову. Є речі, які не вимірюються відсотками: духовність і мораль.

 

Так, Японія робить найкращу електроніку, Німеччина - машини, і людство повинно цим користуватися, але духовна сторона країни, нації - це зовсім інше, її треба оберігати, плекати і виховувати людей на цьому.

 

Треба хоча б трішки мати почуття патріотизму. І розуміти: головне не те, чи є комерційна вигода, чи немає. В своїх дітях ми ж не шукаємо комерційної вигоди, і жодна людина не буде обмежувати свою дитину, якщо вона може щось дати. Зовсім інше ставлення має бути до духовного продукту.

 

Український музичний ринок буде просто згасати. Якщо потрібно потихеньку нівелювати, стерти Україну як цілісну країну, то це один із правильних кроків.

 

 

Валентин Резніченко, голова правління Радіогрупи УМХ:

 

- Эти изменения в законе не означают прямо, как это пытаются преподнести некоторые политические и общественные деятели, что доля национального продукта уменьшится до 25%. Мы, как оператор радиорынка, в пакете которого находится восемь радиостанций разного формата, ориентированных на разную аудиторию, заинтересованы в предоставлении нашим слушателям качественного как национального, так и зарубежного музыкального продукта. Уменьшение квоты делает рынок менее зарегулированным, не более того. Качественная украинская музыка всегда присутствует и будет присутствовать в эфире радиостанций, и загонять её объём в новые уменьшенные квоты насильно мы не собираемся.

 

Принятие новой редакции закона должно увеличить конкуренцию украинских и зарубежных авторов и исполнителей. Если говорить про радио, то произведения основных украинских музыкальных звёзд при 50% квоте непременно оказывались в эфире, какого бы качества эти композиции ни были бы. Теперь, скорее всего, у радиостанций и музыкальных каналов будет больше возможностей при формировании сетки вещания. Всё-таки радиостанции и телеканалы живут за счёт рейтинга.

 

 

Дмитро Прикордонний, директор Коаліції виконавців та продюсерів:

 

1. Закон усуває 50%-ву квоту на музичні твори українських авторів і виконавців для радіо з 07.00 до 23.00. Зменшує квоту з 50% до 25% на національний аудіовізуальний продукт у загальному обсязі мовлення кожної телерадіоорганізації.

 

2. Звісно, зміни негативні, та, головне, я не розумію, кому вони потрібні. Сподіваюся, що існує шанс на вето президента.

 

Багато людей із цієї сфери переїдуть працювати в Росію та інші країни, а ми з країни, яка майже не знімає фільмів, перетворимося на країну, яка не записує музики.

 

4. Наслідки:

- кількість української музики (незалежно від мови її виконання) в ефірі українських телерадіоорганізацій принципово зменшиться на користь зарубіжних артистів;

- поява нових виконавців стане неможливою, адже повернеться практика платних ротацій в ефірі телерадіоорганізацій для українських артистів, чого в нинішніх економічних умовах не вдасться забезпечити;

- створення нових творів українськими авторами різко зменшиться і не матиме сенсу, адже їхні нові твори не матимуть можливості для популяризації, що здійснюється переважно в ефірі телерадіоорганізацій;

- роялті, що сплачується українськими телерадіоорганізаціями (а також роялті, що сплачується кав'ярнями, барами, ресторанами і розподіляється відповідно до звітів вітчизняних телерадіоорганізацій), сплачуватиметься не українським авторам і виконавцям, а на користь зарубіжних митців. Відповідно, ці кошти залишатимуться не в Україні для розвитку вітчизняної музичної культури, а йтимуть за кордон.

 

 

Ольга Герасим'юк, народний депутат України, генеральний продюсер продакшн-компанії ISTIL Studios:

 

1. Зміни в законопроекті ухвалено некоректно, починаючи з назви. Нічого подібного до цих змін не вимагається в європейському документі, до якого нібито прагнули привести свій закон у відповідність автори. Чинний закон ніяк не суперечив Конвенції, на яку посилаються автори, так само, як і закон у проголосованому вигляді ніяк не наближає до неї. У Конвенції йдеться про «європейський продукт», а в недбало виписаній нинішній редакції взагалі йдеться про продукт, ясного визначення якому не дано.

 

2. Як юридичний документ - це сумнівна й недбала робота, яка не переслідує жодного суспільного інтересу, та з іншого боку має намір послабити захист української культури, передбачений Конституцією. Хоча впевнена, що наявні досі квоти також зовсім не захищали українського продукту, а лише давали поживу для демагогії.

 

Вважаю, президентові зашкодило б підписання пропонованого документу в цьому вигляді.

 

До того ж спосіб, у який ухвалювалися поправки й проходило голосування з подальшим демонстративним торжеством, ясно вказував на те, що це - чергова невисокого штибу політична демонстрація нерозумної і зовсім недержавної сили. Погані ігри із суспільством.

 

Автори стверджують, що їхні нововведення дають можливість підвищити конкуренцію, яка виведе українську музику на нову якість. Чистий і очевидний нонсенс. Вони, навпаки, збільшують прірву між стартовими майданчиками для українського виробника й іноземного. Коли тобі дають можливість стартувати на 25 км далі від старту, навряд чи це можна назвати новим шансом.

 

До того ж, і за наявної квоти українські продакшни не мали ні простору для розвитку, ні особливого забезпечення шляху до ефіру. Радійники постійно плакали: якби їм дали можливість мовити російською й ставити попсу з-за кордону, то радіостанції могли би мати більший успіх. Я працювала на радіо, й єдине, чого добивалася, - щоби в музичних паузах у моїй програмі не ставили «Владімірскій централ» і відверто тупі пісні. Це радувало моїх слухачів, із якими спілкувалася в прямому ефірі. І цього все одно не вистачало, бо якщо й траплялася пісня українського виконавця, то - нічим не краща за яку-небудь «зайку мою». Та й «я твоя маленькая дєвачка в шикарном авто», пісня нібито українського виконавця, - це продукт тієї «вигідної позиції», яка, з точки зору авторів закону, була неадекватною, тому її революційно змінили. Не мав український ринок справжньої можливості для розвитку. Справжньої мотивації. 

 

Я не могла дістати відповіді - звідки у власників радіо переконання, що, перейшовши на російську й на повний вал російської попси, вони отримають хороше слухання своєї станції. Одного разу ми провели фокус-групу для визначення смаків слухача, й її результати ніяк не свідчили на користь цього. А такі заміри радіостанції проводять рідко, та й результати слухання отримують завжди із запізненням ледь не на півроку. Певне, що діють тут зовсім інші критерії, аніж думка слухача.

 

3. Впевнена, що з новим законом робота українських продакшнів заглухне суттєво, бо тут немає чому опиратися.

 

Радіо слухати й раніше було неможливо - через дурний трьоп малоосвічених ді-джеїв. А сьогодні, коли, нарешті, вони радісно заговорили своєю напівросійською мовою, бо «тіпа можно», то доводиться його рішуче вимикати через відчуття, що живеш у країні звідкись завезених, із якогось розплідника, ді-джеїв, у яких постійна істерика через власну значущість. Нещодавно ввімкнула випадково й почула милий голосок ведучої - «а сейчас любящая Иринка просит поставить для любимого мужа из Катюжанки хорошую песню», і далі зазвучало щось із приспівом «Эх, й...т... мать, буду в шахматы играть».

 

4. Як це вплине на музичний ринок? Закон узагалі не ставить перед собою такого амбітного питання.

 

 

Сергій Фоменко (Фома), лідер гурту «Мандри»:

 

1. Це дуже просто, насправді. Я думаю, що ця квота, за яку вони проголосували, - це певне юридичне замовлення. Просто з тих 50 законних відсотків (національного продукту. - ТК) 25 тепер ідуть на іноземний продукт. Власники іноземного продукту просто пролобіювали собі частку ринку на території України за допомогою депутатів Верховної Ради. На мій погляд, будь-яка країна, і в першу чергу Росія, не допустила б подібний законопроект ні до другого, ні до першого читання.

 

2. Я вважаю, що, по-перше, програють українські телеглядачі, які не розуміють, хто вони є, де вони є, чим живуть і що їдять. По-друге, програє Україна, тому що це удар по іміджу внутрішньому і зовнішньому. Це удар і по національному продукту.

 

Важко щось сказати про Януковича, бо він думає одне, каже друге, а робить третє.

 

3. Це відкачка грошей від виробників національного продукту і притік грошей до тих, хто виробляє іноземний продукт. Я думаю, люди, які лобіювали закон, отримають певний відсоток від того, просто ми не знаємо, який.

 

4. Враховуючи реалії, які були до цього моменту, коли було законних 50% (музичних творів українських виконавців. - ТК) які, проте, не виконувались, але, наприклад, у нічних ефірах деяких радіостанції транслювали український продукт, то тепер вони не зобов'язані й того робити. Із цим законом український музичний продукт згодом може взагалі зникнути. Таким чином, це втрата громадянами нашої країни роботи або робота на іноземців за їхніми умовами.

 

 

Олександр Брикайло, керівник продакшн-компанії «Студія Пілот»:

 

- На цей момент я, на жаль, не знайомий із конкретним текстом цього закону. Тому не можу коректно відповісти на запитання.

 

Можу тільки зазначити, що, на мою думку, такі зміни можуть призвести до збільшення закупного контенту і, відповідно, до зменшення власного виробництва в Україні.

 

 

Тарас Чорновіл, народний депутат України:

 

1. Мені здається, що знімається абсолютно й остаточно реальний запобіжний захід щодо музичної продукції національного виробництва. Причому не мовної продукції, а саме виконаної українським виконавцем, створеної в українській державі. Що автоматично означає, по-перше, масовий прихід в Україну продукції в першу чергу російських продюсерів, на превеликий жаль, не якісної, а дуже примітивної. Оскільки розміщення на радіостанціях і низці телеканалів музичної продукції, як правило, йде за гроші, і квота, яка існувала до цього, принаймні трохи призупиняла цей корупційний процес. Тепер же залишається квота саме на ту кількість продукції, яку за корупційною схемою могли подати українські продюсери (решту квоти все ж таки доводилося заповнювати тими виконавцями, які не могли або не хотіли платили за розміщення своїх музичних творів, і тепер їх фактично відсікають). Тобто ми отримуємо на 100% корумпований радіопростір у плані розміщення музичних творів. 25% - це саме та частина ефіру, за яку українські продюсери готові платити. А за 75% буде відвертий торг. Таким чином, виростають розцінки за розміщення саме для українських виконавців.

 

По-друге, ми не зможемо побачити саме ту продукцію, яка до цього могла пробиватися на телерадіоринок і хоча б щось нове нести, особливо непопсова - український джаз, андеграундна музика. Останнім часом почався певний підйом українських виконавців, принаймні з'явилися на окремих каналах свіжіші й цікавіші теми. Тепер їхнє місце заповнить низькопробний продукт переважно з Росії.

 

2. Ухвалені зміни я оцінюю виключно негативно, тому що завдання - абсолютно протилежне тому, що задекларовано. Крім лобізму корупційних схем я тут більше нічого не бачу. Результат, на мій погляд, буде негативним, і не стільки в мовному питанні. Тому що якась кількість україномовних, яка пробивалася за гроші, низькосортна, вона й буде пробиватися. Але задушується конкурентне середовище серед українських виконавців, тут відбудеться серйозне погіршення, а те, що нам пропонується з-за кордону - це фактично «оболваніваніє». Можливо й відбудеться невеликий підйом кількох вузькопрофільних радіостанцій, які спеціалізуються на європейській або американській музиці (блюз тощо). Але ж абсолютна більшість у нас крутять попсову музику. То тепер ця попса буде ще тупішою.

 

Вірогідність накладення вето дуже висока, але не стовідсоткова. Річ у тім, що Янукович втрачає в обох випадках: коли накладає вето і коли ні. У тій ситуації, яка є сьогодні, він більше втратить, якщо не накладе вето. Але зрозуміло, що якась певна частина слухачів, особливо ті, що зав'язані на певні еліти Партії регіонів (приміром, Донецька), починатимуть проти нього якісь кампанії. Тому що там теж є певна ворожнеча, яка загострюється з кожним місяцем. Думаю, Олені Бондаренко в майбутньому згадають цей законопроект, який явно нашкодив президенту. Ймовірність накладання вето проти не накладання - 60% на 40%.

 

3. Радіо і телеринок буде заповнено примітивнішим продуктом. Частина продукту, який виконувався на українських потужностях російськими продюсерами і за участі російських виконавців, але підпадав під попередні норми закону з України, перейде назад до Росії.

 

Тому мені здається, що частина людей залишиться без роботи, відбудеться поступова дегенерація українських можливостей у виробленні будь-якого мистецького продукту. Значна частина того, що робилося в Україні в силу цих обставин, у подальшому повернеться в Росію.

 

4. На мій погляд, можна буде побачити, кому надають перевагу власники радіостанцій, творці політики цих каналів. У них була колосальна зацікавленість саме в продукті нижче середнього рівня. Можливо, це справді диктувалося замовником, який платив за розміщення цієї продукції. Але на сьогодні я бачу всі підстави припускати, що рівень продукції на українському медіаринку буде падати. У нас зросте кількість беззмістовної, досить поверхової російської «фабрики», а розкрутка більш-менш андеграундних, неформатних українських виконавців стане практично неможливою. За винятком окремих абсолютно рідкісних винятків.

 

Підготували Світлана Остапа, Надія Якубець, Мар'яна Закусило

 

Фото - www.dw-world.de, www.tv.nam.org.ua, wordpress.com, mair.in.ua, teletriumf.org, Павла Довганя, Івана Лисенка, з архіву ТК

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
30597
Читайте також
15.11.2011 08:27
Борис Бахтєєв
для «Детектор медіа»
11 623
04.11.2011 23:51
Лілія Гришко, Тетяна Карпенко, Євген Тейзе, «Deutsche Welle»
24 071
16.04.2011 12:00
Леся Ганжа, «Дзеркало тижня. Україна»
26 704
22.02.2011 14:07
Борис Бахтєєв
, для «Детектор медіа»
36 396
16.02.2011 14:07
Каша Сальцова, для «Детектор медіа»
2 548
Коментарі
3
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Соне
4542 дн. тому
Соня, я против того, чтобы ответственные люди (депутаты, владельцы радиостанций и прочая) несли ахинею вместо того, чтобы говорить что-то умное. Хотя многие их действия действительно может "оправдать" только словесная ахинея! Или вы действительно считаете, что государство должно помогать снимать клипы "Никите" и Апрелю?! И что фраза о появлении качественной музыки "сейчас", если ее не было 5 лет - не шутка? Тогда он незнает, наверное, ни-че-го о музыкально и шоу-бизнесе, а знает только, сколько рекламных денег приносит ТАВР и как пролоббировать получение лицензий на частоты.
Соня
4542 дн. тому
Бограев уж точно разбирается в радио. Его радиостанции - самые популярные. А что своего и самого популярного сделали вы, уважаемый предыдущий комментатор?
Баграеву
4542 дн. тому
Вдумайтесь над вашей фразой: "За пять лет много качественной музыки не появилось. Появится ли она сейчас? Думаю, что да". Это ли не бред? А мысль о частичном финансировании клипов - полная ахинея! Я думала, что вы хоть как-то разбираетесь в этом бизнесе.
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду