«Змова» на замовлення

22 Жовтня 2011
33339
22 Жовтня 2011
12:00

«Змова» на замовлення

33339
Черговий документальний фільм про касетний скандал на ICTV – однобокість і маніпулятивність та використання деяких учасників фільму «в темну»
«Змова» на замовлення

Стрічка «Змова» про «касетний скандал», продемонстрована 20 жовтня каналом ICTV, стала черговим телевізійним спецпроектом із відбілювання репутації президента України (1994-2005) Леоніда Кучми, який є фігурантом справи про вбивство журналіста Георгія Ґонґадзе (відео). Навесні ICTV та СТБ з холдингу Віктора Пінчука, зятя Леоніда Кучми, показали уривки фільму Андрія Кончаловського «Битва за Україну», які згодом адвокати Кучми попросили долучити до матеріалів справи. Влітку «Детектор медіа» писала про зйомки в Україні фільму про вбивство Ґонґадзе російською групою, однак ця картина ще не вийшла в ефір. А от на самому ICTV за півроку після показу фільму Кончаловського вийшла нова порція інформаційної підтримки для Леоніда Даниловича - як указано в титрах, власного виробництва каналу, автором сценарію та режисером є генеральний продюсер спецпроектів каналу Михайло Павлов.

 

Поінформовані глядачі та експерти не могли не побачити у «Змові» ознак маніпулятивності. Наприклад, фільм по суті не дає принципово нової інформації. Викладені в ньому факти зібрано з матеріалів, давно оприлюднених. Однак добірка вирізняється тим, що всі результати попередніх журналістських розслідувань є вигідними одному фігуранту касетного скандалу - Леоніду Кучмі. І для Кучми виходить цілісний концентрований позитивний контекст.

 

«Змова» насичена синхронами. Однак частина з них - це уривки інтерв'ю кількарічної давнини (часом 2001, 2002 років). Наскільки коректно використовувати думки людей 10 років потому? Адже за цей час вони могли змінити свою точку зору у зв'язку з розкриттям нових подробиць у справі. Та навіть якщо спікери не міняли поглядів, чому не можна було взяти свіжі інтерв'ю для телепродукту 2011 року?

 

Щодо синхронів автори фільму вжили ще один маніпулятивний прийом - монтаж. Без нього у телевиробництві не обійтися. Однак «Змова» в деяких епізодах лідирує за кількістю склейок. Приміром, один із синхронів Володимира Цвіля, присвячений ролі Євгена Марчука в касетному скандалі, тривалістю півтори хвилин містить близько шести склейок. Це набагато більше, ніж звичні для таких недовгих уривків дві - максимум три склейки.

 

Окрім цього, «Змову» російською мовою начитував анонімний (не зазначений у титрах) голос, у якому чується російський акцент. Чому ж у фільмі не назвали імені загадкового росіянина, який розповідав про «операцію спецслужб»?

 

Що стосується виробничої якості, то 50-хвилинний документальний фільм вийшов дещо затягнутим. Стандартний формат телевізійної документалістики - 30 хвилин. 45 хвилин - це максимум, при якому слід драматизувати кінцівку, аби не втратити уваги глядача. Натомість стрічка ICTV чимдалі більше втрачала динаміку та інтригу.

 

Втім, у появі «Змови» можна вбачати і позитив. «Добре, що Пінчука змусили робити щось у публічному напрямі зі справою Ґонґадзе. Адже це не хвилювало його до тих пір, доки не зачепили Кучму. Сама поява цього фільму є позитивною хоча б тому, що привертається увага до справи і що принаймні якісь докори сумління в родини Кучми є», - сказав ТК офрекордз один із глядачів фільму.

 

«Детектор медіа» запропонувала кільком експертам обмінятися думками про побачене.

 

 

Отар Довженко, телевізійний критик:

 

- Це черговий абсолютно маніпулятивний фільм, який таким професійним людям, як Михайло Павлов, мало би бути соромно робити. Навіть незважаючи на всю корпоративну солідарність із власником телеканалу.

 

Це перекручування і підміна фактів гіпотезами, причому ретельно підібраними гіпотезами. Справу Ґонґадзе подано як план спецслужб, ані про який баланс і зіставлення версій не йдеться. Матеріал підібрано таким чином, що він не просто відбілює, а вихваляє Кучму. Скажімо, звучала теза, що в країні був хаос, але після перемоги Леоніда Кучми у 1999 році на виборах Україна почала потроху виходити з кризи (наче до цього Кучма був не при владі), однак знайшлися люди, яким реформи стояли поперек горла, і вони задумали справу Ґонґадзе, щоб дискредитувати президента. Або інший меседж: владу спеціально провокували на насильство, щоб показати західному світу картинку недемократичної української влади (це йшлося про «Україну без Кучми»). Тобто у фільмі Кучму нам змальовують позитивною фігурою, яку оббрехали.

 

Звісно, було б чудово, якби у відповідь на «Змову» хтось знайшов сили і час зробити справді збалансований фільм про цю історію, про смерть Ґонґадзе. Щоб принаймні прозвучали різні версії.

 

 

Олег Єльцов, журналіст:

 

- Поставленную владельцем канала задачу коллеги выполнили достаточно неплохо. Людям поставили задачу максимально корректно в преддверии суда над Кучмой подготовить общественное мнение и суд к тому, о чем намекал в своем интервью президент Янукович, что суд все точки над «і» расставит, а Кучма на самом-то деле не виновен. Получилось весьма убедительно, особенно для обывателей, которые уже забыли, кто такой Гонгадзе, что такое «кассетный скандал». Естественно, ожидать откровений и поиска истины не стоило. При этом «собачатины» я там не увидел, и тупой пропаганды, которую любят делать россияне, здесь тоже не было.

 

Но если бы это был не фильм ICTV, то в нем должна была бы быть главная фраза, что Кучма виновен, поскольку он создал эту систему, он запустил эту машину, спустил с цепи убийц. А кто что конкретно делал - не суть важно, это должны следователи выяснить, журналистам это не по зубам. За месяц, за который сказали снять кино, нереально эту тему раскрутить.

 

 

Олексій Степура, журналіст:

 

- Цей фільм можна подати під гаслом: «Ми вас використаємо в темну». Ми купимо всіх, а кого не купимо, то висмикнемо ваші цитати і вставимо те, що нам треба. У цьому простежується зневажливе ставлення до всіх людей, які опинилися в цій історії не завдяки своїй волі (як-от журналісти Олег Єльцов, Олена Притула, Олексій Степура).

 

Загалом у стрічці наводяться беззаперечні факти, які давно відомі, але шматками з'являлися в ЗМІ - про роль Мороза й Марчука в прослуховуванні, про їхню співпрацю з Мельниченком, про Володимира Савченка, який допомагав Мельниченку в його діяльності з прослуховування. Наприклад, у фільмі цитується моя свіжа стаття, що нещодавно з'явилася в інтернеті. Але якщо вони цитують частинку статті і кажуть, що це правда, то, може, варто процитувати всю статтю, і все решта - там правда?

 

Безумовно, це пропагандистський фільм, і великою мірою він маніпулятивний. Очевидно, що він є точкою зору команди захисту Леоніда Кучми, і вони мають право її викласти. Втім, я б на їхньому місці зробив інакше: я би порадив розповісти правду про те, що насправді сталося (вона не настільки страшна для Леоніда Кучми). Натомість вони йдуть іншим шляхом: піднімають версію вбивства під записи, яка вже була відпрацьована і відпала як така, що не відповідає дійсності, вони йдуть у наступ на Марчука, який не має відношення до вбивства Ґонґадзе. Я вважаю, що це персональне замовлення Леоніда Кучми, який ненавидить Євгена Марчука. Цей фільм не наближає до істини в касетному скандалі і до правди у справі Ґонґадзе. Він не дає відповіді на запитання, який зв'язок між записами Мельниченка і вбивством Ґонґадзе.

 

Зауважу, що чотири інтерв'ю, використані в цьому фільмі, брав особисто я (з Валентиною Теличенко, Олегом Єльцовим, Володимиром Цвілем, Тарасом Чорноволом). Я не заперечую проти їхнього використання, не маю ніяких претензій до каналу ICTV. Але я хотів би вибачитися перед цими людьми за те, що вони давали інтерв'ю Олексію Степурі, котрий, на жаль, не зміг проконтролювати, щоб це вийшло в його фільмі, а не в фільмі інших авторів.

 

Фото - dif.com.ua, blogs.pravda.com.ua, unian.ua

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
33339
Коментарі
2
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
неважно
4538 дн. тому
А разве текст с российским акцентом чтобы подписываться? :-)
sizoff
4541 дн. тому
А что же автор текста не подписался?
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду