Програма "Точка зору", Перший канал

13 Березня 2006
1630
13 Березня 2006
19:26

Програма "Точка зору", Перший канал

1630
Гості студії - політичний експерт Віталій Кулик та та спецпредставник України з питань придністровського врегулювання Дмитро Ткач
Програма "Точка зору", Перший канал

ПРОГРАМА "ТОЧКА ЗОРУ", ПЕРШИЙ КАНАЛ

ВЕДУЧИЙ: Добрий вечір. Мене звати Максим Драбок. Це прямий ефір і програма точка
зору. Запроваджені митні правила для Придністров’я. Економічна блокада чи спроба чи
причина для проголошення самоізоляції невизнаної республіки. Як сильно готові
посваритися Київ та Москва через Тирасполь. На ці та інші запитання точка зору
директора центру досліджень проблем громадянського суспільства  Віталія Кулика,
добрий вечір, та спеціального представника України з питань придністровського
врегулювання Дмитра Ткача, добрий вечір. Він на прямому зв’язку з Одеси. Отже пане
Ткач яка ситуація зараз на кордоні. Чи були ви там, що зараз там відбувається.

Дмитро ТКАЧ, спецпредставник України з питань Придністровського врегулювання: Я
щойно вернувся з Кучурган це придністровська ділянка Українсько-Молдовського
кордону. Там є практично повна блокада з боку Придністров'я. В сторону Придністров'я
придністровці не пускають вантажі. Стоять великі вантажні автомобілі. Ну наприклад,
там стоять 10 автомобілів які з Іллічівська перевозять до Тирасполя курятину, куряче
м'ясо, але їх не пропускають придністровці. Одна машина туди пройшла з цих 10 і на
кордоні вона там стоїть і у водія забрали, до речі українського перевізника, забрали
всі документи. Забрали техпаспорт і не пропускають його ні туди він пробував
вернутися назад його також не пропускають. Аналогічна ситуація з тими машинами які
прямують з вантажами з Придністров'я в сторону України. Стоїть 6 великих вантажівок,
як в народі кажуть фур і в цих водіїв також позабирали всі документи і в тому числі
технічні паспорти і якщо навіть зараз ми дозволимо цим автомобілям прямувати в сторону України транзитом. Там вони в різні країни, то вони це не зможуть зробити чисто
за того що в них не має документів.

ВЕДУЧИЙ: Я дякую. Отже запроваджені митні правила вони не нові. Вони були ще 3 роки тому. Потім в 2004 вони тимчасово були припинені. Яка причина власне, чому тоді
Тирасполь так бурхливо не реагував і Росія так емоційно не підтримувала. Це
пов’язано якось із зміною режиму в Україні. Це питання до пана Кулика, як до
експерта.

Віталій КУЛИК, політичний експерт: На мою думку що це було не зовсім пов’язано, тому що на той час і Тирасполь і Москва і Київ не розуміли правила, якось не було
вироблено правила гри. І на той час це не так било по придністровській економіці.
Були певні преференції і до певної міри Тирасполь і Москва не організували свої дії
по адекватній реакції на нововведення. Крім того на той час Кишинів обіцяв розробити
певний механізм повернення коштів який він отримує в якості акцизів та податків з
придністровських товарів. На даний момент існуючий механізм повернення цих коштів досі спірний і до кінця не розроблений і не запропонований. 

ВЕДУЧИЙ: Отже пане Ткач це економічні санкції все ж таки чи це нормальні норми
міжнародного права. Стандарти транспортних перевезень і проходження митного
контролю.

Дмитро ТКАЧ, спецпредставник України з питань Придністровського врегулювання: Ну
я в першу чергу хочу поправити мого колегу якого я давно знаю і поважаю. Справа у тому, що тоді в 2004 році то же були досить серйозні акції на кордоні з боку
придністровців і були якісь там мітинги і так далі і так далі але тоді вийшло так що
молдовська сторона вийшла із цеї, з цього протоколу який був підписаний 15 травня
2003 року.

ВЕДУЧИЙ: Добре, все ж таки санкції економічні чи це запроваджено нормально.

Дмитро ТКАЧ, спецпредставник України з питань Придністровського врегулювання: Які це санкції економічні. Ми які санкції що введення цього порядку дає можливість
економічним партнерам, економічним агентам Придністров'я отримувати преференції. То
які це санкції. Товари стають дешевшими на 20% якщо вони наприклад привозяться в
Україну чи в Росію, так це що санкції.

ВЕДУЧИЙ: Я дякую, а тим не менше Тирасполь вважає що Україна тепер перетворилася з держави гаранта і посередника врегулювання придністровського конфлікту на його
учасника і приєдналася до блокадних дій Молдови.

КОР.: Запроваджуючи нові митні правила для придністровських товарів. Україна
відійшла від принципів об’єктивності і неупередженості, виступаючи на боці однієї зі
сторін, які конфліктують. Ми закликаємо Україну зважати політичні наслідки такого
рішення і не допустити масштабної соціально-економічної катастрофи в регіоні,
жертвами якої стануть зокрема і сотні тисяч громадян України.

ВЕДУЧИЙ: пане Ткач Україна підсобляє Молдові чи ні. Це питання і до вас і до вас.
Спершу пане Ткач.

Дмитро ТКАЧ, спецпредставник України з питань Придністровського врегулювання: В
першу чергу Україна допомагає підприємствам, підприємцям Придністров'я ввійти в
лігитивну зону. Ввійти в зону цивілізовано для того щоб ці підприємства могли
працювати на Європейських ринках. Для того щоб вони могли працювати на ринках СНГ.

ВЕДУЧИЙ: Чому такий супротив з боку Придністров'я

Дмитро ТКАЧ, спецпредставник України з питань Придністровського врегулювання: Тому що та ситуація яка сьогодні є їх влаштовує, розумієте.

ВЕДУЧИЙ: Це з контрабандою пов’язано?

Дмитро ТКАЧ, спецпредставник України з питань Придністровського врегулювання: І з
контрабандою в тому числі.

ВЕДУЧИЙ: Ваша думка.

Віталій КУЛИК, політичний експерт: На мою думку, що справді Молдова певною мірою
українськими руками намагається вирішати свої внутрішньо політичні справи. Тобто
врегулювання придністровського конфлікту і те що ми зараз маємо, це введення цих
митних нововведень і те що не має справді, є певні проблеми з цими митними
нововведеннями. І попри те що нам зараз не казав МЗС існують проблеми визнання
Молдовою, Кишиневом. В результаті приватизації Придністров'я. Крім того не має
алгоритму проведення коштів Придністров'я які Молдова отримує від економічних
агентів. А так як 51% придністровців це ті люди які отримують бюджетні видатки,
тобто вони отримують з бюджету кошти, то якщо не буде поповнення бюджету
Придністров'я ми будемо мати в Придністров’ї соціальний вибух. І куди підуть ці
придністровці? В Україну. Ми будемо мати 200 тисяч етнічних українців біженців. Якщо
буде зберігатися існуючий стан речей.

ВЕДУЧИЙ: Ви такої самої думки пане Ткач. Які наслідки очікувати від цього.

Дмитро ТКАЧ, спецпредставник України з питань Придністровського врегулювання: Я
просто дивуюся, що я повинний значить такій поважній людині пояснювати, дуже прості
речі. Причому тут 200 тисяч українців, біженців, причому тут. Звичайно якщо
Придністров'я не буде перепускати вантажі і якщо туди не будуть іти продукти
харчування, то там буде соціальний вибух. А якщо все буде в нормальному режимі йти в
якому воно іде. Потім який це новий порядок. Цей порядок був проваджений ще в 2003
році. До 2004 року він існував. 300 підприємств пройшли реєстрацію. Значить, ні
жоден товар не перетнув кордон український без митного забезпечення. То що ви бачили
соціальний вибух в той час. Для цього про це говорити, для чого наших людей,
глядачів які зараз нас дивляться заводити в оману.

ВЕДУЧИЙ: Я дякую. Російська держдума звинувачує Україну в можливій гуманітарній
катастрофі у Придністров’ї. І сьогодні ухвалила відповідну заяву.

КОР.: Наведення порядку на кордоні як стверджують представники влади України і
Молдови, насправді, це не що інше, як застосування економічних санкцій проти
Придністров'я, щоб змусити погодитися з такими варіантами розв’язання проблеми, які
на практиці означають порушення права Придністров'я на особливий статус, визначений
міжнародно-правовими документами. Рішення про економічну блокаду Придністров'я
порушує його право самостійно встановлювати і підтримувати міжнародні контакти в
економічній, науково-технічній і культурній сферах.

ВЕДУЧИЙ: Чому Росія так активно протестує проти налагодження порядку на митному
кордоні.

Віталій КУЛИК, політичний експерт: Розумієте що є певні стосунки, специфіка
стосунків україно-російських. Є певна ну так скажемо обледеніння стосунків між
Москвою та Києвом це перше. Звичайно що такі конфлікти як придністровські
використовуються Москвою для тиску на Київ і на світове співтовариство. Тому
зрозуміло що була така нервова реакція. Крім того треба розуміти що Придністров'я
проживає достатня кількість співвітчизників російських, тобто громадян Росії. І
російська держдума і російські політики вбачають своєю місією захист своїх
співвітчизників все це зрозуміло.

ВЕДУЧИЙ: Пане Ткач які інтереси Росії в цьому регіоні, на цій території.

Дмитро ТКАЧ, спецпредставник України з питань Придністровського врегулювання: В
першу чергу економічні. Там велика кількість підприємств сьогодні приватизовані
російським капіталом. І вони виготовляють продукцію для Росії. Ця продукція або
комплектуючи або в цілому продукція. Тому сьогодні вони борються за свій капітал.
Сьогодні вони борються за те щоб ці гроші працювали. Ну і звичайно я приєднуюся до
думки мого колеги, там ці моменти також присутні. Але в першу чергу я назвав
економічні інтереси.

ВЕДУЧИЙ: Все ж таки придністровська республіка інструмент створений Кремлем для того щоб мати вплив в цьому регіоні так само як Абхазія в Грузії чи, чи що. Скільки це
буде тривати.

Віталій КУЛИК, політичний експерт: Це явище розпад радянського союзу. Тобто коли був парад суверенітетів виникла і придністровська молдавська республіка, і Абхазія і
південна Осетія і Карабах і власне кажучи ситуація складалася таким чином що такий
парад суверенітетів міг закінчитися в Якутії або там Чукоткою. І зрозуміло що це
скажімо не є інструментом. На той момент це не було інструментом Москви  по скажімо…

ВЕДУЧИЙ: Які наслідки цього протистояння для України. Це питання до пана Ткача і до
вас. Спершу давайте.

Віталій КУЛИК, політичний експерт: На мою думку що це виклик нашої національній
безпеці. Ми маємо визначитись, зробити власний, запропонувати власну ініціативу і що
власне було і зроблено. Планом Ющенка і ми має запропонувати наш власне алгоритм
врегулювання цього питання. Поки що ми йдемо в форваторі  певних зовнішніх ініціатив
і в тому числі і ці митні нововведення також є зовнішнім  тиском на Україну по
досягненню певних інтересів третіх країн, третіх сил.

ВЕДУЧИЙ: Пане Ткач за запропоновані переговори на четверте, п’яте квітня ОБСЄ вони
відбудуться чи це ще не відомо. Смірнов все ж таки поки що відмовляється. Чи будуть
переговори які можуть бути наслідки.

Дмитро ТКАЧ, спецпредставник України з питань Придністровського врегулювання: Я
впевнений що до початку квітня місяця ми зможемо найти якісь алгоритми наших
стосунків. Ми зможемо найти вихід із тої кризисної ситуації яка сьогодні існує. Тому
що ця кризисна ситуація вже я так думаю проходить свою нижчу точку і ми можемо з неї
вийти і на початок квітня я впевнений ці переговори пройдуть.

ВЕДУЧИЙ: Дякую ваш прогноз.

Віталій КУЛИК, політичний експерт: на мою думку справді якщо ми пройдемо цю точку,
нижню точку так би мовити цього ну не конфлікту, а цього інциденту то справді ми
можемо вийти на наладження певного діалогу. На мою думку введення цих митних
нововведень можна було почекати з часом, тому що до сих пір не економічні переговори
не вийшли з глухого кута. Не має якісно нового прориву в самих переговорному процесі
і можна було дочекатися певного прогресу в цих переговорах, а потім вводити певні
нововведення, робити певні санкції.

ВЕДУЧИЙ: Ваша точка зору пане Ткач, чому саме зараз було введено ці митні правила, а
не почекати якось поліпшення відносин для врегулювання конфлікту.

Дмитро ТКАЧ, спецпредставник України з питань Придністровського врегулювання: Справа в тому що це не виникло сьогодні, чи вчора чи позавчора. Ця проблема перед нами
стояла досить довго. Практично з 2004 року з літа…

ВЕДУЧИЙ: А чому до речі припинили дію цих норм.

Дмитро ТКАЧ, спецпредставник України з питань Придністровського врегулювання: Тоді виникла проблема молдовських шкіл в Придністров’ї, тоді було запроваджено перехід з кирилиці на латиницю. Проти цього запротестував Смірнов, і в результаті щоб
здійснити на Смирнова якійсь тиск політичний через економічні якійсь санкції,
Молдова відмінила цей порядок про який я вам казав, що було введено влітку 2003
року.

ВЕДУЧИЙ: У нас залишається буквально хвилина. Все ж таки як це вплине на відносини
між Києвом та Москвою. Чи це поглибить чи більше посваряться чи ні Київ, Москва.
Буквально по короткій тезі, вашій і вашій. Прошу.

Віталій КУЛИК, політичний експерт: На мою думку що це не призведе до якогось
кардинальних змін між стосунках Росії та України. Тобто ці стосунки мають пройти
корекцію після парламентських виборів в Україні. Після цього відбудуться якісь
зрушення…

ВЕДУЧИЙ: Дмитро ТКАЧ.

Дмитро ТКАЧ, спецпредставник України з питань Придністровського врегулювання: Я
думаю що найближчим часом відбудеться переговори досить на серйозному рівні і нам
вдасться всі ці питання якщо не уладнати то намітити шляхи для того щоб їх вирішати.

ВЕДУЧИЙ: Україна щось втратила економічно за цей тиждень. Тому що Тирасполь заявляє що це 3 мільйони доларів.

Дмитро ТКАЧ, спецпредставник України з питань Придністровського врегулювання:
Звичайно втратила.

ВЕДУЧИЙ: Скільки і цифра, коротко і ми угодимо з ефіру.

Дмитро ТКАЧ, спецпредставник України з питань Придністровського врегулювання: Я
вибачаюсь я не можу вам сказати ці цифри. Десь 270 мільйонів доларів наш річний
товарообіг от порахуйте скільки цих днів пройшло.

ВЕДУЧИЙ: Дуже дякую. Отже це була точка зору двох експертів з питань
придністровського врегулювання і ситуація яка виникла на кордоні. Майте свою точку
зору та поважайте точку зору інших. На все добре.

Стенограма виконана компанією Sourcer. www.sourcer.com.ua

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
1630
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду