Останнім часом ми публікували точки зору і представників профспілок, і керівника НТКУ Тараса Стецьківа. Сьогодні продовжуємо розмову про перетворення та логіку дій з віце-президентом компанії Андрієм Шевченком. Найближчим часом маємо намір технологічні та господарчі питання реформ на НТКУ обговорити більш докладно з першим віце-президентом компанії Олегом Кузаном.

Зазначимо, що відповіді Андрія Шевченка досить відверто свідчать про те, що в нового менеджменту телеканалу поки що немає відповідей на всі питання щодо тієї дуже великої роботи, яка має бути здійснена на Першому Hаціональному заради виведення його у лідери вітчизняного ефіру та переходу до принципів суспільного мовлення. Але важливо, щоб ці відповіді шукалися, і знаходилися у найбільш виваженому вигляді, з дотриманням прав усіх сторін та розумінням делікатності багатьох проблем, які треба, попри все, вирішувати.

- Пане Андрію, чи визначився остаточно менеджмент НТКУ в баченні стратегії і тактики реформування Першого Hаціонального: яким чином буде відбуватися кадрова реформа, фінансова, управлінська, творча? - Менеджмент НТКУ визначився в цілях: Перший канал має увійти у трійку лідерів ринку і стати каналом-взірцем – у редакційній політиці, прозорості, дотриманні закону. Цей канал працюватиме на засадах суспільного мовлення.

Зі стратегією і тактикою є питання. Ми тільки зайшли в ліс, і поки що просвітів не видно – навпаки, інколи є відчуття, що хащі густішають. Зараз ідемо не по стежках, а по компасу. Трохи незатишно, але сумнівів у правильності напрямку немає.

- Більшість експертів та професіоналів погоджуються з тим, що НТКУ потрібен статус державного підприємства з відповідним до цього юридичного статусу механізмом фінансування. Хто, перш за все, нині перешкоджає перетворенню НТКУ на повноцінне державне підприємство? - Сподіваюся, уже ніхто і ніщо. За останньою інформацією, і Президент, і уряд визначилися на користь статусу держпідприємства, тому, сподіваюся, нарешті справа зрушить з місця.

- А які саме лобістські сили перешкоджали перетворенню НТКУ на державне підприємство? - Персональних опонентів у статусу держпідприємства немає, є безликий чиновницький саботаж.

- Чи визначено, яка частина колективу НТКУ, який працював на каналі до приходу нового менеджменту, має залишитись на каналі? - Поки що ні. Підрозділи компанії готові до змін по-різному. У новинах, наприклад, ми уже добре бачимо, як працювати далі. Але є й підрозділи, де поки що кінь не валявся.

- За яким принципом вирішуватимуться кадрові питання?

- Принцип простий: у компанії має бути ефективний штат – людей повинно бути стільки, скільки потребує технологія – не більше і не менше. Зараз на НТКУ людей забагато – це визнає кожен, з ким я говорив.

При цьому рубати всліпу ми не будемо. Спочатку визначаємося з програмною концепцією каналу, далі – з конкретним продуктом. Під нього прописуємо технологію, далі – штатний розклад і лише на цій стадії ми зможемо адекватно сказати, скільки нам людей потрібно і хто саме.

- Яку частину продукту будуть виробляти на НТКУ, яку - продакшн-студії?

- Співвідношення можна описати простою формулою – максимальний результат за мінімальні ресурси.

У самій НТКУ є певна недовіра до продакшн-студій, і я розумію чому: роками це була система вимивання коштів державного телебачення. Пора подивитися на продакшни інакше – не як на паразитів, які точать соки НТКУ, а як на курей, які можуть нести золоті яйця. Взагалі – що таке телеканал XXI століття? Це – ядро, упаковка, диспетчерський центр, який зв'язує у єдине ціле продукт, що виробляється десятками різних виробників, у тому числі і продакшн-студіями.

Сьогодні сторонні виробники, на жаль, дуже часто дають вищу якість, ніж НТКУ. У нас є цікавий приклад „Ділового світу” – якісний і дуже технологічний проект, який дає стабільні рейтинги.

Інша справа, що стосунки з продакшнами – грошові і творчі – мають бути чітко врегульовані і чесні. У нас днями була історія. Один з продакшнів розсилав ділові пропозиції на бланку Першого Hаціонального і з фразою про знімальну групу НТКУ. В результаті адресати цих листів почали бити на сполох: НТКУ порушує закон про боротьбу з корупцією. Таких двозначностей бути не повинно.

- Чи залишається поки що принцип редакційного структурування компанії, чи буде інша структура - наприклад, по проектам? - Деякі зміни уже почалися. Системні зміни плануємо на осінь. Ціль - перейти від архаїчної системи творчих об'єднань до повноцінного проектного менеджменту. У мене є відчуття, що глядачеві потрібні не об'єднання і підрозділи, а якісні проекти. Цим і керуємося.

При цьому я не втомлююся повторювати, що ці зміни мають не зашкодити тим людям, які зараз працюють над проектами, а навпаки – полегшити їхнє життя.

- Яким чином буде відбуватися цей перехід? І чи можливий він взагалі - з точки зору обсягу власного продукту, який виробляє НТКУ?

- Такий перехід не просто можливий, а необхідний і неминучий.

- Яким чином планує менеджмент фінансувати діяльність творчої частини НТКУ, зважаючи й на статус держслужбовців працівників компанії? Чи можете ви сказати, що не буде зарплатні в конвертах? Якщо так, то яким чином плануєте досягти цього?

- Запитання – не в моїй компетенції. Згідно з Угодою про взаєморозуміння, творчий та адміністративний менеджмент компанії, ці питання розведені.

Єдине, що беруся сказати: всі зміни, які відбуваються, мають дати працівникам Першого Hаціонального не лише достойну, а й легальну зарплатню.

- Як буде фінансуватись створення продукту? Які ведуться переговори з керівництвом держави щодо цього? Яку частину планується з необхідних коштів заробляти самим? Яким чином?

- Теж не моя компетенція. Запитання, швидше, до Тараса Стецьківа. Тарас зараз приділяє цьому левову частку часу.

- Чи є уявлення у нової команди про те, яким чином екс-керівництво НТКУ заробляло чималенькі кошти, щоб потім покласти їх до власної кишені? Чи зрозумілі схеми подібного заробітчанства й чи не будуть вони знову експлуатуватись? Що сталося з тими „фірмочками”, які обліплювали НТКУ і через які проходили головні фінансові потоки?

- Як журналіст, можу сказати, що фінансове минуле НТКУ – це соковитий матеріал для розслідувань. Як громадянину, мені шкода, що КРУ, прокуратура і міліція перегорнули сторінку і залишили дуже мутне минуле компанії без адекватних висновків. По факту український глядач за свої ж податки отримав подерибанений, неефективний і неякісний канал.

Можу також сказати, що картина керівника НТКУ, який лопатою загрібає тіньові гроші у свою персональну кишеню, є неповною. Реально була вибудувана і повноцінна система підтримання життєдіяльності. Це був чи не єдиний спосіб підтримувати «штани» Першого Hаціонального.

- Яким чином будуть відбуватися фільмові закупки? Хто цим буде займатися? Як думаєте уникати зловживань і тут?

- Фільми будуть. І гарні. Канал на літо запустив кілька серіалів і уже почав привчати глядачів, що за хорошими фільмами є сенс переключатися і на Перший канал.

- Чи існують нині якісь розбіжності в баченні перспектив НТКУ у менеджменту каналу й профспілок? У баченні стратегії й тактики поточної роботи? - Серйозних розбіжностей не бачу. Та й несерйозних особливо немає. Головне нарікання, яке мені доводиться чути: мало інформації про майбутнє. Це не дивно. Дві тисячі працівників, без електронної пошти і в будівлі, на вивчення якої потрібно півжиття… Очевидно, що комунікація - це проблема. Працюємо з цим.

- Які розбіжності існують у баченні проблем укладання колективного договору?

- Системних розбіжностей не бачу.

- Чи будуть насправді дотримуватися принципи змагання під час конкурсу проектів? - Будуть. Інакше ми б не оголошували конкурс. - Які конкретні заходи є гарантом цього, окрім доброї волі?

- По-перше, умови конкурсу – рівні для всіх. По-друге, це експерти – професійні і незалежні.

- Чи не могли б ви прокоментувати появу на каналі проектів, які були поставлені в обхід заявленого конкурсу, зокрема, „Територія-А”, „Прояв часу”, й можливу появу проекту з Олександром Ткаченком? - Конкурс проектів не зупиняє життя каналу. Завдання конкурсу - залучити свіжі ідеї, а не заблокувати інші проекти.

З проектів, про які питаєте, беру на себе відповідальність за „Прояв часу” – тижневик „Інтерньюзу-Україна”. Ініціатива переходу проекту з „П'ятого каналу” на Перший була за мною. Перший же ефір програми на новому місці дав більше 1% рейтингу – для нас це чудова цифра.

- Не ставимо під сумнів якість цих програм, але чи не підриває таке волюнтаристське рішення віру працівників телекомпанії в те, що декларації щодо „прозорості, відкритості, змагальності тощо” стануть реальністю?

- Не підриває. Жоден конкурс не позбавляє керівництво каналу права на менеджерські рішення.

- Чи надаватимуться пріоритети працівникам НТКУ при відборі телевізійної продукції?

- Уже надаються. Не можу називати конкретні проекти – конкурс триває, але можу сказати, що через наші руки зараз пройшли десятки касет, паперових пропозилів щодо цікавих, на мою думку, проектів, які в нaдрах НТКУ чекали свого часу роками…

- Ваше ставлення до пропозиції профспілок створити Внутрішню професійно-художню раду НТКУ, до якої б обиралися таємним голосуванням люди з творчих об'єднань?

- Поки що ідея виглядає сирою. Чим вона буде займатися? Це буде дорадчий орган? Чи, може, як хочуть профспілки, він вирішуватиме, ставити програму в ефір чи ні? Для мене очевидно, що це повноваження менеджменту, який і відповідає за якість цих рішень.

- Тоді у який спосіб можна забезпечити громадську прозорість та професійну експертизу прийняття рішень керівництвом НТКУ?

- Через Наглядову Раду НТКУ, яка має бути сформована по-новому.

- Профспілки наполягають на проведенні атестації. Чи буде вона проходити, й у який спосіб? - Для мене є новиною те, що профспілки хочуть атестації. До цього часу вони від ідеї оцінки кадрів були, природно, не в захваті...

- Чому на тренінги з професійної майстерності запрошуються не всі працівники НТКУ, які бажають підвищити свій професійний рівень?

- Тому що забезпечити тренування для 2000 працівників складно і непотрібно. Через тренінги проходять ті працівники, кому вони принесуть найбільшу користь.

Ми знову й знову повертаємося до теми співпраці поміж менеджментом та профспілками. Вона можлива лише за умови розподілу обов'язків та відповідальності.

Прозорість означає не відмову від менеджменту, а, навпаки, підвищення його ефективності.

Роль профспілок у розробці стратегії я бачу в такій метафорі. Ми разом збираємо автомобіль. І профспілки відповідають за те, щоб у цій машині були подушки безпеки, захисні ремені, і щоб ці речі надалі працювали під час руху. Водночас, профспілки мають дати можливість менеджменту нормально керувати кермом. Інакше ми нікуди не доїдемо.

Керівництво НТКУ знає, куди їхати, і готове вести туди команду – дотримуючись всіх дорожніх правил, швидко і безпечно.

Усі матеріали з проблематики створення Суспільного мовлення в Україні та реформування державних ЗМІ „Детектор медіа” публікує за підтримки МВФ „Відродження”

Читайте також:

Закон України про внесення змін та доповнень до Закону України "Про систему Суспільного телебачення і радіомовлення України"(нова редакція)

Тарас Стецьків: «Якщо Національна телекомпанія залишиться бюджетною установою, вона не матиме ніяких перспектив» Андрій Шевченко: «У владі можуть бути люди, які не хочуть віддавати ручний контроль за «першою кнопкою». Мені їх шкода»

Тестування служби новин НТКУ завершилося Як зробити Перший національний – першим для глядачів?

Угода про взаєморозуміння із владою підписана в НТКУ(оновлено)

Адміністрація НТКУ та профспілки розпочали обговорення колективної угоди