Основні теми:


УТ-1 випуск 21:00

Політичні події повертаються на передовицю українських видань.. УТ-1 : Програма «Підсумки тижня» (випуск 21:00:04)

В Україні тривають арешти колишніх високопосадовців. УТ-1 : Програма «Підсумки тижня» (випуск 21:00:04)

Уже за тиждень українці почнуть отримувати платівки з новими цінами за спожитий цього місяця газ.. УТ-1 : Програма «Підсумки тижня» (випуск 21:00:04)

Цього тижня країна відзначала найбільше державне свято День незалежності. УТ-1 : Програма «Підсумки тижня» (випуск 21:00:04)

Гість передачі: Борис Нємцов, лідер опозиційного руху «Солідарність. УТ-1 : Програма «Підсумки тижня» (випуск 21:00:04)

Після розпад СРСР у пост-радянських країнах за лічені роки утворився клас, якого немає у жодній з розвинених держав - це олігархи. УТ-1 : Програма «Підсумки тижня» (випуск 21:00:04)

Про справи українців, що змінюють світ далі. . УТ-1 : Програма «Підсумки тижня» (випуск 21:00:04)

Почуття прекрасного немов живе в укпаїнських генах. УТ-1 : Програма «Підсумки тижня» (випуск 21:00:04)

1+1 випуск 19:30

В Україні хімічну атаку пережила цього тижня Сумщина. 1+1 : Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:00)

В Києві мають намір відмінити районні ради. 1+1 : Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:00)

Схему завезення нафтопродуктів без сплати акцизу та податків, яку вже нібито побороли, воскресили знову. 1+1 : Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:00)

Відпочинок на дикому пляжі у Криму став учора останнім для сімейної пари із російського Брянська. 1+1 : Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:00)

Карпатські вершини людям не загрожують, утім самі вони на межі катастрофи, щоправда рукотворної. 1+1 : Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:00)

Остання новація Міносвіти позбавила спокою батьків 5-річних малюків. 1+1 : Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:00)

Віце-міс усесвіту вперше за майже 60 років існування цьогоо міжнародного конкурсу в гарячу п'ятірку його краль потрапила українка. 1+1 : Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:00)

Інтер випуск 20:00

Україна отметила очередной день рождения. Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:11)

Президент одобрил десять нацпроектов. Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:11)

МВФ ставит перед Украиной жесткие условия. Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:11)

Рада соберется на внеочередное заседание. Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:11)

В Киеве могут ликвидировать райсоветы. Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:11)

Еще один экс-чиновник Тимошенко взят под стражу. Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:11)

Урожай зерновых в этом году - не рекордный. Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:11)

Украинские школьники будут учиться на год меньше. . Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:11)

Как Сталин и Гитлер Европу делили. Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:11)

ICTV випуск 18:45

19-ту річницю своєї Незалежності Україна відзначила без особливого розмаху. ICTV : Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:00)

В аеропорту «Харків» відкрили новенький термінал. ICTV : Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:00)

Передвиборча кампанія де-факто вже почалася. ICTV : Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:00)

Найпопулярніша в Україні крупа встановлює цінові рекорди. ICTV : Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:00)

Дефіцит на світовому ринку людських органів компенсують за рахунок українців. ICTV : Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:00)

Столичний Інститут культури можуть запросто закрити. ICTV : Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:00)

День Незалежності України святкували і в Брюсселі. ICTV : Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:00)

5 канал випуск 18:00

Із приголомшливим результатом повернулася на батьківщину юнацька олімпійська збірна. 5-й канал : Програма «Час новин» (випуск 18:00:00)

Чемпіоном світу стала і українська збірна МНС з пожежно-рятувального спорту. 5-й канал : Програма «Час новин» (випуск 18:00:00)

На вибори кримські татари підуть у тандемі з Рухом, а Президента просять не назначати їхніх офіційних представників. 5-й канал : Програма «Час новин» (випуск 18:00:00)

Влада Новомосковська, що на Дніпропетровщині, запропонувала підприємців відмовитися від шкідливих для довкілля пакетів. 5-й канал : Програма «Час новин» (випуск 18:00:00)

Екологічно-мистецька акція стартувала у Карпатах. 5-й канал : Програма «Час новин» (випуск 18:00:00)

ТРК Україна випуск 19:00

На первых в истории юношеских Олимпийских играх украинская команда стала третьей. ТРК «Україна» : Програма «События» (випуск 19:00:12)

На Прикарпатье прошел Праздник хлеба. ТРК «Україна» : Програма «События» (випуск 19:00:12)

Жители Донецка отмечают два праздника - День города и День шахтера. ТРК «Україна» : Програма «События» (випуск 19:00:12)

Через 10 лет Днепр превратится в болото, - уверяют экологи. ТРК «Україна» : Програма «События» (випуск 19:00:12)

Ивано-франковские музыканты провели экологическую акцию. ТРК «Україна» : Програма «События» (випуск 19:00:12)

Сборная Украины стала чемпионом мира по пожарному спорту. ТРК «Україна» : Програма «События» (випуск 19:00:12)

На агро-хозяйстве «Асканийское» надои увеличивают с помощью классической музыки. ТРК «Україна» : Програма «События» (випуск 19:00:12)

5 канал випуск 19:00

35 медалей привезла в Украину юношеская олимпийская команда. 5-й канал : Програма «Время новостей» (випуск 19:00:00)

Чемпионом мира стала и украинская сборная МЧС по пожарно-спасательному спорту. 5-й канал : Програма «Время новостей» (випуск 19:00:00)

На выборы крымские татары пойдут в тандеме с Рухом, а Президента просят не назначать сверху их официальных представителей. 5-й канал : Програма «Время новостей» (випуск 19:00:00)

Непогода минувшей ночью натворила бед в Полтавской области. 5-й канал : Програма «Время новостей» (випуск 19:00:00)

Власти города Новомосковск Днепропетровской области предложили предпринимателям отказаться от вредных для окружающей среды упаковок. 5-й канал : Програма «Время новостей» (випуск 19:00:00)

УТ-1 випуск 21:00

УТ-1 : Програма «Підсумки тижня» (випуск 21:00:04)
29.08.2010 7:30:15

Сюжет № 1
21:01:30-21:02:14 (час ефіру)
Андрій СМІЯН, ведучий: Сезон відпочинку і великих свят закінчився. Політичні події повертаються на передовицю українських видань. Від завтра починає свою роботу парламент, депутатів викликали з відпусток на 8 днів раніше запланованого. З такою ініціативою виступила коаліція. На порядку денному три питання. Зокрема, - зміни до нещодавно ухваленого Закону «Про місцеві вибори». Більшість хоче скасувати норму за якою, щоб виставити свого кандидата політична сила має бути зареєстрованою щонайменше за рік до волевиявлення. Також до складу тер виборчкомів хочуть ввести представників від політ сил, що не представлені в парламенті. Крім того, депутати у терміновому порядку вирішуватимуть як захистити населення від наслідків підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги.

УТ-1 : Програма «Підсумки тижня» (випуск 21:00:04)
29.08.2010 7:30:15

Сюжет № 2
21:02:15-21:03:39 (час ефіру)
Андрій СМІЯН, ведучий: А от працівникам Генпрокуратури цього літа було не до відпочинку. В Україні тривають арешти колишніх високопосадовців. Загалом, за гратами уже з десяток осіб. Цього тижня у СІЗО опинився перший заступник міністра оборони в уряді Юлії Тимошенко Валерій Іваненко. Військова прокуратура звинувачує його у незаконному продажі майна Феодосійського судомеханічного заводу. Раніше затримали колишню першу заступницю голови Держказначейства Тетяну Грицун за порушення під час приватизації Одеського припортового. Екс-першого заступника глава «Нафтогазу» Ігоря Діденка за розтрату 11-ти мільярдів кубометрів газу, екс-главу Держмитниці Анатолія Макаренка за оформлення того ж блакитного палива. Порушено кримінальні справи проти екс-посадовців Держкомрезерву. Зокрема, за гратами колишній заступник глави відомства Микола Сінковський. У полі зору прокуратури і столична влада. У слідчому ізоляторі заступник гендиректора «Київпастрансу» Володимир Асадчев, начальник главку охорони здоров'я Людмила Качурова, ген директор «Київміськбуду-2» Сергій Кущ. За даними Генпрокуратури, усього проти київської влади порушено близько 20-ти справ. Деяких посадовців затримати не вдалося. У розшуку екс-міністр економіки Богдан Данилишин, - йому інкримінують махінації з закупівлями для аеропорту «Бориспіль», шукають і екс-заступника голови столичної держадміністрації Дениса Басса і начальника управління Київради з питань землеволодіння Світлану Мокєєву.

УТ-1 : Програма «Підсумки тижня» (випуск 21:00:04)
29.08.2010 7:30:15

Сюжет № 3
21:03:44-21:08:56 (час ефіру)
Андрій СМІЯН, ведучий: Уже за тиждень українці почнуть отримувати платівки з новими цінами за спожитий цього місяця газ. Субсидії, державну допомогу у зв'язку з подорожчанням соціальні служби мають остаточно нарахувати до завтра. Такий строк відвів уряд. На кінець тижня від людей надійшло уже більш як 300 тисяч заяв. Однак знову знайшлися бюрократичні граблі, які мало не звели нанівець прагнення максимально спростити цю процедуру. Що поставило під загрозу урядову кампанія і як усе ж отримати субсидію дізнавався Сергій Сиволап.

Сергій СИВОЛАП, кореспондент: Понад 9 мільйонів листів-роз'яснень розіслали по всій Україні соціальні служби. Основні адресати пенсіонери. В листах заяви на отримання субсидії та зразок як її заповнювати, перелік документів і навіть конверт із зворотною адресою. Алиш Мамедов мешкає у селі Кип'ячка, що на Київщині, має статус інваліда. Каже, що і раніше міг би отримати субсидію, однак не хотів бігати по десятках інстанцій, щоб зібрати довідки.

Алиш МАМЕДОВ, житель с. Кип'ячка: «Это конечно удобней намного, что прислали, заполни и все. Не надо нигде кататься».

Сергій СИВОЛАП, кореспондент: У родині Алиша три особи. Окрім нього працюють ще батьки, отримують загалом 2400 гривень. Це мусить бути занесено у заяву разом з довідкою про доходи за 6 місяців. Спеціалісти вирахували, що платити за газ родина повинна не більше 390 гривень на місяць. В опалювальний сезон Мамедови використовують приблизно 600 кубів газу щомісяця. За нинішніми тарифами це коштує майже 670 гривень. Різницю компенсуватиме держава.

Василь НАДРАГА, міністр праці та соціальної політики України: «Ми ставимо завдання, щоб представники влади, в тому числі і місцевої влади допомогли нашим управлінням соціального захисту, разом з житлово-комунальними службами, разом з газовиками, енергетиками з'явитися в кожному селі і зібрати пропозиції від наших громадян щодо оформлення».

Сергій СИВОЛАП, кореспондент: Заповнений родиною пакет документів спочатку потрапляє в районне управління праці і соціального захисту. Першими його відкривають у відділені зі звернень громадян. Тут же надсилають запити до відповідних служб, - скільки родина споживає газу та електроенергії. Далі течка йде у наступний відділ призначення субсидій. Якщо справа ідеальна, то впродовж 10-ти днів субсидія нараховується. Як правило, у сільській місцевості ідеальних справ не буває.

Наталія БІЛЕЦЬКА, начальник відділу управління праці та соціального захисту Миронівської РДА: «Отримавши в 5-ти денний термін відповідь із сільської ради, ми бачимо, що сільська рада дає довідку, що зареєстровано в даному помешканні 2 особи, ще й внучка. Сільська рада робить акт обстеження і ми прикладаємо його до справи, що дана внучка в помешканні зареєстрована, але не проживає. Тобто, ми можемо внучку до уваги тут не брати».

Сергій СИВОЛАП, кореспондент: Не одну таку довідку надав вже органам соціального страхування голова сільської ради Кип'ячки Василь Добросько.

Василь ДОБРОСЬКО, сільський голова с. Кип'ячка: «П'ятеро прописано, а проживає три. Значить три чоловіки фактично і отримують субсидію».

Сергій СИВОЛАП, кореспондент: Такі справи розглядають спеціальні комісії створені при райдержадміністраціях. Однак, насправді районне управління соціального захисту із 3-х сотень заяв змогло нарахувати всього 5 субсидій. Бо в неопалювальний сезон середнє споживання газу по району складає дещо більше 18 кубів і виходить, що немає чого компенсувати. Тож селяни, відправивши документи на субсидії, отримували листи про відмову з рекомендацією звернутися пізніше. Їм доводилося другий раз втягуватися в бюрократичну процедуру від якої держава намагалася їх позбавити.

Микола АЗАРОВ, Прем'єр-міністр України: «Мушу зазначити, що заходів, яких ми вжили недостатньо. Це в першу чергу стосується якості проведеної на місцях інформаційно-роз'яснювальної роботи щодо можливості отримання державної допомоги. А інформація про можливості заощадити сімейний бюджет повинна дійти до кожної родини. Тому наполягаю, щоб наступного тижня було розгорнуто тотальну інформаційно-роз'яснювальну роботу з використанням всіх інформаційних ресурсів в центрі і в регіонах».

Сергій СИВОЛАП, кореспондент: І вже на кінець тижня міністерство ухвалило рішення скасувати всі бюрократичні неузгодженості в нарахуванні субсидій для сільського населення. Всі справи, які вже заведені і зареєстровані будуть дійсними і на початок опалювального сезону.

Михайло КУХАР, речник міністерства парці та соціальної політики: «Заяви, котрі люди вже прислали, ми зараз видаємо наказ, що вони зараз залишаються чинними і накопичуються в органах соцзахисту до початку опалювального сезону, коли вони знову будуть пере розглядатися і людям, які мають на це право будуть нараховані по ним субсидії».

Сергій СИВОЛАП, кореспондент: Синоптики обіцяють холодний жовтень і відтак, опалювальний сезон може початися раніше. Рішення про це приймають місцеві органи влади. Поки що важко сказати у яку суму державі обійдеться субсидування населення України, адже в країні запроваджено найнижче в Європі співвідношення між доходами громадян і часткою, яку вони мають сплачувати за комунальні послуги.

УТ-1 : Програма «Підсумки тижня» (випуск 21:00:04)
29.08.2010 7:30:15

Сюжет № 4
21:08:57-21:14:36 (час ефіру)
Андрій СМІЯН, ведучий: Цього тижня країна відзначала найбільше державне свято День незалежності. 19 років тому припинив своє існування Радянський Союз. Після його розпаду кожна з 15-ти республік пішла своїм шляхом. Одні зосередилися на економічному зростанні, другі на інтеграції до євро спільноти, а треті так і не змогли подолати післяперебудовну кризу.

Михайло ПРУДНИК, кореспондент: Держава, яка займала колись 1/6 суші розпалась на 15 малих та великих, але незалежних держав. Розвиваються вони по-різному, а отже і рівень життя громадян у них не однаковий. Нині середня зарплата в країнах колишнього Радянського Союзу різниться в 15 разів. Порівняльна таблиця виглядає так: найнижчі прибутки серед колишніх радянських республік у Киргизстані та Таджикистані 126 та 75 доларів відповідно. Найкраще заробляють у країнах Прибалтики. Наприклад, в Естонії середня зарплата становить 1167 доларів, у Латвії та Литві трохи менше як тисячу. Утім з такою високою зарплатою прибалти живуть досить важко. Адже ціни в них європейські, а зарплати до них все ж не дотягують.

Далія ГРИБАУСКАЙТЕ, президент Литви: «Ми маємо зрозуміти, що Європа не може жити сама і бути відсторонена від глобальних процесів. Ми маємо створити механізми та інститути, щоб своєчасно передбачати складні ситуації і без труднощів долати негаразди».

Михайло ПРУДНИК, кореспондент: Про європейські прагнення заявили ще кілька країн колишнього СРСР. Серед них Грузія, Україна та Молдова. Кишинів зробив це лише торік, коли до влади прийшли проєвропейські політичні сили.

Влад ФІЛАТ, прем'єр-міністр Молдови: «Відносини між Молдовою та міжнародною спільнотою виходять на новий рівень. Змінився час. Молдова заслуговує на інше сприйняття. Нині це вже країна, яка вже відкрита до діалогу і поважає демократичні цінності. Саме тому ми готові зміцнювати наші відносини і бути стабільними».

Михайло ПРУДНИК, кореспондент: У Білорусі з 94-го року при владі Олександр Лукашенко. Тривалий час головним партнером цієї країни була Москва. Росія та Білорусь навіть декларували себе як союзні держави. Утім цього року між Мінськом та Москвою почалося справжня інформаційна війна. Тепер на російському телебаченні виходять програми з критикою «бацьки». Йому закидають переслідування опозиції та організацію політичних вбивств, тож Лукашенко шукає нових союзників і зокрема в Латинській Америці. Нині він товаришує із президентом Венесуели Уго Чавесом .

Олександр ЛУКАШЕНКО, президент Білорусі: «Сегодня и Чавес, и другие наши добрые друзья, заявили о том, что не переживайте, сколько вам надо кредитов и не под коммерческий процент мы вам дадим».

Михайло ПРУДНИК, кореспондент: У країнах Азії Туркменістані, Таджикистані, Узбекистані, Казахстані після локальних заворушень на початку 90-х до влади прийшли лідери, які обіймали партійні посади за Радянського союзу. Відтоді президент змінився лише в Туркменістані. Після смерті Сапармурата Ніязова до влади прийшов більш поміркований Гурбарнгули Бердимухамедов, який скасував культ особи туркменбаші. В Азербайджані з 93-го року правив Гайдар Алієв. Перед смертю він передав владу сину Ільхаму, тим самим створив перший і поки що єдиний на теренах СНД прецедент спадковості влади. Попри все це більшість республік Центрально Азії завдяки покладам природніх ресурсів змогли швидко налагодити співпрацю з зарубіжними партнерами і потіснили з ринку енергоресурсів колишнього монополіста - Росію.

Абдула ГУЛЬ, президент Туреччини: «Ми активно співпрацюємо в широкому спектрі питань з Азербайджаном. З часом наші можливості лише збільшуються. Нині відкриваються широкі перспективи для глобальних економічних проектів і ми працюватимемо разом для їх втілення».

Михайло ПРУДНИК, кореспондент: Утім, на рівні життя людей економічні здобутки азійських держав не дуже позначилися. За межею бідності значна частина населення. Зокрема, в Туркменістані це 30%, гірші показники лише в Грузії та Україні, де 31 і 35% громадян відповідно можна вважати жебраками. Не поталанило і сильним лідерам не тільки Киргизстану. Аскар Акаєв не втримав владу під час Революції тюльпанів 2005-го року. Президентом став Курманбек Бакієв, один з лідерів тодішніх протестів. Але в квітні цього року за подібних обставин його також усунули з високої посади. Політичне протистояння в Киргиз стані триває і досі. По-суті, країна перебуває в стані громадянської війни.

Токтош АЛУНБЕТОВ, протестувальник: «Ми не визнаємо цей уряд, бойкотуватимемо парламентські вибори, які проходитимуть восени».

Михайло ПРУДНИК, кореспондент: Росія розвивалася за власним сценарієм. Спочатку відбулася лібералізація політичної системи за президентства Бориса Єльцина. Утім, з передачею влади Володимиру Путіну політичне та економічне життя в країні стало адміністративно підпорядкованим. Ці кроки дали білокам'яній зберегти темпи економічного зростання і забезпечити відносно невеликий рівень безробіття. Нині в Росії він становить трохи більше як 8%. Для порівняння в Литві та Естонії - понад 13, а в Грузії більше як 16% громадян не мають роботи. Опозиція в Росії під тиском Кремля значно послабила позиції. Її мітинги зазвичай забороняють, а тих, хто таки збирається розганяє міліція. Найбільш неспокійно в Росії через періодичні теракти. Це відголоски двох чеченських кампаній, - бойових дій між урядовими військами та невизнаною чеченською республікою Ічкерія. У період з 94-го року до тепер у цих конфліктах загинуло понад 120 тисяч людей. І не лише військових, а й мирних жителів. Такою є офіційна статистика. Попри це Москва підтримує сепаратистські республіки Південної Осетії та Абхазії, які вирішили відокремитися від Грузії. Воєнне протистояння між Росією та Грузією у серпні 2008-го яскравий тому приклад. Зберегти єдність колишніх радянських республік не змогла і організація, яка мала їх об'єднати. Співдружність незалежних держав виявилася практично недієздатною. Її учасники надто різні в цілях і можливостях, щоб разом вирішувати складні питання.

УТ-1 : Програма «Підсумки тижня» (випуск 21:00:04)
29.08.2010 7:30:15

Сюжет № 5
21:14:37-21:20:15 (час ефіру)
Андрій СМІЯН, ведучий: Ми зв'язалися Інтернетом з одним з керівників російського опозиційного руху «Солідарність» Борисом Нємцовим. Здравствуйте, господин Немцов.

Борис НЄМЦОВ, лідер опозиційного руху «Солідарність: «"Добрый вечер"

Андрій СМІЯН, ведучий: Господин Немцов, после распада Советского Союза прошло 19 лет. Страны, которые входили в Союз и развивались примерно одинаково, пошли своими дорогами. Кто, по вашему мнению, лучше всех использовал этот период для развития?

Борис НЄМЦОВ: «Я думаю, что Прибалтийские страны лучше использовали. Они стали членами Евросоюза, Эстония входит в зону евро, они вошли в НАТО».

Андрій СМІЯН, ведучий: Жителям стран, которые сейчас вошли в НАТО, которые по вашему мнению, все-таки использовали потенциал для развития, им сейчас жить не так сладко. Они уезжают, например, в другие страны Европы. Почему?

Борис НЄМЦОВ: «Ну, я вам скажу так, они практически никто не едут ни на Украину, ни в Россию. То, что они уезжают в Великобританию, Германию, во Францию - это понятно, конечно уровень жизни Латвии, Эстонии и Литвы гораздо ниже чем в западной Европе. На самом деле тот факт, что они имеют эту возможность, на мой взгляд, свидетельствует о том, что они добились определенного успеха».

Андрій СМІЯН, ведучий: Россия после распада Советского Союза имела, наверное, самый лучшее стартовые позиции. Потому что там были большие запасы полезных ископаемых, отличный кадровый, научный потенциал. Использовала ли Россия в полной мере свои преимущества?

Борис НЄМЦОВ: «Мы все возможности до конца не использовали. У нас обогатилась довольно узка я группа граждан. Большинство граждан живет довольно бедно, а уровень жизни в стране абсолютно не соответствует тем возможностям, которые в России есть».

Андрій СМІЯН, ведучий: Господин Немцов, давайте вернемся к Украине. По вашему мнению, какие главные промахи за этот период Украины?

Борис НЄМЦОВ: «Ну, я бы начал все-таки с чего-то хорошего, а не с плохого. Україна - демократия. Во-вторых, Україна исторически свой сделала выбор европейский. И слава Богу, что вы этот выбор сделали. Безусловно, Україна оказалась в тисках экономического кризиса и здесь недоразвитость рыночных структур украинских, высокая коррумпированность украинской жизни, отсутствие независимых судов украинских, отсутствие серьезной такой и честной конкуренции сыграло с украинской жизнью и украинским народом очень злую шутку. Тем не менее, мне представляется, что общий (НРЗБ) несмотря на ухабистость вот этой дороги, по которой вы идете, этот трен правильный».

Андрій СМІЯН, ведучий: Лидер российских коммунистом Геннадий Зюганов недавно опять говорил о реинкарнации СРСР. По вашему мнению, возможно ли возрождение нового Союза?

Борис НЄМЦОВ: «Ну, это старческий маразм. Никакой реинкарнации невозможно. Империи распадались - это правда, Британская империя распалась, Французская империя, Испанская, Советский Союз распался. Но я ни разу не слышал, чтобы империи потом вдруг реинкарнировались. Такого быть не может. Мне представляется, что нет ни одной серьезной политический силы в вашей стране, которая бы выступала за воссоздание Советского Союза. Даже, мягко говоря, маргинальная Витренко и то за это не выступает, я уже не говорю про серьезные партии, там партия Януковича, партия Тимошенко, Ющенка, Тигипка, Яценюка и остальных».

Андрій СМІЯН, ведучий: Господин Немцов, с точки зрения перспективы, какие страны пост-советского пространства сейчас в более выгодном положении? Вот давайте попробуем взглянуть в ближайшее будущее лет этак на 10 вперед.

Борис НЄМЦОВ: «Вы удивитесь, если я скажу, что в лучшем положении Беларусь. В Беларуси всего одна проблема - это Лукашенко. Я убежден, что после того как с ним разберется белорусский народ, Беларусь будет стремительно интегрирована в европейские структуры. Это сравнительно маленькая страна, это страна моноэтническая, страна, где нет различий между западом и востоком, страна где нет особой ксенофобии и уж тем более тоталитаризма. Что касается перспектив Украины, то мне кажется, что путь в Европу будет гораздо сложным и тернистым, страна разделена исторически, политически, географически как угодно и это серьезная такая проблема, которую все и в Украине понимают, и за пределами Украины. Вам будет трудно. Труднее всего конечно России. Страна, страдающая имперским синдромом, страна у власти которой находятся чекисты, страна с запредельными амбициями и одновременно, являющимся сырьевым придатком. У нас гораздо больше проблем, чем у Беларуси и Украины».

Андрій СМІЯН, ведучий: Господин Немцов, далее в нашей программе мы будем говорить о таком явлении как «олигархи» и их влияние на развития государства Україна. Хочется услышать ваше мнение по этому поводу. Вот к примеру, чем отличаются российские олигархи от украинских. И то, что они вообще существуют хороши для наших стран или нет?

Борис НЄМЦОВ: «Ну, олигархи - это сращивание бизнеса и власти. Это очень плохо. Это коррупция, это монополизация, это ввысоке цены, это нищета, это безработица. Поэтому чем быстрее мы с этой историей разберемся, тем будет лучше».

Андрій СМІЯН, ведучий: Спасибо. Ми розмовляли з одним із керівників російського опозиційного руху «Солідарність» Борисом Нємцовим. Дякую вам, пане Нємцов.

УТ-1 : Програма «Підсумки тижня» (випуск 21:00:04)
29.08.2010 7:30:15

Сюжет № 6
21:20:16-21:26:10 (час ефіру)
Андрій СМІЯН, ведучий: Отже, після розпад СРСР у пост-радянських країнах за лічені роки утворився клас, якого немає у жодній з розвинених держав - це олігархи. Від моменту здобуття Україною незалежності вітчизняні багатії кардинально змінили свій образ із таємничих підприємців, що асоціювалися з криміналом, перетворилися на законнослухняних і досить публічних людей. Олігархи усе частіше стають меценатами, - відбудовують історичні пам'ятки, відкривають музеї, розвивають інфраструктуру. Зокрема, до ЄВРО-2012. одні називають їх національним надбанням, а інші - ворогами народу. То які ж вони українські олігархи, - з'ясовувала Тетяна Кухоцька.

Тетяна КУХОЦЬКА, кореспондент: Якщо заводи, пароходи та інше майно ста найбагатших українців перевести у гроші, то «Укрзалізниці» знадобилося б 5 вантажних вагонів, щоб помістити 66,5 мільярдів доларів. Перша двадцятка з тих, хто зараз знаходиться в сотні найбагатших заробили свої перші мільйони ще в середині 90-х

Віталій СИЧ, редактор журналу: «Большинство людей, который сложили очень большие капиталы и которые владеют очень большим состоянием, это люди, которые удачно приватизировали, скажем так «приватизировали» государственные предприятия в 90-х"

Тетяна КУХОЦЬКА, кореспондент: Н а початку 90-х саме проводили повсюдну приватизацію державного майна. Кожному українцеві видавали ваучери. Їх можна було обміняти на акції підприємств. Прості українці не знали, що робити з ваучерами. Але саме завдяки цим папірцям в Україні народився великий бізнес.

Михайло ЧЕЧЕТОВ, голова фонду Держмайна (2003-2005рр): «Предприимчивые люди, они как бы, скупали в кучу эти ваучеры для того, чтобы получить контроль над предприятием».

Тетяна КУХОЦЬКА, кореспондент: На початку 90-х за контроль над державними підприємствами конкуренти вбивали один одного. У бізнесових війнах полягли колись впливові багатії - Вадим Гетьман, Євген Щербань, Ахат Брагін. Їхніх вбивць не знайшли і сьогодні. Ще одна особливість того часу - переважна більшість новоспечених бізнесменів намагалися швидше продати приватизовані підприємства, а гроші вивезти за кордон. Адже швидко набуте, так само могло швидко піти з рук. Леонід Кравчук був президентом в період первинного дикого накопичення капіталу. Каже, Україна стояла перед вибором, - непрацюючі підприємства продавати або чужим, або своїм бізнесменам. Тому його без перебільшення можна назвати батьком українських олігархів.

Леонід КРАВЧУК, президент України (1991-1994 рр.): «Найголовніше, працює і сьогодні, це якомога ближче бути до тіла влади».

Тетяна КУХОЦЬКА, кореспондент: Сьогодні великий бізнес змушений свої активи зберігати в Україні. Підприємства не забереш з собою у валізі закордон. Саме цим експерти пояснюють те, що багато хто з мільйонерів починає дбати не тільки про свою власність, а й починає будувати соціальну інфраструктуру для тих людей, які на них працюють. Віталій Сич редактор журналу, який щороку перераховує найбагатших українців. Лише третина з них не бояться подавати інформацію про свої статки. Більшість же і до сьогодні ладні навіть гроші заплатити, тільки б співвітчизники не знали скільки в них заводів.

Віталій СИЧ, редактор журналу: «Мы не считаем деньги ни в кармане, ни на банковском счету человека, ни его обьем доходов. Мы всего лишь оцениваем его активы. Например, у вас есть там три предприятия и их рыночная стоимость 20 миллионов долларов - это и есть оценка состояния человека».

Тетяна КУХОЦЬКА, кореспондент: Проте є прошарок мільйонерів, які вже давно нічого не приховують. Ринат Ахметов, Віктор Пінчук, Ігор Коломийський, брати Суркіси, Олександр Ярославський. Прізвища знайомі чи не кожному українцеві. Вони вже кілька років намагаються переконати українців в тому, що і капіталізм буває з людським обличчям. За свої гроші будують стадіони і аеропорти, прокладають дороги і зводять музеї, словом все те, чим користуються прості українці.

Леонід КРАВЧУК, президент України (1991-1994рр.): «І вони розуміють, що якщо не будуть допомагати Україні, якщо не будуть допомагати в конкретних сферах життя, вони втратять значно більше».

Тетяна КУХОЦЬКА, кореспондент: Олександр Ярославський за даними журналу «Кореспондент» володіє майже 8 сотнями мільйонів доларів США. За останній рік 250 мільйонів гривень вклав у підготовку рідного Харкова до ЄВРО-2012, - будує аеропорт, готелі, дороги, стадіон.

Олександр ЯРОСЛАВСЬКИЙ, почесний президент ФК «Металіст»: «Лично я потратил 80 миллионов на аэропорт, долларов, и 30 миллионов долларов на стадион. У меня здесь нет ни спонсоров, ни инвесторов. Что-то я не могу их найти, хотя там многие говорят, что они спонсируют, помогают. Ну в реестре акционеров я не видел кроме себя. Рад бы был, конечно, увидеть».

Тетяна КУХОЦЬКА, кореспондент: Експерти сперечаються чи добре, що великі підприємства належать виключно українським багатіям. Якщо заводи куплять іноземці, вони модернізують виробництво, підвищать зарплати, але й скоротять робітників. А всі прибутки йтимуть закордон. І тоді навіть на ті соціальні проекти, які сьогодні будуються за приватний кошт гроші доведеться шукати в бюджеті. Сьогодні список найбагатших українців очолюють власники колись державних підприємств, - Ахметов, Коломийський, Боголюбов, Живаго. Проте серед сотні найбагатших українців вже з'являються люди які власний бізнес побудували з нуля. В жодній країні світу немає схожих олігархів на українських. Вони не просто багаті. Це люди, які досить тісно дружать з будь-кою владою і вміють з цього отримати зиск. У Польщі, Чехії, на Балканах, вже не кажучи про Європу, олігархів немає як класу. В Росії ж залишились лише дуже лояльні до влади. Тим часом, українські, здається, ситуація навіть кардинально щоп'ять років почувають себе непогано, навіть знаходять час та можливості допомагати іншим.

УТ-1 : Програма «Підсумки тижня» (випуск 21:00:04)
29.08.2010 7:30:15

Сюжет № 7
21:26:11-21:31:39 (час ефіру)
Андрій СМІЯН, ведучий: День незалежності це ще й привід подумати чого ми досягли за усі ці роки. Коли наша журналістка Ксенія Поважна шукала відповідь на це непросте питання, то виявилось, що поряд із щоденним негативом є речі, люди, їх досягнення, якими може пишатися уся нація. Про справи українців, що змінюють світ далі.

Ксенія ПОВАЖНА, кореспондент: Гра з національним колоритом та назвою «Козаки» підкорила геймерів майже 40-ка країн світу. Зроблено це теж в Україні. Ми знаходимось у свята-святих шанувальників комп'ютерних ігор. Тут народжуються інші світи. Компанію, яка сьогодні представляє Україну у світі створив 16-річний підліток. Вже у 19 років Сергію Григоровичу його дітище гра «Козаки» принесла сто мільйонів гривень сумарного прибутку.

Сергій ГРИГОРОВИЧ, керівник компанії, розробник комп'ютерних ігор: «Тот мир виртуальный, он все таки, действительно, честнее и он разработан под то, чтобы можно было получить счастье. В отличии от реального мира. Этот мир не разработан для того, чтобы быть счастливым».

Ксенія ПОВАЖНА, кореспондент: Сергію тепер 31 і він вважає себе щасливим. Попри успіх та гроші мільйонер щодня вправно ходить на роботу. Григорович не зупиняється - знову і знову створює щось нове. Вже зібрав команду професіоналів, заснував видавництв «Сталкер», весь час вигадує нові ігри. Тут зібрались зірки світового кіно та шоу-бізнесу. Всі вони аплодують Україні. Це кадри 2006-го року. Офіційна церемонія нагородження премією американської академії. Українській компанії «Фільмотехнік» вручають аж два «Оскари» за науково-інженерні досягнення. Перша статуетка за розробку операторського крана «авторобот» зі стабілізуючою панорамною голівкою «флайт хед». Пристрій з кінокамерою можна кріпити до будь-якого засобу, що стрімко рухається., дистанційно керувати зйомкою і за будь-яких обставин отримувати стабільне зображення. Другий «Оскар» за операторські крани - їх американці шанували за оригінальність та над легкість конструкції. Найбільше виліт стріли до 25 метрів та можливість встановлення у важкодоступних місцях. За допомогою цих винаходів знімали «Титанік», «Пірати Карибського моря», «Бригаду» та інші фільми.

Анатолій КОКУШ, директор ТОВ «Фільмотехніка»: «Нашу фильму уже знают все. Мы сейчас выставляемся практически на всех выставках, мы сейчас готовимся в Мюнхен и они знаю, что мы привозим всегда новое. Мы никогда не выставляем одно и тоже два раза. Мы двигаем кинотехнологии одними из первых, а потом уже нас начинают копировать и причем, особенно здесь копируют и на западе тоже все».

Ксенія ПОВАЖНА, кореспондент: Зараз українські винахідники працюють над стрічками «Трансформери» із Майклом Блеєм, «Боєвий кінь» зі Стівеном Спілбергом і продовженням «піратів Карибського моря». Крім цього, пристрої «Фільмотехніка» використовують на зйомках Євробачення, Міс Всесвіт та багатьох інших проектів. Квітень цього року. Українські медики роблять унікальну операцію 3-місячній Марічці. Такого в світі ще не робили ніколи. Але вони й гадки не мають про те, що перші. Зараз головне зберегти життя. У дівчинки рідкісна вроджена вада серця та гігантська пухлина печінки. Операція тривала цілий день. В операційній працювали 3 кардіохірурги, 3 хірурги онкологи та інші фахівці медики. Кожен удар цього маленького серця міг стати останнім, а воно б'ється і досі.

Ілля ЄМЕЦЬ, директор науково-практичного центру дитячої кардіології: «Ця дитина має право на життя як здорова людина».

Ігор ЩЕПОТКІН, директор Національного інститут раку: «Мы с Ильей Николаевичем Емцем поняли, что мы на пороге нового направления и мы уже едем по пути того, что мы пытаемся, оказывая помощь детям, объединить наши знания онкологов и кардиохирургов. Мы знаем, что какие перспективы ноые перед нами открыты и вообщем, нас это вдохновляет».

Ксенія ПОВАЖНА, кореспондент: Два українські професори, обидва серед кращих у своїй справі, обидва мають чималий досвід роботи у провідних клініках світу. Від своєї держави особливих нагород та подяк не отримували.

Ігор ЩЕПОТКІН, директор Національного інститут раку: «Нам награда основная, это то, что ребенок жив. Когда я вижу это шевелящееся тельце маленького ребенка, который улыбается, машет ручками, который кушает - вот для меня это награда».

Ксенія ПОВАЖНА, кореспондент: Центр дитячої кардіології готується до щорічного світового конгресу медиків у Женеві. У вересні світу представлять нове відкриття - використання пуповинної крові самого пацієнта для операції у перші дні життя дитини. Досі таких дітей не оперували. Тепер і вони отримали шанс на життя. Цих дуже різних людей поєднує одна річ - усі вони мають можливість покинути Батьківщину та грітися в променях світової слави як це зробили тисячі геніальних українців розкиданих по планеті. Але...

Анатолій КОКУШ, директор ТОВ «Фільмотехніка»: «Я патриот Украины, я здесь родился. Я считаю себя патриотом. И на выставках мы везде пытаемся позиционировать себя как украинские изделия. Даже последние устройство, которое мы выставляли в Лас-Вегасе назвали «Ukraine».

Сергій ГРИГОРОВИЧ, керівник компанії, розробник комп'ютерних ігор: «Знаете, человек родился и по определению должен любить маму. Вот как-то по определению - любишь и все. Вот здесь это тоже самое».

Ілля ЄМЕЦЬ, директор науково-практичного центру дитячої кардіології: «Канадійська дитина або австралійська дитина вона без мене там не помре, там їй допоможуть відчувати себе щасливою дитиною. Те що я роблю зараз тут..."

Ігор ЩЕПОТКІН, директор Національного інститут раку: «Постарайтесь меня понять. Я вернулся сюда из США, потому что я люблю свою страну».

УТ-1 : Програма «Підсумки тижня» (випуск 21:00:04)
29.08.2010 7:30:15

Сюжет № 9
21:36:12-21:42:20 (час ефіру)
Андрій СМІЯН, ведучий: З огляду на все сказане ще парадоксальніше виглядає любов українців до мистецтва. Почуття прекрасного немов живе у наших генах. Картинами українських художників милується увесь світ, українські книги задаровують мільйони читачів, а наша музика перемагає на міжнародних конкурсах. Парадоксально, але факт, - переконалася Тетяна Мельниченко.

Тетяна МЕЛЬНИЧЕНКО, кореспондент: Їй 35, але вона уміє по-дитячому дивитися на світ дорослих, її картини розкуповують швидше, ніж вона встигає намалювати. І саме завдяки їй європейці побачили Україну юною, милою і романтичною. Гапчинську називають продавцем щастя. Його шматочки розлетілися по всьому світу, і навіть опинились у приватних колекціях Ніколя Саркозі та Лучано Павароті. А серед українського бомонду практично не залишилось нікого, хто б не спокусився на янголят з дитячими обличчями. Зараз картини Гапчинської найдорожчі серед сучасних українських художників. Якби вони коштували дешевше, ця галерея завжди б пустувала. А Гапчинська чудово пам'ятає ті часи, коли на прожиття доводилися заробляти манікюром по 20 гривень і ті, коли перші картини купували по 70 доларів.

Євгенія ГАПЧИНСЬКА, художниця: «Есть работы, которые я знаю, что я продам там за 100 тысяч долларов. Есть случаи, когда я отпускаю за другую цену, когда человек говорит, что я не могу без нее жить».

Тетяна МЕЛЬНИЧЕНКО, кореспондент: Зараз робити Гапчинської найкраща інвестиція. З року в рік ціна на них зростає. Але купують їх тому, що просто не можуть відвести очей.

Євгенія ГАПЧИНСЬКА, художниця: «Люблю каждого человека искренне, который покупает мои картины, благодарна так, что вот, готова ноги целовать. Потому что я искренне не понимаю за что нравиться мои картины. Мне они нравиться как маме нравятся ее дети».

Тетяна МЕЛЬНИЧЕНКО, кореспондент: Гапчинська щиро закохана у мистецтво і знає як заразити цією любов'ю інших. Їй не раз пропонували поміняти Україну, але вона каже, - там не змогла б малювати таке.

Євгенія ГАПЧИНСЬКА, художниця: «Это даже не патриотизм. Скорее я ощущаю здесь комфорт, просто как любой человек, который вырос в этой стране».

Тетяна МЕЛЬНИЧЕНКО, кореспондент: Його казка «Ліза та її сни» з малюнками Гапчинської от-от з'явиться на прилавках Іспанії та Великобританії. Видавець Іван Малкович теж міг би спокійно працювати у Європі чи Америці, але він навіть на уявляє як, бо саме живучи тут він родить українську книжку популярною закордоном.

Іван МАЛКОВИЧ, директор видавництва «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-А»: «Українське видання - це не найлегше, що є на світі, але це надзвичайно цікаво».

Тетяна МЕЛЬНИЧЕНКО, кореспондент: Дитяче видавництво «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» побачило світ у 92-му, коли незалежна Україна лише спиналася на ноги. А вже за кілька років своїм «Котиком та півником» узяло штурмом Америку.

Іван МАЛКОВИЧ, директор видавництва «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-А»: «Це було перше, що в нас купило величезне американське видавництво. Ні в кого воно не купувало і вони писали, що ці малюнки дуже слов'янські, вони не писали українські в рецензіях, тому що вони не знали ще України, 96 рік. Вони ще плутали її».

Тетяна МЕЛЬНИЧЕНКО, кореспондент: За 18 років видавництво Малковича встигло стати першим у Східній Європі чиї права на книжки придбали 20 країн світу, - від Англії до Сполучених штатів. «Снігова королева» в українській обкладинці і з малюнками художника Владислава Єрка стала лідером продажу провідного британського видавництва. Пауло Коельо сказав, що це найдивовижніша дитяча книжка, яку він взагалі бачив.

Іван МАЛКОВИЧ, директор видавництва «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-А»: «Перш за все, цікавлять наші художники, а тоді вже автори. Щоб продати просто книжку для читання українську - це дуже важко. Це має бути дуже добрий англійський переклад».

Тетяна МЕЛЬНИЧЕНКО, кореспондент: Її пісні перекладають, але вони зрозумілі і без цього. Мова Руслани - це жива енергія, помножена на український колорит. Вона починали з різдвяних пісень, а потім геть здичавіла. «Дикі танці» у 2004-му підкорили Європу і змусили весь світ заговорити про Україну не лише в контексті Чорнобиля.

Руслана, співачка: «Ми зараз всі працюємо над тим, щоб наша країна мала якомога позитивні ший імідж. Для всіх вас Україна - це відкриття і я хочу, щоби моя країна відкрилася для вас дружбою, любов'ю, гостинністю, щирістю. Я би хотіла, щоби ви забули назавжди про Чорнобиль, щоби ви хотіли їхати в Україну».

Тетяна МЕЛЬНИЧЕНКО, кореспондент: Саме Чорнобиль вивів на сцену гурт «ВВ». Команда з'явилася за тиждень після трагедії. Перші роки незалежності вони вже зустріли в еміграції, бо зразу підкорили Москву, а потім і Париж. Але ностальгія за Україно ю взяла гору - за 5 років вони повернулися, будувати тут «Країну мрій».

Іван ЛЕНЬО, Олександр ЯРМОЛА, гурт «Гайдамаки»: «Зараз такі часи, що «ВВ» виступають десь закордоном і їм кажуть «О, ви з України, а «Гайдамаків» знаєте"? вони зрозуміли, що «Гайдамаки» це український «RHCP» і на дуже високому рівні. Вони всі в шоці від такого культурного підриву».

Тетяна МЕЛЬНИЧЕНКО, кореспондент: З року в рік «Гайдамаки» усе впевненіше підкорюють світовий ринок. У них ніколи не було ні модних продюсерів, ні великих грошей. Та всупереч всьому, вони завоювали Європу та Америку. Коли на український радіостанціях їх вважали неформатом, вони підписували перший в історії України контракт з міжнародним лейблом. Тепер удома вони бувають лише в перервах між закордонними гастролями, щоб знову вдихнути рідне повітря на поні груди та записати черговий альбом. Щоліта вони грають на сценах найпрестижніших музичних фестивалів і доводять - Україна не шароварщина.

1+1 випуск 19:30

1+1 : Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:00)
29.08.2010 3:00:20

Сюжет №2
19:31:55-19:37:53 (час ефіру)
Алла МАЗУР, ведуча: Ну а в Україні хімічну атаку пережила цього тижня Сумщина. Поблизу кордону з Росією буквально зразу після свят спалахнув велетенський склад отрутохімікатів. Хмара їдучого диму огорнула два села і висіла майже добу. Рятувальники не могли почати гасіння пожежі, бо не знали чим. Що зберігається на складах невідомо і досі. Отруйний непотріб туди звозили кілька десятиліть. Тара дірява, написи стерлися і таких хімічних мін тільки на Сумщині більше сотні.

Оксана СОЛОДОВНИК, кореспондент: Від цього села до складу трохи більше 2 кілометрів. Того дня люди саме поралися на городі, як небо огорнула хмара. Спершу думали - дощова. Згодом у повітрі запахло хімією. Люди відчули перші ознаки отруєння.

Жінка: «За всех переживаем. Потому что страшно. Не знаем что будет и не знаем что будем делать».

Жінка: «Сильные рези. Глаза слезятся».

Жінка: «Рвоты страшные пооткрывались у людей. Это же живая смерть».

Оксана СОЛОДОВНИК, кореспондент: У перші хвилини хімічної навали людей охопила паніка. Селяни масово скаржаться на головний біль, нудоту, запаморочення. У сільраді терміново повідомили: з домівок не виходити, підготувати документи, можлива евакуація, горить хімсклад.

Жінка: «Здесь я копала картошку вон там, выходит сосед и говорит, что ты копаешь картошку, химсклад горит. Прячься у погреб. Порося не хотело есть. Не хотели даже животные есть».

Оксана СОЛОДОВНИК, кореспондент: Спалахнули 980 тонн заборонених до використання отрутохімікатів. Ядучий дим дістався двох населених пунктів. До місця надзвичайної ситуації наближається важка техніка, велика кількість рятувальників та все керівництво району. Але до гасіння пожежі не приступають. Ніхто не знає з чим має справу.

Геннадій ВОЛИК, керівник ГУ МНСУ в Сумській області: «Була залучена наша радіологічна лабораторія для дослідження того, що там відбувається. Слава богу не діоксину, не фосгену, не фосфору, не інших які діють паралітично на мозок, на судини речовин не було».

Оксана СОЛОДОВНИК, кореспондент: Наступного ранку до гасіння пожежі готові близько 280-ти рятувальників та 11 пожежних машин. Використання води виключають, аби не спричинити посилення хімічної реакції сотень тонн невідомої отрути. В результаті пінно-порошкової атаки за три години займання ліквідували. Щодо причин пожежі розглядають кілька версій. Самозаймання від дощу та найбільш ймовірну - підпал.

Геннадій ВОЛИК, керівник ГУ МНСУ в Сумській області: «Причиною цього було проникнення людей. Той, хто займався крадіжкою, безумовно залишив чи то недопалок, чи то можливо хтось зробив спеціальний підпал».

Оксана СОЛОДОВНИК, кореспондент: Хімсклад горить не вперше. І місцеві жителі кажуть: майже 40 років наче на пороховій діжці живуть не лише вони, але й жителі прилеглих територій Білорусі та Росії. Від складу до державного кордону якихось 6 кілометрів. Про небезпеку жителі знають не з чуток.

Чоловік: «Когда перекрывали, 5 человек перекрывали крышу и все эти люди уже умерли. Их нет».

Чоловік: «Та оно воспламеняется регулярно - раз в полгода где-то. Раз в полгода горит. То, что рассказывают, что там воруют. Никто там не ворует. Там дураком надо быть чтобы туда полезть».

Оксана СОЛОДОВНИК, кореспондент: Проблема з хімскладом тягнеться ще з 70-го року. Тоді вагони з отрутою йшли сюди чи не з усього Радянського Союзу. Для зберігання перед утилізацією. Нібито поряд мав з'явитися спеціальний переробний завод. Та все завершилося створенням гігантського хімічного звалища.

Григорій ГЕН, голова Середино-Будської РДА: «Население постоянно жалуется, мы постоянно обращаемся во все инстанции. Но воз поныне там, а мы не можем этот вопрос решить из-за того, что район дотационный. Это стояло 7 миллионов, потом 15. А сегодня, я думаю, что намного больше».

Оксана СОЛОДОВНИК, кореспондент: Тисячі тонн хімічних мін нині розкидані по всій Сумщині. Фахівці налічують близько 120-ти подібних складів. Хоча насправді, - кажуть, - це більше схоже на могильники.

Іван ДУДАР, керівник відділу оперативного екологічного контролю: «По видовому составу на сегодняшний день определить что там находится конкретно. Можно и не то сказать. Химического анализа никто не знает. Какие там вещества никто не знает, не может определить потому что определить сейчас потому что все смешано, все перемешано. Старое в упаковках».

Оксана СОЛОДОВНИК, кореспондент: Незважаючи на запевнення рятувальників щодо безпека минула, селяни досі скаржаться на погане самопочуття. На випадок чергової пожежі мають на похваті засоби захисту.

Жінка: «В магазин вот шла и то взяла с собой респиратор. Потому что знаю. Боюсь чтобы не упасть по дороге».

Чоловік: «Ощущаю в горле, на языке. Так сейчас еду, оно щемит».

Оксана СОЛОДОВНИК, кореспондент: Майже у всіх будинках на вікнах набита захисна плівка. Двері зачинені, колодязі накриті поліетиленом.

Ольга Василівна, жителька с. Жихового: «Для того, чтобы как-то воду сохранить. Мы ж не знаем, что мы пьем. Нам же никто не помогает, никто не рассказывает, не было никаких экспертиз не на землю, не на воду».

Оксана СОЛОДОВНИК, кореспондент: Нині поблизу хімскладу порожньо і досі небезпечно. Знімати в їдучій атмосфері, що огортає прилеглу територію оператор зміг тільки в протигазі. Але їдка хімія все ж пощипує шкіру. Охочих охороняти хімсклад на добровільних засадах серед селян не знайшлося. Щойно поїхали рятувальники, двері заварили. Проте, як і раніше, лишилися отвори через які без великих труднощів можна потрапити у середину. На площі 230 квадратних метрів в мішках, ящиках, іржавих діжках та розсипом навалено понад півсотні різновидів отрути, яка здатна вступати в найрізноманітніші хімічні реакції. З чим доведеться боротися батальйону хімзахисту наступного разу не знає ніхто, як ніхто не може гарантувати і перемоги у цій боротьбі. Неконтрольовані хімічні заряди, розкидані Україною, здатні атакувати будь-якої миті.

1+1 : Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:00)
29.08.2010 3:00:20

Сюжет №3
19:37:54-19:42:37 (час ефіру)
Алла МАЗУР, ведуча: Тим часом полку потенційних наших захисників меншає. Якщо киянам скажімо захочеться ще колись поскаржитися місцевому депутату на біду поблизу свого будинку, незабаром бити чолом їм доведеться бити аж у раду міську, якщо достукаються. Київські депутати вирішили відмовитися від районних рад у столиці. І це стало головною політичною суперечкою тижня.

Артем АЛЬОШИН, кореспондент: У столиці більше 600 депутатів районних рад. Столичні керманичі вважають, що їх забагато і працюють вони неефективно. І через це хочуть їх позбутися. Самі ж народні обранці переконують: без них у Києві пануватиме безлад. На початку тижня депутати районних рад спокійно готувалися до чергових засідань. Однак у середу їм було уже не до поточних питань Старші товариші із Київради поставили на них хрест, звернувшись до парламенту з дозволом ліквідувати райради. Ідею озвучив заступник столичного голови Олександр Попов, який за відсутності Черновецького фактично є керівником міста. На його думку це поліпшить ефективність роботи влади, адже багато повноважень райрад давно передали Київраді. Крім того 6 із лишком сотень районних обранців проїдають за рік більше 70-ти мільйонів гривень. А бюджетні кошти треба заощаджувати. Тим паче, що працюють у районах вкрай неефективно.

Олександр ПОПОВ, в. о. голови КМДА: «Если конкретно посмотреть, то коллективная ответственность, понимаете, в тех же районных администрациях. Это неправильный подход».

Артем АЛЬОШИН, кореспондент: Правильний підхід, на думку київських очільників - це вибудова чіткої владної вертикалі. Нині в кожному з 10-ти столичних районів є власна райрада, в якій налічується близько 70-ти депутатів. Вони формують місцеву адміністрацію, яка підпорядковується їм та міським урядникам. Головною владною структурою є Київрада. За новими правилами, у районах залишиться тільки місцева адміністрація, якими керуватиме одна столична. На чолі владної піраміди залишиться Київрада. За новою схемою працюють небагато вітчизняних міст-мільйонників - Одеса, Львів, Макіївка, Миколаїв, Запоріжжя, тощо. Водночас деякі закордонні мегаполіси мають одну місцеву раду, - зауважують депутати Київради.

Олексій ОМЕЛЬЯНЕНКО, депутат Київради, голова фракції Партії регіонів: «В городе Москве городских депутатов 36. 12 миллионов населения в городе и справляются, ничего страшного».

Артем АЛЬОШИН, кореспондент: Натомість в опозиційному таборі одразу заговорили: такі вертикалі притаманні у державах з авторитарним режимом. Європа ж навпаки робить ставку на місцеве самоврядування. Тож на думку опозиції, у Києві хочу позбутися конкурентів. Адже при ліквідації районних рад місцевих виборів у столиці 31-го жовтня не буде.

Володимир БОНДАРЕНКО, народний депутат України, фракція БЮТ: «Прибирають райони для заміни керівників районів на представників одного регіону Донецького».

Артем АЛЬОШИН, кореспондент: Натомість у владних кабінетах наполягають - ніяких підкилимних причин немає.

Олександр ПОПОВ, в. о. голови КМДА: «Это категорически отрицаю. Потому что мы хотим построить систему демократичного управления городом».

Артем АЛЬОШИН, кореспондент: Утім новації столичних очільників у депутата Дніпровської райради Ярослава Горбунова викликають обурення. Мовляв якщо в його колег відберуть крісла, хто ж опікуватиметься рідним районом? Адже міські депутати не знають тутешніх проблем. На підтвердження своїх слів депутат наводить приклад сумної долі місцевого спортивного комплексу. Кілька років тому він перейшов із районної в міську власність і Київрада про нього забула.

Ярослав ГОРБУНОВ, депутат Дніпровської районної ради в місті Києві: «За этим семь лет комплекс не только перестал функционировать, он просто-напросто разграблен, разрушен и сейчас просто-напросто громадная свалка и бомжатник».

Артем АЛЬОШИН, кореспондент: Натомість районні депутати все бачать, - переконує Ярослав. Щонеділі на прийом приходить більше 10-ти людей. Допомогти вдається не всім. Щороку райони втрачають повноваження. Наприклад земельні, медичні, комунальні питання та проблеми будівництва для них - табу. Незначну ефективність місцевих рад засвідчують і в громадських організаціях. Принаймні тих, які опікуються не гуманітарними проблемами.

Жінка: «І тут якоїсь великої різниці між міською владою, районною чи державною владною насправді фактично не існує. Тобто вони реагують якщо вже дуже припекло».

Артем АЛЬОШИН, кореспондент: А про те, дехто з районних депутатів переконаний.

Чоловік: «Проблема не в системі, проблема перш за все в людях».

Артем АЛЬОШИН, кореспондент: Депутат голосіївської райради Віталій Ковальчук твердить, що владна піраміда у столиці без місцевих рад неможлива. Щоправда для підвищення ефективності роботи депутатів мають обирати за мажоритарною системою. Це коли виборці голосують за конкретних людей, а не партійний список.

Віталій КОВАЛЬЧУК, депутат Голосіївської районної ради в місті Києві: «Може треба скоротити кількість депутатів районних рад, може треба скоротити і оптимізувати видатки на існування цих органів».

Артем АЛЬОШИН, кореспондент: Тим часом у самій КМДА не приховують, що до кінця не знають, якою ж саме буде нова система влади у столиці. Принаймні про це заявив Олександр Попов. Натомість подальшу долю столичних райрад можуть вирішити вже наступного тижня. На позачерговій сесії Верховної Ради.

1+1 : Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:00)
29.08.2010 3:00:20

Сюжет №4
19:42:38-19:47:44 (час ефіру)
Алла МАЗУР, ведуча: І скандал у нафтовому царстві. Діра через яку повз державну скарбницю витікають мільйони доларів розростається на кордоні України. Схему завезення нафтопродуктів без сплати акцизу та податків, яку вже нібито побороли, воскресили знову. Майже невідома досі компанія, за даними ЗМІ, нарощує оберти. Обурені решта учасників ринку готують звернення до уряду.

Марія ВАСИЛЬЄВА, кореспондент: Партія дизпалива, завезена «Лівелою» на початку серпня без сплати податків виявилася не останньою. Дірку в кордоні загадкові імпортери проробили за допомогою кількох несподіваних судових рішень, що наділили компанію безпрецедентним пільгами. На копії митної декларації судові вердикти судові вердикти позначені спеціальними кодами, як підстава для звільнення від сплати ПДВ та акцизу. Їх митники нарахували, але як свідчить порожня графа, не стягували. Далі справа пішла швидше. Спеціалізований Інтернет-ресурс «Ойл-ньюз» з посиланням на джерело в Держмитслужбі повідомив: безподаткові постачання «Лівели» зросли в кілька разів. Загалом за 20 днів серпня компанія завезла вже понад 18 тисяч тонн дизпалива та бензину, зекономивши при цьому на податках 4 мільйони доларів. Відомі українські нафтові компанії обурені, адже податки - це третина собівартості пального. Конкурувати з тим, хто на них заощаджує неможливо. Нафтовики сподіваються привернути до проблеми увагу урядовців.

Фелікс ЛУНЬОВ, віце-президент компанії ТНК-ВР в Україні: «Нашим юристам для подобного обращения а данный момент не хватает информации исчерпывающей именно по подробностям схемы, по которой осуществлялся завоз данных нефтепродуктов. И вы можете быть уверены насколько мы ее досконально изучим всеми имеющимися у нас возможностями, способами, обращение в правительство последует незамедлительно».

Марія ВАСИЛЬЄВА, кореспондент: «Лівела» тим часом наводить мости до інших учасників ринку. Деяким із них уже запропонували посередницькі послуги. Дешеве пальне в обмін на комісійну винагороду.

Павло ОВЧАРЕНКО, голова правління «Укртатнафти»: «Был такой разговор, такой разговор состоялся в определенное время. Но я даже не вступил в переговоры потому что считаю, что это некорректно. Обращения такие были, но они не были нами, так сказать, поддержаны в этом. Я знаю, что обращались и к остальным нефтепереработчикам и крупным импортерам».

Марія ВАСИЛЬЄВА, кореспондент: Проте, - кажуть експерти, - якщо влада і далі не реагуватиме на діяльність вільних від податків імпортерів, нафтові компанії щоб не прогоріти, будуть змушені йти до «Лівели».

Сергій КУЮН, директор консалтингової групи «А-95»: «На сегодня доля налогов, которые не выплачивают эти структуры, составляет порядка 30% в структуре цены и конечно имея такое преимущество с таким товаром невозможно конкурировать. Как только рынок увидит, что эта схема работает, что ей дали зеленый свет, весь рынок будет сидеть на этих льготных поставках».

Марія ВАСИЛЬЄВА, кореспондент: Схема за якою діє «Лівела» не унікальна, - каже експерт. Її намагалися використовувати і інші. Однак митники, які відповідають за наповнення бюджету, давно виробили механізм протидії пільговикам. І чомусь тільки у випадку з «Лівелою» жодних перешкод чинити не стали.

Сергій КУЮН, директор консалтингової групи «А-95»: «То, что эта схема не работает без поддержки самых высших эшелонов власти это можно говорить абсолютно точно. И таможенники те же, они прекрасно знают и они за последние годы выработали настоящий иммунитет против таких решений, умеют их оспаривать, умеют с этим бороться».

Марія ВАСИЛЬЄВА, кореспондент: Митники, за даними з наших джерел, оскаржили судові рішення, які звільняли «Лівелу від податків. Однак незабаром чомусь забрали свій позов назад. «ТСН» уже понад тиждень безрезультатно чекає від Держмитслужби відповіді на свій запит щодо причин особливого ставлення до загадкової компанії.

Катерина ВОРОНКОВА, інспектор із зв'язків з громадськістю Держмитслужби України: «Ответ есть, я его видела собственными глазами. Но он опять на доопрацюванні, чтобы не было может там каких-то неоднозначних тлумачень. Юридических департамент этим всем занимается».

Марія ВАСИЛЬЄВА, кореспондент: Від самої фірми «Лівела», зареєстрованій у Полтаві, знайшовся лише офіс на три столи поруч із шлюбною конторою. Жінки, які там працювали заявили: вони самі з іншої фірми. А весь персонал компанії становить директор, який тільки зрідка тут з'являється.

Жінка: «У него в штате никого нет. Никого не можем больше вам предложить».

Марія ВАСИЛЬЄВА, кореспондент: Поза камерою нафтовики розповідають: «Лівелу» контролює депутат від Партії регіонів Володимир Зубик. Хоча він свою причетність заперечує. Ви взагалі займалися колись імпортом нафтопродуктів?

Володимир ЗУБИК, народний депутат України, фракція Партії регіонів: «Займався, років 5-7 назад».

Марія ВАСИЛЬЄВА, кореспондент: А зараз займаєтеся?

Володимир ЗУБИК: «Ні, зараз не займаюся».

Марія ВАСИЛЬЄВА, кореспондент: Ви до фірми «Лівела» жодного стосунку не маєте?

Володимир ЗУБИК: «Я не знаю за що ви мову ведете.

Марія ВАСИЛЬЄВА, кореспондент: Попри це, за інформацією «ТСН», учасники ринку в разі потреби готові в суді довести, що саме регіонал Володимир Зубик стоїть за фокусами «Лівели» з податками. Віце-прем'єр Сергій Тігіпко, який курує в уряді економічний блок заявив: він сам запитає митників про оборудки з пільговим імпортом пального.

Сергій ТІГІПКО, віце-прем'єр-міністр України: «Який би депутат не стояв за такими компаніями, я можу сказати: у цих компаній будуть однозначно проблеми. Тому що руйнувати ринок - це шлях в нікуди. Безумовно я дам доручення щоб швидко мені сказали по цій компанії, дали справку по цій компанії скільки ще завезено, які податки сплачені і так далі».

Марія ВАСИЛЬЄВА, кореспондент: Саме реакція влади має стати сигналом для всього ринку. Якщо вона і далі крізь пальці дивитиметься на витівки «Лівели» із законом, деякі інші компанії також почнуть потроху дрейфувати у тінь.

1+1 : Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:00)
29.08.2010 3:00:20

Сюжет №5
19:47:45-19:54:48 (час ефіру)
Алла МАЗУР, ведуча: Трагедія під сонцем. Відпочинок на дикому пляжі у Криму став учора останнім для сімейної пари із російського Брянська. Близько 30-ти кубів грунту впали на них із висоти восьми метрів. Батько і мати загинули на очах у своїх дітей. Цей пляж під Миколаївкою не єдиний на півострові, де офіційно перебувати заборонено. Про небезпеку зсувів тут знають уже років 15. Однак тисячі людей не можуть знайти собі іншого притулку на сонячному кримському узбережжі.

Кореспондент: Цього року їх приїхало більше. Так у Криму говорять про нинішній курортний сезон. Найпопулярніші туристи - росіяни та білоруси. Помити ноги в Чорному морі приїжджають навіть італійці.

Чоловік: «Вот Адриано Челентано сегодня только уехал».

Кореспондент: Директор тризіркового готелю в центрі Ялти показує двоповерховий ВІП-номер. Адріано Челентано щодня викладає за апартаменти 3200 гривень. Це лише зі сніданком. Стандартний номер на двох коштує майже тисячу гривень за добу.

В'ячеслав КУРАШИН, директор готелю: «Мы на 12% повысили цены с этого года. В связи с тем, что были повышены цены на коммунальные услуги».

Кореспондент: Крім численних готелів на відпочивальників полює приватний сектор. Будинки, квартири, сарайчики. Здається все. Марина Павлівна показує мрію студента. Диванчик, туалет, телевізор і навіть гаряча вода. Кримський олл-інклюзів лише за 200 гривень. Проте на початку серпня така хижка, як гарячі пиріжки - удвічі дорожча. Тому так дорого у власників житла тільки одна відповідь.

Марина ПУЖЛАКОВА, орендодавець: «Ялта живет вот этими 1,5 месяцами когда к нам приезжают отдыхающие. Естественно, что хозяева делают запас себе на зиму».

Кореспондент: Запастися на зиму вітамінами радить Нуран. Щойно продавши дві сливи за 6 гривень продавець розкриває секрет коштовних фруктів, які навіть у Києві дешевше ніж на півострові.

Нуран, продавець: «Все - море. Если не было моря, сюда бы не приходили».

Кореспондент: Щороку кримчани грають у свою улюблену гру - підвищимо ціни і подивимося, що буде. Переписувати цінники місцевим підприємцям навіть криза не заважає. Аукціони небаченої жадібності туристам стали набридати.

Галина, білоруска: «Цены космические. В этом году. В тех годах было намного проще. Сейчас конечно это намного дороже и выгоднее уже ездить на курорты какие-то за границу».

Сергій, українець: «Вот это в Крым приехал последний раз. За границу полететь и то намного приятнее. И сервис лучше».

Кореспондент: Боротися за клієнта у Криму не навчилися. Ця звичка залишилася з радянських часів, - скаржаться туроператори. Тому українську перлину дедалі частіше міняють на закордонні коштовності.

Тарас ДЕМУРА, директор туристичної компанії: «В Криму основна проблема - це бажання заробити всі гроші сьогодні».

Кореспондент: Тарас Демура відпочинок у Криму називає дорогим задоволенням, як для гаманця так і для нервів. Туреччина, Єгипет, Болгарія ,Чорногорія. Гарячі путівки у ці країни удвічі дешевші. Проте продаючи тури нижче собівартості у курортних країнах переконані: туристи витрачатимуть гроші на подарунки та розваги. Лише 15 років тому турецьке середземномор'я було пусткою і голим камінням. Сьогодні туризм - третій рядок у прибутках країни.

Олександр НОВІКОВСЬКИЙ, директор туристичної компанії: «Турецкое правительство предприняло очень много серьезных шагов, в том числе улучшение, вернее уменьшение налогового давления, стали появляться новые, современные, комфортабельные отели, соответственно стали появлятся современные туристы».

Кореспондент: Досвід Туреччини вивчають в Україні, - запевняють чиновники. 8 років тому навіть розробили спеціальну програму розвитку курортного регіону. Досягнення вже є.

Анатолій ПАХЛЯ, голова Державної служби туризму і курортів України: «На сьогоднішній день в Криму будується до 600 таких мініоб'єктів. Тобто це свідчить про те, що інфраструктура все-таки вона створюється».

Кореспондент: Мініоб'єкти не вирішують макропроблеми Криму - перетворення в конкурентоздатного міжнародного туристичного гіганта. Зі зрозумілим бізнес-планом та родючим інвестиційним грунтом. Створення платних пляжів навряд чи можна вважати серйозним бізнесом. Втім безкоштовних пляжів наприклад у Ялті майже не лишилося. Там переважно туристи економ-класу.

Жінка: «Люди приходят занять очередь в 6 часов утра. Вот кто пришел в семь, места уже нету».

Кореспондент: Поки у Криму дивують цінами, розкручені курорти Адріатики, Червоного, Середземного і навіть не нашого Чорного моря приваблюють новими туристичними технологіями. Готелі сімейного типу для батьків, тури у стилі хай-тек для закоханих. Сотні туристичних програм, які за ціною інколи у кілька разів перевищують сам відпочинок у стилі ол-інклюзів. Навколо пляжного туриста заробляє ціла система від фермера до науковця-археолога. І мовиться не про тисячі, а про мільйони задоволених приїжджих, готових заощаджувати весь рік аби відпочити тут наступного літа.

Чоловік: «Крым наверное не станет таким курортом, как Анталия».

Кореспондент: Український півострові буде кращим за Анталію, - оптимістично говорить голова Ялти. Цього року грошенят із бюджету підкинули.

Сергій БРАЙКО, міський голова Ялти: «В этом году было 500 миллионов. На все наши коммунальные проблемы. Еще 3-4 таких года и Крым действительно будет резко отличаться».

Кореспондент: За 19 років незалежності Криму так і не вдалося підняти рівень відпочинку до європейського, - заявляють учасники ринку. Серед причин - корумпованість дозвільної системи, відсутність правил гри і тому небажання іноземних інвесторів працювати в Україні.

В'ячеслав КУРАШИН, директор готелю: «Я во многом завидую допустим Турции. Вот даже когда на том этапе собирается строить отель, они входят в эту государственную программу, у них уже, они освобождаются от даже кредиты льготные у них идут».

Кореспондент: Пільги обіцяють і в нас уже цього року. В парламенті готують кілька законів про розвиток туристичної галузі на півострові. А поки всі, хто хоч трохи назбирав на відпочинок, вирушає витрачати гроші за кордон. При тому, що в нас під боком фантастична природна база - неймовірне поєднання гір і моря. І жодного серйозного плану в державі, як цим скористатися.

1+1 : Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:00)
29.08.2010 3:00:20

Сюжет №7
19:55:23-19:58:32 (час ефіру)
Алла МАЗУР, ведуча: Карпатські вершини людям не загрожують, утім самі вони на межі катастрофи, щоправда рукотворної. Справжню синтетичну лавину відходів породжують люди. Тамтешні краєвиди рясніють горами пластику. Щоб земля їх перетравила потрібно щонайменше 100 років, але до початку екологічної катастрофи може бути значно менше.

Алла ПАСС, кореспондент: За словами екологів, натрапити у карпатських лісах на сміття, зокрема на пластик, простіше ніж знайти у сезон гриби. А цього року, - кажуть, - вони дуже сильно вродили. Пластикові пляшки, одноразовий посуд, поліетиленові торбинки - все що цивілізація вигадала задля комфорту людини для природи Карпат уже років зо 5 - проблема номер один.

Ольга ОЛЕКСАНДРІВНА, відпочивальниця: «После нас вот хоть потоп - по такому принципу, на жаль, наші люди і відпочивають».

Алла ПАСС, кореспондент: Та пластик - не просто бруд. Це отрута тривалої дії. Виділяти у грунті небезпечні сполуки він буде сотні років. Щонайбільше на трійку оцінюють чистоту довкілля і місцеві жителі. Та й то натякають - оцінка сильно завищена завдяки природним пейзажам.

Василь МАРЧУК, керівник відділу Карпатського національного парку: «Раніше ми тільки з зони відпочинку Говерла раз в місяць вивозили сміття. Машина вивозила. Зараз раз в три дні, в тиждень. Це повний «ЗІЛ» мусору».

Алла ПАСС, кореспондент: Найвищу вершину український Карпат не рятує навіть акція вигадана працівниками Карпатського національного парку. Тому хто зніс із гори мішок сміття наступного разу на Говерлі дозволять побувати безкоштовно. Кажуть: на це клюють одиниці прихильників активного відпочинку. А це Яремча - де людно і ще чисто. За прилеглою територією стежать власники готелів, садиб та колиб. Але буквально кілька десятків метрів у ліс - звалище майже на кожному кроці. Ще гірше на берегах річок.

Віталій ЧУПАК, співорганізатор акції: «Ми поставили контейнери, вони тиждень стоять і вони майже пусті. Кидають з гір, у долину річки. Річка це все забирає. Надійні способи вивозу сміття наразі - річка».

Алла ПАСС, кореспондент: Ці молоді люди вже два тижні агітують туристів не вбивати Карпати - найперше пластиком. І попереджувальні таблички в популярних місцях відпочинку ставлять і навіть концерт у потязі Рахів-Івано-Франківськ дали. Місцевий люд пластикову проблему почав вирішувати по-своєму. Під час передсвяткових толок селяни збирають цілі гори поліетиленового непотребу. Але далі його діти нікуди. Тож його палять. І самі того не відаючи, улаштовують собі справжню душогубку.

Ігор ТИМЧИШИН, кер. відділу екологічної інспекції в Івано-Франківській області: «При його спалюванні утворюються надзвичайно шкідливі канцерогенні зокрема речовини. І він впливає на якість атмосферного повітря. Виділяються навіть важкі метали і діоксини».

Алла ПАСС, кореспондент: Мізерні штрафи, дикунська поведінка, не робоча система збирання сміття. Усе це легко перетворить зелений карпатський рай у велику вигрібну яму. І в недалекій перспективі це відбувається вже тепер. Популярність Карпат легко стане їм і вироком, якщо не запрацює бодай наявна форма закону, яка зобов'язує виробників пластикової тари її збирати та утилізовувати. Екологи кажуть: це вже питання національної безпеки.

1+1 : Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:00)
29.08.2010 3:00:20

Сюжет №8
19:58:33-20:04:04 (час ефіру)
Алла МАЗУР, ведуча: У вундеркінди із пелюшок. Остання новація Міносвіти позбавила спокою батьків 5-річних малюків. Навіть ті, хто не збирався віддавати їх у садочок, терміново шукають місця там. Або хоча б довідку, що їхня дитина здобула дошкільну освіту. Бажання влади - підняти якість освіти просто з першого класу вже паралізувало нечисленні дитсадки в Україні. І може створити серйозні проблеми для дітей у майбутньому. Бо 5 років їх треба вчити зовсім не математики та англійської.

Ірина МАРКЕВИЧ, кореспондент: Вона ще до пуття не вміє говорити, а вже рахує до сотні і незграбно перебирає абетку.

Дарина, 3 роки: «А меня никто не учит. Я сама учусь».

Ірина МАРКЕВИЧ, кореспондент: Насправді до школи онуку готує бабуся. Але її опіка знадобиться хіба що до 5-ти років. Далі - хочеш-не хочеш дорога у дитячий садок.

Олена Володимирівна, бабуся: «Чуть ли не с рождения записывать нужно в садик ребенка».

Ірина МАРКЕВИЧ, кореспондент: Навіть у тих у кого є можливість виховувати дитину вдома відмовляються від няньок і гувернанток. Батьки масово стають в черги до дитячих садочків. Найзатребуваніша - старша група - для 5-річок це щось на зразок нульового класу. Старша група столичного садочка граючись поринає у навчання. До кінця року - програма максимум. Читати і писати.

Хлопчик: «Учится хочу уже, пятерки хочу получать».

Ірина МАРКЕВИЧ, кореспондент: Дошкільні п'ятірки відкривають вільний доступ до комп'ютера, без якого так важко, у 5 років жаліється Микола.

Микола, 5 років: «Звездные войны - это моя лучшая война».

Ірина МАРКЕВИЧ, кореспондент: Колю з комп'ютерного світу дорослі повертають до науки.

Світлана Петрівна, вихователь: «В садочку ми даємо математику, даємо грамоту. Звичайно є якийсь дубляж, але коли дітки йдуть до школи, то вони от повинні бути готові».

Ірина МАРКЕВИЧ, кореспондент: Те, що у садочку вивчають те саме, що і в першому класі помітили мама двох доньок. Старшу до школи готувала надто ретельно. Та займалася у платній групі. Менша пішла її дорогою. Бо крім звичайних предметів їй ще викладають англійську. Однак у першому класі занадто підготовленій дитині нудно. Мама впевнена: через це донька втратила цікавість до навчання.

Світлана, мати школярки: «Настя пошла в первый класс подготовленная и там очень много упустили в самой школе. Нам было это очень обидно».

Ірина МАРКЕВИЧ, кореспондент: Пані Світлана у початковій школі вже понад 20 років. Каже: перший раз в перший клас приходять дуже різні діти. Тому і потрібна обов'язкова дошкільна освіта.

Світлана ШПИТКІВСЬКА, учитель початкових класів: «Рівень підготовки вже буде точно однаковий. Тоді буде цікаво всім однаково».

Ірина МАРКЕВИЧ, кореспондент: Однак школа все-одно не матиме права відмовити у прийомі дитині, яка не ходила у дитячий садочок.

Тамара ІЛЬЧЕНКО, керівник секції з питань дошкільної освіти колегії МОН України: «Документу ніякого дошкільний заклад не дає. А школа не вимагає».

Ірина МАРКЕВИЧ, кореспондент: Психологи міністерські новації не схвалюють. Загальна успішність українських дітей після цього кроку навряд чи поліпшиться. Бо фізично 5-річна дитина до серйозного сприйняття матеріалу не готова.

Людмила КОПИШИНСЬКА, психолог-консультант: «Врешті-решт нервова система має просто дозріти, мають бути сформовані мозкові структури, які відповідають за аналіз».

Ірина МАРКЕВИЧ, кореспондент: А дозріває нервова система між сьомим і восьмим роком. Гонитва за заняттями тільки шкодить малюкам. Зараз не лише система освіти підганяє дитину, самі батьки змалечку перевантажують непотрібним. Танці, англійська, малювання, музика. Все це знадобиться після 8-ми років. В 4-5 малюки мають вчитися почуттів. Це вік, коли формується здатність любити, співчувати і творити. У дошкільнят на першому місці емоції, а не інтелект.

Людмила КОПИШИНСЬКА, психолог-консультант: «Дитина, яка зараз не отримує можливостей для розвитку або переходу на творчий рівень свого особистісного розвитку - це людина, яка прийде абсолютно пасивна, безініціативна, не творча в трудовий колектив».

Ірина МАРКЕВИЧ, кореспондент: Психологи хвилюються: примусово дошкільне навчання перетвориться у навантаження цифрами і буквами. Там де немає умов не приховують, на 5-річок справді чекає навчальний режим. Фактично додається ще один шкільний рік.

Надія ГРИНЧИШИН, директор Стінківської школи: «Приміщення для обладнання спальної а також ігрової кімнат у нас просто немає».

Ірина МАРКЕВИЧ, кореспондент: Так до школи готуватимуться 60 малят у селі Стінка на Тернопільщині.

Надія ГРИНЧИШИН, директор Стінківської школи: «Режим, який дозволяє в цій кімнаті робити - це в основному сидячи за партами звичайно це втомлює дітей. І на здоров'ї п'ятирічок це буде відбиватися».

Ірина МАРКЕВИЧ, кореспондент: Тут найвища народжуваність у районі. Півтисячі дошкільнят. В селі переважно багатодітні родини. Дітей з собою беруть і в поле, і на роботу.

Галина СТЕФАНЮК, багатодітна мама: «Вони навіть уяви не мають що таке садочок. Тому що коли я в них питаю, що вони будуть у садочку робити, вони кажуть: будуть корову пасти. Ну вони думають, що це такий садочок, що там грушки ростуть».

Ірина МАРКЕВИЧ, кореспондент: Батьки обурюються: дошкільне навчання обов'язковим зробили, а про умови забули. Нині у черзі до садочків 100 тисяч маленьких українців. Тому що на початку 2000-х «Струмочки» і «Калинки» перетворювалися в офіси або руїни.

Вихователька: «Садочків не вистачає. В цій групі у нас 38 дітей. Приходиться і відмовляти».

Ірина МАРКЕВИЧ, кореспондент: Прихильники міністерських ініціатив переконують: позначка обов'язкове дошкільне навчання з'явилася не для дітей, а для місцевих чиновників.

Тамара ІЛЬЧЕНКО, керівник секції з питань дошкільної освіти колегії МОН України: «Можливо з часом їх спонукає хоча б задуматися, замислитися, знайти якісь кошти на те, щоб надати якісну дошкільну освіту».

Ірина МАРКЕВИЧ, кореспондент: Бо коли дошкільне навчання не є обов'язковим, це привід зекономити бюджетні гроші на будівництві, або відновленні дитячого садка.

1+1 : Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:00)
29.08.2010 3:00:20

Сюжет №9
20:04:05-20:09:20 (час ефіру)
Алла МАЗУР, ведуча: Віце-міс усесвіту вперше за майже 60 років існування цьогоо міжнародного конкурсу в гарячу п'ятірку його краль потрапила українка. 23-річна Ганна Пославська із Нової Каховки вразила всіх сукнею зі справжніх колосків пшениці і з титулом третьої віце-міс усесвіту обігнала на конкурсній ниві всіх своїх вітчизняних попередниць.

Маргарита СИТНИК, кореспондент: Її зустрічає вся родина, сусіди і секретар міськради. А з облради телеграму надіслали. Гордість країни як ніяк. За ново каховську зірку Ганну Пославську підіймає тост перший секретар місцевого осередку Компартії, він же дідусь. Колись і сам на дошці пошани з бабусею висів.

Дідусь: «Надеемся, что следующий этап конкурса уже она будет мисс мира».

Маргарита СИТНИК, кореспондент: Мама дивується, що відразу перше місце не дали такій красуні-працеголічці.

Ірина ПОСЛАВСЬКА, мати Ганни Пославської: «Учителя в школе мне говорили, что у вас неординарная просто девочка. Выделялась она просто с детства. Она не знаю, это ребенок от Бога».

Маргарита СИТНИК, кореспондент: А тато ж після двох дівчат хлопця хотів.

Олександр ПОСЛАВСЬКИЙ, батько Ганни Пославської: «Получился у нас мальчик Аня».

Маргарита СИТНИК, кореспондент: А тепер всі модельні світлини колекціонує. Дівчина з родини інженера та медика не збиралася йти на подіум. Як для цієї професії, зацікавилася нею пізно - у 19 років. Спочатку на менеджера туризму вивчилася. Тепер здобуває другу освіту управлінця міжнародним бізнесом.

Ганна ПОСЛАВСЬКА, третя віце-міс «Усесвіт»: «Не я выбрала карьеру, а карьера выбрала меня. Я занималась модельным бизнесом, это было для меня как хобби, как какая-та игра».

Маргарита СИТНИК, кореспондент: Тепер у неї купа титулів і пропозицій.

Ганна ПОСЛАВСЬКА, третя віце-міс «Усесвіт»: «Грустить мне не придется и скучать тоже. Пока слишком далеко не хочу заглядывать в будущее».

Маргарита СИТНИК, кореспондент: Худа від стегна, голлівудська усмішка, у конкурсі краси в одному з київських клубів дівчата мріють про своє велике майбутнє. І у клубному конкурсі краси модельні стандарти можуть привернути увагу фотографів та редакторів глянцю.

Жінка: «Это первый шаг для того, чтобы стать мисс мира или мисс Украины».

Маргарита СИТНИК, кореспондент: Заради титулів готові не доїдати, не досипати і не гуляти по ночах.

Жінка: «Это непростой бизнес, я вам скажу. Модельный бизнес вообще. Надо очень много жертвовать всем - и временем, и карьерой».

Маргарита СИТНИК, кореспондент: Знавець краси Валід Арфуш професійним оком накидає учасниць. Красивих багато, проб'ються одиниці.

Валід АРФУШ, організатор конкурсів краси: «Кто как. Из 20-ти конкурсанток есть всегда там скажем два, которые как-то, каким-то образом этот конкурс им помогает. Остальные это как воспоминания там, молодость».

Маргарита СИТНИК, кореспондент: Катя Осадча та Інна Цимбалюк. Вихідці з моделей і конкурсів краси знайшли себе на ТБ, як і Ірина Журавська. Хоча мріяла про кар'єру в кіно.

Ірина ЖУРАВСЬКА, міс «Україна-2008»: «Мои жизненные приоритеты не сошлись с приоритетами Голливуда. Поэтому я в Киеве».

Маргарита СИТНИК, кореспондент: Як турувати собі шлях до топ-вершин, як із тисячі українських красунь стати багатою і відомою. Для Ольги Куриленко глянцеві обкладинки журналів стали шляхом на великий екран. Щоб дістатися Бонда дівчина з Бердянська 13 років відстояла під спалахами фотокамер, вчилася акторської майстерності, опанувала кілька мов. Нині вільно говорить англійською та французькою. Утім цього інколи все-одно замало.

Сергій ЧУДНОВСЬКИЙ, фешн-експерт модельної агенції: «Конечно это дело случая. Удача, вот что тебя заметили. Хотя элементы коррупции тоже присутствуют. Потому что есть агенты, которые вкладывают, имеют связи за границей, вкладывают в моделей. Затем соответственно когда модель становится известной, они естественно имеют свои дивиденды».

Маргарита СИТНИК, кореспондент: За статистикою фешн-експерта Чудовського, 10% красунь стають успішними. Модель має працювати, як годинник - чітко і безвідмовно.

Сергій ЧУДНОВСЬКИЙ, фешн-експерт модельної агенції: «Случайных людей много - пришла, ушла. Человек говорит: я модель. В нашей стране это часто статус. Нельзя сказать, что модель профессиональная потому что она говорит: ой, я в этом показе не работаю, здесь я не работаю. Вообще у меня зачет, я хочу спать и я с парнем уезжаю отдыхать».

Маргарита СИТНИК, кореспондент: Не пропускати кастинги і добре вчитися. Віталій знає мамині інструкції. Йому 9, він модель і вже отримує перші гонорари та роздає автографи для старшокласниць. І байдуже, що однокласники називали сосискою за зйомки в рекламі ковбаси. У хлопця є цілком прагматична мета.

Віталій САДИХОВ, модель: «Я вообще хотел стать ветеринаром, или тюнинговщиком. Но в Голливуде можно очень хорошо подработать. Это хорошая профессия».

Маргарита СИТНИК, кореспондент: Певен - його американська мрія обов'язково здійсниться, бо зможе виділитися серед багатьох дівчат та хлопців, яких мами нині масово ведуть до модельних шкіл.

Валід АРФУШ, організатор конкурсів краси: «Просто надо не забывать включить мозги. То есть просто показать модель - это круто. Но без мозгов никуда далеко не пойдешь».

Маргарита СИТНИК, кореспондент: Уже досвідчена в кастингах та конкурсах краси Ганна Пославська не розкриває секрету чим взяла суддів. Простої формули, - твердить, - немає. Але точно знає чим взятии не вдасться.

Ганна ПОСЛАВСЬКА, третя віце-міс «Усесвіт»: «Только деньги ничего не решают, к сожалению».

Інтер випуск 20:00

Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:11)
29.08.2010 3:00:18

Сюжет № 1
20:01:21-20:08:55 (час ефіру)
Олег ПАНЮТА, ведущий: Україна отметила очередной день рождения. Праздник Независимости традиционо знаменует окончание летнего затишья, начало политического сезона. В этом году - впервые в качестве президента - празднование возглавлял Виктор Янукович. Сама программа празднования тоже весьма отличилась от стиля предыдущих лет - без военного парада и помпезных акций. Зато с планами масштабных реформ. В частности в своем обращении к народу Виктор Янукович заявил о необходимости пересмотра Конституции. Это заявление вмиг вызвало общественны резонанс. Анастасия Даугуле попыталась выяснить, что стоит за планами ревизии Основного закона и проследила, чем отличился 19-й праздник независимости от предыдущих.

Анастасия ДАУГУЛЕ, корреспондент: В мелодии гимна они знают каждую ноту. Но дирижёр всё равно требует совершенства. Ведь это - едва ли не самый заслуженный хор страны. А его артисты - свидетели всех знаковых государственных мероприятий Украины. Ход истории они оценивают - с точки зрения музыкального вкуса.

Анатолий АВДИЕВСКИЙ, директор Национального заслуженного академического хора имени Верёвки: «На останньому з'їзді партії ми виконували фінал 9 симфонії Бетховена. І звучали хори, півторатисячний хор співав Бетховена!"

Анастасия ДАУГУЛЕ, корреспондент: Глава хора имени Верёвки помнит: Бетховена и прочих иноземцев вычеркнули из репертуара официальных праздников сразу после обретения независимости. Тогда очень хотелось отмежеваться от всего советского. Плюс у команды каждого нового президента - своё культурное видение. Вот празднование первой годовщины независимой жизни. На Крещатике еще нет милицейских кордонов и оцепления. Вообще, всё как-то очень по-домашнему. Во главе марширующих военных - вот такой квартет. По форме - пока - всё тот же съезд партии с членами президиума на возвышении. Но настроения в зале уже другие. Леонид Кравчук произносит речь, в основе которой - надежды на светлое будущее. При Леониде Кучме наметившиеся традиции празднования выкристаллизовываются и усиливаются. Всё тот же дворец «Україна» - но заседания более помпезные. Неизменный Крещатик, где для первых лиц начинают устанавливать специальные трибуны. Второй президент любил военную технику - парады при нем всё внушительнее. При Кучме стало правилом что-то существенное строить и открывать именно к 24 августа. Так появились модернизированный Майдан с гигантской колонной, музеи и памятники. На исходе каденции Кучмы стали говорить о европейском подходе ко Дню независимости. Танки тогда заменили военными оркестрами. Из развлечений главным становится вечерний концерт. Виктор Ющенко программу Независимости пересматривает, опираясь на собственные вкусы. Третий президент вводит моду на государственные выступления на открытом воздухе. Со временем, центр действия все чаще смещается на любимую президентом Софийскую площадь - там Виктор Ющенко молится, вручает награды, а вечером устраивает приемы. На третий год своего президентства он решает возродить военные парады. Парад - это первое, от чего отказывается президент Янукович. Военные марши, по логике новой команды, для Дня победы. А 24-ое августа - время для опять же европейских, не помпезных акций. В кризисный год 19-ая годовщина независимости стала едва ли не самой экономной для бюджета. Вместо колонн бронетехники - парад вышиванок. Утренняя молитва об Украине в официальной программе осталась, но кардинально переместилась - из Софийского собора - в Киево-Печерскую лавру. В своей речи на Майдане четвертый президент мало говорит об истории и духовности, а все больше об экономике и будущих реформах.

Виктор Янукович, Президент Украины: «Я бачу оновлену Україну як державу зі стійкою політічною системою і готовий запропонувати суспільству її формулу. Це - сильний президент, у якого є практичні важелі координації, контролю над реалізацією ключових питань, реформ та стратегічного курсу держави. Така політична система повинна запрацювати якомога швидше. А для цього нам усім разом слід грунтовно удосконалювати Конституцію».

Анастасия ДАУГУЛЕ, корреспондент: О планах укрепить политическую систему президент намеренно заявляет публично. Ведь сбалансоровать полномочия всех ветвей власти - необходимость давно назревшая. Александр Лавринович, архитектор юридической линии партии власти - объясняет четкость полномочий - главная страховка от политического хаоса.

Александр ЛАВРИНОВИЧ, министр юстиции: «Віктору Янукович не потрібне розширення повноважень. Йому потрібна чіткість роботи державної влади. Щоб не було різновекторних рішень, як ми це спостерігалив попередній період».

Анастасия ДАУГУЛЕ, корреспондент: Как и когда будут пересматриваться полномочия Президента, парламента и Кабмина - зависит от многих факторов. И этот процесс займет несколько месяцев.

Александр ЛАВРИНОВИЧ, министр юстиции: «У нас немає завдань про оформлення повноважень. У нас є прагнення, щоб в державі працювали чіткі правові норми, які не конфліктують між собою».

Анастасия ДАУГУЛЕ, корреспондент: Заявление президента истолковывают в стане оппозиции. Цель пересмотра Конституции - передать управление страной в одни руки, уверена Юлия Тимошенко.

Юлия ТИМОШЕНКО, лидер БЮТ: «Вони запланували, що в найближчий час, у вересні місяці, вони повернуться до Конституції Кучмии».

Анастасия ДАУГУЛЕ, корреспондент: С другой стороны, пересмотреть Основной закон действительно необходимо, говорит экс-премьер. Свой проект изменений в главный документ готовит и «Батькивщина».

Юлия ТИМОШЕНКО, лидер БЮТ: «І я переконана, що коли ми зберемось святкувати 20 річницю незалежності, багато з наших надій вже перетвориться, на втіленні результати».

Анастасия ДАУГУЛЕ, корреспондент: Арсений Яценюк также за то, чтобы начать конституционный пересмотр. Вопрос - в целях и методах. Лидер «Фронта перемен» - за референдум.

Арсений ЯЦЕНЮК, лидер партии «Фронт змін»: «Україні треба почати діалог про нову Конституцію. Тільки в першу чергу з людьми. От хто повинен дати відповідь на питання - яка онституція буде. Вони повинні зрозуміти зміст - ну, нащо міняти Конституцію. Якщо для того, щоб закріпити ПР довічно у владі, то я категорично проти. Якщо для того, щоб змініти якісно життя кожної людини, то доведіть чому це».

Анастасия ДАУГУЛЕ, корреспондент: Александр Лавринович - утверждает: нет цели просто вернуться к Конституции 96 года с широкими президентскими полномочиями, хотя прежний вариант основного закона оценивает высоко.

Александр ЛАВРИНОВИЧ, министр юстиции: «Так, я вважаю, що редакція 1996-го року вона багато більш ефективна для життя країни, ніж така яка є зараз».

Анастасия ДАУГУЛЕ, корреспондент: Вероятно, пересмотр политической системы станет одним из главный событий 19-того года независимости. А Виктор Янукович таким образом закладывает собственную традицию: в Главный праздник страны делать знаковые публичные заявления. Ну, а в хоре имени Верёвки от нового президента ждут изменения ... музыкального регламента. Мол, ну сколько можно ограничиваться пятью набившими оскомину народными композициями? Здесь даже замахнулись на святое: исполнив в тысячный раз гимн, артисты говорят - его грустные слова уже пора менять - в соответствии с требованиями жизни. Но это вряд ли будет проще, чем внести изменения в Конституцию.

Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:11)
29.08.2010 3:00:18

Сюжет № 2
20:08:56-20:10:39 (час ефіру)
Олег ПАНЮТА, ведущий: Наряду с политическим обновлением, Украину ждет и переход к новому качеству жизни. Гарантировать этот качественный скачок должны десять национальных проектов. Они подготовлены комитетом реформ и будут воплощаться под личным контролем главы государства. Как отметил Виктор Янукович, это десять программ «изменят лицо страны». В частности, это программа строительства доступного жилья, программа обеспечения питьевой водой, развития городов и переработки бытовых отходов. Плюс качественное медицинское обслуживание, мировые стандарты образования, развитие современных сетей связи. Кроме того, это план развития транспортного сообщения: в частности строительство железной дороги между Киевом и Борисполем, развитие судоходства, а также инфраструктуры в западных областях, которое уже получило название «Олимпийская надежда-2022». Напомним, ранее Президент заявил, что через 12 лет Україна будет готова принять зимние Олимпийские игры в Карпатах. Среди масштабных технологических комплексов, которые будут строиться - терминал по приему сжиженого газа, а также солнечные и ветряные электростанции. Работа по воплощению планов уже началась, правда, конечные сроки реализации программ на заседании комитета не называли. При этом проекты не станут обузой для бюджета. Необходимые деньги вложат инвесторы. Руководителем рабочей группы по национальным проектам назначен Владислав Каськив, лидер партии «Пора», но контролировать их выполнение будет лично Глава государства.

Виктор Янукович, Президент Украины: «Я буду тримати це питання під жорстким контролем. Буду працювати як президент з одної сторони і як виконавець - з другої сторони. Тому що я також буду нести відповідальність за ці проекти».

Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:11)
29.08.2010 3:00:18

Сюжет № 3
20:10:40-20:17:30 (час ефіру)
Олег ПАНЮТА, ведущий: Цены на газ - остаются актуальной темой обсуждения даже летом. Накануне министр топлива и энергетики Юрий Бойко провел переговоры с главой «Газпрома» Алексеем Миллером. Речь шла как раз о снижении цены российского топлива. Правда, российская сторона готова пересмотреть стоимость только уже получают платежки на газ с новыми расценками - в полтора раза выше. Повышение тарифов - это одно из условий Международного валютного фонда. Около месяца назад Фонд согласился дать Киеву еще один кредит - на 15 с половиной миллиардов долларов. Правда в этот раз условия кредиторов оказались более жесткими. Почему - выясняла Валентина Левицкая.

Пенсионер: «Вот машина - «Москвич» 74-го года випуска. Наш транспорт, щоб проїхати до магазина чи до поліклініки».

Валентина ЛЕВИЦКАЯ, корреспондент: Семья пенсионеров Горюновых из Золотоноши - обходит своё подворье, прикидывая - дадут ли им субсидию. На днях из Пенсионного фонда пришёл конверт с предложением - заполнить анкету, описав свои доходы и имущество. К ней нужно приложить заявление в собес на государственную помощь - в связи с подорожанием коммунальных услуг. Хозяин дома переживает: не сочтут ли его слишком обеспеченным, если у него есть огород в 10 соток и старый автомобиль.

Владислав ГОРЮНОВ, пенсионер: «І цей «Москвич» стоїть, і я його не завожу, бо бензин страшний! І тільки трачу я на нього, а не заробляю. І як мені оцю субсидію заповнять і хто мені що дасть?!"

Валентина ЛЕВИЦКАЯ, корреспондент: Повышение в полтора раза цены на газ - это первый шаг, с которого Україна начала выполнять свои обязательства перед Международным валютным фондом. Чтобы помочь людям легче пережить болезненные меры, правительство решило максимально поддержать малоимущих: процедуру оформления субсидий упростили и снизили размер доходов для её получения. Одна недорогая машина на семью или недавно купленный телевизор - субсидии не помеха, объясняет министр труда и социальной политики.

Василий НАДРАГА, министр труда и социальной политики : «Я б хотів, щоб люди не лякалися. У кого є автівка одна - то зрозуміло, що це люди незаможні. Важко казати, що той, хто має «Жигулі», або «Таврію», або взагалі одну машину - що це заможна людина. З іншого боку, ми повинні розуміти, що якщо людина має 2-3 квартири, а такі випадки є, то це теж людина з певним достатком який треба враховувати».

Валентина ЛЕВИЦКАЯ, корреспондент: Министр уверяет: денег на субсидии хватит для всех нуждающихся. На эти цели в бюджете заложено более 5-ти миллиардов гривен. Зато среднему классу и богатым украинцам платить придётся по новым ценам. Ведь население давно оплачивает лишь часть стоимости топлива. Поэтому дыра в бюджете «Нафтогаза» постоянно увеличивалась, в итоге - компания последние 2-3 года балансировала на грани банкротства.

Сергей ТИГИПКО, вице-премьер-министр Украины: «30 мільярдів в тому році ми профінансували, практично, з державного кармана державну компанію, яка має бути як мінімум беззбиткова. В цьому році ми передбачаємо, що дефіцит коштів цієї компанії буде вже не 30 мільярдів, а 7,4 мільярдів гривень».

Валентина ЛЕВИЦКАЯ, корреспондент: Повысить тарифы и оздоровить «Нафтогаз» Международный валютный фонд рекомендовал и правительству Тимошенко. Экс-министр по вопросам ЖКХ Алексей Кучеренко вспоминает - тогда повышать цены чиновники не решились. Тем, кто возьмётся за реформу отрасли, придется менять все на корню, считает бывший чиновник.

Алексей КУЧЕРЕНКО, экс-министр по вопросам ЖКХ: «При нынешней системе тарифообразования каждый водоканал, каждая теплосеть, и что греха таить - каждый ЖЭК, поскольку что он тоже является искусственным монополистом сегодня, это кошелёк той команды населённого пункта, которая сегодня там рулит».

Валентина ЛЕВИЦКАЯ, корреспондент: Ещё одна болезненная, и не проведенная предыдущим Кабмином реформа - пенсионная. Экс-глава Минфина Игорь Уманский - один из тех, кто убеждал Фонд отменить это условия.

Игорь УМАНСКИЙ, и.о. министра финансов (январь 2008 - март 2010): «Действительно, в первом меморандуме, который подписывался в конце 2008 года, требование было по пенсионному возрасту. Но в последующих пересмотрах нам удалось убедить Фонд в том, что стандартный подход - он не очень корректен к Украине. И с учётом того, что Фонд исключил это требование из последующих меморандумов, они поняли, что пенсионная система Украины требует других изменений, других реформ».

Валентина ЛЕВИЦКАЯ, корреспондент: Кабмину Азарова - пойти на непопулярные шаги придётся. Кризис отступил и теперь Фонд более требовательно подходит к тому, как Україна выполняет свои обязательства. Согласившись выделить Киеву более 15-ти миллиардов долларов, МВФ ужесточил условия кредита. Если в прошлом году Киеву удалось получить шесть с половиной миллиардов только под обещания - так сказать авансом - то теперь принцип другой. Утром - реформы, вечером - деньги. Контролировать будут по итогам каждого квартала. Всю сумму кредита теперь разбили не на 2-3 крупных транша, как бывало ранее, а на 10 мелких - по полтора миллиарда долларов. Какие реформы и в какие сроки должна провести Україна - описано в Меморандуме между нашей страной и МВФ. Вот - основные: в 2011-м году сократить дефицит госбюджета - с шести с половиной до 3,5% ВВП; ликвидировать дефицит бюджета НАК «Нафтогаз»;
провести налоговую и пенсионную реформы; ограничить рост зарплат в государственном секторе экономики; осуществить меры по укреплению банковской системы. Первую «контрольную работу» представители МВФ проведут 30-го ноября. И только после этого решат - давать ли Киеву следующие порции денег.

Сергей ТИГИПКО, вице-премьер-министр Украины: «Будемо говорити відверто, що у України в стосунках з МВФ не сама краща кредитна історія. Тобто, ми тільки перед цим перервали програму і якраз завдяки тому, що попередній уряд брав на себе зобов'язання і їх не виконав. І МВФ, як кредитор, дійсно, має перегляди програми, має якісь контрольні рішення».

Валентина ЛЕВИЦКАЯ, корреспондент: Повышенные обязательства перед МВФ, по словам Тигипко - это не уступки, а те непростые шаги, которых давно требовала экономика Украины. Кризис только ускорил понимание: дальше тянуть нельзя.

Сергей ТИГИПКО, вице-премьер-министр Украины: «Зараз ми більше звертаємо увагу на те, що стосується економії бюджету. Вцілому вихід в іншому: вихід в тому, щоб створити умови для інвесторів, зовнішніх і внутрішніх, щоб вони більше інвестували, вкладали в виробництво, створювали нові робочі місця, створювали нові технології виробництва».

Валентина ЛЕВИЦКАЯ, корреспондент: В правительстве сейчас работают над новыми вариантами налогового и таможенного законодательства, чтобы привлечь инвесторов для крупных проектов. Возобновление сотрудничества с МВФ - дало финансовым кругам чёткий сигнал, что Украине доверяют и с ней можно работать. Теперь от самой Украины зависит - сможет ли она правильно распорядиться международной помощью и провести столь необходимые реформы.

Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:11)
29.08.2010 3:00:19

Сюжет № 4
20:17:31-20:17:59 (час ефіру)
Олег ПАНЮТА, ведущий: Социальная защита граждан в связи с повышением тарифов на услуги ЖКХ станет поводом для внеочередного заседания Верховной рады в ближайший понедельник. С середины июля парламент был на каникулах. И плановая работа должна была начаться в первой половине сентября. Тем не менее, часть депутатского корпуса настояла, чтобы Рада собралась на внеочередное заседание в связи с необходимостью принять безотлагательные законы. Кроме субсидий, парламентарии планируют также голосовать за внесение изменений в закон о местных выборах.

Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:11)
29.08.2010 3:00:19

Сюжет № 5
20:18:00-20:24:35 (час ефіру)
Олег ПАНЮТА, ведущий: Что такое районные советы - необходимость или пережиток прошлого? Дискуссия по данному поводу разгорелась на этой недели, когда столичная власть объявила желание ликвидировать районные парламенты. Оппозиция сразу же заявила - это козни накануне местных выборов. В мери отвечают - дело не в выборах, а в том, что советы стали бесполезными поскольку дано не выполняют никаких функций. Киев не первый город, где вопрос о райсоветах стал ребром. Во многих миллиониках от них отказались. Как это отразилось на жизни горожан выясняла Анна Панова.

Анна ПАНОВА, корреспондент: Под стенами столичной мэрии - мини-митинг. Районные депутаты-бютовцы протестуют против планов ликвидировать райсоветы.

Мітингувальник: Хочуть прибрати просто районні ради, щоб узурпувати владу в місті Києві».

Анна ПАНОВА, корреспондент: Нужны ли столице районные советы - первый пункт повестки дня. Вершить их судьбу Киевсовет хочет, но не имеет права, из-за особого статуса столицы. Поэтому просит парламент дать такие полномочия. Главный аргумент в пользу ликвидации райсоветов: экономия для бюджета. Чиновничий аппарат столицы - 5600 человек - это неоправданно много, считают в мэрии. У каждого главы райадминистрации с десяток заместителей. По нескольку - от каждой фракции райсовета.

Александр ПОПОВ, и.о. глава КГГА: «Они приходят туда не для того, чтобы навести порядок а для того, чтобы решать, в том числе, политические и личностные вопросы. Такая система не может быть эффективной, она не работает».

Анна ПАНОВА, корреспондент: Райсовет - это парламент местного масштаба. Здесь утверждают бюджет и программы реформ, распоряжаются коммунальной собственностью района. В теории. На практике, в последние годы все бразды правления переданы Киевсовету.

Наталья ПАЗЕНКО, депутат Святошинского райсовета: «Финансирование забрали, а обязанности остались. Создание программы по гипертензии - сейчас все люди страдают повышенным давлением, мы эту программу составляем, Тоесть, мы эту программу составляем, а денег мы не получаем, мы должны людей заговаривать, уговаривать».

Анна ПАНОВА, корреспондент: Аналогичная картина в каждом из 10 районов столицы. В столичном райсовете 60 депутатов. В отличие от своих коллег из Верховной рады, они работают на общественных началах, то есть не получают зарплату. Вот их фамилии, телефоны, и место проведения депутатского приёма. Попасть на аудиенцию к районному избраннику несложно, вот только серьезной помощи ждать не приходится. Раньше каждый из них получал по 20 тысяч гривен в год на свою деятельность - и нуждающимся избирателям мог помочь материально. Теперь - только советом. Тот, кого депутаты изберут главой райсовета, автоматически получает и портфель главы райгосадминистрации. Знакомьтесь: Владимир Мазепа, премьер-министр и спикер Святошинского района. Его опыт работы на двух должностях показал: КПД райсоветов - стремится к нулю.

Владимир МАЗЕПА, председатель Святошинской райгосадминистрации и Святошинского райсовета Киева: «На мой взгляд, для нормального управления в городе Киеве на сегодняшний день они не нужны. Потому что снова начнется принятие решения, которые одних будут устраивать, других нет, и опять начнется та колотнеча, которая была последние 4 года».

Анна ПАНОВА, корреспондент: Райсоветы - оплот демократии, считают в оппозиции. Их нужно не ликвидировать, а добавить им прав. Столичную админреформу в БЮТ расценивают как угрозу для местного самоуправления.

Татьяна МЕЛИХОВА, глава фракции БЮТ в Киевсовете: «Оскільки вибори в районні ради 31 жовтня ні в жодних обставинах не дадуть Партії регіонів отримати контроль, мати більшість в районних радах, тому ідуть шляхом скасування районних рад».

Анна ПАНОВА, корреспондент: На самом деле, столица в деле ликвидации райсоветов - вовсе не пионер. От рудимента советской эпохи уже отказались Винница, Львов, Одесса, Николаев, Запорожье и Харьков. Желтым на карте отмечены областные центры, где районные парламенты все еще актуальны. В остальных городах - деления на районы и вовсе нет. Без районных парламентов уже 12 лет обходятся в Запорожье. Город только выиграл, считает мэр. Теперь о том, где построить стадион или новую дорогу - с жителями советуются напрямую - на городских слушаниях.

Евгений КАРТАШОВ, мэр Запорожья: «Централизация средств и возможность их эффективного использования. Вот это главное, что есть. Да, мы теряем несколько вопросов, связанных с демократией. Но мы переносим ее, скажем, на более активную организацию работы среди громады Запорожья».

Анна ПАНОВА, корреспондент: Харьковский горсовет отказался от своих младших братьев - райсоветов - в конце прошлого года. Депутаты дорабатывают последние недели. Избирать новых - 31 октября уже не будут.

Геннадий КЕРНЕС, секретарь Харьковского горсовета, и.о. Харьковского городского главы: «Районные советы не выполняют никакой функции. Полномочий у них нет. Районные депутаты вообще не інтересуются жизнью людей. И это, по большому счету, получился посредник неэффективный между органами городской власти и местной власти».

Анна ПАНОВА, корреспондент: В Донецке, Черкассах и других областных центрах - тоже идут споры: нужны ли районные советы? Отказ от раздвоения власти на местах - неминуем, считает министр регионального развития.

Владимир ЯЦУБА, министр регионального развития и строительства Украины: «Суть законов о местном самоуправлении вообще в мире говорит в том, что структура управления одна в городе. Какое количество депутатов в постсоветских странах, и какое в Европе. Ну такой же роскоши нигде нет!"

Анна ПАНОВА, корреспондент: Теперь взоры столичных депутатов устремлены в сторону Верховной рады. Переписать закон о столице там планируют уже в начале сентября. Тянуть с поправками парламент не будет - обещает спикер - но и рубить с плеча тоже.

Владимир ЛИТВИН, председатель Верховного Совета Украины: «Сім раз відміряти і один відрізати. Я не бачу необхідності в пожежному порядку сьогодні вносити зміни до закону про місто Київ. Треба зробити 1 раз, але зробити це на тривалий час і продумано».

Александр ПОПОВ, и.о. глава КГГА: «Если это получится сделать до выборов - это идеальный вариант, если не получится до выборов - ну тогда его все равно нужно рассматривать, нужно готовить, потому что ну не может в одном городе быть 10 городов».

Анна ПАНОВА, корреспондент: Этой осенью нового мэра и Киевсовет жители столицы избирать не будут: ведь всего 2 года назад прошли досрочные выборы. Если отменят и баллотирование в райсоветы - идти на избирательные участки киевлянам вообще не придется.

Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:11)
29.08.2010 3:00:19

Сюжет № 6
20:24:36-20:25:19 (час ефіру)
Олег ПАНЮТА, ведущий: Еще один экс-чиновник Тимошенко взят под стражу. Бывшего исполняющего обязанности министра обороны Валерия Иващенко задержали по подозрению в злоупотреблении служебным положением. Иващенко - уже пятый представитель предыдущего Кабмина, против которого возбуждено уголовное дело. Ранее были арестованы экс-глава Гостаможни Анатолий Макаренко и бывший первый заместитель главы НАК «Нафтогаз» Игорь Диденко. Причина ограничения свободы - газ «РосУкрЭнерго». На этой неделе Печерский суд решил продлить им срок пребывания под стражей до октября. Кроме того, в конце июля была арестована и экс-первый замглавы Госказначейства Татьяна Грицун - по обвинению в злоупотреблении служебным положением. По той же причине Генпрокуратура возбудила уголовное дело против Богдана Данилишина. Бывший министр экономики объявлен в розыск.

Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:11)
29.08.2010 3:00:19

Сюжет № 7
20:26:15-20:32:26 (час ефіру)
Олег ПАНЮТА, ведущий: В Украине заканчивается уборочная страда, сельхозтехника сейчас - на кукурузных полях. И уже понятно, что урожай зерновых в этом году - не рекордный, но достаточный для того, чтобы страна была с хлебом. Главный вопрос - по какой цене: известие о плохом урожае в России вызвало подорожание на мировых рынках. Кабмин готов был даже придержать вывоз зерна за границу, чтобы не продешевить. Ажиотаж миновал, но и ответа, будет ли дорожать хлеб, тоже пока нет. Геннадий Вивденко проверял закрома страны.

Геннадий ВИВДЕНКО, корреспондент: В стране опять собрают урожай не благодаря, а вопреки. Небывалая жара, осутсвие государственных дотаций, непонятная политика аграрного фонда - а хлеборобы все равно с пристойным результатом. Надежды на большой урожай исчезли, когда начала подводить еще и погода. Хроническая нехватка денег плюс африканская жара - это уже слишком!

Сергей РЫБАЛКО, фермер: «Врожай гарний отримати не вдалося - в землю не доклали мінеральних добрив, недотримали технологій, у селян з огляду на кризу не було власних коштів для того, щоб все поновити. Банки, на жаль, не кредитували. Допомоги від держави цього року не було ніякої, форвардних закупівель зерна не було».

Геннадий ВИВДЕНКО, корреспондент: У Валерия Матийчука из Киевской области недобор по основным зерновым культурам - от 30 до 40% по сравнению с прошлым годом. Компенсировать потери можно, если неплохо продать урожай. Поддержать уровень закупочных цен должен государственный аграрный фонд. Но из закромов родины ни к нему, ни к коллегам пока не обращались.

Валерий МАТИЙЧУК, фермер: «Уже змінилося 14 урядів на Україні, і те саме із року в рік повторюється - що ми будемо закупляти зерно, у державі є спеціальний фонд, виділено 5 мільярдів - ця сумма якась магічна - кожного року віділяють ці 5 мільярдів. Нема цих грошей».

Геннадий ВИВДЕНКО, корреспондент: Херсонский коллега Матвийчука добавляет: разговоры о возможных квотах на вывоз зерна отпугнули от фермеров крупных экпортеров. По области теперь снуют мелкие перекупщики, котрые сбивают цену.

Сергей РЫБАЛКО, фермер: «Спекулянти, які продовжують працювати на рикну - скуповують це зерно на 300-350 гривень дешевше за тону, чим є його реальна вартість, і будуть продавти його через два-три місяці знову по завищеним цінам. Ми знаєм, що в Нью-Йорку ціна - по 300 доларів за тону. 2400 гривень - світова ціна цього зерна».

Геннадий ВИВДЕНКО, корреспондент: Будет ли Україна вводить квоты - до сих пор не решено. Окончательный ответ Кабмин должен был дать в минувшую среду. Но решение отложили до 15 сентября.

Виктор СЛАУТА, вице-премер-министр по вопросам АПК: «В Україні немає нічого поганого - в нас є всі запаси, всі є запаси! Україна збереже експортний потенціал».

Геннадий ВИВДЕНКО, корреспондент: Решение, по словам Виктора Слауты, зависит от ситуации на мировых рынках. Сейчас цена на зерно, после пика, пошла вниз. А с ней - и риск, что из Украины все вывезут. Действительно - рекордной отметки цена пшеницы на мировых биржах достигла в начале августа. Тогда Россия из-за пожаров запретила экспорт своих запасов. После сообщения о дождях у наших северных соседей - стоимость немного снизилась. Но с минувшего четверга снова подросла - до двухсот пятидесяти пяти долларов за тонну. Аналитик Николай Верницкий считает, что квоты поссорят украинское правительство с участниками мирового рынка и ВТО. Вредят даже разговоры об ограничениях. Ведь экспортеры сразу занимают выжидательную позицию: вдруг квоты действительно введут и можно будет продать за рубежом еще дороже.

Николай ВЕРНИЦКИЙ, аналитик агрорынка: «Наши чиновники это понимают, но оставляют разговорами о том, что квоты все таки будут - они держат экспорт на таком крючке, когда фактически сейчас экспорт блокирован. Все сидят и ждут, как же разрешится ситуация с экспортом».

Геннадий ВИВДЕНКО, корреспондент: Но вместе с тем, уже ясно, что в Украине соберут не самый худший урожай зерновых за последние годы - до 40 миллионов тонн. Он станет третьим по объему за предыдущую пятилетку. Меньше, чем в последние два сезона. Но больше, чем в 2005, 2006 засушливом 2007. При таких показателях, считает профильный министр, никаких ограничений на вывоз не будет, как минимум, до 1 октября.

Николай ПРИСЯЖНЮК, министр АПК Украины: «Це не є критично, це не є катастрофа, ніяких хвилювань не повинно бути. На сьогодні прийнято таке рішення, що ніяких дій заборонних, регуляториних застосовано не буде».

Геннадий ВИВДЕНКО, корреспондент: С тем, что не надо нагонять страху, согласен и фермер Валерий Матийчук. Но свою пшеницу пока решил придержать.

Валерий МАТИЙЧУК, фермер: «Нічого не продавав - я жду 31 жовтня - вибори закінчаться. Все стабілізується, і тоді по тій ціні продати. Бо зараз ніхто не знає яка ця ціна - одні приходять одне кажуть, другі - друге. На елеваторі зерно лежить, хай воно лежить - тоді продамо».

Геннадий ВИВДЕНКО, корреспондент: Зерно, ждущее своего часа на местном элеваторе, по качеству уступает прошлогоднему. Если в 2009-м половина пшеницы - была продовольственной, то в этому году - из-за жары - только треть. Остальное пойдет на корм скоту - отмечают в местной лаборатории. Цена этого урожая повысилась наполовину. А если учесть, что треть стоимости буханки хлеба составляет именно мука, то подорожание основного продукта - практически неизбежно.

Николай ВЕРНИЦКИЙ, аналитик агрорынка: «Себестоимость цены хлеба уже увеличилась на 15%, но тут есть много «но» - во первых до сих пор используется мука и зерно пришлого урожая, которая более дешевая. И правительство обещает сделать інтервенции».

Геннадий ВИВДЕНКО, корреспондент: В государственном аграрном фонде уверены - запасенного ранее зерна для внутреннего рынка хватит, а значит цены останутся стабильными. Проверить это можно будет уже через месяц-два. Иначе подорожание зерна вызовет не только повышение цен на хлеб, но и корма для животноводства, что в свою очередь повлияет на стоимость мяса и молочных продуктов. Пока же фермеры начали сдавать последнюю яровую культуру, - кукурузу. Окончательный итог уборочной станет ясен совсем скоро.

Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:11)
29.08.2010 3:00:19

Сюжет № 8
20:32:27-20:39:30 (час ефіру)
Олег ПАНЮТА, ведущий: Украинские школьники вычтут из учебы один год - Министерство образования решило опять перейти на 11-летнюю систему обучения. И хотя 12-ти летку запустили еще при президенте Кучме, нынешний министр образования считает, что реформа - лишь на пользу ученикам. Поскольку дополнительное время для обучения они получат в обязательном порядке в детских садах. Нужно только лишь вернуть в госсобственность все выкупленные и приватизированные дошкольные учреждения. Что думают об очередной реформе для людей педагоги, родители и ученики, узнавала Светлана Чернецкая.

Ученики: «Ми звикли вже до цього, в нас кожен рік таке».

Светлана ЧЕРНЕЦКАЯ, корреспондент: Валера и Андрей должны были стать первыми в Украине випускниками 12 класса. Но за два месяца до 1-го сентября стало известно: учиться парням придется на год меньше - школьное образование сокращается до 11 лет. Программу спешно переписывают, печатают новые учебники. Круглосуточно и без выходных. Машины - не выключают, люди работают в три смены. Накануне первого сентября в типографии каждая минута на вес золота. Вот - ещё трое школьников - обеспечены учебниками.

Александр ПОПОВИЧ, глава правления книжной фабрики «Глобус»: «С «Букварём», слава Богу мы справились, «Букварь» мы в рекордные темпы выпустили, книги для 2 класса заканчиваем, надеемся что до 1 сентября попадут заказчику. К сожалению, учебники для 10 класса, я очень надеюсь, что до конца сентября мы отгрузим».

Светлана ЧЕРНЕЦКАЯ, корреспондент: Здесь получается пробел, показывает заведующая школьной библиотекой. Ученики 10 класса могут только позавидовать своим товарищам, вооружённым учебниками. Стандартный набор учебников для 10-классников. Вот, к примеру, украинский язык. Издан в Киеве всего три года назад. Но сегодня всё это - макулатура. Учебники отстали от жизни, то есть новой программы. Поэтому 1 сентября 10-классники получат в пользование такую стопку ксерокопий. Это пока все, что могут предложить учащимся. Еще ненапечатанные в книгах, параграфы учебников опубликовали в педагогической прессе. Газетные страницы размножат и раздадут педагогам и школьникам. Душевных сил учителей и учеников должно хватить не только на несколько месяцев без учебников, но и на год уплотненной программы.

Наталья ЧЕКОТУН, учительница биологии киевской гимназии: «У нас півтори години буде, а була одна година на тиждень, так що відповідно і матеріалу, який ми даєм, має бути більше».

Светлана ЧЕРНЕЦКАЯ, корреспондент: Впрочем, министр образования успокаивает - просиживать за партами дотемна школьникам не придётся. Он уверяет - учебную программу не усложняют, а наоборот - разгружают.

Дмитрий ТАБАЧНИК, министр образования Украины: «Нигде нет в старших классах такого большого количества предметов, американская школа - одна из лучших - имеет в два раза меньше предметов в старшей школе, чем современная украинская. То есть нельзя насильно ребёнка зафаршировать сверх неподъемным объемом знаний за счёт разгрузки программы и за счёт того, что раньше весь практически 12 класс был направлен на повторение программы в 10 и 11. Без всякой потери качества педагоги смогут дать необходимые знания в 10 и 11 классе».

Светлана ЧЕРНЕЦКАЯ, корреспондент: Упростится ли программа, Наталье Васильевне оценить пока не удалось Ведь она видела только первые страницы учебника, и то в Інтернете. Всемирная паутина станет для неё главным помощником на время, пока книги не подвезут. И началом перехода на новые технологии обучения. Школьную новинку - электронный учебник - министерство уже готово внедрять. Материалы для него уже подготовлены. Единственная помеха - стоимость.

Тамара ТКАЧЕНКО, гендиректор государственного издательства «Освита»: «Те книжки, которые на сегодня предлагались, они стоили 300-400 долларов. Я думаю, что сейчас решается вопрос, как эту книжку можно удешевить».

Светлана ЧЕРНЕЦКАЯ, корреспондент: Доступный электронный учебник позволит избежать волнений из-за нехватки или переписывания школьных книг. Обновить материал можно будет быстро и бесплатно, посетив сайт Минобразования.

Тамара ТКАЧЕНКО, гендиректор государственного издательства «Освита»: «Учебники, которые ребёнок использовал в 1, 2, 3, 5, 6 классах, если ему нужно что-то повторить, он может обратится к пройденному материалу и восстановить все забытое. Кроме того, в одной книжке собраны все учебники, и это облегчает каких перенос из школы домой домой, так и очень быстрое нахождение необходимого материала».

Светлана ЧЕРНЕЦКАЯ, корреспондент: Голубой мечтой такое кажется педагогическому коллективу этой сельской школы. Хотя она - одна из лучших в Обуховском районе Киевской области. Компьютерный класс у них оборудован, но к Інтернету не подключён. Поэтому пока оценить заботу министерства тут не могут. Они едва успевают за школьными реформами.

Михаил КАРАСЁВ, директор школы (село Деревьяна, Киевская область): «Педагоги дуже втомилися від всіх цих перетворень, хочуть стабільності, тому що які б не були реформи - хороші чи погані, але коли після кожного пришестя ламається все і трощиться, що було позаду, строїться щось попереду нове з єдиним незмінним - що це напрямок в Європу, то звичайно це погано для педагогів і для учнів болюче».

Светлана ЧЕРНЕЦКАЯ, корреспондент: Проблему отсутствия новых учебников здесь решают просто. Занимаются по старым. Это лучше, чем ничего. Кроме того, директора озадачило указание министра - организовать обучение 5-леток. В этом селе детсада нет. А исполнять закон об обязательном дошкольном образовании - надо. Условий, так же как воспитателей и педагогов для 5-леток, в школе не предусмотрено.

Михаил КАРАСЁВ, директор школы: «Тоді ми повертаємося до самого надійного нашого методу - порятунок потопаючих - діло рук самих потопаючих, таким чином, в сім'ї змушені будуть робити цю підготовку, тому що дитина на 1 вересня мусить прийти більш меншн готова».

Светлана ЧЕРНЕЦКАЯ, корреспондент: И если в этом селе родители не могут отдать ребёнка в детсад, то Татьяна Завальная сознательно отказывается исполнять эту норму закона. Её сыну Артуру - исполняется 5 лет. Но посещение дошкольного заведения не входит в планы семьи.

Татьяна ЗАВАЛЬНАЯ, киевлянка: «І ще хочеться мати батькам право на вибір, щоб батьки мали право вирішувати, тим більше, для таких маленьких дітей. Коли годину пропонують займатися з дитиною, то я не уявляю, яка дитина може висидіти годину, не важливо, чим там займаються - чи граються, чи читають».

Светлана ЧЕРНЕЦКАЯ, корреспондент: Впрочем, даже при желании родителей, выполнить требования закона не смогут сами дошкольные учреждения. Почти половина детей просто не могут в них попасть - не хватает мест. В этом киевском саду, к примеру, 1 сентября примут в полтора раза больше детей, чем предусмотрено проектом.

Ольга БЫТЫК, директор киевского дошкольного заведения №113: «Відчули підвищену відповідальність, тому що дітки, які не планували навіть і в шість років іти в школу, то вони повинні навчатися у нашому дошкільному навчальному закладі. Продумали гарно, склали розклад занять, вже в нас затверджено розклад занять, щоб все максимально проводилося в ігровій формі, щоб дітки відпочивали, гралися, і батьки були задоволені».

Светлана ЧЕРНЕЦКАЯ, корреспондент: И тем, кому не удалось попасть в детсад, и тем, кто отказался от такой возможности - переживать не стоит. Пока обязательное дошкольное образование в Украине не такое уж и обязательное. Профильный министр заверил - в 1 класс примут всех желающих.

Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:11)
29.08.2010 3:00:19

Сюжет № 9
20:39:31-20:46:05 (час ефіру)
Олег ПАНЮТА, ведущий: Приближается первое сентября - не только день знаний, но и мира. Дата начала второй мировой войны - самой кровавой в истории человечества. В конце августа тридцать девятого, за неделю до вторжения гитлеровцев в Польшу, в Москве был подписан договор между СССР и Германией, известный как пакт Молотова-Риббентропа, своеобразная декларация о ненападении. И лишь годы спустя стало известно, что вместе с договором было подписано секретное дополнение, изменившее границы многих европейских стран, в том числе и нынешней Украины. О том, как события тех дней до сих пор оказывают влияние на нашу страну - Андрей Цаплиенко.

Андрей ЦАПЛИЕНКО, корреспондент: В тридцать девятом Україна заканчивалась здесь. Сейчас это обычный проселок, тогда здесь был пограничный переезд с оборонительными укреплениями и строгой проверкой документов. Уже в августе тридцать девятого стало ясно: переезд скоро упразднят за ненадобностью. ьДокумент, содержание которого может уместиться на тетрадной странице, сдвинул с мест европейские границы. Фактически и сегодня многие народы живут в тех пределах, которые отвели им несуществующие ныне Третий Рейх и Советский Союз. О существовании «Пакта Молотова-Риббентропа» в семье Владимира Старика услышали только в конце восьмидесятых. Теперь же исследователь истории буковинской интелигенции убежден: подписанию этого неоднозначного документа он обязан тем, что появился на свет.

Владимир СТАРИК, историк: «Оскільки мій батько народився близько Чорткова, який тоді був в Польщі, мама народилась у Чернівцях, які у складі Румунії і, якби не було об'єднання українських земель в 40-х роках, то мама з татом би ніколи не зійшлися».
Андрей ЦАПЛИЕНКО, корреспондент: Когда румынская власть сменилась советской, матери Владимира Старика было семь лет. Любомира Константиновна прекрасно помнит: тогда в магазинах впервые появились пряники, а денег стало хватать на килограммы сладостей.

Любомира СТАРИК, жительница Черновцов: «Печиво всяке, халва, цей щербет. З'явилися магазини, заповнені дешевим товаром. Таким дешевим товаром, що навіть моя мама на свою зарплатню в школі могла накупити якихось відрізів для суконок мені, собі, щось татові».

Андрей ЦАПЛИЕНКО, корреспондент: Новые власти отменили предписание говорить только по-румынски, а в каждом селе открыли украинскую школу.

Любомира СТАРИК, жительница Черновцов: «Всі були раді, що по-українські вчаться, особливо в старший класах. Оце це страшний був плюс. Страшенний був плюс, тато був такий щасливий, що я в перший клас пішла в українську школу».

Андрей ЦАПЛИЕНКО, корреспондент: Вначале казалось, украинцы выиграли в этом причудливом геополитическом раскладе. В отличие от соседних народов. До лета тридцать девятого отношения между СССР и Германией были крайне натянутыми. На пути в Москву самолет рейхсминистра иностранных дел даже был обстрелян советскими зенитчиками. Все же Риббентроп долетел до Москвы и благополучно приземлился в полдень, двадцать третьего августа. Спустя полчаса начались переговоры с советским наркомом иностранных дел Вячеславом Молотовым. Решение о встрече было принято столь внезапно, что в службе протокола не оказалось немецкого флага со свастикой. Его пришлось позаимствовать на Мосфильме, из реквизита антифашистских картин. Иосиф Сталин присутствовал на переговорах, но его подписи нет ни на одном документе. Впрочем, он сразу дал понять Риббентропу, что, если не получит половину Польши и часть Прибалтики, то рейхсминистр может тут же вылетать назад. На исходе третьего часа переговоров Сталин произнес ключевую фразу: «К договору необходимы дополнительные соглашения, о которых мы ничего нигде публиковать не будем». Так появился секретный дополнительный протокол, который был подписан вместе с основным договором в ночь на двадцать четвертое августа. В нём - четыре пункта. Три из них определяют раздел Прибалтики, Польши и Румынии. Четвертый обязывает стороны хранить секретность. Протокол переформатировал всю историю человечества, считает историк Анна Скорейко. И уж, во всяком случае, ее собственную. В результате этого пакта Україна получила шесть новых областей. В их числе Черновицкая, где жили предки Анны, подданные Румынии.
Анна СКОРЕЙКО, историк: «По-перше, ми отримали по суті, майже справді етнічні кордони, майже, говорю, тому що, насправді для всіх, хто не історики, але дуже люблять бавитися в історію, не таємниця, що і в Румунії лишилися ще українські острови, села, в Польщі лишилися українські села. Але майже етнічне тіло Україні в результаті цього пакту Рібентропа-Молотова було сформоване».

Андрей ЦАПЛИЕНКО, корреспондент: Впрочем, праздновать годовщину договора Анна не собирается. Тысячи «новых советских» украинцев, в том числе и ее родственники, были отправлены в лагеря. Вернулись немногие. Такова была цена воссоединения.

Вячеслав МОЛОТОВ (фрагмент выступления): «Решение о заключении договора о ненападении между Советским Союзом и Германией было принято после того, как военные переговоры с Францией и Англией зашли в тупик».

Андрей ЦАПЛИЕНКО, корреспондент: Вот так советским гражданам сообщили о договоре с новым стратегическим партнером. Правда, о секретном протоколе к нему ни слова. Он был отпечатан всего в двух экземплярах. Немецкий экземпляр протокола исчез во время бомбежки Берлина в сорок четвертом, правда, сохранилась его фотокопия. Москва до начала девяностых категорически отрицала существование секретного документа. Историки утверждают: последний советский лидер Михаил Горбачев намекал своему помощнику Валерию Болдину на необходимость уничтожить протокол.

Михаил МЕЛЬТЮХОВ, доктор исторических наук: «Болдин пишет, что Горбачев ведь не приказывал ему уничтожить, он намекал, что, вот, «неплохо бы, чтобы все это исчезло». Естественно, что Болдин, как любой нормальный служака, без прямого письменного приказа ничего делать не стал. И потом Горбачев вроде бы попенял его, «ну, что ж, ты, мол, так?» Он мог попытаться эти документы уничтожить. Но проблема была в том, что генсек ЦК КПСС единолично принять это решение не мог. Ему нужно было выносить этот вопрос на Политбюро».

Андрей ЦАПЛИЕНКО, корреспондент: Оригинал протокола обнародовали только в девяносто втором. Но это уже никак не могло повлиять: ни на судьбу границ в Европе, ни на судьбы людей, оказавшихся по разные стороны этих границ.

ICTV випуск 18:45

ICTV : Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:00)
29.08.2010 3:00:17

Сюжет № 1
18:47:05-18:51:14 (час ефіру)
Оксана СОКОЛОВА, ведуча: Початок нового сезону нашої програми припав на тиждень, позначений головним титульним святом країни. Що правда, 19-ту річницю своєї Незалежності Україна відзначила без особливої помпи. На столичному Хрещатику ані масштабних парадів, ані помпезних феєрверків. Замість пишних урочистостей - молитва за здав'я країни та локальні національні гуляння. Виняток склали хіба Львів та Харків. Чи не вперше День Незалежності там відгримів на багато гучніше ніж у столиці.

Кореспондент: Дев'ятнадцяту річницю Незалежності Україна відсвяткувала скромно. Ані військових парадів, ані авіашоу. Президент Янукович зранку помолився за України в Києво-Печерській Лаврі разом із митрополитом Володимиром.

Віктор ЯНУКОВИЧ, Президент України: «Ми молилися за те, щоб Господь Бог нам дарував мир і щастя нашому народові. Я вірю в те, що ми здатні власними руками побудувати сильну державу, якою будемо пишатися, і яку будуть поважати в світі».

Кореспондент: Після покладання квітів до пам'ятників Шевченку та Грушевському, Президент, Прем'єр та спікер прибули на Майдан Незалежності в одному авто. У програмній промові Віктор Янукович озвучив топ-новину нового політичного сезону, - прагнення повернутися до моделі сильного Президента.

Віктор ЯНУКОВИЧ, Президент України: «Сильний Президент, у якого є практичні важелі координації контролю над реалізацією ключових питань, реформ та стратегічного курсу держави».

Кореспондент: Опозиція святкувала окремо. Юлія Тимошенко з'явилася перед своїми прихильниками вперше після великої перерви. І одразу ж закликала українців до страйку.

Юлія ТИМОШЕНКО, лідер БЮТ: «Це такий попереджувальний великий страйк проти того, що підвищують тарифи, що збільшують пенсійний вік, що приймають податковий кодекс, який зачищає малий бізнес».

Кореспондент: Арсеній Яценюк натомість взявся за виховання молоді. І провів День Незалежності у студентській республіці на Кримському узбережжі.

Арсеній ЯЦЕНЮК, лідер «Фронту змін»: «Думаю, що незалежність важлива для кожного з нас, і важливо, щоби в цій незалежності кожен громадянин себе побачив, щоб кожна людина відчула цю цінність своєї держави, своєї країни».

Кореспондент: Відзначали свято і в регіонах, - кожен на свій лад. У Вінниці святкову програму традиційно відкрили парадом наречених. Весільний кортеж розтягнувся майже на кілометр. На Івано-Франківщині влаштували хлібний фестиваль і вдяглися у вишиванки.

Чоловік: «Найкрасивіше місто у всій Україні - це Київ».

Кореспондент: Вдягнув вишиванку і львівський губернатор Василь Горбаль.

Василь ГОРБАЛЬ, голова Львівської облдержадміністрації: «Створити по-справжньому святкову атмосферу, без якихось політичних дискусій, без якихось мітингів».

Кореспондент: Головною окрасою Львівського свята стало лазерне шоу і святковий концерт відомих українських виконавців. За кількістю зірок усіх перевершив Харків. Крім Норман, Трофім, Жанна Фріске, Олександр Розенбаум.

Чоловік: «Добрый вечер, шановні друзі».

Кореспондент: Навіть Людмила Гурченко пробачила землякам невдалу спробу встановити їй пам'ятник. А славетний італієць Робертівно Роберті так розчулився теплим прийомом, що наприкінці виступу навіть переробив текст свого безсмертного хіта.

ICTV : Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:00)
29.08.2010 3:00:17

Сюжет № 2
18:51:15-18:52:15 (час ефіру)
Оксана СОКОЛОВА, ведуча: Ну, Харків одним грандіозним концертом не обмежився. Цього тижня в місцевому аеропорту відкрили новенький термінал - важлива віха на шляху підготовки до «Євро-2012». Реконструйований термінал зможе приймати близько 2-х мільйонів пасажирів на рік. Це вчетверо більше, аніж раніше, - відзначив Президент Янукович. Він особисто перерізав червону стрічку. Він наголосив, що бачить перед собою прекрасний приклад ефективної співпраці держави і приватного бізнесу. Нагадаю, що Харківський аеропорт належить компанії Олександра Ярославського, того самого, який за такою ж схемою цього року реконструював у Харкові стадіон. Відбудову нового терміналу аеропорту обійшлася Ярославському у 80 мільйонів доларів. Реконструкцію ж злітної смуги та всього аеродромного комплексу ведуть вже за державний кошт. Ну, і коли вона звершиться - Харків зможе приймати «Боїнги» і «Аеробуси» зі всієї Європи.

ICTV : Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:00)
29.08.2010 3:00:17

Сюжет № 3
18:52:16-18:59:12 (час ефіру)
Оксана СОКОЛОВА, ведуча: Ну, взагалі активні реставраційні роботи віднедавна почалися чи не в кожному українському місті та містечку. Помітна ознака - наближення місцевих виборів. 11 вересня передвиборча кампанія стартує офіційно. Але де-факто вона вже почалася. Для декого з купівлі власної партії, - старшої за рік. Адже за новим законом, без неї потрапити до Рад неможливо. Що правда, витратилися даремно, наступного понеділка Верховна Рада вочевидь внесе зміни до виборчого закону. Що вони означатимуть і кому розв'яжуть руки - розбирався Володимир Соколов.

Володимир СОКОЛОВ, кореспондент: Наша пісня гарна, нова - починаємо її знову. Україна вкотре готується до виборів. Рекламні щити резервуються. Політичні бренди розкуповуються. Лише за останній місяць було придбано 15 партій «під ключ», а скільки орендовано? Після заборони брати участь у виборах політсилам, яким менше року, шукати партійний дах кинулися десятки молодих лідерів.

Олександр ЧЕРНЕНКО, голова комітету виборців України: «Якщо ще на початку літа партія, загальноукраїнська партія і партійна свідоцтво коштувало близько 200 тисяч доларів, то коли певні партії, просто обрубали їх можливість участь у виборах, то ті партії, які підпадали під норму закону, і могли нормально у всіх регіонах зареєстровані бути, їх ціна скочила до півмільйона доларів США».

Володимир СОКОЛОВ, кореспондент: Восени, - лякали продавці, - буде ще дорожче. Але влада вирішила відкрити шлагбаум для молодих партій. Для цього навіть на тиждень раніше з відпустки викликали депутатів. І попит на партійні бренди різко впав.

Олександр ЧЕРНЕНКО, голова комітету виборців України: «Люди просто влетіли в копійочку».

Володимир СОКОЛОВ, кореспондент: Відпала потреба й у послугах політтехнологів для розкрути маловідомих, але вчасно зареєстрованих партій.

Михайло ПОГРЕБИНСЬКИЙ, директор Київського центру політології та конфліктології: «Я вже втратив багато грошей, я можу вам сказати».

Володимир СОКОЛОВ, кореспондент: Регіонали побачили, що їхні рейтинги вже не такі високі, як на початку літа, і вирішили не зважати на Литвина і сплутати карти Тимошенко - таки пустити в гру партії Сергія Тігіпка та Арсенія Яценюка.

Михайло ПОГРЕБИНСЬКИЙ, директор Київського центру політології та конфліктології: «Партія регіонів сподівалася, що за таких обставин їм не потрібні ота мілюзга, яка буде путатися під ногами, а зараз, коли вже є, мабуть, і в них є певна інформація, що рейтинги починають знижуватися, - це означає, що треба, ну, створити конкуренцію БЮТу».

Володимир СОКОЛОВ, кореспондент: У БЮТі кажуть, що здогадувалися про такий сценарій, і на відміну від багатьох політичних сил, не поспішали з рекламною кампанією. Поодинокі білборди Тимошенко можна побачити переважно в сільській місцевості, де майже немає осередків у молодих партій-конкурентів.

Микола ТОМЕНКО, заступник голови Верховної Ради України: «Не думаю, що Яценюк, Гриценко чи навіть Тігіпко на місцевому рівні будуть критикувати нас. Ми останній рік нічого не робили. Я думаю, що вони так само приречені говорити неадекватність підвищення тарифів, неправильність підвищення пенсійного віку».

Владислав ЛУК'ЯНОВ, народний депутат України, фракція Партії регіонів: «Рвемо на собі краватку, рубашку, і та все погано, треба все. Ви ж 5 років були, нічого... за півроку було зроблено ніж за 5 років попередніх. І я думаю, з цими результатами можна йти до виборців».

Володимир СОКОЛОВ, кореспондент: Доки народні депутати готують зміни до закону про місцеві вибори, столичні поставили під сумнів проведення Київських. Виконувач обов'язків міської адміністрації Олександр Попов запропонував ліквідувати райради в столиці, а керівників районів призначати у мерії.

Олександр ПОПОВ, в. о. голови Київської міської державної адміністрації: «На жаль, система управління влади в Києві, вона безумовно не є ефективною. Ми маємо постійні конфлікти між Радою, КМДА, як місто, і районними радами, районними державними адміністраціями».

Володимир СОКОЛОВ, кореспондент: Відповідне звернення Київрада направила до парламенту, але там оптимізму не поділяють. Спікер вже заявив - скасувати райради до виборів фізично не встигнуть, а опозиція в цьому задумі побачила узурпацію влади. Адже в Києві поки що в лідерах БЮТ, разом з яким під гарячу руку можуть потрапити інші популярні в столиці пілоричні сили.

Віктор ПИЛИПИШИН, голова Шевченківського району м. Києва: «Мова йде зовсім не про районні ради. В 2010-му році Конституційний суд відмінив реально вибори мера міста Київради. Тепер Київрада хоче відмінити вибори районних рад. Це говорить про те, що в місті Києві, кияни, ще як мінімум 3 роки реально, не зможуть обирати людей у владу».

Володимир СОКОЛОВ, кореспондент: Для «Сильної України» Тігіпка - це теж удар. Віце-прем'єр розгорнув у Києві масштабний Праймеріз, - американську технологію, за якою виборчий список партії формують самі виборці. А тепер йому пропонують почекати два роки.

Костянтин БОНДАРЕНКО, заступник голови Партії «Сильна Україна»: «Деякі гарячі голови в Партії регіонів, які проштовхували це рішення, просто підставляють таким чином Президента. Віктору Федоровичу невдовзі зустрічатися із світовими лідерами, провідними світовими лідерами, скоро його візит у Німеччину, а тут йому пропонують фактично недемократичні норми, про які обов'язково запитають».

Володимир СОКОЛОВ, кореспондент: Втім, навряд чи західних лідерів цікавлять Київські райони, на відміну від нових планів української влади скасувати політреформу 2004 року і повернутися до моделі сильного Президента. Конституційний суд вже відкрив розгляд відповідного звернення 250 депутатів. Змінити до Конституції, що правда, може проголосувати й парламент. Але необхідних для цього 300 голосів поки не набирається.

Микола ТОМЕНКО, заступник голови Верховної Ради України: «Шанс малоймовірний в силу різних конфліктів, занадто високої ціни для влади. Тому, що ви розумієте, що кожен наступний, що входе, зараз 260, наприклад, в коаліції, от всі решта - занадто дорого коштують для Партії регіонів».

Володимир СОКОЛОВ, кореспондент: Інший варіант - скасувати політреформу через референдум. Але і тут союзників у Партії регіонів не багато. Литвин і Комуністи не так давно же блокували ухвалення закону про референдум. Тож залишається єдиний можливий варіант - скасувати політреформу виключно через Конституційний суд.

Михайло ПОГРЕБИНСЬКИЙ, директор Київського центру політології та конфліктології: «Я вважаю, що це був напівзаконно. Є там певні нюанси, які дозволяють якось викрутити, оскільки є контроль над Конституційним судом, над більшістю... Це можна зробити теоретично. Але я просто не погоджуюсь з тим, що у виступі Президента вже було давно завдання на зміни Конституції. Рішення ще не прийнято».

Володимир СОКОЛОВ, кореспондент: Тим не менше, депутати вже повернулися з відпусток, і готові реалізувати всі літні задуми своїх вождів. Вже завтра на позачерговому засіданні ради депутати спробують ще раз змінити правила гри на місцевих виборах. І це при тому, що до початку виборчої кампанії залишається 11 днів.

ICTV : Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:00)
29.08.2010 3:00:17

Сюжет № 4
18:59:13-19:06:30 (час ефіру)
Оксана СОКОЛОВА, ведуча: Сенсацію тижня створила гречка. Найпопулярніша в Україні крупа встановлює цінові рекорди. Експерти кажуть уже про 20 гривень за кіло. Це більше навіть за імпортний рис. Хто винен? Хвацькі спекулянти, недолугі аграрні чиновники чи неймовірно спекотне літо, яке випалило посіви зернових? Принаймні у пекарів через нього справжні проблеми. Чи піднімуть вони ціни на хліб і скільки цієї осені коштуватиме гречана каша? Відповіді шукала Христина Коціра.

Володимир ОНУКА, керівник аграрного товариства: «Поки тримаємо по елеваторах».

Христина КОЦІРА, кореспондент: Збіжжя по засіках. Аграрій Володимир Онука з Київщини в очікуванні, що світова ціна на зерно добереться і до України.

Володимир ОНУКА, керівник аграрного товариства: «Попит на зерно буде, і так з бухти-барахти в перший же день продати - ну, це не розумно».

Христина КОЦІРА, кореспондент: На світових ринках ціна на збіжжя, через неврожай, б'є всі рекорди.

Олег СОСКІН, директор інституту трансформації суспільства: «300 доларів точно тонна зерна буде коштувати».

Христина КОЦІРА, кореспондент: В Росії - одного з найбільших експортерів зерна, - третина збіжжя просто згоріла на полях під час пожеж. Російський уряд заборонив експорт злаків. Казахський ще думає чи виходити на ринок. За таких обставин в України не поганий шанс укріпитися на світовій біржі.

Олег СОСКІН, директор інституту трансформації суспільства: «Можемо експортувати на сьогоднішній день пшениці, в тому чи іншому вигляді пшениці, мінімум 12 мільйонів тонн. Це спокійно, і не треба ніяких квот вводити. Треба дати фермерам можливість продати цю пшеницю хоча б за 260-270, а якщо вдасться, і більше доларів за тонну».

Христина КОЦІРА, кореспондент: Квот на експорт поки не ввели, але заговорили про них, як про панацею високих внутрішніх цін на зерно і на харчі з борошна. Одних розмов вистачило аби пригальмувати вивіз пшениці за кордон. І лише цього тижня в аграрному Міністерстві увімкнули експорту зелене світло тимчасово.

Євген ЛАВРОВ, заступник міністра аграрної політики: «Після збирання врожаю кукурудзи, баланс буде ще раз додатково опрацьований, і буде визначено скільки ми можемо експортувати, скільки ми можемо залишати».

Христина КОЦІРА, кореспондент: Одеський порт. За останній місяць на експорт звідси не пішло ні кілограма збіжжя. 200 тисяч тонн зерна чекали з моря чи то з уряду погоди. Більше не завантажували. Тож елеватори взагалі простояли в пусту.

Микола ПАВЛЮК, начальник Одеського морського торгового порту: «То, что мы потеряли, и не отгрузили, - это порядка 700-800 тысяч тонн зерна, около миллиона тонн. Если перевести на деньги, это потери порта непосредственно более 3-х миллионов долларов, партнеров, который отгружает зерно, - такая же сума».

Христина КОЦІРА, кореспондент: Збитки підраховують і пекарі. Нині вони купують борошно вже за новими цінами. За газ платять нову ціну, а хліб продають за старою. Печуть собі у збиток, бо бояться.

Володимир СЛАБОВСЬКИЙ, президент Всеукраїнської Асоціації пекарів: «Там, де інтелігентний губернатор, він каже: я вам повідриваю голову, якщо хоч щось здорожчає, хоч здоба, хоч щось здорожчає. А там, де не інтелігентний, каже, що у вас в карманах знайдуть і кокаїн і героїн, якщо ви ціни піднімете. От і думайте, чи піднімати ціни чи ні».

Христина КОЦІРА, кореспондент: Та вже восени, - порахували експерти, - на дріжджах ростиме не лише дешевий соціальний хліб, але його ціна, - інакше хлібокомбінати просто збанкрутують. Якщо нині буханець коштує 3 гривні 30 копійок, то буде.

Олег СОСКІН, директор інституту трансформації суспільства: «В рамках 5-6 гривень за кілограмовий буханець».

Володимир СЛАБОВСЬКИЙ, президент Всеукраїнської Асоціації пекарів: «Ми можемо не підвищувати ціни на ці масові сорти хліба, але треба чимось компенсувати. Бо нам, якщо й дадуть дешеве борошно, якщо, якщо, бо сьогодні ми тільки про це розмовляємо».

Христина КОЦІРА, кореспондент: В Аграрному фонді і аграрному Міністерстві обіцяють дати. Запевняють - українці їстимуть і далі дешевий хліб. Ціна соціальних сортів не зміниться, бо в державних засіках ще достатньо зерна старих урожаїв. З нового ж куплять 5 мільйонів тонн збіжжя. Тож забезпечать борошном усіх пекарів, які випікають соціальний хліб.

Олександр МАРЕНЕЦЬ, директор аграрного фонду: «Після отримання заявок, борошно вже піде до хлібопеків. Я вважаю, що воно вже, мабуть, і пішло».

Христина КОЦІРА, кореспондент: Одеські Пекарі на борошно з аграрного фонду чекають, як на манни небесної. На папері вони його вже дістали. В мішках - ніяк не дійде.

Тетяна ПОГРІБНА, голова правління ВАТ «Одеський коровай»: «Если мы говорим о 10-ти тысяч тонн, то по социально значимым сортам хлеба мы однозначно тогда удержим цены до конца года, как минимум».

Христина КОЦІРА, кореспондент: Дешевий хліб, - це як безкоштовний сир, на який завжди знайдеться жертва, - попереджає аграрій Володимир Онука. Уряду він радить відпустити буханці у ринкове плавання. Якщо й допомагати комусь, то не пекарям борошном, а бідним людям грошима.

Володимир ОНУКА, керівник аграрного товариства: «Хліб не може бути дешевим. Він повинен коштувати стільки він коштує. Я розумію, що тут політика. Тут є якісь соціальні проблеми».

Христина КОЦІРА, кореспондент: Що хліб дешевим бути не може - добре знає пекарка пані Марія, бо сама хліб випікає.

Марія: «Важка, важка праця. Такі м'язи накачені від того хліба».

Христина КОЦІРА, кореспондент: Пече не лише для себе, а й на продаж, за старими українськими рецептами.

Марія: «Щоб тісто від руки відставало, то хліб буде добрий. І мати добрий настрій».

Христина КОЦІРА, кореспондент: 14 гривень за великий житній буханець покупців не відлякують. Від охочих поласувати хлібом зі справжньої української печі - відбою немає.

Марія: «Беруть, що розкупують, що й не стає. А зараз тим більше весілля пішли. Хто на весілля, хто на якісь хрестини, хто на День народження».

Христина КОЦІРА, кореспондент: Борошна з Аграрного фонду пані Марії не бачити, тож її хліб мусить здорожчати, та жінка сподівається - постійних клієнтів не втратить, бо такого хліба, як у неї - нині в магазинах не купиш. Тим часом, ціна на гречку б'є рекорди. Якщо раніше за кілограм треба було віддати 6 гривень, то тепер за ці гроші можна купити втричі менше, ну, десь приблизно стільки. Дешева українська каша перетворюється на дорогий делікатес.

Чоловік: «А сколько гречка?»

Продавчиня: «15 гривень кілограм».

Христина КОЦІРА, кореспондент: На столичних ринках гречка ще не дефіцит, але вже делікатес.

Жінка: «Кажуть, буде ще дорожча. У магазині, я не знаю, - сказала жінка, - говорить, - 17,50».

Христина КОЦІРА, кореспондент: По ціні вітчизняна каша обійшла навіть єгипетський рис, заморські крупи тепер дешевші, але продавці попереджають - це не на довго.

Продавчиня: «Рис буде - 20 гривень кілограм».

Христина КОЦІРА, кореспондент: У Прем'єра Микола Азарова протилежні прогнози і на рис, і на гречку.

Микола АЗАРОВ, Прем'єр-міністр України: «Уряд має достатньо ресурсів, щоб зупинити ажіотаж. Хочу заспокоїти всіх громадян. Не зважаючи на несприятливі погодні умови, а також коньюктуру цін, підстав для значного зростання цін в Україні немає».

Христина КОЦІРА, кореспондент: В уряді сподіваються - покарають спекулянтів і повернуть ціну на стару позначку. Та експерти кажуть: з гречкою не все так просто. Каші з нового врожаю вистачить, в найліпшому випадку, - до лютого. Бо зберуть вдвічі менше ніж ми з'їдаємо.

Сергій НАЛИВКА, експерт аграрного ринку: «Українцям треба на рік про таке вільне споживання гречки забути».

Христина КОЦІРА, кореспондент: Витягти Українців з гречаного голоду можуть китайці. Та й то, якщо подужають нагодувати росіян.

Сергій НАЛИВКА, експерт аграрного ринку: «Якщо Росія не з'їсть все з Китаю, то можливо, що з Китаю нам таки теж дістанеться».

ICTV : Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:00)
29.08.2010 3:00:17

Сюжет № 5
19:06:31-19:13:47 (час ефіру)
Оксана СОКОЛОВА, ведуча: Дефіцит на світовому ринку людських органів компенсують за рахунок українців. Черговий скандал із чорною трансплантологією розгорівся навколо легендарного інститут Шалікова. Ну, схема не змінилася. Мешканці України продовжують нелегально продавати власні нирки та печінки за смішні гроші. А пересаджують їх заможним іноземцям за гроші великі. Натомість, навіть українські діти у безнадійних чергах на операцію. Зробити пересадку законно - в нас справа практично неможлива. Може комусь просто вигідно не наводити законодавчий лад у цій сфері. Хто ловить рибку в каламутній водичці? - розслідування Віталія Ярмака.

Віталій ЯРМАК, кореспондент: На цих унікальних кадрах реальні хроніки чорної трансплантології. Клієнту, котрий погодився продати орган, - видаляють нирку. Операції проводить Михаїль Зіс - відомий ще як Доктор Смерть. Він організував в Україні справжній бізнес з продажу людських органів. Чорного хірурга взяли 2 роки тому.

Чоловік: «Ему грозит до пожизненное заключение».

Віталій ЯРМАК, кореспондент: Після резонансного арешту, Зіса екстрагували до Ізраїлю, але його справа залишилася в Україні. Нещодавно правоохоронці накрили послідовників чорного хірурга, які шукали людинні запапчастини просто через мережу Інтернет, і вдало їх знаходили.

Чоловік: «Какая группа крови?».

Чоловік: «Третья положительная».

Юрій КУЧЕР, начальник департаменту боротьби з кіберзлочинністю та торгівлею людьми МВС України: «Вже на момент реалізації, нами було встановлено до 50-ти таких от донорів, які пожертвували своєю нирочкою. Зараз ця кількість, вона значно розширилася».

Віталій ЯРМАК, кореспондент: Донорів шукали в Україні, Росії, Молдові та Білорусії. Після операції, їхні органи потрапляти в тіла заможних клієнтів закордоном. Керівником чорних трансплатологів був ділок з Ізраїлю. А от українську сторону представила вітчизняна еліта хірургії.

Юрій КУЧЕР, начальник департаменту боротьби з кіберзлочинністю та торгівлею людьми МВС України: «Туди входило чотири провідні лікарі однієї з дуже таких знаних клінік, хоча я можу назвати про що йдеться - це клініка імені Шалікова, Київська».

Віталій ЯРМАК, кореспондент: Інститут імені Олександра Шалікова має світову славу. Щороку тут проводяться тисячі складних операцій. Колись в цих стінах зробили першу в Україні пересадку печінку та серця. В Інститут імені Шалікова, за словами правоохоронців, майбутніх донорів возили спочатку для отримання аналізів.

Чоловік: «Значит смотрите, вам в ближайшие дни надо будем сдать анализы».

Віталій ЯРМАК, кореспондент: Тут же вели чорну картотеку і проводили сеанси незаконної хірургії. Хоча в більшості випадків, для видалення нирок, донорів вивозили в Азербайджан. В Інституті Шалікова коментувати ситуацію відмовляються. Кажуть, що нікого з їхніх хірургів не заарештували, і всі вони працюють далі. Тим часом міліція розповідає нові подробиці справи.

Юрій КУЧЕР, начальник департаменту боротьби з кіберзлочинністю та торгівлею людьми МВС України: «Я хочу сказати тільки на прикладі одного з цих лікарів, якщо можна їх так назвати, при обшуку в нього було вилучено 200 тисяч доларів США готівкою і 300 картка депозитного рахунку».

Віталій ЯРМАК, кореспондент: Це була гра з великими ставками. За кожну операції хірурги отримували від 15 до 20 тисяч доларів. Донору за видалену нирку платили 10. Замовник органу витрачав в десятки разів більше. Чому чорні трасплантологи їдуть за органами в Україну? Медичні експерти пояснюють просто - у цьому винне життя наших співвітчизників, які за відносно невеликі гроші готові віддати власну нирку.

Віктор СЕРДЮК, президент Всеукраїнської ради захисту прав та безпеки пацієнтів: «Не буде злиднів - не буде такої масової, масового бажання хоч якось виповзти, хоч ціною там нирки, чи там іще чогось».

Віталій ЯРМАК, кореспондент: Куплю нирку, печінку та кістковий мозок. Таких оголошень в Інтернеті тисячі. Але жодної тварини не постраждає. Тут цікавляться лише людськими органами. І хоча їхній продаж заборонений законом - знайти покупця - справа кількох хвилин. Можна навіть поторгуватися.

Чоловік: «Подскажите, это по поводу объявления по почке».

Чоловік: «Да, я слушаю вас».

Чоловік: «Это реальное объявление?

Чоловік: «Ну, да».

Чоловік: «Цена вопроса какая?

Чоловік: «Какую вы даете?

Віталій ЯРМАК, кореспондент: Борис Тодуров - хірург-кардіолог зі світовим ім'ям. На його думку, в кримінальній трансплантації винні українські закони. У нас померла людина заздалегідь не згодна з вилученням органів для трансплантації. Лікарі повинні отримувати дозвіл у родичів померлого. Погоджуються одиниці, хоча лише пересадок серця щороку необхідно кілька тисяч. В чергах смертельно хворим людям доводиться стояти місяцями, а то й роками. Відсоток тих, хто доживає до рятівного моменту - дуже низький. У людей незаможних шансів ще менше.

Борис ТОДУРОВ, голова Київського міського Центру серця: «Существует огромное количество миллионеров, которые находятся на листе ожидания, не только в нашей стране, но и в других странах. И эти люди готовы платить миллионы за то, чтобы спасти свою жизнь».

Віталій ЯРМАК, кореспондент: Його найулюбленіше заняття - футбол. Хоча лікарі вже давно заборонили Андрію фізичні навантаження.

Оксана ЧИЧИКАЛО, мешканка с. Велика Олександрівка Київської області: «Что болезнь у него существует, мы узнали, когда ему было три годика. И мы долго не могли поставить диагноз, что это такое, что это за болезнь. Ну, и в конце-концов пришли к выводу, что это болезнь Коломби. При ней радикальное лечение - только трансплантация печени».

Віталій ЯРМАК, кореспондент: А нещодавно лікарі поставили родину Чичикало перед фактом - без пересадки печінки хлопець не протягне більше року.

Хлопчик: «В мене вчора було День народження. І я, 8 год».

Віталій ЯРМАК, кореспондент: Батьки Андрія відразу погодилися віддати дитині частину власної печінки. Але донорами стати не судилося.

Оксана ЧИЧИКАЛО, мешканка с. Велика Олександрівка Київської області: «У папы у нашего сахарный диабет, инсулинозависимый. Это противопоказание к пересадке печени, для пересадки. У меня вроде бы со здоровьем все нормально, но последние анализы показали, что есть антитела к вирусу гепатита С. То есть, это опять же противопоказания пересадки печени».

Віталій ЯРМАК, кореспондент: Тоді, здавалося, вони швидко знайшли вихід. Донором погодився стати хрещений батько хлопця. А головне - він підійшов за всіма аналізами. Але раптом щастя родини Чичикало опинилося у заручниках українського закону. Донорами органів можуть бути лише родичі. Хрещений батько до цієї категорії не потрапляє.

Оксана ЧИЧИКАЛО, мешканка с. Велика Олександрівка Київської області: «Нам прислали с Министерства здравоохранения бумажку, что в Украине эта операция не может быть проведена, так как нету родственного донора Ищите сааме как хотите».

Віктор СЕРДЮК, президент Всеукраїнської ради захисту прав та безпеки пацієнтів: «В ідеалі, хотілося б, хотілося б, щоб в законі було так, приблизно так, як це звучить в законах інших країн. Дозволена некомерційна трансплантація від не родичів тільки на умовах повної добровільності».

Віталій ЯРМАК, кореспондент: Зробити операцію по пересадці печінка Андрію від хрещеного батька погодилися у Бельгії - майже за 100 тисяч євро.

Віктор СЕРДЮК, президент Всеукраїнської ради захисту прав та безпеки пацієнтів: «Вот это как раз и есть счет из клиники, вот где проведена операция - 87 тысяч евро, - сумма операции, которую мы должны заплатить, стоимость».

Віталій ЯРМАК, кореспондент: Де взяти такі гроші всього за рік, - батьки хлопчика не знають. Назбирали лише половину, і сподіваються, що закон, який загрожує смерті їхньому синові - змінять.

ICTV : Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:00)
29.08.2010 3:00:17

Сюжет № 7
19:21:02-19:28:45 (час ефіру)
Оксана СОКОЛОВА, ведуча: Поплавок на замок. Столичний Інститут культури можуть запросто закрити, принаймні, як державний заклад. Цього тижня його ректора жорстко розкритикувала Ганна Герман, - заступнику глави адміністрації Президента, ну а Кабінет міністрів взяв курс на скорочення кількості вищих навчальних закладів. Мовляв. 800 вишів у країні не потрібні. Краще менше та якісніше. Утім, Михайло Поплавський оптимізму не втрачає, і певно готується освоювати нові горизонти. Ну, приміром зніматися в кіно. А що? Нині це надзвичайно модно. Кіноекран - найкоротший шлях до популярності, от і поспішають до нього і естрадні співаки, і бізнесмени, і політики. З новоспеченими познайомився Сергій Смалючук.

Сергій СМАЛЬЧУК, кореспондент: Полчище фахових акторів опинилися перед загрозою поповнити армію безробітних.

Жінка: «Скорее всего, я созрела для драмы глубокой».

Сергій СМАЛЬЧУК, кореспондент: Глядач завмер в очікуванні того, що ще здатні втнути завсідники телепрограм про світське життя.

Актор: «Мне из Голливуда позвонили только что. Я думаю, это будет ужасный триллер. Я буду побрит на лысо».

Сергій СМАЛЬЧУК, кореспондент: Шекспір міг би перевернутися в труні.

Актор: «В Швеции я снимался в фильме «Гамлет». Съемки были типа борделя с какой-то травой. И там все сидели вот в эти штуки курили вот это все».

Сергій СМАЛЬЧУК, кореспондент: Етику Станіславського можна закинути на полицю. А слідом мікрофони, гітари, спортивні костюми і навіть депутатський мандат.

Олександр МОРОЗ, лідер Соціалістичної партії України: «Там не довелося нічого грати, там просто треба було сказати те, в чому ти переконуєш, що говорив свого часу. Політика -це певною мірою весь час (НРЗБ). Це ніяких складнощів не передбачає».

Сергій СМАЛЬЧУК, кореспондент: Вони добре завчили древню істину - якщо людина талановита, то талановита у всьому.

Альоша СВИРИДОВА, співачка: «Актерская работа только в случаи, если действительно она очень інтересная. Потому, что просто участвовать в каких-то проходных фильмах мне собственно не нужно. Я зарабатываю деньги другим способом».

Сергій СМАЛЬЧУК, кореспондент: Зізнатися ж у відсутності бодай якогось з талантів мужності вистачає лиш декому з так званих недійних облич.

Чоловік: «Я никудышний вообще актер, потому, что я не профессионал, и в этом смысле мне сложно».

Сергій СМАЛЬЧУК, кореспондент: Та байдуже, бо якщо дуже хочеться - то можна. Від так, всі на штурм.

Чоловік: «Я вам розкажу секрет, мені запропонували в мюзиклі знятися».

Чоловік: «Я в сейчас в качестве продюсера, исполнителя главной роли снимаю кино».

Сергій СМАЛЬЧУК, кореспондент: Серед штурмовиків видатні спортсмени і провінційні бізнесмени, телеведучі, моделі та співаки.

Жінка: «Я би себе хотіла розкрити в комедії».

Жінка: «Ты сорвала это с моих уст».

Співак: «Как сказал Владимир Иллич Ленин, самым важным из искусств для нас является кино».

Сергій СМАЛЬЧУК, кореспондент: Та вчитися цьому мистецтву, як заповідав все той же великий Ленін, - справа десята. Хороші зв'язки, публічність фотогенічність, а якщо є ще який-небудь багатенький спонсор, то вас залюбки приймуть у кінематографічну сім'ю.

Леонід БАРАЦ, актор: «Есть целесообразность, кроме мотивации творческой, есть еще коммерческая целесообразность. На этом в том числе и деньги можно заработать».

Сергій СМАЛЬЧУК, кореспондент: Пакистанський бізнесмен Мухамад Захур дружину, а за сумісництвом співачку Камалію, на руках готовий носити. А якщо так - чому б не виконати давню мрію коханої про зйомки в кіно. Він не приховує - участь дружини у фільмі - задоволення не з дешевих.

Мухамад ЗАХУР, бізнесмен: «Ну, часть денег я согласился тоже давать под этот проект. Кажуть, інколи ціна може доходити до мільйона зелених за епізод. Начебто, саме стільки сплатив за кілька секунд зйомок в одному кліпі один простий російський бізнесмен».

Чоловік: «Не знаю кто это, я никогда он нем ничего не слышал, не видел».

Сергій СМАЛЬЧУК, кореспондент: Та справа варта того. адже кліп самої Леді Гаги. Бізнесмена Аркадія Пахніна це вже не перший прояв акторської майстерності в кіно. Творців кохання у «Великому місті» російські теленишпорки також підозрювали у торгівлі ролями. Автори фільму лиш посміюються.

Володимир ЗЕЛЕНСЬКИЙ, ноумен: «Как его отыскали продюсеры московские - я не знаю, и под каким соусом. Ну, вот он играли в эпизоде. Я к стати, даже не знал, что вот он там бизнесмен, вот, а потом узнал, когда он стал Алехандро. Ну, здорово».

Сергій СМАЛЬЧУК, кореспондент: Воно і правда. Ну, які тут можуть бути гроші, якщо навіть зірки №1 до квартальщиків у черзі стоять.

Володимир ЗЕЛЕНСЬКИЙ, ноумен: «У нас вот и Андрей Шевченко должен сняться, вот, ну, и еще там есть несколько сюрпризов, Ван Дамм и так далее».

Сергій СМАЛЬЧУК, кореспондент: Шевченко, Ван Дамм, Галустян, Дереб'янко, Єфремов, Анфіса Чехова, Ксюта Собак і ще ціле сузір'я недійних облич.

Михаїл Галустян, шоумен: «Ну, в этой картине все такие фрики. Играю Маркиз де Мазасат или... Маркиз де Мазосат, да. Вот, в общем такой садомозахист».

Сергій СМАЛЬЧУК, кореспондент: Їх об'єднала участь у новій комедії. Робоча назва «Ржевський проти Наполеона». Вперше на українських теренах фільм знімають у форматі 3D.

Михаїл Галустян, шоумен: «Аватар» - в прошлом уже, все».

Сергій СМАЛЬЧУК, кореспондент: Кажуть, журналістика також професія доволі публічна. А якщо так, чому б і нам не спробувати свої сили в кіно. Заради бодай епізоду в першій вітчизняній 3D стрічці - ми були готові практично на все. Але ролі розписані. Поступитися місцем не хочуть навіть актори-масовки. Та світ таки не без добрих людей. У наш акторський талант повірили творці одного з кримінально-бандитських серіалів. Що правда, мрії про кінематографічну славу також, як виявилося, вимагають неабияких жертв. Все заради сюжету, точніше заради одного коротенького епізоду. Хуліган проти захисника громадського порядку. Та в ім'я світлого кіно майбутнього можна витримати і не таке. Схоже, тепер можна сміливо йти на штурм Голівуду. Тим паче, в Україні віднедавна не проблема втрапити на очі комусь з мешканців зоряних пагорбів.

Олександр ОНИЩЕНКО, бізнесмен: «Я конечно... такие известные актеры, как Сильвестр Сталлоне, Дольф Лунгрен откликнулись на наше приглашение. Конечно это является».

Сергій СМАЛЬЧУК, кореспондент: З легкої руки бізнесмена Олександра Онищенка, Київ вже відвідали справжні кінолегенди. А одна навіть пообіцяли зняти у нас фільм. Обіцянка-цяцянка. Та вона подарувала надію усім, хто відчуває в собі бодай якийсь акторський потенціал.

Нестор ШУФРИЧ, міністр України з надзвичайних ситуацій у 2006-2007 і 2010 рр.: «Я думаю, що ті, хто переживуть нашу політику, можуть виступати в будь-якому іншому жанрі».

Сергій СМАЛЬЧУК, кореспондент: Тим паче, Шуфрич в тандемі з Михайло Добкіним вже пройшов бойове хрещення на зйомках фільму про видатного радянського академіка Ландау.

Нестор ШУФРИЧ, міністр України з надзвичайних ситуацій у 2006-2007 і 2010 рр.: «Дійсно, нам запропонували зіграти майже свої ролі. Я грав роль міністра. Ну, тоді народного комісара. Михайло грав роль 1 секретаря Горкому Харківського КПУ».

Сергій СМАЛЬЧУК, кореспондент: Але акторство - не єдина галузь, в якій можуть проявити себе потенційні кінематографісти. Приміром, Олександр Турчинов пише романи, за одним з яких вже навіть зняли фільм. А от Арсеній Яценюк нещодавно спробував дублювати мультфільми.

Арсеній ЯЦЕНЮК, народний депутати України: «Якщо це щось нове - я краще відразу відкину його, бо воно мене лякає».

Сергій СМАЛЬЧУК, кореспондент: Словом, якщо душа бажає мистецького свята, то певно і не варто душити у собі талант.

ICTV : Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:00)
29.08.2010 3:00:17

Сюжет № 8
19:28:46-19:29:10 (час ефіру)
Оксана СОКОЛОВА, ведуча: Ну, і насамкінець новий українець у Брюсселі. До Дня Незалежності України легендарного «Манекен Піс» одягли в вишиванку та шаровари. Цими найяскравішими кадрами ми завершуємо нашу програму. Не пропустіть головного наступної неділі, щоб ніщо цікаве та важливе не оминуло вас.

5 канал випуск 18:00

5-й канал : Програма «Час новин» (випуск 18:00:00)
29.08.2010 3:00:21

Сюжет №1
18:00:45-18:03:25 (час ефіру)
Тетяна ДАНИЛЕНКО, ведуча: Із приголомшливим результатом повернулася на батьківщину юнацька олімпійська збірна. 55 спортсменів у Сінгапурі протягом двох тижнів змагалися із найкращими атлетами світу. Юнацька олімпіада для учасників віком від 14 до 18 років проходила вперше в історії світового спорту. Нині Україну запам'ятали, як одну з найсильніших спортивних держав.

Олімпійський чемпіон: «Допустим, золото конь-махи, золото брусья, многоборье и вольное».

Роман СУХАН, кореспондент: У свої 16 років і зростом у півтора метра гімнаст Олег Степко вже дворазовий олімпійський чемпіон, а його чотири медалі - найкращий результат серед українських юних спортсменів.

Олімпійський чемпіон: «Долгие тренировки, тяжкой работы был, длинный период. И вот результат».

Олімпійська чемпіонка: «Вот это медаль за 200 на спине, вот это медаль за 50 на спине и это медаль за 100 на спине. Тренировалась, хотела очень сильно. Вот получилось так».

Роман СУХАН, кореспондент: А от плавчиня Дарина Зевіна зібрала повний комплект - і золото, і срібло, і бронзу. Результатом задоволена на всі сто відсотків. А от батько, він же тренер, каже: могла і краще.

Тренер: «Я вот точно знаю, спортсмен и тренер, которые довольны собой, на этом надо секундомер вешать на гвоздик и на этом заканчивать. Пока есть стремление и стимулы двигаться вперед, оно будет, это движение. Поэтому мы просто сделаем правильные выводы, я надеюсь, ну, и улучшим свои результаты в следующем году».

Олімпійський чемпіон: «Дистанция в плаванье: одна на 50, баттерфляй, другая на 50, вольный стиль. Мы на них рассчитывали. Мы приехали вместе с ними».

Роман СУХАН, кореспондент: Їхали лише за медалями, - каже плавець Андрій. Привіз дві золоті. Хоча впевнений: могло бути і більше.

Олімпійський чемпіон: «Немножко программа не сошлась. Третья моя дистанция, вольный стиль, контачила с 50, баттерфляй, финалом. И пришлось жертвовать какой-то третьей медалью».

Роман СУХАН, кореспондент: Загалом у активі українців - 35 медалей: 10 золотих, 9 срібних та 16 бронзових. І третє місце у загальному заліку серед майже 200 країн. Попереду лише Китай та Росія.

Ганна СОРОКІНА, шеф національної олімпійської збірної України: «Это нельзя даже как успех рассчитывать. Это гиперуспех. И надо к нему так и относиться. Мы уже привыкли к тому, что когда мы побеждаем, значит - легко, мы могли еще лучше. Нет. Надо ценить то, что мы имеем сейчас».

Роман СУХАН, кореспондент: Юнацька збірна показала кращий результат, ніж будь-яка доросла українська олімпійська команда. А от нагороду отримають у рази меншу: 20 тисяч гривень за золото, 15 за срібло і 10 тисяч за бронзу. Задоволені і щасливі українські олімпійці вирушають додому, аби нарешті відпочити. Після того знову тяжкі щоденні тренування, бо вже за чотири роки знову олімпіада - в Китаї.

5-й канал : Програма «Час новин» (випуск 18:00:00)
29.08.2010 3:00:21

Сюжет №2
18:03:26-18:04:02 (час ефіру)
Тетяна ДАНИЛЕНКО, ведуча: Чемпіоном світу стала і українська збірна МНС з пожежно-рятувального спорту. Золоту медаль команді принесла перемога у змаганнях з бойового розгортання. Про це повідомляє прес-служба Міністерства з питань надзвичайних ситуацій. Чемпіонат проводили з 27 серпня і по сьогодні у Донецьку. В ньому брали участь команди з 15 країн. Пожежники та рятувальники боролися за перемогу в чотирьох видах змагань - це підйом після штурмових сходів у вікно четвертого поверху навчальної башти, подолання стометрової смуги з перешкодами, пожежна естафета та, власне, бойове розгортання, яке й принесло медаль.

5-й канал : Програма «Час новин» (випуск 18:00:00)
29.08.2010 3:00:21

Сюжет №3
18:04:03-18:07:06 (час ефіру)
Тетяна ДАНИЛЕНКО, ведуча: На вибори кримські татари підуть у тандемі з Рухом, а Президента просять не назначати їхніх офіційних представників. У Сімферополі закінчився Курултай кримськотатарського народу, сесія якого тривала два дні. Делегати висловили невдоволення тим, що Віктор Янукович скоротив раду представників кримськотатарського народу при Президенті, а також тим, що нових представників назначила Банкова.

Юлія КРЮЧКОВА, кореспондент: Переформатування ради представників кримськотатарського народу при Президенті України стало головною темою двох днів засідань сесії Курултаю - національного з'їзду кримськотатарського народу. Голова Меджлісу висловив незадоволення змінами, проте від радикальних заяв утримався.

Мустафа ДЖЕМІЛЬОВ, голова Меджлісу кримськотатарського народу: «Совет представителей создавался для того, чтобы ввести в правовое поле тот представительный орган, который избирается самим народом. Но тот принцип, который сейчас вводится, порядок, который вводится в соответствии с указом нового Президента, как представительный, он уже не может рассматриваться как представительный орган».

Юлія КРЮЧКОВА, кореспондент: Критикують зміни у раді й інші кримськотатарські сили. Одні через те, що не увійшли до складу, другі - тому що увійшли, проте без узгодження кандидатур з громадськістю.

Садик БЕРБЕРОВ, голова кримської регіональної організації Партії мусульман України: «Можно было обратиться к народу, скажем, выдержать какую-то паузу, обратиться к народу. Может быть, были делегированы какие-то люди от народа. Можно было обсуждение провести этих людей, можно было заслушать программы - кто чем хочет заниматься в этом совете. И таким образом можно было более подобрать состав, который бы более профессионально смог бы работать».

Ібрагім ВОЄННИЙ, голова організації «Койдешлер»: «Я не видел в этой группе, допустим, ветеранов национального движения, людей, которые будировали активно на протяжение последних стольких лет в Крыму вопросы по земле, вопросы о восстановлении крымско-татарской государственности, вопросы о реабилитации крымско-татарского народа».

Юлія КРЮЧКОВА, кореспондент: Напередодні наказом Президента України вперше за десять років існування ради представників кримськотатарського народу її склад був змінений і Меджліс втратив своє виключне право одноосібно представляти інтереси репатріантів перед органами влади. Відтепер замість 33 членів ради залишилося 19. З них лише вісім - з Меджлісу. 11 - члени інших кримськотатарських громадських організацій. У представництві Президента у Криму пояснюють: таким чином глава держави продемонстрував лояльність до всіх політичних течій кримських татар.

Володимир КАЗАРІН, перший заступник постійного представника Президента в Автономній республіці Крим: «Президент в очередной раз демонстрирует, что он Президент всех граждан Украины, любой национальности, в том числе всех крымских татар, в не зависимости от того, каких политических взглядов они придерживаются».

Юлія КРЮЧКОВА, кореспондент: Своє незадоволення новим форматом ради представників кримські татари висловили у зверненні до Президента країни. Вони вимагають главу держави переглянути принцип формування ради. Інакше, каже лідер Меджлісу Мустафа Джемільов, вони всі вийдуть зі складу цього органу.

5-й канал : Програма «Час новин» (випуск 18:00:00)
29.08.2010 3:00:22

Сюжет №9
18:11:00-18:13:03 (час ефіру)
Тетяна ДАНИЛЕНКО, ведуча: Замість поліетиленових пакунків - паперові. Влада Новомосковська, що на Дніпропетровщині, запропонувала підприємців відмовитися від шкідливих для довкілля пакетів. Власники торговельних точок ідею підтримали, але мешканцям міста до ноу-хау звикнути поки що складно.

Юлія ФІНГАРЕТ, кореспондент: Покупці повинні обирати самі, - каже торговець Галина Андріївна. В магазині є пакети двох видів.

Олена КОВАЛЬЧУК, покупець: «Это экологически чистый продукт, это в первую очередь. И можно, допустим, если немного берешь, удобно, в общем, раз, положил в пакетик, и все. Он не шелестит».

Юлія ФІНГАРЕТ, кореспондент: Від целофану власники магазину не відновилися, бо кажуть: його уроздріб купувати простіше. Паперові в Україні не такі популярні.

Михайлина МАМРАТ, власниця крамниці: «На базарі немає. Оце мені з Одеси, я прошу, у мене знайомий їздив на Одесу, мені провозять».

Юлія ФІНГАРЕТ, кореспондент: Безкоштовно роздавати паперові пакети підприємці не можуть. За їхніми словами, вони і не проти, проте тоді працюватимуть у збиток.

Алішер НУМАНОВ, підприємець: «Бумажный пакет у нас стоит 15 копеек литровый и 25 копеек стоит двухлитровый, а полиэтиленовый пакет стоит 5 копеек».

Юлія ФІНГАРЕТ, кореспондент: Торговці поліетиленовими пакетами на ринку розповідають: в асортименті мають і паперові, проте останні тільки пилом припадають на прилавку.

Оксана ДМИТРІЄВА, підприємець: «Вы сами понимаете, вот мясо завернуть в бумажный пакет - я считаю, это нереально. Ту же рыбу, ту же селедку».

Юлія ФІНГАРЕТ, кореспондент: Новомосковські комунальники підрахували: щороку 70 тисяч мешканців міста викидають понад 50 мільйонів пакетів. Щоби врятувати ситуацію, міська влада навіть з кількома целюлозними підприємствами домовилася про постачання паперових пакунків. Але змусити містян користуватися лише паперовими пакунками не може.

Віктор ЛИТВИЩЕНКО, голова міської ради: «Запретить мы не можем. Закон о местном самоуправлении нам такого права не дал. Решение сессии - это не закон. То есть это - хочешь, не хочешь. То есть надо здесь больше нам работать в плане аргументации, убеждений, что это нужно».

Юлія ФІНГАРЕТ, кореспондент: У міській раді сподіваються: їх ініціативу підтримають на державному рівні. Якщо ухвалять відповідний закон, переконати громадян буде куди простіше.

5-й канал : Програма «Час новин» (випуск 18:00:00)
29.08.2010 3:00:22

Сюжет №10
18:13:04-18:15:13 (час ефіру)
Тетяна ДАНИЛЕНКО, ведуча: «Карпатський потяг для відчайдухів». Екологічно-мистецька акція із такою назвою стартувала у Карпатах. Протягом майже чотирьох годин у потязі «Рахів - Івано-Франківськ» - вибух рок-музики від місцевих гуртів. Поруч - фотовиставка із забрудненням курортного містечка. Головна мета дійства - привернути увагу до засмічення Карпат пластиковим спамом і змусити туристів прибирати за собою.

Саша ФІТІЛЬ, рок-гурт «Пропала грамота»: «Дуже прикольна тема така, що концерт в потязі. Я, до речі, не знаю зараз, як там і що буде».

Оксана ДУДІЙ, кореспондент: Місцеві рок-гурти відразу відгукнулися на незвичну акцію, адже вперше грають на рухомій сцені - у потязі. У мистецькому вагоні - ніде яблуку впасти. Гурти грають українську музику, пасажири підспівують і танцюють.

Пасажири: «Дуже файно. Це дуже концерти потрібні. Не заважає. Я, наприклад, дуже люблю музику. І я дуже задоволена, що я попала в такий вагон».

Оксана ДУДІЙ, кореспондент: Під музику презентують і фотовиставку - зображення засмічених Карпат. Серед гір розкидані пакети, купи пластикових пляшок.

Пасажири: «Залежить все-таки від нас самих, від людей. Часто їдеш, і насмічено, і зернята, і лишають бутилки пусті, порожні. Брудно, якщо їде багато молодих людей, які дуже поводять себе, буває..."

Оксана КІЛЬЧИЦЬКА, провідниця: «Багато сміття у нас немає. Прибираємо по дорозі, стараємося прибирати».

Оксана ДУДІЙ, кореспондент: Щоби позбутися пластикового спаму, організатори акції пропонують альтернативу - раз на тиждень з курортних зон вивозити сміття залізницею вантажним вагоном, а кожну станцію облаштувати додатковими контейнерами. Організатори вже встановили такі на 18 станціях. Утім сміттярки так і залишилися порожніми.

Віталій ЧУПАК, організатор акції: «Ми поставили контейнери. Вони тиждень стоять і вони майже пусті. Тобто реально, просто якщо люд не проінформувати... звикли приносити і кидати в контейнери"

Оксана ДУДІЙ, кореспондент: Еко-мистецька акція «Карпатський потяг для відчайдухів» відбуватиметься щороку, - обіцяють організатори, поки у Карпатах буде пластиковий спам.

ТРК Україна випуск 19:00

ТРК «Україна» : Програма «События» (випуск 19:00:12)
29.08.2010 5:30:17

Сюжет №1
19:00:55-19:03:00 (час ефіру)
Александр МОЗГОВОЙ, ведущий: Дети, прославившие Украину. На первых в истории юношеских Олимпийских играх украинская команда стала третьей, пропустив вперед только Китай и Россию и оставив далеко позади спортсменов из Америки и Европы. Сегодня юных победителей встречали в Киеве - счастливые родители и удивленные министры. Наталье Ковачевич и те и другие признались: такого успеха даже не ожидали.

Наталья КОВАЧЕВИЧ, корреспондент: 55 спортсменов привезли из Сингапура 35 медалей. Юным украинским чемпионам - от 14 до 18 лет. Пока им, уставшим от перелета, зачитывают приветственную телеграмму от президента, премьера и Верховной Рады, за спинами журналистов волнуются родители.

Женщина: «Она не то слово плакала - она рыдала, он тренера чуть не задушила в объятиях своих, после того как узнала, что выиграла».

Мужчина: «Если учесть, что здесь 204 страны было представлено - и Україна третья - это говорит о многом"

Наталья КОВАЧЕВИЧ, корреспондент: Встречающие не скрывают гордости, не прячут и удивления. Отечественная команда оставила далеко позади страны, в которых денег на развитие спорта выделяют в разы больше.

Равиль САФИУЛЛИН, министр по делам семьи, молодежи и спорта: «Мы говорим о результате. И то же время, мы говорим о том, что у нас-то базы фактически нет. Правильно, вот что еще удивляет: такой результат на фоне отсутствия баз».

Николай ТОМЕНКО, заместитель председателя Верховной Рады Украины: «Фактично ці молоді люди тренувалися на таких майданчиках і в таких умовах, аби американці чи французи подивилися, вони б страшно подивувалися».

Наталья КОВАЧЕВИЧ, корреспондент: Не удивляются разве только сами спортсмены. В чем секрет Украины?

Девочка: «Обезбашенный народ».

Наталья КОВАЧЕВИЧ, корреспондент: В продолжение добавляют: преодолеть трудности в Украине - это уже тоже национальный спорт.

Парень: «Если бы у нас было легко все, все условия были бы - не было бы стимула какого-то».

Наталья КОВАЧЕВИЧ, корреспондент: Они с удовольствием показывают медали и мало говорят.

Девушка: «Конечно, этот перелет, 15 часов почти летели».

Наталья КОВАЧЕВИЧ, корреспондент: Некоторые плачут.

Девушка: «Слезы радости, наверное».

Наталья КОВАЧЕВИЧ, корреспондент: По своим городам члены юношеской сборной разъедутся только послезавтра. До 31 августа будут в Киеве ждать встречи с президентом.

ТРК «Україна» : Програма «События» (випуск 19:00:12)
29.08.2010 5:30:17

Сюжет №2
19:03:01-19:05:30 (час ефіру)
Александр МОЗГОВОЙ, ведущий: Праздник хлеба в Прикарпатье. Лучшие местные производители предлагали посетителям и привычные буханки с батонами, и настоящие произведения пекарского искусства. Качество продукции исключительно из натурального сырья гарантировали, а попутно призывали не делать из хлеба политики. Дескать, повышать цены на продукцию вынуждают обстоятельства.

Пекарь: «Шановні пані та панове! Та гості приїжджі! Будь ласка, покупайте - не минайте!"

Корреспондент: Обходить стороной прилавки с лакомствами никто и не собирался. Выпечку пробовали, не отходя от пекарей, да еще и домой покупали.

Женщина: «Хліб смачний український, звичайно. І взагалі від цього аромату - і гарний настрій».

Корреспондент: Гвоздь действа - 20-килограммовый каравай, вдесятеро тяжелее обычного. Такой испекли впервые. В соседней палатке гостей удивляют не только украинским, а даже финским хлебом. Праздник лишь начался, а у пекаря осталось всего 2 буханки, даже несмотря на то, что каждая стоит 8 гривень.

Александр КУЗНИРСКИЙ, главный пекарь: «Іспанія-виробник гарантує, що при виробництві цих зерен не були використані хімічні компоненти, зокрема міндобрива, гербіциди, пестициди, тобто тут чиста органіка».

Корреспондент: Праздничное настроение не позволяет, однако, забыть о проблемах. Булочные изделия бывшей всесоюзной житницы медленно, но неуклонно дорожают.

Ростислав КУКУРУДЗ, председатель гильдии пекарей и кондитеров Ивано-Франковска: «При рості цін на енергоносії, при сьогоднішньому досить проблемному врожаї, який є в цілому світі, і загальному росту цін на основну хлібопекарську сировину - борошно, не піднімемо ціну на хліб - галузь просто буде на грані виживання. Ми ж і так сьогодні маємо різке скорочення приватних хлібопекарних підприємств».

Корреспондент: Когда урожай и в России, и в Европе выжгла жара, и мировые цены на зерно пошли вверх, запреты на подорожание приведут лишь к новому кризису. Впрочем, в правительстве уверены, что и дотации производителям будут не эффективны. Лучше уж давать деньги на хлеб бедным гражданам.

Виктор СЛАУТА: «В следующем году выйдем с предложением, что субсидируется семья. Этот механизм будет намного эффективнее, чем помощь производителям хлеба и аграриям».

Корреспондент: Без и впрямь как без воды. На троих детей Марие Алексин нужно 2 буханки.

Мария АЛЕКСИН: «Ну, як є хліб вдома - тоже якісь перекуси. Як кажуть: хліб і вода - вже нема голода».

Корреспондент: Месячный доход матери-одиночки - 1000 гривен. Если хлеб снова подорожает, а дотации не введут - придется экономить. Или печь самой. Женщина уже подсчитала: так выйдет вдвое дешевле.

Мария АЛЕКСИН: «Яйця в холодильнику, дріжжі. В принципі, хлібчик будемо пекти, і я думаю, з голоду ми, звичайно не попадаємо».

ТРК «Україна» : Програма «События» (випуск 19:00:12)
29.08.2010 5:30:17

Сюжет №3
19:05:31-19:08:30 (час ефіру)
Александр МОЗГОВОЙ, ведущий: Карнавал, розы и подковы на счастье. У жителей Донецка сегодня двойной повод для празднования - День города и День шахтера. С утра мэр лично поздравлял молодоженов в Парке кованных фигур. И уже несколько часов центр полностью отдан празднику. Движение перекрыто, на проезжей части - карнавал, в котором в этом году прошло рекордное количество участников. За всем наблюдает наш корреспондент Виктория Чистюхина, и сейчас она находится в гуще событий, на центральной площади Донецка. Виктория, как шахтерская столица отмечает свой главный праздник?

Виктория ЧИСТЮХИНА, корреспондент: Добрый вечер, Александр! Сейчас на площади несколько десятков тысяч людей. Настроение у всех отличное. Одним из главных событий сегодняшнего дня стал Парад планет - так назвали карнавал, в котором в этом году приняли участие 12 тысяч человек. По словам организаторов, это рекорд, такого масштабного шествия не проводили со времен первомайских демонстраций. Каждый район Донецка представил свои костюмы: здесь и роллеры с оригинальными шоу, и рыцарские бои. Очень активной была молодежь, традиционно весело и в ритме танца пошли вузы. Настоящие мужчины предстали в образе скифов. Донецкий карнавал сегодня можно сравнить с бразильским - здесь также не обошлось без самбы. Уже утром в Парке кованных фигур собрались молодожены, для них мэрия заказала огромный праздничный торт в форме здания горсовета, высотой почти полметра и весом около 10 килограммов. Съесть мэрию молодоженам помогли прохожие. А ивано-франковские кузнецы передали в подарок Донецку кованную карусель. Далее праздник продолжила выставка цветов от донецких мастеров. Особый інтерес у зрителей вызвала композиция «Жар-птица» - чтобы ее выложить, понадобилось несколько тысяч бутонов.

Мужчина: «Ушло сюда более 7 тысяч единиц цветочной продукции различной. Много с Молдавии приехало, зарубежные делегации недавно подходили - с Германии, говорили, что на должном уровне выполнены композиции».

Женщина: «Моя прическа символизирует победу «Шахтера».

Виктория ЧИСТЮХИНА, корреспондент: В чем?

Женщина: «Шахтер» - чемпион! Во всем. Оранжевый цвет. А зеленый цвет - надежды, будем надеяться на победы».

Женщина: «Я колос, пожалуйста. Мать-Природа, родючий колос. Мы великолепно выглядим, чего и вам желаем».

Виктория ЧИСТЮХИНА, корреспондент: Праздник в Донецке продолжается, и сейчас на стадионе «Донбасс Арена» проходит матч между камандами «Шахтер» и «Ильичевец». Также там ожидается выступление звезд эстрады. Единственным огорчением для дончан стало то, что не будет праздничного салюта. Фейерверки, как известно, отменили из-за пожарной опасности. Александр.

Александр МОЗГОВОЙ, ведущий: Спасибо! Виктория Чистюхина остается праздновать, а мы продолжаем випуск.

ТРК «Україна» : Програма «События» (випуск 19:00:12)
29.08.2010 5:30:17

Сюжет №4
19:08:31-19:11:20 (час ефіру)
Александр МОЗГОВОЙ, ведущий: Через 10 лет Днепр превратится в болото. После отбора проб воды и ила экологи установили: главная река Украины отравлена. Эпидемиологи с таким выводом не согласны. Угрожает ли Днепру опасность, выясняла Наталья Гусак.

Мужчина: «Ловится и ловится».

Наталья ГУСАК, корреспондент: Дмитрий Гвоздилко целое лето ловит рыбу в мутном Днепре. В последнее время заметил: река покрывается сине-зелеными водорослями.

Мужчина: «Месяца полтора назад тут уже зеленка появилась. Цветет он быстро».

Наталья ГУСАК, корреспондент: Зеленка - признак сильного загрязнения Днепра, - утверждают экологи. Каждый месяц только в черте Днепропетровска промышленные предприятия и ливневые канализации сливают в реку до миллиона тонн отходов. Опасные вещества оседают на дне и медленно отравляют Днепр.

Сергей КИЦЕНКО, начальник физической лаборатории: «Ил черный, маслянистый, такого цвета, отдает очень сильно запах сероводорода, купаться здесь нельзя, потому что на своем опыте, на следующий день, на своем опыте я узнал, что такое взмученный ил, и мне пришлось пить антибиотики для того, чтобы подавить инфекцию».

Наталья ГУСАК, корреспондент: Сергей отравился, погружаясь на дно за пробами ила. Их исследовали в независимой лаборатории, результаты химиков поразили.

Оксана БЕЛИК, заведующая химико-аналитической лабораторией: «Они не соответствуют нормам по таким показателям как медь, марганец, свинец и цинк. Превышение разные, в зависимости от пробы. Для нас они означають, что вода загрязнена».

Андрей КОНДРАТЬЕВ, заведующий отделением гигиены окружающей среды Днепропетровской санэпидемстанции: «На теперішній час, станом на сьогодні, перевищень гранично допустимих концентрацій не виявлено - ні у піску, ні у воді водоймищ».

Наталья ГУСАК, корреспондент: В областной санстанции уверяют: днепровская вода опасности для здоровья человека не представляет, поводов для беспокойства нет. Независимые экологи обвиняют сотрудников СЭС в намеренном завышении допустимых норм загрязнений.

Владимир ГОНЧАРЕНКО, председатель общественного движения Украины «За право граждан на экологическую безопасность»: «Это такой обман, связанный именно с принятием различных нормативных документов. В этой воде очень много органических веществ. Это и поверхностно-активные вещества, это и пестициды, это и нефтепродукты, хлоросодержащие органические вещества. Все это очень вредно для человека».

Наталья ГУСАК, корреспондент: Если ничего не делать, через 10 лет Днепр превратится в отравленное болото, - утверждает Владимир Гончаренко. С ним солидарны и в областном управлении водного хозяйства. Здесь даже программу оздоровления реки подготовили, но работает она плохо.

Ольга ЧЕХУН, заместитель начальника Днепропетровского облуправления водного хозяйства: «Для того, чтобы улучшить ситуацию на сегодняшний день, первое мероприятие, которое нужно обеспечить - это прекратить воды подземных сточных вод предприятий».

Наталья ГУСАК, корреспондент: Вопреки предупреждениям экологов, Дмитрий Гладилко продолжает удить рыбу в мутном Днепре. Птицам он верит больше, чем ученым.

Мужик: «Уток сколько здесь, раньше такого не было. А уток немерено. Почему? А потому, что Днепр чище стал, наверное».

ТРК «Україна» : Програма «События» (випуск 19:00:12)
29.08.2010 5:30:17

Сюжет №5
19:11:21-19:14:05 (час ефіру)
Александр МОЗГОВОЙ, ведущий: Карпаты без пластикового хлама. Ивано-франковские музыканты озаботились проблемами чистоты родной природы. С этой целью трое из них дали бесплатный концерт в поезде Рахов-Ивано-Франковск, на каждой станции маршрута загодя установив контейнеры для мусора. Свою акцию назвали «Карпатський протяг - дія відчайдухів!». Как она выглядела, расскажут корреспонденты «Событий».

Корреспондент: Афиши «Карпатського протягу» - на всех остановках состава, под ними - просьба не обижаться, если мест на всех не хватит.

Вера МЕДВЕДЧУК, кассир: «Обмеження в залі ніякого не було, просто попереджали наперед людей, що якщо буде там незручність, щоби вибачали за ту незручність, може, там прийдеться стояти, може, прийдеться сісти молоді і на коліна».

Корреспондент: Но садиться в поезд молодые люди и не собираются. На 4 часа один из вагонов превращается в танцпол.

Девушка: «Супер! Ви бачите, нас видно, ми мокрі, ми просто... це супер!"

Корреспондент: Впрочем, в концертном вагоне не только молодежь. Люди постарше покидать занятые места тоже не собираются.

Женщина: «Мені дуже весело, нам дуже подобається, дуже приємно, що є такі молоді люди, що такі акції».

Корреспондент: На расписании движения акция никак не сказывается. Все остановки по плану, и без билетов никто не остается.

Проводница: «Ні, не скаржаться, довольні. Тільки не розуміють, що це за акція. Треба ж їм пояснити. Шановні пасажири! У нас зараз відбувається еко-мистецький проект «Нові Карпати - без пластикового спаму».

Корреспондент: Ивану активно поддерживать борцов за чистоту природы мешает разве дресс-код - мужчина возвращается с тихой охоты. Попутешествовав в поисках грибов, он как никто разделает идеи организаторов акции.

Иван ШТИЛЯК: «На горах дуже вже пластика, кругом валяється. Засмічуються Карпати наші дуже сильно».

Корреспондент: Они не только зазывают других, а и сами собирают мусор.

Парень: «У свій час ми достатньо находили горами і побачили стільки засмічень, що, направду, око якось дратує. І з того часу і дотепер, в принципі, сміття не меншає, тільки більшає».

Корреспондент: Музыканты даже установили на каждой станции по контейнеру для пластиковых отходов. Правда, с тех пор прошла уже неделя, а те все еще пустые.

Александр ФИТЕЛЬ, бас-гитарист группы «Пропавшая грамота»: «Я б, знаєте, я б зробив вообще... я б причепив до цього потягу товарний вагон, товарний, і от щоб його весь забити пластиком і вести там, куди він, на завод якийсь сміття».

Корреспондент: Концерт первый, но не последний, - уверяют организаторы и надеются, что уже к следующей акции Карпаты станут чище.

ТРК «Україна» : Програма «События» (випуск 19:00:12)
29.08.2010 5:30:17

Сюжет №9
19:16:45-19:17:40 (час ефіру)
Александр МОЗГОВОЙ, ведущий: Наши спасатели - лучшие на планете. Сборная Украины стала чемпионом мира по пожарному спорту. Состязания с участием представителей 15 стран мира закончились в Донецке. Золото отечественной команде принесло так называемое «боевое развертывание» - задача как можно быстрее растянуть пожарные рукава и как можно точнее попасть в цель струей воды. Украинцам все это удалось за 29 секунд. Этот мировой чемпионат провели уже в четвертый раз, на соотечественники победили в нем впервые.

Николай ИЛЬЧЕНКО, начальник Главного управления МЧС Украины в Донецкой области: «Мы сегодня увидели, как нужно работать. Над собой, прежде всего, над спортом и над работой, которой принадлежит этот спорт - спасению людей».

ТРК «Україна» : Програма «События» (випуск 19:00:12)
29.08.2010 5:30:17

Сюжет №11
19:18:05-19:20:15 (час ефіру)
Александр МОЗГОВОЙ, ведущий: Высокие технологии на службе сельского хозяйства. В опытном агро-хозяйстве «Асканийское» Херсонской области воплотили в жизнь амбициозный план - полностью компьютеризировали доильный комплекс, а саму фирму наполнили классической музыкой. В итоге затраты на ее содержание снизились, а надои выросли вдвое.

Корреспондент: С тремя сотнями коров в «Асканийском» сейчас управляются всего 2 доярки. Евдокия Крученюк обхаживает буренок уже 18 лет, но теперешние высокие надои - результат не только ее профессиональных навыков. Залог обилия молока - спокойствие животных, а этому способствует музыка.

Евдокия КРУЧЕНЮК, доярка: «Середній надой за сутки - 16 літрів в нас приблизно. А день ми надоюємо 4 тонни, більше. Ну, як... якщо новотєльна корова - більше молока дає, яка менше».

Корреспондент: Музыка вам не мешает?

Евдокия КРУЧЕНЮК, доярка: «Ми вже привикли».

Корреспондент: Доярки привыкли, а коровам по душе. Под аккомпонимент не только количество, но и качество молока существенно возросло, покупать его теперь приезжают даже из соседних областей. Впрочем, такой эффект дает исключительно классические мелоди. На попытки заменить их современным репертуаром стадо ответило резким снижением удоев.

Алла НОСКОВА, главный зоотехник-селекционер: «Корови - тварина, яка реагує на музику. От ставили ми спочатку, в вигляді експерименту, музику наших виконавців, українських, там всяку попсу, то корови ушами шевелять... Баха, Моцарта, таку класичну музику - слухають так, спокійно, заходять».

Корреспондент: А вот рок и рэп коровам противопоказаны.

Вера НАЙДЕНОВА, директор опытного хозяйства «Асканийское»: «Колись я зайшла, там такі танцульки, такі пісні, що, конєчно, і корова піде в пляс. А треба спокійна музика, яка теж... Тварини люблять спокій».

Корреспондент: После аудио-релакса - строем на пастбище. Все-таки зеленая трава выработке молока и нагулу мяса способствует не хуже музыки.

5 канал випуск 19:00

5-й канал : Програма «Время новостей» (випуск 19:00:00)
29.08.2010 3:00:22

5-й канал : Програма «Время новостей» (випуск 19:00:00)
29.08.2010 3:00:22

5-й канал : Програма «Время новостей» (випуск 19:00:00)
29.08.2010 3:00:22

5-й канал : Програма «Время новостей» (випуск 19:00:00)
29.08.2010 3:00:22

5-й канал : Програма «Время новостей» (випуск 19:00:00)
29.08.2010 3:00:22