Глядача перегодували політикою

2 Січня 2010
12349

Глядача перегодували політикою

12349
Телесезон 2009/2010. Підсумки року. Частина 3. Відповідають Оксана Соколова, Андрій Чернюк, Вікторія Шведова, Юрій Громницький, Олександр Пасховер, Діана Дуцик, Юрій Рибачук, Аксінья Куріна.
Глядача перегодували політикою

Уже кілька років поспіль «Детектор медіа» двічі на рік - наприкінці календарного року та телевізійного сезону (а він умовно триває з вересня по червень) - звертається до експертів із проханням підбити підсумки року. Ось підсумки телесезону 2008/2009 (1, 2), а ось підсумки телесезону 2007/2008, ось підсумки 2007-го року, а ось (1, 2, 3) - 2006-го.

 

Підсумки 2009-го року вже підбили топ-менеджери українських телеканалів та радійники.

 

В експертному опитуванні ТК уже взяли участь Юрій Стець, Олена Бондаренко, Григорій Тичина, Оксана Панасівська, Ігор Куляс, Леся Сакада, Лідія Таран (частина 1) та Олена Кондратюк, Наталя Катеринчук, Лариса Мудрак, Анатолій Єрема, Марина Сорока, Катерина М'ясникова, Олег Вергеліс (частина 2).

 

Нині пропонуємо вашій увазі третю частину експертного опитування, у якій на запитання ТК відповідають Оксана Соколова, Андрій Чернюк, Вікторія Шведова, Юрій Громницький, Олександр Пасховер, Діана Дуцик, Юрій Рибачук, Аксінья Куріна.

 

Телевізійний рік проводжають досить песимістично - прогнози експертів на майбутнє здебільшого вкладаються у фразу «від телебачення нічого не очікую». Найяскравішим враженням  минулого року для багатьох стали проекти «Україна має талант» та «Фабрика зірок». З негативних трендів експерти відзначали подальше пожовтіння телебачення, або, як влучно сказав один з експертів, «інтелектуальний мінімалізм».

 

Нагадаємо, усім експертам ми ставили такі запитання:

1.Ваше найяскравіше телевраження року (як позитивне, так і негативне)?

2. Головна тенденція року, що минає: в політичному та розважальному мовленні?

3. Ваш прогноз на наступний рік: що буде в телеконтенті та на телеринку активно розвиватися, а що поступово піде в минуле?

 

 

 

Оксана Соколова, керівник відділу публіцистичних програм ICTV:

 

 

1. Найяскравіші враження залишили масштабні розважальні шоу, у виробництві яких українські канали, нарешті, досягли чималих висот. Порадував рівень нинішньої «Фабрики зірок». Розчарував занепад інформаційного мовлення, зниження рівня професійності новин на каналах-лідерах.

 

2. Головна тенденція - зниження інтересу аудиторії до політичних проектів і зростання - до розважальних. Як на мене, ситуація цілком логічна, глядача перегодували політикою, пустою і одноманітно скандальною. Мені здається, людям хочеться або побачити щось світле, або просто відволіктися від проблем...

 

3. Думаю, розвиватися будуть розважальні шоу і усілякі проекти за участі зірок. Політичні ток-шоу втрачатимуть рейтинги, але залишатимуться на екрані задля задоволення амбіцій купки політиків і збереження інструментів впливу в руках власників телеканалів.

 

 

 

Андрій Чернюк, віце-президент НТКУ:

 

 

1. Не можу пригадати.

 

2. Думаю, що глядач втомився від політичного та розважального мовлення в такому вигляді, який він є зараз.  На мою думку, виграє той, хто запропонує нові форми, бажано власне ноу-хау, а не калькування західних форматів.

 

3. Дуже хочу сподіватися, що український продакшн  нарешті почне знімати українські серіали не для російського ринку, а для вітчизняного. А у Першого національного буде фінансування, щоб купити цей контент.

 

 

Вікторія Шведова, керівник прес-служби апарату Верховної Ради України:

 

 

1. Деякі проекти телеканалу СТБ (власного виробництва): «Україна має талант», «Правила життя» через відсутність ангажованості та аполітичність.

 

2. Щодо політичного мовлення - підміна професійної журналістики, по суті, розважальними матеріалами, схильність до скандалізації подій. Відсутність у журналістів не тільки бажання і вміння робити ґрунтовний аналітичний матеріал, а подекуди й елементарного життєвого досвіду. Збільшення негативної інформації соціально-політичного змісту, питомої ваги новин про стихійні лиха, аварії, вбивства, насильство, що спричиняє серйозні психологічні та емоційні стреси. «Шаблонні», «заштамповані» ток-шоу за участю політиків.

 

Щодо розважального - критично невелика кількість якісних програм вітчизняного виробництва, примітивізм, збільшення питомої ваги вульгарного гумору в деяких із них. А також показ покупних зарубіжних програм сумнівної якості.

 

3. Зростатиме комерціалізація у плані орієнтованості на масову культуру, можливо, остаточно завершиться «олігархізація» каналів.

 

 

Юрій Громницький, телеведучий, Перший національний:

 

 

1, 2. Жахливо вразив «Інтер», який в роковини Голодомору показав шоу «95-го кварталу». Це був прямий і цинічний виклик. Загалом в телевізійному просторі посилилася тенденція «кварталізації» свідомості глядача. Повільно, але впевнено увагу українців переорієнтовують у напрямку поверхового сприйняття дійсності за рахунок розважальних програм низького ґатунку. З цієї точки зору і далі сильно виглядають Новий канал та СТБ, які створили якісний і гарний телевізійний продукт, передусім «Україна має талант».

 

На жаль, так і не з'явилося справжнє, сильне сатиричне шоу на політичну тематику. Думаю, що воно потрібне країні як повітря. В політичній журналістиці посилилися тенденції прихованої і дуже ефективної цензури. Ведучі головних політичних ток-шоу навіть перестали приховувати сам факт узгодження тем, запитань, списків гостей з головними політичним гравцями. Незалежність політичної журналістики та свобода слова остаточно перетворилися на гарні гасла і друковані паперові слова. Самі журналісти пасивно сприйняли всі зміни і не повстали проти тихої і остаточної люстрації незгодних. З новинних команд каналів витісняли людей, які хочуть займатись серйозною журналістикою.

 

3. Не бачу жодних ознак змін на краще в році наступному. Всі вищезгадані тенденції, ймовірно, лише посиляться або ж нас очікує телевізійна стагнація, припинення якої можливе лише за умов появи «просвітленого телевізійного царя».

 

 

Олександр Пасховер, оглядач журналу «Корреспондент»:

 

 

1. Позитивное телевпечатление года - проект Елены Фроляк «Добрі новини» (ICTV). На фоне истерики, которую закатили отечественные СМИ, особенно информационные проекты, продукт Лены и ее команды - луч света в темном царстве.

 

2. Главная тенденция уходящего телегода в политическом вещании - в реалити-шоу активно приняли участие первые лица государства. Вначале это еще могло выглядеть так, как будто ток-шоу взобрались на невиданную политическую высоту, поскольку нигде в мире президенты и премьеры не ходят так часто в эфир собачиться с маргинальными членами парламента. Но потом стало очевидным, что случилось обратное - президент и премьер со своими хождениями по шоу опустились до уровня рядовых скандалистов и болтунов.

 

Главная тенденция в развлекательном телевидении - отсутствие новых идей. Хотя не знаю, можно ли назвать отсутствие тенденцией.  И это не значит, что не было интересных проектов. Например, «Україна має талант» - прекрасное шоу.

 

3. В прошлое уйдут новости о том, что «и сегодня в парламенте ничего не произошло». Так же не будет больше включений с места событий, где 4 часа назад трактор сбил бродячую собаку. Видеоряд начнет совпадать с текстом, текст - с новостью, новость будет отражать тенденции, тенденции не будут отражать затянувшуюся депрессию шеф-редактора. Мир станет светлее. Телевидение - добрее. И главная телевизионная тенденция будущего года: в прямом эфире будет показан последний чемпионат мира по футболу, в котором не принимала участие Украина.

 

 

Діана Дуцик, головний редактор журналу «Главред»:

 

 

1. Дуже прикро, але не можу говорити, що цього року щось у нашому телеефірі мене особливо вразило. Швидше навпаки -  є певне розчарування, особливо від політичних ток-шоу. Якщо ще у першій половині року вони тримали марку, то з осені все стало дуже марудно - перетікання кандидатів у президенти з одного каналу на інший, схожі запитання, шаблонні відповіді, які готуються заздалегідь і для усіх ефірів. Це прикро, бо за цією ширмою ми не бачимо справжніх кандидатів у президенти. Хоча інколи думаєш, а може, такі вони і є - справжні, уже просто не здатні вийти за рамки цієї віртуальної реальності, створеної медіа? І тоді ще більше стає сумно.

 

2. Про політичне мовлення я вже дещо сказала, відповідаючи на перше запитання. Додам хіба, що справді виборча кампанія серйозно підкоригувала програмну політику телеканалів. Особливо цікаво було спостерігати за деякими новими проектами, які виникали спеціально під вибори. А оскільки робилися вони, схоже, нашвидкуруч, то і до їх якості запитань багато. Окрім того, очевидно, що гроші від непрямої політичної реклами залишаються левовою часткою дохідної частини бюджетів усіх медіа. І це прикро, оскільки це заганяє медіаринок у глухий кут і не дозволяє йому розвиватися, адже відповідно до цього вибудовуються і редакційні пріоритети, які не завжди корелюються із потребами споживача.

 

Щодо розважального мовлення, телеканали продовжили ті проекти, які були успішними у попередні роки. Можливо, цього року така політика і була виправданою, але у наступному році від цього потрібно однозначно потроху відходити, оскільки окремі проекти просто «видихаються», якщо можна так сказати, бо який канал не включиш, усі танцюють, співають, або показують свої таланти. Хочеться побачити нові ідеї.

 

3. Однозначно збережуть свої позиції політичні ток-шоу. Україна дуже політизована країна. Люди нарікають на політиків, нарікають на якість ток-шоу, в яких бувають ці політики, але тим не менше кожного разу сідають біля телевізорів і знову їх дивляться. Окрім того, у наступному році нас чекають місцеві вибори, а може, ще й парламентські. Тому, думаю, політизація ефіру зберігатиметься. А щодо розважальних форматів, дуже складно щось говорити. Очевидно, залежно від економічної ситуації, і від того, чи буде черговий виток кризи, телеканали запускатимуть чи ні нові формати.

 

 

Юрій Рибачук, редактор відділу «Культура і суспільство» тижневика «Коментарі»:

 

 

1. Головне враження пов'язане з самим телебаченням - воно, на мій погляд, стало необов'язковим; таким собі елементом повсякденності, без якого молодий працевлаштований мешканець міста може спокійно обійтися. Це прямо чи побічно підтверджують дані вимірювань, які свідчать про те, що телевізійна аудиторія старіє і переміщується до сільської місцевості. Річ не тільки в тому, що у місті є інтернет, кінотеатри і багато інших можливостей для дозвілля. Саме телебачення стало «пустим», одноманітним - програм розряду must see, які змушують глядачів поспішати до телевізора, щоб подивитися їх, в ефірі фактично немає. Можливо, ми все ще за традицією чи за інерцією відводимо телебаченню більш гідну роль, ніж та, на яку воно сьогодні претендує, а з нинішнім статус-кво треба просто змиритися. Проте той факт, що ТБ сьогодні не відповідає життєвим та культурним запитам публіки, здатної до рефлексії, не розширює горизонтів знань та світогляду глядачів, не підвищує планку смаку, не встановлює стандарти соціальної поведінки та моральності, у мене викликає занепокоєння.

 

Якщо ж говорити про яскраві телевізійні події року, то, звичайно, перше, що спливає у пам'яті, - проект «Україна має талант». Він викликав у мене подвійні почуття. З одного боку, давно вже телеекран не приносив таких щирих позитивних емоцій. Ми чи не вперше побачили не амбіції безголосих підлітків, які ладні на будь-що, аби стати зіркою естради, а розмаїття справжніх талантів. З іншого боку, виникає питання - і що далі? Чи потрібні ці таланти телебаченню, яке на 90% розважає глядачів Вєркою Сердючкою, «фабрикантами», «вечірніми кварталами» та «комеді-клабами»? Талант переможця проекту, Ксенії Симонової, поки що знадобився лише для реклами пива. Втім, Сердючка теж починала телевізійну кар'єру з реклами «Приватбанку»...

 

2. Ця тенденція, на мій погляд, полягає у тому, що політичне мовлення стає розважальним, а розважальне політизується. Політики вже чітко зрозуміли, як важливо не просто бути присутнім в телеефірі, а ще й «грати на камеру». Ще у 1920-х роках німецький філософ Вальтер Беньямін помітив, що поява знімальної техніки чинитиме однаковий вплив на акторів і на політиків - виникне «новий добір, добір у присутності техніки, фаворити якого стають кінозірками та диктаторами». Це передбачення повною мірою збулося в українській політичній культурі - телебачення стало не засобом громадського контролю над політикумом чи каналом спілкування політиків з виборцями, а чимось на зразок «політичного караоке на майдані». Цього року ми були свідками, на мій погляд, вершинної точки цього процесу, коли політики були не просто учасниками ток-шоу типу «Свобода слова», а й його ведучими.

 

З іншого боку, маємо гумористичні телешоу, які вже неможливо уявити без пародій на політиків. У цих пародіях більше скетчу, ніж сатири. Тому вони не нейтралізують заполітизованість ефіру, а швидше укріплюють медійний образ того чи того політика як «народного героя».

 

До всього цього можна було б ставитися спокійно, якби не побоювання, що в такий спосіб знецінюється політичне мовлення як таке. Причому не тільки для глядачів, а й для самих політиків. Перший дзвіночок ми вже отримали. Згадаймо, якою подією 2004 року для країни були телевізійні дебати кандидатів у президенти! Нині ж всі як один від участі в них відмовилися. Гадаю, не в останню чергу через те, що за п'ять років вони натішилися телевізійними «свободами слова» і перестали вірити у їхню значущість.

 

3. Гадаю, що, як не прикро, звужуватиметься інформаційне мовлення. І це попри всі намагання телевізійників оживити цей формат, вдарившись у інфотейнмент. Інформаційному телебаченню сьогодні вкрай бракує ексклюзиву - новин із перших рук, картинки з місця події тощо. Усе це перемістилося в інтернет.

 

Прогнозуючи, «що буде», спробую зробити припущення, що 2010 року телебачення піде далі в народ. Підстави стверджувати це, на мій погляд, дають стабільні рейтинги програм, учасниками яких є не гламурні персонажі, а «люди, як ти і я». Окрім того, телебаченню конче потрібен грандіозний, резонансний must see-проект національного масштабу, яким свого часу були, наприклад, «Великі українці» чи перші «Танці з зірками». Тож можна сподіватися, що якийсь із телеканалів такий формат придбає.

 

 

Аксінья Куріна, кінокритик:

 

 

1. У меня есть убеждение: телевизор - мебель в доме абсолютно бесполезная. Смотрю случайно, в гостях у друзей, всякий раз убеждаясь в свой правоте. Самым сильным впечатлением стал итоговый выпуск новостей на «1+1» с Аллой Мазур 15 ноября.

 

О том, в какую помойку превратились новости этого канала, на сайте «Детектор медіа» написано было немало, но меня просто потрясло увиденное - бессмысленное и беспощадное. Думаю, что вся старая гвардия «1+1» должна быть счастлива, что их уволили, потому как работать лицом этого канала в его нынешнем виде просто неприлично. По-моему, работа в доме терпимости гораздо более уважаемое занятие. Хотя в целом, за редким исключением, это касается ТВ вообще. Пожалуй, более постыдное занятие - это разве что быть депутатом в нынешней Верховной Раде. В связи с этим меня искренне удивляют интервью на страницах «ТК» многих представителей второй древнейшей профессии. Клинический случай нарциссизма. Даже у кинозвезд больше самоиронии и дистанции по отношению к себе.

 

2. Пожелтение. К сожалению, это касается не только ТВ, но и всех украинских медиа. История со «свиным» гриппом показала, насколько не просто поверхностны, а некомпетентны журналисты и редакторы, и как запросто можно их использовать для манипулирования обществом.

 

Шоу «Україна має талант» нельзя считать тенденцией, это скорее исключение из правил. Если учитывать, что ТВ - времяпрепровождение для людей, у которых на другие развлечения нет денег, то это вполне приемлемый вариант. И хотя я не явлюсь целевой аудиторией такого рода программ, для меня они скучны. Думаю, что такой, условно говоря, развлекательно-социальный вектор развития украинского ТВ можно приветствовать.

 

Что у меня вызывает удивление, так это криминальная составляющая программ украинского ТВ. Игровые фильмы получают несравнимо более жесткие рейтинги. По телевидению утром, днем, в праймовое время несколько раз натыкалась на сюжеты, которые заставляли терять дар речи. Моей неокрепшей психике раз за разом наносился большой вред. Думаю, что порно в прайм-тайм нанесло бы гораздо меньший урон для общества.

 

Впечатление такое, что маньяков и педофилов украинские медиа стремятся привести в каждый дом. Если серьезно, то освещение подобного рода событий мне представляется крайне неудовлетворительным. Отнюдь не призываю замалчивать такого рода факты. Вопрос в подаче. Мне представляется уместными два варианта: анализ, объясняющий саму природу данного явления, либо советы практического свойства, как уберечь себя и своих близких от чего-то подобного. И первое, и второе -  с привлечением действительно серьезных специалистов. Украинские же телеканалы занимаются именно смакованием насилия. Зато как себя украинские журналисты ведут по отношению к жертвам насилия, особенно несовершеннолетним, заслуживает даже не порицания, а публичной порки.

 

3. Основание телеканала им. Комиссии по защите общественной морали. Пусть вещают. Думаю, что этот главный рассадник постмодернизма продолжит информационное наступление на здравый смысл.

 

Если серьезно, то в целом медиа продолжают желтеть по причине алчности собственников и пугливости топ-менеджмента. Не думаю, что на ТВ появятся герои, способные запускать проекты с несиюминутной отдачей. Хотя в долгосрочной перспективе выиграют те, кто будет заполнять свободные ниши - в том числе, научно-популярные, культурологические проекты.

 

 

Далі в опитуванні ТК Віктор Понеділко, Ігор Лосєв, Сергій Дацюк, Олексій Кужельний, Лаврентій Малазонія, Олександр Соловйов, Андрій Колесник.

 

Ілюстрація - www.elpais.es

 

 

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
12349
Коментарі
10
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
????
5218 дн. тому
расскажите-расскажите так а что там 15 ноября на плюсах было? я-то думал опять маньяки и педофилы которых кинокритики так не любят. а оказывается просто грипп... что, эпидемии не было а Мазур сказала что была? а как же эти люди что от гриппа умирали хоть их и лечили? и как быть со всеми этими эпидпорогами про какие минздрав постоянно сообщает? проблема-то в чем? не надо было о гриппе говорить вообще или как?
внимательный читатель - Аксинье Куриной
5218 дн. тому
Госпожа Курина, приятно удивлен, что реакцией на свои опусы вы все же интересуетесь. Значит, провокативность ваша не случайна, а рассказы о том, что " украинское ТВ в нынешнем его виде смотреть не буду, даже с доплатой" - не более, чем игра на публику. Мадам, вы опять противоречите сама себе, как и в не совсем удачном своем тексте для ТК. Из него, напомню, следует, что "утром, днем, в праймовое время (т.е. вечером)" вы натыкаетесь на разные сюжеты. Дай Бог каждому украинскому телезрителю столько свободного времени, чтобы тратить его на ненавистный вам "ящик" в таком количестве. Это - первое лукавство в вашем тексте, которое и сбило столку действительно внимательных читателей. Лукавство второе я нарыл в Live journal, не надеясь, что Телекритика хоть как-то представит неискушенным читателям своих блоггеров. Вот собственноручная ваша подпись в этом журнале: "Аксинья Курина - киновед, журналист, сценарист, и всё такое. Политические убеждения: нарциссизм". Поэтому дискуссию по поводу вашей компетентности и нарциссизма закрываем. Задело меня в вашем тексте вовсе не упоминание Аллы Мазур, хотя для меня она одна из немногих, чью работу в кадре всегда любопытно наблюдать. От людей, берущихся оценивать уровень чужого профессионализма, хочется ожидать образчик такого профессионального подхода. В вашем же предыдущем опусе находим лишь набор эмоциональных фраз и комплексов нереализованной женщины без какой-либо конкретики. Пардон, кокретика одна: единственный увиденный вами выпуск Аллы Мазур. Рад, что мои скромные усилия дали вам повод все-таки подправить свои литературные изыскания, и внимательные читатели ТК узнали наконец причину вашего крайнего раздражения после просмотра плюсов 15 ноября:))
знаю что говорю
5219 дн. тому
Алла и Люда всегда друг-друга поддерживали когда вместе работали, а на разных каналах им вообще нечего делить и тем, более что они подружки. Стыдно писать то что вы про них пишете, это не правда, только этим показываете в каком украинские ведущие работают "доброжелательном" окружении. Гадко что провокаторы подписываются бывшими коллегами и бросают тень на всех, кто раньше работал и сейчас работает с Добровольской и Мазур. Девочки ,ваши коллеги вас уважают, и не прячутся за анонимками.
Аксинья Курина
5219 дн. тому
Ничего себе, какие страсти))). Уважаемые "Я" и "Внимательный читатель", речь в моем комментарии шла не об Алле Мазур, а о той помойке в которую превратился канал "1+1". И мне очень жаль, что так произошло. Алла Мазур, будучи в свое время лучшей ведущей информационной программы, лучшего канала в стране, нынче тратит свое драгоценное профессиональное время на черти что. Собственно, Алла Мазур, для меня (после 15 ноября) - это символ падения "1+1". "Внимательному читателю", выпуск от 15 ноября, был просмотрен внимательно, и это, мягко говоря, заставляет желать лучшего. Не знаю с чем было связано такое освещение "эпидемии" гриппа, с отработкой темников, или некомпетентностью. Впрочем, это все только часть общей тенденции, см. комментарий Куляса. P.S. "Я", Вы с параноей как-то поосторожней, не запускайте это дело, это я Вам как великий непризнанный доктор серьезно говорю. "Внимательный читатель", украинское ТВ в нынешнем его виде смотреть не буду, даже с доплатой, оно никчемное. С нарциссизмом у меня не очень, но я буду работать в этом направлении, может возьму пару уроков у какой-нибудь украинской телезвезды.
крамола
5219 дн. тому
Пинкертоны, вам не приходило в голову кто такая Курина, по секрету признаюсь, что Курина это и есть Добровольская, потому что критикует Мазур. Потому что от Мазур, все должны быть в восторге, а если кто-то не в восторге, значит он Добровольская, и если вы читаете Телекритику, вы тоже Добровольская потму что это только Добровольская читает телекритику. Отар Довженко тоже Добровольская, только шифруется, я пишу это и я тоже Добровольская, даже не напрягайтесь! Посмотрите в зеркало, а вы не Добровольская? оглянитесь вокруг вас одна Добровольская. Вывод простой, человек который подписался №бывшие коллеги№ имеет зуб На Добровольскую или на Мазур или сразу на обеих, потму что я тоже знаю что эти две девушки давно дружат и такой бред не одной из них не придет даже в голову.
Я
5219 дн. тому
Народ, прекратите сталкивать лбами Мазур и Добровольскую! Я не верю, что Люда и Алла опустятся до этих базарных перебранок. Понятно, что одно-единственное имя да еще с указанием даты выпуска в расплывчатом и маловнятном тексте госпожи Куриной появилось не случайно. Кому это нужно - простор для фантазии. Но выгода от присутствия Мазур на плюсах для Добровольской, по-моему, тоже очевидна. Лишнее подтверждение тому, что предыдущая команда может давать качество в разных форматах и в кризисных условиях в том числе, и что в кадровой политике господин Ткаченко сильно погорячился.
твои бывшие коллеги
5219 дн. тому
Люся, уймись! что ж ты себя так палишь, зайка? нам, конечно, интересно наблюдать, как ты с Мазур неустанно воюешь, но ты забываешь, что много людей твои и Аллины привычки еще хорошо помнят. не она, а ты постоянно в Телекритике торчала вместо работы, не она, а ты истерики по поводу любой критики устраивала. она-то по старой своей привычке эту публикацию еще и не видела наверняка, а ты тут уже вся злобой изошла. нехорошо как-то получается: ты ведь так старательно дружбу с Аллой демонстрировала, даже проект вместе собирались делать. что, опять жаба задавила: про нее пишут и тут и там, а про тебя ни слова -ни хорошего, ни плохого?:)) P.S. и про рейтинги Мазур не беспокойся, они Ткача вполне устраивают, и ты сама скоро это увидишь:)))
вніматєльному
5220 дн. тому
ну про що можна говорити з людиною, яка не знає куріної? аксінья,хай тебе всякі уроди не деморалізують. пиши ісчо
/.,,
5220 дн. тому
Читаем и смеемся. Было интересно сколько же пройдет времени пока у Мазур начнется истерика по поводу отзыва Аксиньи Куриной и своим старым методом Мазур начнет бомбить редакцию Телекритики руками Ткаченко или пресслужбы/ и Курину гасить. Лучше обратите внимание на ваши дохлые рейтинги Алла, а то очень скоро ваше руководство задумается.
внимательный читатель
5220 дн. тому
Читаю и плачу. Последний опус - просто классика для нынешней ТК. Ребят, что ж вы про телевидение спрашиваете человека, который "смотрит случайно, в гостях у друзей" - т.е. практически совсем его не смотрит, ибо в гостях люди преимущественно между собой общаются, а не втыкают в ящик? И почему я вообще должен тратить время на чтение эмоционального поноса этой самовлюбленной дамочки, если это не псевдоним на самом деле? кто такая ваша Аксинья Курина? Какое такое кино она критикует и где? Мне обещали итоги сезона, а рассказали, что ей не нравятся интервью кого-то "на страницах «ТК». Ей бы тоже не помешала "дистанция по отношению к себе" или хотя бы знание предмета. Ну а по поводу "клиники нарциссизма" это в точку, тут ваша аксинья точно спец...
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду