Свідомі спроби викликати паніку – загроза національній безпеці

31 Жовтня 2008
36993
31 Жовтня 2008
18:46

Свідомі спроби викликати паніку – загроза національній безпеці

36993
Свідомі спроби викликати паніку – загроза національній безпеці

Як і обіцяла «Детектор медіа», публікуємо коментар Асоціації медіаюристів України щодо правомірності дій СБУ, яка зацікавилась замовниками чорного піару проти певних українських банків, опублікованого на правах реклами.

 
На минулому тижні було поширено прес-реліз Служби безпеки України, в якому ішлося, що встановлено замовників публікацій у ЗМІ (10-го і 11 жовтня) з негативною оцінкою фінансового стану «Укргазбанку», «Укрсоцбанку» та «Райффайзен Банку Аваль». Замовником виявилося одне з київських товариств із обмеженою відповідальністю, яке здійснює комерційну діяльність у торговельній сфері і не є клієнтом зазначених банків. Отже, друковані видання розміщували статті за гроші під виглядом рекламних публікацій.
 
Вказані дії, на думку слідчих, підпадають під ст. 358 КК України (підроблення документів, печаток, штампів та бланків, їх збут, використання підроблених документів) і мають бути передані для подальшого розслідування до прокуратури.
 
Інформація, стосовно якої проводилися слідчі дії, подавалася в газетах від імені «стурбованого вкладника» у вигляді «відкритого листа» голові правління одного з трьох банків. У цьому «листі» стверджувалося, що «стурбований вкладник» Леонід Володимирович Бондаренко, який проживає в місті Києві (вказано вулицю, номер будинку, квартиру), має депозити у сумі від 3000 до 10000 грн. у різних установах банків. Оскільки в пресі поширюється негативна інформація про проблеми банківської системи, стверджує «вкладник», а біля банківських установ черги й істерики людей, яким відмовили у поверненні депозитів, то він хотів би отримати публічні коментарі від голів правлінь різних банків щодо питань:
 
1. Чи означає це, що банки, куди ми вклали кошти, залишилися сам на сам із проблемами?
2. Хто гарантуватиме наші внески?
3. Хто поверне нам наші кошти?
 
Публічна відповідь банкірів не забарилася, і вже в понеділок так само в якості рекламного повідомлення було розміщено спільне звернення «Укргазбанку», «Укрсоцбанку», «Райффайзен Банку Аваль» про те, що вказана особа не є вкладником, не зверталася до цих банків за інформацією, а поширені цим «псевдовкладником» відомості про роботу банків не відповідають дійсності. Головним «козирем» відповіді було повідомлення вартості рекламної публікації: «Леонід Володимирович, хвилюючись за власні заощадження у розмірі 3 тис. грн., не пошкодував розмістити рекламну інформацію за 16 тис. грн.». Також прес-службам вказаних банків стало відомо, що розміщення подібної інформації планувалося і в інших ЗМІ. Усім громадянам, зацікавленим в отриманні інформації стосовно банків, запропонували звертатися до контакт-центрів банків.
 
Розглядаючи цю ситуацію з правової точки зору, одразу зауважимо: чи не вперше Асоціація медіа-юристів вважає, що обмеження поширення «відкритих листів» «стурбованих вкладників» є правомірним, більше того, є яскравою ілюстрацією тесту, запропонованого суддею Верховного Суду США Холмсом: «Найбільш суворий захист свободи самовираження не поширювався б на людину, яка в театрі, де повно людей, свідомо викличе тривогу і паніку, закричавши: пожежа!».
 
Інформація, та ще й на «правах реклами», виявилася недостовірною і небезпечною, оскільки могла призвести до суттєвих порушень у функціонуванні банківської сфери та навіть масових заворушень.
 
Вважаємо, що у цій ситуації Служба безпеки України мала повноваження для проведення оперативних заходів зі встановлення особи, яка подала рекламне оголошення до засобів масової інформації під виглядом «стурбованого вкладника».
 
До повноважень Служби безпеки України входить виявлення, припинення та розкриття злочинів, розслідування яких віднесено до її компетенції. Підслідність справ СБУ визначає ст. 112 Кримінально-процесуального Кодексу України. Насамперед, це злочини проти основ національної безпеки, тобто спрямовані на руйнування суспільних відносин, що забезпечують державну безпеку, конституційний лад, суверенітет, територіальну недоторканість, обороноздатність, тобто основи національної безпеки України, злочини у сфері господарської діяльності (контрабанда, легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинних шляхом); злочини проти громадської безпеки; злочини проти громадського порядку та моральності; злочини у сфері наркотичних засобів, психотропних речовин (контрабанда таких речовин); злочини у сфері охорони державної таємниці, злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку.
 
Визначення терміну «національна безпека» міститься в Законі України «Про основи національної безпеки»: «національна безпека – захищеність життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства і держави, за якої забезпечуються сталий розвиток суспільства, своєчасне виявлення, запобігання і нейтралізація реальних та потенційних загроз національним інтересам».
 
Стаття 7 цього ж Закону визначає, що загрози національним інтересам і національній безпеці України в інформаційній сфері – це:
 
«- прояви обмеження свободи слова та доступу громадян до інформації;
- поширення засобами масової інформації культу насильства, жорстокості, порнографії;
- комп’ютерна злочинність та комп’ютерний тероризм;
- розголошення інформації, яка становить державну та іншу, передбачену законом, таємницю, а також конфіденційної інформації, що є власністю держави або спрямована на забезпечення потреб та національних інтересів суспільства і держави;
- намагання маніпулювати суспільною свідомістю, зокрема шляхом поширення недостовірної, неповної або упередженої інформації».
 
Згідно з Законом України «Про Службу безпеки України», СБУ може проводити дізнання і слідство у цих справах; розшукувати осіб, які переховуються у зв’язку із вчиненням зазначених злочинів, та має право проводити гласні і негласні оперативні заходи у порядку, визначеному Законом України «Про оперативно-розшукову діяльність».
 
Однак видається сумнівним, що зазначені дії містять ознаки злочину, передбаченого статтею 358 Кримінального Кодексу України за підроблення документів, печаток, штампів та бланків, їх збут, а також використання підроблених документів.
 
Кримінальний кодекс чітко визначає, які саме документи є предметом даного злочину. Ці документи повинні мати такі обов’язкові ознаки:
- надає права або звільняє від обов’язків;
- видається і посвідчується підприємством, установою, організацією, громадянином-підприємцем, приватним нотаріусом, аудитором чи іншою особою, яка має право видавати та посвідчувати такі документи (наприклад, працівник паспортної служби, голова міської ради).
 
Склад злочину відсутній, якщо відсутні зазначені ознаки, тобто якщо документ неофіційний. Предметом цього злочину не можуть бути документи, які хоча і мають певне юридичне значення, однак не надають конкретних прав або не звільняють від обов’язків. Таким чином, заяви, запити, характеристики, листи не можуть бути предметом цього злочину.
 
Так само відсутня у даному випадку й об’єктивна сторона злочину, яка повинна містити хоча б одну з таких дій:
 
- підроблення посвідчення або іншого документа;
- збут підробленого документа.
 
Хоча, можлива перекваліфікація дій зловмисників за статтею 259 Кримінального кодексу України «Завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об'єктів власності»: «Завідомо неправдиве повідомлення про підготовку вибуху, підпалу або інших дій, які загрожують загибеллю людей чи іншими тяжкими наслідками, – карається штрафом від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п'яти років».
 
Цей злочин має формальний склад, тобто вважається закінченим з моменту неправдивого повідомлення. Форми такого повідомлення можуть бути різними: усними, письмовими, з використанням технічних засобів (або, як у нашому випадку – ЗМІ), відкритим, замаскованим, під чужим ім’ям або анонімним.
 
Щодо ЗМІ, то безперечно, ознак злочину у діях відповідальних осіб рекламного відділу немає, однак Державний комітет захисту прав споживачів може встановити порушення законодавства про рекламу, а саме порушення ст. 10 Закону «Про рекламу», яка передбачає відповідальність за недобросовісну рекламу.
 
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про рекламу», «недобросовісна реклама – реклама, яка вводить або може ввести в оману споживачів реклами, завдати шкоди особам, державі чи суспільству внаслідок неточності, недостовірності, двозначності, перебільшення, замовчування, порушення вимог щодо часу, місця і способу розповсюдження».
 
У даному випадку було також порушено норму щодо ідентифікації реклами (стаття 9 цього ж Закону), оскільки назване інформаційне повідомлення не одразу можна було ідентифікувати як рекламне, бо відсутня назва рубрики «Реклама» або «На правах реклами».
 
На розповсюджувачів такої недобросовісної реклами може бути накладений штраф в обсязі п’ятикратної вартості розповсюдження реклами.
 
Стаття 27 Закону України «Про рекламу». Відповідальність за порушення законодавства про рекламу
 
2. Відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть:
 
1) рекламодавці, винні:
   у недотриманні встановлених законом вимог щодо змісту реклами;
 
3) розповсюджувачі реклами (в даному випадку ЗМІ – Авт.), винні в порушенні встановленого законодавством порядку розповсюдження та розміщення реклами.
 рекламодавців за вчинення дій, передбачених пунктом 1 частини другої цієї статті, – у розмірі п'ятикратної вартості розповсюдженої реклами;
 
 розповсюджувачів реклами за вчинення дій, передбачених пунктом 3 частини другої цієї статті, – у розмірі п'ятикратної вартості розповсюдження реклами.
 
Повторне вчинення перелічених порушень протягом року тягне за собою накладення штрафу у подвійному від передбаченого за ці порушення розмірі.
 
5. Вартість розповсюдженої реклами визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості без урахування суми внесених (нарахованих) податків, зборів (обов’язкових платежів), які встановлені Законом України «Про систему оподаткування».
 
6. За неподання або подання завідомо недостовірної інформації щодо вартості розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами та/або вартості розповсюдження реклами спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальним органам, необхідної для здійснення ними передбачених цим Законом повноважень, на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
 
7. У разі неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог цього Закону, на рекламодавців та розповсюджувачів реклами рішенням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів накладається штраф у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
 
 
Асоціація медіа-юристів об’єднує професійних юристів з усіх регіонів України, які надають юридичну підтримку засобам масової інформації і журналістам та ставить перед собою завдання інформувати журналістів про їх професійні права та можливості; забезпечувати ефективний юридичний захист цих прав; сприяти утвердженню принципу свободи слова в Україні; та адаптації українського законодавства до міжнародних угод.
 
Юристи, об’єднані Асоціацією, працюють у цій царині з 1998 р. За цей час ними надано допомогу більше ніж у 1000 справах по захисту преси, проведено більше 50 тренінгів для журналістів, більше 30 тренінгів для юристів, в рамках спільної програми з Верховним Судом України проведено більше 40 дводенних регіональних конференцій для суддів апеляційних та місцевих судів із питань застосування Конвенції з прав людини та основоположних свобод.
Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
, для «Детектор медіа»
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
36993
Коментарі
1
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
ZN_
5627 дн. тому
Странно видеть на Телекритике потуги юристов бороться с пиаром ;-) ну вот посмотрите схему, по которой кошмарят наши украинские банки: http://blog.liga.net/user/zakhar/article/1885.aspx Скажу еще пару деталей, по многим банкам, через форумы, работали не отечественые группы. И как их собираются привлечь? А вот посмотрите, как "опротестовывал" заявления Укрсоцбанк: http://blog.liga.net/user/zakhar/article/1993.aspx - запись 20.10.2008 • 14:50 | ЛIГА.Блоги [ ответ на: 20.10.2008 • 14:40 . Я посмеялся. Откровено. Но это лучше, чем бороться юридическими методами. оригинал статьи, которую сняли на Лиге вот: http://advisers.ru/ua_news/2008/10/14/13079.html
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду