В’ячеслав Піховшек: Добрий вечір. В ефірі «Епіцентр» на каналі «1+1». Сто днів уряду Тимошенко – така сьогоднішня тема, яку висвітлюють всі, без винятку, телеканали. Зазвичай такі сюжеті журналісти будуть просто – за калькою. Суть того, що сказала Прем’єр, потім оцінки її союзників чи опонентів. Я з вирішив піти трохи іншим шляхом, і порівняти те, що Тимошенко говорила на свої сто днів у 2005-му році, коли вперше очолила уряд, і зараз. Використав своє досьє для порівняльного аналізу, і пришов до висновку – ви знаєте, не так і багато відмінностей. Ось оцінки її уряду тоді, у 2005-му році і тепер.

Юлія Тимошенко, «Дзеркало тижня», 22 квітня 2005 року: «Гадаю, що крок за кроком уряд стає єдиною командою. Є деякі винятки, але мені здається, тому, хто цим винятком є, буде дуже важко працювати в уряді. Насправді через два-три місяці Кабмін стане однією командою».

Юлія Тимошенко, УНІАН, 26 березня, 2008 року: «Уперше в Україну прийшов той монолітний, з політичної точки зору, красивий уряд, який абсолютно не має на меті здобувати якісь свої статки. Не має на меті використати декілька місяців перебування при владі для того, щоб збагатити свої рахунки».

В’ячеслав Піховшек: Лише сьогодні Тимошенко заявила, що уряди такий, як її, кожен день до влади не приходять. Її надбанням багатолітньої боротьби демократичних сил в Україні. Надбанням не просто її, а всієї країни. Юлія Володимирівна, напевно, ніколи не чула або просто забула приказку «Не хвалися сам, нехай тебе люди похвалять». А в її словах про «Уряд-2005» і «Уряд-2008» є одна відмінність. Той, не нинішній уряд, Тимошенко вважала більше урядом Ющенка. А цей – своїм. Оцінка попередників. Микола Янович Азаров сьогодні сказав, що його здивувала конфронтаційність та пошуки якихось ворогів, які намагаються зробити гірше країні. Перший заступник голови Секретаріату Президента Шлапак порадив Тимошенко бути скромнішою в оцінюванні своїх досягнень, і нагадав, що не відповідає дійсності приписування абсолютних заслуг уряду Тимошенко у питанні вступу України до СОТ. Азаров і Шлапак – це мій висновок – явно не дають Тимошенко продемонструвати її фірмовий стиль. Коли Азаров чує її слова про героїчну боротьбу з інфляцією, яку її залишили, звичайно, попередники, вкажу, що і тут ідеться про фірмовий стиль, принаймні з 2005-го року.

Прес-служба Кабінету Міністрів, 16 квітня 2005 року: «Говорячи про інфляцію, Юлія Тимошенко зазначила, що уряду вдалося взяти її під контроль після стрибка цін наприкінці минулого року, викликаного непрофесійною політикою колишнього уряду».

В’ячеслав Піховшек: Зростання цін – і ця проблема стабільно з Тимошенко. Які способи боротьби із цією проблемою, причому Тимошенко ніколи навіть і не говорила, що діятиме ринковими методами.

Прес-служба Кабінету Міністрів, 16 квітня 2005 року: «Кабмін жорстко контролює ситуацію на ринку м’яса. Ухвалено рішення про виділення державному комітету України з державного матеріального резерву 500 мільйонів гривень для стабілізації цін. Це дозволить зупинити подорожчання м’ясопродуктів та ліквідувати дефіцит, який виник після перекриття каналів контрабанди та в результаті саботажу олігархічних структур».

«Коментарі». 21 березня 2008 року: «За перші два місяці ціни вже виросли на 5,67%, що в річному обрахунку дає інфляцію у розмірі 21%. Оптимісти не відкидають, що в уряду ще є шанс утримати зростання цін у межах минулого року. У влади є дієві заходи, які сьогодні практично не застосовуються – адміністративне регулювання цін»

В’ячеслав Піховшек: Я думаю, є можливість переконатися у справедливості оцінок цього українського економіста.

Василь Юрчишин, директор економічних програм Українського центру економічних і політичних досліджень імені Разумкова, «Контракти», 13 листопада 2006 року: «Перші сто днів прем’єрства Юлії Тимошенко чітко окреслили три характерні особливості її уряду. Перша – ручне управління економікою, бажання охопити усі можливі і неможливі сфери – від держзакупівель до питань ціноутворення на ринку м’яса. Друга особливість – схильність до реприватизації і переділу власності, це змусило інвесторів понервувати».

В’ячеслав Піховшек: Повернення вкладів – Тимошенко про це говорила ще в 2005-му році, щоправда в іншій площині – реприватизації. Зараз вона говорить про повернення вкладів як про доконаний факт.

«Рівне вечірнє», 24 травня 2005 року: «У найближчі сто днів уряд планує почати реалізацію програми з повернення заощаджень громадянам. Про це повідомила Юлія Тимошенко, підбиваючи підсумки перших ста днів роботи уряду. Прем’єр-міністр відзначила, що джерелом повернення заощаджень громадян стануть кошти, отримані від до оцінювання підприємств, приватизованих за заниженою вартістю».

«Українська правда», 26 березня 2008 року: «Наш уряд зробив те, що не робив жодний уряд – реальне повернення заощаджень», - сказала Тимошенко».

В’ячеслав Піховшек: Сьогодні Тимошенко ще заявила, що в країні блокується приватизація з метою перешкодити поверненню громадян втрачених заощаджень. Ми живемо в фантасмагоричній країні. У 2005-му році Тимошенко пропонувала країні реприватизацію, яку, згідно з соціологічними опитуваннями, звичайно, підтримувало більшість нашого соціалістично орієнтованого народу. І навіть заяви, про яку заблокували прихід іноземних інвестицій. Тимошенко, яка ні слова не каже, що початкові гроші на виплату заощаджень їй залишилися від Януковича. У 2008-му році вона пропонує, не соромлячись, продати те, що будувалося роками на податки наших батьків і дідів, і продати, фактично, за безцінь. Вдумайтеся, той же Одеський припортовий завод пропонують продати за 3 мільярди гривень, тоді як в рік він приносить в державну скарбницю 10 мільярдів. Продати, щоб виплатити заощадження – 200 доларів замість реальної 1000 доларів. Є ще одна небезпека. Коли Тимошенко при владі, відбуваються реальні коливання курсу гривні, і зараз знову про це говорять.

«Високий замок», 16 травня 2005 року: «Несподіванкою для громадян, а особливо для банкірів, стало раптове зміцнення гривні. В один день Нацбанк знизив курс долара щодо гривні на 14 копійок. Міністр фінансів та Голова НБУ доводили, що це природний процес, і гривня вже давно варта більшого, ніж її оцінювали».

УНІАН, 20 лютого 2008 року: «Голова Національного банку Володимир Стельмах зробив днями заяву, яка, напевно, змусила вкотре серйозно похвилюватися багатьох українців. Він знову заговорив про можливість ревальвації гривні у найближчому майбутньому».

В’ячеслав Піховшек: Формально уряд тут дійсно ні до чого. Щодо курсу гривні до долара, то за це, як відомо, відповідальний Нацбанк. Але в Києві кажуть, що один із міністрів уряду Тимошенко, який ініціював ревальвацію гривні в 2005-му році, може повторити свої дії зараз. І це при тому, що більшість громадян тримають свої заощадження у доларах. Мені здається, що зараз і сама Тимошенко повинна розуміти: ще одна ревальвація – це удар безпосередньо по її рейтингу. На закінчення кілька запитань, які покликані внести ясність. Тимошенко сьогодні заявила, що всі економічні досягнення уряд конвертує в доходи громадян. З огляду на індекс інфляції, чи готова вона піти на індексацію, принаймні пенсій? Потребує певної ясності і питання скасування призову до армії. Тимошенко збирається виконувати цю передвиборчу обіцянку – так чи ні? Хочу ясності щодо сьогоднішньої заяви Тимошенко, що за сто днів її уряд не лише досяг позитивних результатів у своїй діяльності, але і заклав фундамент для майбутніх демократичних перетворень. Я можу оцінювати як закладення фундаменту майбутніх, звичайно, демократичних перетворень оголошення виборів столичного міського голови, що супроводжувалося погрозою самої Тимошенко вивезти свою фракцію з Парламенту? Да, дійсно, як сказано у братів Вайнерів, звичайно, у тираніях навіть справедливе покарання має форму жорсткого беззаконня. При цьому я розумію, що перевибори, зокрема у Києві, є пунктом коаліційної угоди БЮТ і НУ-НС. Але чи варто в угоду соціальному популізму записувати собі обіцянки, які нищать правову систему країни? Дуже потребує ясності щодо слів Тимошенко про блокування в країні чесної, прозорої приватизації з метою створити перепони для повернення заощаджень громадянам. Бажаю ясності щодо питання – для чого взагалі приватизовувати те, що приносить прибуток у державний бюджет? Оскільки не хочу вірити наклепам недоброзичливців Тимошенко, що начебто вона виплатами заощаджень купує собі майбутнє президентство. Я чув сьогоднішні слова Тимошенко, що я б хотіла, щоб весь уряд відчув, що сьогодні у кожному, без винятку, міністерстві реформування іде на системному рівні. Мене цікавить, якому рівню реформування відповідає вже другий лист, який Тимошенко підписала щодо прагнення України в НАТО, про що нема у її передвиборчій програмі. Тимошенко, можливо, і не захоче внести ясність в якісь з цих питань, але запам’ятайте, її дії говоритимуть голосніше за слова. Слухаючи, що Тимошенко говорить, як і інші політики, не забувайте думати про її дії, і про всі, без винятку, наслідки цих дій. А поки все. До побачення.

Стенограма підготовлена компанією Sourcer.