Телепрограма «П’ять копійок» з Романом Чайкою, 5 канал, 26 січня 2008 року

30 Січня 2008
33015
30 Січня 2008
18:35

Телепрограма «П’ять копійок» з Романом Чайкою, 5 канал, 26 січня 2008 року

33015
Телепрограма «П’ять копійок» з Романом Чайкою, 5 канал, 26 січня 2008 року

ВЕДУЧИЙ: Доброго політичного суботнього вечора. Сьогодні можна, навіть сказати геополітичного. До речі, знаєте, що такий є історично-геополітичний чорний гумор. Ми знаємо, ось читаємо серед новин цього тижня. В Донецькій обласній раді «апасні» інтелектуали гуртуються і створюють різні специфічні об’єднання. Так створилася цього тижня депутатська група «Донбасская Русь». Ну, ви мене спитаєте звідки ноги виросли у цієї свіжої затії, а ми Вам, до речі пояснимо, що ще задовго до того як занепала Кримська Русь і в часи зміцнення і розквіту Шанхайської Русі розквітала і Донбаська Русь. Так що історики нервово курять десь там в сторінці. Ми, до речі, сьогодні зібралися і не будемо дискутувати любити чи не любити НАТО, тим більше, що про НАТО стільки вже понаговорювали різноманітних побрехеньок, хіба що про УПА більше нас налякали. Так от ми, до речі, і про УПА ні слова не будемо говорити. Ми не будемо також і солженіцинами, і не будемо правильно обустраиватьРоссию, вона є такою, якою вона є. А от як мають себе вести наші політики, зокрема в стосунках з політичним кремлівським режимом, як мають діяти українські мужі так щоб стратегічно безпечно було і по братські не боляче. Поки що від цього стратегічного братерства за державу часами дуже образливо. А чому братерство таке болюче, далі в нашому сюжеті.

 

Сюжет: «Послідовна і цілеспрямована здача національних інтересів нашої держави найвищими посадовцями на догоду північному сусідові мала б давно бути означена як державна зрада, але усе це вперто називають стратегічним партнерством. Сусіда не обирають, але ідея спільного дому виглядає більше ніж сміхотворною на тлі розмов про реверс Одеса-Броди і ультиматумів що до транспортування російської нафти або щорічного політичного газавату. Кажуть, у політиці немає нічого сталого окрім інтересів. Тому, наші підлесливі лакеї піддакують ідеям ЄЕПу та газового консорціуму одразу після клятви на вірність народу України і доступу до бюджету. По-дитячому просять вибачення, коли російський комітет фінансового моніторингу вносить Україну до свого чорного списку. Якось на Ялтинському самміті поставили під сумнів ЄЕП, маєте Тузлу, яку тоді ще Президент Кучма завбачливо зустрів на бразильському карнавалі. Рішення українського суду що до повернення захоплених чорноморських маяків росіяни демонстративно не виконують, а українська влада ігнорує те, що росіяни ігнорують її суд. Підтримуючи національного виробника політичні маріонетки з Києва принизливо дозволяють аудиторам Россільгосп нагляду нишпорити українськими м’ясо-молочними комбінатами, заглядати у холодильники, перевіряти порти і ветеринарні служби, бо жодних запасних варіантів збуту продукції у разі ембарго псевдо-патріоти не мають. Хоча й знають, що це політичний тиск, як це було з молдавським чи грузинським винами. Наші витанцьовують перед російськими королями свердловин, звіряють свою зовнішню політику або економічні оборудки винятково в білокам’яній. Чартерами і рейсовими щотижня літають політики і урядовці до Кремля мов школярі на перездачу контрольної роботи. Енергетичний комплекс чи стратегічні підприємства, яка різниця що віддавати нашому фонду держмайна олігархам, які регулярно зустрічаються з Путіном. Чи то приватизація, чи передача церковного майна із землею, усе це на більш ніж братських умовах. А в гуманітарній співпраці суцільна істерика. Російське МЗС вчить нас як правильно розуміти свою історію та їх розбудову імперії, хто має бути героями, як правильно іноземне кіно дублювати, про статус другої державної годі і згадувати. Байдуже, що у Москві знищено бібліотеку української преси і громлять виставку про голод 33-ого. Культурно-інформаційну присутність України в Росії можна побачити хіба у мікроскоп. А скільки українських шкіл в Російській федерації. Про це люблять мовчати і наші, і їхні посадовці. Російської преси в Україні повно і присутні усі телеканали. Це підтвердить весь російський шоу-бізнес який ні на день не залишає української сцени. Але ми регулярно ковтаємо заяви про наростаючі антироссийскиепроявления в Украине. А вже при виборі моделі колективної безпеки чи інтеграції, що тільки нам про НАТО не розказують, якими тільки словами не лають памаранчевих бандеровцев и других националистов. Це лише добросусідська турбота і поради. Тому, крім інтелігенції на це вже давно ніхто не реагує. Гасло українських отців народу слабкого пхни, до сильного притулись. Але сильний поважає сильного. Росіяни молодці, знають чиї інтереси відстоюють і як. Про кого ж тоді дбає українське чиновництво у міжнародній грі у піддавки».

 

ВЕДУЧИЙ: От саме шукати відповідь на це запитання і оптимальні рішення братерських міждержавних стосунків будуть бютівець Сергій Шевчук. Доброго вечора.

Сергій Шевчук, Блок Юлії Тимошенко: Доброго вечора.

ВЕДУЧИЙ: Він заступник голови парламентського комітету з питань європейської інтеграції і член, до речі, постійної делегації у парламентській асамблеї ОБСЄ. Все правильно, так? Регіонал Тарас Чорновіл є першим заступником голови комітету Верховної Ради у закордонних справах. Вітаємо Вас. Депутат Верховної Ради Криму Олег Родівілов сьогодні у нашій програмі, блок «За Януковича» і член партії «Русский блок». Журналіст Віталій Портніков, московський кореспондент радіо «Свобода». Володимир Крижанівський, колишній посол України в Російській Федерації. А також Олександр Палій, експерт інституту зовнішньої політики дипломатичної академії при міністерстві закордонних справ. За нової влади, це ми запитуємо у наших телеглядачів, за нової влади стосунки з Російською Федерацією… Ви відчуваєте, що покращаться, дзвоніть першим номером телефону. Відчуваєте, що погіршаться ваш телефон другий. Ми повернемося до ваших думок в кінці нашої програми. А розпочнемо із перших кроків нової влади у північному напрямку. Від уряду і Блоку Юлії Тимошенко Сергій Шевчук. Віталій Портніков, який по Москві, до речі, ходить без схеми міста, правильно.

Віталій Портніков, журналіст: Я живу в Москві 20 років. Я думаю, що…

ВЕДУЧИЙ: Таким чином ми розпочинаємо раунд перший. Експерти озброїлися червоними картками. У вас право конституційне, ми гарантуємо його, право вставити своїх п’ять копійок в дискусії. Перше запитання, я навіть не знаю з кого почати, напевно…

Віталій Портніков, журналіст: Ну, напевно, що з пана депутата.

ВЕДУЧИЙ: Ні, ні, ні, я почну з Вас. Напередодні першого візиту, а в нас ще попереду має бути засідання комісії Путін - Ющенко, перед тим Раїса Богатирьова, секретар РНБО поїде. А потім ще поїде і Прем’єр міністр. От на передодні першого візиту нового прем’єра до Москви в Україні озвучуються ініціативи уряду переглянути ціну на транзит російського газу територією України. Моє запитання не про ціну на газ.

Віталій Портніков, журналіст: Ви помилилися у хронології. Спочатку поїде пані Богатирьова.

ВЕДУЧИЙ: Ні, ні…

Віталій Портніков, журналіст: Потім відбувається візит Президента України.

ВЕДУЧИЙ: А потім аж Прем’єра, так.

Віталій Портніков, журналіст: Потім засідання комісії, а потім аж Прем’єра.

ВЕДУЧИЙ: Добре. Але моє запитання почуйте. Моє запитання не про те, щоб ми зараз тут дискутували як встановити правильну ціну на російський чи туркменський газ, а про те, чи правильно було новій владі починати озвучувати ініціативи в російському напрямку з цього питання. Прошу ваших п’ять копійок і ми починаємо.

Віталій Портніков, журналіст: Мені здається, що коли ми говоримо про ситуацію в енергетичній сфері вона має бути, на сам перед питанням міжурядових консультацій, а потім вже за підсумками цих консультацій мають ухвалюватися певні рішення. Однак, ми знаємо, що у кожного політика є свій стиль. Стиль Юлії Тимошенко – це стиль, я б сказав, такої атаки, яка в українських умовах, як правило, закінчується успіхом, а в умовах зовнішнього політичного наступу цей успіх не є гарантованим. Все ж таки, я думаю, що є серйозна проблема, яка полягає в тому, що Україна з 1990-ого року, з часів домовленості Прем’єр-міністрів Леоніда Кучми і Віктора Черномирдіна живе в нереальній енергетичній площині.

Плакат із залу: «Де межа між «не зіпсувати відносини» і «задобренням агресора»???»

Віталій Портніков, журналіст: Фактично Росія, як і Білорусія нас субсидує і, фактично, нас утримує. Ми всі є населенням утриманцем. І для того щоб ситуація змінилася потрібні не просто зміни в енергетичних взаєминах, потрібно щоб ми сплачували от ці 320 доларів.

ВЕДУЧИЙ: Давайте підсумуємо, правильно чи не правильно було починати з цього кроку, з таких заявок?

Віталій Портніков, журналіст: Це ризик. Я не можу сказати правильно це чи не правильно. Для політика це ризик.

ВЕДУЧИЙ: Пане Сергію, дамо право, бо зразу заробив Віталій червону картку. Ви використовуйте її, пане Олександр.

Олександр Палій, Інститут зовнішньої політики дипакадемії: Я хотів би абсолютно категорично не погодитись з тим, що Україна є утриманцем. По-перше, до кінця 90-их років Україна платила більше за газ ніж європейські держави, тобто, середня ціна для України була значно більша ніж для східноєвропейських держав. Потім, завдяки політичним поступкам, які робив Президент Кучма, справді, ціна на газ для України стала нижчою. Але, я хотів би сказати, що Україна є монопольним транзитером російського газу і це дуже велика перевага. Тобто, Росія так само залежна від Росії, як і Україна від Росії.

ВЕДУЧИЙ: Дякую. Отже, це була просто корекція Ваших слів, але пан Сергій скористався своїм правом. Ви згодні зі всім, що сказав пан Віталій?

Сергій Шевчук, Блок Юлії Тимошенко: Я досить часто погоджуюсь з тим, що читаю написане паном Віталієм або чую його виступ. Але в даному випадку, коли він говорить про стиль Юлії Тимошенко, як атака єдиний стиль, то це, безумовно невірно. Стиль Юлії Тимошенко і нового уряду полягає в тому, щоб сміливо братися за розв’язання складних, не простих, не вирішених питань. І одне із таких питань…

ВЕДУЧИЙ: Добре, ця ініціатива, скажіть, будь ласка, про транзит.

Сергій Шевчук, Блок Юлії Тимошенко: Одне із таких питань як раз і є енергетична незалежність України і питання ціноутворення в питаннях транзиту і ціни на нафту. І дуже добре, що Юлія Тимошенко наперед озвучила тему, яка буде обговорюватись в комісіях міжурядових, а також найвищого рівня.

ВЕДУЧИЙ: Прошу, зразу.

Віталій Портніков, журналіст: Я вважаю, що сміливість уряду може проявлятися не тільки на телевізійному екрані і на мітингах, а ще й проявлятися у серйозній кулуарній роботі, яка не буде відома виборцю. Виборцю потрібний результат, а не телевізійний піар. Як тільки українські політики це зрозуміють, у нас відразу будуть адекватні взаємини і з Росією, і з власним населенням.

Сергій Шевчук, Блок Юлії Тимошенко: Серйозна робота можлива, серйозні наміри уряду можливі тільки тоді, коли якась кулуарна робота проводиться зранку до ночі, до пізньої ночі. І вона дійсно проводиться. І коли визріли оптимальні рішення, тоді можна їх озвучити і з ними їхати на переговори.

ВЕДУЧИЙ: Пане Сергій, поверну Вас до, я правом своїх п’яти копійок поверну Вас до суті нашої розмови. Чи правильно ми діємо, тобто, наша влада, наша держава. От в цьому випадку новий уряд, це правильно, що він озвучив це на передодні таких важливих перемовин, які у нас, до речі, регулярно тривають, проблеми, правда, не зникають ніколи. Чи правильно було з цього починати?

Сергій Шевчук, Блок Юлії Тимошенко: По-перше, це не нове питання, це питання декількох років. Якщо б Ви задали інше питання, чи всі в Україні розуміють прозорість і транспарентність ціноутворення, то, очевидно, що ствердно відповіло б дуже мало людей. Таким чином Юлія Тимошенко, піднявши це одне з головних питань, яке торкається інтересів кожного українського громадянина, поступила абсолютно правильно і ми переконані, що є відповідні розрахунки і аргументи на переговори з російською стороною.

ВЕДУЧИЙ: І при цьому вона покращила чи погіршила наші непрості стосунки з стратегічним партнером?

Сергій Шевчук, Блок Юлії Тимошенко: Давайте ж поставимо, що в нас на перше місце, стратегічні інтереси українського народу, української держави чи добрі, чи не дуже добрі стосунки з іншою державою?

Плакат із залу: «Співпраця з СНД, інтеграція до ЄС».

Сергій Шевчук, Блок Юлії Тимошенко: Ніколи не може бути оптимальних стосунків з будь-яким сусідом. Завжди є певні переваги чи протиріччя того чи іншого сусіда.

ВЕДУЧИЙ: Аргументи?

Сергій Шевчук, Блок Юлії Тимошенко: Або є сміливість, або несміливість політиків піднімати цих два питання.

Плакат із залу: «Геть «Руськіє блокі» з України!»

ВЕДУЧИЙ: Далі про те, як вести свою незгинну лінію та на захист національних інтересів, і при цьому не попсувати стосунки з Росією. От роками демонстративно не виконуються рішення Найвищих судів, вони приймаються ім’ям України, так, тобто, повернути незаконно захоплені маяки і інші об’єкти. Ми не говоримо ті, що визначені міжнародною угодою, а ті, які незаконно і підтверджені судом. От як примусити сусідів виконувати рішення українського суді і при цьому зберегти добрі стосунки?

Віталій Портніков, журналіст: По-перше, не створювати собі ілюзій. Ось ми створюємо мільйон ілюзій. Один з мільйонів ілюзій це те, що у нас стратегічні можливості що до Росії, що до транспортування російського газу. Треба відразу сказати, що ми не купуємо російський газ, а купуємо транзитний центральний російський газ.

ВЕДУЧИЙ: Я не про газ.

Віталій Портніков, журналіст: Ні, я просто пояснюю, я знаю, я знаю.

ВЕДУЧИЙ: Я про маяки і рішення судів.

Віталій Портніков, журналіст: Я знаю, я вам зараз розкажу і про маяки. Це важливий момент, тому що це ще одна ілюзія, ми купуємо транзитний газ, транзитний маршрут з Росії до Центральної Азії чи до України набагато довший чим український маршрут до Європи, таким чином у нас ніякої стратегічної переваги поки ми будемо купувати не російський газ не буде перед Росією з транзитування, це один момент. Ну, це ж просто.

ВЕДУЧИЙ: Це ми такі немічні, так, як держава?

Віталій Портніков, журналіст: Ми купуємо газ, який в чотири рази більше по газопроводу проходить ніж російський.

ВЕДУЧИЙ: Пан Сергій. Пан Сергій, але я попрошу мікрофон сюди час передати, тут червона картка.

Сергій Шевчук, Блок Юлії Тимошенко: Пане Віталію, питання стосувалося рішення українських судів. І тут я хочу сказати, що, нажаль російська сторона не то що не прислухається до рішення, але не визнає це рішення.

ВЕДУЧИЙ: Не про російську сторону, що нам робити, що нам як державі?

Сергій Шевчук, Блок Юлії Тимошенко: І йдеться не лише про Чорноморський флот, про об’єкти, а навіть йдеться про рішення Конституційного суду, яке Міністерство закордонних справ Росії офіційно визнала таким, що не відповідає європейській хартії що до мов. Нам треба діяти…

ВЕДУЧИЙ: Як, як Ви будете діяти?

Сергій Шевчук, Блок Юлії Тимошенко: На основах цивілізованих стосунків, на принципах ОБСЄ і на інших відомих в світі…

ВЕДУЧИЙ: 16 років ми чуємо такі слова як Ви говорите, пане Сергію. Що буде конкретно в цьому випадку діяти нова влада, Ви примусите їх?..

Сергій Шевчук, Блок Юлії Тимошенко: В цьому випадку є виконавча служба, яка повинна виконувати рішення українського суду.

ВЕДУЧИЙ: А нашу виконавчу службу не пускають за паркан, так Ви що силові методи будете застосовувати?

Сергій Шевчук, Блок Юлії Тимошенко: Ви розумієте, що вже зараз почалися переговори, дійшли згоди що до переговорів, що інвентаризації об’єктів Чорноморського флоту. Тобто, і це складне питання можна вирішити цивілізованими методами.

ВЕДУЧИЙ: Пане Олеже, у Вас була червона картка, я впевнений, що по цьому питанню, прошу.

Олег Родівілов, депутат ВР Криму, «Русский блок»: У меня две реплики. Ну, во-первых, играя в футбол нельзя нарушить правила баскетбола. И когда Вы говорите о решении Конституционного суда Украины и, якобы какому-то исполнительному органу Украины не хватает власти на МИД России, я так понимаю, да?

Сергій Шевчук, Блок Юлії Тимошенко: Ні, я просто здивувався, що МЗС Росії могла реагувати на…

Олег Родівілов, депутат ВР Криму, «Русский блок»: Это просто смешно. Я думаю, Вы процедурным аппаратом не владеете, подавайте в суд, Вы сослались на это, вперёд. Я хотел бы Вам сделать замечание, Роман, Вы сказали за захват Черноморским флотом маяков. Я думаю, что любой телезритель понимает, что статус-кво Черноморский флот последние 20 лет не нарушал.

ВЕДУЧИЙ: Я говорю про те, не від себе, а про те, що я читаю в рішеннях найвищих судів України. Там написано, що цей об’єкт...

Олег Родівілов, депутат ВР Криму, «Русский блок»: Захвачен?

ВЕДУЧИЙ: Ні, володіють ним незаконно. Якщо я незаконно буду володіти Вашим зараз значком, Ви скажете, що я захопив його.

Віталій Портніков, журналіст: Романе.

ВЕДУЧИЙ: Так.

Віталій Портніков, журналіст: Це ще одна ілюзія, що рішення українських судів можуть розповсюджуватися на ті міжнародні угоди, які підписані вищими посадовими особами України.

ВЕДУЧИЙ: А якщо ці маяки взагалі не прописані в угодах?

Віталій Портніков, журналіст: А якщо ці маяки не прописані в угодах нам треба подавати претензії до тих українських посадових осіб, які точно не виписали міжнародні угоди України і поставили під питання наші національні інтереси.

ВЕДУЧИЙ: До кого Ви би конкретно?

Віталій Портніков, журналіст: Я скажу до кого.

ВЕДУЧИЙ: Скажіть.

Віталій Портніков, журналіст: До тих осіб, «Угоду про Чорноморський флот» підписав Президент України. Звісно, відповідає за це питання Президент України…

ВЕДУЧИЙ: Колишній?

Віталій Портніков, журналіст: Нинішній.

ВЕДУЧИЙ: І нинішній.

Віталій Портніков, журналіст: Нинішній, тому що це інституція, Президент має сідати за стіл переговорів з своїм російським колегою і підписувати додаткову угоду, яка розв’яже це питання. Не треба вигадувати собі, що Конституційний суд України може це вирішити, нажаль.

ВЕДУЧИЙ: З цим рецептом Ви згодні? Ось рецепт.

Сергій Шевчук, Блок Юлії Тимошенко: Так, в певній мірі я згоден, але, я хочу сказати, що крім об’єктів Чорноморського флоту вже зараз, до комісії по інвентаризації вже зрозуміло, що близько 140-ка гектарів кримської землі незаконно займають військові формування іншої держави.

ВЕДУЧИЙ: Можна казати слово захоплені, чи я знову дістану червону картку від депутатів Криму? Можна казати слово захоплені?

Сергій Шевчук, Блок Юлії Тимошенко: Я думаю, що це слово якраз доречне. І як, коли ми говоримо про захват татарами земель, скільки коштує сотка кримської землі, то тут 140 гектарів цієї землі. Таким чином, безумовно в інтересах самих же кримчан привести це питання відповідно до міжнародних норм.

ВЕДУЧИЙ: Дивіться, я беру ще одну непросту програму. Безкордоння – це в нас такий реальний шлях стратегічної праці, це шлях для азійських нелегалів в Україну, це шлях без перетину, нормально їздять криміналітет, наркотрафік, контрабанда, так. Чому владі не вдається от ця делімітація, демаркація кордонів з Російською Федерацією. Що ми не так робимо, 16 років кордону немає?

Сергій Шевчук, Блок Юлії Тимошенко: Ви знаєте, мені довелося бути в комісії українсько-білоруській по делімітації кордонів. Я бачив вже тоді як цей процес затягується не нашою стороною, не українською стороною.

ВЕДУЧИЙ: Що нам робити?

Сергій Шевчук, Блок Юлії Тимошенко: Що нам робити? Максимально прискорювати.

ВЕДУЧИЙ: Як?

Сергій Шевчук, Блок Юлії Тимошенко: Максимально, демократичними кроками прискорювати процес тепер уже демаркації кордонів і делімітації по водній території Азовського моря і тим більше Керченської протоки.

ВЕДУЧИЙ: Ви не згодні що демократичним шляхом це треба робити?

Сергій Шевчук, Блок Юлії Тимошенко: Ми вже зараз, ми вже зараз… Одну секунду, пане Віталію.

ВЕДУЧИЙ: Вже право п’яти копійок, прошу.

Сергій Шевчук, Блок Юлії Тимошенко: Ви, мабуть погодитесь, що нерозв’язання цього питання…

Віталій Портніков, журналіст: Нехай, пан Сергій закінчить.

Сергій Шевчук, Блок Юлії Тимошенко: Приводить до екологічних катастроф в Керченській протоці.

Віталій Портніков, журналіст: Я просто вважаю, що це питання практично вже є вирішеним, тому що і делімітація і демаркація кордонів саме завдяки дипломатичним зусиллям української влади, які вже, тут пан Крижанівський може розказати як це все починалося, фактично вже є доконаним і сьогодні російська сторона зацікавлена в цьому не менше ніж ми, тому що вона підписує угоди про полегшення візового режиму з Європейським Союзом в них більше успіхів ніж у нас тут.

ВЕДУЧИЙ: Значить, тут ми діємо правильно?

Віталій Портніков, журналіст: Тут ми діємо правильно, абсолютно.

ВЕДУЧИЙ: Правильно. Тоді скажіть мені… Червона картка від Тараса Чорновола. Прошу, за що і кому?

Тарас Чорновіл, «Партія Регіонів»: Ви знаєте, я, напевно двом нашим боксерам, які стоять один навпроти другого, вони такі дипломатичні, що навіть немає до чого дуже придертися. Я червону картку сьогодні програмі. Вступний сюжет, який був, він робить один кримінальний злочин, він пробує відбілити кримінальних злочинців і перекласти, розмити відповідальність не знати на кого. Укриття злочину – це є злочин. Хто розвалив відносини з якими була чітка ціна на газ? Не російська сторона, Івченко українська сторона. Ви не звинувачуєте винних, ви шукаєте проблему де вона надумана. І так само по інших проблемах.

ВЕДУЧИЙ: Ми чесно про все це говоримо, що ж ми скриваємо. Добре. Що до кримінальних злочинів, я беру пас від Тараса Чорновола. За Конституцією Російської Федерації, вони громадян не мають права видавати на вимогу іншої держави. Нам влада, яка повернулася обіцяла в свій час, що бандити сидітимуть в тюрмах. Як діяти владі тепер, щоб не зіпсувати стосунки і повернути сюди всіх бакаїв, білоконів та інших звинувачених?

Віталій Портніков, журналіст: У нас така кількість бандитів, які живуть в Україні і теж мали б сидіти в тюрмах, що спочатку можна було б почати з тих, хто тут є, а потім продовжити з тими кого тут немає.

ВЕДУЧИЙ: Добре. З тими що робити? Моє запитання було з тими, хто сидить з видом на Кремль?

Віталій Портніков, журналіст: Я… З тими, що сидить з видом на Кремль потрібно спокійно подавати справи до суду, спокійно проводити судовиробництво, спокійно доводити їх провину заочно вирок оголошувати.

ВЕДУЧИЙ: Заочний вирок?

Віталій Портніков, журналіст: Так, якщо їх немає. Довести, я абсолютно впевнений, що 99 відсотків справ такого типу, вони можуть розвалитися, як розвалились справи тих людей, які повернулися сюди і нічого не відбувалося.

ВЕДУЧИЙ: Ви будете вимагати екстрадиції попри законодавство Російської Федерації і виконувати гасло: «Бандити сидітимуть в тюрмах», як нова влада?

Сергій Шевчук, Блок Юлії Тимошенко: Я вважаю, що невідворотність покарання – це основний принцип, як ви знаєте, будь-якої нової влади. І тому байдуже чи це був губернатор чи це був високо-посадовець, чи просто кримінал.

ВЕДУЧИЙ: Це зрозуміло. Чи Ви будете це робити?

Сергій Шевчук, Блок Юлії Тимошенко: Безумовно ми будемо робити.

ВЕДУЧИЙ: Це погіршить чи покращить стосунки з Росією?

Сергій Шевчук, Блок Юлії Тимошенко: Це покращить стосунки з Росією. Оскільки, послухайте мене, оскільки і в Україні перебуває велика кількість злочинців, які зробили злочини на теренах Росії. Таким чином екстрадиція одних і інших може спокійно вирішити це питання. І підґрунтям для цього є той факт, щоб Росія і Україна позбавилась от того списку персон нон-грата і тепер…

ВЕДУЧИЙ: Про це ми ще поговоримо. Панове, це був тільки гонг на першу частину. Ми почали лишень ревізію напружених точок біфуркації російсько-українських стосунків. Я дякую вам. Червоних карток було не багато, але саме час тепер висловити інші незгоди і аргументи сторін, слово експертам.

Тарас Чорновіл, «Партія Регіонів»: Наша ситуація відносин з Росією, в основному характеризується проблемами всередині України. Росія сьогодні щось захоплює? Давайте говорити чесно, українці здають свою позиції, причому ті, які найбільше кричать які вони патріоти. Голова фонду Івченко, найбільший проросійський виходить політик. Та ж сама Юлія Тимошенко, яка сьогодні настільки може бути залежна від російського уряду, що Росія її хоче бачити, а не Богатирьову чи Ющенка сьогодні в Росії. І тому подібне. Давайте не шукати проблеми. Ми згадали зараз он знову реверс Одеса-Броди, уже три роки як Ющенко при владі, чому нафта не тече в другий бік. Може проблема або в каспійській нафті, або в наших великих патріотах в Україні, а не в тому, що ми будемо шукати винних казна де, а не в себе вдома.

ВЕДУЧИЙ: Отже, шлях вирішення проблем пропонує пан Тарас шукати тут. Ваші зауваження на аргументи сторін, прошу пане Олег.

Олег Родівілов, депутат ВР Криму, «Русский блок»: Ну, я прежде всего хотел бы прокомментировать тот сюжет, который был в начале передачи. Ярко антироссийский, русофобский. И мне как крымчанину даже трудно его комментировать.

ВЕДУЧИЙ: А в чому русофобія, в чому там? Бо ми Вас редактором запросимо до нас в програму тільки скажіть.

Олег Родівілов, депутат ВР Криму, «Русский блок»: Да, тенденциозность, тенденциозность этого сюжета она не поддаётся даже какой-то ревизии. Она просто антироссийская, антирусская. Что касается позиции москвича, живущего 20 лет в Москве и киевлянина, так, я думаю, что вектор иностранный с Украиной ищется, как раз, Вы, наверное, правы, в том, чтобы не искать преступников внутри Украины. Спасибо.

ВЕДУЧИЙ: Дякую. Я правда, не почув в чому антиросійськість і криміналістичні злочини. Прошу, пане Володимире.

Володимир Крижанівський, Перший посол України в Росії: Ну, Ви розумієте, хочу зразу Вам сказати, що саме інтересно, що Ви десь, Ви залишалися і якимось чином допомагали двом тим, хто стоять ось коло цих пюпітрів, допомагали не говорити, а що все-таки треба робити. А якимось чином намагались залишити їх в минулому часі. Хоча, я абсолютно відверто хочу сказати, з чим я в головному згоден з паном Віталієм, що проблема газу, яку ми як от той страус, хоча кажуть, він не зариває голову в пісок. Але весь час намагання не вирішувати правильно, в кінці кінців, відверто вам хочу сказати, що маса бруду вилита на Івченка, але в решті решт колись треба зрозуміти, що якщо ми далі будемо гратися з низькою ціною на газ, то нічого ж не буде, колись же треба вирішувати це.

ВЕДУЧИЙ: Пане Олександре, Ваші зауваги.

Олександр Палій, Інститут зовнішньої політики дипакадемії: У мене таке зауваження, що дуже часто наші експерти не хочуть дивитися в глибину проблеми, в глибину проблеми російсько-українських відносин і в яких, по суті, від позиції України не так багато залежить. Треба розуміти, що російське ставлення до України воно має дві складових, трішки параної і дуже багато великого розрахунку. І ця параноя вона знімається, українська влада всіляко каже, що, і наголошує, що з нашої території не буде ніякої небезпеки для Росії, що не буде ніяких іноземних баз і так далі, і тому подібне. Але з кожним розрахунком з боку Росії набагато важче, бо для цього треба бути міцною країною всередині. Для цього вони не потрібні, не повинні бачити в

Україні легку здобич. І саме українські політики окремі роблять з України легку здобич.

ВЕДУЧИЙ: Як не бути легкою здобиччю ми поговоримо в наступному раунді. До речі, панове, знаєте, оскільки секретар Олесь Довгий вказує, що ногою копнути Луценка мер не міг, бо відстань між ними була п’ять метрів, ми зрозуміли які довгі руки в Міністра внутрішніх справ, майже шість метрів. Теж мені Юрій Долгорукий. У нас реклама, панове.

 

Реклама

 

ВЕДУЧИЙ: Економічні новини. На падіння світового фондового ринку в Україні злегка відреагував лише Троєщинський ринок. «П’ять копійок» повернулися в прямий ефір. Нагадуємо, що ми шукаємо секретну кнопку, яку має натискати українська влада аби в нас були добрі стосунки з Російською Федерацією і при цьому не здавалися національні інтереси. До речі, чому ми ні слова не говоримо про НАТО? А я Вам скажу дуже просто. Наші кореспонденти в Луганську та Івано-Франківську пішли в люди і запитали у них, може краще нам вступити в Північноатлантичний альянс, аніж пертися в НАТО. Ось що люди сказали.

 

Луганськ:

«Возможно, так. Даже скорее всего так».

«Я считаю, что, да».

«Но это же одно и то же».

«Возможно и так, но только не в НАТО».

«Я считаю, ни то, ни то не нужно, надо объединятся в славянский союз».

«Украине вообще не надо никуда вступать, она должна быть нейтральной страной».

«Не знаю, надо и туда. И туда, наверное».

«Возможно, даже да. Я считаю, да. НАТО, всё-таки как-то, можно сказать, страшновато».

«Североатлантический альянс – это и есть НАТО».

 

Івано-Франківськ:

«Я особисто в тому питанні не фахівець, я не можу сказати і відповісти за всіх».

«Я не знаю как там сейчас до НАТО перейти, ведь не хотят к НАТО прийти. Что мы лучше у себя останемся, чем перейдём к Валенсе».

«Ну, на це я вам не можу зараз відповісти як воно краще».

«Мені все одно».

«Ви знаєте, нас там не чикають і не скоро будуть чекати».

«Може, напевно що до альянсу».

 

ВЕДУЧИЙ: Тому панове, ви зрозуміли чому ми не говоримо про НАТО як аргумент добросусідських стосунків, тому що нам ще до Альянсу перти, а потім ще аж до НАТО, як ви зрозуміли. Тому просимо наше вище керівництво обов’язково перед референдумом провести референдум за дозволення або відміну циклу три-карбонових кислот в Україні. Опозиціонер Тарас Чорновіл, та перший посол Російської Федерації Володимир Крижанівський продовжить намацувати ту секретну кнопку добрих стосунків з Російською Федерацією.

Володимир Крижанівський, Перший посол України в Росії: Перший посол України в Російській Федерації.

ВЕДУЧИЙ: України в Російській Федерації, я правильно сказав?

Володимир Крижанівський, Перший посол України в Росії: України не сказали.

ВЕДУЧИЙ: Отже, раунд другий. Отже, правило п’яти копійок працює. Дивіться, ми маємо те, те що зараз пан Олег буде класифікувати русофобство моє. Але я хочу спитати, ми це бачимо наочно, там є певна у наших сусідів тяглість, спадковість, тобто, вони спадкоємці Радянського Союзу, вони спадкоємці там НКВД, КГБ, ФСБ і відновлення пам’ятника Дзержинському. Абсолютно логічно, так, ми маємо справу з Президентом сусідньої країни, який є КГБ-шник, він ставить своїх партнерів по всій вертикалі влади, аж до ІТАР ТАС. І от в цьому випадку сусідка Україна має їм розповідати про визвольні змагання, про героїку УПА. Може нам краще все-таки прийняти таку якусь пострадянську чи російську версію історії і не загострювати ці питання?

Тарас Чорновіл, «Партія Регіонів»: От я хотів би сказати, що зняти проблем дуже багато з Росією і не створювати нові для цього треба дві елементарні речі. Перша річ – це зрозуміти, що українсько-російські відносини це відносини міжнародні, зовнішні, а не втягувати російський вектор в українську політику і тут не створювати певні конфлікти на цьому. А визвольні змагання, УПА, голодомор, та інші речі – це є фактори нашої внутрішньої політики так само як і питання російської мови в Україні. Це теж наша внутрішня політика, тут ми маємо і від Росії відстояти, що це ми маємо з цим розбиратися, а не вони. І з другого боку не лізти зі своїми проблемами, які ми можемо розв’язати в себе десь за кордон.

ВЕДУЧИЙ: Пане Тарас, дайте рецепт.

Тарас Чорновіл, «Партія Регіонів»: І другий момент на якому я дуже коротко все ж таки… Так от це і є…

ВЕДУЧИЙ: Я хочу від Вас почути рецепт, коли вони нам дають оцінку як нам діяти?

Тарас Чорновіл, «Партія Регіонів»: Тепер, тепер те що стосується оцінок, які нам дають.

ВЕДУЧИЙ: Так.

Тарас Чорновіл, «Партія Регіонів»: Тут давайте підходити виключно за міжнародним правом. Я вже почув, що ми можемо вимагати екстрадиції там де внутрішні закони це забороняють, хоча Інтерпол є і це зовсім інша структура. Є елементарний вихід з цього. Згідно з міжнародним законодавством ми можемо спокійно ігнорувати або дуже культурно вказувати, так як це заведено в наших відносинах з Америкою, з Польщею, з будь-якою країною.

Плакат із залу: «Біда України – сусідство з Росією!»

Тарас Чорновіл, «Партія Регіонів»: А в нас з Польщею історичні перепалки були ще більші. Говорити їм вибачте, це є наше внутрішнє діло. Російськомовні громадяни України це є українські громадяни. І ми зобов’язані це зробити, і старатися це зробити. А в питаннях, які стосуються міжнародного права з другого боку, я вже закінчую цю фразу, те ж саме НАТО, а вибачте, ми наприймали таких законів, згідно з якими от ті хто кажуть, що в нас є «Закон про НАТО», у нас є закон проти НАТО, який вимагає, мушу Вам сказати, щоб ми консультувалися з Росією при вступі у блок НАТО.

ВЕДУЧИЙ: Пане Володимире, Ви зі всім згодні, я так зрозумів, так?

Володимир Крижанівський, Перший посол України в Росії: Абсолютно ні.

ВЕДУЧИЙ: Абсолютно ні? Тоді скажіть нам, що нам робити у випадку от наших гуманітарних проблем. Це наші внутрішні проблеми, сказав пан Тарас. Правильно вчиняє зараз українська влада, коли ми чуємо заяви, наприклад, Міністерства закордонних справ Росії. Тобто, вона правильно реагує чи неправильно?

Володимир Крижанівський, Перший посол України в Росії: Ви знаєте, я хочу сказати, що, я хочу навіть трошки згадати минуле. Буквально п’ять хвилин тому назад пан Родівілов казав про антиросійські, антиросійську направленість. І я відверто Вам хочу сказати, пане Родівілов, я поки був послом, мене питають: «Як Ви себе почували в Москві?» Я кажу: «Ви знаєте, єдине чого не робили, не плювали в їжу. Все інше було. Але я мав витримувати, бо я був посол. Тому, Ви розумієте, взагалі говорити про те, що там щось було такого аж дуже антиросійського. Але відверто Вам хочу сказати, що взагалі справа така. Ви говорите про, пан Чорновіл каже, взагалі вони, вони говорять про ті ж проблеми, які були висунуті «Партією Регіонів»: про другу російську мову, про права, начебто все правильно роблять, це ж права, це ж Ваші партійні гасла. Це ваші партійні гасла, вони про вас дбають. Російська сторона дбає про вас, тобто вона дбає про ваші інтереси.

Тарас Чорновіл, «Партія Регіонів»: Вибачте, ми не просимо нікого хто б про нас дбав. Ми є громадяни України, ми зацікавлені, ми повинні відстоювати інтереси кожного громадянина України і не гратися в расизм і ксенофобію. Якщо у нас в Україні виникне проблема громадян які, українських громадян, а не просто нелегалів, які говорять китайською мовою і я, і Ви будемо зобов’язані відстоювати їхні проблеми так само.

ВЕДУЧИЙ: Панове. Я мушу зупинити цей момент. Ще раз вам говорю, ми не обговорюємо актуальність політики Росії, ми шукаємо як найкраще діяти. Тому, пам’ятаєте моє запитання як правильно діяти. Ми назбирали три картки під цю лишень гуманітарну сферу, що показує, що саме по гуманітарні у нас найцікавіше вимальовуються україно-російські стосунки. Прошу, починаємо по кругу.

Олександр Палій, Інститут зовнішньої політики дипакадемії: Я хотів би звернути увагу на те, як щойно Тарас Чорновіл фактично здав суверенітет України. Ми сьогодні, у Вас тема передачі як не здати суверенітет України, так от він його здав. Він сказав, що Україна має сьогодні консультуватися з приводу свого вступу до якихось інших організацій з Росією, посилався на цей закон, в якому цього абсолютно немає. Але, тим не менше він говорить, що Росія вступила до договору про колективну безпеку, вона не консультувалась з Україною, до «Шанхайської організації співробітництва» – не консультувалась. До інших не консультувалась.

ВЕДУЧИЙ: Ваша картка зрозуміла. Пане Сергію. Давайте ми зберемо весь комплект і тоді відреагуємо.

Володимир Крижанівський, Перший посол України в Росії: Добре.

ВЕДУЧИЙ: Прошу пану Сергію передати мікрофон, тут теж картка є і в пана Олега є картка, так? У нас три картки зразу червоних. Прошу.

Сергій Шевчук, Блок Юлії Тимошенко: Дві тези, які сказав шановний Тарас Чорновіл викликають заперечення. Перше, що питання голодомору внутрішнє питання України. Це зовсім не так. Точно так же як визнання геноциду вірмен з боку Османської імперії, так само як визнання голодомору в Україні є міжнародним питанням. І більше 40-ка держав підтримали це питання, оскільки йдеться не лише про минуле. А йдеться про майбутнє. Щоб ніяка держава ніколи в майбутньому не використовувала геноцид як спосіб утримання своєї влади - це перше. І друге…

ВЕДУЧИЙ: Пане Сергій, другого немає, час просто. Ми ще продовжимо. Ваша червона картка кому і за що, прошу.

Олег Родівілов, депутат ВР Криму, «Русский блок»: Спасибо. Сначала пану экс-послу. Чтобы Вам не плевали в тарелку, нужно надёжного повара иметь в посольстве было – это первое. А второе, Вы ещё забыли украинских сичовых стрельцов, в 16-ом году, которые первый бой провели с казаками таманской дивизии. Если Вы знаете, кто на Тамани живёт, то Вы поймёте, что это был первый братоубийственный бой. Спасибо.

ВЕДУЧИЙ: Ми не будемо повертатися до історії. Давайте відреагуємо. Перші карти були Вам, прошу.

Тарас Чорновіл, «Партія Регіонів»: Значить. Перша картка, ну, пану Палію треба їхати в Луганськ і Франківськ, відпрацьовувати нарешті отримані гранти за рекламу НАТО, він так рекламував, що люди не знають, що таке НАТО. Читайте перший закон України, я Вам ще раз кажу, це поганий закон. В ньому написано, що ми можемо продовжити свою євроатлантичну інтеграцію не псуючи та не ушкоджуючи відносин з Росією. Там навіть будь-які євроатлантичні інтеграційні моменти залежать. Друге, читайте договір про дружбу та стратегічне партнерство з Росією. Я ще раз кажу, я незадоволений формулюванням цього договору, але там чітко написано, пункт перший, ми маємо не вступати чи там приєднуватися до асоціацій, які є ворожі для Росії, по НАТО це не проходить. Пункт другий, читайте договори ми маємо взаємно інформувати з цього приводу.

ВЕДУЧИЙ: Пан посол каже, що немає.

Тарас Чорновіл, «Партія Регіонів»: Я читав договори, знаєте, я за це відповідаю.

ВЕДУЧИЙ: Панове, ви всі міжнародники. Пане Володимире, Ви хочете реагувати на картку чи продовжуємо розмову?

Володимир Крижанівський, Перший посол України в Росії: На ту картку. Я не думаю, там була мова про січових стрільців, то вже історія.

ВЕДУЧИЙ: Ми шукаємо оптимально як діяти завтра, після завтра. Тобто, нам важливо, щоб ми зрозуміли що нам покращити. Ми пам’ятаємо аргументи двох останніх років, коли був уряд «Партії Регіонів», уряд Януковича. Нам говорили, що цей уряд, як раз на відміну від попередніх покращить стосунки з Російською Федерацією. Насправді ми бачили величезну кількість тих самих проблем, вони були і в 90-их, і в середині, і в кінці, і на початку 2000-ого і за уряду Януковича. Що на Вашу думку не так в міжнародних стосунках з Росією робив уряд Януковича, що відносини кардинально не покращилися?

Володимир Крижанівський, Перший посол України в Росії: Розумієте, з одного боку уряд Януковича намагався, вони вирішили, що можна поступати з Росією точно так же, як колись, пам’ятаєте цю знамениту сцену, коли цукерку запропонуй Путіну, а потім Медведєву. І, начебто, можна чикати, я вже колись казав, що стосунки у нас будуть кращі, тому що цей Президент, майбутній Президент Росії ймовірний, взяв цукерку, а попередній не взяв, будуть кращі сусіди.

ВЕДУЧИЙ: Добре. Так що конкретно не так вони робили?

Володимир Крижанівський, Перший посол України в Росії: Але саме робив не це, він робив, по суті він робив що, весь час ці розмови, правильно була взята лінія на те, що ми повинні зрозуміти, що ціни на енергоносії будуть підвищуватися. Ми робити все можливе повинні для ресурсів енергозбереження у нас в Україні.

ВЕДУЧИЙ: Так все правильно робив уряд чи не правильно робив, я хочу це зрозуміти, уряд Януковича?

Володимир Крижанівський, Перший посол України в Росії: Що, а що було зроблено урядом Януковича?

Тарас Чорновіл, «Партія Регіонів»: Дозвольте тепер я дам відповідь.

ВЕДУЧИЙ: Що неправильно, тепер коли Ви дивитесь?

Тарас Чорновіл, «Партія Регіонів»: Проблеми не з Росією, не з російським народом, а конкретно з російським керівництвом в уряду Януковича були з однієї єдиної причини. Тому що уряд був не проросійський, як розказують, а проукраїнський. Я прошу згадати…

ВЕДУЧИЙ: І що не так робили, скажіть, от Ви тепер аналізуєте.

Тарас Чорновіл, «Партія Регіонів»: Робили все нормально. І ми мали нормальні з ними відносини.

ВЕДУЧИЙ: Та стосунки не покращились.

Тарас Чорновіл, «Партія Регіонів»: Не можна покращити стосунки тоді коли база договірна опущена, вибачте мене на слові, плінтуса, коли знищено все що могло бути знищено. А тепер малесенька елементарна відповідь.

Плакат із залу: «Нам надо НАТО».

Тарас Чорновіл, «Партія Регіонів»: Країна була, фактично, регіональним лідером в СНД, до нас зверталися за підтримкою азербайджанці, казахи, узбеки, туркмени, зверталися. Прийшла патріотична влада. Вони тепер уже нам говорять: «Чому ми втратили у Вас підтримку, ми зараз самі навпроти Росії». Знаєте, що дуже погано в міжнародній політиці, в будь-якій, а особливо там де ще заплетена дуже велика історія? Дуже погано перетворитися на роль Моськи в от тій байці про Моську і слона. Знаєте, приємно, «вот Моська, знать она сильна, коль лает на слона». А от тільки, знаєте, Моська від того більшою не стане.

ВЕДУЧИЙ: Пане Володимир. Я нагадаю, що ми правда є не члени СНД, це теж така дуже важлива річ. От подивіться, попри всі істерики і пропагандистську машину, я маю на увазі проблеми, які були в Латвії і Естонії, нам і не снилося такого загострення стосунків. Практично станом на сьогодні вони змогли відстояти всі свої національні інтереси, не погіршити стосунки. Всі проблеми вирішені, станом на сьогодні у них практично всі проблеми міждержавні вирішені. Може нам по-балтійські треба йти, може уряду новому і наступним урядам треба балтійський сценарій вибрати у стосунках з Росією?

Володимир Крижанівський, Перший посол України в Росії: Ви розумієте, ми маємо величезну тяжку промисловість, яка, на превеликий жаль надзвичайно сильно залежить від енергоносіїв. Ми повинні домовитися в середині країни. Абсолютно чітко треба в середині…

ВЕДУЧИЙ: Хто з ким буде домовлятися?

Володимир Крижанівський, Перший посол України в Росії: Президент, Прем’єр. Зрозуміло, не секретар Ради національної безпеки. Но поки що ми бачимо абсолютно чітко, що…

ВЕДУЧИЙ: Про що вони мають сісти і домовитися?

Володимир Крижанівський, Перший посол України в Росії: Сісти і домовитися як себе поводити з Росією, що робити з газом. Чи робити, тобто, щоб не було так, що прем’єр каже, що я за те щоб говорити і тут же Президент… Як тебе буде поважати тебе твій партнер, з яким ти ведеш переговори і будеш вести найближчим часом, якщо він бачить між двома головними посадами в державі є певна нестиковка з цих питань.

ВЕДУЧИЙ: Зрозуміло. Ваш рецепт?

Тарас Чорновіл, «Партія Регіонів»: Ну, певна нестиковка з цих питань це є проблема наша внутрішня, а не проблема Росії. А рецепт один, поводитися гідно.

Володимир Крижанівський, Перший посол України в Росії: Ми тут вирішуємо, ми тут з тобою вирішуємо проблеми наші, а не Росії.

Тарас Чорновіл, «Партія Регіонів»: На внутрішньому і на зовнішньому ринку. Поводитися із Росією так, як ми поводили себе з нормальним будь-яким партнером. Все. І на тому поставити крапку. Ми дві різні країни, ми нормально працюємо, а свої внутрішні проблеми ми самі розберемо.

ВЕДУЧИЙ: Який уряд так поводився, як Ви говорите? Можна назвати уряд?

Тарас Чорновіл, «Партія Регіонів»: В певній мірі я беруся назвати так нормальні умови, коли працював уряд Януковича 2003-2004-ий рік. Коли ми відстояли нормальні…

ВЕДУЧИЙ: Ви незгодні?

Тарас Чорновіл, «Партія Регіонів»: Я закінчу тезу.

Володимир Крижанівський, Перший посол України в Росії: Я не згоден, тому що я прекрасно знаю, що було зроблено за першого уряду Януковича. Практично зразу було відкрито імпорт російський заполонив так. Якщо подивитися цифри…

ВЕДУЧИЙ: Ви про баланс експорт, імпорт, так?

Володимир Крижанівський, Перший посол України в Росії: Так.

ВЕДУЧИЙ: Я зрозумів.

Володимир Крижанівський, Перший посол України в Росії: Ви розумієте, імпорт російський…

Тарас Чорновіл, «Партія Регіонів»: Я не бачив, я жив в цій країні.

Володимир Крижанівський, Перший посол України в Росії: І точно те ж саме робилося зараз, було відкрито всі кордони.

Тарас Чорновіл, «Партія Регіонів»: Я не бачив російського імпорту, який би полонив Україну.

Володимир Крижанівський, Перший посол України в Росії: Є цифри, пане Тарасе, розумієте.

Тарас Чорновіл, «Партія Регіонів»: Є цифри, вибачте, українських труб, українського металу, який виробляє в себе Росія. А якщо ще й спокійно до Росії і ми мали перевагу, ми мали добре нормальне сальдо, а сьогодні, вибачте, прийшли патріоти, от це найгірше… Не патріоти, патріоти це добре…

Володимир Крижанівський, Перший посол України в Росії: Розумієте, патріот Янукович…

Тарас Чорновіл, «Партія Регіонів»: Прийшли патійоти через «Й» букву.

Володимир Крижанівський, Перший посол України в Росії: Не патріот Янукович довів до дев’ять з чимось мільярдів дисбалансу.

ВЕДУЧИЙ: Панове, ми шукаємо рецепт.

Володимир Крижанівський, Перший посол України в Росії: Страшенний дисбаланс.

ВЕДУЧИЙ: Ми не оцінки даємо. Оцінки, як то кажуть історія вже виставила. Дивіться, ми маємо дуже конкретну ситуацію, у нас по всіх документах, які голосували всі і Ваша політична сила, і Ваша, так, прописано наш цивілізаційний рух на захід. Так, всюди прописано в нас. Немає значення як він вирішується, але прописано. Фактично, в Росії ми бачимо офіційну пропаганду через телеканали. Це є така анти західна, чи саме істерична, чи саме м’яка, але така лінія державна. В цьому випадку ми приречені борсатися в напрямку з Росією, така своєрідна багатовекторність. Крок туди, крок назад. Або є рецепт якийсь у Вас?

Тарас Чорновіл, «Партія Регіонів»: Та немає багатовекторності, треба робити нормально свою роботу. Без синдрому от тої ж самої Моськи.

ВЕДУЧИЙ: Як це робити?

Володимир Крижанівський, Перший посол України в Росії: Росія на захід має сьогодні більший вихід ніж Україна.

ВЕДУЧИЙ: Правильно, і з НАТО краще співпрацює, правильно.

Тарас Чорновіл, «Партія Регіонів»: Домовленості з ЄС більша. І з НАТО краще співпрацює на кілька голів більше ніж в нас.

ВЕДУЧИЙ: Що робити?

Тарас Чорновіл, «Партія Регіонів»: А тому що в нас слова, а немає справи. Ми на словах ідемо в НАТО, пан Палій на цьому гроші заробляє, а насправді кроку туди не зробили. Замість того щоб нормально робити співпрацю як робить це та ж сама Росія.

Плакат із залу: «Україні потрібно розвиватись і рости. Тоді Україну будуть запрошувати в будь-який союз».

ВЕДУЧИЙ: Що реально робити нам?

Володимир Крижанівський, Перший посол України в Росії: Це не головне. Треба щоб була домовленість в середині країни. Мене навіть дивує коли ти говориш, залишився Президент, а ти говориш при цьому нова влада. Не нова влада, а новий Прем’єр-міністр тільки. Влада, взагалі хоча б на половину залишилась та ж сама. Вони мають домовитися і виходити разом в переговорах з росіянами. Зараз ми бачимо, що росіяни чітко бачать, що цих два, що ці дві людини…

Тарас Чорновіл, «Партія Регіонів»: Так це Ваші проблеми, Вашого Президента, Вашого Прем’єр-міністра…

Володимир Крижанівський, Перший посол України в Росії: Це не наші, це проблеми України, пане Тарас.

Тарас Чорновіл, «Партія Регіонів»: Це Ваші проблеми, ви на майдані стояли, а не я.

Володимир Крижанівський, Перший посол України в Росії: Знову, це проблема України. Ви виходець з України чи звідкись там.

ВЕДУЧИЙ: Шані проблеми, панове, наші проблеми з тим що час вже вийшов.

Тарас Чорновіл, «Партія Регіонів»: Ви нам зробили цю проблему і всій українській державі.

Володимир Крижанівський, Перший посол України в Росії: Хто Ви нам?

Тарас Чорновіл, «Партія Регіонів»: Ви, конкретно Ви зробили.

Володимир Крижанівський, Перший посол України в Росії: Це стороннім людям…

ВЕДУЧИЙ: Панове, все, час на дискусію вийшов. Я передам мікрофон, бо пан Сергій з червоною карткою, я йому не встиг її віддати. Отже, з цього моменту експерти і всі незгоди, в тому числі і Ваша червона картка, хвилина регламент, всі незгоди на аргументи сторін, прошу їм слово.

Сергій Шевчук, Блок Юлії Тимошенко: Я думаю, пане Тарас, у Вас випадково прозвучала аналогія Моськи і нашої держави України, це неприпустимо.

Тарас Чорновіл, «Партія Регіонів»: Не про державу, вибачте, а тільки про керівництво.

ВЕДУЧИЙ: Слухаємо зараз експертів.

Сергій Шевчук, Блок Юлії Тимошенко: Я Вам хочу привести слова іншого, неменше відомого як Ви політика міжнародно-визнаного Збігнева Бджежинського. Його остання праця називається так, «Україна як старший брат Росії», яка показує, що демократизація, чесні вибори, вільні ЗМІ, ну, й на кінець соціальні питання, хоча б виплата заощаджень знеціненого банку в Україні проводиться значно ефективніше, краще і вона може бути взірцем для такої держави, яку ви так запобігливо називаєте слоном.

Тарас Чорновіл, «Партія Регіонів»: Я запобігливо називав Моською не державу, а деяких лідерів тієї держави. Вибачте, я би мріяв, щоб було так, як пише пан Бджежинський.

ВЕДУЧИЙ: Пане Тарасе, час, час, час забираєте в пана Олега. Час Олега Родівілова. Ваші зауваження на аргументи дискутуючи сторін, прошу.

Олег Родівілов, депутат ВР Криму, «Русский блок»: Я господина экс-посла просто послушал. Он говорит, что не договорился Президент с Премьер-министром, поэтому проблема внутри Украины. Какой-то детский сад. Я думаю, что когда Вы рассказываете это телезрителям, ну, какую-то лапшу им вешаете. Значит, ещё до сих пор Ющенко с Тимошенко не договорились, поэтому проблема на Украине. Вы не смейтесь с людей, пожалуйста, хорошо?

ВЕДУЧИЙ: Таке зауваження було від пана Олега. Пане Віталій, Ваші зауваження на аргументи сторін.

Віталій Портніков, журналіст: Мені не здалося, що були якісь такі аргументи, які потребували б зауважень. Російсько-українські взаємини, це завжди сфера, в якій всі прекрасно розуміються як у футболі. На щастя і пан Володимир, і пан Тарас є тут кращими фахівцями ніж більшість тих, хто висловлюється на тему в українському телевізійному ефірі. Але їм дуже важко, тому що вони прекрасно знають, що коли маєш справу з взаєминами корпорацій, а вигадуєш, що це взаємини держав, то тобі і мову відбирає.

ВЕДУЧИЙ: А які Ви корпорації маєте на увазі?

Віталій Портніков, журналіст: Маю на увазі акціонерне товариство Росія з його фінансовими інтересами і три акціонерні товариства Україна з їх інтересами. Звичайно, коли ці три…

ВЕДУЧИЙ: А які три корпорації у нас?

Віталій Портніков, журналіст: Перша корпорація має умовне прізвище Віктор Ющенко, друга корпорація умовне прізвище Юля Тимошенко, а третя корпорація умовно прізвище Віктор Янукович. Очевидно, що внутрішньо склад цих корпорацій може змінюватись. Але ж та ж мета, як у єдиного акціонерного товариства Росія, гроші для тих, хто ввійшов до складу корпорації. І вся державність.

ВЕДУЧИЙ: Ось який корпоративний аргумент. Пане Олександр, тільки не говоріть як Ви там гранди розписуєте, кажіть зауваження на аргументи сторін.

Олександр Палій, Інститут зовнішньої політики дипакадемії: Так, зауваження якраз стосується не прямо цього питання. Я хотів сказати, що саме уряд Віктора Януковича зробив найбільше по суті для того щоб пропагувати НАТО, була прийнята концепція відповідна, були прийняті програми.

ВЕДУЧИЙ: Ми ще про НАТО не говоримо, давайте зауваження до аргументів.

Олександр Палій, Інститут зовнішньої політики дипакадемії: От є таке зауваження, що дуже багато зроблено, гроші виділені урядом Януковича, достатньо значні гроші. Але, насправді, вони пішли в якісь кишені, в які звично і йшли від цього уряду. І в результаті таке повне невігластво населення.

ВЕДУЧИЙ: В оцінках уряду зрозуміло що ви розійшлися. Офіційний візит Міністра Луценка до Польщі, до речі, нещодавно, відбувся на запрошення польської партії «Самооброна», яку вже добряче дістав краківський мер. Реклама, панове.

 

Реклама

 

ВЕДУЧИЙ: Березневий ранок наступного дня після виборів в Росії. Кремль. Коридором йде Путін, а назустріч Медведєв. «Гутне морген, майне кляйне кіндер.» - подумав Путін. «Гітлер капут.» - подумав Медведєв. «П’ять копійок» повернулися в прямий ефір із своїм запитанням. Ми все-таки запитуємо, а ви нам дзвоніть. Як ви вважаєте, нова влада з Російською Федерацією стосунки покращить – дзвоніть першим номером телефону. Погіршаться, ви так сподіваєтесь – другий номер телефону. Як билися і мирилися політики в Україні цього тижня. Скільки коштує опіум для депутата і хто справжній Аль Капоне в Києві. Політичні приколи попереднього тижня в нашому сюжеті.

 

Сюжет: «Двобій у надважкій категорії Луценко проти Черновецького остаточно вийшов за канаті рингу в РНБО. Народ ламає голову над задачкою, чи можливий струс мозку після удару в пах. Триває обмін кримінальними справами між чиновниками. А дезорієнтована опозиція вчепилася в ляпас Міністра як у привід для відставки.

Юрій Луценко: «Я не розумію, чому при цьому я маю подавати у відставку. Чому пан Черновецький, який бився з паном Суркісом цього не робив? Чому пан Черновецький, який будучи в автомобілі збивав на смерть людей цього не робив? Чому?.. Багато інших чому. З моєї точки зору, якщо міністр внутрішніх справ 50-ти мільйонної країни звільнити за ляпас брехливому наркоману, мені здається, це не правильно».

Поки заступник Олесь із Казбеком волають про репресії міліції, на допомогу шефу нарити компромат на противника могла би і його заступниця пані Ірена, в якої, виявляється, чималий досвід роботи зі спецслужбами, що правда, сумнівної практики.

Ірена Кільчицька: «Друге дуже веселе питання з приводу спецслужб. І це питання мені задають постійно. І, ну, Мата Харі є Мата Харі, що тут говорити.»

«П’ять копійок» здивовані такою відвертістю пані Кільчицької. Як відомо, легендарний подвійний агент Мата Харі вивідувала підступні плани ворога лежачи з ним у ліжку. А поки на майдані рядові перехожі вправляються у боксерських ударах по манекену столичного мера в офісах кипить комп’ютерна забава «Влупи Чернівецькому по мармизі». У будівлі комітетів Верховної Ради бродять ленінці з хрестами. Поряд з депутатськими буфетами, туалетами і їхніми приймальнями відкрили молитовну кімнату Московського патріархату. Борець за присутність московського попа у стінах законодавчого органу комуністка Самійленко вирішила, що красного ленінського уголка їм вже замало.

Самойлик Катерина: «Я ж не керую Верховною Радою, але, будь ласка, освячення надо. Шлях до очищення, шлях до правди, до справедливості. Він і освятити Верховну Раду України може».

А для її колеги регіонала Малишева, це ще й можливість хоч на хвилинку забути про гроші.

Малишев: В стенах Верховной Рады чтобы была благодать, чтобы был покой, спокойствие, чтобы не было глупостей, как мы говорим, не захватывали щитовые, не блокировали, а просто работали. Мы думаем только о деньгах и больше ни о чём.

Видно московська церква не допомагає не блокувати український парламент. Блокада ради триває. А «П’ять копійок» обурені проявом релігійної дискримінації і вимагають для інших неменше народних депутатів на різних поверхах Верховної Ради також відкрити дім молитви, кірху, мечеть, кімнатку вуду, куточок саєнтології і кабінет харі крішна. У Москві затримали хресного батька російської мафії Севу Могилевича, який прикинувся бізнесменом Сергієм Шнайдером. Його роками ловили і ФБР, і Скотландярд, а Кремль його буржуям не видавав. І раптом накинулись гебешники і пов’язали Севу. Кремлівський рупор, телеканал «Россия» у випуску новин «Вести» облажався по повній і наїхав на нас. Вдивіться у цей портрет роботи невідомого редактора каналу «РТР», ось він новітній Аль Капоне, він же Сева Могилевич, він же Шнайдер у кримінальних колах. Він же ж Моглиритіс, Палагнюк, Тележ, Маккелвич. Але ж це обличчя рідне нам усім. «П’ять копійок» стають на захист честі і гідності дорого Святослава Піскуна. Це ж треба, тричі Генпрокурора переплутати з найбільшим мафіозом. Гадаємо вибачення вічний український прокурор Піскун заслужив. Ну, хоча б на рівні Путіна.»

 

ВЕДУЧИЙ: І це далеко не найсмішніший тиждень. Уявляєте, що буде далі. Ми тільки виходимо із нашого різдвяного рамадану. Кримський депутат з «Русского блоку» и блоку «За Януковича» Олег Родівілов. Експерт інституту зовнішньої політики дипакадемії Олександр Палій. Раунд третій в пошуках чарівної кнопки. Давайте повернемося до моменту гарантій. Тобто, кожна країна має свої гарантії, а ми отримали їх дуже цікаві. Після відмови від ядерного статусу Російська федерація є гарантом нашого суверенітету. От на практиці, коли у нас політики по різному. Одні кажуть, це нам допомагає, інші кажуть втручаються в внутрішні справи. На практиці Російська Федерація порушує суверенітет чи захищає, за 16 років? Щоб ми це зрозуміли і з цього почали танцювати в нашій розмові. Ви як оцінюєте, це просто оцінка одним словом.

Олег Родівілов, депутат ВР Криму, «Русский блок»: Я здесь видел лозунг или слоган возвращение ядерного статуса Украине.

ВЕДУЧИЙ: Да, я десь бачив.

Олег Родівілов, депутат ВР Криму, «Русский блок»: Единое решение…

ВЕДУЧИЙ: Догори ногами такий?

Олег Родівілов, депутат ВР Криму, «Русский блок»: Да. Единое решение всех проблем. Вы знаете, я подумал, что автор этой надписи наркоман. Потому что от всех болезней колёса.

Плакат із залу: «Ядерний статус України – вирішення всіх проблем».

Олег Родівілов, депутат ВР Криму, «Русский блок»: Я думаю, что смеяться над прежним сюжетом это одно, а смеяться над взаимоотношениями Украины и России – это совершенно похабное чувство.

ВЕДУЧИЙ: Але моє питання було зовсім про інше.

Олег Родівілов, депутат ВР Криму, «Русский блок»: И я поэтому же говорю, что гарантия суверенитета в добрых взаимоотношениях, а не в том, что мы напишем на бумажках и потом будем обхаивать Российскую Федерацию.

ВЕДУЧИЙ: Ви скажіть, добрий у нас сусід чи ні?

Олег Родівілов, депутат ВР Криму, «Русский блок»: А потом будем обсмеивать её религиозные организации.

Олександр Палій, Інститут зовнішньої політики дипакадемії: Я хотів сказати, що Росія не збирається відмовлятись від ядерного статусу. Вона…

Олег Родівілов, депутат ВР Криму, «Русский блок»: Вы хотели бы чтобы она избавилась от этого статуса?

Олександр Палій, Інститут зовнішньої політики дипакадемії: Ну, Ви ж кажете, що Україні це потрібно, що для України це логічний крок, а для Росії чомусь не логічний. Хай Росія теж проявить добру волю.

Олег Родівілов, депутат ВР Криму, «Русский блок»: Если Вы эксперт, и Вы не понимаете, почему не логичный, я не знаю, как с Вами разговаривать.

Олександр Палій, Інститут зовнішньої політики дипакадемії: Если Вы эксперт понимаете только интересы России…

Олег Родівілов, депутат ВР Криму, «Русский блок»: Слава Богу, я не эксперт, я народный депутат.

Олександр Палій, Інститут зовнішньої політики дипакадемії: Да, Ви розумієте тільки інтереси Росії, а є ще інтереси Києва.

ВЕДУЧИЙ: Панове, мушу нагадати вам, тепер я право…

Олег Родівілов, депутат ВР Криму, «Русский блок»: Я депутат, избираемый Республики Крым и не Вам судить на чьи интересы я работаю. Я на интересы работаю республики Крым.

Олександр Палій, Інститут зовнішньої політики дипакадемії: Дуже добре видно на чиї інтереси.

Олег Родівілов, депутат ВР Криму, «Русский блок»: Я гражданин Украины и Вы меня оскорбляете.

ВЕДУЧИЙ: Пане Олег і пане Олександр, ви можете допомогти мені в цьому випадку, що я тут є ведучий і коли ми почнемо рекламну кампанію кандидата в депутати чи експерта ми вам допоможемо, але зараз розмова не про це.

Плакат із залу: «Заробітчани в Росії – повертайтеся в Україну».

ВЕДУЧИЙ: Червона картка, пане Володимире, вже на якісь слова є? Прошу тоді користуйтеся.

Володимир Крижанівський, Перший посол України в Росії: Червона картка, так.

ВЕДУЧИЙ: За що?

Володимир Крижанівський, Перший посол України в Росії: Ви розумієте, от це скоро до ночі, то неможна так говорити як говорите Ви. Ви кажете Росія гарант нашої… На наше щастя…

ВЕДУЧИЙ: Один із гарантів суверенітету.

Володимир Крижанівський, Перший посол України в Росії: От так і кажіть, один із гарантів.

ВЕДУЧИЙ: Я так і сказав.

Володимир Крижанівський, Перший посол України в Росії: Ні, Ви сказали гарант, вона один з гарантів, тому що сказати, що тільки гарант, то тільки…

Олег Родівілов, депутат ВР Криму, «Русский блок»: Радуйтесь пане, пане посол, радуйтесь.

Олександр Палій, Інститут зовнішньої політики дипакадемії: Я б хотів би сказати, що ці гарантії фактично нічого не варті. Через те, що вони не підкріплені жодними реальними механізмами. Це вина наших тодішніх керівників. І я скажу, що у Росії були хороші відносини з Афганістаном, був договір двосторонній, допомогло це Афганістану? Не допомогло.

ВЕДУЧИЙ: Тепер дивіться, для чого я задав це питання, пане Олександр. Для того що, чи треба Україні проводити зовнішню політику так, щоб ще крім того шукати собі інших партнерів або гарантів, або союзників? Чи все-таки треба таки покращувати російсько-українські стосунки як першочергове? Це було питання, я почну від пана Олександра, а тоді Ви, добре? Отже, який Ви сценарій порекомендуєте владі?

Олександр Палій, Інститут зовнішньої політики дипакадемії: Безумовно, необхідно з росіянами говорити дуже спокійно. І постійно розуміти, що Росія прекрасно розуміє коли вона співпрацює з сильним партнером. Тобто, як тільки Україна стане сильною, як тільки вона стане цілісною внутрішньо, як тільки не буде в середині п’ятої колони, або вона буде маргиналізована і витіснена на периферію. Зразу відносини між Україною і Росією…

ВЕДУЧИЙ: Що Ви рекомендуєте владі, щоб посилити репресії, чи що?

Олександр Палій, Інститут зовнішньої політики дипакадемії: Ні, влада має працювати в контексті створення політичної нації. Репресії не треба посилювати, потрібно працювати на створення…

ВЕДУЧИЙ: Ваш рецепт, Ваш рецепт?

Олег Родівілов, депутат ВР Криму, «Русский блок»: Вы в эфире, а разговариваете, как будто на другой планете.

ВЕДУЧИЙ: Ваш рецепт? Що нам треба шукати інших.

Олег Родівілов, депутат ВР Криму, «Русский блок»: Давайте так, Украина отказалась от ядерного оружия не от России, а из-за Америки. И в НАТО её Америка втягивает, а не Россия. Поэтому, понимаете, отталкивает, это Америка диктует сейчас Украине, что ей робить и 16 лет, и сегодня.

ВЕДУЧИЙ: Так моє питання було просте, який Ваш рецепт для влади України?

Олександр Палій, Інститут зовнішньої політики дипакадемії: Є інтереси України, а є, відверто кажучи, інтереси Америки.

Олег Родівілов, депутат ВР Криму, «Русский блок»: Отказаться от антироссийского курса.

ВЕДУЧИЙ: Антиросійський курс. Аргументуйте, в чому антиросійський курс влади, щоб я почув.

Олег Родівілов, депутат ВР Криму, «Русский блок»: Во всём.

Олександр Палій, Інститут зовнішньої політики дипакадемії: Значить, я хотів сказати, що як тільки російське керівництво…

ВЕДУЧИЙ: Стоп, стоп, стоп. Пане Олександре, можна я дозволю собі, я хочу уточнення.

Олександр Палій, Інститут зовнішньої політики дипакадемії: Так.

ВЕДУЧИЙ: Антиросійський курс України у всьому, сказав пан Олег. Я хочу по пунктах, от так, раз, два, три, чотири. В чому?

Олег Родівілов, депутат ВР Криму, «Русский блок»: В идеологии, в политических выступлениях, в действиях направленных на дискредитацию русских как этнической национальной меньшины Украины, русского языка и т.д. и т.п. Сегодняшний курс, нынешнего руководства Украины антироссийский, антирусский.

Олександр Палій, Інститут зовнішньої політики дипакадемії: Ні. Я хотів би сказати, що деякі політики, навіть в Україні…

Олег Родівілов, депутат ВР Криму, «Русский блок»: Мы Вас и спрашиваем.

Олександр Палій, Інститут зовнішньої політики дипакадемії: Вони саме існування України вважають антиросійським курсом. Тобто, нам не можна не існувати, це треба розуміти. 47 мільйонів країна, вона повинна існувати, вона повинна захищати власні національні інтереси.

ВЕДУЧИЙ: Пане Олександр, ми про рецепти для влади. Але такої єдності ще не було, щоб зразу одночасно три картки піднімали. Давайте послухаємо, прошу. Добре, прошу.

Сергій Шевчук, Блок Юлії Тимошенко: Я відносно гарантій. Вперше ми згадали про гарантії інших ядерних держав, зокрема Сполучених Штатів, тоді коли був конфлікт навколо острова Тузла, коли були спроби зайти на українську суверенну територію. Зараз ми також можемо згадати про гарантії інших держав, оскільки військова теза генерального штабу Росії полягає в тому. Що можна завдати превентивний ядерний удар будь-якій державі, в тому числі і сусіду України. Але, сподіваємося, в Бухаресті буде прийнято рішення про план дій що до членства України в НАТО.

ВЕДУЧИЙ: Будите користуватися своєю червоною карткою? Пане Віталію, нагадаю, що ми дивимося, що влада в нас погана, раз в нас є проблеми, а не Росія погана. Ми про Росію не говоримо. Прошу Ваші зауваження.

Віталій Портніков, журналіст: Да. Я просто хотів би захистити зараз.

ВЕДУЧИЙ: Кого?

Віталій Портніков, журналіст: Українських громадян від шановного пана депутата і який говорив про те що, про антиросійські інтереси і назвав…

ВЕДУЧИЙ: Антиросійський курс влади.

Віталій Портніков, журналіст: Антиросійський курс і назвав Українську православну церкву Московського патріархату їхньою релігійною організацією. Я хотів би захистити ті тисячі людей в Україні, які ходять до храмів Української православної церкви, вважаючи, що вони ходять до своєї церкви. І ми тут бачимо як крайнощі змикаються. Як от така позиція змикається із позицією крайнього радикального націонал-шовінізму в Україні. І людина, яка називає себе захисником інтересів Росії, насправді робить все, щоб не допустити примирення і розуміння православних людей в церкві.

Олег Родівілов, депутат ВР Криму, «Русский блок»: Я себя в третьем лице назвал, чтобы вы понимали, что я – это они.

ВЕДУЧИЙ: Давайте не переходимо. Дивіться, ми вийшли на той момент. Отже, ми рецепт давали. Пан Володимир почав цю розмову про те, що внутрішня дискусія в Києві може бути гостра, з мордобоєм, з копанням. Але назовні всі представники державних мужів і політику му мають виходити з єдиною позицією. Ви згадали про Тузлу, так. Тузла була, була така сама дискусія…

Олег Родівілов, депутат ВР Криму, «Русский блок»: Спрашивайте наше мнение, хорошо?

ВЕДУЧИЙ: Дайте можливість я задам питання. Отже, коли була Тузла, тоді і опозиція, і влада, разом змогли виступити однією позицією. Що заважає, Ви знаєте рецепт, що заважає тепер владі і опозиції, різним політичним силам вийти з єдиною позицією на російському напрямку.

Олег Родівілов, депутат ВР Криму, «Русский блок»: Власти мешает чувство несогласия с русской этнической общиной Украины. Не хотят поднять русскую этническую общину Украины и поэтому не учитывают её интересы, она много миллионная.

Олександр Палій, Інститут зовнішньої політики дипакадемії: Я хотів би додати.

ВЕДУЧИЙ: Прошу, Ваш рецепт.

Олександр Палій, Інститут зовнішньої політики дипакадемії: Що російська етнічна меншина має в Україні величезну кількість російських шкіл, чого немає українська община в Росії. Російська етнічна меншина має величезну кількість преси, більшу ніж української, чого немає українська меншина в Росії абсолютно. Російський Президент, коли, майбутній російський Президент Медведєв, коли йому сказали, що українцям треба забезпечувати права, він сказав, що ви можете заходити в Інтернет і дивитися. От такий там рівень в Росії захисту…

ВЕДУЧИЙ: Ми не про Росію говоримо. Ваш рецепт.

Олександр Палій, Інститут зовнішньої політики дипакадемії: Мій рецепт, це тим росіянам, які тут живуть в Україні бути більш вдячним до цього надзвичайно толерантного і доброго, країни яка є.

Олег Родівілов, депутат ВР Криму, «Русский блок»: Проведите опрос среди русского населения Украины и Вам оценка, и Вашей власти, и Вашему Президенту покажут.

ВЕДУЧИЙ: Червона картка, пане Тарасе, Ви відреагували, прошу.

Тарас Чорновіл, «Партія Регіонів»: Ви знаєте, я не хочу коментувати питання саме російських громадян в Україні, це є проблема України. Ми сьогодні розмовляємо про проблему Росії і України. Я не хочу щоб будь-які проблеми етнічні, національні і мовні виносились на зовнішній рівень. І ми самі їх маємо розв’язати. І хартія європейська має бути виконана, і питання регіональних меншин, все. У мене карточка до колеги експерта, до пана Шевчука, який сказав фразу, що ми маємо розігрувати, завуальовано, але що в Бухаресті вирішиться наше протистояння з Росією. Ми не маємо шукати ворогів і не пробувати втягнути НАТО в протистояння з тою ж Росією. У них, по-моєму все добре, у нас би було так.

ВЕДУЧИЙ: Давайте я поверну нас до розмови. Отже, давайте ми найдемо зараз реальну рекомендацію як діяти нам, українській владі у зв’язку з такою бурхливою дискусією, зокрема в гуманітарній площині? Ваш рецепт, закрити ці теми, не виносити їх, давати вказівку всім, від Раїси Богатирьової до Юлії Тимошенко не піднімати ці питання. Ваш рецепт?

Олександр Палій, Інститут зовнішньої політики дипакадемії: В Москві, ці питання, можливо, не піднімати, це питання внутрішньо-українські як було справедливо сказано тут.

Плакат із залу: «Кто хозяин в Украине? – Тёща!? Путина».

Олександр Палій, Інститут зовнішньої політики дипакадемії: Але це питання надзвичайно важливі для ідентичності країни. Це питання, як тільки Україна втрачає ідентичність, вона втрачає підстави для свого існування.

Плакат із залу: «Балочок все більше, а життя все гірше».

Олександр Палій, Інститут зовнішньої політики дипакадемії: Це базові питання, які треба вирішити раз і назавжди. Ті хто за незалежну державу Україну, той герой. Це треба розуміти, це дуже прості речі, в українській державі не може бути інакше.

ВЕДУЧИЙ: Ви рекомендуєте не говорити на ці теми?

Олександр Палій, Інститут зовнішньої політики дипакадемії: З Росією, це не справа Росії.

ВЕДУЧИЙ: Ваша пропозиція? Офіційній Україні в Москві треба піднімати гуманітарні питання чи ні?

Олег Родівілов, депутат ВР Криму, «Русский блок»: Я думаю, гуманитарные вопросы – это внутренние для Украины. Но, учитывая мнение русской национальной общины, поднимая на флаг колбрационизм, никогда Украина не решит вопросы внутренние, вот и всё.

ВЕДУЧИЙ: Добре.

Олег Родівілов, депутат ВР Криму, «Русский блок»: Значит, будет слаба на внешних.

ВЕДУЧИЙ: Коли, Ваш рецепт, Ваш рецепт. Коли ми чуємо заяви, офіційні заяви Росії, зокрема МЗС, що до, наприклад, там мовної ситуації, що до фільмів, що до трактування історії. Як діяти українській владі, українському МЗС? Реагувати, ігнорувати, мовчати, огризатися? Ваш рецепт?

Олег Родівілов, депутат ВР Криму, «Русский блок»: У нас Огрызко, только огрызаться.

ВЕДУЧИЙ: Отже, огризатись Ви рекомендуєте?

Олег Родівілов, депутат ВР Криму, «Русский блок»: Нет, я не рекомендую огрызаться.

ВЕДУЧИЙ: А що Ви рекомендуєте?

Олег Родівілов, депутат ВР Криму, «Русский блок»: Я рекомендую, ещё раз, учесть интересы русской национальной общины Украины.

ВЕДУЧИЙ: А російська національна община, яка складається з українських громадян, її інтереси розбіжні з іншими українськими громадянами?

Олег Родівілов, депутат ВР Криму, «Русский блок»: Насчёт этого, конечно. Это оранжевый министр.

ВЕДУЧИЙ: Ну, правильно, всі оранжеві це погані, правильно.

Олександр Палій, Інститут зовнішньої політики дипакадемії: Я хотів би сказати, що пан Родівілов постійно розписується за російську етнічну меншину. От я дивився останні соціологічні опитування. 70 відсотків етнічних росіян вважають Україну своєю батьківщиною, розумієте, це дуже великий показник.

ВЕДУЧИЙ: Так це було моє питання.

Олег Родівілов, депутат ВР Криму, «Русский блок»: Опросы сфальсифицированные и что теперь.

Олександр Палій, Інститут зовнішньої політики дипакадемії: А пан Родівілов, пан Родівілов…

ВЕДУЧИЙ: А Ви вважаєте Крим невід’ємною частиною України чи ні?

Олег Родівілов, депутат ВР Криму, «Русский блок»: Сегодня, да.

ВЕДУЧИЙ: Сьогодні, так.

Олександр Палій, Інститут зовнішньої політики дипакадемії: Пан Родівілов розписується за всіх росіян, які мешкають в Україні.

ВЕДУЧИЙ: Все. Панове, ми почули цю відповідь. Давайте рухаємося далі.

Олег Родівілов, депутат ВР Криму, «Русский блок»: Без проблем, сегодня Крым неотъемлемая часть Украины.

ВЕДУЧИЙ: А завтра?

Олег Родівілов, депутат ВР Криму, «Русский блок»: Завтра как будет история.

ВЕДУЧИЙ: Давайте ми повернемося все-таки до цієї дискусії. Я думаю, що знімаємо цей аспект, панове, щоб ми не робили тут дискусії про інше. В інших держав є великий досвід стримування агентів впливу інших держав. Ваша рекомендація, що нам робити, щоб нам сказали, що у нас тут гоніння на відьом було.

Олександр Палій, Інститут зовнішньої політики дипакадемії: Ні.

ВЕДУЧИЙ: Що робити з цим?

Олександр Палій, Інститут зовнішньої політики дипакадемії: Питання, питання державної безпеки. Дуже важливе питання.

ВЕДУЧИЙ: Коротко, однією тезою.

Олександр Палій, Інститут зовнішньої політики дипакадемії: І держава повинна, звичайно боротися з застосуванням всіх необхідних, легальних демократичних засобів.

ВЕДУЧИЙ: От як, скажіть, от вони при владі, що їм треба робити?

Олександр Палій, Інститут зовнішньої політики дипакадемії: Якщо є статті, є статті.

ВЕДУЧИЙ: Фронтом піти.

Олександр Палій, Інститут зовнішньої політики дипакадемії: Ні, зачекайте. От є статті за шпигунство, є статті за сепаратизм, є статті за інші речі.

ВЕДУЧИЙ: Ваш рецепт, одним словом?

Олег Родівілов, депутат ВР Криму, «Русский блок»: Не надо уравновешивать разными векторами запад Украины и восток Украины, тогда Украина будет единая. А когда Вы идёте против вектора Украины западного и восточного, Вас нет, Вы ноль.

ВЕДУЧИЙ: Перш ніж ми почнемо північну або південну інтеграцію, пролунав час, гонг на нашу дискусію. Панове експерти була частина аргументів, які ви слухали, незгоді прошу висловити, слово експертам.

Тарас Чорновіл, «Партія Регіонів»: Нам треба згадати, що ми європейці. І в внутрішніх питаннях виконувати європейські хартії, і мовна хартія, і та ж сама хартія місцевого самоврядування, яка ігнорується сьогоднішньою владою України, сьогоднішнім Президентом і інші. А на зовнішньому векторі діяти так як діють нормальні Європейські країни. Є конфлікт сьогодні, на словах він набагато жорстокіший ніж з Україною, Росії з Англією. Що, хтось в Англії панікує з цього, чи в Росії хтось панікує? Посваряться, далі будуть співпрацювати. Так як з Німеччиною був, зараз найкращі партнери, в обхід нас. Тому менше займатися дурнею й базіканням і згадати, що ми європейці і жити так, як заведено в Європі.

ВЕДУЧИЙ: Але ж у Англії немає кордону з Росією.

Тарас Чорновіл, «Партія Регіонів»: В Англії немає, а в когось є. Ми маємо те місце, яке маємо історично і географічно.

ВЕДУЧИЙ: Ваші зауваження.

Сергій Шевчук, Блок Юлії Тимошенко: Я думаю, що мої зауваження примирять позиції сторін. Оскільки 2008-мий рік це буде рік великих проривів України в зовнішній сфері. Можу сказати, що на початку лютого ми очікуємо офіційне рішення що до СОТ. Пізніше Прем’єр-міністр Юлія Тимошенко буде в Брюсселі. Пізніше в Брюсселі буде комісія Росія-НАТО, де Росія примириться із перспективою членства України в Північноатлантичному альянсі. А потім почнеться угода про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС.

ВЕДУЧИЙ: Пане Володимире, після малюнку 2008-мого року Ваші зауваження.

Володимир Крижанівський, Перший посол України в Росії: Пан Родівілов, от говорив таке, чисто в математичну сферу трошки зайшов, що до векторів. Ви розумієте, вектор він якщо, дійсно, вірно говорить, якщо взяти і вектор один чітко направити в сторону Європи, а другий вектор чітко направити в сторону Росії, тоді, дійсно, буде нуль. Тоді треба чітко визначитись в середині країни куди ж все-таки мають бути направлені вектори.

ВЕДУЧИЙ: Наша влада ще не визначилась?

Володимир Крижанівський, Перший посол України в Росії: Бачите, пан Родівілов каже, що треба ще вирішувати.

ВЕДУЧИЙ: Пане Віталій, Ваші зауваги на аргументи сторін.

Віталій Портніков, журналіст: Мені здається, що найважливіше, те що сказав пан Палій, що 80 відсотків етнічних росіян вважають себе громадянами України і це є відповідь на те, що у нас не може бути якихось серйозних проблем з Росією, тому що ми вирішили питання національних меншин в нашій державі. Звичайно, не може бути проблемою у нас питання Криму, це теж важливий момент в взаєминах. Це ж стало ясно з того, що пан Родівілов визнає, що сьогодні Крим є невід’ємною частиною України. Я розумію, з історичної перспективи, що Крим, як національна колиска кримськотатарського народу заслуговує на незалежність, я впевнений, що тоді Українці поставляться до майбутньої кримськотатарської держави не так як це зараз.

ВЕДУЧИЙ: Панове, у нас по переду найцікавіше, ми найцікавіше маємо. Ви можете прореагувати на все, що надумали наші глядачі. Ще вони багато що скажуть на всі ваші аргументи молоді за якими майбутнє в наступному народному раунді. А я хочу вам сказати, що історія вона така дивна. От, наприклад, до Колумба всі американці змушені були мешкати в Європі. Реклама, панове.

 

Реклама

 

ВЕДУЧИЙ: Колапс скував московське метро після того як заради експерименту зупинки там стали оголошувати голосом Путіна. Ніхто з пасажирів не наважувався добровільно покинути вагони. «П’ять копійок» повернулися до найцікавішого, наступного раунду, який має назву постскриптум або глос народу. Велика справа очікування. Ви дивитеся і очікуєте, що нова влада, яка в Україні стосунки з Російською Федерацією, покращить ці стосунки, дзвоніть першим номером телефону. Погіршить ці стосунки – другий номер телефону. Ми про це ще поговоримо. Панове, ви всі слухали рецепти, але так чи інакше попри гарячі дискусії рецептів не так багато. Були варіанти, м’яко кажучи, зняти гуманітарну. Були варіанти прагматично діяти, тобто це те, що ми часто чуємо, спокійно реагувати або навіть не реагувати на різні виклики, які лунають. От в когось є реальний рецепт, який ви зараз дасте владі, щоб вона саме так діяла на російському напрямку, аби було менше проблем? Маємо дві реальні, три навіть. Ваш рецепт.

Гість в залі: На мою думку після того як Україна добровільно відмовилася від третього за потужністю у світі ядерного арсеналу, а це було 176 стратегічних ракет.

ВЕДУЧИЙ: Добре.

Гість в залі: 44 бомбардувальних. Дві з половиною тисячі тактичних боєзарядів.

ВЕДУЧИЙ: То, то що треба робити влад?

Гість в залі: На сьогодні, нажаль, збройні сили України нездатні гарантувати нашу безпеку, хіба що у регіональному конфлікті.

ВЕДУЧИЙ: Ваш рецепт?

Гість в залі: Тому, звичайно, співпрацювати в економічному аспекті ми маємо тісно в рамках співдружності незалежних держав. А інтегруватися ми маємо до Європейського Союзу і до Північноатлантичного альянсу. Оскільки ні в який інший спосіб…

ВЕДУЧИЙ: Отже, Ваш рецепт владі, продовжувати інтеграційний рух на захід?

Гість в залі: Так, звичайно, так.

ВЕДУЧИЙ: В кого інший рецепт щоб покращились стосунки з Росією? Прошу.

Гість в залі: Я не думаю, что в стране, в Украине, имеется в виду, где начинают вопить о нарушении прав человека, когда у водителя отбирают права за грубое нарушение правил дорожного движения. То есть, имеется в виду что, сейчас порядка там 14 тысяч…

ВЕДУЧИЙ: Вы нам про ДАЇ не розказуйте. Ви нам скажіть, що робити владі.

Гість в залі: У нас расхристанная страна, страна, как говорит Владимир Михайлович Литвин. Она расхристанная и никто…

ВЕДУЧИЙ: Ну, і що Ваш рецепт? Ваш рецепт який владі?

Гість в залі: Треба зібратися спочатку самим. Спочатку внутрішньо зібратися і подавати, перш за все правовий нігілізм, який панує в головах, в свідомості українців, вони нічого не хочуть визнавати.

ВЕДУЧИЙ: Зрозуміло. Ви нам дали рецепт на 804 роки вперед. А я питаюся що нам конкретно робити, їм.

Гість в залі: Олександр. Всеукраїнське громадське об’єднання «Думай». Єдина зараз існує така дилема або вступ України в НАТО, або…

ВЕДУЧИЙ: Та ні слова про НАТО. Я питаюся Вас, що робити владі щоб стосунки покращити? А Ви мені про НАТО.

Гість в залі: Що, що зробити владі? Зрозуміло. Що зробити владі? владі це заснувати, тобто поновити старі домовленості про зону вільної економічної торгівлі з Росією. Це єдина точка дотику, як я вважаю, яка здатна об’єднати ці два інтереси. При цьому ми тоді зможемо відступати від НАТО і робити вступив в СОТ.

ВЕДУЧИЙ: Панове, тепер я до вас звернуся як до експертів. Подивіться, у нас там така ситуація з тією зоною вільної торгівлі, пам’ятаєте, ми ніби всіма руками і ногами за, а дума не ратифікує. А нам кажуть, як тільки за ратифікує, все запрацює, стосунки зразу покращаться і можна буде рухатися хоч в «Шанхайський договір». А Ви на це зразу хочете зреагувати?

Тарас Чорновіл, «Партія Регіонів»: Ні, ну, я взагалі хотів на інше зреагувати. А на рахунок того що не ратифікує. Я думаю, що коли вона взагалі ратифікує або прийме закон про введення теж, про що говорять наші колеги тут. Демаркації, колючого дроту на границі, візового статусу для України. І тоді подивимося чи це буде вигідно Україні чи ні. Але тут інша річ прозвучала.

ВЕДУЧИЙ: А Ви вважаєте, буде вигідно чи не вигідно?

Тарас Чорновіл, «Партія Регіонів»: Зона вільної торгівлі вигідно, відокремлення границь жорстке, по-моєму, ні. А що стосується іншого, я хочу сказати. От Ви перебили чоловіка, а він сказав про тих 14 тисяч чоловік. От ми зараз говоримо, хтось в Росії сказав так, а хтось сказав так, вони сказали. А у нас начальник ДАЇ, ДАЇ України зробив 14 тисяч кримінальних злочинів, відібрав права, які він не мав права відібрати. Таких злочинів кожен день робиться десятки тисяч. Мене це хвилює, мене хвилюють проблеми України. А з Росією проблема одна, ми робимо суб’єктність міняємо. Ми робимо проблеми міжнародні внутрішніми проблемами, а внутрішні зовнішніми. Гуманітарна тема – це є внутрішня тема. Якщо ми маємо претензії…

ВЕДУЧИЙ: І її піднімати нетреба просто?

Тарас Чорновіл, «Партія Регіонів»: Ми її не маємо піднімати в міжнародному контексті, ми маємо піднімати її в внутрішньому контексті і жорстко піднімати.

ВЕДУЧИЙ: Добре. А тепер Вам як владі. Ви хоч що-небудь сьогодні почули таке, яке Ви скажете: «О завтра точно Юлії Володимирівні при нагоді скажу, що треба так робити, бо інакше у нас не буде покращення стосунків?

Сергій Шевчук, Блок Юлії Тимошенко: Так, я почув дуже розумні речі які сказав молодий чоловік, який піднімає тему зону вільної торгівлі. Дійсно, зона вільної торгівлі між Україною і Росією – це є та межа до якої Україна може прагнути. Але, нажаль, Російська Федерація відмовляється підписувати.

ВЕДУЧИЙ: Що Ви зробите щоб вони ратифікували?

Сергій Шевчук, Блок Юлії Тимошенко: Ми будемо проводити відповідні дипломатичні заходи. І в той же час ми будемо підписувати угоду про зону вільної торгівлі між Україною і Європейським Союзом. І тоді українські громадяни, тоді споживачі товарів будуть користуватися найкращими взірцями сучасної техніки і інших товарів.

ВЕДУЧИЙ: Зрозуміло. тобто, переваги Ви нам намалювали. Ви будете діяти в цьому напрямку. У пана Віталія є мікрофон і він скаже. Насправді, от оцінюючи, ви знаєте, що дискусії є і в Росії навколо цього питання і тут. Наскільки може от ця зона торгівлі, та, яка ніяк в нас не просунеться вирішити і покращити ці стосунки?

Віталій Портніков, журналіст: Ніяк не можна. Тому що це абсолютно очевидно, що росіяни захищають власні економічні інтереси. Вони завжди були прихильниками зони вільної економічної торгівлі з будь-якою країною, тільки з вилученнями, які б допомагали російській промисловості розвиватися. Саме так вони і діють, до речі, і в вступі до Світової організації торгівлі. Якщо ми зрівняємо російські і українські умови вступу, ми зрозуміємо скільки росіяни виграли і скільки ми програли під час цього процесу. Але це знову, це залежить від ваги країни, від того, як вона вміє лобіювати свої інтереси. Від того, як вона вміє тиснути. У України не може бути такого.

ВЕДУЧИЙ: Ми не вміємо лобіювати і не вміємо тиснути.

Віталій Портніков, журналіст: Ну, ми країна іншої енергетичної ваги. І з точки зору політичного впливу ми інші, нічого там такого поганого немає.

ВЕДУЧИЙ: Дивіться, я зараз задам просте питання, да. Я пройдусь зараз серед людей, а ви зреагуйте на нього. Скажіть, будь ласка, панове. Нам треба діяти як інші держави діють, наприклад, жорстко чи нам треба діяти м’яко, хитро і дипломатично? Я маю на увазі виключно в стосунках з Росією. Який на Вашу думку ефект дасть більший шлях, тиха дипломатія з елементами хитрості чи жорсткі відстої, наприклад, там балтійсько-британська модель, про яку ми сьогодні тут згадали. Ваш варіант, яка краще?

Гість в залі: Украина иначе не может, она может только тихо и мягко.

ВЕДУЧИЙ: Не може.

Гість в залі: Дипломатично.

ВЕДУЧИЙ: Така в нас влада чи це така у нас Україна?

Гість в залі: У нас такой народ и такая Украина.

ВЕДУЧИЙ: Зрозуміло. хтось має аргументи, що нам потрібно діяти не дипломатичним шляхом, бо дипломатично буде менший ефект? Ви маєте аргумент?

Гість в залі: Пархоменко Сергій МНК. Я вважаю, що Україна опинившись в такій ситуації коли Росія весь час висуває до неї якісь претензії чи то територіальний статус і певних територіальних одиниць. Чи до культурних прав російської національної меншини в Україні. Ми маємо відповідати, як кажуть, тим же макаром. Тобто, ми маємо поставити жорстко питання, що до дотримання прав що до україномовного населення в Росії. В першу чергу це Краснодарський край, де як мінімум половина – це українці етнічні. І там вимагати культурної автономії. Так само ми маємо права вимагати підняти ціну за оренду Чорноморського флоту. Адже, насправді Росія нам багато недоплачує зараз за оренду. Але натомість, вона вимагає, щоб ми не вступали в НАТО.

ВЕДУЧИЙ: Ви пропонуєте нам загострювати цю ситуацію. А Ви пропонуєте хитра дипломатія чи жорстке відстоювання?

Гість в залі: Ну, я не знаю наскільки це буде жорстко. Просто я пропоную взяти і просто заборонити в Україні різні групи на манер «Русского блока» і так дальше. Оскільки…

ВЕДУЧИЙ: Це вже питання не до мене, і не до пана Родівілова, це в МінЮст. А скажіть, будь ласка, все-таки чим краще дипломатичний шлях або навпаки, чим краще жорсткий прибалтійський шлях?

Гість в залі: Я думаю, що все-таки краще жорсткий прибалтійський.

ВЕДУЧИЙ: Чим краще, чим?

Гість в залі: Він краще полягає в тому, що дипломатичні методи не виправдовують себе в даному відношенні. Росіяни просто не сприймають цього. Вони постійно крутять в своєму напрямку.

ВЕДУЧИЙ: Зрозуміло. Отже, росіяни вміють жорстко відстоювати, каже молодий чоловік, а ми ні. Давайте ми почнемо тепер. От Ви що тепер порекомендуєте? Давайте, нам треба почути думку всіх, нам же ж треба вибрати манеру, да. Нам треба манеру стосунків вибрати, бо всі старі…

Віталій Портніков, журналіст: Можна сказати?

ВЕДУЧИЙ: Кажіть.

Віталій Портніков, журналіст: Я взагалі думаю, що є багато рецептів. Навіть ніякого жорсткого балтійського шляху не існує. Балтійські держави конкурують між собою за транзит. І от сьогодні Латвія виграла у Естонії, тому що у Естонії жорсткий шлях, а Латвія весь естонський транзит зараз переключила на себе. Зараз проблеми в зростанні естонської економіки, вона падає. І зростання латвійської економіки, яка на цій конкуренції зростає.

ВЕДУЧИЙ: І Ваш рецепт.

Віталій Портніков, журналіст: А мій рецепт діяти так, щоб це було корисно Україні.

ВЕДУЧИЙ: Як?

Віталій Портніков, журналіст: Так, щоб ми бачили, що у нас є можливості для зростання української економіки, в політичних причинах, нехай вона зростає. Це може бути м’який або жорсткий варіант, якщо ми будемо знати, що є успіх. А якщо головний рецепт українського успіху – це місця в парламенті, влада і деребан власності, і грошей, так це взагалі до двохсторонніх взаємин не має ніякого відношення.

ВЕДУЧИЙ: Пане Олег, Ваш варіант, як діяти зараз?

Олег Родівілов, депутат ВР Криму, «Русский блок»: Товарищу нужно жить не в Москве, а в Киеве, он всё знает, за 20 лет в Москве он научился.

ВЕДУЧИЙ: А Ваш рецепт, як діяти українській владі надалі?

Олег Родівілов, депутат ВР Криму, «Русский блок»: Мой рецепт, не нарушать права русской этнической общины.

ВЕДУЧИЙ: Ну. Це ми чули, я питаюся між державами.

Олег Родівілов, депутат ВР Криму, «Русский блок»: Нарушение прав человека, дискриминация является не внутренним только делом Украины. Нарушение прав человека является европейской проблемой. Мой рецепт в том, чтобы нынешняя власть Украины задумалась над своими шагами и учла интересы русско-этнической, русской культурной общины Украины.

ВЕДУЧИЙ: Яка влада?

Олег Родівілов, депутат ВР Криму, «Русский блок»: Тогда у неё будет меньше проблем.

ВЕДУЧИЙ: Яку владу Ви маєте, коли Ви говорите?

Олег Родівілов, депутат ВР Криму, «Русский блок»: Президент, Огрызько Ваш, Премьер-министр.

ВЕДУЧИЙ: А Ваш він не міністр?

Олег Родівілов, депутат ВР Криму, «Русский блок»: Я его своим не считаю. Спасибо.

ВЕДУЧИЙ: Ваш рецепт, як діяти надалі. Бо попередній шлях все одно давав нам проблеми, м’який, дипломатичний, жорсткий.

Тарас Чорновіл, «Партія Регіонів»: Знаєте, діяти елементарно, так як корисно для своєї рідної держави.

ВЕДУЧИЙ: Та всі ви нам говорите це 16 років, що все в ім’я України.

Тарас Чорновіл, «Партія Регіонів»: Та шукати, шукати, слухайте, шукати там, де ми маємо елементарну вигоду. Де ми маємо з Росією вигоду, брати ту вигоду. Де немає вигоду, шукати де завгодно.

ВЕДУЧИЙ: І це ми чули, пане Тарасе.

Тарас Чорновіл, «Партія Регіонів»: Чекайте, а ми чули таке, що товарообіг з Білорусією у нас значно більший ніж з Сполученими Штатами Америки. Ми щось чуємо про Білорусію? Ми тільки чуємо про США і їх рекомендації. Так давайте шукати там партнерів. Індію втратили завдяки Тарасюку, тому що йому там індійські атомні бомби не сподобалися, єдиній країні в світі. Поводитися, ще раз кажу, ми європейці. Є європейські хартії, є принцип міжнародних відносин. І за ними потрібно жити. Ось це моє основне.

ВЕДУЧИЙ: Пан Родівілов теж прямує до Європи, він теж європеєць. У нас всі, до речі партії європейські.

Тарас Чорновіл, «Партія Регіонів»: Що стосується Росії чи будь-якої іншої країни, знаєте, я закінчу уже, є дзеркальність відносин, але є і принцип, якщо ви за такі ж самі ставлення до Польщі говорите по-одному, а до Росії по-другому, то Ви поводитеся не адекватно. Тобто, виробити єдину мову і на схід, і на захід.

ВЕДУЧИЙ: Зрозуміло. а Ви як думаєте?

Сергій Шевчук, Блок Юлії Тимошенко: Ваше пряме запитання агресивний чи дипломатичний шлях. Я б відповів агресивно-дипломатичний.

ВЕДУЧИЙ: А це як?

Сергій Шевчук, Блок Юлії Тимошенко: Це приблизно так, як почав демонструвати нинішній склад Міністерства закордонних справ і, зокрема, пан Огризко, якого тут досить часто згадують. Його тактика досить цікава, різноманітна. Я хочу згадати відповідь МЗС України перед Новим роком на смішні зауваження російської МЗС, коли просто іронія, сарказм була найкращою зброєю. Але я про інше.

ВЕДУЧИЙ: Пане Сергію, пане Сергію, а можете мені пояснити феномен. Міністр закордонних справ Росії на таке ж саме запитання журналіста сказав: «Я не бачу антиросійськості в позиції Міністра Огризка». А українська партія «Россійський блок» бачить антиросійськість в його діях. Значить, я не можу знати. Я повинен вірити Родівілову чи повинен вірити Лаврову?

Сергій Шевчук, Блок Юлії Тимошенко: Дипломати оцінюють роботу іншого дипломата з професійної точки зору.

ВЕДУЧИЙ: Зараз, зараз, зачекайте.

Сергій Шевчук, Блок Юлії Тимошенко: Цей блок я мало з ним знайомий, з його…

Олег Родівілов, депутат ВР Криму, «Русский блок»: Я выступаю от Крыма, в данном случае, депутат Верховного Совета Крыма.

Сергій Шевчук, Блок Юлії Тимошенко: Дозвольте, я закінчу, одну секунду. Я хочу сказати, що Україна, безумовно не може поступати так як дрібненька країна Естонія, яка знає, що її захистять. Думаю, нам треба брати приклад з інших, більш великих держав, з таких я Фінляндія і Болгарія. Стосунки Росії з цими двома країнами можна вважати оптимальними. Не дивлячись на те, що Болгарія стала членом НАТО, що вона є членом Європейського Союзу. Путін приїхав в столицю Болгарії і вів переговори що до газопроводу. Так само і Фінляндія готується рано чи пізно піти в Північноатлантичний альянс.

ВЕДУЧИЙ: Ви нам приклади говорите. Добре. А ми говоримо зовсім про інше.

Сергій Шевчук, Блок Юлії Тимошенко: Та це шлях України проводити помірковану, розумну, але наступальну позицію.

Олег Родівілов, депутат ВР Криму, «Русский блок»: Небольшая реплика. Вы сказали хорошо, что Огрызко різноманітний. Я думаю, что для дипломата, когда он різноманітний – это плохо. Он должен быть принципиальный, он должен быть.

ВЕДУЧИЙ: Якщо ми зараз будемо Огризко обговорювати, ми втратимо час. Дивіться, я знову ж таки підключаю людей з якими я ще не встиг переговорити. Дівчата, ви от це наслухалися. От подивіться, у вас немає відчуття, що всі разом люди говорять правильні речі. Ми 16 років ці правильні речі слухаємо і ми готові їх розцілувати кожного окремо, але не разом взятих. Бо разом взятих, нас все одно на північному напрямку проблеми. І вони якісь такі, що інші всі вирішили ці проблеми, а в нас ні. Може вони просто спроможні будучи в владі чи в опозиції реалізувати те, про що вони говорять? Слабаки просто?

Гість в залі: Треба дати час.

ВЕДУЧИЙ: Кому дати час?

Гість в залі: 16 років давали час.

ВЕДУЧИЙ: 16 років дали час. Дальше? Тобто, Ви маєте на увазі, поки Ви не підете на пенсію, нічого Ви не очікуєте? Ваш є рецепт якийсь? Може нам просто треба міняти взагалі кардинально напрям, тобто тих, хто опікується зовнішньою політикою, просто так поголовно всіх разом на пенсію?

Гість в залі: Поголовно всіх разом на пенсію, наприклад депутатів. Але ми переобираємо, у нас є перевибори і так далі. Але у влади все одно залишаються одні і ті ж самі.

ВЕДУЧИЙ: Це вже магія нашого вибору.

Гість в залі: І політика одна й та ж сама. Але, по-суті, в чому вибір там?

ВЕДУЧИЙ: Як в чому? Можна вибрати, от дивіться, таких симпатичних вусатих, можна вибрати безвусих. Вибирати не можна тільки Батьківщину, знаєте казав колись поет?

Гість в залі: А як що до консолідації всередині країни. Чому необхідно, чому йти, наприклад, проти Росії чи йти в НАТО. Як що до консолідації в Україні?

ВЕДУЧИЙ: А для Вас це формула однакова, тобто, йти в НАТО, це проти Росії, йти проти Росії це?..

Гість в залі: Ні, ні, ні. Це не формула однакова. Однак, необхідно перш за все в своїй країні розібратися у внутрішніх проблемах і консолідувати тут зусилля. І працювати на те…

ВЕДУЧИЙ: Зараз. Я пішов консолідувати, можна?

Гість в залі: Можна.

ВЕДУЧИЙ: Я йду консолідувати. Пане Володимире, Ви такого вже надивилися з того часу як Ви були послом, так? От подивіться, і так консолідують, і так консолідують. І все одно, у нас кожен, хто поїде в Москву вирішує зовсім інакші питання. От дивіться, один їде, каже: «В мене нова партія, дайте мені бабки, я хочу бути при владі». Другий приїжджає і вирішує питання з свого боку. Інший зовсім протилежне говорить. Все це протягом одного дня, бо чартери літають туди одна за другою. Може нам?..

Володимир Крижанівський, Перший посол України в Росії: Я ще раз кажу, що ми повинні спершу чітко виробити хоча б влада, я вже не кажу влада і опозиція.

ВЕДУЧИЙ: Ні, поясніть мені Ваш механізм.

Володимир Крижанівський, Перший посол України в Росії: Я не говорю про опозицію.

ВЕДУЧИЙ: Ви закликаєте знову круглий стіл у секретаріаті всіх зібрати, поговорили і розійшлись, чи як?

Володимир Крижанівський, Перший посол України в Росії: Ні, ні, ні, який круглий стіл. Хоча Прем’єр-міністр, Президент повинні між собою домовитись.

ВЕДУЧИЙ: Так домовились, дивіться, хіба немає зараз домовленості?

Володимир Крижанівський, Перший посол України в Росії: Як вона каже: «Я поїду». А він каже: «Ні, спершу поїде Богатирьова, я поїду, потім ще щось буде. А потім подивимося чи Ви поїдете».

ВЕДУЧИЙ: А що їм заважає домовитися. Кажуть, що домовилися, а Ви все-таки не вірите?

Володимир Крижанівський, Перший посол України в Росії: Нехай все-таки вони вирішують між собою як вони там будуть. А ми, головне повинні чітко консолідуватись в середині і абсолютно не мати ілюзій. Я от коли подивився от це Зона вільної торгівлі, я згадав російські знамениті ось ці чотири стрічки. «Господа, если к правде святой мир дорогу найти не сумеет, честь безумцу, который навеет человечеству сон золотой». Ну, вільна торгівля вона ніколи не буде. Якась прекрасна легенда і ми її чомусь знову мусолимо. Росія має свій інтерес чіткий і ми маємо мати свій інтерес.

ВЕДУЧИЙ: Зрозуміло. А мені чомусь згадується в цій всій розмові зовсім інший рядок. Пам’ятаєте там: «Раби, підніжка грязь Москви». І так далі. Чи змінилося в нас, в політиків, які працюють на зовнішньому векторі от це з часів класика?

Олександр Палій, Інститут зовнішньої політики дипакадемії: Мені здається, що зараз Міністерство закордонних справ достатньо адекватно. Воно працює правильно. Воно працює достатньо компетентно.

ВЕДУЧИЙ: Зовнішню політику Ви віддаєте тільки МЗС і більше ніхто туди не має пхатися? Ні Міністерство економіки, ні гуманітарний блоку уряду?

Олександр Палій, Інститут зовнішньої політики дипакадемії: Знаєте, у нас, надзвичайно, поганий державний апарат. І от в цьому надзвичайно поганому державному апараті, який не працює на державу, який абсолютно розвалений. Над чим треба починати працювати вже сьогодні є дуже невеличкі острівці, які трішечки адекватні.

ВЕДУЧИЙ: Апарат – це люди, як примусити апарат працювати на національні інтереси держави? Я Ваших слів не розумію.

Олександр Палій, Інститут зовнішньої політики дипакадемії: Можна примусити санкціями і заохоченнями, це звичайне абсолютно правило, яке працює у всьому світі.

ВЕДУЧИЙ: Слухай, у нас народ делегує владу, от народ таких обрав. От такі люди і сіли в цей апарат, яка різниця? Прошу, прошу.

Віталій Портніков, журналіст: Я з великою повагою ставлюся до Міністерства закордонних справ України і його співробітників. Але коли людина, яка працює в своєму відомстві говорить про нього як про острівець. Я собі уявляю скільки чиновників може розповісти про свої острівці і з величезною компетентністю. І про дурний апарат навколо них. За українським законодавством зовнішня політика, яка координується Президентом України і таким чином не є прерогативою Міністерства закордонних справ. А є сукупністю рішень всіх відомств, які опікуються зовнішньополітичними питаннями.

ВЕДУЧИЙ: І, і?..

Віталій Портніков, журналіст: І таким чином, дійсно, треба хоча б вирішити на рівні державної влади, як говорить пан Володимир, що Президент не може говорити, що ми не маємо підвищувати про транзитні ціни, а Прем’єр не може говорити що ми маємо їх підвищувати. До того моменту доки буде така шизофренія в одній державній голові, Україна буде перед своїми партнерами державою-шизофреником.

ВЕДУЧИЙ: Я як громадянин шизофренічної держави слухаю Вашу думку, пане Сергію, і біжу до людей. Ваш рецепт?

Сергій Шевчук, Блок Юлії Тимошенко: Я хочу зауважити, що декілька раз звучала теза про візит Юлії Тимошенко до Москви, який, ніби то не відбувся. Я вважаю, що це зовсім не є поганою ознакою. Навпаки, візит Богатирьової буде носити підготовчий характер і, в певній мірі, буде індикатором того, про що домовляться президенти Росії і України. Перший візит нинішнього Прем’єр-міністра буде в столицю ЄС, до Брюсселю.

ВЕДУЧИЙ: Пане Сергію, не про це говорили експерти.

Сергій Шевчук, Блок Юлії Тимошенко: Візит Тимошенко. Послухайте мене. Візит Тимошенко…

ВЕДУЧИЙ: Вони говорять про те, що Президент з Прем’єром вже сперечаються, дискусії на російському напрямку.

Сергій Шевчук, Блок Юлії Тимошенко: Публічно суперечок немає ніяких.

ВЕДУЧИЙ: Як? «Піднімаємо тарифи в сім разів». «Не піднімаємо тарифи». Це не суперечка?

Сергій Шевчук, Блок Юлії Тимошенко: А то що два. То що два яскравих політики відстоюють свої позиції, це абсолютно нормальне явище і, давайте не будемо прирівнювати до того, що робиться в Кремлі. Київ – це не Кремль. Тут можуть бути дискусії, може бути полеміка. Але саме в полеміці виробляється найкраще рішення. Я закінчую.

ВЕДУЧИЙ: Стоп, стоп, всі кажуть, ні, ні, ні.

Сергій Шевчук, Блок Юлії Тимошенко: На кінець, візит, візит Тимошенко до Москви відбудеться, очевидно, в кінці лютого. Тоді, коли Україна буде мати статус члена Світової організації торгівлі.

ВЕДУЧИЙ: Все, зрозуміло.

Сергій Шевчук, Блок Юлії Тимошенко: Тоді, коли позиції українського уряду будуть набагато сильніші, ніж зараз.

ВЕДУЧИЙ: Пане Сергій, я зрозумів. Тобто, Ви говорите, що в кращих обставинах міжнародних. Подивіться, є рецепт, щоб ми, ми практично весь час чуємо, от в часи попередньої команди, так, одне говорить Президент, інше говорить Прем’єр в Брюсселі. Дивимося сьогоднішня команда. Одне говорить Президент в Давосі, інше говорить Прем’єр в Києві. Тобто, от як це зняти. Невже вони не можуть сісти і домовитись?

Гість в залі: Чого народ не може вирішити сам відносно себе, того і влада не може вирішити на счёт народу. Тобто, нам необхідно зараз чітко для себе вирішити нашу, у народу повинна бути чітка національна позиція. Або ми будемо знову грати, будемо пішаками у стратегічних іграх влади і на заклик НАТО будемо всі мобілізуватися у електорати і бігати з прапорами там по майдану і все. А потім ще це протистояння підпишемо на референдумі. Або ж самі відпрацюємо чітку національну позицію, розберемося самі для себе, відкинемо от ці старі стереотипи, що нам навалили.

ВЕДУЧИЙ: Ви що пропонуєте якесь віче зібрати народне, чи що це має бути?

Гість в залі: Я хочу, щоб народ зібрався з питанням НАТО, з питанням Росії сам для себе і відкинув усі стереотипи. І тоді влада…

ВЕДУЧИЙ: А як він може розібратися, якщо я Вам кажу… Ви можете розібратися в циклі Крепса, якщо я Вам не дам підручник з біохімії.

Гість в залі: Бо я лікар, можу.

ВЕДУЧИЙ: Не на ту напав. Стоп, панове, мене впіймали на гарячому. І все-таки. Давайте послухаємо старше покоління. Подивіться, Ви бачили різні влади і різні зовнішні політики, так, пам’ятаєте добре. І зараз у нас там проблеми, ну, дайте їм один рецепт, як їм спільно домовитись тут, в середині країни, а потім йти туди вже на зовні, наприклад в Москву?

Гість в залі: Я принципиально буду говорить на російській мові.

ВЕДУЧИЙ: Хорошо. Говоріть.

Гість в залі: Для гостей «Российского блока». Я прожил на Украине больше 40-ка лет и меня никто здесь никогда не упрекнул о принадлежности к москалям или к кому-то там угодно. Это всё наигранные вещи. А рецепт для нашей власти я дать могу такого порядка. Вы в беседе, вот между собой, депутаты забываете Тараса Григорьевича Шевченко, который говорил: «В своей хате своя сила и воля».

ВЕДУЧИЙ: Своя правда.

Гість в залі: И своя правда. И забыли кто в доме хозяин. А нормальный хозяин в доме всегда ладен навести порядок.

ВЕДУЧИЙ: Дякую, дякую. Зрозуміло. Панове, я хочу по одній репліці від вас почути. Отже, ми повернулися до класиків. Ми повернулися до того, чи це державний апарат не ефективний, чи не правильно між собою вище керівництво узгоджує зовнішню політику. Чи не правильно у нас між собою дискусії ведуть політичні партії та експерти. Знову повертаємося до своєї хати, що своєї правди. Так я от хочу почути від вас, вималюється в нас за нашого життя рецепт спільного наведення порядку у своїй хаті і тоді ходити вже до Москви?

Тарас Чорновіл, «Партія Регіонів»: Слухайте, ми вже колись і в НАТО мало не попали при тому ж Кучмі проти якого я боровся.

ВЕДУЧИЙ: Не вималюється.

Тарас Чорновіл, «Партія Регіонів»: Майже. І з Росією нормально жили. Може вся проблема, як кажуть, в консерваторії. А, може, зробили помилку в кінці 2004-ого року, виправити її врешті решт і знову все піде нормально в країні. Вибачте, якщо політики бездарні… От в Росії є Путін, який думає про Росію, а про що думають українські керівники?

ВЕДУЧИЙ: Прошу. Отже, до своєї правди, до своєї хати, буде це?

Сергій Шевчук, Блок Юлії Тимошенко: Ні. Я не можу погодитись, що Президент професор буде чимось ліпший від нині діючої влади. Я хочу сказати, що саме сьогодні і є от ця єдність, про яку може мріємо або думаємо. Саме в листі трьох, які визначили стратегічний курс розвитку України…

 

Стенограма підготовлена компанією Sourcer

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
33015
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду