Відповідають:Артем Шевченко, Андрій Черніков, Сергій Гузь, Денис Жарких, Василь Кучеренко, Наталія Петрова, Микола Козирєв, Станіслав Речинський, Сергій Федоринчик, Олександр Галяс, Ефим Мармер, Михайло Бардин, Віктор Ніказаков, Орест Сохар, Сергій Мілошевич, Ігор Бущак, Анатолій Кльова.

Артем ШЕВЧЕНКО, журналіст, „Студія 1+1”:

Взаємини ДПАУ і ЗМІ, власне, як і будь-якого іншого платника податків, слід розглядати у двох вимірах. Перша - чи платить податки саме ЗМІ? І друге – чи платять податки журналісти цього ЗМІ? В країні із тотальною подвійною бухгалтерією і спотвореною податковою системою, де ДПА є не тільки благородним наповнювачем держбюджету, але й одним з головних інструментів економічного тиску на політично неблагонадійних, взагалі не варто розслаблятися нікому. І ЗМІ в першу чергу.

Інша справа, що, переважна більшість фінансово потужних медіа, скажімо, центральних телеканалів і газет, є добросовісними платниками. Це, звісно, не унебезпечує їхнє керівництво від порушення кримінальних справ за ухилення від сплати податків (пригадую подібну ситуацію на СТБ часів Миколи Княжицького і Володимира Сивковича), особливо, коли йдеться про сплановану кампанію тиску із чіткими цілями (як відомо, тоді Сивкович і Княжицький були змушені продати акції каналу, принаймні частину з них). І проведення таких кампаній не залежить від особистості голови ДПА. Натомість відсутність їх залежить від системи влади, де податкове відомство має бути не виконавцем волі найвищого політичного розуму, а природним елементом уряду, сформованого ВР.

Зараз якщо "Демініціативи" віддали свою квоту керівника ДПА Президенту, то ситуація істотно не змінилася. З іншого боку, Азаров останнім часом підкреслював, що перевірки медіа проводитимуться без кавалерійських наскоків згідно чіткого щорічного плану, і поки що ніхто із центральних ЗМІ публічно не спіймав його на брехні. І тим незрозуміліше звернення нашоукраїнця Стойка із вимогою позапланової податкової перевірки „Студії „1+1”.

Інший бік справи - сплата податків самими журналістами. Тут все просто - якщо ти претендуєш на лаври оборонця законності і демократії, то маєш почати із себе. Треба якнайшвидше відходити від "чорних" заробітних плат і починати платити податки. Призначення Кравченка - ще один сигнал для цього. Якщо процес зниження податкових ставок на доходи затягнеться, а ЗМІ не знайдуть законних механізмів легалізації доходів журналістів (які взагалі-то мають бути одними із високооплачуваних професіоналів в державі), то влада і підконтрольні їй власники, як і переважно тепер, матимуть зручний механізм для впровадження потрібної редакційної політики.



Андрій ЧЕРНІКОВ, оглядач відділу "Деловые ведомости" газети "Киевские Ведомости”:

- На вопрос о том, будут ли какие-то изменения, отвечу: фифти-фифти. 99,9% СМИ принадлежат прямо или косвенно АП, партиям, группам, кланам и т. д. Если владельцы СМИ будут по-прежнему лояльны к ГНАУ, то я не вижу предпосылок для кардинальных изменений отношений. Вполне может быть, что Кравченко сам будет инициатором изменения отношений, но нам об этом не известно доподлинно. По крайней мере, никакой либерализации и большой искренней дружбы со стороны ГНА не было, нет и не будет. Кравченко человек известный. Он ушел из одного силового ведомства и вернулся в другое, но тоже силовое. Ваш вопрос следует адресовать, скорее, СМИ не как распространителям информации, а как субъектам предпринимательства. И еще более уместно задать этот вопрос всем остальным предпринимателям. Что можно было ожидать в налоговой системе от Азарова, известно каждому. А вот что можно ждать от Кравченко, милиционера, ставшего фискалом, лично я пока не представляю. Вся жизнь в погонах откладывает свой отпечаток на тип и способ мышления.

Сергій ГУЗЬ, виконавчий секретар Оргкомітету Київської незалежної медіа профспілки:



- Отношения между ГНА и прессой, скорее всего, изменятся, хотя бы потому, что Юрий Кравченко, как руководитель, имеет свое представление об этих отношениях. Хотелось бы, чтобы взаимоотношения улучшились. Налоговая администрация и СМИ не должны находиться в состоянии партизанской войны.

Сейчас получается так, что многие журналисты и владельцы СМИ вообще обходят стороной проблемы в ГНА, так как опасаются ответной реакции со стороны налоговой администрации. Тем более, что примеров того, как налоговая может уничтожить бизнес - достаточно. В итоге не предаются огласке серьезные проблемы в деятельности налоговых служб, в том числе и должностные преступления.

Так не должно быть. ГНА должна проявить волю и выйти из касты неприкасаемых. Общество имеет право знать о том, что делает налоговая, какие люди там работают, какие решения они принимают. Юрию Кравченко нужно быть готовым к неизбежной критике его действий в силу того, что он находится на государственной службе.

В идеале и для самого Кравченко, и для СМИ выгодно построение таких взаимоотношений, когда возникающие конфликты будут решаться сначала с помощью третьей стороны, а уже потом переводиться в плоскость судебных разбирательств. Здесь ГНА может продемонстрировать положительный пример другим госучреждениям. Тем более, что практика нормального сотрудничества между СМИ и ГНА в эпоху Николая Азарова тоже была. Да и заявление вице-премьера Дмитрия Табачника о возможной отмене налоговых проверок СМИ в 2003 году нельзя сбрасывать со счетов. Если это случится, если это не будет сделкой журналистов и ГНА, чтобы скрыть от общества информацию о деятельности ГНА, тогда у нас хорошие перспективы.

Денис ЖАРКИХ, заступник головного редактора „Наша газета+”:

- По-моему, испортить отношения между властью и оппозиционными СМИ не может даже такое событие, как назначение главы налоговой администрации. Просто портить нечего. Нет этих отношений, и обе стороны постарались, чтобы их не было. Осложнения могли бы быть только в том случае, если бы институты власти реагировали бы на то, что пишут и показывают оппозиционные СМИ. Но они реагируют крайне вяло, предоставив авангарду оппозиционной журналистики вариться в собственном соку, чему большинство из оппозиционных журналистов радо. Сейчас вполне можно предположить приступы мазохизма в журналистской среде: "Нас унижают, не уважают и проч." Но мазохизм рождается из нежелания (неумения) выстроить нормальные отношения, жертвой быть легче, ведь можно расслабиться и получить удовольствие. (От „Детектор медіа”. - Как нам кажется, мы несколько не о том спрашивали, о чем в своем ответе ведет речь наш коллега. Разве что Денис считает, что отношения с налоговой (тем более, испорченные) могут быть только у оппозиционных СМИ? И что налоговая – это один из инструментов власти в отношениях с такими СМИ? Тогда это действительно ответ, очень даже конкретный. Впрочем, читателям нашего опроса судить самим).



Василь КУЧЕРЕНКО, газета "Свобода", журналіст:

- Як на мене, найближчим часом ніяких змін не відбудеться. Так звана "конкретна робота" зі ЗМІ почнеться пізніше, коли розгортатиметься президентська кампанія, можливо, з весни-літа 2003 року. Знаючи "методи", якими звик діяти Кравченко, можна не сумніватися в тому, що стосунки певних ЗМІ, головним чином опозиційних, і ДПАУ носитимуть, м"яко кажучи, загострений характер. Не сумніваюсь, що "орли Кравченка" із повною безкарністю застосовуватимуть і абсолютно нелегітимні методи для тиску на ЗМІ, конкретних редакторів і журналістів.



Наталія ПЕТРОВА, юрист:

- Це ненормально, коли від персони - посадової особи - залежать стосунки будь з ким. Дивно, що ЗМІ надавали особливої уваги позиції пана Азарова щодо обмеженості податкових перевірок ЗМІ. Його рішення, по суті, виходило за коло його повноважень. Він, навіть перебуваючи на посаді глави ДПА, не міг міняти процедури і частоти перевірок суб’єктів підприємницької діяльності, до яких належать і медіа (якщо належать). Проблема в тому, щоб податкові органи не використовувалися для переслідування преси, щоб їх робота не третирувала ЗМІ, щоб вони не здійснювали своїх „атак” на газету чи канал після критичних виступів на адресу влади. Це вимагає від медіа також зрозуміти, що ведення бізнесу - це досить серйозна справа, і щоб не бути вразливим до звичайних податкових перевірок, мало стати добрим журналістом/редактором. Проблеми можуть виникнути, якщо ви не маєте доброго менеджера/бухгалтера/юриста, які дбають про порядок у ваших справах і ваших паперах.

Микола КОЗИРЄВ, голова правління Громадського комітету захисту конституційних прав та свобод громадян, Луганськ:

- Перемены, несомненно, будут: эволюционные. Юрия Федоровича для того и поставили. Перемены эти лучше всего спрогнозировать по двум критериям - угрозы режиму и самосохранение режима. Угрожают ли сейчас режиму СМИ? Нет, конечно. Эволюция криминального капитала прошла ту стадию, когда СМИ представляли для него угрозу. Пока он был маргинальным гаденышем, вылупившемся из Кащеева яйца, СМИ кричали ему в лицо: чур! геть! Пришлось ему действовать "адекватно" - кому голову отрезали, кого повесили. Затем случилось то, что и в известной пьесе Ионеско: город захватили носороги, и горожане (вместе с журналистами и эстетствующей богемой) сначала не хотели замечать этой метаморфозы, а потом ... полюбили их и сами стали оносороживаться.

С марта по декабрь этого года завершилась легализация криминально-спекулятивного капитала, и господин Азаров в этом историческом процессе успешно и сурово играл две роли - бдительного начальника караула и бабки-повитухи. Приходилось и на СМИ "наезжать".

С подписанием "политического соглашения" пришло время, когда "цветы зла" будут цвести и пахнуть уже независимо от того, что в обществе говорят, пишут, показывают... Думаю, господин Кравченко будет лояльным к СМИ. Этот Нарцисс режима постарается стимулировать молодую раскрепощенность чувственности капитала - как тут без СМИ? Значит, будет любовь. Бархатная же фашизация режима, вырождающегося в политическую богему, уже обеспечила себе эстетическое алиби: на ТВ самые рейтинговые передачи те, где торжествует распутство - "обнажимся и заголимся!". Рафинированные шакалы эфира исповедуют тот же принцип эстетизации безобразного: "Все, что я нахаркаю, - это искусство. Потому что я художник!". СМИ тут постараются во все тяжкие, а налоговый начальник не будет этому мешать.

Станіслав РЕЧИНСЬКИЙ, оглядач газети "Вечерние Вести":

- Отношения ГНАУ и СМИ всегда отражали отношение этой власти к прессе. Достаточно вспомнить дело интернет-издания "Обком". Приход в эту структуру Кравченко, как и вообще его возвращение в большую и грязную политику, для многих СМИ и журналистов в отдельности означает подписание смертного приговора. Даже до "дела Гонгадзе" реакция Кравченко на неугодные ему СМИ была неадекватной. Автор этих строк имел удовольствие работать в газете "Итоги" и наблюдать молниеносное удушение издания за одну-единственную публикацию о тогдашнем министре МВД. Инвестору издания буквально за несколько дней убедительно доказали, кто он есть в этой стране, несмотря на свои миллионы. Кстати, именно после прихода Кравченко в ГНАУ этот самый инвестор моментально вышел из фракции "Нашей Украины" в парламенте. Видимо, урок "Итогов" Насалику запомнился навсегда. И даже воспоминание о Кравченко вызывает быстрый драстический эффект. На примере "Итогов", "Киевских ведомостей" видно отношение Кравченко к СМИ в период до "дела Гонгадзе". Я думаю, что после отставки и краха очень больших надежд, Кравченко СМИ ненавидит уже просто на уровне инстинктов. Азаров для СМИ был опасен, Кравченко - смертелен. И не только для СМИ.. Мне кажется, что если до возвращения Кравченко мы имели шансы на бескровную смену власти, то сейчас этих шансов у нас уже нет. И первая кровь будет пущена именно СМИ, Васильев уже не нужен.

Сергій ФЕДОРИНЧИК, керівник інфоцентру УЕА "Зелений світ":

- У мене викликає сумнів коректність поставленого запитання. Чи можна взагалі говорити про стосунки ДПАУ як певної державної системи з сукупністю усіх українських ЗМІ? Представники ДПАУ, скоріше за все, скажуть щось таке - "Всі стосунки будуються винятково на основі законодавства!" Так воно і є - проблема тільки у можливій вибірковості застосування цього законодавства до тих видань, які чимось не сподобались читачам, слухачам та глядачам на Банковій. Таких видань не так уже і багато залишилось в Україні, тому увага з Банкової до кожного з них може деталізуватись по кожній публікації. Ця увага залежить здебільшого від того, що саме і як вони (ці видання – „Детектор медіа”) висловили. А обставина - хто зараз очолює ДПАУ, може впливати лише на стиль вибіркового застосування законодавства, на якісь декоративні фрагменти оформлення.

Олександр ГАЛЯС, заввiддiлом права та журналiстських розслiдувань газети "Одесский вестник".

- Вважаю, що змiни вiдбудуться, до того ж у кращий для ЗМI бiк. Маю на те певнi причини, що базуються на власному досвiдi. Не секрет, що саме Ю.Кравченко зробив мiлiцiю доволi вiдкритим iнститутом. Вiн любить, коли про нього та його вiдомство пишуть та демонструють на телеекранi.

До того ж, п.Кравченко – блискучий доповiдач, вiльно тримається перед камерою, володiє гарною українською мовою. Я чув виступи бувшого мiнiстра разiв 6-7, i жодного разу перед ним не було папiрцiв. Крiм того, двiчi робив з ним короткi iнтерв'ю, мушу сказати, що згоду на них отримав миттєво.

Слiд сподiватися, що новий головподаткiвець перенесе методи формування громадської думки про МВС на свою нову структуру. Тому з приводу стосункiв ДПАУ зi ЗМI маю певний оптимiзм. Однак боюся, що справi можуть зашкодити не в мiру активнi опозицiйнi ЗМI, котрi одразу ж почнуть згадувати Гонгадзе i т.iн. Радив би дати п. Кравченку певний час для оприлюднення концепцій та дiй, - хоча б 100 днiв, а потiм вже оцiнювати.

Микола СЕМЕНА, власний кореспондент щотижневика “Дзеркало тижня” в Криму:

- Всім в країні, і в Криму також, відомі жорсткість та безкомпромісність, а одночасно і вибірковість та тенденційність, Юрія Кравченка. В АРК, зокрема, це проявилось при знищенні структури так званого ОЗУ “Сейлем”, причому в той же час структури іншого ОЗУ -- “Башмаки” -- практично не постраждали.

Як відзначають спостерігачі, МВС на той час діяло адресно та цілеспрямовано, хоча обов’язок вимагав боротися з усіма ОЗУ, а не лише з окремими з них. Зрозуміло, що після всіх подій, зв’язаних з журналістами та пресою, і в нинішніх умовах (сьогодні суспільна ситуація далеко не така, як в 1997-98 роках) новий начальник ДПАУ, а надто такий, як Юрій Кравченко, буде вельми обережним, тому певний час пресу взагалі не будуть чіпати. Тим більше, якщо діятиме мораторій на перевірки редакцій. Тим більше, що панові Кравченку треба вивчити нове місце роботи та опанувати нову спеціальність. З часом ДПАУ перестануть турбувати всі інші соціальні цінності, крім фіскальних завдань, в тому числі і свобода преси та перспективи медіа-ринку. Власне, вони ніколи ДПАУ і не цікавили. Податкова і надалі буде діяти більше вибірково, ніж за загальними правилами. Ні пільг, ні пощади, ні особливого економічного режиму для становлення медіа-системи, і преси зокрема, в Україні чекати від ДПАУ і не слід. Апофеозу та загострення податкової діяльності слід чекати в переддень та під час кампанії по виборах президента України, на наступних парламентських виборах, якщо ДПАУ збережеться в такому вигляді, як вона є зараз. Поведінка держподаткової адміністрації буде прямою, як стрій міліціонерів, безкомпромісною та цілеспрямованою, як вдача пана Кравченка. Особливих реформ не буде. Проте рівень корупції серед податківців буде зберігатися на такому ж високому рівні, як і зараз. Податкову і надалі будуть цікавити виключно суми податків та рапорти про їх перевиконання. Податківці як не були колегами для підприємців, в тому числі на медіа-ринку, так ними і не стануть. Передбачень, у всякому разі, для цього нема... Ефим МАРМЕР, головний редактор щотижневика "Украина-Центр":

- Кому как ни кировоградцам - землякам нового Мытаря всея Украины - отвечать на этот вопрос. Мою версию можно отнести к разряду прогнозов хорошо информированного пессимиста.

Предполагаю скорое ухудшение и без того сложных отношений ГНАУ и СМИ. Если при Азарове имели место переносы и отмены проверок в предвыборный период, то теперь об этом придется забыть. Широких жестов нам от г-на генерала не дождаться. Кравченко и так достаточно крепко стоит на ногах, а уж с "плечом" Кучмы налоговые проверки очень быстро превратятся в оперативно-розыскные мероприятия. И это естественный для Кравченко процесс - любой руководитель стремится заняться тем, в чем он лучше всего разбирается. Никакого пиетета перед СМИ у Кравченко нет, зато есть очень хорошая память. В этом скоро придется убедиться всем, кто писал о нем и его "орлах" не в самых восторженных тонах или попытался "облегчить душу" уже после его увольнения.

Михайло БАРДИН, м.Вінниця:

- Так, зміняться. Кравченко не проявився як посадовець, що толерує журналістів.

Віктор НІКАЗАКОВ, адвокат:

- Стосунки між Державною податковою адміністрацією та ЗМІ майже стовідсотково залежать не від Голови ДПАУ або когось іншого, але від першої посадової особи держави.

З цієї причини прогнозувати якісь зміни було б несерйозно. В даному випадку - це навіть не питання стилю. Яка різниця, як вас цензурують: з недолугими реверансами чи просто „по-мєнтовськи”.

Орест СОХАР, заступник головного редактора тижневика „ПіК”:

- Очевидно, що особливих змін не відбудеться, бо, по-перше, генерал Кравченко у часи касетного скандалу уже досхочу "набрався" медійної критики, і йому, мабуть, не особливо захочеться нині загрібати своїми руками конфлікт між владою та медіа. По-друге, інформаційна сфера зараз перебуває в компетенції СДПУ (о), тому якихось репресивних заходів слід очікувати саме з боку владних сателітів цієї партії, наприклад, від судової гілки. Але сказане не виключає, що локально податкова адміністрації братиме участь у зміні "редакційної політики" того чи іншого видання. Загалом, є чимало підстав думати, що життя багато чому навчило Юрія Кравченка після відставки з міністерської посади. Цю людину не варто спрощувати.

Сергій МІЛОШЕВИЧ, власкор "Киевских Ведомостей" в Одеській області:

- Прогнозирую изменение ситуации в худшую сторону. Не сомневаюсь, то, что случилось с "Обкомом" теперь, с приходом Кравченко, будет иметь место со многими оппозиционными либо независимыми СМИ. Если не хуже...(Знаю по опыту своего издания).

Ігор БУЩАК, training manager Counterpart Meta Center, Львів:

- Гадаю, що змін не слід чекати також і в інших площинах. По-перше, активно декларується сувора підпорядкованість керівника ДПАУ Міністру фінансів. Саме через це Сергій Медведчук і не згодився на підвищення, яке для нього виглядало менш привабливо. Надалі він зможе продовжувати створювати мережу СДПУ(0)-ДПА-Львів-Благодійні фонди- і т.п. І цією мережею реально керувати. Посада підпорядкованого керівника не створила б ефектний тандем для Медведчуків. По-друге, посада керівника ДПАУ запропонована відданій Президенту людині, хоча і скомпроментованій. Президент може прямо з кабінету впливати на фіскальну політику та місцевий і національний фандрейзінг для виборів.

Політика Президента стосовно медіа нам відома. І у випадку цієї кадрової зміни реформ не буде. І про ставлення до журналістів відомо. Про нього оголосили на трибуні ВР: "кожного року ми ховаємо найкращих журналістів України". Нове призначення такий підхід і зцементує: зрощення національних структур, таких, як Прокуратура, Податкова і Міліція.

Анатолій КЛЬОВА, спецкор міжнародної газети "Секретные материалы 21век (С-Пб)" в Україні:

- С учетом интеллекта Ю. Кравченко, его застарелого приобретения диплома и звания в университете Бандурки (читай- помогли патрону), его верноподданического служения Кучме (не стеснялся сидеть на официальных раутах рядом с женой Кучмы, представляя собой его личность, что моветон в политическом мире), такую же ненависть, как у ЛД, к прессе, суды с “Киевскими Ведомостями", расхристанность его милиции, провал в деле Гонгадзе, за что "тато" его и уводил в тень, сожалея об этом (читайте стенограмму встречи Кучмы с журналистами-региональщиками- сентябрь 2001 г.) – исходя из всего этого, cчитаю, что Кравченко непременно будет искать пути ущемления СМИ, ставшими ныне основными возмутителями политического болота на вершине Печерских холмов. Щуку кинули в нужное место.

Від „Детектор медіа”. - Відповіді деяких експертів цього опитування, яке ми проводили методом електронної розсилки запитання на більше, ніж 100 електронних адрес, були нами досить суттєво редаговані. Це зазвичай не є практикою „Детектор медіа”, але цього разу в деяких відповідях містились дуже різкі оціночні судження, які, на нашу думку, можуть підпадати під законодавство про дифамацію. „Детектор медіа” не вважає за можливе вдаватися до практики публікації таких думок - хоча і прагне до найширшого і безстороннього викладу різних точок зору, не зважаючи на те, поділяємо ми деякі з них чи ні.

Олена ВОЛОЧАЙ, незалежний експерт, слухачка Вищого Міжнародного курсу по захисту прав людини в Хельсинкському Фонді з прав людини в Варшаві:

- Я прогнозую зміни у стосунках Державної податкової адміністрації не тільки зі ЗМІ, а в цілому негативні зміни в стосунках між ДПА і іншими структурами ринкових, суспільних відносин і інституцій громадянського суспільства (які працюють в сфері, вільній від держави та ринку).

Поясню, чому в мене такий прогноз.

В демократичних країнах намагаються формувати структури, які можуть виконувати “параполіцейські” функції, так, щоб вони якомога більше були цивільними, виконували консультативну і просвітницьку функції, і не мали жодних асоціацій з поліцейськими або військовими структурами (ні по меті діяльності, ні за функціями, ні по персоналіям). Натомість режими, які є авторитарними або рухаються до поліцейских держав, роблять ці структури більше схожими на військові або поліцейські, залучають на суто цивільні посади осіб, які мають досвід роботи в силових структурах або структурах служб безпеки, мотивуючи це потребою “навести порядок”. Це системний підхід, в якому персоналії виступають як ілюстрації принципів.

В правових державах діють два важливі принципи, яким підкорюються всі інші норми управління: принцип довіри і верховенство права. Базове посилання: громадянин – це чесна людина, у якої є гідність, права і свободи. За часів, коли Юрій Кравченко був на посаді міністра Внутрішніх Справ, здається, це міністерство входило в трійку “призерів” по кількості скарг на нього в Секретаріат омбудсмана - щодо порушення прав людини. Так от – про людську гідність ця людини вже все сказала: своїм керівництвом на високій посаді відомства, яке за законом має захищати права людини і її гідність, як основну цінність.

Тепер нам залишилось трохи почекати, щоб ця ж людини “висловилась” і з приводу чесності, бо платити податки – це один із небагатьох обов”язків громадянина перед державою. ЗМІ і суди – великі демократизатори суспільства. Належні процедури захисту прав і свобода висловлювань – це ключі від свободи. Що ж повинна зробити зі ЗМІ людина, яка вже “попрацювала” проти демократії та прав людини в поліції, а тапер працюватиме на посаді такого цивільного з вигляду відомства, як податкова? Напевне, що сумлінно працювати проти свободи слова, як базової складової демократії. Все дуже логічно. Персонаж вибраний досить вдало. Для українського ж суспільства є тільки одне питання: чи повинна бути гарантована свобода дій ворогам демократії? На це питання цивілізований світ вже давно дав відповідь: ні, межі свободи в цьому напрямку не поширюються. Бо демократія повинна бути захищеною від її супротивників. Володимир Фесенко, Бюро політичного консалтингу «Пента», м.Харків:

- Если проанализировать прошлую биографию Ю.Кравченко, то можно отметить полярные точки в его отношениях со СМИ – от любви до ненависти. Юрий Федорович, судя по всему, весьма тщеславный человек и в бытность министра внутренних дел он любил мелькать на экранах ТВ и страницах газет и журналов. Но если его кто-то больно задевал, то война шла до победного конца. Вспомним эпопею с «Киевскими ведомостями». Два этих мотива будут присутствовать и сейчас. Горе тем масс-медиа, которые попытаются жестко критиковать нового руководителя ГНАУ. Но не исключено, что Ю.Кравченко сделал выводы из дела Гонгадзе и поумерит как свое тщеславие, так и мстительность. Появится и третий мотив в его отношении к СМИ - контрольный. Функцию борьбы с оппозиционными СМИ Налоговая администрация выполняла и раньше (как пример можно привести жестокий наезд на «Сільські вісті”). Перед президентскими выборами можно ожидать массовой инвентаризации масс-медиа на предмет лояльности-нелояльности нынешнему политическому режиму, а также выявления возможных слабых мест в экономической схеме их существования. И в этом плане Ю.Кравченко будет не менее эффективен, чем Н.Азаров.