Протягом тижня, що минув після слухань у Верховній Раді „Суспільство, ЗМІ, влада: свобода слова та цензура в Україні” (4 грудня), у вітчизняній пресі прозвучало багато різних, або і протилежних оцінок значення цієї події як для суспільства, так і для українських журналістів.

„Детектор медіа” ж вирішила поцікавитися враженнями іпредставників інших країн, дипломатів, які були на слуханнях, і які представляють країни з досить сталими демократичними засадами діяльності преси.

Роберт Брінклі, Надзвичайний і Повноважний Посол Об’єднаного Королівства Великої Британії та Північної Ірландії:

- Я присутствовал на первой части парламентских слушаний о положении масc-медиа в Украине. По-моему, это очень важная инициатива журналистов и Миколы Томенко, главы парламентского комитета по вопросам свободы слова и информации. Я рад, что он смог организовать эти открытые дебаты в пленарном зале Верховного Совета, а также тому, что дебаты были показаны по национальному телевидению. Важно, чтобы больше людей поняли положение СМИ в Украине. За последние месяцы все больше украинских журналистов имели мужество говорить про реальную ситуацию, про проблемы политической цензуры в Украине. Мы поддерживаем этих мужественных журналистов. Свобода прессы – это неотъемлемая часть свободного общества, демократии. Без свободы слова, без свободы прессы, как признается в Конституции Украины, нет полной демократии.

Сабіне Штьор, керівник відділу преси та роботи з громадськістю, Посольство Німеччини:

- Загалом, у мене склалося позитивне враження від слухань у парламенті. В першу чергу, щодо журналістів, які виступали. Вони чітко показали, що для них мова йде не про партійну політику, а про чесне і професійне виконання своїх обов’язків. Окрім цього, вони переконливо продемонстрували, що у сфері свободи слова і медіа існують значні проблеми. І я думаю, що журналісти справедливо закликали представників виконавчої влади до того, щоб зробити все для подолання цих проблем.

Необхідно постійно пам’ятати, що вільні ЗМІ надзвичайно важливі для сучасної держави. Вони є носіями суспільного діалогу, а лише функціонуючий публічний діалог забезпечує досягнення суспільного консенсусу щодо ключових питань і можливість прийняття правильних рішень.

До речі, я не підтримую думку, що публічна дискусія з проблем, наприклад, у сфері свободи слова, шкодить іміджу України за кордоном. Навпаки. Розумієте, ці проблеми так чи інакше відомі. Але та обставина, що в країні відбувається відносно відкрита дискусія щодо них, показує, що все-таки є можливості та підходи до їх вирішення. І це є хорошим знаком.

Марі Йованович, заступник посла США у Києві:

Парламентські слухання (зі свободи слова та цензури в Україні – „Детектор медіа”) стали позитивним кроком в демократичних перетвореннях в Україні.

В справжній демократичній державі громадяни вільні висловлювати все, чим вони незадоволені – публічно і беззастережно, не боячись переслідувань. Було приємною новиною пересвідчитись, що українці використали таку можливість 4 грудня, аби говорити відверто і донести до громадськості те, що їх по-справжньому хвилює стосовно рівня свободи медіа.

Як на мене, було особливо приємним, що слухання транслювалися в прямому ефірі на всю країну. Як і в будь-якій демократичній державі, діалог – навіть на найгостріші теми – є надто важливим. На мою думку, та різноманітна критика, що прозвучала у виступах на слуханнях, дала українській владі шанс. Важливим наступним кроком стане те, якою буде відповідь влади на цю критику. Для України зараз є можливість продемонструвати свою відданість демократії, зокрема – свободі слова, а також відданість своїм намірам слідувати проголошеному курсу на зближення з Європою та Західними інституціями, такими, як НАТО.

Під час парламентських слухань прозвучало два важливі моменти, що стали позитивним здобутком. По-перше, Україна має дотримуватися своїх зобов’язань, взятих після підписання нею та ратифікації Європейської конвенції з прав людини. Україна погодилася дотримуватися „права кожного на вільне висловлювання... на власну думку й на отримування неупередженої інформації та ідей без втручання влади та без огляду на кордони”.

По-друге, Україна повинна удосконалити свою правову базу щодо змісту та застосування законів про медіа. Регламентація життєдіяльності медіа повинна вестися чесно, неупереджено, відкрито, на основі законів та законодавчих актів. Позитивно відгукуючись на пропозиції, що прозвучали під час парламентських слухань, влада може продемонструвати як українцям, так і міжнародній спільноті, що вона поділяє ті ж самі демократичні ідеали, що й сусіди України у Європі.