Запитання "Детектор медіа":, - Цілком можливо, що до майбутнього парламенту увійдуть декілька відомих журналістів. Як ви ставитеся до можливого суміщення журналістських і депутатських можливостей?

16 Листопада 2001
843
16 Листопада 2001
17:32

Запитання "Детектор медіа":, - Цілком можливо, що до майбутнього парламенту увійдуть декілька відомих журналістів. Як ви ставитеся до можливого суміщення журналістських і депутатських можливостей?

843
Відповідають:
Запитання "Детектор медіа":, - Цілком можливо, що до майбутнього парламенту увійдуть декілька відомих журналістів. Як ви ставитеся до можливого суміщення журналістських і депутатських можливостей?
Олександр Роднянський, генеральный продюсер телеканалу «1+1»,

Олексій Мустафін, шеф-редактор ІАС телеканалу "Інтер",

Олександр Вишняк, доктор соціологічних наук, директор фірми «Юкрейніан соціолоджі сервіс»,

Діана Дуцик, оглядач, “Україна молода”,

Олександр Ільченко, тижневик «2000»,

Наталя Кондратюк, керівник кореспондентського бюро ОРТ в Україні,

Володимир Малинкович, політолог,

Віктор Зам’ятін, журналіст, газета “День”,

Людмила Микитюк, редактор відділу політики, газета “Столиця”,

Анатолій Романенко, заступник головного редактора тижневика “Президентський вісник”,

Журналіст, який побажав залишитися невідомим Олександр Роднянський, генеральный продюсер телеканалу «1+1»:

- Я отношусь отрицательно к совмещению журналистской деятельности (прежде всего, речь идет о политической журналистике) со статусом кандидата в депутаты. Я убежден, что некоторые украинские журналисты совершенно точно, по меньшей мере, не уступают большинству депутатов Верховної Ради на интеллектуальном уровне. Я считаю, что, как минимум, на время официальной избирательной кампании политический журналист, баллотирующийся в парламент, не имеет ни морального, ни профессионального права находиться в эфире в том качестве, в котором он находился до начала кампании.

Я, откровенно говоря, для себя никогда не мог понять - что, если менеджер телекомпании уйдет в парламент, что в этом случае делать? Ведь отказаться от менеджмента канала не всегда возможно. Я не говорю о себе, я не собираюсь туда. Но, в любом случае, менеджер все же непосредственно не влияет на аудиторию. Его светлый облик не появляется в эфире с регулярностью, способной обеспечить ему однозначное прохождение в парламент. За характером и балансом подачи информации на канале за то, собственно, и отвечает менеджер - всегда можно следить. А вот политической журналистикой подобный контроль, боюсь, сочетается с трудом.

Что же касается конкретно Славы Пиховшека, я абсолютно уважаю его выбор и считаю, что он поступает очень честно. Он мог бы еще месяца полтора-два вообще на эту тему молчать. То обстоятельство, что он заранее об этом говорит, свидетельствует о нем как о человеке, действующем открыто. То, что он идет по списку партии, которая, по мнению 90% обозревателей - не пройдет в ВР, хотя имеет возможность идти по проходным спискам всех остальных партий, - говорит о том, что он действует сознательно и честно по-человечески. Я лишний раз убедился, что у нас в эфире работает не только хороший политический журналист, но и порядочный человек, а это - важно. Но мне жаль, если он уйдет из эфира на некоторое время. Я заинтересован иметь в эфире канала не депутата Пиховшека, а ведущего Пиховшека. Я не работаю с депутатами. Я работаю с талантливыми личностями. Пиховшек - талантливая личность. С удовольствием будем работать дальше.

Олексій Мустафін, шеф-редактор ІАС телеканалу "Інтер":

- Для начала нужно быть избранным в депутаты. А это отнюдь не гарантировано никому из тех, кто баллотируется. Если же говорить о влиянии и политических предпочтениях, то политические предпочтения не зависят от того, имеет ли человек депутатский мандат или нет. Если они влияли на политическую ситуацию и раньше, то будут влиять и в будущем. Если нет, то вряд ли даже с депутатским мандатом.

Что касается совмещения журналисткой работы и депутатской, то журналистская работа является творческой работой, а по закону это не запрещено.

Олександр Вишняк, доктор соціологічних наук, директор фірми «Юкрейніан соціолоджі сервіс»:

- Насколько я знаю, избирательное законодательство никаких ограничений для, скажем, телеведущих частных каналов не дает. Если говорить конкретно об эффективности участия в выборах того же Пиховшека, то, учитывая рейтинг его программы –4-5%, а также достаточно специализированную аудиторию его программ, - эффективность будет низкой. Если бы из телевизионных звезд участвовал в кампании, например, Мыкола Вересень, то эффективность была бы выше раз в пять. Возможно, участие Яневского было бы эффективным, поскольку он выходит на ту аудиторию, которая наиболее подвержена влиянию. То же самое касается и некоторых других телеведущих, в основном неполитических передач. Кстати, многие из них давно распределены по «партийным ячейкам». И «Демсоюзом» там даже и не пахнет.

Діана Дуцик, оглядач, “Україна молода”:

- У Верховній Раді нинішнього скликання також є журналісти. У наступній, очевидно, їх буде більше. Чому так трапляється? Мабуть, тому, що, як люблять говорити науковці, політика медіатизується, а журналістика політизується.

Політизація журналістики в Україні набула негативного забарвлення, оскільки за цим завжди стояв зовсім інший підтекст – підконтрольність тим чи іншим політичним силам. Досить вагомим є інший момент, зокрема, слабкість та часто пасивність української політичної еліти, її відірваність від народу. Журналісти, які стежать за процесами, що відбуваються в країні, і які є фахівцями у своїй сфері, мобільніше реагують на зміни чи потребу змін. Вони – вже не відсторонені спостерігачі, передавачі інформації. А, навпаки, чітко висловлюють свою позицію щодо тих чи інших питань і пропонують шляхи розв’язання суспільних проблем. Таким чином журналісти перебирають на себе функції політиків. Межа між політикою та політичною журналістикою, фактично, зникає.

Я б не стала засуджувати когось із колег за те, що хтось із них виявив бажання балотуватися. Це їхнє право, як і кожного громадянина. Проте суміщати депутатську посаду та журналістську діяльність практично неможливо. Можна, звичайно, писати публіцистичні статті, книги, але це вже не буде чистою журналістикою.

Олександр Ільченко, тижневик «2000»:

- По-перше, я не надто певен, що так уже й багато журналістів прагнуть одержати депутатський мандат, а коли і мріють про лаври народного обранця, то отримають їх.

По-друге, навіть якщо так трапиться, журналістові доведеться врешті-решт обирати: або парламент, або журналістика. Суміщати обидві іпостасі доволі тяжко, якщо взагалі можливо. «Кесарю – кесарево, а слюсару – слюсарево». Прикладів вистачає. Іван Бокий – талановитий газетяр, золоте перо «Сільських вістей» – фактично проміняв мас-медіа на політику (поодинокі виступи на шпальтах видання в залік не йдуть, оскільки це саме виняток, а не правило). Чув, для Вячеслава Піховшека нібито вже «забите» місце у новій Верховній Раді. Шкода – цікавий був журналіст. По Росії ті самі тенденції: де зараз Олександр Невзоров, Юрій Щекочихин, інші метри? Правильно, перетворилися на рафінованих, заангажованих політичних діячів. Геннадій Селезньов, до речі, був дуже здібним головним редактором «Комсомолки». Значно здібнішим, аніж спікер Держдуми…

По-третє, припускаю, що до ВР нового скликання потрапить невелика кількість представників ЗМІ – з числа тих, хто або вже відчуває, що вичерпується (вичерпаний) як людина творча, або над ким тяжіють амбіційність, честолюбство… Додам ще тих, хто як мас-медійник буде залучений до PR-розкрутки певних політичних сил або структур – це стане певною подякою за зроблене під час виборчої кампанії (грошима, квартирами, іншими благами розрахуються не з усіма, що вже траплялось із деякими моїми колегами, а «подарувати» мандата – порівняно нескладно)…

І нарешті. Якщо хтось із колег хоч інколи може вважати себе самостійним (незалежним) оглядачем, репортером, редактором, то, ставши парламентарем, він мусить позбутися будь-яких ілюзій стосовно своєї незалежності. Сподіваюся, розшифровувати думку потреби немає: бути нардепом і бути вільним від позицій фракції чи фракцій, не кажучи про певні олігархічні кола, владні структури, кримінальні клани (виборці можуть бути у цьому списку на …дцятому місці) – міф.

Наталя Кондратюк, керівник кореспондентського бюро ОРТ в Україні:

- В принципе, это возможно, если журналист будет продолжать работать в СМИ той же партии, по партийному списку которой он избирался - тогда это нормально. Иначе ни партия, которая его продвигала, не потерпит, если ее протеже будет в парламенте лоббировать не ее интересы, да и ему самому это будет непросто даже теоретически.

В силу, допустим, популярности журналиста, может быть достигнута договоренность, что он в парламенте входит в одну фракцию, а работает в СМИ, представляющем интересы другой фракции. Но практически это маловероятно.

Ну, и конечно, журналистикой такой депутат должен заниматься на общественных началах.

Как известно, при обсуждении Закона о печати дискутировалась необходимость положения, по которому журналист не должен иметь партийной принадлежности. Не знаю, было ли это принято и утверждено, но в любом случае, у нас, как известно, партийность не определяет реальных убеждений.

Честно говоря, я не понимаю, почему они идут на это. Тут может быть два варианта. Либо они помогают партии работодателя занять определенное количество мест в парламенте, а затем их просто сменяет следующий по списку. Либо наоборот - они окончательно уходят из журналистики и занимаются политической карьерой.

Володимир Малинкович, політолог:

- Отношусь положительно. Каждый журналист может иметь право на собственное политическое мнение, убеждение, позицию. Насколько я понимаю, речь идет не о просто журналистах, а о политических обозревателях. Честнее будет, если он будет прямо представлять какую-то политическую партию, фракцию. Люди будут понимать уже, что он поддерживает эту фракцию и выражает ее интересы. А так получается, что они имеют свои политические убеждения, свою позицию, но не выражают ее открыто.

Віктор Зам’ятін, журналіст, газета “День”:

- Крайне негативно. Я согласен, что это открывает новые горизонты, новые возможности, но когда журналист (политический обозреватель) будет пытаться совместить работу журналиста и депутата, то он не сможет делать работу профессионально, ни там, ни там.

Людмила Микитюк, редактор відділу політики, газета “Столиця”:

- В кожному разі, це достатньо індивідуально, але загалом нічого доброго з цього не буде. Функція журналістів – інформувати, в кращому разі – трохи аналізувати. Журналістика і політика – це дві великі різниці. Усі без винятку політичні акції, проведені за останній час журналістами, були відверто слабкими. Єдине, чого вони досягли, сякий-такий PR. Хороший редактор, спроможний зорганізувати концептуально сильне видання, корисніший, ніж середній депутат. Перші давно вже в дефіциті, а других ніколи не бракуватиме.

Анатолій Романенко, заступник головного редактора тижневика “Президентський вісник”,

Запитання сформульовано дещо некоректно.

Згідно з чинним закoнодавством, народний депутат України здійснює свої повноваження на постійній основі. Отже, журналіст, у разі його обрання народним депутатом України, має звільнитися з роботи в ЗМІ, тобто він не може суміщувати ці два види професійної діяльності. Звісно, ніхто не може заборонити депутатові-журналістові виступати з публікаціями чи то у своєму колишньому виданні, чи в будь-якому іншому.

Мабуть, йдеться про те, чи доцільно журналістові претендувати на депутатський мандат? А чому б і ні? Журналіст, як і будь-який громадянин України, незалежно від фаху, має на це законне право. Головне, щоб він був підготовлений до законотворчої роботи. Саме до законотворчої, а не до політичних перепалок у парламенті та штурму чи облоги трибуни. Для цього ніякої кваліфікації не потрібно, це можуть усі.

Я, як виборець, голосував би за кадидата в депутати – журналіста. І не з фахової солідарності. За родом своєї діяльності журналіст спроможний ширше глянути на певну проблему, об‘єктивініше її оцінити з точки зору суспільної значимості, ніж фахівець іншого профілю. Так вже у нас робота.

Але це – на загал. В кожному ж конкретному випадку виборець повинен звертати увагу на життєвий досвід претендента на депутатську папаху, його порядність і, звичайно ж, на його політичну орієнтацію. Отже, головне не фах, а, повторюю, готовність кадидата до нелегкої, часто нудної, але вкрай важливої законотворчої роботи.

Журналіст, який побажав залишитися невідомим:

- Любые мотивировки и заявления о том, что дескать, журналист идет в парламент, чтобы лоббировать интересы свободы слова - это либо ложь, либо еще хуже - лицемерие. Нужно четко сознавать: туда идут ради политики, а не ради журналистики.

Опыт наших российских коллег, «отсидевших» в думе - Александра Любимова, Валерия Комиссарова, Александры Буратаевой свидетельствует об иллюзорности какого-то бы то ни было донкихотства журналистов в политике. Да, у них наверное были благие намерения. Но сегодня каждый из них просто занимается своим бизнесом: политическим и журналистским.

Кстати, и в нашем парламенте прекрасно себя чувствует журналистская номенклатура - они тихо работают в профильных комитетах, занимаясь, скорее, менеджментом прессы, но никак не журналистикой.

По моему глубокому убеждению, политикой должны заниматься политики. Журналист в политике - нонсенс.
Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
843
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду