ПРОЕКТИ
Журналіст
14:09
Вівторок, 5 Червня 2018

Три «народні теорії» споживання новин

«Новини мене знайдуть», «інформація — там», «я не знаю, чому вірити».
Три «народні теорії» споживання новин
Три «народні теорії» споживання новин

Journal of communication опублікував результати нового дослідження, присвяченого тому, як люди, що рідко читають новини на інформаційних сайтах, покладаються на соціальні мережі та алгоритми пошукових систем.

Було опитано 43 людини в США (більше половини — з робочого класу, 39 % — респонденти, які мають ступень бакалавра), щоби з'ясувати, як вони сприймають і споживають новини. Автори дослідження, Бенджамін Тофф із University of Minnesota й Расмус Нільсен із Reuters Institute, зазначають, що результати не є узагальнюючими для широкої аудиторії, але при цьому показують критичні тенденції серед тих, хто нечасто взаємодіє з новинними медіа, отримуючи доступ до інформації через соцмережі й пошуковики.

«Наші співрозмовники часто були впевнені в соціальних мережах і в пошукових системах, але не завжди в собі. Щоби зрозуміти, як люди використовують ЗМІ, потрібно вивчити, як люди розуміють ЗМІ», — підкреслюють автори дослідження.

Тофф і Нільсен вивели три «народні теорії» споживання новин, під якими маються на увазі «культурно доступні символічні ресурси, які люди використовують, щоби зрозуміти свої власні медіа- та інформаційні практики».

1. «Новини мене знайдуть»

Хоча більшість респондентів і не знали, як працюють алгоритми Facebook та інших соцмереж, вони вказували, що таких платформ достатньо, щоб отримувати необхідну інформацію про події, які відбуваються в країні та світі. Один із опитаних висловився з цього приводу коротко: «Новини повинні шукати мене, а не я повинен шукати їх».

Ця «народна теорія» частково будується на впевненості людей у тому, що їхні родичі та друзі в соцмережах публікують правдиву інформацію, і важливі новини, мовляв, обов'язково попадуться їм на очі. «Якби мені потрібно було щось дізнатися, тоді хтось, імовірно, постукав би в мої двері й сказав би мені», — припустив інший респондент.

Торішнє дослідження показало, що для людей, схильних до подібної віри, менш характерно використовувати традиційні джерела новин, і з часом вони проявляють меншу обізнаність у політиці, ніж ті, хто отримує інформацію з телебачення, газет, радіо й новинних сайтів. Було зроблено висновок, що замикання на соцмережах не сприяє підвищенню політичної грамотності, а поліпшується вона, коли люди активно шукають новини, не покладаючись виключно на стрічки Facebook і Twitter.

2. «Інформація — там»

Якщо перша «народна теорія» виходить із того, що новини в кінцевому підсумку приходять самі, без прямого пошуку, то друга передбачає активнішу роль реципієнта. Центральним тут є переконання, що якщо потрібно перевірити інформацію із соцмереж і знайти додаткові відомості, це можна зробити без особливих зусиль. Перш за все через Google.

«Мені здається, це все там є», — зазначив один із респондентів. Інший учасник дослідження додає: «Я думаю, що зможу отримати доступ до необхідної інформації, якщо захочу. Він повинен бути».

Цю впевненість, що інформація всюди, під рукою в комп'ютері або смартфоні, висловлювали, як і у випадку з першим підходом, теж більшість респондентів. Подібне переконання є важливим прикладом того, як і «народні теорії», й наукові значною мірою залежать від узагальнень через обмежені дані й досвід.

3. «Я не знаю, чому вірити»

Це було сформульовано не всіма, але багатьма респондентами. Деякі впевнені у своїй здатності орієнтуватися в інформації, яку вони отримують через соцмережі й пошуковики, але більшість вважають, що вони не особливо грамотні в медійних питаннях, не довіряють новинним ЗМІ й не знають, як працюють політичні процеси.

Відмінності в тому, чи відчували люди впевненість у своїй здатності зрозуміти сенс новини, прочитаної у Facebook або через Google, виявилися досить значними. Це підкріплюється взаємопов'язаними почуттями від передозування інформацією сумнівної якості, з одного боку, а з іншого — слабкими знаннями й недовірою до політичних процесів.

Розглядаючи, що може бути результатом пошуку інформації, один із респондентів припустив: «Імовірно, буде багато статистики, цифр, якихось даних. І це стомлює мій розум». Інший учасник зазначає: «Я абсолютно не знаю, яка газета найправильніша і працює виключно з фактами. Без поняття. Навіть не знаю, як це дізнатися. Хіба що через Google».

Стресовий тренд

Підсумовуючи, варто зазначити одну тенденцію. У всіх трьох «народних теоріях» простежується, крім іншого, вплив масового інформаційного стресу, який уже набув глобального масштабу і, судячи з усього, поширюватиметься й надалі.

Дослідження показують, що постійні стреси погіршують здатність мислити аналітично й критично. Якщо людина хронічно перебуває у стресовому стані, вона стає схильною до певного типу мислення. Наприклад, бачити логічні зв'язки там, де їх немає. Або взагалі мало що помічати, вважаючи, що новини приходять самі по собі, а інформація десь там, і не знаючи, чому вже вірити.

Ілюстрація: PsyBlog

Всі матеріали розділу / жанру:
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
309
Переглядів
Коментарі
Код:
Им'я:
Текст:
Коментувати
Коментувати
Нові тексти на ДМ
2016 — 2018 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop