«Джинс-інфіковані»: як видання з Дніпра викриває самопіар місцевої влади

«Джинс-інфіковані»: як видання з Дніпра викриває самопіар місцевої влади

5 Квітня 2018
3567
5 Квітня 2018
11:30

«Джинс-інфіковані»: як видання з Дніпра викриває самопіар місцевої влади

3567
7,5 тисяч гривень за редагування, 8 тисяч за фоторепортаж… Газета «Лица» дослідила, які публікації замовляють органи місцевої влади, й побачила в багатьох випадках піар і відмивання грошей, а не «висвітлення діяльності».
«Джинс-інфіковані»: як видання з Дніпра викриває самопіар місцевої влади
«Джинс-інфіковані»: як видання з Дніпра викриває самопіар місцевої влади

Чому проплачені матеріали від політиків — соромно, а від політиків при владі — ні? Чи є межа між джинсою та висвітленням діяльності органів влади? Загострює ці питання нещодавнє дослідження «Джинс-інфіковані», проведене журналістами дніпровського видання «Лица». Проста, але кропітка робота дозволила створити базу всіх матеріалів у медіа, оплачених із бюджету органів влади Дніпропетровської області за два попередні роки.

Це мало ефект зірваного простирадла й показало те, про що всі знали, але воліли не виносити на публіку: посадовці піаряться, критикують опонентів та просувають власні інтереси коштом платників податків. Тепер це можна побачити в сумах, цифрах і тисячах конкретних заголовків. Ідею проекту журналісти газети «Лица» пропрацювали на хакатоні від ГО «Інтерньюз-Україна», де й виграли грант на її втілення.

Команда газети «Лица» на хакатоні Internews / Джерело: Facebook-сторінка Internews Ukraine

Як розповів один із авторів дослідження Ярослав Гарагуц, за допомогою аналітичного модулю системи Prozorro вдалося витягнути всі дані про закупівлі на висвітлення діяльності органів влади Дніпропетровської області за 2016-2017 роки. Система проста: через bi.prozorro.org задати фільтри: регіон, період та послуги, які шукаєте.

«У людини, яка це робить уперше, робота може забрати пару днів, у того, хто вже має досвід, — пару годин», — каже Ярослав.

Важливо правильно визначити перелік послуг. У цьому випадку спершу зосередилися тільки на рекламних та маркетингових послугах, а згодом зрозуміли, що подібні закупівлі проходять ще під кількома видами діяльності: друкарські та супутні послуги, послуги теле- та радіомовлення.

«Через те, що ми зумисне брали максимально загальну категорію, наприклад, друкарські та супутні послуги, а не просто друкарські послуги, ми отримували набагато більше матеріалу для фільтрації, але точно нічого не пропускали», — розповів Ярослав.

Із технічної документації одразу відсіювали все, що не стосується медіа: листівки, білборди тощо. У результаті отримали перелік зі ста двадцяти закупівель. Щодо кожної в замовника — місцевої ради чи адміністрації — запитували договори та акти. З усього переліку склали базу опублікованих за даними договорів матеріалів.

Підсумок у цифрах

За цей період органи влади Дніпропетровщини заплатили редакціям близько 20 мільйонів гривень. Наразі аналітики проекту опрацювали 76 закупівель на суму 15,6 млн грн. На цю суму оплачені 5299 матеріалів у 62 ЗМІ. Із них 2552 матеріалів на сайтах, 2132 — на телебаченні та радіо, 1601 — у газетах. Замовниками були 37 органів влади: обласна, міські та селищні ради і їхні виконавчі органи, обласна адміністрація, комунальні підприємства та установи.

Загалом на дослідження пішло майже два місяці, але більшість часу витратили на чекання відповідей на запити. Частина органів влади досі не відповіла, тому опрацьовано ще не всі закупівлі.

Всі результати автори дослідження оприлюднили на сайті: із посиланнями, датами, де можливо — сумами. Детального аналізу контенту не робили, але систематизували всі доступні для цього вихідні дані. Наприклад, можна визначити найбільшого замовника — ним виявилося КП «Організаційно-аналітична служба» Дніпровської міськради (КП «ОАС»). Можна проаналізувати, де найбільше розміщувався той чи інший замовник. Наприклад, у Кривому Розі більшість матеріалів опубліковано в комунальній газеті «Червоний гірник».

В окремих випадках можна проаналізувати вартість публікацій. Наприклад, по одній і тій самій закупівлі КП «ОАС» оплачувало півшпальти на суму майже 900 грн у кам’янській газеті «Событие Сегодня», у дніпровських газетах аналогічна послуга коштує від 1700 до 17 тисяч грн, а у всеукраїнському виданні «КП в Україні» — понад 70 тисяч. У тій же угоді фігурують послуги літредактора — майже 4 тисяч гривень за одну статтю, і ще близько 3,5 тисяч гривень — за коректуру того ж матеріалу. Фоторепортаж із сесії міськради коштував майже 8 тисяч гривень лише на зйомку, обробка фото оплачувалася додатково.

Можна дослідити, як маркувалися такі публікації. 51 матеріал має позначку «На правах реклами». Це стосується тільки двох кам’янських газет: «Событие Сегодня» та «Наш репортер». У деяких випадках видання виносило матеріал в окрему рубрику «Офіційно», вказувало посилання на прес-службу чи посадовця. Чи маркувалися випуски програм на телебаченні та радіо, публікації в деяких газетах, не встановлено, бо з технічних причин побачити сам матеріал не вдалося. Про це також є позначка в базі.

Що менший населений пункт, тим менше особистого піару посадовців було у публікаціях, ділиться враженнями Ярослав: «Більшість матеріалів від обласної адміністрації — дійсно висвітлення діяльності: акти, оголошення, звіти з інфографіками, таблицями. У місцевих  селищних радах це теж схоже на висвітлення. А від міськради у Дніпрі та обласної ради я не можу згадати матеріалів, які були би схожими на висвітлення діяльності. В облраді всі матеріали включали ім’я Гліба Пригунова (голова облради. — Ред.), його цитати, розповіді про те, що він зробив. Це не висвітлення, а його пряма реклама». Також, за спостереженням Ярослава, значну частку піару містили публікації у криворізьких ЗМІ на замовлення виконкому міськради.

Знахідки

Піар посадовців — не дивина: «Детектор медіа» щотижня фіксує десятки таких випадків у новинах національних каналів. Але важливим елементом дослідження газети «Лица» є те, що воно документально підтверджує такий піар за бюджетні гроші. Часто в переліку є звичайні журналістські матеріали, які, напевно, могли би вийти і без оплати з бюджету.

«Наскільки мені відомо, ніхто до нас нічого подібного не робив. Однією з цілей було прокласти доріжку, зрозуміти, як це можна робити в інших областях», — каже Ярослав.

Одна з публікацій звітувала про з’їзд партії «Укроп». Але дослідники зазначають, що партійний піар — радше виняток.

Важко зрозуміти, що спільного має висвітлення діяльності міської ради й кількасерійна програма «Пробіжки з Мариною Філатовою». Таких матеріалів 33 на трьох місцевих телеканалах. У Дніпрі справді існує міська програма «Спортивна столиця», але у відео її називають «стратегією Бориса Філатова». Марина ж Філатова — очільниця міської федерації легкої атлетики та дружина мера.

Як повідомила генеральна директорка 9-го каналу Ольга Владимирова, такі матеріали розміщували через посередника — підприємця-рекламіста, а в ефір вони виходили з позначкою «На правах реклами». Канал розмістив у своєму ефірному часі готовий продукт за ініціативою замовника, бо це не суперечить умовам ліцензії.

Із бюджету також платили за новину про нібито побиття активістом жінки, підпал авто керівника комунального підприємства, спростування заяв політичних опонентів тощо. Очевидно, політики в цих матеріалах більше, ніж звіту про діяльність влади.

Для деяких авторів стало сюрпризом побачити свої матеріали у звітах про використання бюджетних коштів. Наприклад, активіст Олександр Слободенюк писав звичайну статтю для сайту Zabeba.li й гадки не мав, що вона «висвітлює діяльність» міськради. Іншого активіста, Олександра Дзюбу, не раз цитували Zabeba.li та «Інформатор», а публікація з добутими ним документами та інформацією також виявилася «висвітленням».

«Про те, що матеріал у підсумку оплатили комусь як пропаганду діяльності міськради, я дізнався з подивом і невдоволенням, — розповів «Детектору медіа» Олександр Дзюба. — Вважаю, що програми так званої популяризації діяльності органів влади та місцевого самоврядування мають бути скасовані та заборонені, оскільки служать для маніпуляцій думкою громадян та відмивання коштів».

Керівник ТОВ «Альфаком» (юрособа видань Zabeba.li та «Інформатор») Володимир Колісниченко прокоментував це так: «Матеріали публікувалися на основі заявки від КП (“ОАС”, які були замовником закупівлі. — Ред.). Усі статті належать редакції, мало того, автори отримують гонорари за свою роботу. Як редакція розпоряджається цими матеріалами — справа самої редакції». Він уточнив, що заявки на матеріали від КП містили або теми, або ж готові прес-релізи.

А ще з’ясувалося, що до звітів потрапили з десяток невідомих сайтів, які не мають своєї аудиторії й жодних вихідних даних. Можливо, вони є технічними сателітами локальних медіа, наприклад, агрегаторами для нарощування трафіку.

На запитання, за яким принципом КП «ОАС» формувало заявки, авторам дослідження відповіли абстрактно: на нарадах із метою найширшого охоплення аудиторії. Протоколів наради не надали, відписавши, що це не публічна інформація.

Відносно КП «ОАС» 2017 року відкрите кримінальне провадження за підозрою в розтраті бюджетних коштів. Як видно в реєстрі судових рішень, ідеться про сумнівний договір на 3,5 млн грн про розміщення інформації в інтернеті. Як уточнили у відділі комунікації обласної поліції, розслідування триває.

Описуючи результати дослідження, «Лица» абсолютно всі матеріали назвали джинсою. Це викликало обурення деяких колег у Дніпрі, які не згодні, що порушують професійні стандарти.

«Висвітлення діяльності й прихована реклама — це різні речі, але межа між ними не є дуже чіткою (хоча б через відсутність достатньої практики встановлення факту поширення прихованої реклами), — каже юрист Інституту масової інформації Роман Головенко. — Прихована реклама, як і будь-яка реклама, призначена сформувати чи підтримати інтерес до певної особи, в цьому контексті — до фізичної особи — керівника суб’єкта владних повноважень. Тобто якщо в матеріалі замість висвітлення діяльності органу приділяється надмірна увага якомусь посадовцю, що формує в аудиторії саме його позитивне сприйняття, то можна говорити про приховану рекламу. Для досягнення цілей інформування населення про діяльність органу особа якогось посадовця взагалі не має значення, адже він не єдиний працівник того органу й не він особисто робить там усю роботу».

На думку юриста, закон про висвітлення діяльності органів влади застарілий і відсталий, бо не вимагає маркувати матеріали, оплачені з бюджетів. До парламенту вже вносили законопроект про зміни цих норм, але в лютому відкликали через дискусію довкола ефірного часу нардепів на суспільному телебаченні й радіо.

«Детектор медіа» готовий надати посадовцям, згаданим у матеріалі, можливість висловити свою думку щодо дослідження газети «Лица».

Карикатура: www.cartoonmovement.com/cartoon/18122

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
3567
Читайте також
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду