ПРОЕКТИ
12:15
Середа, 7 Березня 2018

МІП: Перезарядка. Моніторинг роботи Міністерства інформаційної політики у другому півріччі 2017-го

На позір друга половина 2017 року в роботі МІП не виглядала яскравою. Ряд важливих публічних кроків (розробка низки стратегічних документів з інформаційної реінтеграції, відкриття двох веж, створення списку сайтів, рекомендованих до блокування) немов би вичерпав себе в серпні, коли відкрили вежу в Бахмутівці на Луганщині. Решту року міністерство нічим принципово новим не дивувало; але в кабінетній, непублічній площині триває робота над новими ініціативами, які невдовзі мають «вистрілити».
МІП: Перезарядка. Моніторинг роботи Міністерства інформаційної політики у другому півріччі 2017-го
МІП: Перезарядка. Моніторинг роботи Міністерства інформаційної політики у другому півріччі 2017-го

Моніторинг роботи МІПу за перше півріччя 2017 року читайте тут.

Кадрові зміни

Протягом усього півріччя спостерігачі чекали на вирішення найважливішого кадрового питання в міністерстві. Ще 31 березня 2017 року міністр інформаційної політики Юрій Стець подав заяву про свою відставку. 19 червня він висловив сподівання, що наступницею його стане Еміне Джапарова, яка наразі обіймає посаду першого заступника міністра. Проте досі це питання не винесено на розгляд Верховної Ради (нагадаємо, що відставку має прийняти саме парламент), і ніхто (в тому числі, судячи з усього, і сам заявник) не має політичного бажання його педалювати. Тому хоча наразі виконувачкою обов’язків міністра є пані Джапарова, Юрій Стець залишається де-факто очільником відомства, виконуючи політичні й публічні функції.

Міністерство залишається найменш чисельним серед усіх міністерств, у ньому працює всього 29 чоловік. Водночас у державній інформаційній агенції «Укрінформ», яка входить до мультимедійної платформи МІП, — 340 працівників.

Фінансування

У кінці 2017 року в центрі уваги було збільшення фінансування діяльності міністерства на 2018 рік.

У загальному підсумку річний бюджет міністерства зріс із 261,8 млн у 2017 році до 862,1 млн грн, тобто більш ніж утричі. Основна маса цих грошей має піти на виконання двох бюджетних програм: виробництво і трансляцію телерадіопрограм і виготовлення інформаційної продукції — 483,2 млн; здійснення заходів у сфері захисту національного інформаційного простору — 362,5 млн грн. «Детектор медіа» детально писав про бюджетні процеси, що супроводжували міністерство протягом цього півріччя (див. тут і тут).

Очікується, що ці гроші буде витрачено загалом через відкриті тендери для досягнення цілей, зафіксованих у стратегічних документах, зокрема Стратегії інформаційної безпеки України. На момент підготовки цього звіту ці конкурси можна відстежувати через Платформу відкритих конкурсів на сайті МІП.

Законотворча робота

У грудні сталося довгоочікуване — Верховна Рада прийняла закон про тимчасове мовлення у прифронтових районах.

В умовах війни і потужної ворожої пропаганди, коли мільйони українців не мають доступу до українських електронних ЗМІ, спрощення процедури надання ліцензій на мовлення у прифронтових районах, очевидно, було стратегічно важливим і надзвичайно терміновим. Але українська державна машина існує в іншому вимірі, де час тягнеться повільніше. Між розробкою міп першого законопроекту до ухвалення нової процедури парламентом минуло півтора року. При цьому півроку документ МІП перебував на погодженні в різних урядових інституціях, і рік над питанням працювали законотворці. Такої «оперативності» менеджменту не пережила би жодна бізнесова інституція.

Ми небудемо оцінювати внесок і роль двох ключових інституцій — МІП і профільного комітету ВРУ — в цьому процесі. Зазначимо лише, що тимчасовемовлення стало черговим фронтом кабінетного протистояння цих двох організацій, у якому дійові осоьи думають не лише про суспільне благо, а й про те, хто буде першим і чиї будуть лаври. Такі ревнощі, на жаль, є невід'ємною складовою політичного процесу в нашій країні. Констатуємо лише, що спрощену процедуру таки прийнято, і в контексті цього звіту важливо, що частково це є результатом зусиль Міністервства інформаційної політики.

Складнішою виявилася доля інших стратегічних документів, розроблюваних у 2016-17 роках Міністерством, — тих, що стосувалися інформаційної реінтеграції Донбасу та Криму, а також Стратегії публічної дипломатії кримських татар. І хоча міністерство вже використовує ці документи як дороговказ (має ж воно чимось керуватися й діяти), вони насправді — на офіційному рівні — досі у статусі проектів. Усі вони зависли на етапі погодження з органами виконавчої влади. Знову повертаємося до «оперативності» державного менеджменту… І якщо документи з реінтеграції (хоча й у видозміненому форматі) ще мають шанси бути затвердженими, то з публічною дипломатією кримських татар ця вірогідність стає все меншою.

Відновлення мовлення

Традиційно найбільш вдалим напрямком роботи міністерства є відновлення мовлення на прифронтові та окуповані території України. Так, 22 серпня була відкрита 134-метрова вежа в районі села Бахмутівка Новоайдарського району на Луганщині. Нагадаємо, що внаслідок захоплення збройними формуваннями, підконтрольними російському урядові, потужних телевізійних веж у Луганську та Донецьку на Донбасі утворилися дві великі «плями», не покриті українським телевізійним і радіосигналом. Бахмутівська вежа не лише перекрила північну «пляму», забезпечивши доступ до українських мовників понад 90 тисячам громадян, а й створила можливість для мовлення на окуповану територію — за підрахунками, її потужності вистачає, щоби сягнути окупованих Луганська (до Лутугиного) та навіть Алчевська (проте на практиці це малоймовірно, враховуючи ефективність глушіння сигналу російськими технічними засобами).

Бахмутівська вежа поширює сигнал двох аналогових телеканалів, 12 цифрових телеканалів мультиплексу МХ-1 та чотирьох станцій FM-діапазону; саме на її базі утворено один із перших місцевих мультиплексів — 40-й ТВК, у який увійшли шість телеканалів (оператор — КП «Інноваційно-інформаційний центр»).

Ще не розпочалося будівництво для перекриття західної «плями». Попередньо йшлося про спорудження вежі в Покровську, але тепер перевагу віддають селищу Гірник. Наразі остаточне рішення ще не прийнято, ведуться точніші розрахунки, зокрема береться до уваги безпека новозбудованої вежі.

Крім будівництва веж ведеться робота зі встановлення додаткових передавачів сигналу; розміщено передавачі, отримані від американських партнерів, тривають переговори з Литвою.

11-12 вересня в Одеській області відбулося виїзне засідання Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики щодо невідкладних заходів зі зміцнення інформаційної безпеки у прикордонних районах України за участі державного секретаря Міністерства інформаційної політики України Артема Біденка. Члени делегації констатували, що стан інформаційної безпеки у прикордонних районах Одеської області є неприйнятним і не відповідає викликам інформаційної війни, розв’язаної проти України Російською Федерацією, й це становить загрозу національній безпеці України. Члени делегації розробили план, як забезпечити українське мовлення на Одещині. Найшвидше відреагувала Нацрада, запланувавши створити на Одещині мультиплекс із восьми українських телеканалів.

Популяризація України у світі

Розпочалася реалізація Концепції популяризації України у світі та просування інтересів України у світовому інформаційному просторі (розроблена МІП, схвалена урядом 11 жовтня 2016 року).

У липні було офіційно створено Міжвідомчу комісію, до складу якої увійшли громадські експерти, представники діаспори, МЗС, Мінекономрозвитку, урядового Офісу з питань євроінтеграції, Мінфіну, Мінкульту тощо. За допомоги британських партнерів було досліджено сприйняття України за кордоном (фокус-групи у Великобританії, Німеччині, Польщі).

«Україна — країна можливостей, якими можна скористатися, невідкладно, зараз, now! — країна безмежного високого потенціалу. Це місце, в якому легко і весело експериментувати, шукати нове, дивуватися кожного дня. Це країна сміливих і принципових людей, які здатні дати рішучий опір несправедливості і вибороти право на краще життя», — таке бачення взято за основу для подальшої комунікаційної стратегії. Коротко — «UkraineNOW». Було оголошено конкурс для розробки логотипу і слогану для міжнародного позиціювання України; всі варіанти, надіслані на конкурс, доступні на сайті міністерства. Жоден із варіантів не виявився однозначно вдалим; із претендентів обрали трьох фіналістів і рекомендували їм допрацювати свої пропозиції. Оновлені проекти відправили на тестування через фокус-групи за кордоном (тут міністерству допомагають Світовий конгрес українців та його молодіжна КУМО).

Коли писався цей текст, результати фокус-груп ще оброблялися й рішення стосовно логотипу прийнято не було.

Також у рамках популяризації України міністерство проведело низку інформаційних акцій та публічних заходів, серед яких варто відзначити трансляцію промоційного ролика про Україну у грудні на CNN та виставку «RAW. Україна на передовій» в Українському музеї у Нью-Йорку (виставка присвячена документальній хроніці військових дій на сході України з 2014 року). Розширюється покриття телеканалу іномовлення; тепер UA|TV доступний у кабельних мережах Болгарії та Словаччини, збільшена присутність у Польщі та Грузії, ведуться переговори з Румунією.

У другому півріччі МІП за активної підтримки Комітету свободи слова та інформаційної політики запустив проект підтримки книговидання для потреб зони АТО та популяризації України. Зокрема, було надруковано такі книжки: «Байки АТО», «Військові пісні», збірка репортажів Миколи Семени, дитяча книжка до року Японії, книжка про вуличне мистецтво України і т. д. Було проведено кілька нарад і круглих столів із книговидавцями щодо налагодження чітких процедур відбору книжок відповідно до компетенції Міністерства та ефективного поширення в зоні АТО.

Комунікаційна та інша діяльність

Як і в попередній звітній період (перше півріччя 2017 року), міністерство активно створювало інформаційні приводи. Проводило прес-конференції, круглі столи, публічні заходи в Києві, регіонах та за кордоном; його представники активно використовували інші майданчики (як-от міні-саміт Страткому в Празі чи заходи ОБСЄ у Відні) для поширення своїх меседжів.

28 листопада 2017 року МІП та Національна академія державного управління при Президентові України домовилися про співпрацю, основною метою якої є об’єднання зусиль щодо розвитку інформаційного суспільства та вироблення ефективної державної інформполітики з метою захисту кіберпростору України, а також організація підготовки, перепідготовки, спеціалізації та підвищення кваліфікації держслужбовців. Під час підписання угоди Юрій Стець зазначив, що МІП разом із Міносвіти вже тепер реформують освіту у сфері комунікацій: буде нова спеціальність — комунікативістика, яка дасть країні людей, що прокладуть міст-діалог між державою та суспільством, зокрема через ЗМІ.

Питання кримських татар залишається у фокусі уваги міністерства. Еміне Джапарова та інші керівники міністерства використовують усі можливі майданчики за кордоном, щоб донести правду про порушення прав кримчан. Наприклад, 4-5 грудня 2017 року в Кембриджському університеті (Велика Британія) перша заступниця міністра на конференції «Україна та проблеми міжнародного права: анексія, агресія, кібернетична війна» повідомила, що нині корінне населення Криму переслідується «новою владою». «На сьогоднішній день ми маємо 58 політичних в’язнів, шістнадцять зниклих, одинадцять людей загинуло. Захоплено єдиний кримськотатарський телеканал ATR та заборонено його діяльність в Криму з 26 січня 2015 року. Діє заборона на проведення мирних мітингів та протестів. У будинках та мечетях кримських татар проводяться обшуки», — сказала Еміне Джапарова.

Протягом періоду проведено цілу низку акцій, прес-конференцій, виставок, публікацій, як-от:

  • просвітницька акція для кримськотатарських дітей «Тільдебирлик» («Єдність у мові»), присвячена кримськотатарській писемності та культурі;
  • комунікаційна кампанія про Курултай (борди, сітілайти, відеоролики на телеканалах);
  • навчальний проект для кримськотатарської молоді QIRIMYOUNG.

Вийшли друком ще чотири номери журналу «Крим інформ», який поширюється серед дипломатичних установ, а також через публічні заходи в Україні та за кордоном (загалом шість випусків протягом 2017 року).

Серед інших заходів як найцікавіші можна виділити:

  • виставки про співпрацю між Україною та НАТО в різних містах України (у співпраці з УКМЦ);
  • тренінги з питань стратегічних комунікацій та роботи з інформаційними загрозами для держслужбовців та ЗСУ;
  • зовнішня рекламна кампанія з протидії корупції у співпраці з Transparency International (також МІП брав участь у розробці Стратегії комунікацій у сфері запобігання та протидії корупції).

Міністерство виробило низку роликів на підтримку українських військових (наприклад, тут і тут), які розмістило не лише на своїй youtube-сторінці, а й на телебаченні, в кінотеатрах, у метрополітені та на відеоресурсах «Укрзалізниці».

Тобто, як і раніше, міністерство намагалося бути радше дійовою особою в інформаційному просторі, аніж задавати правила, за яким цей простір існує.

Участь у медіареформах та просуванні свободи слова

Наразі важко говорити про суттєву роль міністерства в питаннях свободи слова. Його вплив є радше точковим, аніж системним (комунікаційне реагування на порушення свободи слова на окупованих територіях; підтримка політв’язнів; обмежена кількість тренінгів для журналістів спільно із громадськими організаціями; ініціювання та участь у публічних дискусіях). Процес, що здійняв хвилю дискусій навесні, — блокування веб-ресурсів, які містять небезпечний контент, — поставлено на паузу. Міністерство вже двічі передавало на розгляд своєї Експертної ради переліки сайтів, які, на думку МІПу, містять небезпечний контент. Експертна рада їх розглянула та рекомендувала МІПу звернутися до правоохоронних органів. Утім, механізму блокування так і не вироблено; наразі в експертному середовищі тривають дискусії щодо можливої конфігурації цього механізму, але на момент підготовки цього звіту спільного рішення не було, як і відповідних державних рішень.

Експертна рада при МІПі наразі також працює над пропозиціями щодо змін у законодавстві для боротьби з дезінформацією та пропагандою країни-агресора, які мають діяти до припинення агресії.

Участь МІП у медіареформах залишається незначною. Певні дії здійснюються на підтримку суспільного мовлення; також, завдяки активному відновленню мовлення на півдні та сході України, МІП долучився до впровадження цифрового мовлення. Але в цілому міністерство самоусувається від медіареформ, залишаючи цю тему профільному комітетові ВРУ, Нацраді, Держкомтелерадіо.

Частково це викриває ключову проблему міністерства. Його було механічно включено до системи державних органів, що опікувалися питаннями медіа та інформаційної безпеки. Ніхто не окреслив чіткої лінії, де завершуються його завдання й починаються сфери, якими опікується МінТОТ, МЗС, РНБОУ, Нацрада, СБУ. Без чітко поставлених завдань і в постійному терті з іншими органами влади, МІП продовжує шукати сенс свого існування, намагаючись знайти ті лакуни, де б воно могло бути корисним, і водночас не заходити на територію іншого гравця.

Але навіть за таких умов важко зрозуміти таке самоусунення міністерства від медіареформ. Якщо звернути увагу на положення «Стратегію розвитку законодавства України з питань свободи слова та діяльності ЗМІ відповідно до європейських стандартів», прийнятої профільним комітетом ВРУ у січні 2016-го, ми побачимо цілу низку важливих перетворень, які задекларовані документом і досі не отримали належної уваги тих державних інституцій, які тепер сфокусовані на роздержавленні преси чи прозорості фінансування мовників. Чому МІП не виявляє активності в цих напрямках? Питання залишається відкритим.

Фото: mip.gov.ua

Всі матеріали розділу / жанру:
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
509
Переглядів
Коментарі
Код:
Им'я:
Текст:
Коментувати
Коментувати
Нові тексти на ДМ
2016 — 2018 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop