Втік до України політв’язень з російського Татарстану, який був засуджений через записи «ВКонтакте»

Втік до України політв’язень з російського Татарстану, який був засуджений через записи «ВКонтакте»

6 Лютого 2018
1077
6 Лютого 2018
17:06

Втік до України політв’язень з російського Татарстану, який був засуджений через записи «ВКонтакте»

1077
Один з лідерів татарського національного руху Рафіс Кашапов, який у грудні 2017 року вийшов на свободу після ув’язнення за критику анексії Криму в соціальній мережі «ВКонтакте», залишив Росію.
Втік до України політв’язень з російського Татарстану, який був засуджений через записи «ВКонтакте»
Втік до України політв’язень з російського Татарстану, який був засуджений через записи «ВКонтакте»

Про це він повідомив в інтерв’ю проекту «Радіо Свобода» Idel.Реалії.

За словами Рафіса Кашапова, він перебуває в Києві.

«Я поїхав кілька днів тому. Щоб мене не змогли заарештувати поліцейські або ФСБшники, я поїхав обхідними шляхами – мій будинок і місце роботи вже багато років співробітники ФСБ тримають під контролем. Від Набережних Човнів до Казані я добрався на машині, мобільні телефони були загорнуті у фольгу, щоб неможливо було визначити наше місце розташування», – розповів Кашапов.

За його словами, з Казані він поїхав до Москви, звідти до столиці Білорусі Москви, а потім – літаком до Києва.

«Я подзвонив голові кримськотатарського Меджлісу Рефату Чубарову – він був в шоці. Після цього мій телефон чомусь відключився. У Києві мене зустріли Чубаров і лідер кримськотатарського Меджлісу Мустафа Джемілєв. Я дуже їм вдячний! Я став тут вільною людиною», – заявив лідер татарського національного руху.

Рафі Кашапов, татарський громадський діяч, політичний в'язень, рідний брат політемігранта Нафіса Кашапова, вийшов на свободу 26 грудня 2017 року.

З початком російської агресії проти України брати Кашапови публічно осудили дії РФ. Рафіс Кашапов узяв участь в організації антивоєнних мітингів на території Татарстану і закликав татар не воювати проти українців.

Він був заарештований 28 грудня 2014 року,  незабаром після повернення з Туреччини, де організовував протести проти анексії Криму та правління Володимира Путіна в Росії.

Безпосереднім приводом до порушення кримінальної справи стали записи в соціальній мережі «ВКонтакте», у яких Рафіс Кашапов порівнював російський режим з гітлерівською диктатурою. Влада кваліфікувала це як розпалювання ненависті за національною ознакою (стаття 282.1 Кримінального кодексу).

18 січня 2015 року Кашапов оголосив політичне голодування проти незаконного затримання, порушення справи і переслідування інакомислячих, а також проти втручання Росії у внутрішні справи України. Адвокати Кашапова страждали від залякувань, а його дружину шантажували російські правоохоронці, намагаючись змусити її дати свідчення, якщо вона хоче відвідати чоловіка. З в’язниці Рафіс Кашапов звернувся до президента Туреччини з проханням надати його сім’ї статус біженців і захист. 

15 вересня 2015 року суд у російському місті Набережні Човни в республіці Татарстан засудив Рафіса Кашапова до 3 років колонії загального режиму. Його визнали винним у закликах до сепаратизму, розпалюванні ненависті і ворожнечі за національною ознакою.

16 вересня 2015 року Amnesty International офіційно визнала його в'язнем сумління і висунула вимогу про його негайне звільнення. 

Правозахисний центр «Меморіал» вніс Кашапова до списку політичних в’язнів.

Міжнародна фундація «Відкритий Діалог» заявила, що вважає затримання Рафіса Кашапова і переслідування людей, які виступають в його захист, неприйнятним втручанням російської влади в свободу слова.

В Україні неодноразово відбувались акції громадської солідарності на підтримку Кашапова.  21 грудня 2015 року 15 депутатів Верховної Ради звернулися до Міністра закордонних справ України Павла Клімкіна з проханням вимагати від Російської Федерації звільнення татарського мецената та громадського діяча Рафіса Кашапова.

Завдяки праці активістів Фундації «Відкритий Діалог» Нафіс Кашапов, діяч з Татарстану, брат ув'язненого в Росії Рафіса Кашапова, отримав у Польщі статус біженця. Нафіс Кашапов дев'ять років чекав на статус біженця. Спочатку він сподівався отримати цей статус в Україні, однак тодішній уряд хотів видати його Росії.

Нагадаємо, у вересні 2017 року головного редактора медіапроекту «Голос ісламу» Дмитра Хамзу Черноморченка в одеському міжнародному аеропорту не пустили на територію України.

Прикордонна служба України відмовилася прийняти Черноморченка і його рідного брата в зв'язку з тим, що вони нібито не довели свою мету візиту.

Метою візиту Хамзи була подача документів на отримання українського громадянства, оскільки його мати була громадянкою України.

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
1077
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду