Газета “Франкфуртер Альгемайне Цайтунг” – досить відоме та поважне видання в Німеччині. Нині у газеті виходить додаток - окремий випуск для регіонів. Крім того, видання має власний Інститут масової комунікації.

Що таке якість в журналістиці? Таке непросте питання обговорювалося учасниками семінару. За словами Валерія Іванова, президента АУП, як відомо, преса ділиться на масову і якісну. Якісна преса передбачає перш за все, аналіз, а це в свою чергу впливає на розмір статей (їх формат стає більшим) і стриманість в їх оформленні (менша кількість фотографій), щоб не відволікати уваги читачів від змісту статті. Але і масова, і якісна преса повинні бути зроблені професіонально.

Про те, що для журналіста має бути первинним, талант чи професійна підготовка - розповідає Вернер Д’Інка: “Талант чи професійна підготовка – питання старе, як сама журналістика. На мою думку, людина повинна мати задатки таланту, отримувати задоволення від роботи. Але талант – це тільки менша половина того, що мусить мати журналіст. Інше можна вивчити, набути шляхом повсякденної роботи. Самовираження не є головним пунктом у цій професії. Автор повинен ховатися за змістом статті. Перш за все, наше завдання – надавати інформаційні послуги. Це одна з причин того, що форма подачі матеріалу від першої особи практично не використовується у журналістиці. Я скептично ставлюся до вивчення у вузах таких дисциплін, як комунікація чи публіцистика: журналіст повинен мати серйозні знання. Наприклад, багато помилок через брак знань роблять журналісти в економічних матеріалах”.

Ось критерії, які висовують журналістам, які хочуть працювати у “Франкфуртер Альгемайне Цайтунг”:

1) претендент повинен витримати бесіди з 5-6 працівниками редакції;

2) у Німеччині розвинута система волонтерської освіти журналістів. Вона продовжується протягом 15-18 місяців безпосередньо в редакціях газет.

3) закінчена вища освіта;

4) належна якість матеріалу (він прочитується не начальником, а людиною, яка володіє достатніми знаннями в даній галузі. У разі помилки в матеріалі за неї відповідає не той, хто написав статтю, а той, хто прочитав);

5) обговорення кандидатури між працівниками редакції.

Пан Д’Інка розповів про дві теорії щодо того, які газети можна назвати якісними. Перша – маркетингова теорія. Її принцип: газета повністю задовольняє потребу максимально йти за уподобаннями читачів. У Німеччині регіональні та місцеві газети працюють за цією теорією і за принципом “ехо”: на сторінках цих газет читач знаходить саме те, що йому подобається. Крім того, видання намагаються привернути увагу читачів цінними подарунками чи призами. Газети, які послідовно йдуть за цією теорією, втрачають більш освічених читачів і шкодять своєму іміджу.

Друга – теорія журналістики (класична). Журналісти повинні виконувати певну функцію. Звичайно, у кожної газети є своя орієнтація. Але найкращий спосіб завоювати увагу читачів – запропонувати якість. У Німеччині говорять: “той, хто завжди слідує забаганкам читача, є лише його задом”.

Важливо розділяти подачу новин, у яких повинні надаватися різні точки зору, і подачу коментарів, де представлена позиція редакції. Тоді читач відчуває себе поінформованим, навіть прочитавши тільки новини, і не читаючи коментарі.

Саме для того, щоб визначити критерії вимірювання якості, навесні 2001 року в Лейпцизькому університеті провели дослідження щодо визначення якості регіональних газет. Беручи до уваги те, що регіональні видання дуже різні, їх вирішили порівняти за технічними характеристиками. Головна увага приділялася:

- різноманітності тем;

- стилю (формам подачі інформації);

- чиї погляди захищає газета;

- які джерела інформації називаються і використовуються у виданні;

- привабливості оформлення (графіка, фотографії);

- структуризації інформації в газеті.

Було проведено опитування головних редакторів і читачів видань з метою знайти різницю між їхніми поглядами. Перші ознаками якості в газетах називали стиль, аналіз, дослідження, які проводить газета. А другі говорили про регулярність виходу, доступність за ціною та зручність в користуванні газетою. Виявилося, що газету читають, перш за все, щоб дізнатися про місцеві події, для успішної комунікації на робочому місці та з бажання бути добре поінформованими.

За результатами досліджень були сформовані чотири вимоги, яких мають дотримуватися регіональні видання:

1) репрезентація (газета повинна бути дзеркалом місцевих подій з різними точками зору);

2) функція ідентичності (щоб читачі відчували себе частиною суспільства). Саме цей пункт викликає розбіжність у поглядах на якість між читачами і журналістами. (Для того, щоб почуватися затишно, влада не потрібна - Вернер Д’Інка);

3) практична користь від газети (допомога у буденному житті);

4) незалежне висвітлення подій.

Дослідження близько 120 тисяч газет (5 тисяч статей) виявили процентне співвідношення тем у регіональних виданнях. На основі цих досліджень регіональну газету можна вважати успішною, якщо

- 25% публікацій присвячені місцевим подіям;

- 12% займають питання інфраструктури в місті (соціальна сфера);

- 12% - нещасні випадки, судові процеси;

- 10% - питання місцевого політичного життя;

- 10% - економічне життя;

- 10% - освіта;

- 8% - охорона здоров’я;

- 15% - публікації на інші теми.

Ось як виглядають дослідження регіональних газет за стильовими ознаками:

- 40% публікацій відводиться нейтральним формам (новини, розповідь);

- 35% - репортажам;

- 15% припадає на інтерв’ю;

- 5% займають коментарі;

- 5% - відгуки глядачів (практичні відомості).

Користуючись цими даними, які опубліковані у фаховому журналі для журналістів “Massage”, можна сконструювати прототип ідеальної регіональної газети.

У “Франкфуртер Альгемайне Цайтунг” існують регіональні додатки для Франкфурту (“Rhein-Main-Zeitung”) та Берліну (“Берлінські сторінки”). “Ми не намагаємось до останнього відсотка відповідати прототипові. Трохи більше місця у нас приділяється освіті”, - говорить пан Д’Інке. Цікаво, що у “Берлінських сторінках” є рубрика “Корм”, де вказуються години годування тварин у двох великих берлінських зоопарках, куди берлінці люблять приводити своїх дітей.

Ще одна можливість для покращання якості – тематичні служби, які спеціально читають різні газети. Крім того, кожен випуск газети читає якийсь із співробітників редакції. Іноді для цього запрошують сторонніх людей.