ПРОЕКТИ
13:52
Понеділок, 17 Липня 2017

На Львівщині Городоцька райрада вважає копії рожпоряджень голови «інформацією з обмеженим доступом»

Городоцька районна державна адміністрація Львівської області у відповідь на запит повідомила, що копії розпоряджень голови ради належать до інформації з обмеженим доступом
На Львівщині Городоцька райрада вважає копії рожпоряджень голови «інформацією з обмеженим доступом»
На Львівщині Городоцька райрада вважає копії рожпоряджень голови «інформацією з обмеженим доступом»

Про це повідомляє «Доступ до правди».

Запитувач просив надати копії розпоряджень голови Городоцької РДА виданих в серпні-вересні 2012 року.

Городоцька РДА у відповіді на запит посилається на ЗУ «Про захист персональних даних», ст.32 Конституції України (збирання/зберігання конфіденційної інформації) та рішення Конституційного Суду України від 20 січня 2012 року у справі № 1-9/2012 за конституційним поданням Жашківської районної ради Черкаської області.

«В запитуваних розпорядженнях міститься інформація про фізичних та юридичних осіб приватного права, а саме: прізвища, імена, по батькові, адреса розташування належного їм на праві власності нерухомого майна, розміри земельних ділянок, які виділялися у власність, розташування земельних ділянок, які на сьогодні вже можуть бути приватною власністю.

За таких обставин, виходячи з наведеного, запитувана інформація має обмежений доступ, оскільки містить персональні дані фізичних осіб. Райдержадміністрація не має права надавати таку інформацію без згоди осіб, яких вона стосується, оскільки вказана інформація, яка міститься в розпорядженнях рай держадміністрації є конфіденційною», - йдеться у відповіді розпорядника.

Ситуацію прокоментував юрист ГО «Платформа прав людини» Олександр Бурмагін.

«Це поширена позиція розпорядників в частині інформації щодо земельних питань: "Не дамо нічого на запит, скажімо, що це супер приватно все, і ми захисники прав людини!". При тому, як потім виходить в більшості випадків справжній мотив - не дати громаді контролювати дерибани і зловживання під час виділення землі.

Всі ці норми із захисту персональних даних, на які вони посилаються, дійсно є. Проте, вони мають ЗАГАЛЬНИЙ характер, і, з них можуть бути, і є виключення. Юридичною мовою - спеціальні норми. І вони мають пріоритет над загальними. Про те, що увесь трактат РДА написано дарма свідчить одна єдина така норма. І, вона міститься, як раз в Законі України "Про захист персональних даних": "Не належить до інформації з обмеженим доступом інформація про отримання у будь-якій формі фізичною особою бюджетних коштів, державного чи комунального майна, крім випадків, передбачених статтею 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації" (ч.3 ст.5 Закону). Отже, якщо я хочу "просто так" отримати земельну ділянку, та навіть, і не просто так, в оренду - я маю бути готовий, що моє ПІБ захищено не буде. Так само, не може бути обмежено доступ до інформації щодо умов отримання майна (ч.5 ст.6 Закону України "Про доступ до публічної інформації"). Якщо в розпорядженні РДА дійсно була інша інформація приватного характеру (адреса фіз.особи, ідентифікаційний код), то і на це питання є відповідь в законодавстві: "Обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений." (Ч.7 ст.6 Закону про доступ).

Щоб захистити своє право на доступ у випадку протиправної відмови РДА можна скористатись трьома шляхами: 1) звернутись із скаргою на дії підлеглих до голови ОДА; 2) звернутись із заявою до офісу Уповноваженого ВРУ з прав людини для притягнення посадових осіб РДА до відповідальності на підставі ст.212-3 КУпАП; 3) звернутись до адміністративного суду з позовом, визнати дії протиправними і зобов'язати надати запитувану інформацію».

Читайте також

Нагадаємо, Камінь-Каширська районна рада Волинської області не відповідає на запити журналіста Богдана Ліпича про ремонт сесійної ради.

Нагадаємо, секретаріат Уповноваженого з прав людини протягом 2016 року отримав 72 звернення від журналістів та працівників ЗМІ зі скаргами на порушення права на доступ до публічної інформації. 32 перенаправлено правоохоронцям. 

Як відомо, 4 лютого 2016 року Верховна Рада ухвалила зміни до ст. 171 Кримінального кодексу України, додавши до статті те, що незаконна відмова у доступі журналіста до інформації може бути покарана штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.

Як писав «Детектор медіа», юридичний відділ Інституту масової інформації готує зміни до ККУ, зокрема планує вилучити зі статті 171 кримінальну відповідальність за незаконну відмову на запит журналіста.

Медіаюристи радять журналістам подавати запити як простим громадянам, не вказуючи професію в запиті.

Всі матеріали розділу / жанру:
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
236
Переглядів
Коментарі
Код:
Им'я:
Текст:
Коментувати
Коментувати
Нові тексти на ДМ
2016 — 2017 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop