Українське законодавство потребує внесення змін щодо страхування журналістів – експерти

Українське законодавство потребує внесення змін щодо страхування журналістів – експерти

26 Червня 2017
1231
26 Червня 2017
15:56

Українське законодавство потребує внесення змін щодо страхування журналістів – експерти

1231
26 червня 2017 року МІП провело круглий стіл на тему «Законодавче врегулювання страхування журналістів як додаткової гарантії безпеки працівників ЗМІ». До обговорення долучилися представники Офісу Ради Європи в Україні, парламентарі, НСЖУ, ІМІ медійники та страховики
Українське законодавство потребує внесення змін щодо страхування журналістів – експерти
Українське законодавство потребує внесення змін щодо страхування журналістів – експерти

Відкриваючи захід, голова Офісу Ради Європи в Україні Мортен Енберг зазначив, що питання безпеки журналістів особливо актуальне на фоні сучасних подій в Україні. На його думку, українське законодавство потребує внесення змін щодо страхування журналістів. «Напади на журналістів і представників медіа є особливо серйозним порушенням прав людини, оскільки вони не лише шкодять конкретним особам, а й позбавляють інших права отримувати інформацію, обмежуючи суспільний діалог, що лежить в основі демократичного суспільства», - зазначив він.

За його словами, Рада Європи приділяє особливу увагу питанням безпеки журналістів, а тому запустила платформу, на якій висвітлюються випадки порушення прав журналістів або перешкоджання їх професійній діяльності. «На території України, включно з територією анексованого Криму та тимчасово непідконтрольних територій, нині зафіксовано 22 випадки, на 20 з яких українська влада вже дала офіційну відповідь», - розповів Енберг.

 Для Міністерства інформаційної політики Україні забезпечення безпеки журналістів на роботі є пріоритетом, а страхування представників мас-медіа є одним з ключових елементів цієї безпеки. Про це сказав державний секретар МІП Артем Біденко.

«Для Мінінформполітики безпека журналістів, можливість реалізовувати свою професійну діяльність без якихось побоювань, що щось може зашкодити, без ризиків — це пріоритет. Наразі питання страхування журналістів лежить у площині пасивної безпеки. Людина має бути упевнена в тому, що щоб не сталось, його сім’я отримає ту чи іншу компенсацію», - зазначив Біденко, наголосивши, що обов’язкове страхування варто запроваджувати тільки після того, як це питання пройде широке обговорення. «Звісно, важливими є стандарти і Ради Європи, і Міжнародної федерації журналістів, але українська специфіка у тому, що медіа у даний момент не є прибутковим бізнесом, та в основному перебувають на дотаціях. Однозначного вирішення цього питання немає, бо якщо нав’яжемо певні механізми, з яких власники медіа будуть зобов’язані страхувати журналістів, - це викличе певну хвилю критики, занепокоєння та навіть, можливо, бажання якось обійти ці норми», - упевнений Біденко.

Голова НСЖУ Сергій Томіленко погодився із такою позицією. «НСЖУ підтримує ідею запровадження обов'язкового страхування журналістів в Україні, водночас ми маємо певні застереження та глобально підтримуємо дискусію із залученням журналістів, операторів страхового ринку для того, щоб та формула, яка буде напрацьована, стала ефективною», - сказав він, додавши, що таке страхування може зрушити з місця тему безпеки журналістської роботи та захисту прав журналістів.

Учасники круглого столу зазначали, що діяльність журналістів нерідко пов'язана з висвітленням кризових, конфліктних і катастрофічних подій, що створюють реальну загрозу життю та здоров'ю працівників ЗМІ. Проблема захищеності журналістів стає ще більш актуальною в умовах збройної агресії з боку Росії. З огляду на тенденцію до зростання загрози життю журналістів доцільно запровадити додаткові гарантії їх діяльності, а саме законодавчо закріпити обов'язкове страхування працівників ЗМІ від ризиків, що супроводжують їх роботу, особливо в умовах підвищеної небезпеки (в районі стихійного лиха, катастроф, аварій, АТО).

Заступник голови Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики Сергій Висоцький розповів, як на базі парламентського комітету кілька років назад велась перша дискусія про необхідність страхування журналістів, які їдуть працювати в зону АТО. Він зазначив, що однією з проблем у законодавчому запровадженні обов’язкового страхування для журналістів є гарантування страхових ризиків, яке може бути або державним, або бізнесовим. Вирішенням цієї проблеми, на думку Висоцького, є створення закону про державні гарантії журналістам, що виконують свої професійні обов’язки в зонах підвищеної небезпеки. «Ми вже думали прирівняти журналістів до військових, і тоді гарантії мала би надавати держава. А якщо це мав робити бізнес, то виходили такі суми, що жодна редакція і тим паче жоден журналіст в Україні не міг заплатити за страховку. Йшлося про тисячу або 1 тисячу 200 доларів  на рік. Також ми говорили про обов’язкове страхування журналістів. Якщо це робити, то журналістів треба вводити як нову категорію в державний каталог професій, пов’язаних з ризиком. Але тоді виникло б питання, хто є журналістом. В підсумку ми дійшли висновку, що треба вносити закон про державні гарантії журналістам, які виконують свої професійні обов’язки, наприклад, в зоні бойових дій», – сказав народний депутат.

Заступник виконавчого директора Роман Головенко зазначив, що не бачить великого запиту з боку журналістів щодо гарантій своєї безпеки в зоні АТО. «Є проблема в тому, кого офіційно вважати журналістом. Зараз немає ніякої юридичної прив’язки до того, що людина, яка працює на продакшені телеканалу, є журналістом. Є маса варіантів обходу норм обов’язкового страхування журналістів. Маленькі редакції можуть протестувати проти обов’язкового страхування», – сказав він, порадивши розпочати впроваджувати загальнообов’язкове страхування із загальнонаціональних каналів.

Начальник відділу зв’язків із засобами масової інформації МОУ Олександр Мотузяник запропонував використати спільний проект МІП і Міноборони України «Embedded Journalism» як кейс для напрацювання відповідних правил страхування. Він повідомив, що наразі Міноборони проводить тренінги для журналістів, які хочуть працювати в зоні АТО, під час яких є й безпекові питання. «Такі тренінги на сьогодні вже пройшли понад 370 журналістів», – сказав він.

Водночас доцент кафедри періодичної преси Інституту журналістики КНУ ім. Шевченка Володимир Ільченко також зазначив на необхідності розподілу страхування на звичайне та в гарячих точках, і запропонував страхувати власне відрядження медійників в небезпечні зони.

Представник Центру народного страхування Олександр Чекмарьов окреслив специфіку страхового ринку України та запропонував варіанти впровадження страхування для журналістів, що можуть бути реалізовані через постанову Кабінету Міністрів України.

Нагадаємо, 3 травня, у Всесвітній день свободи преси, міністр інформаційної політики Юрій Стець повідомив, що МІП планує планує ініціювати зміни до законодавства в частині страхування медійників.

Крім того, на початку квітня у Міністерстві інформаційної політики України запрацювала команда із захисту журналістів. 25 квітня під час прес-конференції у НСЖУ Юрій Стець повідомив, що впровадить посаду радника з питань безпеки журналістів.

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
1231
Коментарі
1
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Михайло
2467 дн. тому
Хоч що вам, журналісти, не роби, Ви як були, так є, та й будете раби: Є теми що для вас усіх табу На все життя, не на одну добу. Аби не бути голослівним, наводжу одну з таких: Закон України "Про Державний гімн України" від 06.03.2003 вже більше 14 з чвертю років порушує щонайменше 5 статей чинної Конституції України (першу, п'яту, восьму, двадцять четверту, тридцять сьому). А журналістам - по цимбалах! Жодної реакції!
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду