ПРОЕКТИ
12:30
Четвер, 22 Червня 2017

Депутати перевірили інформаційний простір на Донбасі

Перевірили і констатували: українським він не став, і здебільшого залишається російським. Торік Комітет Верховної Ради з питань свободи слова та інформаційної політики після першого виїзного засідання на Донбасі констатував, що державне управління інформаційною сферою у зоні проведення АТО на підконтрольних та непідконтрольних територіях Луганської та Донецької областей є незадовільним, таким, що не відповідає викликам інформаційної війни і не забезпечує адекватної протидії масштабній інформаційній спецоперації, яку потужно веде на Донбасі пропагандистська машина Кремля. Цьогоріч члени комітету вважають, що є прогрес, а захист інформаційного простору з незадовільного став недостатнім.
Депутати перевірили інформаційний простір на Донбасі
Депутати перевірили інформаційний простір на Донбасі

Комітет свободи слова за наслідками минулорічної поїздки у Донецьку та Луганську області підготував рекомендації для Ради національної безпеки та оборони України, Кабінету Міністрів, Міністерства фінансів, Міністерства інформаційної політики, Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, Міністерства внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, Держкомтелерадіо, Луганської і Донецької обласних військово-цивільних адміністрацій, Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта». Цього року члени комітету вирішили перевірити, чи виконуються їхні рекомендації, а також вивчити ситуацію щодо якнайшвидшого запровадження блокування ворожого сигналу.

Що побачили в зоні АТО

Семеро членів Комітету свободи слова відвідали 14-15 червня 2017 року кілька населених пунктів у прифронтовій зоні, КПВВ (контрольному пункті в’їзду-виїзду) «Майорське», оглянули діючі телевежі та встановлені за останній рік передавачі в Покровську та Авдіївці, зустрілися з прес-офіцерами зони АТО та місцевими журналістами.

КПВВ «Майорське» (Донецька область). Народні депутати Юрій Павленко, Богдан Онуфрик, Вікторія Сюмар, член Нацради Сергій Костинський, в.о. міністра інформполітики Еміне Джапарова розпитують прикордонників про проблеми з українським сигналом

У першу чергу їх цікавило, чи присутній на цій території сигнал українського ТБ та радіо, коли побудують вежу в Покровську та що зроблено для глушіння ворожого сигналу. Інформаційна безпека у так званій «сірій зоні» залишається слабкою ланкою, у цьому народні депутати переконалися на КПВВ під Майорськом та в Авдіївці. Місцеві жителі досі можуть безперешкодно дивитися і слухати пропагандистські ворожі канали, заборонені в Україні. Крім того, народні депутати привезли подарунки прикордонникам, воїнам ЗСУ, а саме, добірки українських пісень на флешках, які підготувало «Радіо Рокс», та портативні колонки, книжки від телеканалів ICTV, голови РНБО Олександра Турчинова, футбольні м’ячі. Книжки привіз також генеральний директор «1+1 медіа» Олександр Ткаченко, якого запросили члени комітету.

Генеральний директор «1+1 медіа» Олесандр Ткаченко, народні депутати Юрій Павленко, Федір Бендюженко, Еміне Джапарова та жительки прифронтової зони Донеччини

На КПВВ виявилося, що там уже понад півроку є установка українського радіо, яке може мовити в радіусі 3 км, але не працює через відсутність інтернету. Це обурило члена Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Сергія Костинського та голову Комітету свободи слова Вікторію Сюмар. «Люди з одного та іншого боку стоять на КПВВ в авто в черзі і можуть слухати радіо, і це має бути українське радіо. Іншого сигналу тут немає. Це має бути радіо, яке вмикається на КПВВ, і це дозволить прикордонникам повідомляти про обстріли й інші важливі речі. Потім виявилося, що можна просто вмикати флешку з українською музикою, або якісь повідомлення начитувати в мікрофон, і для цього не потрібно надзусиль. Ми розуміємо, наскільки часом деталі вирішують ситуацію», – сказала вона.

Еміне Джапарова та заступник голови Донецької ОВЦА Ігор Стокоз

Водночас делегація з Києва виявила, що територія «білих плям», не охоплених українських сигналом, стає все меншою, хоча процес рухається занадто повільно. «Ключове питання: як заблокувати проникнення сигналу тих ЗМІ, які заборонені до трансляції в Україні? Рік назад ми поставили задачу, що ворожий сигнал має бути заглушений. Такі рішення напрацьовані, в найближчі півроку вони будуть реалізовані. Наразі проведені відповідні експерименти і, думаю, що найближчим часом ми зможемо досить суттєво захистити українські території від проникнення пропагандистських російських телеканалів, – сказала місцевим журналістам Вікторія Сюмар. – Є різні сигнали – супутникові, аналогові, цифрові, їх усі треба глушити. Ми будемо захищати наш інфопростір за допомогою українських розробок і технологій, унікальних, яких немає у росіян, які розробили наші вчені, з тим, аби забезпечити інформаційну безпеку України». Місцеві журналісти з Покровська висловили незадоволення, що їм доведеться ще півроку терпіти канали з «ДНР».

За кілька сотень метрів від КПВВ народні депутати поспілкувалися з мешканцями двох обстріляних 5-поверхових будинків. За їх словами, тут залишилися жити понад 50% мешканців. Дивляться вони і українські (переважно канал «Україна»), і російські телеканали. Дехто телебачення взагалі не дивиться, а читає новини з інтернету.

Обстріляний житловий будинок біля КПВВ «Майорське»

У Покровську депутати побачили, як міська влада шукає місце для встановлення нової 200-метрової телевежі. Найімовірніше, вона буде поряд із існуючою 69-метровою. Про це сказав міський голова Покровська Руслан Требушкін, який запевнив, що земельна ділянка для будівництва нової телевежі буде виділена найближчим часом. За його словами, міська влада планує виділити 1 га поруч із діючою вежею Концерну РРТ. «Але ця ділянка багато років назад була виділена під будівництво АЗС. Якщо її власник не погодиться на компенсацію або ділянку, виділену в іншому місці, то я особисто йому віддам частину своєї ділянки, яка розміщена відразу за його», – сказав мер міста, яке того ж дня відвідував з офіційним візитом ще й Президент України. Не вірилося, що місто тисячі троянд мало великі проблеми з водопостачанням.

Військові з подарунками від народних депутатів

Подарунок від «1+1 медіа» – книга «Війна очима ТСН»

Народні депутати передали книги від Олександра Турчинова

Вікторія Сюмар передає військовим флешки з українськими піснями та аудіоколонки

Депутати під час усіх зустрічей анонсували спеціальний законопроект задля стимулювання мовлення невеликих телеканалів та радіостанцій, який передбачає безкоштовні ліцензії поза конкурсом на час проведення АТО на один рік для того, аби стимулювати місцевих мовників для роботи в прифронтових і прикордонних територіях. На їхню думку, це призведе до зростання кількості місцевих ЗМІ.

Ще одна група комітету перевірила умови доставки сигналу до жителів прифронтової Авдіївки. Делегація оглянули місця розташування передавачів, промоніторила місцеві друковані ЗМІ, завітала в оселі місцевих жителів і вивчила, які канали дивляться і слухають у цьому місті.

Член комітету Владислав Севрюков у коментарі «Детектору медіа» зазначив: «Ми подивилися, що наша влада намагається спільними зусиллями встановлювати теле- і радіопередавачі. Враховуючи, що в Авдіївці немає об’єкту КРРТ, тобто немає вежі, то тут встановили на технічному поверсі одного з найвищих будинків передавач, який надали як гуманітарну допомогу США. Тепер там транслюються канали До ТеБе, радіо Голос Донбасу та Українське радіо (всі – канали НСТУ. – Ред.). В Авдіївці проглядається вежа в Донецьку, і у людей досі стоять розвернуті на Донецьк антени аналогового мовлення. Хоча більшість глядачів у багатоповерхівках в Авдіївці дивиться кабельне телебачення, але є зона старої забудови, де майже на кожному будинку супутникова тарілка, і зрозуміло, що доступ є до будь-якої інформації. Ми спілкувалися з керівництвом військово-цивільної адміністрації, з авдіївцями. Людей до української влади поверне не тільки покращення інфраструктури, а й вирішення нагальних соціальних питань. Крім того, мені здається, що в цих містах дуже важлива інформація з друкованої преси, яка ближче до людей, її легше адресно роздати. Бо на сьогодні всі телерадіостанції з Донецька в Авдіївці приймаються, і обмежити їх поки дуже складно».

Діюча телевежа в м. Покровськ

Мер Покровська Руслан Требушкін та члени Комітету свободи слова

За словами старшого станції «Покровськ» Олега Басова, передавачі в Авдіївці забезпечують покриття від 15 до кількох десятків кілометрів. «Дістає сигнал і до Донецька, тож дивитися До ТеБе” може і частина мешканців окупованого міста. Є проблема. “UA:Перший” мовить на “12 каналі”, а в Донецьку своє мовлення. Тому створюються перешкоди, а “30 канал” у Донецьку вимкнули і “До ТеБе” добре видно, йому ніхто не перешкоджає. З Волновахи до Донецька добре досягають кілька українських каналів. Але хто хоче, може дивитися на супутнику чи в інтернеті будь-який український канал», – сказав пан Басов.

Що зроблено за рік

На відміну від 2016-го, цього року члени комітету відвідали лише Донецьку область. Зате 2017 року поїхало більше членів комітету і вони змогли провести повноцінне засідання в Краматорську.

«Для нас це стратегічно важливий регіон, до якого прикута увага всієї України. Від захисту інформаційного простору на Донбасі сьогодні залежить, без перебільшення, інформаційна безпека всієї України. Треба сказати, що значною мірою питання, які ми ставили впродовж року, повільно, але вдається вирішувати. Заслухаємо звіти міністерств і відомств, адміністрацій, почуємо реальну ситуацію і намітимо наші подальші дії: у який спосіб зробити так, щоб інформаційний простір на Донбасі був реально українським», – сказала Вікторія Сюмар, відкриваючи засідання.

Голова Донецької ОВЦА Павло Жебрівський нагадав, що рік назад засідання Комітету свободи слова мало досить критичну тональність. «За рік ми запустили вежу на горі Карачун, тепер маємо радіус охоплення 61 км. Тоді стояло питання про будівництво вежі в Покровську та встановлення підсилювачів. Ми пробували заглушити в різний спосіб сигнал із тієї сторони, але нам це не вдалося. До нас приїжджало військове керівництво і сказало, що після засідання комітету буде засідання РНБО, і буде виділено 50 млн грн. на цей напрямок. До нас також приїжджав голова Нацради і представники МІП, ми відпрацювали алгоритм дій. І Донецька ВЦА вирішила, що ми не будемо чекати фінансування із резервного фонду чи інших джерел, а закупимо підсилювачі по Волновасі, Гірнику і розпочнемо зведення вежі у Покровську за свої фінансові ресурси. Добре, що цього разу пропонують допомогу, а не лише вказують, хто винен. Донецька ВЦА також готова виділяти кошти на навчання журналістів, щоб у нас була якісна журналістика і ми могли давати нормальний контент на місцевому телебаченні», – сказав він, подякувавши за розуміння, що за ситуацію в Донецькій області відповідальна не лише військово-цивільна адміністрація, а вся Україна.

Делегація Комітету свободи слова в Краматорську

На порядку денному засідання комітету стояло два питання: «1. Про виконання органами центральної виконавчої, Донецькою і Луганською ВЦА, органами місцевого самоврядування Рекомендацій Комітету щодо невідкладних заходів по зміцненню інформаційної безпеки, напрацьованих за підсумками виїзного засідання 5-7 червня 2016 року у Донецькій та Луганській областях. 2. Законодавче забезпечення тимчасового мовлення на територіях АТО».

Першою доповідала про виконану роботу Еміне Джапарова, перша заступниця міністра інформполітики, в.о. міністра. Вона наголосила, що МІП зробив усе, що міг, щоб виправити минулорічну ситуацію, розповіла про діяльність Комісії з питань забезпечення стабільного функціонування системи національного телерадіомовлення при МІП щодо розвитку мовлення в зоні проведення АТО та на території Криму, зазначивши, що до комісії введені представники міністерства тимчасово окупованих територій та Нацради з питань телебачення і радіомовлення, і координація діяльності стала більш потужною. Пані Джапарова акцентувала увагу на таких питаннях: будівництво інфраструктури (вежі, передавачі, фідер-антени, що дасть можливість мовити українським ЗМІ на підконтрольну і на непідконтрольну території); глушіння сигналу; якість контенту (особливо – суспільного мовлення).

Вікторія Сюмар порадила включити до складу комісії ще й представника Комітету свободи слова, щоб координація була ще кращою.

Сергій Костинський зазначив, що на сьогодні у Комісії з питань забезпечення мовлення існує план дій на 2016-2017 роки. «За період роботи комісії в 2015-2017 роках аудиторія FМ-радіомовлення на підконтрольних і непідконтрольних територіях збільшилася на 40% (до 700 тисяч людей). На середніх хвилях радіомовлення охоплює до 12 млн слухачів, це не тільки мешканці Донеччини, а й Запорізької, Харківської областей та інших прикордонних територій. Аналогове телемовлення збільшилося на 30%, цифрове – на 9%, і цей напрямок для нас на сьогодні є пріоритетним. Для зони АТО за ці роки виділено 57 FМ-радіочастот, це приблизно 30% від усіх частот, що були надані в користування по Україні. Тобто третина радіочастотного ресурсу пішла в Донецьку та Луганську області, а суспільне мовлення отримало в АТО 24 частоти», – сказав він.

Засідання Комітету свободи слова в Краматорську

За його словами, на сьогодні Донецька область займає перше місце за кількістю наданих радіочастот на підставі дозволів на тимчасове мовлення. В зоні АТО працює 46 радіостанцій, з них у Донецькій області 27, у тому числі п’ять нових – «Армія FМ», «Країна FМ», «FМ Галичина», «Голос Донбасу», «Громадське радіо». Виділено 21 аналоговий канал, на Донецьку область – 14. В інших областях України практично не виділяються в користування аналогові канали. Додатково встановлені шість аналогових передавачів. В АТО працюють 40 аналогових телеканалів, в Донецькій області – 28. За цей період почали потужно працювати телеканали «До ТеБе» і «Донбас». Область є на шостому місці за кількістю цифрових каналів.

«Є міф щодо неможливості доступу до українського телебачення і радіо на окупованих територіях. На сьогодні є дві універсальні технології, які дозволяють охоплювати повністю окуповані території. Це супутникове мовлення і радіомовлення на середніх хвилях. І є, звичайно, інтернет. З супутників Аmos-7,3 мовлять 28 каналів, п’ять радіостанцій, з Astra – 69 українських телеканалів і п’ять радіостанцій. На середніх хвилях нещодавно з Часового Яру запустилося радіо на обладнанні, наданому союзниками, й охоплює окуповані території», – додав пан Костинський.

«Наразі погоджено план дій із Донецькою ВЦА – оптимізація мовлення на підконтрольних територіях та організація мовлення на непідконтрольні території. Перший етап частково виконаний, коли була побудована Краматорська вежа. Є багато критики, думаю, це через зависокі очікування. Хтось очікував, що сигнал із неї досягатиме Донецька. Насправді це географічно неможливо. Завданням вежі на Карачуні було оптимізувати мовлення. Бо одна справа, коли мовлення ведеться з 30-метрової вежі, інша – з 184 м. Площа охоплення сигналом підконтрольної території виросла в декілька разів, а також виросла аудиторія. Таку ж функцію виконуватиме вежа, яку побудують у Покровську (оптимізація мовлення на нашій території). Це дасть можливість мовити в Авдіївці не через додаткові передавачі. Таку ж функцію виконає і вежа в Бахмутівці (Луганська область). Ми встановимо малопотужні передавачі вздовж лінії розмежування для того, щоб жителі, які там залишилися, отримали доступ до українських радіостанцій. Використання захопленого радіочастотного ресурсу дозволяє забезпечувати жителів українським контентом», – зауважив член Нацради.

Вікторія Сюмар, голова Донецької ОВЦА Павло Жебрівський, Юрій Павленко

За його словами, тест у Херсонській області показав, що мовлення на окуповані території максимально результативне тоді, коли вежа або щогла розташована впритул до лінії розмежування або адмінкордону. «У зоні АТО так близько ставити небезпечно, бо розстрілюється бойовиками. Наприклад, вежу в Попасній обстрілюють постійно, і будь-які роботи на ній неможливі. Завдяки спільній роботі Українського центру радіочастот та КРРТ ми узгодили плани, які дозволять ефективно охопити Донецьк, Горлівку, Стаханів та ін. План передбачає організацію мовлення з Волновахи, Гірника та ще одного населеного пункту. Після Покровська ми плануємо побудувати щоглу на 200 м і організувати цифрове телебачення, це забезпечить велике проникнення на окуповані території», – сказав Костинський, висловивши сподівання, що законопроект про надання дозволів на тимчасове мовлення буде найближчим часом ухвалений.

За словами голови Держкомтелерадіо Олега Наливайка, за минулий рік особливу увагу було приділено проведенню виїзних семінарів-тренінгів для працівників ЗМІ в Луганській та Донецькій областях, на яких порушувалися питання маніпуляції в медіа: пропаганда та фейки, методи протидії в умовах військової та інформаційної агресії Російської Федерації, а також інформаційна реінтеграція окупованого Донбасу та анексованого Криму. Держкомтелерадіо сприяв отриманню грантів місцевим ЗМІ, бо є бенефіціаром низки зарубіжних грантових проектів. Також комітет сприяв укладанню угод регіональних мовників із провідними загальнонаціональними телеканалами про безоплатне надання актуального контенту. Крім того, Держкомтелерадіо виконував ще одну рекомендацію Комітету свободи слова – організовував доставку книжок та друкованої преси на прифронтові території. «Оскільки створення сучасного поліграфічного підприємства на території Донбасу потребує залучення додаткових коштів державного бюджету, Держком опрацьовує питання щодо залучення діючих на території Харківської та Дніпропетровської областей підприємств до випуску друкованої продукції з патріотичним контентом», – сказав пан Наливайко.

Вікторія Сюмар попросила Держкомтелерадіо для навчання журналістів більше працювати з донорами. А також дала доручення посприяти тому, щоб державний поліграфічний комбінат у Харкові допоміг друкувати щотижневі газети військових бригад. «Ці газети бригад хочеться читати від корки до корки. Це приклад якісної військової журналістики. Але видаються ці бойові листки досі за кошти волонтерів», – розповіла голова комітету.

В.о. генерального директора Концерну РРТ Олександр Богданов, Еміне Джапарова, Сергій Костинський на засіданні Комітету свободи слова

Виконуючий обов’язки генерального директора КРРТ Олександр Богданов у своєму виступі зазначив, що за останні два роки концерн додатково встановив 15 аналогових передавачів різної потужності, один цифровий телепередавач для трансляції каналу «Вісті Волноваха», збільшив потужність трьох аналогових телепередавачів, ввів у дію 21 радіомовний передавач і один на середніх хвилях. Також встановлено додатковий FМ-передавач у Бахмуті, збільшена вдвічі потужність сигналу «До ТеБе» в Краматорську, здійснюється співпраця з військовими і надана допомога у встановленні передавачів радіокомпанії «Армія FМ», введено в дію середньохвильовий передавач у місті Часів Яр, зроблено власними силами антену для нього і встановлено її в складних умовах. Введено в дію 12 передавачів в Авдіївці. Встановлено 135 комплектів супутникового зв’язку в військових частинах і спецпідрозділах, проведено навчання з питань їхнього використання. «Концерн готовий власними силами перенести все обладнання зі старої на нову вежу в Покровську. Ми надали комісії пропозиції щодо встановлення цифрових передавачів, що дасть можливість певного проникнення на непідконтрольні території», – сказав він.

На засіданні звітувала і Луганська область. Заступник голови Луганської державної військово-цивільної адміністрації Ольга Лішик розповіла, що у травні 2017 року розпочато будівництво телевежі, проектна тривалість якого складає до п’яти місяців. На даний момент проведені всі необхідні підготовчі роботи щодо будівництва вежі, пробурені 15 свердловин, встановлені та забетоновані 15 паль, фахівці монтують першу секцію башти. За планом до 5 липня 2017-го будуть змонтовані 50 м вежі.

Держсекретар МІП Артем Біденко, медіаекспертка Тетяна Попова, народні депутати Ольга Червакова та Владислав Севрюков в Авдіївці

Важливим пунктом у Програмі розвитку інформаційної сфери області Луганської ОВЦА стало стимулювання розвитку регіонального виробництва текстового і аудіовізуального контенту, досягнення адекватного рівня спроможності місцевих медіа протидіяти агресивному інформаційному впливу Російської Федерації. «Саме тому на розвиток обласного телеканалу “ЛОТ”, який сьогодні є філією НСТУ, було виділено понад 3 млн грн. Такий значний обсяг фінансування дозволив придбати якісне сучасне відео- та звукове обладнання, а також забезпечити майже 100% покриття контрольованої території області державницьким теле- та FМ-радіомовленням», – сказала вона.

За її словами, в липні буде завершено встановлення у 18 населених пунктах Станично-Луганського, Новоайдарського та Попаснянського районів, розташованих у безпосередній близькості до лінії розмежування, комплектів для трансляції радіосигналу (супутникова тарілка, ретранслятор та гучномовець). Відновився вихід обласної газети «Луганщина.ua». Близько 500 тис. грн. у минулому та 4,3 млн. грн. – у поточному році виділені на її розвиток. Сьогодні щотижневий наклад газети збільшений до 50 тис. примірників. З урахуванням суспільно-політичної ситуації газета розповсюджується безкоштовно. В першу чергу, доставляється в населені пункти, розташовані на лінії розмежування, та на КПВВ «Станиця Луганська». З 15 травня 2017-го у тестовому режимі запрацював сайт газети.

Читайте також

«У 2016 році Концерном РРТ встановлено 10 нових передавачів: три – телеканалу ЛОТ, сім – НТРК ІРТА. На сьогодні НТРК ІРТА дивляться не лише в Лисичанську, Сєверодонецьку та Рубіжному, а й у Марківському, Новопсковському, Біловодському, Міловському та Сватовському районах. Програми телеканалу ЛОТ доступні майже на всій контрольованій українським урядом частині області. Це стало можливим після встановлення на майданчику Концерну РРТ у Старобільську передавача потужністю 5 кВт. А після встановлення у с. Широкий Станично-Луганського району передавача 1кВт для телеканалу ЛОТ та передавача радіо Пульс сигнал обласного телебачення та радіо приймається й на окупованій території. Завдяки введенню в експлуатацію аналогового телевізійного передавача потужністю 50 Вт приймати програми “ЛОТу” також можна у Попасній, де об’єкт Концерну РРТ був зруйнований внаслідок бойових дій», – розповіла заступниця голови ВЦА.

За її словами, загалом сигнал Луганської філії НСТУ транслюється 12 передавачами, охоплюючи мовленням практично всю контрольовану частину області. Разом з тим, у 2016 році забезпечено цілодобове мовлення «Громадського радіо» (у Лисичанську, Рубіжному та Сєверодонецьку; Старобільському, Біловодську, Станично-Луганському, Новопсковському та Міловському районах) та західноукраїнської радіомережі «FM-Галичина» (у Лисичанську, Рубіжному та Сєверодонецьку; Новоайдарському, Сватовському, Старобільському та Станично-Луганському районах). Нещодавно в Лисичанську запрацювало FM-радіо «Голос Донбасу». У Станично-Луганському районі мовить «Русское радио – Украина». На КПВВ «Станиця Луганська» транслюється «Радіо Клас».

Крім того, у січні цього року за підтримки Міністерства оборони України у районі міста Щастя та селища міського типу Новоайдар змонтовано та введено в експлуатацію два передавальних комплекси, які забезпечують трансляцію радіопередач радіостанції «Армія FM». 2 травня цього року на частоті 97.2 МГц «Армія-FM» запрацювала в Попаснянському районі.

На будівництві вежі в Бахмутівці (Луганська область)

Таким чином, станом на 1 травня 2017 року на території Луганщини, підконтрольній Україні, працюють 24 телерадіоорганізації, у тому числі: п’ять мовників – регіональна філія НСТУ «Луганська регіональна дирекція», ТОВ Незалежна телерадіокомпанія «ІРТА», ТОВ «Телекомпанія «СТВ» (Сєверодонецьк), ТОВ «Телерадіокомпанія «Акцент» (Лисичанськ), ТОВ «Телерадіокомпанія «Енергія» (Щастя); 10 регіональних редакцій проводового мовлення та 11 провайдерів програмної послуги. Дві ТРО одночасно працюють у мережі цифрового ефірного телебачення Т2, здійснюють FM-радіомовлення та надають послуги цифрового кабельного телебачення.

Водночас представниця Луганської ОВЦА наголосила на проблемах: незадовільне забезпечення області технічними засобами протидії мовленню телерадіоканалів антиукраїнського змісту та недостатнє забезпечення мешканців населених пунктів на лінії розмежування засобами прийому цифрового сигналу (потенційна потреба становить 59 тис. одиниць).

«ЛОТ» похвалили, «До ТеБе» не зрозуміли

Луганську філію НСТУ – «ЛОТ» – під час поїздки хвалили і військові прес-офіцери, і керівництво луганської обласної влади. Водночас концепцію мовлення позитивного конструктивізму Донецької філії НСТУ «До ТеБе» більшість членів делегації не зрозуміла, а подекуди й розкритикувала.

Еміне Джапарова в коментарі «Детектору медіа» зазначила, що суспільне мовлення, в першу чергу канали «До ТеБе» і «ЛОТ», потребує реальної підтримки. «І логістики, і кадрового ресурсу, бо контент зараз – ключове питання. Мене запитують: ви вкладаєте багато коштів в розвиток інфраструктури, а чи дивляться ці українські канали? Що зможемо запропонувати Донбасу, коли замовкнуть пропагандисти?» – зауважила вона.

Ілля Суздалєв, в.о. директора виконавчого Донецької філії ПАТ «НСТУ» (телеканал «До ТеБе» та радіо «Голос Донбасу»)

На думку Олександра Ткаченка, політика українських ЗМІ має бути наступальною, бо з картинкою, яка йде «із-за порєбріка», треба боротися зовсім іншими методами. Вікторія Сюмар також під час засідання комітету похвалила «ЛОТ», а на зустрічі з керівником «До ТеБе» Іллею Суздалєвим на телеканалі порадила робити сюжети, які б розвінчували фейки, які виходять в ефірі ворожих телерадіоканалів. Ілля Суздалєв не згоден із критикою, і вважає, що те, що вони роблять, правильно. Бо центральні телеканали не покажуть, як у Краматорську відкрився новий дитячий садок, а для мешканців зони АТО це дійсно важливо. «Для нас у пріоритеті – показувати військове-цивільне співробітництво. Герої є і на другій лінії розмежування», – сказав він.

Що вирішив Комітет свободи слова

Член Комітету свободи слова Юрій Павленко відзначив, що в плані захисту інформаційного простору в зоні АТО відбувся певний прогрес. «Якщо рік тому ми визнавали роботу центральних органів незадовільною, то тепер – недостатньою. Багато рішень реалізується надто повільно. Місцеві органи влади взяли на себе серйозне навантаження і виконують його, а дії центральних органів влади недостатні. Торік була повна розкоординованість дій центральних органів влади, тепер комісія перетворилася з формального органу на такий, що швидко реагує на потреби і виклики. Якщо рік тому ми шукали проблеми, то цього року на засіданні ми шукаємо шляхи вирішення цих проблем», – сказав він. На його думку, наразі комітет має розглянути три основні проблеми:

  1. Посилення сигналу українських ЗМІ. У рішенні комітету мають бути питання повноцінного функціонування телевежі в Бахмутівці (Луганська область), будівництво вежі в Покровську (Донецька область). Також комітет має підтримати законопроект щодо надання дозволів на мовлення.
  2. Блокування ворожого сигналу.
  3. Якість контенту центральних і місцевих ЗМІ.

«Також Комітет має підтримати пропозиції щодо змін у Податковому кодексі в частині звільнення від земельного податку і зниження коефіцієнту за користування радіочастотним ресурсом. Держава має підтримати ТРО в Донецькій і Луганській області. Я вважаю, що в Краматорську мало би бути постійне представництво МІП. Тут має працювати один із заступників міністра. Бо немає більш важливого на сьогодні завдання для країни, ніж забезпечення інформаційної політики як із точки зору безпеки, так і реінтеграції українських громадян назад в українське суспільство», – заявив представник фракції «Опозиційний блок».

На думку члена Комітету свободи слова від фракції БПП Григорія Шверка, порівняно з минулим роком відбулися великі зрушення. «Ми сьогодні зустрічалися з прес-офіцерами ЗСУ, я запитав, чи задоволені вони співпрацею зі ЗМІ. Дякую представникам Луганської області за якісну співпрацю з ЛОТом”. Водночас у “До ТеБе” зазначили, що хочуть показувати більше мирного життя, а війну нехай показують центральні телеканали. Але центральні канали ніколи не розкажуть про Донецьк і Луганськ так якісно, як це можуть зробити місцеві медіа. Треба все зробити, щоб підсилити роботу “ЛОТ” і “До ТеБе”, ми бачили, в яких умовах останній працює, це не вражає», – сказав пан Шверк.

Але потім частково підтримав концепцію мовлення «До ТеБе» про позитивний конструктивізм. «Більшість інформації звідси на центральних каналах – про війну. Так, це важливо, але тут не тільки війна, тут багато чого робиться. Ми маємо напрацьовувати позитивний контент, і коли мені кажуть, що позитивний контент погано продається, то я відповім словами однієї поважної людини: Ви просто не вмієте його готувати”. Тут достатньо позитивного контенту. Дійсно відновлюється інфраструктура, працюють підприємства в дуже важких умовах, про це теж треба писати. Але все це не матиме сенсу, якщо ми не вирішимо питання з блокуванням ворожого мовлення», – уточнив народний депутат.

Зустріч членів Комітету свободи слова з прес-офіцерами АТО

Перша заступниця голови комітету Ольга Червакова закликала керівництво обласних військово-цивільних адміністрацій надавати всіляке сприяння вирішенню проблем із відновленням мовлення. Наголосила, що є великий запит на локальну інформацію. «Інформаційна війна – це війна за мізки людей, це фактично другий фронт», – сказала вона, закликавши також представників влади утриматися від публікації своїх фотографій на перших шпальтах місцевих газет. А Владислав Севрюков наголосив на важливості розвитку інтернет-мережі на цих територіях.

Комітет свободи слова проголосував за наступний проект рішення:

  1. Необхідність глушіння ворожого сигналу.
  2. Забезпечення інфраструктурних проектів для поширення сигналу українських ЗМІ та проникнення інтернету на цих територіях.
  3. Задля посилення якості контенту сприяння проведенню освітніх заходів, координації та обміну інформаційним контентом з приватними, суспільними та іноземними мас-медіа.
  4. Необхідність забезпечення фінансування поліграфічного комбінату в Харкові для друку видань підрозділів ЗСУ та іншої продукції військово-цивільних адміністрацій.
  5. Забезпечення ефективної координації державних і місцевих органів влади, аби завдання інформаційної політики були в пріоритеті.

«Газети тут ледь виживають, бо Укрпошта” постійно ціни підіймає. Є пропозиція розробити проект про мораторій на підняття цін на доставку україномовних газет та всіх газет Донецької і Луганської областей. І ми в такий спосіб підтримаємо всю україномовну пресу і видання на Донеччині та Луганщині», – сказала голова комітету.

Народні депутати вирішили на найближчому засіданні в Києві ухвалити рекомендації за підсумками поїздки на Донбас.

Фото: Світлана Остапа; з архіву Тетяни Попової

* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
1237
Переглядів
Коментарі
Код:
Им'я:
Текст:
Коментувати
Коментувати
Нові тексти на ДМ
2016 — 2017 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop