ПРОЕКТИ
18:00
Вівторок, 14 Лютого 2017

Формування українського інфопростору — пріоритет Комітету свободи слова у другому півріччі 2016-го

Моніторинг роботи Комітету ВРУ з питань свободи слова та інформаційної політики в другому півріччі 2016 року
Формування українського інфопростору — пріоритет Комітету свободи слова у другому півріччі 2016-го
Формування українського інфопростору — пріоритет Комітету свободи слова у другому півріччі 2016-го

Загальні тенденції

Друге півріччя було відносно стабільним із політичного погляду. Комітет зосередився на законотворчій роботі й моніторингу виконання чинного законодавства.

Важливими чинниками роботи комітету були:

  • реалізація низки медіареформ, зокрема роздержавлення друкованих ЗМІ, суспільного мовлення. Це поставило перед комітетом ряд важливих завдань із нагляду за виконанням законів і моніторингу реформ;
  • процеси адаптації українського медійного законодавства до європейських стандартів, зокрема розробка базового закону «Про аудіовізуальні послуги»;
  • інформаційна агресія з боку Російської Федерації та пошук шляхів запобігання негативним наслідкам інформаційних впливів Кремля. Комітет став одним із центрів прийняття рішень із цих питань;
  • «Євробачення», яке має відбутися в Україні 2017 року, також поставило перед комітетом низку завдань.

Засідання

Комітет свободи слова упродовж п’ятої сесії восьмого скликання (вересень 2016 року — січень 2017 року) провів дев’ять засідань, але жодного виїзного, хоча кілька таких планувалося. На засіданнях було розглянуто 44 питання, зокрема 25 питань стосувалися контролю за виконанням законів і постанов. На розгляд парламенту подано 11 законопроектів із висновком Комітету, при підготовці яких він був головним. Ще 9 проектів Комітет розглянув як другорядний і з попереднім висновком передав до інших комітетів. Станом на кінець січня 2017 року на розгляді в Комітеті загалом 124 законопроекти, 59 із яких він має підготувати як головний. За останнє півріччя до Комітету надійшло 727 листів та звернень.

Окрім законопроектної роботи Комітет спільно з міжнародними та вітчизняними громадськими організаціями й органами влади провів дев’ять публічних заходів на медійну тематику: конференцій, семінарів та круглих столів тощо.

Як і раніше, з відвідуваністю засідань усе було добре: за період п’ятої сесії не пропустили жодного двоє членів Комітету — Олександр Сочка та Ольга Червакова. Фактично лише одне засідання не відбулося через відсутність кворуму (у грудні 2016 року). Як і в попередні роки, Комітет не виконав свого плану на цей період, особливо в частині виїзних засідань та проведення комітетських слухань.

До завершення п’ятої сесії так і не вдалося знайти вихід із ситуації з членством у Комітеті народних депутатів від Блоку Петра Порошенка Григорія Шверка та Владислава Севрюкова, які вже понад рік не можуть стати членами Комітету Верховної Ради з питань свободи слова та інформаційної політики. 22 вересня провалилася їхня чергова спроба бути обраними до цього Комітету. Частина народних депутатів хоче проголосувати всі кадрові питання (зміни / заміни керівництва комітетів та членство в них) у комплексі. Таких питань у парламенті кілька десятків, але, за словами самих депутатів, це політичне рішення, яке може змінити розклад сил у комітетах. Водночас і Григорій Шверк, і Владислав Севрюков постійно відвідують засідання Комітету свободи слова, мають дорадчий голос, виступають, вносять пропозиції, але не можуть голосувати за рішення.

Законопроектна діяльність: усього потроху,
а закону про аудіовізуальні послуги так і немає

Серед законопроектів, які розглядав Комітет із питань свободи слова та інформаційної політики впродовж 5-ї сесії, найважливішими для країни і ринку були такі: про виведення російського інформаційного продукту із квоти європейського; про вдосконалення процедури застосування санкцій Національною радою; про універсальну програмну послугу; мовлення громад; про обмеження ввезення книжок із Росії. У пріоритеті були проекти, які робили інформаційний простір України більш українським, а медіаринок — більш ринковим.

Із ухвалених парламентом у другому півріччі 2016 року профільних законів, уже набули чинності такі:

1. Про універсальну програмну послугу (УПП), який Верховна Рада ухвалила 6 жовтня 2016 року (набув чинності з 1 січня 2017 року). Закон «Про внесення змін до Закону України «Про телебачення і радіомовлення» щодо уточнення умов розповсюдження програм телерадіоорганізацій у складі універсальної програмної послуги» змінив принцип формування УПП — переліку телеканалів (і радіостанцій), обов’язкових для ретрансляції в мережах провайдерів у всіх пакетах. Відтепер до складу УПП увійшли телерадіопрограми ПАТ «Національна суспільна телерадіокомпанія України» (два телеканали: «UA: Перший», «Культура» і три радіостанції: «Українське радіо», «Промінь» та «Культура»), парламентський телеканал «Рада», а також місцеві та регіональні ефірні аналогові й цифрові телеканали, що мовлять у межах однієї області та не здійснюють ретрансляції програм інших мовників і не володіють іншими ліцензіями на ефірне мовлення в інших областях. Натомість загальнонаціональні комерційні телеканали були вилучені зі складу УПП та перейшли до договірних відносин із провайдерами. Приватні й публічні торги щодо подальшої співпраці між телегрупами і провайдерами тривають. Адже телеканали зажадали від провайдерів плати за свій контент, тоді як провайдери — навпаки — вважали, що це канали мають їм платити за поширення в кабельних мережах.

2. Про штрафи Нацради. Верховна Рада ухвалила цей закон 1 листопада, 25 листопада його підписав Президент України Петро Порошенко, а 30 листопада 2016 року він набув чинності. Закон передбачає:

  • штрафи для мовників і провайдерів у розмірі 25 %, 10 % і 5 % розміру ліцензійного збору, залежно від тяжкості порушення. При цьому найбільший штраф (25 %) призначається за найтяжчі порушення та може стягуватися незалежно від того, чи застосовувалася до порушника санкція попередження. А менші штрафи за менші порушення можуть стягуватися тільки після попередження;
  • що штраф не може накладатися, якщо з часу порушення минуло більше одного календарного року. Крім того, якщо протягом року ліцензіат не вчиняє повторно такого самого порушення, то застосований до нього штраф «списується», тобто ліцензіат вважається таким, що не притягався до відповідальності у вигляді стягнення штрафу;
  • якщо ж порушення не були усунені після санкції штрафу, Нацрада звертається до суду з позовом про анулювання ліцензії порушника.

Таким чином завершився довгий багаторічний шлях, який пройшла Нацрада з питань телебачення і радіомовлення від декларацій до реального застосування санкцій (накладення штрафів) за порушення телерадіомовниками законодавства. Не минуло й місяця після вступу в дію закону, як регулятор уже застосував нові повноваження, оштрафувавши 22 грудня радіо «Шансон» на 300 тис. грн за пісню про російський флот, у якій він побачив пропаганду війни.

3. Про обмеження ввезення книжок із Росії. 8 грудня Верховна Рада ухвалила закон «Про внесення змін у деякі закони України щодо обмеження доступу на український ринок іноземної друкованої продукції антиукраїнського змісту», який підписав Президент України 30 грудня 2016 року, а 1 січня 2017 року він набув чинності. Закон запровадив дозвільний принцип ввезення в Україну книжок із Росії й тимчасово окупованої території України. Дозволи надаватиме Держкомтелерадіо на підставі аналізу й оцінки спеціально створеної при відомстві експертної ради, члени якої працюватимуть на громадських засадах. Розповсюдження російських книжок без відповідного дозволу каратиметься штрафами. Водночас громадяни матимуть право ввозити російські книжки без спеціального дозволу в кількості не більше 10 примірників на людину.

4. Також вступив у силу один «невеличкий» закон щодо спрощення тендерних процедур для проведення «Євробачення-2017». 17 листопада Верховна Рада ухвалила одразу в цілому як закон законопроект № 5319 про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» щодо закупівлі товарів, робіт і послуг, необхідних для забезпечення підготовки та проведення в Україні в 2017 році пісенного конкурсу «Євробачення». Петро Порошенко підписав закон 7 грудня 2016 року. Зміни набули чинності 10 грудня. Закон дозволив проводити закупівлі товарів, робіт і послуг для проведення «Євробачення-2017» швидше і простіше — за п’ять днів за переговорною процедурою закупівель.

Крім того, Комітет розглянув і підтримав законопроекти:

  • «Про внесення змін до деяких законів України (щодо створення друкованих засобів масової інформації Міністерством оборони України та військово-цивільними адміністраціями на час проведення антитерористичної операції)» (№ 5008);
  • «Про внесення змін до Закону України “Про рекламу” (щодо удосконалення регулювання реклами послуг, пов’язаних із залученням коштів населення, об’єктів будівництва, цінних паперів та фондового ринку на радіо)» (№ 4924);
  • «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення відкритості інформації про використання публічних коштів» (№ 5061);
  • «Про засади діяльності мовлення територіальних громад в Україні» (№ 5582) та ін.

Водночас не підтримав низки урядових законопроектів, здебільшого через їх низьку якість: № 5024 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо державної реєстрації друкованих засобів масової інформації)», вирішивши відправити його на доопрацювання; № 5131 «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» та ін. Із-поміж відхилених Комітетом треба обов’язково згадати ще один, ініційований народним депутатом Євгеном Мураєвим, про кримінальну відповідальність за наклеп і образу. В Комітеті назвали надзвичайно жорсткими зміни до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо уточнення відповідальності за вчинення злочинів проти волі, честі та гідності особи у проекті № 5034.

Незважаючи на обіцянки зробити законопроект про аудіовізуальні послуги пріоритетним у другій половині 2016 року, Комітет не спромігся його навіть зареєструвати. Лише на останньому засіданні Комітету на 5-й сесії 18 січня 2017 року було вирішено створити робочу групу з питань напрацювання проекту закону про аудіовізуальні послуги. Але це не означає, що народні депутати забули про проект. У Комітеті вирішили працювати над ним частинами, як зазначив медіаюрист Ігор Розкладай, «їсти слона по шматочках». Зокрема, впродовж півріччя були проведені обговорення щодо напрацювання законопроекту про мовлення громад, а у грудні вже й зареєстровано. Він стане частиною великого закону про аудіовізуальні послуги. Обговорили співрегулювання контенту. Ще однією вже ухваленою частиною стане закон про штрафи Нацради. За словами голови Комітету Вікторії Сюмар, наразі вони очікують рекомендацій стосовно того, як прописати сучасні майданчики для аудіовізуальних послуг у вигляді інтернет-платформ, оскільки у вітчизняному законодавстві фактично таких аналогів немає. У Комітеті запевняють, що хочуть створити максимально інноваційний та якісний законопроект і зареєструвати його не пізніше березня 2017 року.

Стабільною була й робота громадської ради при Комітеті, яка готувала до всіх засідань свої пропозиції щодо всіх розглядуваних законодавчих актів. Представники громадської ради обов’язково під час засідань озвучували свої експертні висновки, особливо якщо вони відрізнялися від проектів рішень Комітету.

Захист журналістів та свободи слова

Окрім законодавчої роботи Комітет займався й захистом прав журналістів. Зокрема, на засіданнях було розглянуто ситуації з підпалом телеканалу «Інтер», арештом журналіста «Укрінформу» Романа Сущенка та інші. А також Комітет робив усе можливе, щоби не допустити монополії на слово в Україні.

Комітет засудив напад на «Інтер» (НІС), вимагаючи швидкого, оперативного розслідування цієї справи, водночас не забув вказати ЗМІ на їхню відповідальність в умовах війни. Члени Комітету розглянули питання про захист прав трудового колективу Ківерецької районної газети «Вільним шляхом», зробивши заяву про необхідність виконання Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації».

Комітет свободи слова звернувся до журналістів, українського МЗС, Міністерства інформаційної політики (МІП) та міжнародних організацій із закликом зробити все можливе, щоби звільнити журналіста «Укрінформу» Романа Сущенка, арештованого в Росії за звинуваченням у шпигунстві.

Загалом до Комітету надходили звернення, пов’язані з реальними проблемами ЗМІ чи журналістів. За словами Вікторії Сюмар, проблеми, пов’язані з порушеннями прав журналістів, залишилися стандартними, вони не лежать у площині законодавства, радше у площині невиконання законодавства і слабкості української правоохоронної системи.

Наразі практично немає прецедентів покарання за порушення прав журналістів, традиційно неефективними залишаються розслідування злочинів проти представників медіа.

Контроль за виконанням законів

Хоча деякі члени Комітету вважають, що їхню контрольну функцію перебільшено, здається, вони її недооцінюють. До Комітету окрім особистих звернень надходили й колективні з проханням відреагувати на невиконання профільних законів. Наприклад, медійні громадські організації закликали Комітет із питань свободи слова та інформаційної політики невідкладно розглянути питання стану та проблем створення Національної суспільної телерадіокомпанії України. І це було зроблено невідкладно. Окрім того, голова Комітету Вікторія Сюмар разом із міністром інформполітики Юрієм Стецем та головою Держкомтелерадіо Олегом Наливайком провели спільне робоче засідання з членами Наглядової ради в листопаді 2016-го після відставки генерального директора НТКУ Зураба Аласанії. Представники влади запевнили, що зроблять усе можливе для завершення перетворення НТКУ на ПАТ «НСТУ», й фактично дотримали свого слова.

Під час підготовки проекту бюджету на 2017 рік члени Комітету неодноразово робили заяви про неприпустимість зменшення фінансування для суспільного та іномовлення. Щоправда, в результаті в бюджеті на 2017 рік так і бракує коштів і на суспільне, і на реформування преси.

Не вдалося Комітету реалізувати плани щодо виїзного засідання з метою контролю виконання закону про реформування преси. Зате з подачі профільного Комітету парламент ухвалив постанову «Про вихід Верховної Ради України із засновників редакції журналу “Віче”». Утім, у тексті постанови, підготовленому Комітетом із питань регламенту, не вказано строки. Комітет звернув увагу, що пріоритетне право вибору способу реформування мають трудові колективи. А трудовий колектив редакції журналу «Віче» на загальних зборах 29 березня 2016 року одноголосно прийняв рішення взяти участь у реформуванні на другому етапі (тобто у 2017–2018 роках) шляхом виходу органу державної влади зі складу засновників із перетворенням редакції членами її трудового колективу на суб’єкт господарювання зі збереженням назви, цільового призначення, мови видання й тематичної спрямованості друкованого ЗМІ. Тому в медіаюристів є застереження щодо ефективності цієї постанови.

Бажано Комітету більш комплексно контролювати виконання законів та проводити заплановані комітетські слухання, на яких можна не тільки ширше побачити проблему, а й почати її вирішувати. Наприклад, тепер важливо розглянути питання про реформування преси та запровадження цифрового мовлення.

Новинка сезону — е-декларації

Члени комітету не стали винятком, задекларувавши восени 2016-го, як і інші народні депутати та чиновники, значні суми готівки, що раніше не були зазначені у звичайних деклараціях. Тож і до них у громадськості виникли запитання щодо походження задекларованих великих сум готівки.

Висновок

У другому півріччі Комітет, як і на початку року, залишався ключовим локомотивом медіареформ. Законодавчих починань поменшало, але Комітет зосередився на моніторингові виконання тих реформ, що вже почали впроваджуватися (роздержавлення преси, суспільне мовлення тощо). Загалом законотворча діяльність була спрямована на зміцнення інформаційного простору України та оздоровлення ринку медіа.

Запланувавши зареєструвати восени базовий медійний закон про аудіовізуальні послуги, (згідно із затвердженою на початку року Стратегією розвитку законодавства України з питань свободи слова та діяльності ЗМІ відповідно до європейських стандартів), Комітет так цього й не зробив. Це ключова вада його роботи в цьому періоді. Наразі триває робота над окремими блоками закону; очікується, що проект буде готовий у березні 2017-го.

Комітет послідовно відстоював демократичні норми й правила, не уникав діалогу з громадськістю. Загалом роботу членів Комітету експерти називають більш професійною, аніж політичною. Хоча без політичних суперечок на засіданнях Комітету не обійшлося, зазвичай це були не політичні дебати між представниками коаліції та опозиції, а нормальні робочі дискусії між представниками більшості. Відносини між членами Комітету можна назвати діловими та шанобливими; співпраця з іншими органами влади в сфері медіа (МІП, Держкомтелерадіо та Нацрадою) відбувається належним чином, без очевидних конфліктів і протиріч.

Фото: Олексій Темченко

Всі матеріали розділу / жанру:
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
815
Переглядів
Коментарі
Код:
Им'я:
Текст:
Коментувати
Коментувати
Нові тексти на ДМ
2016 — 2017 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop