ПРОЕКТИ
Опитування
/
Результати


Чи подобається Вам, коли на сайтах, матеріали публікуються у вигляді лонгридів?

Мені все одно
Ні, не подобається
Так, подобається


Чи подобається Вам, коли на сайтах, матеріали публікуються у вигляді лонгридів?

Мені все одно
18.2% (16)
 
Ні, не подобається
39.8% (35)
 
Так, подобається
42.0% (37)
 
Загалом відповідей: 88
15:47
Понеділок, 30 Січня 2017

Комітет з ліквідації расової дискримінації: заключні зауваження по двадцять другій та двадцять третій періодичних доповідях України

Комітет з ліквідації расової дискримінації: заключні зауваження по двадцять другій та двадцять третій періодичних доповідях України
Комітет з ліквідації расової дискримінації: заключні зауваження по двадцять другій та двадцять третій періодичних доповідях України

Заключні зауваження по двадцять другій та двадцять третій періодичних доповідях України – Комітет з ліквідації расової дискримінації

  1. Комітет розглянув зведені в один документ двадцять другу та двадцять третю періодичні доповіді України (CERD/C/UKR/22-23), представлені на 2464му і 465-му засіданнях (CERD /C/SR. 2464, CERD/C/SR. 2465), що відбулися 11 і 12 серпня 2016 року. На 2479му засіданні, що відбулося 23 серпня 2016 року, було прийнято наступні Заключні зауваження.

А. Вступ

  1. Комітет вітає подання зведених двадцять другої та двадцять третьої періодичних доповідей держави-учасника, які включають відповіді на проблемні питання, підняті Комітетом у його попередніх заключних зауваженнях. Комітет вітає відкритий і конструктивний діалог з делегацією високого рівня держави-учасника.

 В. Позитивні аспекти

    3. Комітет вітає ухвалення таких законодавчих та політичних рішень:

(a) Закон «Про засади запобігання і протидії расової дискримінації» ( 2012 р.);

(б) Закон № 1251-VII «Про внесення змін у Закон «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту»» (2014 р.);

(с) поправки до Закону «Про рекламу» (2013 р.);

(d) Закон «Про громадські об'єднання» (2012 р.);

(е) Стратегія захисту та інтеграції ромської національної меншини на період до 2020 року та плану дій;

(f) Стратегія діяльності у сфері запобігання та протидії дискримінації на період 2014-2017 роки.

  1. Комітет вітає ратифікацію державою-учасником Конвенції 1954 року «Про статус Апатридів (осіб без громадянства)» і Конвенції 1961 року «Про скорочення кількості осіб без громадянства» (2013 р.).

С. Фактори та труднощі, що перешкоджають реалізації положень  Конвенції

   5. Комітет зазначає, що, починаючи з березня 2014 року, Україна зіткнулася з конфліктом в Автономній Республіці Крим (Автономна Республіка Крим та місто Севастополь) та на сході України (Донбас), що стало причиною неможливості реалізації положень Конвенції на цих територіях.

D. Проблеми, що викликають занепокоєння. 

Демографічний склад населення

  1. Комітет шкодує, що держава-учасник не подала останні достовірні і всеохоплюючі дані про економічні і соціальні показники або показники про етнічне походження, які дозволили б Комітетові краще оцінити реалізацію економічних, соціальних і культурних прав різних груп, що проживають на її території, у тому числі меншин і мігрантів, а також вплив різних програм, стратегій і планів, прийнятих державою-учасником. Комітет зазначає, що перепис населення , який мав відбутися у 2016 році, відкладено до 2020 року.
  1. Комітет рекомендує державі-учаснику провести перепис та зібрати дані з метою активізації реалізації положень Конвенції.

Комітет також рекомендує державі-учасниці надати  йому оновлену надійну інформацію щодо  економічних та соціальних показників, що базуватимуться на етнічній приналежності, національності чи країні походження,  взяті з наукових або соціологічних досліджень, що проводяться в цій сфері. Це дозволить Комітету зрозуміти ступінь  реалізації економічних, соціальних і культурних прав різних груп, що проживають на його території, включаючи меншин, зокрема ромів, мігрантів, біженців, шукачів притулку та осіб без громадянства, а також інформацію про результати впровадження програм, планів і стратегій.


Підґрунтя для расової дискримінації

  1. Виходячи з роз'яснення делегації держави-учасника, Комітет занепокоєний відсутністю термінів "національність» і "походження", що є підґрунтям для расової дискримінації в статті 1 (2) Закону «Про засади запобігання та протидії  дискримінації в Україні» (ст. 1).
  1. Комітет рекомендує державі-учаснику включити терміни "національність" і "походження " у Закон «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні», а також в інші нормативно-правові акти, що стосуються заборони расової дискримінації з метою її подолання .


Національна інституція з питань меншин

  1. Комітет стурбований повідомленнями, згідно з яким інституційні рамки (повноваження) для вирішення проблем меншин у державі-учаснику недостатньо розвинені, фрагментарні і неефективні. Зокрема, Комітет стурбований тим, що після ліквідації посади урядового Уповноваженого з питань етнічної і національної політики, немає спеціальної офіційної установи, яка б займалася проблемами меншин. Крім того, Комітет стурбований тим, що Департамент у справах релігій та національностей Міністерства культури, якому в 2016 році було передано функції з вирішення питань меншин, не володіє достатніми кадровими і фінансовими ресурсами  для належного виконання своїх повноважень. Комітет також стурбований інформацією про те, що міжнаціональна Рада не працює (ст. 2).
  1. Комітет рекомендує державі-учаснику створити спеціальне відомство, якому буде доручено займатися проблемами меншин, провести консультації з усіма представниками меншин з приводу чіткої і узгодженої його організаційної структури та забезпечити його всіма необхідними людськими та фінансовими ресурсами.

Расова ненависть на  ґрунті висловлювань та злочини на ґрунті ненависті

  1. Комітет стурбований повідомленнями про зростання расової ненависті і дискримінаційних висловлювань в громадському дискурсі, в тому числі громадськими та політичними діячами, ЗМІ, зокрема в Інтернеті і на мітингах, спрямованих головним чином на меншин, таких як роми, особи без громадянства і біженці. (ст. 4).
  1. У світлі своїх загальних рекомендацій № 7 (1985) та № 15 (1993 рік) про реалізацію статті 4 Конвенції, і нагадуючи про свої загальні рекомендації № 35 (2013) про боротьбу з расовою ненавистю, Комітет нагадує державі-учасниці про важливість захисту прав груп, які потребують захисту від расової ненависті та її розпалювання, в тому числі в засобах масової інформації. Комітет рекомендує державі-учасниці вжити належних заходів для рішучого засудження і запобігання расової ненависті та дискримінаційних висловлювань в публічному дискурсі, в тому числі від громадських діячів, і закликаємо тих, хто несе відповідальність, гарантувати, що їхні публічні заяви не сприятимуть розпалюванню расової ненависті. Він рекомендує державі-учаснику реєструвати, розслідувати і притягати до відповідальності винних у розпалюванні расової ненависті.
  1. Комітет стурбований повідомленнями про інциденти та злочини на ґрунті расової ненависті, в тому числі фізичного насильства щодо осіб за ознакою їх етнічного походження, (таких як роми, євреї, особи африканського походження та представники інших меншин), які мали місце в деяких населених пунктах на території держави-учасника. Комітет також стурбований інформацією про відмову у в'їзді в Ужгороді особам африканського походження та індіанцям за ознакою кольору шкіри, зокрема в місцевий аквапарк. Комітет стурбований також тим, що випадки злочинів на ґрунті ненависті не завжди адекватно і ефективно розслідувалися і винні особи не притягнуті до відповідальності. Також незважаючи на те, що деякі випадки були направлені в суди, Комітет, як і раніше стурбований вкрай малою кількістю розглянутих в судах випадків злочинів на ґрунті ненависті. (статті. 2, 4, 6).
  1. У світлі своїх загальних рекомендації № 7 (1985) та № 15 (1993 рік) щодо реалізації статті 4 Конвенції, Комітет рекомендує державі-учаснику вжити належних заходів для:

         (а) забезпечення інформування  про випадки злочинів на ґрунті ненависті, їх  реєстрації та розслідування за статтею 161 КК, притягнення  до відповідальності винних осіб;

         (б) засудження практики обмеження  доступу до громадських місць певним  групам осіб і розслідування всіх повідомлень про відмову їм в  доступі до місць загального користування;

         (с) збирання і публікування статистичних  даних про кількість зареєстрованих справ, пов'язаних з розпалюванням ненависті та злочинів, що виникають на цьому ґрунті, про кількість і характер випадків ворожнечі, що має мовне підґрунтя,  кількість справ, доведених до суду та результати їх розгляду;

         (д) збільшення кількості державних інформаційно-просвітницьких кампаній та інших заходів для боротьби з підбурюванням до ненависті та злочинів на її ґрунті,  продовження підготовки співробітників правоохоронних органів цієї сфери.

Організації, що підбурюють до расової ненависті

  1. Комітет стурбований повідомленнями про те, що деякі екстремістські організації, такі як «Правий сектор» і «Азов» (створений на основі громадянських формувань», Соціал-НаціональнА Асамблея, розвивають діяльність, яка призводить до підбурювання расової ненависті та пропаганди. Він також стурбований тим, що такі організації відповідальні за насильство стосовно осіб, що належать до меншин, і не завжди притягаються до відповідальності (статті. 2, 4).
  1. У світлі своєї загальної рекомендації № 7 (1985 рік) щодо реалізації статті 4 Конвенції, Комітет рекомендує державі-учаснику забезпечити, ефективне застосування законодавства у повній відповідності з положеннями статті 4 Конвенції щодо організацій, які підбурюють і пропагують расову ненависть.

Застосування статті 161 Кримінального кодексу

  1. Комітет стурбований тим, що відсутність експертної оцінки застосування статті 161 КК стосовно випадків расової дискримінації, зокрема  фактів насилля під час публічних заходів, перешкоджає  ефективній протидії таким випадкам.  Комітет також стурбований тим, що у результаті  труднощів доведення расових мотивів під час слідства, злочини на ґрунті ненависті кваліфікуються як хуліганство. (арт. 2, 4, 6).
  1. Комітет рекомендує державі-учаснику вжити заходів для забезпечення ефективного застосування статті 161 Кримінального кодексу шляхом усунення вимог, які цьому перешкоджають. Комітет також рекомендує державі-учаснику забезпечити належне розслідування скарг з приводу випадків расової дискримінації та притягнення винних до відповідальності у судовому порядку.

Становище ромів

  1. Відзначаючи різні заходи, вжиті державою-учасником для поліпшення становища ромів, включаючи Стратегію захисту та інтеграції ромської національної меншини на період до 2020 року та План дій щодо її здійснення, Комітет, як і раніше, стурбований присутністю дискримінації, стереотипами і забобонами щодо ромів, у тому числі повідомленнями про фізичні напади і вбивства, зокрема ті, що відбулися на сході України у  м. Слов'янськ, с. Щотове Луганської обл. у 2014 році,  які перебувають під контролем недержавних збройних угруповань або уряду держави-учасника. Комітет також стурбований повідомленнями про те, що деякі роми не змогли  втекти із зони конфлікту із-за відсутності документів, що засвідчують особу, а роми, яким вдалося втекти із зони конфлікту стикаються з ксенофобією і відмовою у допомозі. Комітет також стурбований відсутністю фінансування і низьким рівнем реалізації Стратегії захисту та інтеграції ромської національної меншини на період до 2020 року та плану дій, у тому числі на місцевому рівні (ст. 5).
  1. Комітет рекомендує державі-учаснику рішуче боротися з будь-якою дискримінацією щодо ромів і розслідувати випадки нападів і вбивств, у тому числі у районах Східної України, які знаходяться під контролем уряду держави-учасника. Комітет також рекомендує державі-учаснику прийняти довгострокові рішення для внутрішньо переміщених ромів і вжити заходів, щоб переконатися, що вони отримують допомогу. Комітет надалі рекомендує державі-учаснику передбачити всі необхідні ресурси для реалізації Стратегії захисту та інтеграції ромської національної меншини на період до 2020 року та плану дій, у тому числі на місцевому рівні.
  1. Комітет стурбований тим, що:

(а) Роми стикаються з труднощами в отриманні освіти, житла, зайнятості, та страждають від бідності;

(б) незважаючи на деякі поліпшення, спостерігається низька відвідуваність шкіл і високий рівень неписьменності серед дітей з числа ромів;

(в) Роми, особливо жінки з числа ромів, непропорційно безробітні; 

(г) у багатьох ромів, як і  раніше відсутні документи, що засвідчують особу, це заважає їм повною мірою користуватися соціальними послугами (статті. 2, 3 і 5).

  1. Посилаючись на свої загальні рекомендації № 27 (2000) про дискримінацію по відношенню до ромів і № 25 (2000) про ґендерні аспекти расової дискримінації, Комітет рекомендує державі-учаснику:

(а) зміцнити зусилля, спрямовані на рішучу боротьбу проти расової дискримінації і забобонного ставлення до ромів та на вирішення проблем, з якими роми продовжують стикатися в багатьох сферах, зокрема таких, як доступ до зайнятості, освіти та житла;

(б) вирішити проблем зайнятості, з якими стикаються роми, особливо жінки ;

(с) провести  консультації з ромськими громадами щодо здійснення заходів по інтеграції, у тому числі на місцевому рівні;

(в) забезпечити достатнє фінансування всіх програм, стратегій і політичних рішень, що стосуються інтеграції ромів;

(г) активізувати зусилля по забезпеченню  всіх ромів документами, що засвідчують особу;

(д) активізувати заходи щодо розширення доступу до освіти для дітей ромів, відвідування шкіл дітьми ромів та зниження рівня їх неписьменності.

Становище кримських татар

  1. Відзначаючи заходи, вжиті державою-учасником для захисту кримських татар, зокрема, тих, яким довелось покинути Крим після 2014 року, Комітет стурбований повідомленнями про те, що кримські татари, стикаються з труднощами стосовно зайнятості, соціальних послуг, освіти, та відсутністю підтримки. Комітет також стурбований тим, що кримські татари, яким довелось  покинути Крим після 2014 року можуть зіштовхнутися з труднощами збереження своєї мови, культури і самобутності (арт. 2, 5).
  1. Комітет рекомендує державі-учаснику активізувати свої зусилля стосовно консультацій з кримськотатарською спільнотою, з метою прийняття довгострокових рішень щодо облаштування кримських татар в Україні, у тому числі шляхом забезпечення або полегшення доступу до зайнятості, соціальних послуг та освіти, а також освіти татарською мовою для дітей.

Комітет також рекомендує державі-учаснику зміцнити заходи, спрямовані на забезпечення сприятливих умов для збереження і розвитку самобутності, мови та культури кримських татар.

Комітет рекомендує державі-учаснику надалі надавати необхідну фінансову підтримку культурним організаціям для їх діяльності та створити додаткові можливості для кримських татар щодо заохочування і використання їх рідної мови в освіті та повсякденному житті.

Біженці, переміщені особи та особи без громадянства

  1. Комітет стурбований повідомленнями про труднощі, які до цих пір обмежують об'єктивність та ефективність процедури надання притулку в державі-учасниці, зокрема:

      а) обмеження у доступі до пунктів перетину кордону території держави-учасника, включаючи  велику кількість громадян Сирії в 2013-2014 роках;

      б) відсутність професійного тлумачення державною міграційною службою положень стосовно клопотання про надання притулку;

      в) відмова в наданні притулку, без аргументації рішення;

      г) обмеженість часу, передбаченого для оскарження рішення про ненадання притулку.

Комітет також стурбований дуже обмеженими умовами прийому громадян зокрема, в містах зі значним числом переміщених осіб, таких як Київ і Харків, що змушує їх до самостійних пошуків приватного житла.

Комітет також стурбований повідомленнями про те, що біженці та переміщені особи стикаються з багатьма перешкодами у доступі до ринку праці і не отримують адекватної підтримки щодо своєї  інтеграції.

Крім того, Комітет стурбований повідомленнями про випадки ксенофобії  та інцидентів, що виникають на расовому ґрунті, з якими стикаються біженці та переміщені особи (ст. 2, 5).

  1. Комітет рекомендує державі-учаснику поліпшити процедуру надання притулку шляхом: a) забезпечення доступу на свою територію осіб, які потребують міжнародного захисту;

         б) виділення достатніх ресурсів для професійної інтерпретації на всіх етапах процедури визначення статусу біженця;

         в) забезпечення підготовки співробітників державної міграційної служби.  

Комітет також рекомендує державі-учаснику продовжувати поліпшувати умови прийому переміщених осіб, та забезпечувати їм підтримку і допомогу у вирішенні житлових проблем.

Комітет надалі рекомендує державі-учаснику твердо запобігати і захищати біженців та переміщених осіб  від будь-якого злочину на ґрунті ксенофобії і мовної ненависті,  сприяти інтеграції біженців, у тому числі шляхом доступу на ринок праці та покращення їх доступу до освіти, знання мови, професійної підготовки і працевлаштування.

  1. Комітет стурбований інформацією про відсутність механізму легалізації перебування осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території держави-учасника.

Комітет також стурбований труднощами, з якими стикаються незареєстровані особи без громадянства при реєстрації, отриманні виду на проживання чи одержанні дійсних документів.

Комітет і далі стурбований ризиком збільшення числа осіб без громадянства за рахунок внутрішнього переміщення і конфлікту,  та небажання держави-учасника визнавати свідоцтво про народження, видане на території не підконтрольній уряду України  (ст. 5).

  1. Комітет рекомендує державі-учаснику вжити заходів щодо захисту осіб без громадянства, створити механізм визначення їх статусу та сприяти їх інтеграції, у тому числі шляхом надання документів та необхідної підтримки.

Внутрішньо переміщені особи (ВПО)

  1. Комітет стурбований повідомленнями про труднощі, з якими стикаються внутрішньо переміщені особи на території держави-учасника конфлікту, зокрема:

         а) соціальні виплати, включаючи пенсії, прив'язані до статусу ВПО і місця проживання в районах, контрольованих державою-учасником, що заважає деяким ВПО отримати доступ до таких соціальних благ;

         б) інтеграція ВПО ускладнюється законодавчими та регуляторними рамками;

         в) труднощі з отриманням  доступного житла і працевлаштування;

         г) обмеження свободи пересування, що перешкоджає доступу до соціальних, освітніх послуг  та послуг охорони здоров'я;

         д) труднощі при перетині контрольно-пропускних пунктів і заяви осіб, постраждалих від мін та обстрілів.

Комітет також стурбований тим, що така ситуація перешкоджає особам, що належать до меншин, зокрема ромам, у реєстрації як ВПО і отриманні доступу до соціальної допомоги, маючи високу вірогідність  дискримінації та стигматизації (ст. 2, 5).

  1. Комітет рекомендує державі-учаснику вжити наступних заходів:

         а) переглянути свої правила і полегшити свободу пересування для осіб, які хотіли б перетнути кордон між непідконтрольною і контрольованою урядом територіями;

         б) не пов'язувати соціальні виплати переселенцям із статусом і обов'язком реєструватися або жити в районах, що знаходяться під контролем держави-учасника;

         в) сприяти реєстрації ВПО і активізувати свої зусилля з надання допомоги переміщеним особам для отримання документів;

         г) полегшити доступ до житла для переселенців та надавати їм необхідну допомогу у пошуках альтернативного житла;

         д) вжити заходів для прийняття  довгострокових рішень щодо сприяння інтеграції внутрішньо переміщених осіб;

         е) прийняття національної політики з ВПЛ і створення національного механізму попередження та захисту від внутрішніх переміщень.

Доступ до ефективних засобів правового захисту і надання даних, що стосуються застосування статті 6

  1. Комітет стурбований малою кількістю зареєстрованих, розслідуваних та переданих до державних судів та інших органів справ, що стосуються випадків расової дискримінації.

Він також стурбований відсутністю інформації, яка стосується правового захисту, що надається жертвам.

Комітет зазначає, що держава-учасник не подала вичерпної інформації щодо санкцій або компенсації у випадках расової дискримінації, включаючи дискримінацію у працевлаштуванні, призначених за рішенням суду або уповноваженого Верховної Ради з прав людини.

Відзначаючи пояснення  держави-учасника про рівний доступ до правосуддя для всіх і заходи, вжиті в цьому відношенні, в тому числі юридичної допомоги, Комітет, як і раніше стурбований у зв'язку з обмеженістю в якій мірі меншин може ефективно повідомляти про випадки расової дискримінації і мати рівний доступ до правосуддя (стаття. 5 і 6).

  1. Посилаючись на свою загальну рекомендацію № 31 (2005) щодо запобігання расової дискримінації в адміністративній системі та системі кримінального правосуддя, Комітет знову нагадує державі-учаснику, що відсутність скарг і судових розглядів випадків  расової дискримінації може свідчити про недосконалість законодавства,  відсутність поінформованості про доступні засоби правового захисту, про страх соціального осуду або репресій чи небажання з боку влади порушити провадження у справі. Тому Комітет рекомендує державі-учаснику активізувати зусилля щодо поширення серед населення інформації про Конвенцію і продовжити підготовку посадових осіб для застосування законодавства у відповідності з положеннями Конвенції.          Комітет також рекомендує державі-учаснику зробити всі можливі кроки для полегшення доступу меншин до правосуддя, розповсюдження  інформації про законодавство, пов'язане із расовою дискримінацією, і для інформування населення, що проживає на його території про всі доступні  засоби правового захисту та про можливості отримання юридичної допомоги.

Інші рекомендації
Ратифікації інших договорів

  1. Пам'ятаючи про неподільність прав людини, Комітет закликає державу-учасника розглянути можливість ратифікації міжнародних договорів про права людини, які вона ще не ратифікувала, зокрема договорів, положення яких мають безпосереднє відношення до громадян, які можуть піддаватися расовій дискримінації, в тому числі міжнародну Конвенцію про захист прав всіх трудящих-мігрантів і членів їх сімей та Конвенцію МОП № 169 про корінні та племінні народи (Конвенція про корінні народи і про народи, які ведуть племінний спосіб життя у незалежних країнах).

Подальші заходи по виконанню Дурбанській декларації і програми дій

  1. У світлі своєї загальної рекомендації № 33 (2009) за результатами Дурбанської конференції, Комітет рекомендує, імплементуючи Конвенцію у свою внутрішню правову систему, державі-учаснику застосовувати ефект Дурбанської декларації і Програми дій, прийнятих у вересні 2001 року Всесвітньою конференцією по боротьбі з расизмом, ксенофобією і расовою

дискримінацією,  враховуючи підсумковий документ  Дурбанської конференції, яка відбулася в Женеві в квітні 2009 року.        

Комітет просить державу-учасника включити в свою наступну періодичну доповідь окрему інформацію про плани дій та інші заходи, які вживаються для імплементації Дурбанській декларації та Програми дій на національному рівні.

Міжнародна декада  осіб африканського походження

  1. У світлі резолюції Генеральної Асамблеєї 68/237, в якій Асамблея проголосила 2015-2024 Міжнародною декадою осіб Африканського походження, і резолюції 69/16 до програми заходів з імплементації Десятиліття, Комітет рекомендує державі-учасниці розробити і реалізувати відповідну програму заходів.

Комітет також просить державу-учасника включити в свою наступну періодичну доповідь конкретну інформацію про конкретні заходи, вжиті у цих рамках, приймаючи до уваги його загальну рекомендацію № 34 (2011) щодо расової дискримінації осіб африканського походження.

Консультації з громадянським суспільством

  1. Комітет рекомендує державі-учаснику проводити консультації і активізувати діалог з організаціями громадянського суспільства, що працюють в галузі захисту прав людини, зокрема боротьби з расовою дискримінацією, у зв'язку з підготовкою наступної періодичної доповіді і в подальшій діяльності з виконання заключних зауважень.

Загальний базовий документ

  1. Комітет заохочує державу-учасника до оновлення свого загального базового документу, який датується 1998 роком, відповідно до узгоджених принципів подання доповідей згідно з міжнародними договорами про права людини, зокрема того загального базового документа, що був прийнятий на п'ятій міжкомітетській нараді з прав людини, що відбувся у червні 2006 року (HRI/GEN/2/Rev. 6, chap. I). У світлі резолюції Генеральної Асамблеї 68/268, Комітет наполегливо закликає державу-учасника дотримуватися обмеження 42,400 слів для подібних документів.

Загальний базовий документ
Подальша діяльність з виконання цих заключних зауважень

  1. У відповідності зі статтею 9 (1) Конвенції і правилом 65 правил процедури Комітет просить державу-учасника подати протягом одного року з моменту прийняття цих заключних зауважень інформацію про виконання рекомендацій, що містяться у пунктах 17 і 19, і вище.

Пункти, що мають особливе значення

  1. Комітет хотів би звернути увагу держави-учасника на особливу важливість рекомендацій, що містяться у пунктах 15, 23, 27 і 31, і просить державу-учасника представити детальну інформацію в своїй наступній періодичній доповіді про конкретні заходи, вжиті для виконання цих рекомендацій.

Поширення інформації

  1. Комітет рекомендує, щоб доповіді держави-учасника були широко доступними для громадськості в момент їх подання, та щоб зауваження Комітету стосовно цих доповідей були аналогічним чином опубліковані офіційною та іншими широковикористовуваними мовами.

Підготовка наступної доповіді

  1. Комітет рекомендує державі-учаснику представити свої двадцять четверту-двадцять шосту періодичні доповіді в одному документі з 6 квітня 2020 року, з урахуванням основних принципів підготовки доповідей, прийнятих Комітетом на його сімдесят першій сесії (cerd/з/2007/1) і інформацією щодо вирішення всіх питань, порушених у цих заключних зауваженнях. У світлі резолюції 68/268 Генеральної Асамблеї, Комітет наполегливо закликає державу-учасника дотримуватися обмеження 21,200 слів для періодичних доповідей.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
287
Переглядів
Коментарі
Код:
Им'я:
Текст:
Коментувати
Коментувати
Нові тексти на ДМ
Опитування
/
Результати


На якому каналі, 
Ви помічаєте найбільше джинси?

Інші
Телеканал «1+1»
Телеканал «Інтер»
Телеканал «СТБ»
Телеканал «Новий канал»
Телеканал «ICTV»
Телеканал «Україна»
Телеканал «5 канал»
Телеканал новин «24»
Телеканал «112»
Телеканал «NEWS ONE»
Телеканал «ZIK»
Телеканал «Еспресо»
Не помічаю взагалі
Не знаю, що таке джинса
Коментар або свій варіант:


На якому каналі, 
Ви помічаєте найбільше джинси?

Інші
1.4% (5)
 
Телеканал «1+1»
7.9% (28)
 
Телеканал «Інтер»
23.1% (82)
 
Телеканал «СТБ»
2.3% (8)
 
Телеканал «Новий канал»
2.3% (8)
 
Телеканал «ICTV»
3.7% (13)
 
Телеканал «Україна»
13.5% (48)
 
Телеканал «5 канал»
6.5% (23)
 
Телеканал новин «24»
1.4% (5)
 
Телеканал «112»
2.8% (10)
 
Телеканал «NEWS ONE»
7.0% (25)
 
Телеканал «ZIK»
2.0% (7)
 
Телеканал «Еспресо»
2.8% (10)
 
Не помічаю взагалі
5.9% (21)
 
Не знаю, що таке джинса
14.6% (52)
 
Коментар або свій варіант:
2.8% (10)
 
Загалом відповідей: 355
2016 — 2017 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop