Опитування
/
Результати

Що, на Вашу думку, потрібно зробити на порталі «Детектор медіа» першим кроком, щоб портал став для Вас кращим?

Мені все подобається
Поліпшити якість подачі інформації
Збільшити інформаційне охоплення
Поліпшити дизайн порталу
Поліпшити сервіси порталу
Додати нові сервіси
Свій варіант

Що, на Вашу думку, потрібно зробити на порталі «Детектор медіа» першим кроком, щоб портал став для Вас кращим?

Мені все подобається
24.6% (86)
 
Поліпшити якість подачі інформації
19.1% (67)
 
Збільшити інформаційне охоплення
19.4% (68)
 
Поліпшити дизайн порталу
14.9% (52)
 
Поліпшити сервіси порталу
1.4% (5)
 
Додати нові сервіси
5.1% (18)
 
Свій варіант
15.4% (54)
 
Загалом відповідей: 350
11:30
П'ятниця, 26 Серпня 2016

Професійний підхід переважив політичний: моніторинг роботи Комітету свободи слова в І півріччі 2016 року

Моніторинг роботи Комітету ВРУ з питань свободи слова та інформаційної політики в І півріччі 2016 року
Професійний підхід переважив політичний: моніторинг роботи Комітету свободи слова в І півріччі 2016 року
Професійний підхід переважив політичний: моніторинг роботи Комітету свободи слова в І півріччі 2016 року

Загальні тенденції

У парламенті навесні дещо змінився склад коаліції: про вихід із більшості заявили фракції «Батьківщина», Радикальна партія, «Самопоміч». Таким чином, якщо раніше від опозиції в Комітеті свободи слова був лише представник «Опозиційного блоку» Юрій Павленко, то тепер до нього приєдналися Олена Кондратюк, Олександр Абдуллін («Батьківщина») та Олександр Опанасенко («Самопоміч»). Недовгий час навіть лунали пропозиції змінити голову комітету Вікторію Сюмар («Народний фронт»), яка є представником більшості, а цей комітет раніше завжди очолювали опозиціонери.

Та загалом на ефективності роботи комітету це не позначилося. Професійний підхід усе-таки переважив політичний.

Загальною проблемою парламенту цього скликання є низька якість проектів законів і постанов. До більшості законопроектів, які зареєстрував Комітет з питань свободи слова, багато зауважень експертів Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради: їх часто доопрацьовують і перевносять по кілька разів. Торік Комітет свободи слова здійснив своєрідний рекорд з ухвалення законів, які не було ухвалено по 10 і більше років. Проте кількість не завжди означала якість. До цих надзвичайно важливих законів наразі є низка питань у тих, що займаються їх імплементацією. Подекуди невизначеність або неточність норм гальмують важливі реформи.

Добра відвідуваність і недостатня прозорість

Комітет з питань свободи слова та інформаційної політики за цей період провів 14 засідань плюс одне виїзне засідання на Донбасі. Усі заплановані засідання комітету відбулися. Не було зірвано жодного засідання через відсутність кворуму.

Водночас треба відзначити прикру тенденцію, яка проявилася в липні: обидва засідання відбулись не у визначений заздалегідь час, тож представники громадської ради, медійних організацій і державних органів не змогли на них потрапити. Раніше таке сталося лише раз, коли комітет без участі громадськості розглянув законопроект про іномовлення. На засіданнях у липні, які провели без громадськості, теж було розглянуто резонансні питання: 6 липня – законопроекти № 4815 щодо вдосконалення процедури застосування санкцій Національною радою та № 3504 стосовно уточнення умов розповсюдження програм телерадіоорганізацій у складі універсальної програмної послуги, а 13 липня – рішення «Про стан інформаційної безпеки в Луганській та Донецькій областях», який депутати визнали незадовільним.

Уперше за більш як 10 років відбулося виїзне засідання комітету, яке провели на Донбасі (Лисичанськ і Краматорськ). Підсумки поїздки дали підстави голові комітету жорстко критикувати дії держави в інформаційному просторі регіону. Комітет вирішив підготувати пропозиції для окремого засідання РНБО щодо відновлення мовлення на Донбасі, а також  ухвалив рішення «Про стан інформаційної безпеки в Луганській та Донецькій областях». Іще одне виїзне засідання відбулося на території студії Укртелефільм.

Адаптація українського медійного законодавства до європейських стандартів

Україна в червні 2014 року підписала Угоду про асоціацію з ЄС і протягом двох років має привести своє законодавство у відповідність до європейських стандартів, тобто до червня 2016 року. Ухвалення нового закону про аудіовізуальні послуги – одна з вимог європейських партнерів. Цей закон має замінити два попередніх основних галузевих закони «Про телебачення і радіомовлення» та «Про Національну раду з питань телебачення і радіомовлення», наблизивши нормативне поле України до європейських практик.

27 січня 2016 року комітет ухвалив «Стратегію розвитку законодавства України з питань свободи слова та діяльності ЗМІ відповідно до європейських стандартів», яку підготовлено за сприяння спільної програми Європейського Союзу та Ради Європи «Зміцнення інформаційного суспільства в Україні». Відповідно до неї члени комітету визначили пріоритетні завдання на найближчий рік, і одним із найголовніших згідно зі «Стратегією…» буде ухвалення закону «Про аудіовізуальні послуги».

Проект закону розглядають на відкритих засіданнях громадської ради при комітеті. Наприкінці березня текст проекту проаналізували експерти Ради Європи.

Представники медіаіндустрії, які звикли працювати в рамках чинних законів, без великого ентузіазму сприйняли новину про бажання комітету якнайскоріше ухвалити закон «Про аудіовізуальні послуги». Особливо топ-менеджери великих медіагруп, які виступали проти об’єднання двох законів в один великий.

Суспільне мовлення

Питання саботажу реформи потрапило у сферу уваги комітету запізно. Тільки 17 лютого 2016 року було розглянуто звернення першого заступника гендиректора НТКУ Олександра Харебіна щодо ситуації навколо Укртелефільму, яка загрожувала реалізації реформи суспільного мовлення. Комітет звернувся до правоохоронних органів із депутатським запитом стосовно обставин конфлікту, а 25 лютого провів виїзне засідання безпосередньо на території Укртелефільму.

На виїзному засіданні комітет визнав недостатньою роботу Держкомтелерадіо з реалізації заходів, пов’язаних зі створенням ПАТ НСТУ, а також рекомендував відомству утворити нову комісію з реорганізації Укртелефільму. Від самого Укртелефільму вимагали забезпечити безперешкодний доступ членів комісії з реорганізації та представників державних контрольних органів до документів і приміщень.

Комісію з реорганізації було змінено, проведено кілька її засідань, у яких брали участь народні депутати Ольга Червакова та Григорій Шверк. Але, по суті, саботаж подолати не вдалося, оскільки колектив Укртелефільму на чолі з керівництвом так і не пускає для перевірки представників контрольних органів, очевидно, розуміючи, що ті розкриють фінансові порушення. Комітет надіслав запити в ГПУ та Національну поліцію, у відповідь отримано з порушенням термінів формальні відписки.

Аби розірвати замкнене коло, було вирішено запропонувати зміни в закон про суспільне мовлення, відповідно до яких вивести Укртелефільм за рамки першого об’єднавчого процесу, створити ПАТ НСТУ, а потім уже приєднати до нього студію – теж у формі ПАТ. 17 травня відповідні зміни в законі ухвалив парламент і підписав Президент. Виведення Укртелефільму за рамки першого етапу створення ПАТ НСТУ розблокувало подальшу імплементацію реформи суспільного мовлення.

Під знаком квот

Найгарячіша дискусія в комітеті протягом ІІ кварталу відбувалася щодо законопроектів про квоти українських пісень на радіо. Працювала робоча група, комітет розглядав питання кілька разів на засіданнях, і врешті закон із другої спроби було ухвалено.  

Відповідно до компромісного закону, установлено 35-відсоткову квоту на пісні українською мовою для часових проміжків із 7:00 до 14:00 та з 15:00 до 22:00; квоту запроваджуватимуть поступово: протягом першого року – 25%, другого – 30%, третього – 35%; для радіостанцій, у яких ліцензією передбачено, що вони понад 60% продукту мовлять мовами ЄС, визначено пільгову квоту на пісні українською мовою – 25%, квоту на українську мову ведення ефіру – 60%. Квоту на мову ведення ефіру також запроваджуватимуть поступово: протягом першого року – 50%, другого – 55%, третього – 60%; закон набуває чинності через чотири місяці з дати оприлюднення. Президент уже підписав цей закон.

Комітет розглядав і не підтримав законопроект № 4303 «Про внесення змін до деяких законів України стосовно обмеження використання медійної продукції держави агресора», рекомендувавши авторам вилучити зміни в Законі «Про телебачення і радіомовлення».

У проекті запропоновано:

- запровадити додаткові умови ретрансляції на території України програм телерадіоорганізацій, які підпадають під юрисдикцію держави-агресора, а саме: запровадити процедуру їх ліцензування;

- запровадити додаткові умови щодо видачі прокатних посвідчень на фільми з участю фізичних осіб – резидентів держави-агресора, а саме: надання такими особами заяви про засудження окупації території України державою-агресором;

- заборонити трансляцію телерадіоорганізаціями музичних творів, уперше оприлюднених після 1 січня 2014 року, з участю осіб, уключених до Переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці та/або якщо принаймні один з авторів (співавторів) або виконавців (співвиконавців) яких є громадянином держави-агресора за умови, що немає достовірних даних про те, що цей автор (співавтор) або виконавець (співвиконавець) публічно засуджував окупацію території України державою-агресором.

Реформування державних і комунальних ЗМІ

Комітет розглядав проект Закону №1237 про розповсюдження продукції друкованих засобів масової інформації державною мовою, необхідність у якому виникла після ухвалення закону про реформування друкованих ЗМІ. Фактично це були поправки, ухвалення яких вимагав Президент України, підписуючи закон про реформування преси.

Члени Комітету погодилися на ревізію закону про реформування друкованих ЗМІ, вирішивши залишити Міноборони хоча б одне державне ЗМІ. Проте медіаекперти вважають, що не варто робити ревізію закону, до якого Україна йшла 15 років.

29 липня народні депутати Вікторія Сюмар і Дмитро Тимчук (фракція «Народний фронт») зареєстрували законопроект № 5008 про внесення змін у деякі закони України (щодо створення друкованих засобів масової інформації Міністерством оборони України та військово-цивільними адміністраціями на час антитерористичної операції).

Комітет намагався реформувати парламентські ЗМІ, але це виявилось непростим завданням через інерцію й спротив трудових колективів. Наприклад, уже кілька років триває епопея з парламентським журналом «Віче». Усі спроби позбавити його бюджетного фінансування зазнали фіаско. Нині журнал підлягає закону про роздержавлення преси. Оскільки редакція вибрала другий етап реформування, то, відповідно до закону, видання може отримувати бюджетні кошти до кінця 2018 року. Комітет порекомендував Верховній Раді вийти із засновників редакції журналу «Віче», але він, як і раніше, отримує гроші з держбюджету.

Парламентська газета «Голос України» теж реформуватиметься на другому етапі, тому залишається на бюджетному фінансуванні. Щодо каналу «Рада», то експерти рекомендували перетворити його на канал прямих трансляцій засідань парламенту й комітетів. Але наразі його хочуть повністю переформатувати, а для початку оновити керівництво, запросивши на посаду директора людину з комерційних медіа.

Правки до Закону України «Про телебачення і радіомовлення»

Комітет приділив багато уваги різним пропозиціям щодо змін згаданого закону. Серед них:

  • проект № 1470 щодо ідентифікації телерадіопрограм та/або телерадіопередач, телерадіореклами, створених за бюджетні кошти;
  • № 1768 та №1768-1 про участь іноземних осіб у телерадіоорганізаціях;
  • № 2766 про визначення передач європейського виробництва;
  • № 3147 щодо повноважень Кабінету Міністрів України;
  • № 3504 щодо уточнення умов розповсюдження програм телерадіоорганізацій у складі універсальної програмної послуги;
  • № 3562 про захист інформаційного простору України;
  • № 3822 щодо частки пісень державною мовою в музичних радіопрограмах і радіопередачах.

Парламентська акредитація журналістів

На засіданні 11 травня комітет розглянув питання акредитації в парламенті. Представники апарату Верховної Ради запропонували створити дорадчий орган – громадську раду парламентських кореспондентів, яка б урегульовувала питання етичної поведінки журналістів та порушення положення про акредитацію. Наразі в парламенті акредитовано понад 3 тис. медійників, а ложа преси може вмістити всього 70. Тому прес-служба хоче поставити якийсь фільтр, який би не пропускав у парламент тих «журналістів», які взагалі не висвітлюють діяльність Верховної Ради. Але члени Комітету свободи слова зазначили, що, оскільки вони не хочуть брати участі в будь-якому обмеженні доступу журналістів до парламенту, це питання має розглядати парламентський Комітет з питань регламенту. Остаточне рішення щодо цього так і не ухвалено.

Державна підтримка кримськотатарських ЗМІ

11 травня комітет підтримав надання бюджетних коштів кримськотатарському телеканалу АТР, погодившись, що саме цей канал потребує державної підтримки.

Журналісти – під парасолькою Комітету свободи слова

У I кварталі Верховна Рада ухвалила зміни до Кримінального кодексу України щодо вдосконалення захисту професійної діяльності журналістів. Серед авторів законопроекту й вісім членів комітету. Закон змінює ст. 171 Кримінального кодексу України й запроваджує покарання за перешкоджання законній професійній діяльності журналістів, що в цілому створює додаткові гарантії свободи слова в Україні.

Комітет неодноразово реагував на порушення прав журналістів. Зокрема, удруге розглянув питання про звернення громадської організації «Стоп корупція» з приводу перешкоджання законній професійній діяльності журналістки Лілії Ткачук, і був обурений бездіяльністю слідчих.

20 квітня комітет розглянув питання про тиск на компанію Савіка Шустера. Члени комітету запропонували запросити на парламентське засідання на 22 квітня, на годину запитань до уряду, голову Державної фіскальної служби (ДФС) Романа Насірова для звіту в справі щодо перевірки ТОВ «Савік Шустер студія» та накладення на студію штрафу в розмірі 13 млн грн.

Комітет звернувся до Представника ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Дуні Міятович у зв’язку з порушенням прав журналістів, які сталися в тимчасово окупованому Криму. Ідеться про затримання й допити кримських журналістів Миколи Семени, Леньяри Абібулаєвої та Руслани Люманової, обшуки їхнього приватного житла й приміщень деяких ЗМІ в Криму.

У травні після того, як сайт «Миротворець» оприлюднив персональні дані журналістів, які акредитувалися в т. зв. «ДНР  і «ЛНР», Комітет свободи слова став першим органом влади, що відреагував заявою, офіційно заявивши про неприпустимість публікації приватних даних журналістів. Однак йому це далося нелегко, оскільки однопартійці Антона Геращенка, який підтримував «Миротворець», виступали проти такої заяви.

Наприкінці березня всі члени комітету виступили проти законопроекту про проведення засідань Погоджувальної ради парламенту в закритому режимі, без журналістів. Цей проект було зареєстровано в рамках виконання рекомендацій так званої «місії Кокса» (оцінювання потреб Верховної Ради щодо підвищення інституційної спроможності, яке здійснив колишній Президент Європарламенту Пет Кокс). Члени комітету обґрунтовували свою позицію тим, що робота всіх структур парламенту має бути максимально відкритою й прозорою.

Згадали про контрольну функцію

16 березня Комітет розглянув звіт Нацради за 2015 рік. Порівняно з минулим роком зауважень до діяльності регуляторного органу було набагато менше.

Перед черговими літніми канікулами члени комітету ухвалили план роботи на період 5-ї сесії (вересень 2016-го – січень 2017-го).

Відповідно до документа, народні депутати в порядку контролю за виконанням законів, постанов Верховної Ради, власних рішень планують проконтролювати виконання рішення комітету за наслідками виїзного розширеного засідання комітету в Луганській і Донецькій областях 5–7 червня 2016 року. А також проаналізувати практики застосування Закону України «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України» та виконання рекомендацій комітетських слухань від 11 листопада 2015 року на тему «Впровадження ефірного наземного цифрового мовлення в Україні: виклики і проблеми інформаційної безпеки». Крім того, народні обранці хочуть дізнатися про проблеми становлення ДП «Мультимедійна платформа іномовлення України» та організації інформаційного мовлення на зарубіжні країни (у порядку контролю виконання Закону України «Про  систему іномовлення України»).

Відповідаючи на запитання «Детектора медіа», кілька членів комітету уточнюють, що їхню контрольну функцію перебільшено. Водночас вони зазначають, що варто продовжувати здійснювати виїзні засідання в зоні АТО.

Висновок. Вплив на реформи та демократичні трансформації

У І півріччі 2016 року Комітет з питань свободи слова та інформаційної політики працював ефективно. Хоча цей період і не було позначено такими явними проривами в медіареформах, як це було минулого року, коли розробляли та ухвалювали закони про суспільне мовлення, роздержавлення преси та прозорість медіавласності, – комітет продовжував бути ключовою ланкою в механізмі демократичних трансформацій законодавства. Проте він так не знайшов часу та сили розпочати підготовку базового медійного закону про аудіовізуальні послуги (триває робота над створенням проекту, який планують зареєструвати у вересні), було затверджено Стратегію розвитку законодавства України з питань свободи слова та діяльності ЗМІ відповідно до європейських стандартів, у якій визначено ключові кроки, необхідні для приведення українських законів до демократичних норм (та календарний план її втілення так і не було ухвалено). Зміни в Кримінальному кодексі, до розробки яких було долучено також і комітет, створили додаткові гарантії свободі слова в державі. Саме в комітеті зосередилась робота з моніторингу реалізації медіареформ, розпочатих 2015 року, і внесення оперативних поправок у відповідні закони. У цьому півріччі комітет був послідовним у відстоюванні демократичних норм і правил, що проявилося в ряді складних ситуацій, таких, як конфлікт навколо «Миротворця», ситуація з акредитацією журналістів у парламенті та закритими засіданнями Погоджувальної ради, хоча у своїй повсякденній діяльності він іноді виявляв, навпаки, тенденцію до закритості й уникання діалогу з громадськістю в політично чутливих ситуаціях.

Фото: europravda.com.ua

* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
1156
Переглядів
Коментарі
Код:
Им'я:
Текст:
Коментувати
Коментувати
Нові тексти на ДМ
2016 — 2017 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop