ПРОЕКТИ
Програмний директор ГО «Детектор медіа»
09:56
Понеділок, 15 Серпня 2016

Найцікавіше буде восени: моніторинг роботи МІП у І півріччі 2016 року

Протягом І півріччя 2016 року міністерство має небагато видимих приводів для підтвердження своєї ефективності. Моніторинг роботи Міністерства інформаційної політики, І півріччя 2016-го
Найцікавіше буде восени: моніторинг роботи МІП у І півріччі 2016 року
Найцікавіше буде восени: моніторинг роботи МІП у І півріччі 2016 року

Ключові тенденції

Протягом І півріччя 2016 року міністерство має небагато видимих приводів для підтвердження своєї ефективності. Усупереч амбітним планам, озвученим на початку року, воно так і не стало джерелом законотворчої ініціативи у сфері інформації й свободи слова; анонсовані стратегії так і не побачили світ (хоча проекти деяких із них готові). На ІІ півріччя перенесено цілі блоки завдань річного робочого плану, таких, як створення ситуаційних центрів, розробка системи кризових комунікацій, рестарт UATV. Невиконання значної кількості пунктів плану не варто трактувати як бездіяльність команди: наявна в нас інформація свідчить про те, що робота відбувається в тому темпі, який є можливий. Багато часу й енергії забирає узгодження дій міністерства з іншими відомствами, а також бюрократичні процедури, пов’язані зі зміною нормативних документів. Але те, що ці чинники не було враховано на етапі планування (і, очевидно, їх не враховано досі, у вже оновленому плані), ставить питання щодо реалістичності планування й належного внутрішнього контролю.

Міністерство докладає зусиль для забезпечення доступу населення прифронтових та окупованих територій до українських ЗМІ, для підтримки ЗМІ та окремих інформаційних кампаній кримських татар. Міністерство впровадило низку інформаційних кампаній для просування теми Криму та кримських татар у суспільному порядку денному. Дещо повільно (порівняно із запланованим) відбувається розвиток системи іномовлення.

На роботу міністерства впливали:

  1. Неузгодженість функцій та відсутність належної координації дій різних органів влади у сфері вироблення та реалізації інформаційної політики. Надзвичайно низький рівень співпраці (а часом, як показало це півріччя, і конкуренція) з профільним Комітетом ВРУ, відсутня синергія з РНБОУ та складні відносини з МЗС. Визначається модель стосунків із новоутвореним Міністерством з питань окупованих територій, з яким у МІП перетинається значна частина функцій.
  2. Украй недостатній рівень фінансування. Велику частину своєї роботи міністерство виконує в рамках співпраці із закордонними донорами або місцевим бізнесом, зокрема всі інфраструктурні проекти. Постійне «вибивання» коштів спричиняє перманентну «інформаційну війну» між МІП та Міністерством фінансів.
  3. Зміна уряду. З одного боку, остаточне призначення Юрія Стеця на посаду міністра зняло всі питання й невизначеності щодо майбутньої команди міністерства й дало змогу більше зосередитися на робочих питаннях, менше уваги приділяючи питанням політичним. Але є й негативний момент: проекти НПА, які розробило міністерство, мають пройти складну процедуру погоджень із різними відомствами. Ті проекти, які вже пройшли деякі етапи погодження, після зміни Кабінету Міністрів у наших реаліях мають почати процедуру спочатку. Тож зміна уряду відтермінувала прийняття деяких урядових проектів, про що піде мова нижче.

Структура та кадри

У лютому 2016 року українське суспільство отримало відповідь на ключове питання: чи щирим був міністр Юрій Стець у своїх обіцянках залишити посаду (і навіть у поданій заяві на звільнення), чи це лише елемент складної політичної гри. Зрештою, за результатом голосування Верховної Ради України 13 квітня 2016 року, Стець очолив міністерство в Кабінеті Гройсмана. Також розпорядженням Кабміну від 20 квітня першим заступником міністра призначено Еміне Джапарову, яка до того була його радником з питань Криму. Джапарова взяла на себе питання, що стосуються євроінтеграції, кримських татар, проблем інформаційної реінтеграції переселенців та окупованого Криму.

При міністерстві з’явилася Студентська рада, до складу якої входять самі студенти Інституту міжнародних відносин КНУ ім. Т. Шевченка. Її реальні функції сформульовано абстрактно, і з точки зору практики вони незрозумілі.

Законодавча робота

На початку року міністерство оголосило, що починає працювати в частині адаптації українського медійного законодавства до європейських стандартів. Ця новина викликала доволі неоднозначну реакцію в суспільстві: було відомо, що цим активно займається профільний парламентський комітет; 2015 року навіть було розроблено доволі детальний документ - Стратегію розвитку законодавства України з питань свободи слова та діяльності ЗМІ відповідно до європейських стандартів (її ухвалив комітет у січні 2016 року), до чого було залучено українських і закордонних експертів, також і від Ради Європи. В експертних колах заговорили про дублювання функцій, комітет (зі зрозумілих причин) не виявив готовності до співпраці, реакція громадськості теж була прохолодною. У лютому міністр видав наказ про утворення Міжвідомчої робочої групи з напрацювання змін до законодавства, і планом дій на рік передбачено активну роботу цієї групи та результати у вигляді проектів нормативно-правових актів.

Окрім цього, було заплановано станом на кінець півріччя затвердити такі документи:

  • Стратегію щодо інформаційної реінтеграції внутрішньо переміщених осіб;
  • Стратегію інформаційної реінтеграції Криму;
  • Комунікаційну стратегію щодо тимчасово непідконтрольних територій на сході України та прилеглих до зони АТО територій;
  • Стратегію публічної дипломатії кримських татар;
  • Концепцію популяризації України у світі;
  • пакети НПА, що визначають діяльність системи стратегічних комунікацій, нову систему урядових комунікацій, а також систему кризових комунікацій.

Станом на липень 2016 року жоден із цих документів затверджено не було, але робота в цих напрямках відбувається.

Міжвідомча робоча група фактично лишилась на папері. Ідея так і не знайшла підтримки в спільноти й депутатського корпусу та зрештою зникла з порядку денного.

Міністерство має розроблені проекти Стратегії щодо інформаційної реінтеграції ВПО та Комунікаційної стратегії щодо сходу (яка на виході отримала назву Стратегії інформаційної реінтеграції тимчасово окупованих територій Луганської і Донецької областей 2016-2020), презентацію та публічне обговорення яких очікують на початку осені.

Розробка Стратегії публічної дипломатії кримських татар відбулася в рамках спільного проекту міністерства з Естонським інститутом прав людини. До робочої групи входять Еміне Джапарова, Олівер Лооде (представник естонського партнера, віце-голова Постійного форуму ООН з питань корінних народів) та представники кримської діаспори. Проект документа також готовий, і його буде оприлюднено найближчим часом.

Робота над Стратегією з інформаційної реінтеграції Криму тільки починається. Затримка викликана спробою синхронізувати зусилля з РНБОУ, яка мала розробити загальну стратегію уряду щодо окупованого Криму (розробка інформаційної стратегії була б наступним кроком). Проте результатів роботи Радбезу наразі нема, тому міністерство починає розробляти свій документ, не чекаючи на загальну стратегію (ще раз про питання координації дій різних відомств).

Найбільший прогрес стосується Концепції популяризації України у світі та просування інтересів України у світовому інформаційному просторі. Її було розроблено та оприлюднено на сайті міністерства вже в березні 2016 року; наразі вона проходить узгодження у відомствах відповідно до процедур.

Пакети НПА, які зумовлюють нову систему урядових комунікацій, стратегічних і кризових комунікацій, Ситуаційного центру при міністерстві, відкладають. На етапі повторного (після зміни уряду) погодження перебувають документи, які розробило міністерство минулого року, – Доктрина інформаційної політики та Концепція інформаційної безпеки.

Забезпечення доступу населення окупованих і прифронтових територій до українських ЗМІ

Триває робота із забезпечення покриття телевізійним і радіосигналом прифронтових та окупованих територій. Міністерство звітує про встановлення 55 передавачів у зоні АТО. Згаданий у плані десятикіловатний передавач у Красноармійську встановлено, але для належної роботи він потребує вищої вежі. Триває підготовка до будівництва нової телевежі; від закордонних партнерів отримано обладнання, нині триває налаштування, доукомплектація та інші роботи.

Для розуміння обсягу завдань, яке виконує міністерство в цьому аспекті, важливо вказати, що мова йде не лише про вирішення численних технічних (визначення локацій, калькуляція потужностей, проектування, монтаж) і юридичних питань, а й про переговори із закордонними партнерами та донорами, які роблять цю роботу можливою. Установлення передавачів відбувається без фінансування з боку державного бюджету.

Без державного фінансування розпочалося будівництво вежі на горі Карачун під Слов’янськом. Також за благодійні кошти починається зведення вежі в Чонгарі для поширення радіосигналу на північ Криму. Там уже виділено земельну ділянку під будівництво, але саме будівництво ще не почалося. Цим питанням опікується спільна робоча група з Нацрадою з питань забезпечення мовлення на Крим, утворення якої теж було передбачено в плані.

Розпочало мовлення радіо «Голос Донбасу». Фактично йдеться про радіостудію Донецької філії НТКУ. Наразі сформовано редакцію радіостанції, здійснюється трансляція; уведено в дію чотири передавача з восьми, необхідних для забезпечення мовлення станції на всю територію Донбасу, підконтрольну урядові.

Нова система стратегічних комунікацій

Роботу здійснюють частково в рамках виконання Дорожньої карти Партнерства у сфері стратегічних комунікацій між РНБОУ та Міжнародним секретаріатом НАТО.

Міністерство завершило аудит системи урядових комунікацій і презентувало концепцію реформування цієї системи. Пілотне впровадження відтерміновано на вересень-грудень (у попередньому плані – травень); розробку пакету проектів НПА для вдосконалення системи логічно очікують після завершення проекту, ближче до кінця року, хоча ряд типових положень та інструкцій для запуску проекту вже готовий (зокрема, типові положення про структурні підрозділи зі зв’язків з громадськістю та ряд типових документів для роботи цих підрозділів).

Для розробки структури стратегічних комунікацій створено робочу групу, але процес іде не так швидко, як сподівалися на початку року. Спеціалісти міністерства здійснили аналіз нормативно-правової бази, що регулює стратегічні комунікації (понад 100 НПА), і напрацьовано рекомендації щодо її вдосконалення, але наразі змінено лише одну постанову Кабміну. Створення системи кризових комунікацій повністю перенесено на ІV квартал. Створення Ситуаційного центру міністерства (підрозділу, який би в режимі реального часу відстежував інформаційні потоки та оперативно інформував державні органи України та інших країн - учасниць Партнерства про виклики й процеси в інформаційному просторі) теж іще в процесі планування.

Також МІП долучений до виконання низки інших пунктів Дорожньої карти, зокрема, до створення єдиного навчального центру зі стратегічних комунікацій (розроблено проект, проведено навчання й сертифікацію перших тренерів, розроблено ряд навчальних курсів), бере участь у наукових дослідженнях зі стратегічних комунікацій.

Розвиток платформи іномовлення

У плані дій міністерства передбачено значний обсяг робіт із розвитку платформи іномовлення та Укрінформу, але в більшій своїй частині їх виконання перенесено на наступне півріччя. Наприклад, створення англомовної редакції UATV, рестарт телеканалу, оновлення контенту й студії відкладено через те, що так і не вдалося домогтися додаткового фінансування каналу; крім того, затягнулись деякі бюрократичні процедури (зокрема, близько двох місяців зайняло виведення УТР із переліку стратегічних об’єктів, без чого були неможливими подальші дії).

Поширюється сфера мовлення каналу. Як результат переговорів, які провело міністерство, UATV включено до кабельних мереж у Данії, Грузії, Польщі, Азербайджані, Болгарії, Естонії, Латвії, а 1 липня його влючили до Kartina.TV, однієї з найпотужніших у світі ОТР-платформ. Але канал досі залишається двомовним (українська + російська) з англійськими субтитрами.

Інформаційні кампанії

17 із 99 пунктів річного плану міністерства становлять інформаційні заходи або підготовка до них. Це віддзеркалює рівень уваги, яку приділяє міністерство його інформаційним кампаніям. У цьому півріччі вони стосувалися проблем кримських татар.

Належну присутність теми кримських татар в інформаційному просторі країни забезпечували такі кампанії та проекти міністерства, як:

  • кампанія «18 травня всі ми – кримські татари» (під гаслом «Я пережив геноцид»; зовнішня реклама, відеоролики онлайн та на телебаченні);
  • кампанія «Два прапори – єдина країна» (до Дня кримськотатарського прапора; зовнішня реклама, ролики онлайн та на телебаченні);
  • проект «Крим. Декомунізовані» на радіо «Вести»;
  • програма Vatan Sedasi на УР1.

Виготовлено фільм «Крим. Спротив», презентація якого відбулася в липні.

У плані дій міністерства передбачено створення й запуск суспільно-політичного видання «Крим – це Україна». Із часом концепція змінилася: тепер готують до старту видання «Територія» газетного формату, яке – попередньо – виходитиме двічі на місяць. Видання буде присвячено проблемам окупованого Криму, його аудиторія – закордонні журналісти, представники посольств та інші особи, які тим чи іншим чином впливають на прийняття політичних рішень в інших країнах стосовно Криму.  

Загальною проблемою інформаційних кампаній міністерства залишається відсутність чіткої стратегії. В основі кампаній лежить бачення представників міністерства потреб, мети й сподіваних результатів (хоча його обговорено із зовнішніми експертами та стейкхолдерами), але очевидно, що такі масштабні інформаційні кампанії мають вибудовуватися на основі даних про стан суспільної думки, і їхня ефективність має визначатися рівнем поширення нових поглядів, переконань громадян або викоріненням негативних стереотипів та установок (чітко визначених) серед різних соціальних груп. Саме виходячи із цих міркувань, мають створювати інформаційні продукти, формулювати слогани тощо. Хочеться вірити, що це буде наступний етап розвитку комунікаційної спроможності міністерства (і розроблені стратегічні документи стануть підґрунтям для цього), що дасть нам змогу оцінювати не лише діяльність, а й її ефективність.

Висновок. Вплив на реформи та демократичні трансформації

Важко говорити про внесок міністерства в медіареформи на нинішньому етапі. Тут ініціатива в руках профільного комітету ВРУ; спроба її перехопити на початку року зазнала невдачі. Реформа урядових комунікацій пройшла перший етап (оцінювання потреб і визначення завдань) і зав’язла в тривалому та ресурсоємному процесі підготовки проектів нормативних змін.

Ініціативи міністерства стосуються стратегічних аспектів комунікації, зміцнення інформаційної безпеки тощо. Наскільки ці документи йтимуть у ногу з демократичними стандартами, стане зрозуміло після оприлюднення та обговорення проектів; поки що можемо говорити лише про проект Концепції популяризації України у світі та про загальну концепцію реформи урядових комунікацій, які цим стандартам, як мінімум, не суперечать. Затримка з Концепцією інформаційної безпеки теж є скоріше позитивним моментом – з огляду на численні потенційно антидемократичні положення документа (див. оцінки ОБСЄ й «Детектора медіа»). 

Упродовж півріччя міністерство загалом послідовно відстоювало позиції свободи слова (у формальних та неформальних заявах і практичній роботі), надавало допомогу українським та іноземним журналістам в їхній роботі в зоні конфлікту, підтримувало журналістів окупованого Криму. Проте не заслуговує на позитивну оцінку реакція міністерства на конфлікт навколо «Миротворця». Непослідовність дій і заяв міністра, демонстративний конфлікт між ним та його заступницею Тетяною Поповою виявили складні позалаштункові процеси навколо цих питань, що зрештою вказало на обмежену спроможність міністерства відстоювати свободу слова всупереч політичній кон’юнктурі.

Фото - digital.report

Всі матеріали розділу / жанру:
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
2407
Переглядів
Коментарі
Код:
Им'я:
Текст:
Коментувати
Коментувати
Нові тексти на ДМ
2016 — 2017 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop