Незалежна медійна рада та Нацрада не вважають цензурою регулювання контенту телеканалів

Незалежна медійна рада та Нацрада не вважають цензурою регулювання контенту телеканалів

5 Липня 2016
3193

Незалежна медійна рада та Нацрада не вважають цензурою регулювання контенту телеканалів

3193
5 липня Незалежна медійна рада (НМР) провела публічне обговорення на тему «Аудіовізуальний контент: регулювати чи ні?» Крім членів НМР, в обговоренні взяли участь представники Нацради, громадських медійних організацій, міжнародних інституцій, журналісти. За підсумками зустрічі НМР досягла з Нацрадою спільного погляду на необхідність регулювання контенту та запропонувала практичні рекомендації
Незалежна медійна рада та Нацрада не вважають цензурою регулювання контенту телеканалів
Незалежна медійна рада та Нацрада не вважають цензурою регулювання контенту телеканалів

«Особисто в мене ніколи не було сумнівів, що однією з ключових задач регулятора є регулювання контенту. Є два способи регулювання: санкції за порушення та рекомендації регулятора щодо контенту – як діяти мовникам, щоб не порушити закон. І такі рекомендації не слід вважати цензурою. Це абсолютно нормальна європейська практика», – заявив на початку зустрічі директор Центру демократії та верховенства права Тарас Шевченко.

Тарас Шевченко

За його словами, в Україні часто є проблема з цензурою, але нерідко на цій темі й спекулюють. «Цензура в класичному розумінні передбачає отримання перед публікацією згоди на те, щоб оприлюднити певний контент. Ми це мали лише в двох сферах – в одній скасували, в іншій це залишилося. Закон вимагав отримувати таку згоду від Національної комісії з питань захисту суспільної моралі, яку наразі ліквідовано. Український закон також передбачає отримання прокатних посвідчень на фільми – ось це цензура. А все інше, що стосується санкцій за те, що мовник показав програму, в якій потім Нацрада, суд чи інший орган вбачає порушення закону, цензурою не є», – додав пан Шевченко.

Його підтримала заступниця голови Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Уляна Фещук: «Я дуже довго думала, що регулювання контенту – це втручання в редакційну політику, проте протягом останніх п’яти років, ураховуючи ситуацію в країні і мій досвід роботи в Національній раді, я зрозуміла, що не регулювати неможливо. Ми дуже багато говорили про саморегулювання. Фактично, воно могло б стати виходом, проте... 30 липня 2015 року ми запропонували мовникам кодекс мовлення, але воз и ныне там”. Всі з якоюсь його частиною погоджуються, з якоюсь – ні, і в результаті кодекс не прийнятий».

Уляна Фещук

Також вона наголосила на тому, що вагомої відповідальності мовників за порушення при трансляції контенту в діючому законодавстві немає. «Вся судова практика негативна, тобто вона не на користь Національної ради. Слава Богу, за останніми рішеннями щодо контенту ліцензіати в суди не пішли. Це означає, що рішення виписані добре, вони обґрунтовані і, мабуть, телеканали не бачать шансів виграти такі судові позови», – зауважила пані Фещук.

За її словами, є дуже багато проблемних питань. Одне з них – зберігання записів ефіру лише протягом 14 днів. А найбільшою проблемою в інформаційному мовленні членкиня Нацради наразі вважає незбалансованість і недостовірність інформації. Але відповідальності за недотримання цих стандартів немає.

До дискусії не приєдналися телеканали і профільні асоціації, хоча й були попередньо заявлені. Голова ГО «Детектор медіа», шеф-редактор порталу «Детектор медіа» Наталія Лигачова закликала мовників приєднуватися до обговорення: «Вони мають зрозуміти, що це все одно невідворотно. В нас уже є позиція громадськості і Національної ради, що регулювання – це нормально. Початок уже покладений і те, що ми зараз знаходимо взаєморозуміння з нинішнім складом Нацради, – вже великий крок уперед. Такого взаєморозуміння в нас із ними раніше не було».

Наталія Лигачова

Учасники зустрічі напрацювали кілька практичних пропозицій щодо посилення ефективності роботи регулятора. Серед них – пропозиція підготувати законопроект, який в очікуванні доопрацювання та ухвалення законопроекту про аудіовізуальні послуги допоможе вирішити нагальні проблеми, які стоять перед Нацрадою – зокрема, продовжить термін обов’язкового зберігання мовниками записів ефірів.

«Детектор медіа» готує детальний репортаж із заходу.

Нагадаємо, Незалежна медійна рада була заснована 15 грудня 2015 року як незалежний арбітр для вирішення спорів та конфліктів у медійній галузі, а також орган, який має слідкувати за дотриманням професійних стандартів у журналістиці. До п’ятірки засновників Ради увійшли Центр демократії та верховенства права (колишній Інститут Медіа Права), Інститут Масової Інформації, «Інтерньюз-Україна», ГО «Детектор медіа» (колишня ГО «Детектор медіа») та Фундація «Суспільність».

Фото - Олексій Темченко

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
3193
Читайте також
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду