Дмитро Ткаченко, «Фабрика думки “Донбас”»: «Донецьку телевежу потрібно нейтралізувати»

Дмитро Ткаченко, «Фабрика думки “Донбас”»: «Донецьку телевежу потрібно нейтралізувати»

14 Червня 2016
4172
14 Червня 2016
16:53

Дмитро Ткаченко, «Фабрика думки “Донбас”»: «Донецьку телевежу потрібно нейтралізувати»

4172
Наприкінці травня в Києві було презентовано інтерактивну інформаційну карту Донецької області. Цей проект дозволяє побачити медійну ситуацію по обидві сторони лінії розмежування. Його було реалізовано аналітичним центром «Фабрика думки “Донбас”», який є складовою команди Донецької обласної організації Комітету виборців України
Дмитро Ткаченко, «Фабрика думки “Донбас”»: «Донецьку телевежу потрібно нейтралізувати»
Дмитро Ткаченко, «Фабрика думки “Донбас”»: «Донецьку телевежу потрібно нейтралізувати»

Інформаційна карта — це лише перший крок, наголошує керівник «Фабрики думки “Донбас”» Дмитро Ткаченко. Головною ціллю для себе він вважає формування проукраїнського ментального поля та громадянської свідомості в проблемному регіоні. Але при цьому визнає, що вирішення цього завдання займе не один рік.

Дмитре, в чому цінність інформаційної карти Донецької області, хто і з якою метою буде нею користуватися?

— В першу чергу вона стане в нагоді тим, хто спеціалізується на Донбасі. Йдеться про громадські організації, журналістів, волонтерів, які зможуть чітко уявляти, якими каналами комунікації краще користуватися.

Крім того, візуалізована інформація дозволяє побачити — а що ж, власне, зроблено Україною в інформаційному напрямку впродовж двох років? І на цьому тлі переможні реляції про те, що ми успішно вирішуємо проблему мовлення на окуповані території, виглядають непереконливо або є просто обманом. Карта показує величезну диспропорцію, яка утворилася між інформаційними можливостями сепаратистів і можливостями України.

Зупинюся лише на ключових моментах. Кількість проросійських сторінок у соціальних мережах в регіоні майже втричі перевищує кількість проукраїнських. А за числом читачів ми поступаємося ще значніше. Треба сказати, що тут не можна не визнати ефективності фабрик кремлівських ботів, які роками працюють на цьому полі. Але найбільша проблема полягає в тому, що сигнал телевежі в Донецьку, яка транслює сепаратистські канали, покриває значну частину підконтрольної Україні території на Донеччині та добиває до східних районів Дніпропетровської області включно. Український сигнал, у свою чергу, ледь доходить до Донецька чи Докучаєвська. І так триває вже два роки.

При цьому треба ясно собі уявляти ситуацію там, «за межею», де на людей ллється безсовісна, агресивна, але водночас ефективна пропаганда. Росія створила абсолютно закрите в інформаційному плані середовище на окупованих територіях, функціонує жорстка система контролю з боку російських кураторів, через яких виділяється фінансування і без схвалення яких не може вийти жодна публікація або сюжет. Так виглядає тотальна «монополія на правду».

Як наслідок, дослідження це показують, 20 % людей в окупованій частині Донецької області вже навіть не цікавляться тим, транслюються у них українські телеканали чи ні.

Інформаційна агресія, крім того — це спосіб в умовах безробіття змусити простих донецьких мужиків воювати, і перетворити їх на гарматне м'ясо.

Тому я не втомлююся повторювати: донецьку телевежу має бути нейтралізовано.

Що мається на увазі? В який спосіб?

— Її сигнал має бути вимкнено або її має бути просто знищено фізично. Завданням України є не лише інформаційне проникнення на окуповану територію, не тільки розширення нашого мовлення, але й зменшення можливостей противника. Це інформаційна війна. Але таке враження, що в Києві цього до кінця не відчувають.

Очевидно, що цього замало. Україні самій необхідно буде щось запропонувати.

— Безперечно. Інформаційна карта не створювалася сама по собі. Це лише один із проектів у рамках комунікаційної стратегії для Донбасу, яку ми розробляємо. Остання, у свою чергу, покликана дати відповідь на питання, якими словами, якими образами «зшити», поєднати цей регіон з усією Україною.

На черзі — створення ментальної карти Донецької області, і саме тепер ми займаємося дослідженням ментальних особливостей Донбасу.

Паралельно ми запускаємо власні медіапродукти. Це й інформаційні ролики, будемо працювати, зокрема, на рівні мотиваторів в інтернеті, оскільки в мережі немає кордонів. Вагомою частиною інформаційної кампанії є 25 телепрограм, які ми готуємо і які будуть присвячені тим вихідцям із Донецької області, які — хто зі зброєю в руках, хто в ролі волонтера — працював і працює на її звільнення.

Все це необхідно для того, щоб на рівні художнього образу закріпити розуміння, що Донбас — це не «дикий степ», не лише сепаратистська територія, а це регіон, у якому живуть люди, віддані Україні часом більше, ніж в інших областях.

Нашим мегазавданням є формування на Донбасі проукраїнського ментального поля — Донбас як dreamland, регіон із розвиненою культурою та інноваційною економікою.

Хіба те, про що ви говорите, не є завданням держави? Чи можуть незалежні аналітичні центри замінити її, і чи мали ви контакти в міністерствах тощо?

— Звісно, ми дуже тісно комунікуємо з Міністерством інформаційної політики. Питання в іншому: щоби змінити ситуацію на Донбасі, необхідні сотні інформаційних продуктів для різних цільових аудиторій. І такої мети неможливо досягти зусиллями лише державних органів.

Історія знає приклади успішної співпраці держави й незалежних аналітичних центрів, зокрема, можна згадати діяльність Commitee on Public Information в США в момент вступу цієї країни в Першу світову війну. Тоді комітету вдалося змінити настрої в суспільстві в бік підтримки дій уряду, і для цього було проведено величезну роботу. Наша мета — мирна, але не менш масштабна. Ми хочемо повернути свій рідний Донбас в Україну, і зробити його кращим, ніж він був до війни.

Ви мешкали в Донецьку станом на 2014 рік?

— Так, і для мене те, що ми робимо тепер, — це продовження боротьби, яку ми вели ще вдома.

Ви погоджуєтеся з тим, що всі роки незалежності між Донбасом і рештою України існувала мовчазна угода — ми не помічаємо вас, а ви нас? Що зрештою і стало однією з ментальних причин конфлікту, хоч він і був спровокований ззовні.

— Я б назвав це угодою взаємного ігнорування. На це є кілька причин. В Україні загалом низький рівень взаємної довіри, в українців дуже обмежене коло тих, кому ми довіряємо — тільки найближчі люди. Це те, про що говорять соціологи. Україна «зшита» не з великих шматків, а саме з таких невеликих кіл, де певна людина почувається комфортно. Друга причина — Донбасу та більшості території України справді бракувало знань один про одного, і нинішні фронтові зведення цього вакууму явно не заповнюють.

Тому ми хочемо, щоб наш продукт, телепрограми насамперед, пішов в усі регіони, щоб українці знайомились з цими трагічними та героїчними історіями моїх земляків.

Працюючи над проблемою комунікацій на Донбасі вже певний час, яких висновків, окрім того, що Україна не використала ефективно два роки, що минули, ви доходите?

— Про якісь остаточні висновки говорити ще рано, але попередньо все вказує на те, що на окупованій частині Донбасу з'являється нова ідентичність. Так, вона побудована на химері, але якщо мине ще 5 років — настануть незворотні зміни у свідомості людей.

Зі свого боку, коли ви кажете про зміну ментальності — з якої на яку? Що саме, на ваш погляд, треба змінити?

— Все дуже просто. Ми хочемо формувати в мешканців Донбасу нове світосприйняття — проактивність замість патерналізму, інноваційність замість звичного патріархального способу життя, проукраїнські погляди замість проросійських та замість ностальгії за СРСР. І ми розуміємо, що це завдання не на один рік. Тільки от починати треба негайно.

Наш аналітичний центр почав свою роботу з січня. Ми і виробляємо ідеї й намагаємося їх реалізувати. В підсумку ми запропонуємо Стратегію інформаційного захисту, яка ляже на стіл Адміністрації Президента, уряду, профільних міністерств.

Зміни, про які йдеться, необхідно провести у великому регіоні, і вони можливі тільки через комунікацію. А для цього потрібні дуже «круті» технології, ідеї та їхня реалізація.

Фото - з Фейсбук-сторінки Дмитра Ткаченка

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
4172
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду