Порятунок потопаючих. Медіапідсумки 6–12 червня 2016 року

Порятунок потопаючих. Медіапідсумки 6–12 червня 2016 року

13 Червня 2016
2066
13 Червня 2016
09:00

Порятунок потопаючих. Медіапідсумки 6–12 червня 2016 року

2066
Порятунок потопаючих. Медіапідсумки 6–12 червня 2016 року
Порятунок потопаючих. Медіапідсумки 6–12 червня 2016 року

Минулого тижня Комітет свободи слова вперше за багато років провів виїзне засідання — на Донбасі. В цій поїздці до Вікторії Сюмар, Ольги Червакової, Олександра Опанасенка та Юрія Павленка приєдналися нардепи Владислав Севрюков, Григорій Шверк і Олександр Бригинець, голова Держкомтелерадіо Олег Наливайко, генеральний директор Концерну РРТ Володимир Іщук, заступниця міністра інформполітики Тетяна Попова, член Нацради Сергій Костинський, заступник гендиректора НТКУ Михайло Шматов, заступник начальника управління комунікацій та преси Міноборони Олександр Мотузяник, заступник керівника АТО у взаємодії з громадськістю і ЗМІ Юрій Цурко, представники служби з питань інформаційної безпеки РНБО, працівники апарату парламенту, журналісти. Виїзне засідання складалося з двох частин: перша відбулася в Лисичанську, друга — в Краматорську. Делегати також відвідали кілька населених пунктів «сірої зони», а саме Щастя, Станицю Луганську, Попасну і Золоте, й телевежу на горі Карачун.

Як на мене, найбільш пронизливим моментом цієї поїздки стала розмова з керівником Новоайдарської районної адміністрації Віктором Сергієнком. Він розповів, що в трьох населених пунктах, зокрема в містечку Щастя, місцевій владі довелося встановити гучномовці через те, що дротове радіо вщент зруйноване: «І тепер наші люди прокидаються і лягають спати під гімн України». Як бачимо, порятунок потопаючих — справа рук самих потопаючих.

До речі, прокидатися й засинати під гімн України тепер будуть радіослухачі по всій Україні: Радіокомітет пристав на пропозицію голови Нацради Юрія Артеменка щодня починати й закінчувати ефір радіостанцій українським гімном. Наразі пан Артеменко сподівається на такий самий крок і від телеканалів.

Ще одна новина — Комітет свободи слова має намір уже цього тижня спробувати досягти компромісу між розробниками законопроектів про україномовні квоти в телерадіоефірі (№ 3822 та № 3822-1) і повторно подати узгоджений законопроект до сесійної зали. Нагадаю, що 2 червня Верховна Рада не знайшла достатньо голосів для підтримки хоча б одного з цих двох законопроектів і відправила їх на повторне перше читання. Якщо коротко, то автори законопроекту № 3822 публічно озвучують три принципові для них позиції:

  • частка україномовних пісень — 35 %;
  • однакова квота для всіх радіостанцій і всіх форматів;
  • виконання квоти в кожну фіксовану чверть доби.

Автори законопроекту № 3822-1 хочуть ці вимоги пом’якшити. Що вийде з цих переговорів — сподіваюся, побачимо незабаром.

Ще одне бурління минулого тижня відбувалося на ринку провайдерів: Асоціація правовласників та постачальників контенту, Інтернет-асоціація України, асоціація «Укртелемережа», Спілка операторів телекомунікацій Одеси та Одеської області, Всеукраїнська асоціація операторів кабельного телебачення і телеінформаційних мереж і Спілка кабельного телебачення України погодили із зауваженнями умови компанії «Воля» щодо переходу до ринкових відносин із комерційними телеканалами, що входять до універсальної програмної послуги. «Воля», нагадаю, вважає, що якщо провайдери мають платити медіагрупам роялті за ретрансляцію телеканалів, то платити повинні всі, на рівних умовах та однакову ціну, незалежно від технологічної платформи, а крім того потрібна система прозорої звітності провайдерів про кількість абонентів. Також повинні бути закодовані всі види доставки сигналу телеканалів — як на супутнику, так і в цифровому ефірі, щоб не давати глядачу безкоштовної альтернативи й можливості для піратства. При цьому «Воля» допускає наявність реклами в ефірі телеканалів, які стануть платними для глядачів. Зауваження асоціацій провайдерів стосувалися пропозиції створення телевізійними медіагрупами Єдиного контент-центру, а також нових підходів до звітності стосовно кількості абонентів провайдерів.

Знову ж, як на мене, доля пошуку компромісу між телевізійниками та провайдерами залежить від того, як усі великі телегравці насправді сприймають свою діяльність: чи готові вони подивитися на себе як на бізнес, чи все це тільки до перших виборів? Бо якщо медіавласник бачить у своїй телегрупі насамперед інструмент політичного впливу, складно уявити, про яке кодування її сигналу (і неминуче пов’язане з цим скорочення аудиторії) може йтися.

І на завершення. 12 червня в Києві мирно відбувся «Марш рівності». Чого, на превеликий жаль, не скажеш про Орландо, де сталася жахлива трагедія з багатьма людськими жертвами. Скільки існуватиме людство, стільки триватимуть конфлікти через ідеї та світогляди. Не в нашій владі їх зупинити, але в нашій владі завжди намагатися ставати на захист тих, на чиєму боці правда.

Фото - Галина Петренко

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
2066
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду