Голова наглядової ради радіогрупи «ТАВР Медіа» виступає проти збільшення квот для української музики

Голова наглядової ради радіогрупи «ТАВР Медіа» виступає проти збільшення квот для української музики

30 Березня 2016
2321
30 Березня 2016
12:03

Голова наглядової ради радіогрупи «ТАВР Медіа» виступає проти збільшення квот для української музики

2321
Голова наглядової ради радіогрупи «ТАВР Медіа» Микола Баграєв заявляє, що нинішнє керівництво Міністерства культури вдається до популізму і маніпулювання у питанні введенням нових квот для україномовних пісень на українському радіо, і сподівається у тому, що обговорення питання продовжиться після приходу до керівництва міністерством «справжніх реформаторів».
Голова наглядової ради радіогрупи «ТАВР Медіа» виступає проти збільшення квот для української музики
Голова наглядової ради радіогрупи «ТАВР Медіа» виступає проти збільшення квот для української музики

Про це йдеться у заяві, яку отримав «Детектор медіа».

Микола Баграєв нагадує, що зараз за чинним законодавством в ефірі будь-якої української радіостанції повинно звучати не менш 50 відсотків творів українських авторів і виконавців. «Норма досить жорстка, особливо з урахуванням того, що неважливо, яка це радіостанція, і яку музику вона грає - популярну або якусь особливу: ретро, джазову, лаунж або танцювальну. І норма досить спірна, оскільки ніде немає визначення, що означає «музика українського походження», і не робиться ніякої різниці між тими станціями, які використовують поп-музику, якої багато, і тими, хто використовує інші жанри, в яких українські музиканти працюють мало або майже не працюють», - зазначає голова наглядової ради радіогрупи «ТАВР Медіа».

Він заявляє, що новий законопроект №3822 від 27.01.2016, який викликав бурхливу дискусію між Мінкультом і радійниками, зобов'язує радіостанції в рамках 50-відсоткової квоти музики українських авторів і виконавців транслювати 75 відсотків пісень українською мовою, і робити це рівномірно по всьому ефіру. «Тобто, яка б не була станція, 37,5% її музичного ефіру повинні складати пісні українською мовою. Законопроект внесений кількома народними депутатами, але головну роль в його просуванні грає міністр культури України (та віце-прем'єр-міністр) В'ячеслав Кириленко, і кілька українських музикантів», - зазначає Микола Баграєв.

За його словами, приваблива на перший погляд ідея - забезпечити простір для україномовної пісні в ефірі - насправді стикається з низкою проблем.

Законодавча ініціатива не враховує жанрового розмаїття станцій, вважає Микола Баграєв. «Можна згадати, що після введення 50-відсоткової квоти для музики українського походження з ефіру пішла єдина джазова станція «Радіо Ренесанс». Після введення нових квот на україномовні пісні з ефіру повинні будуть піти станції, які відіграють денсову, лаунжеву музику, класичний рок, інструментальні станції, і поки буде діяти така квота, в Україні не з'явиться радіо з класикою, джазом, які завгодно нішеві музичні станції», - стверджує він.

За його словами, на всіх радіо звучатиме практично одна і та сама музика, оскільки пісні українською мовою пишуть в основному музиканти і групи, що працюють в стилях рок-музики і альтернативи, у поп-музиці одиниці пишуть пісні українською мовою.

Крім того, як впевнений Микола Баграєв, для забезпечення квоти радіостанціям доведеться звертатися до записів минулих років або знижувати вимоги до якості фонограм, а також погоджуватися з одноманітністю музики.

За його словами, наявність пісень українською мовою в радіоефірах - це питання до виконавців.  Микола Баграєв зазначає, що Мінкульт міг би зробити багато, щоб українська пісня розвивалася, але він впевнений, що «ні про що з перерахованого не піклуються автори зазначеної поправки до закону - все це лягає на плечі радіобізнесу».

Микола Баграєв згадав також організований Радіокомітетом круглий стіл 17 лютого, на якому  було проаналізовано досвід ряду країн з квотування музики в радіоефірах, а також показаний результат багаторічної роботи українських радіостанцій. «Ми побачили, що жорстке регулювання в цьому питанні призводить до негативних наслідків для радіо і для самої індустрії шоу-бізнесу, в той час як планомірна робота регулятора в поєднанні з державними програмами з підтримки виконавців ведуть до зростання і розвитку», - заявляє він.

За його словами, українські радіостанції розуміють, що боротьба за українську музику - це, в нинішніх реаліях, перш за все боротьба проти російської музики. Він стверджує, що частка російських пісень в ефірі зменшується.

«Сьогодні цей показник по «ТАВР Медіа» становить від 0% до 24%. В цілому, на чотирьох з шести станцій групи «ТАВР Медіа» немає жодної пісні російського виробництва. На інших двох - «Машина часу» на Радіо Рокс і до 28% пісень в ефірі «Русского радио Украина», яке орієнтоване на російськомовну аудиторію України», - заявив Микола Баграєв.

Він також згадав скандальну нараду Мінкульту 24 березня. «На жаль, голос радіоіндустрії під час цієї зустрічі не почули. Не дали висловитися не тільки менеджерам радіостанцій, а й Сергію Костинському, члену Нацради з ТБ і радіо, який теж був позбавлений слова…Проте, на сайті Мінкульту з'явилося повідомлення в дусі «совка» - законопроект був «одноголосно підтриманий» всіма учасниками круглого столу», - стверджує Микола Баграєв.

Він заявляє, що вважає такі дії Мінкульту маніпуляцією і популізмом. «Замість того, щоб розробити програми з розвитку української музики, відродити або створити фестивалі української пісні, навести лад у сфері охорони авторських прав, запропонувати системи стимулювання, нам пропонують прибрати з ефіру українців, які співають російською, і знищити ряд радіоформатів, закривши цей шлях розвитку радіоіндустрії назавжди», - сказав голова наглядової ради радіогрупи «ТАВР Медіа».

Микола Баграєв висловив надію на зміну керівництва Міністерства культури України.

«Сподіваюся, що в Мінкульт скоро прийдуть справжні реформатори і з ними можна буде конструктивно обговорювати майбутнє української культури і її невід'ємні складові - шоу-бізнес і радіоіндустрії. Ми готові до діалогу та розробці програми розвитку української музики з урахуванням наших реалій і міжнародного досвіду», - заявив він.

Нагадаємо, народні депутати пропонують встановити для радіоринку квоти не лише музичних творів українських авторів і виконавців, а й пісень українською мовою. Відповідний законопроект № 3822 «Про внесення змін до Закону України "Про телебачення і радіомовлення" (щодо частки пісень державною мовою в музичних радіопрограмах і радіопередачах)» зареєстрували 28 січня народні депутати Олег Медуниця («Народний фронт»), Ігор Артюшенко («Блок Петра Порошенка»), Іван Крулько («Батьківщина») та Олег Ляшко («Радикальна партія»).

З ініціативою подібного законопроекту виступив на початку січня віце-прем’єр - міністр культури В'ячеслав Кириленко, який закликав прийняти зміни до закону, які дозволять відбирати ліцензії у FM-радіостанцій, що не транслюють в ефірі пісні українською мовою. 

24 березня відбулась нарада з питань впровадження механізмів збільшення частки пісень українською мовою в радіоефірі під головуванням віце-прем’єр-міністра – міністра культури В’ячеслава Кириленка. Міністерство культури повідомляє, що більшість присутніх підтримали законопроект «Про внесення змін до Закону України «Про телебачення і радіомовлення» (щодо частки пісень державною мовою в музичних радіопрограмах і радіопередачах)» (№ 3822).

Також було вирішено створити робочу групу за участю відомих українських виконавців, представників провідних українських радіоорганізацій та громадськості з метою напрацювання додаткових пропозицій щодо підтримки та просування в радіоефірі україномовного музичного контенту.

Водночас Незалежна асоціація телерадіомовників та міжгалузеве об'єднання «Радіокомітет» заявили про недостовірність заяви Міністерства культури України про підтримку провідними українськими музикантами та радіокомпаніям запровадження квот на україномовні пісні в радіоефірі, опублікованої на сайті міністерства. НАМ і «Радіокомітет» вважають дії  В’ячеслава Кириленка «неприпустимим порушенням етики поведінки державного службовця».

Голова Держкомтелерадіо Олег Наливайко заявив у коментарі «Детектор медіа», що його відомство підтримує проект про так зване квотування україномовного контенту в радіоефірі. За його словами, законодавча та виконавча гілки влади разом з медіаспільнотою поступово наближає законодавство в сфері засобів масової інформації до європейських стандартів.

Асоціація «Український незалежний музичний бізнес» (УНМБ), до складу якої входять українські компанії в сфері шоу-бізнесу «Мозгі Інтертеймент», «Мама Мьюзік», «Фальоса Фемелі Фекторі», Авторська агенція «Честная Музыка», що представляють українських авторів та виконавців таких як Потап і Настя, Андрій Данилко, «Время и Стекло», «НеАнгелы», Mozgi, Nikita та інших, заявляє про свою категоричну незгоду з рішеннями, прийнятими 24 березня на нараді, що відбулась у Будинку звукозапису Українського радіо під головуванням віце-прем'єр-міністра - міністра культури України В’ячеслава Кириленка стосовно законопроекту «Про внесення змін до Закону України «Про телебачення і радіомовлення».

Фото: e-motion.tochka.net

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
2321
Читайте також
19.02.2016 20:15
Мар'яна Закусило
6 544
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду