26 березня в рамках правозахисної програми  Міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA відбудеться «Кримський день». Про це повідомляють організатори фестивалю.

Громадські діячі, активісти, режисери і журналісти обговорюватимуть впродовж «Кримського дня» наслідки  року російської окупації Криму та презентують перший післяокупаційний фільм про півострів.

О 12.00 у Білій залі столичного Будинку кіно розпочнеться прес-брифінг «Наслідки окупації для прав людини в Криму». Учасники: Ольга Скрипник, заступник голови Кримської польової місії з прав людини; Тетяна Печончик, голова правління Центру інформації про права людини; Богдан Овчарук, речник Amnesty International в Україні; Красимір Янков, дослідник Amnesty International по Україні.

Питання до обговорення: найбільш системні проблеми із правами людини в Криму протягом останнього року; переслідування кримськотатарських та проукраїнських активістів; викрадення, фабрикування кримінальних справ, обшуки та допити представниками де-факто влади; порушення прав свободу об'єднань та зібрань; придушення ЗМІ місцевою владою для цілеспрямованого знищення свободи слова в Криму.

«Для кримчан більше не існує ефективних засобів захисту своїх прав та справедливого правосуддя, що підтверджують справи Олега Сенцова, Олександра Кольченка, Ахтема Чійгоза, Олександра Костенка та інших. Свобода релігії обмежена настільки, що вільно може існувати в Криму лише православна церква Московського патріархату», - стверджує Ольга Скрипник, голова Центру громадянської просвіти «Альменда», представниця Кримської польової місії з прав людини.

О 14.00 у Синій залі Будинку кіно відбудеться показ та обговорення стрічки  Ксенії Джорно «Къырым» (2014).  Ідея створення першого післяокупаційного фільму «Къырым» з'явилася у режисерки після спілкування зі знайомими кримчанами. Проживаючи в Арабських Еміратах, Ксенія Джорно хотіла розповісти про свою батьківщину тим, хто її ніколи не бачив. «Після анексії Криму у мене не було вибору. Не віриться, що репресії такого характеру сьогодні можуть відбуватися в центрі Європи», - сказала режисерка.

Герої фільму ­ - три покоління татар. Режисерка знімала стрічку самостійно протягом шести днів. Локації знайшла в Бахчисараї, Євпаторії, Саках та Сімферополі, мешкала в кримськотатарській сім'ї. Задля безпеки героїв обличчя деяких персонажів не показані, майже всі імена змінені. Щодня вона завантажувала  матеріал на сервер в інтернеті, а тому, виїжджаючи з Криму, вона не мала при собі відео. Після показу стрічки відбудеться  обговорення  за участі режисерки та запрошених експертів.

О 15.30 в Синій залі відбудеться дискусія «Крим. Рік потому». Її учасники ще в березні минулого року були на півострові: організовували мітинги Євромайдану, службу психологічної допомоги, рятували твори мистецтва, працювали перекладачами  для іноземних журналістів, щоб принаймні вони (адже українські ЗМІ тоді майже не могли працювати в Криму) висвітлювали події об'єктивно. Активісти стали героями журналістських матеріалів Олі Михайлюк для «Української правди», яка так згадує події минулого березня: «Часом було небезпечно, часом психологічно зажорстко для мене. Але під час наших переховувань й пошуків об'єктивної дійсності я зустріла надзвичайно відкритих, сильних, красивих людей, якими захоплююся й з якими ніколи б не хотіла втратити зв'язок».  Їхні відеоісторії будуть презентовані під час дискусії.

Учасники заходу: громадські активісти Олександра Целіщева й Ісмаїл Ісмаїлов, психолог-конфліктолог Ірина Брунова-Калісецька, режисер Галина Джикаєва, художник Рустем Скібін, перекладачі Севіль Веліулаєва й Олександр Рибалко. Модератор: Оля Михайлюк. Організатор - агенція «АртПоле».

Для отримання детальнішої інформації треба звертатись до Оксани Піддубної за тел. +38 (093) 070-03-86.

Нагадаємо, колективи кримськотатарських телеканалів ATR і Lale («Ляле») та радіостанції Meydan («Мейдан»), які входять до холдингу «Атлант СВ», звернулися до президента Росії Володимира Путіна з проханням про сприяння у вирішенні ситуації, що склалася з відмовами Роскомнагляду в перереєстрації кримськотатарських медіа за російським законодавством. Текст звернення надійшов також на адресу «Детектор медіа».

Нагадаємо, мовники можуть припинити роботу з 1 квітня через те, що не змогли отримати від окупаційної кримської влади свідоцтва про реєстрацію засобів масової інформації за російським законодавством. Федеральна служба з нагляду у сфері зв'язку, інформаційних технологій і масових комунікацій (Роскомнагляд) тричі повертала їм документи без розгляду, щоразу знаходячи в них нові «помилки», які не помітила раніше. Нещодавно повідомлялося про четверту відмову Роскомнагляду.

«Детектор медіа»