Нацрада зможе використати закон про прозорість медіавласності для відмови в ліцензуванні – юрист

16 Серпня 2013
4586

Нацрада зможе використати закон про прозорість медіавласності для відмови в ліцензуванні – юрист

4586
Нацрада зможе використати закон про прозорість медіавласності для відмови в ліцензуванні – юрист

Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прозорості відносин власності стосовно засобів масової інформації» значно розширює повноваження Національної ради з питань телебачення та радіомовлення, внаслідок чого регулятор зможе відмовляти компаніям у видачі чи продовженні ліцензії допоки, на його думку, не буде розкрита вся структура власності. Таку думку висловив старший юрист антимонопольної практики юридичної фірми «Саєнко Хаєнко» Максим Назаренко під час круглого столу Асоціації правників України (АПУ), який відбувся 15 серпня в столиці.

 

«Якщо, на думку Нацради, відсутні відомості про верхні рівні власності, таким чином інформація про власників вважається неповною. Регулятор зможе вимагати її до тих пір, поки не буде розкрита вся система контролю до кінцевого бенефіціара» - сказав юрист.

 

У статті 30 закону «Про телебачення і радіомовлення» означені підстави для відмови у видачі чи продовженні ліцензії. «Однією з них є те, що вказані у заяві відомості не відповідають дійсності або вона не містить відомостей, що передбачені статтею 26, у якій якраз і йде мова про інформацію про власників, засновників тощо. Якщо буквально розглядати закон, то у випадках коли, на думку Нацради, не повністю розкрита інформація про власників, вона може відмовляти в продовженні/видачі ліцензії», - сказав пан Назаренко.

 

Однак, як зазначила керівник Центру адвокації та лобіювання Незалежної асоціації телерадіомовників Ольга Большакова, відповідно до закону про регуляторну політику свою позицію Нацрада має узгодити з Міністерством юстиції. «Я думаю, що Мін'юст усе ж таки буде більш лояльним до бізнесу. Бо якщо формально трактувати закон, то першого і другого рівнів (власності) достатньо. І підозрюю, що коли цей законопроект розроблявся, він готувався як компромісний варіант між бізнесом, індустрією, вимогами Ради Європи», - сказала вона.

 

Запитання у юристів телеканалів виникли щодо того, яку інформацію про власників і пов'язаних осіб тепер варто надавати регулятору. «Регулятор хоче бачити зв'язки на рівні власності лише по вертикалі чи й по горизонталі - холдинги, субхолдинги з різних галузей?», - запитував Юрій Шевченко, старший юрист холдингу «Медіа Група Україна».

 

Натомість голова комітету АПУ з питань оподаткування та радник юридичної фірми «Василь Кисіль і партнери» Іван Юрченко переконаний, що закон суттєво на діяльність великих медіа не вплине: «Наскільки я знаю, усі медіа, які підконтрольні промислово-інвестиційним групам, структуровані грамотно. Кожен окремий актив заведений на окрему юридичну особу та має спеціальну компанію у низькоподатковій юрисдикції, що має угоди з Україною, щоб її було зручно продати. І цей закон прописаний під цю структуру».

 

Проте структура багатьох місцевих телекомпаній оформлена інакше, зауважила Ольга Большакова. «Для місцевих компаній створювати юридичні особи складно», - додала вона.

 

Нагадаємо, 25 липня президент Віктор Янукович підписав закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прозорості відносин власності стосовно засобів масової інформації», ухвалений Верховною Радою 4 липня на виконання зобов'язань перед Парламентською асамблеєю Ради Європи.

 

Медіаюристи загалом вважають, що ухвалений закон, незважаючи на свою назву, не в змозі забезпечити повну прозорість власності українських медіа, адже кінцевих (бенефіціарних) власників ЗМІ ми все одно не дізнаємося.

 

«Детектор медіа»

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
4586
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду