Сергій Квіт: “Ми будемо ламати стереотип, що чиновник журналісту ворог”

22 Серпня 2002
1059

Сергій Квіт: “Ми будемо ламати стереотип, що чиновник журналісту ворог”

1059
Саме таке глобальне завдання ставлять учасники створеного в червні проекту “Медіареформи”. Його керівник, а також директор Школи журналістики Києво-Могилянської академії Сергій Квіт розом із усіма своїми партнерами пропагує комплексний підхід до вирішення проблем із свободою слова.
Сергій Квіт: “Ми будемо ламати стереотип, що чиновник журналісту ворог”
Його керівник, а також директор Школи журналістики Києво-Могилянської академії Сергій Квіт розом із усіма своїми партнерами пропагує комплексний підхід до вирішення проблем із свободою слова.

-- Пане Сергію, розкажіть, будь-ласка, докладніше про створений проект “Медіареформи”, його завдання? Що вирізнятиме його з-поміж інших подібних проектів уже існуючих в Україні?

-- Центр медіареформ, організований у Киево-Могилянській академії, ставить перед собою кілька завдань. Перш за все, координація проекту, ведення разом із основними партнерами - “ Детектор медіаю”, Незалежною асоціацією мовників (НАМ), “Телерадіокур’єром” - лобістської діяльності. Ця діяльність полягатиме у тісній співпраці із профільним комітетом Верховної Ради, розробці законопроектів. Також наша робота буде направлена на організацію діяльності в журналістських середовищах або в тих, які так чи інакше мають до цього стосунок.

Ми ставимо перед собою завдання змінити ставлення до свободи слова в державі в цілому та до незалежних засобів масової інформації.

Передбачається також проведення різного роду зустрічей, семінарів, конференціій, навчальних заходів серед так званих інтегрованих груп. До них, на наше глибоке переконання, належать не лише журналісти, а також юристи, лідери громадських організацій, бізнесмени. Тобто ті люди, які мають відношення до журналістської сфери. Це і чиновники, народні депутати.

Проект “Медіареформи” намагатиметься змінити стосунки на ланці журналіст – чиновник. Ми хочемо, щоб вони не відчували себе так, ніби знаходяться по різні боки барикад. У них повинно з’явитися відчуття, що всі ми робимо спільну справу.

Змінити ставлення одне до одного у суспільстві - те глобальне завдання, яке учасники проекту поставили перед собою. Наш проект відрізняється від інших ще й тому, що він комплексний - включає в себе широкий спектр видів діяльності: навчальну, консультаційну, лобістську, науково-дослідну, організацію семінарів та круглих столів. Уже підготовлені матеріали за результатами проведених громадських слухань чи тих, які ще на часі, будуть до початку роботи нової сесії роздані усім депутатам. Частину із них плануємо видати окремою книгою. Не відмовляємося також від розробки законопроектів в інформаційній галузі, наші фахівці готують наразі експертні матеріали: визначення та аналіз інформаційного кодексу, інформаційної політики, концепції інформаційної безпеки та інші матеріали. Повторюсь, інші подібні проекти розраховані в основному на роботу в одному напрямку, ми ж пропагуємо комплексний підхід.

- Заявлене вами відкриття восени цього року прес-клубу – це теж один із напрямків діяльності?

- Ви, певно, чули про відкриття на території Києво-Могилянської академії закритого на Печерську кафе “Остання баррикада”. От саме в його рамках і буде функціонувати постійнодіючий прес-клуб. Там проходитимуть зібрання, ми маємо на меті продумати відповідний антураж: поставимо комп’ютери із виходом в інтернет, встановимо камеру – усі дискусії проходитимуть в режимі реального часу. На засідання прес-клубу будуть запрошені журналісти, а також усі ті, хто має відношення до цієї галузі.

Поки це ще на рівні хорошої задумки. Але навіть, якщо автор ідеї “Остання баррикада” Олесь Доній не встигне закінчити організаційні роботи із відкриття кафе до вересня, то прес-клуб буде все одно функціонувати. Але, можливо, в якісь іншій формі.

-- Як буде відбуватися узгодження дій із організаціями подібного штибу, які працюють в інформаційній галузі та ставлять перед собою схожі завдання? Ви відчуваєте себе конкурентами?

- Узгоджувати свої дії із ними нам не потрібно. Ми від початку виходили на такий рівень стосунків: створили Громадську раду, до якої увійшли всі організації навчально-консультаційного характеру. Ця структура має на меті співпрацювати із Комітетом ВР з питань свободи слова та інформації. Усі ми збираємося для узгодження своїх дій. До речі, результатом цієї роботи стала нещодавно прийнята спільна заява про указ Президента щодо забезпечення більшої відкритості органів державної влади. Вона мала значний резонанс, ми навіть не сподівалися на такий розголос. Тобто спільна діяльність очевидна.

У мене особисто підхід такий: роботи в інформаційній сфері вистачить усім. Ми в жодному разі не є конкурентами. Центр “Медіареформ” поставив собі за мету багатоаспектність роботи. І цим наш проект вирізняється з-поміж інших. Про яку конкуренцію може йти мова, якщо Школа журналістики Києво-Могилянської академії, яку я очолюю, мала тісну співпрацю наприклад із “Internews” в минулому році: наші студенти відвідували їхні навчальні семінари.

-- Що, на Вашу думку, означає змінити ставлення у суспільстві до незалежних медіа? Чи лише співпраця інтегрованих груп?

- Звичайно, проблема не вирішиться завдяки одній лише співпраці. Вона має набагато глибше коріння. З одного боку вона професійна. Ми маємо багаж стереотипів ще з радянських часів: чиновник в опозиції до журналіста, останній його ворог. Журналіст у свою чергу вважає, що чиновники – це якісь монстри. Але ж і ті й ті люди. Усі повинні зрозуміти, в тому числі й журналісти, що чиновники – це система. Не може чиновник, будучи ланкою системи, іти проти неї. Але це не означає, що службовців треба жаліти… Я хочу сказати, що це проблема також і політична, вона лежить, швидше, у площині політичної культури. Також це проблема і тих сил, які при владі, їхнього ставлення до засобів масової інформації.

Натомість усі ці проблеми не можна вирішувати революційним шляхом: видавати якісь накази і надіятися на якісні зміни у ставленні одне до одного. Питання культури мають змінюватися еволюційно. Центр “Медіареформ” не може декларувати свої симпатії, приміром, сказати, що ми виступаємо на боці опозиції до влади. Але, по перше, журналістика завжди в опозиції до будь-якої влади у будь-якій країні. Очевидно також, що Україна потребує дуже багато змін у законодавстві, та й у самому ставленні до традиції: усе треба міняти.

-- Чим пояснюється саме нинішня багатостороння співпраця із профільним комітетом ВР?

- Попередній голова профільного комітету просто займався лобіюванням інтересів у галузі інформації своєї партії і, зокрема, каналу “Інтер”. При цьому жодним чином не займаючись покращенням ситуації в інформаційній сфері в цілому. Він загальмував проходження через ВР багатьох життєвонеобхідних законопроектів.

Новий склад профільного комітету вселяє надію. Там є певні люди, які будуть голосувати так, як цього вимагає здоровий глузд та логіка подій. А своє завдання ми бачимо в тому, що, як експерти, ми будемо їм допомагати , щоб вони могли отримати більше якісних матеріалів із перших рук, та ще й оперативно. Також будемо враховувати їх побажання, при цьому ні в якому разі не втручаючись в їхню роботу. Через громадську раду, створену організаціями, ми будемо намагатися робити ширшу інформаційну підтримку депутатської роботи. Зробимо все, щоб і громадськість загалом підтримала діяльність ВР, якщо та буде мати наміри змінити щось у законодавстві.
Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
1059
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду