Чи намагався ти, шановний телеглядачу, зрозуміти а що, власне, тепер відбувається у братньому Киргизстані, використовуючи наше вітчизняне телебачення?
Чи намагався ти, шановний телеглядачу, довідатися чи, не дай Бог, зрозуміти а що, власне, тепер, цими таке днями, відбувається у братньому Киргизстані, використовуючи наше вітчизняне телебачення? Скажімо, учора, в понеділок, 28 березня.
Спробував? Отож… Із спеціальним кореспондентом ТСН каналу «1+1»
Сергієм Швецем, студія новин більш менш зв’язалася у прямому ефірі десь із третьої чи, навіть, четвертої імпульсивної спроби. Ведуча
Людмила Добро вольська декілька разів змушена була сором’язливо опускати очі додолу та відводити чарівний погляд в боки, й сумлінно перегортати якісь папірці, мовчки очікуючи зв’язку. І коли, нарешті, цей зв'язок було налагоджено (хтось у Бішкеку сильно заверещав при цьому на спецкора - «Пошол!»), щось зрозуміти із повідомлення спеціального кореспондента, який ніби знаходився під впливом чиєїсь команди «Струнко!», було годі. Мабуть, киргизькими степами на ту хвилину якраз котився ковилами навіжений азійський вітер. Чи за його спиною хором імені Г. Верьовки скавчали місцеві підприємці, крамниці яких рознесли вщент тамтешні недолугі й жорстокі мародери… Набагато спокійніше пройшло висвітлення подій у Киргизстані на 5 каналі.
Данило Яневський передбачливо та, можливо, аби трішки зняти із себе конкретну інформативну відповідальність, запросив до студії Посла цієї держави в Україні. При цьому шановний пан Посол говорив про своє, а
Яневський натхненно й напружено мислив про своє, часом щиро забуваючи, а яке ж питання він гостеві поставив і що той на нього відповів. Та й кого, власне, тепер представляє шановний пан Посол, якщо незрозуміло, що відбувається на його далекій Отчині і чи може він взагалі бути об’єктивним та неупередженим…
Як завжди скоромовкою та дуже голосно, але майже в кінці основного блоку новин, повідомив про події в Киргизстані
ІНТЕР у вечірніх
ПОДРОБНОСТЯХ. Перелік російськоподібних прізвищ, які нічогісінько не говорять пересічному українському телеглядачеві, якесь «ексклюзивне» інтерв’ю із незнайомим киргизьким добродієм, тривожні, триденної давності кадри натовпу тамтешнього електорату із однаковими обличчями… Для того, аби вважалося, що висвітлили.
Нашу державу можуть врятувати, здається, всього чотири елементарні речі: чесна політика, чесний бізнес, чесний суд та чесне телебачення.
Зрозуміло, в прямому ефірі можуть бути технічні вади, огріхи, «накладки». Це не смертельно, це можна зрозуміти.
Але якби в такий спосіб, як події в Киргизстані, медіа інших країн висвітлювали хроніку помаранчевої революції в Україні, то чи зрозумів би нас світ?
Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.
Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
