Повна фінансова сатисфакція

27 Лютого 2008
15402

Повна фінансова сатисфакція

15402
Що робити, щоби не нервувати в очікуванні наступної зарплатні.
Повна фінансова сатисфакція
Поговоримо про найприємніше в роботі журналіста – про винагороду за неї.
 
З гонорарами зазвичай проблема лише одна – випросити їх в роботодавця скоріше. А от для штатних працівників, основою матеріальної винагороди яких є фіксована ставка, все дещо складніше. Тема зарплатні розкрита у Кодексі законів про працю України (КзпПУ), глава VII «Оплата праці» (ці положення дублюються у Законі України «Про оплату праці»).
 
Стаття 94. Заробітна плата
Заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.
 
Що ми маємо практично з цієї статті? Те, що вам як журналісту, теоретично, можуть дати премію примірниками рідного видання (на щастя, подібна практика залишилася у дев’яностих). І те, що вам цілком правомірно можуть не дати частину премії, яку ви раніше отримували щомісячно і до якої звикла ваша душа, мотивуючи невиплату незадовільними фінансовими показниками підприємства. Саме з таким формулюванням рік тому не видали частину грошей працівникам інформаційно-аналітичної служби телеканала «Інтер», що спрацювало як спусковий гачок скандалу. З «Інтером» знов-таки пов’язаний наступний предмет нашої розмови – складові заробітної плати. У ст.2 Закону України «Про оплату праці» вони розписані:
 
Основна заробітна плата. Це – винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов’язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.
Додаткова заробітна плата. Це – винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
 
Простіше кажучи, є три частини зарплати. Перша та основна – оклад. За нормальних обставин (якщо ви не напилися і не рознесли редакцію, не зривали ефірів тощо) він має бути виплачений обов’язково. Друга включає: а) премії за особливі успіхи у праці (найкращий сюжет місяця, більше всіх написав статей у номер тощо); б) доплати за особливі умови праці (робота у зоні бойових дій, святкові дні тощо) та в) надбавки, передбачені чинним законодавством (у державних службовців – за стаж, для матерів-одиночок, чорнобильські тощо). З цих пункт а – необов’язковий до виплати, а пункти б і в – обов’язкові. Третя частина зарплати являє собою фінансове втілення доброї волі керівників підприємства. Ця модна форма матеріального заохочення запозичена з практики іноземних компаній і являє собою зазвичай досить значну суму, яку виплачують за підсумками роботи за квартал, півріччя чи рік. Такі бонуси варто сприймати як приємний сюрприз, а не як обов’язок фірми перед вами, і зовсім нерозумно планувати свій бюджет, розраховуючи на них.
 
Повертаючись до телеканалу «Інтер». Як дізнався широкий загал із численних заяв для преси працівників «ІАС» та керівництва каналу, структура заробітної плати в АТЗТ УНТК виглядала таким чином: оклад – 60%, преміальні – 40%. Тобто, коли людина вела переговори про заповнення вакансії, їй озвучували, наприклад, суму в 1000 умовних одиниць. У договорі оклад, таким чином, виходив 600 у.о. Вірогідно, така схема заробітної плати існує далеко не на одному українському підприємстві. Ймовірно, що вигадана вона для оптимізації податкових виплат. Коли працівник підписує трудовий договір, де оклад становить, наприклад, 60% від домовленої суми, і керівник запевняє його, що будуть платити 100%, то нерозумно працівникові, наприклад, брати кредит, розраховуючи отримувати 100%. Банк, видаючи кредит, розглядає довідку з бухгалтерії, в якій вказано середньомісячний рівень доходу працівника. Він розраховується так: беруться виплати працівникові за останні півроку (оклади + надбавки + преміальні) і діляться на шість. Скажімо, банк ця сума влаштовує, кредит надається. Аж тут у підприємства починаються фінансові проблеми або змінюється керівництво, і нове бажає зекономити. Керівництво, маючи, зауважимо, повне право на такі дії, припиняє виплату преміальних. Працівник залишається з кредитом, який він має змогу гасити лише на 60%, закон залишається на боці керівництва. На боці працівника залишаються етичні засади та громадська думка, проте вони виплати кредит не допомагають. Мораль із цього така: кожна зі сторін договору – хазяїн свого слова, а хазяїн, як стверджує фольклор, захотів – слово дав, захотів – взяв; а підписуючи папери, будьте готові отримати саме те, під чим підписуєтеся. Хоча ЗМІ і є сферою, де законодавство дозволяє укладати договори в усній формі, все одно, з паперами проблем набагато менше. Або набагато більше – дивлячись, що ви підписали.
 
Гроші, як відомо, люблять, аби їх рахували. Відійшли у небуття часи, коли зарплату всюди видавали готівкою (бачиш суму у відомості – розписуєшся – рахуєш), тепер же всюди банківські картки. У вигляді цифр на екрані банкомату зарплата не така наочна, тим більше, якщо на картці ще щось було, а бухгалтерія подекуди помиляється, а начальство десь щось знімає з якихось причин. Журналісти – люди зайняті, недорахувався сотні-другої гривень – то й простіше думати, що помилився, чи махнути рукою, аніж кудись їхати і з кимось розбиратися. Навряд чи такий підхід можна вважати правильним, адже ви заробили ці гроші і маєте повне право знати, скільки саме і за що. Його (це право) надає стаття 30 Закону України «Про оплату праці»:
 
При кожній виплаті заробітної плати власник або уповноважений ним орган повинен повідомити працівника про такі дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці:
а) загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат;
б) розміри і підстави відрахувань із заробітної плати;
в) сума заробітної плати, що належить до виплати.
Власник або уповноважений ним орган зобов’язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.
 
Ваша бухгалтерія може стогнати і проклинати вас, але надавати такі роздруківки – її обов’язок, і вам треба лише нагадати про нього. Резюмуючи написане вище: ваша зарплата буде адекватною лише тоді, коли ви самі знатимете свої права відносно неї та стежитиме за їх дотриманням.
 
Тетяна Неймаш, для «Детектор медіа», член комітету Київської незалежної медіа-профспілки
 
Стаття опублікована у журналі «Детектор медіа» №1-2/2008
Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
для «Детектор медіа»
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
15402
Коментарі
1
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Олег
5871 дн. тому
А чи може працедавець (ТОВ) невиплатити заробітню плату за період, коли попередній контракт із працівником закінчився, а новий ще не був підписаний? Але ніякої заяви або наказу про звільнення не було, тобто працівник продовжував виконувати свої обов"язки. Дякую Олег
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду