Хто забезпечить українців детекторами брехні?

23 Травня 2003
826

Хто забезпечить українців детекторами брехні?

826
Без цього приладу українцям навряд чи вдасться протистояти "валу" маніпулятивних технологій Без цього приладу українцям навряд чи вдасться протистояти "валу" маніпулятивних технологій
Хто забезпечить українців детекторами брехні?
Науково-практична конференція, присвячена темі маніпулятивних технологій, що відбулася на днях в рамках Третього міжнародного Форуму "Технології безпеки та бізнесу" зіткнулася з традиційною дилемою: чи то черговий раз констатувати факт широкого використання подібних практик, наводячи все нові й нові їх приклади. Чи то спробувати виробити хоча б якісь практичні рекомендації щодо того, як їм протидіяти. І так само традиційно, перше завдання вийшло в учасників конференції набагато краще, ніж друге.

В оцінках реального потенціалу загроз, які несуть за собою зловживання маніпуляціями, фахівці виявили на диво реалістичний і критичний підхід. І в цьому сенсі вони суттєво (і в кращий бік) відрізнялися від багатьох публічно розкручених "персонажів" політологічної "тусовки", більшість з яких беруть участь у легітимізації президентської так званої "політреформи" – затії, до речі, в якості технології наскрізь маніпулятивної.

Реалістичність підходів фахівців була тим більш примітною, що більшість виступаючих представляли або безпосередньо владні структури, або наближені до них аналітичні центри. Очевидно, це має свідчити, що аналітики, які працюють із владою, усвідомлюють справжній масштаб можливих небезпек - незалежно від тактичних міркувань сьогодення.

Своєрідний ретроспективний огляд маніпуляцій – від історії до сучасності – запропонував слухачам президент Центру вивчення маніпулятивних технологій Дмитро Богуш. Не залишивши поза увагою й ті зразки "чорного піару", які застосовувалися командою нинішнього Президента у кампанії 1999 року, і нинішні біг-борди, що обіцяють українцям миттєвий перехід до європейського рівня добробуту – в обмін на підтримку політреформи.

Володимир Шевченко, помічник Секретаря Ради національної безпеки та оборони України - свою доповідь присвятив темі "Технології концептуальної влади".

Попри певну загадковість назви, йшлося передусім про значущість ідеологічного підЄрунтя для функціонування держави та національної безпеки. Цілісне бачення свого розвитку, набір критеріїв, за допомогою яких спільнота оцінює свою історію, сьогодення і перспективи - обов’язково мають бути присутніми у суспільній свідомості. В протилежному випадку - спільнота втрачає цілісність, а структури політичної влади втрачають вплив на цю спільноту.

Здатність до формулювання чітких і конкретних політичних цілей – риса, яка має бути властивою не лише керівній еліті, але й опозиції. Історія знає далеко не поодинокі випадки, коли опозиційним силам вдавалося здобувати перемогу за відсутності більш-менш серйозних політичних і фінансових ресурсів – тобто майже виключно за рахунок, як писали класики, "ідеї, що оволоділа масами". З викладених доповідачем міркувань напрошувався висновок про те, що не генеруючи такої конструктивної ідеї, опозиційна сила має мало шансів на перемогу – тобто прихід до влади, і значно більше шансів на те, щоб отримати сумнівний титул "системної" – тобто такої, що лише імітує опозиційну роль у рамках існуючої псевдодемократичної системи.

Не менш цікавою була й доповідь Миколи Ожевана, завідувача відділу інформаційної безпеки та міжнародних інформаційних відносин Національного інституту проблем міжнародної безпеки РНБО України, яка називалася: "PR- війни як мовне маніпулювання".

Насамперед доповідач зауважив певне лукавство у самій постановці питання у темі конференції. Оскільки, на його думку, маніпулятивні стратегії є невід’ємними від загальних процесів комунікації (тобто, людського спілкування взагалі) - то і немає особливого сенсу ставити питання про протидію маніпуляціям. Мовляв, спроби маніпулятивного впливу, як правило, носять взаємний характер, тим самим передбачаючи і взаємний опір.( З цим можна було б погодитись, якби йшлося про "змагання" професійних маніпуляторів, наприклад у військовій чи дипломатичній сферах, але навряд чи такий підхід правомірний для пересічних громадян, абсолютно беззахисних перед маніпуляціями - Прим. авт.).



Оскільки останнім часом інформаційне середовище визначено як простір, в якому можуть вестися бойові дії поряд з бойовими діями на землі, у воді та повітрі, головну увагу Микола Ожеван приділив саме проявам інформаційної війни. У першу чергу - на прикладі цілеспрямованого інформаційного забезпечення недавньої операції американських збройних сил в Іраку.

Зокрема, йшлося про створення спеціальних знакових систем, за допомогою яких військові дії в Іраку легітимізувалися в очах американських обивателів. Наслідки цього "спеціального" підходу продемонстрували соціологічні дослідження, згідно яких, наприклад, у європейських країнах більшість населення розглядало війну з Іраком як "війну за нафту". Водночас, більшість американців оцінювали цю війну як війну проти "другого Гітлера"(Саддама Хусейна). Хоча газета "Чикаго Трібюн" згадувала пізніше, що у 1980 році той же Саддам Хусейн отримав звання почесного громадянина Детройта, а у період з 1982 по 1989 роки взагалі був мало не національним героєм Штатів, оскільки вів у той час війну з їх головним ворогом (на той момент) – Іраном.

Не вельми адекватним, за версією Ожевана, було і загальне висвітлення іракської війни. Концепція цього висвітлення передбачала нагнітання загрози з боку іракських збройних сил та завищення оборонного потенціалу Іраку, що мало відповідало реальності. Робилося це , як задля вирішення суто прагматичного завдання – вибивання по максимуму грошей від Конгресу на цю війну, так і для загальної героїзації війни в очах американців.

Широко використовувалась також уже традиційна система евфемізмів. Для прикладу, за період так званої "холодної війни"(1946-1989) Сполучені Штати були втягнуті у майже двісті військових конфліктів. І лише двічі – у Кореї та В'єтнамі - ці конфлікти називались війною. У всіх інших випадках вони називалися по іншому – "гуманітарними інтервенціями", антитерористичними операціями і т.п.

Логічним висновком з доповіді можна, напевно, вважати слова американського сенатора та колишнього губернатора Каліфорнії Хайрема Джонсона - "Першою жертвою війни завжди стає правда". Ці слова точно характеризують інформаційну складову будь-якої сучасної війни.

Широкий спектр висловлених на конференції точок зору (часом, досить не традиційних) дає всі підстави позитивно оцінювати її результати. Відкритим по суті залишилось лише одне, але, мабуть, найголовніше питання – як саме протистояти маніпуляціям.Бо, можливо, відповідь на це запитання вимагає рішень, які знаходяться за межами компетенції науковців. Тому, найближчим часом, найреальнішим засобом визначення маніпулятивного впливу для українців буде хіба що прилад під назвою "поліграф" - більше відомий, як "детектор брехні".

У всякому випадку, лектора, який розповідав про принцип його дії, учасники конференції не відпускали упродовж двох годин...

Читайте також:

Еще немного, еще чуть-чуть…
Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
"Детектор медіа"
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
826
Читайте також
27.09.2001 12:22
Анна Шерман
«Детектор медіа»
2 194
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду