Моніторинг теленовин

5 Травня 2003
844

Моніторинг теленовин

844
Узагальнення за березень – квітень 2003 року Узагальнення за березень – квітень 2003 року
Моніторинг теленовин

Критерії моніторінгу

Звіт за попередній тиждень

Рейтинг новин від компанії GFK-USM

РОБОТА НАД ПОМИЛКАМИ

(до звіту за 21 - 27 квітня)



1. Зауваження пана І.Павлюка (Подробности):

Уважаемая "Детектор медіа", не совсем понятно ваше замечание по поводу демонстрации "шокирующего видео" в моем сюжете о теракте в городе Кфар Саба на Ближнем Востоке (четверг, 24 апреля). Монтировал сюжет тоже я. И, следует сказать, тщательно отбирал материал - именно для того, чтобы как можно меньше шокировать зрителя. Не спорю, оставленные кадры (раненные, которым оказывается первая помощь, люди, находящиеся в состоянии шока) действительно производят сильное впечатление и в определенной степени могут шокировать. Но каким вы представляете себе изначальный видеоматериал с места теракта? Согласитесь, теракт - явление, само по себе шокирующее. Любые кадры с места события - будут таковыми. Построить сюжет на так называемых Lперебивочных планах, кадрах, на которых запечатлены какие-то второстепенные, сопутствующие события на месте происшествия – практически невозможно. Хотя бы потому, что не хватит материала. Но еще раз подчеркиваю - отбор был сделан, и действитель! но шокирующее кадры - не были продемонстрированы. Кстати, каким вы представляете себе "нешокирующий" материал о трагедии 11-го сентября? Или, по вашему, кадры рушащихся небоскребов не могли травмировать аудиторию? Хотелось бы уточнить, каковы ваши критерии Lшокирующего видео . Должен ли, на ваш взгляд, материал о теракте производить на зрителя такое же по силе впечатление, как, к примеру, материал из кабинета министров? С уважением, Илларион Павлюк.



Ми теж вагалися, чи вважати згаданий відеоплан шокуючим. Наші міркування такі: хоча план був частково середнім (найбільш шокуєчими є широкі плани), він настільки довгий, що глядач може добре роздивитися шокуючі деталі та подробиці. Крім того, вагому роль у нашому рішенні відіграло те, що йшлося все ж про вечірній випуск новин, який можуть дивитися діти.

Погоджуємося з вашою думкою, що репортаж про теракт не може повністю уникнути шокуючого відео, але слід подавати його ще більш обережно, ніж у згаданому випадку (цей план, як ми й писали у звіті, подали не лише ви, але й ваші колеги з ТСН і Новин). Як можливий варіант, попри “незручність” для відеомонтажу панорамних планів (особливо знятих без штативу), без чітких статичних “точок”, подібний план можна було б використати в скороченому варіанті, взявши два 2-3-секундних шматка через перебивку. Шокуючі деталі були б в цьому випадку прихованими.

Принагідно наводимо уривок з “Вказівок продюсерам ВВС” (“BBC Producer’s Guidelines”) з цієї проблеми.

“Слід дотримувати рівноваги між потребою показати правду й небезпекою зробити людей байдужими до насильства. <...>

Програми новин повинні дотримуватися таких основних правил:

<...>

слід уникати широких планів;

належить не зосереджуватися на кривавих наслідках нещасного випадку чи нападу терористів.

Монтаж найкривавіших сцен обов’язково потребує цензурних скорочень.

<...>

Особливо обережно слід монтувати відеоматеріал для випусків, що їх можуть дивитися такі вразливі групи, як діти”.

З повагою.

2. Зауваження з форуму “ТК”:

З приводу ось цього фрагменту останнього звіту: “Лише Репортер подає результати авторитетних соціологічних досліджень. І цей момент є надзвичайно показовим щодо алогічності, неповноти і недостовірності висвітлення рештою телеканалів теми “всенародного обговорення” президентської політреформи. Протягом кількох тижнів телеканали старанно імітують “думку народу” за допомогою бліц-опитувань, не шкодуючи для цього редакційного ресурсу і ефірного часу. Коли ж є об’єктивна інформація, яка науково змальовує стан цієї думки, геть всі редакції, сконцентровані на темі політреформи, цю інформацію ігнорують” Автор: Іван: "Про результати соцопитувань розповіли і "Підсумки дня" на "Інтері"

Автор: В.Ар’єв: “Це правда”.

Ми вже не вперше наголошуємо на тому, що оприлюднення тієї чи іншої важливої інформації в нічних (чи інших – денних, ранкових) випусках редакції НЕ Є АДЕКВАТНИМ повідомленню в вечірніх новинах. Про причини також говорили не раз: це принципово різна глядацька аудиторія, зокрема, у вечірніх новин найбільша (основна) аудиторія.

Стосовно ж критики вказаного зауваження Моніторингу, на нашу думку, цілком очевидно, про що йдеться: вечірні випуски новин уникають об’єктивної інформації, подаючи натомість сурогат. І це дуже слабка втіха: казати, що цю інформацію було оприлюднено пізно увечері, коли основна аудиторія вечірніх новин вже не дивиться телевізор.

У подальшому ми більше навіть не розглядатимемо такого роду аргументацію, оскільки вона є надзвичайно слабкою і неконцептуальною.

3. Запитання (на Форумі) про те, чому ми не моніторимо новини “Тоніса” та “НБМ”.

Ми моніторимо лише вечірні випуски тих телеканалів (загальнонаціональних та мережевих), які мають потенційну аудиторію, що становить левову частку населення країни. На жаль, до цього нашого переліку досі ми не маємо змоги включити новини телеканалу СТБ, який також відповідає згаданому вище критерію відбіру.

Будь-яке розширення об’єктів уваги потребує серйозних додаткових ресурсів, які й сьогодні є досить-таки обмеженими. Тому сьогодні ми навіть не плануємо в найближчій перспективі включати до розгляду канали, що мають обмежене ефірне покриття.

УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗА БЕРЕЗЕНЬ – КВІТЕНЬ 2003

Цього тижня ми пропонуємо увазі читачів замість традиційного огляду перше узагальнення - проміжний підсумок порушень стандартів та помилок редакцій за 8 тижнів, протягом яких ми ведемо наш моніторинг.

З якою метою ми це робимо? Гадаємо, що це узагальнення дасть редакціям підстави для певних висновків, допоможе правильно оцінити, над якими елементами їм варто попрацювати, що є на сьогодні “ахілесовою п’ятою” редакції. Ми також сподіваємося на зважену і професійну реакцію журналістів, на те, що редактори і репортери скористаються з цього скромного дослідження для того, щоб зробити свої новини кращими, аніж вони є сьогодні. Для нас, як телекритиків, малоцікаво щотижня констатувати схожі, а часто – взагалі однакові помилки. На наше глибоке переконання, було б значно краще, якби тижневий звіт моніторингу складався не з 15-20, а з 7-10 сторінок, які б містили аналіз більш високого рівня: не хто припустився більшої помилки, а хто подав тему віртуозніше. Надія така є. Адже для цього редакціям зовсім не потрібно витрачати додаткові кошти й докладати нелюдських надзусиль. Досить лише в повсякденній роботі дотримувати простих, прозорих і загальновідомих правил професії, підвищити внутрішні редакційні вимоги до якості матеріалів.

Звичайно, подібний аналіз на підставі інформації 8-ми тижнів не може вважатися вичерпним, і ми це добре розуміємо. Певно, коли буде зібрано матеріал за більший період (наприклад, за півроку, рік) - можна буде робити справді серйозне дослідження стану теленовинного господарства України. Втім, це справа майбутнього. Сьогодні ж вже досить добре зрозуміло, над чим редакціям слід було б попрацювати.

***

Нижче підсумовано кількість похибок, зафіксованих нами в тижневих звітах, які було опубліковано на сторінці “Детектор медіа”. Не виключено, що щось могло пройти повз нашу увагу. Таким чином, наведені цифри – це такий собі “мінімум”, насправді похибок і порушень стандартів могло бути більше.

До наведених нижче цифр ми, зрозуміло, не включаємо:

- ті випадки, які було аргументовано оскаржено телевізійниками (див. “Роботу над помилками” за кожний тиждень моніторингу);

- ті випадки, де похибка не може однозначно вважатися порушенням певного стандарту (деякі наші зауваження, як пам’ятаєте, мали вигляд рекомендації або ж взагалі запрошення до дискусії. Такі зауваження, зрозуміло, тут не враховані)

-ті випадки, коли канали подавали суперечливі дані, але нам невідомо, хто саме з них помилявся (показано лише кількість цих випадків).

Також ми не підраховували технологічних похибок (таких, наприклад, як стендапи, записані в темних окулярах чи на невідповідному тлі, ефірні “дірки”, сюжети, змонтовані на “паркетному” відео і т. ін.).

ВИПАДКИ НЕОПЕРАТИВНОЇ ПОДАЧІ ІНФОРМАЦІЇ

Тут наводимо кількість тих випадків, коли новини подавали інформацію про подію з запізненням щонайменше на добу.

ЗАСТЕРЕЖЕННЯ! Наведену нижче статистику в жодному разі не можна вважати показником оперативної (чи, навпаки, неоперативної) роботи новинної служби в цілому. Для подібних висновків належало б порівнювати роботу редакцій протягом цілої доби (оглядаючи, крім вечірніх новин, ранкові, денні, нічні і позачергові випуски), порівнюючи час виходу в ефір і формат подачі по всіх інформаційних приводах. Ми не маємо такої можливості, та й не ставили перед собою подібного завдання. Тому йдеться лише про наявність окремих випадків подання редакціями застарілої інформації. Як свідчить практика, найчастіше це є свідченням “зацикленості” редакцій на собі. Так трапляється, якщо співробітники не цікавляться тим, що роблять конкуренти і про що пишуть газети. Для журналістів – це недозволена розкіш. А подання застарілої інформації – дуже прикра помилка для авторитетних новин.













































Репортер

(Новий канал)







6







ТСН

(Студія 1+1)







8







Подробности

(Інтер)







13







Новини

(Перший національний)







11







Факти

(
ICTV)







5







Як бачите, схоже на те, що всім редакціям (а насамперед Подробностям і Новинам) слід прискіпливіше перевіряти матеріал на його новизну. І більш ретельно стежити за роботою конкурентів.

У тих же випадках, коли з різних причин важливу інформацію не було подано до ефіру своєчасно, але редакція вважає за необхідне усе ж таки повідомити про це своїй сталій аудиторії, слід знаходити новий інформаційний привід, принципово нову інформацію за темою. Для чого редакції варто докласти більшу кількість зусиль, аніж зазвичай. Ці зусилля себе виправдають, оскільки матеріал тоді матиме вигляд повноцінної новини.

ВИПАДКИ ПОДАЧІ НЕТОЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ

Сюди ж, природньо, потрапили і випадки браку уніфікації. Фактично неточна інформація – це одна з найсерйозніших помилок у роботі теленовин. Зрозуміло, що ніхто не застрахований від помилок, особливо ж – коли матеріал робиться в цейтноті. Але нижче ми наводимо ті випадки, які в подальшому ніяк не виправлялися (не спростовувалися) новинами, отже, залишилися грубими помилками.













































Репортер

(Новий канал)







10







ТСН

(Студія 1+1)







27







Подробности

(Інтер)







45







Новини

(Перший національний)







34







Факти

(
ICTV)







46







Крім того, нами зафіксовано ще 14 випадків, коли різні редакції подавали суперечливу інформацію, втім невідомо, який саме з каналів був неточним. Зрозуміло, що ці 14 випадків мали б розподілитися між каналами у наведеній вище таблиці.

Як бачимо, велика кількість фактичних неточностей трапляється у роботі всіх, без винятку, каналів. Трохи кращі справи – у Репортера. Без перебільшення катастрофічною за дотриманням стандарту точності слід вважати роботу редакцій Подробностей і Фактів. У середньому – це практично по одній фактичній помилці на випуск! Не виключено, що причина цього – неправильна методика обробки інформації. Наприклад, скорочена (недостатня) кількість перевірок точності. Було б цікаво довідатися від співробітників редакцій, якими є внутрішні вимоги до перевірки матеріалу на точність. Схоже на те, що ці вимоги не є достатньо суворими, щоб забезпечити належний професійний рівень дотримання стандарту точності.

БРАК ДОСТОВІРНОСТІ ІНФОРМАЦІЇ

Тут враховано кількість випадків браку критично необхідних посилань на джерела інформації. (На жаль, ми окремо не фіксували подання закордонної тематики без належних посилань, коли в межах одного сюжету оглядачі періодично збирали по 5-10 повідомлень з 3-4 різних джерел - як свідчить практика, вказуючи в кращому разі лише якесь одне з них).

Крім того, в цьому ж переліку зазначено випадки, коли сумнівна або неоднозначна інформація не підтверджена жодним переконливим аргументом, зокрема посиланням на авторитетне джерело інформації.













































Репортер

(Новий канал)







6







ТСН

(Студія 1+1)







13







Подробности

(Інтер)







15







Новини

(Перший національний)







8







Факти

(
ICTV)







12







Очевидно, що редакціям належало б посилити внутрішні вимоги до чіткості посилань на джерела інформації.

НЕЗБАЛАНСОВАНІСТЬ МАТЕРІАЛУ

Нижче наведена кількість випадків, коли новини не наводили позицію однієї зі сторін конфлікту чи достатній спектр думок зі спірного питання. При цьому нами враховано також принцип “серіалу”, коли балансу не дотримано не лише в межах одного сюжету чи випуску, але й протягом наступних випусків.

Примітка: з цілком прозорих причин, про які ми вже не одного разу писали, дотриманням балансу не вважається, коли належну позицію редакція подавала у випусках новин, що виходять в ефір в інший час доби (ранкових, денних, нічних), – адже це інша, і, зокрема, менша, ніж у праймівського випуску, телеаудиторія.













































Репортер

(Новий канал)







6







ТСН

(Студія 1+1)







17







Подробности

(Інтер)







20







Новини

(Перший національний)







17







Факти

(
ICTV)







23







Незбалансованість подачі спірних чи конфліктних питань слід вважати ознакою упередженого ставленні редакції до окремих сторін конфлікту. Подібне порушення вважається надзвичайно грубим, і авторитетним новинам слід було б уникати подібних помилок.

З іншого боку, неважко було помітити за матеріалами моніторингу, що випадки незбалансованого подання інформації переважно стосуються ряду довгострокових “серіальних” внутрішньополітичних тем (приклади: тема “фальсифікації бюджету”, тема “Генпрокуратура проти Ю.Тимошенко”, тема “Свобода слова” етс.), і ряду мікроекономічних тем (приклад: тема приватизації Нікопольського ЗФС). Враховуючи й те, що подібні незбалансовані матеріали часом робили репортери чи озвучували в студії ведучі, у високій професійній кваліфікації яких нема жодних сумнівів, очевидно, є всі підстави припустити, що подібна упередженість продукувалася зовнішнім тиском, про який у нас сьогодні прийнято казати, що його немає. Було б також цікаво вислухати думки редакторів, ведучих та репортерів із цього приводу. Принаймні на сторінках “Детектор медіа”.

Слід також мати на увазі, що значною мірою незбалансованість також охоплюється наступним показником – недостатньої повноти інформаційної картини дня. Адже і його значною мірою становлять випадки ігнорування важливої внутрішньополітичної тематики, пов’язаної саме з критичною позицією щодо чинної влади.

НЕДОСТАТНЯ ПОВНОТА ІНФОРМАЦІЙНОЇ КАРТИНИ ДНЯ

Нижче наведено кількість випадків, коли у випусках не повідомлялася суспільно важлива інформація, або ж важлива інформація в розвиток тієї теми, яка відстежувалася даними новинами раніше (принцип “серіалу”).

Навіть якщо в окремих випадках ми були упередженими, визначаючи “обов’язкові теми” для повноцінного змалювання інформаційної картини дня, все одно, наведені цифри занадто великі. Ми залишаємо повне право за редакторами спробувати спростувати “обов’язковість” зазначених нами у щотижневих моніторингах тем. І готові аргументувати причини, за якими та чи інша тема повинна була б бути, на нашу думку, висвітленою.













































Репортер

(Новий канал)







164







ТСН

(Студія 1+1)







134







Подробности

(Інтер)







146







Новини

(Перший національний)







140







Факти

(
ICTV)







143







Отже, як бачимо, невміння (чи небажання) новин змальовувати відносно повну інформаційну картину дня робить цей показник критичним для телеаудиторії. Умовно кажучи, всі без винятку редакції в середньому ігнорують по 3 суспільно важливих теми щодня. Знову-таки дуже характерним є те, що значна кількість тематики ігнорується всіми або ж більшістю редакцій. І якщо йдеться про внутрішню політику, то це інформації з критикою чинної влади.

Зрештою складається досить критичний стан справ: навіть терплячий глядач, якому стане снаги продивитися випуски 5-ти різних телеканалів (насправді, здається, такого терпіння вистачає лише у телекритиків), все одно не зможе скласти невикривлене уявлення про те, яким інформаційно був день. Укупі з незбалансованістю певних матеріалів і ще й невідділеними журналістськими коментарями, ця проблема набуває для українського суспільства в цілому надзвичайної ваги.

ПОДАННЯ КОМЕНТАРІВ, НЕВІДМЕЖОВАНИХ ВІД ФАКТІВ (І, ЗОКРЕМА, ВИКОРИСТАННЯ ОЦІНЮВАЛЬНОЇ ЛЕКСИКИ)

Це також надзвичайно грубе порушення новинного стандарту. Яке найчастіше також чинить значний вплив на збалансованість матеріалу. Взагалі-то подібних випадків бути просто не повинно. На жаль, до цього поки що далеко.













































Репортер

(Новий канал)







0







ТСН

(Студія 1+1)







3







Подробности

(Інтер)







3







Новини

(Перший національний)







2







Факти

(
ICTV)







7







Жодного подібного випадку нами не було зафіксовано у випусках Репортера. Відчутно велика кількість подібних порушень у Фактів. Схоже на те, що в редакційній політиці програми каналу ICTV не задекларовано цей професійний принцип.

БРАК ПОВНОТИ ІНФОРМАЦІЇ

Тут наводимо кількість випадків, коли в повідомленнях чи сюжетах не повідомлялися критично важливі аспекти інформації, важливі щодо цієї інформації дані, контекстуально необхідний бекграунд.













































Репортер

(Новий канал)







45







ТСН

(Студія 1+1)







41







Подробности

(Інтер)







53







Новини

(Перший національний)







63







Факти

(
ICTV)







50







За цим показником трохи кращі справи у Репортера і ТСН. Забагато подібних похибок у Новин.

ПОРУШЕННЯ ЛОГІКИ ВИКЛАДУ ІНФОРМАЦІЇ

































Репортер

(Новий канал)







1







ТСН

(Студія 1+1)







3







Подробности

(Інтер)







3







Новини

(Перший національний)







Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
844
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду